Чарівний Львів не випускає гостей зі своїх вузьких вуличок. Але вирватися варто: в околицях теж красиво.

Пустомити

Є старий жарт, що “Львів – найбільше село Пустомитівського району”, не позбавлений правди: територія цього району оточує місто майже з усіх боків. У скромному райцентрі запитаєте, як пройти до райадміністрації: вона розташована в палаці початку ХІХ століття. Леви перед входом з’явилися пізніше – в 1920-х роках. Навколо – залишки ландшафтного парку. У передмісті Лісневичі стоїть 200-річна дерев’яна церква Симеона Стовпника.

Годовиця

Сюди варто поспішити: костел Всіх Святих (1751-1758 рр.), побудований відомим архітектором епохи бароко Бернардом Меретином, знаходиться в аварійному стані. А фрески XVIII століття, створені художником Ролінським, омиваються дощами і снігами – склепіння давно впали. Добре хоч історики встигли врятувати з храму прекрасні статуї роботи Йоганна-Георга Пінзеля – зараз вони експонуються в музеї скульптора у Львові. Святиня – один з кращих зразків барокової архітектури України і, безумовно, заслуговує кращої долі.

Старе Село

Замок – справжній, величезний! Так, в руїнах – такі реалії нашого часу і менталітету. Твердиня, зведена в XVI столітті князями Острозькими, років десять тому взяв в концесію український підприємець, плануючи влаштувати тут готель. Роки йшли, замок старів, роботи не починалися. Особливо фотогенічно руїни виглядають з пагорба по іншу від замка сторону залізниці. І, якщо вже ми в Старому Селі, варто оглянути ще й скромний костел по дорозі до замку і місцеву дерев’яну церкву Іоанна Хрестителя (1742 р.).

Винники

Місто-супутник відділений від Львова тільки лісом. Етимологія назви прозора, як хороше вино: тут розташовувалися княжі винні погреби. Найстаріша в Україні тютюнова фабрика (1778 р.) до своєї промислової кар’єри була укріплена монастирем ордену піарів (ні, це не тотемні предки PR-менеджери). Правда, від тих часів в комплексі практично нічого не залишилося. Бароковий костел Внебовзяття Пресвятої Богородиці, спроектований видатним архітектором Бернардом Меретином в 1738 році, був побудований спеціально під ікону Богоматері Ченстоховської, яка вважалася чудотворною. Помолитися до своєї годувальниці для свого немічного новонародженого сина приїжджала сама Шарлотта фон Мазох, мати Леопольда фон Захер-Мазоха. Так Гандзя з Винник вигодувала людину, чиї твори про сильну жінку і безвольного чоловіка згодом стали терміном “мазохізм”. Колізії ХХ століття призвели до того, що зараз в костелі зберігається тільки копія тієї ікони, а оригінал знаходиться в греко-католицькій церкві у Винниках. У ХІХ столітті Винники стали курортом, повітря якого допомагало пацієнтам з хворобами легень. Зараз в спеку платні піщані пляжі Винниківських озер теж повні відпочиваючих.

Чортові (Чотові) скелі

В 2 км на північний захід від Винників в лісі розташовані мальовничі скелі (401 м над рівнем моря). Тут найкраще відчутно, що Львів стоїть таки на Розточчі. Через ці зелені пагорби всі річки на південь від міста течуть в Чорне море, всі річки на північ – в Балтику, а самому Львову води майже не дістанеться. За легендою, колись давно розсипали чорти великі камені. Один з них впав у Винниківському лісі. Тому скелю у лісі назвали в народі Чортовою (Чортівською). Це одна з легенд і переказів того, як з’явилася назва найвищої місцевості в околицях Львова.

Чишки

До східної частини львівської об’їзної дороги скромненько підбираються болотисті Чишки, колись містечко, а сьогодні село Пустомитівського району Львівщини. Францисканський Миколаївський костел тут – з XV століття (правда, потім кілька разів перебудовувався). Зараз це і не костел, і не францисканський – церква віддана місцевим греко-католикам. Цікава не стільки сама будівля, скільки барельєфи на релігійну тематику біля нього.

Оброшине

Сюди варто приїхати, щоб оглянути Інститут сільського господарства Карпатського регіону. Чи не хочете? Даремно. Заклад розташований в красивому палаці львівських архієпископів (XVIII ст.), В старому парку зі скульптурами. Побудований комплекс за проектом архітектора Юзефа Фонтана в 1730-х. Збереглися прикрашені скульптурами ворота в стилі рококо. Біля кремезної модерністської Дмитрівської церкви (1914 р.) вмирає невеличкий костел (1791 р.). Поспішайте побачити, поки зовсім не розвалився.

Дубляни

Варто лише придивитися до комплексу будівель колишньої вищої сільськогосподарської академії. Зараз тут Львівський національний аграрний університет, який з моменту свого відкриття в 1856 році свого призначення не поміняв. На початку ХХ століття вища сільськогосподарська школа доросла до звання Академії – саме в академії свого часу і навчався Степан Бандера. Ще можна оглянути кілька дерев’яних вілл в закопанському стилі і неоготичний храм успення пресвятої Богородиці УАПЦ, в минулому – костел (кінець ХІХ ст.). У ньому в радянські часи був університетський спортзал.

Борщовичі

Цікаве село з кількома, може, не дуже старовинним, але симпатичними пам’ятками архітектури. Тут є і дерев’яна Троїцька церква (1923 р.), і старий шляхетський двір (зараз прості житлові будинки), і стрункий Благовіщенський костел (1898 р.), де зараз церква УГКЦ.

Кугаїв

Крихітна (лише 10м х 7м), стара від часу, але така мила церква в цьому селі – нечастий для нашого часу зразок того, як насправді має виглядати дерев’яний храм. Цей ще й по-справжньому старовинний – 1693 року.

Напевно, вже кожен з вас чув про таку спільноту мандрівників, як Couchsurfing, але й досі достеменно не знає, що це таке та як воно працює. Ми вирішили скласти для вас невеликий гід-порадник, завдяки якому ви зможете почати користуватися цим сервісом, подорожувати та знайомитися з десятками класних людей з усього світу.

Перше і найважливіше, що потрібно знати про Couchsurfing – це не «шарове ліжко закордоном». Каучсьорфінг – це в першу чергу спільнота мандрівників зі своєю атмосферою, і якщо ви розглядаєте цей сайт лише як можливість безкоштовно заночувати, далі можете не читати.

Заповнити профіль

Перше, що потрібно зробити одразу після реєстрації (вона безкоштовна) – уважно заповнити свій профіль. Персональна сторінка – це перше, що будуть бачити люди, у яких ви захочете заночувати та люди, яких ви зможете прийняти у себе.

Тому все має бути максимально достовірно та інформативно: коротко опишіть хто ви, чим займаєтеся – працюєте чи навчаєтеся, яку музику слухаєте, як любите подорожувати, тощо – все це набагато полегшить розуміння того, хто ви є та наскільки ваші інтереси співпадають з інтересами інших мандрівників.

На аватарку бажано поставити ваше справжнє фото, на якому чітко видно вас і ваше обличчя. Уявіть себе на місці людини, яка готова прийняти вас у себе вдома: чи довіряли б ви профілю, в якому замість аватарки бетмен чи розмите обличчя в окулярах? Не полінуйтесь також відшукати з десяток фотографій з ваших минулих подорожей – самостійних чи з друзями – і додати їх в альбоми на Couchsurfing. Це додасть людям впевненості у тому, що ви не бот, а справжня людина, яка до того ж любить подорожувати.

Якщо ви маєте можливість приймати гостей у себе і плануєте це робити найближчим часом – заповніть також секцію «Home», в якому детально опишіть особливості свого помешкання. Від вас не вимагається вказувати детальну адресу чи паролі до будинків – достатньо кількох абзаців про те, в якому районі міста ви живете, яким транспортом можна доїхати від вашої квартири до центру, чи проживають з вами сусіди по квартирі, що ви можете запропонувати гостю – ліжко чи матрац, і так далі. Людина знатиме, на що чекати (хоча зазвичай каучсьорфери надзвичайно невибагливі і готові на будь-які умови – краще спати у спальнику на підлозі в когось з місцевих, ніж на вокзалі з бомжами).

Як отримати відгуки

Якщо ви сподіваєтесь, що заповненого профілю вистачить для того, аби вас міг хтось прийняти – то це зовсім не так. Як ми вже писали, Couchsurfing – це в першу чергу спільнота, в якій важливе місце посідає взаємна довіра. А довіра зявляється лише з часом.

Кожен профіль на сайті може отримати відгуки від тих, хто вже гостював у цієї людини – щоб інші мандрівники могли почитати їх і дізнатися більше, ніж просто опис помешкання та інтереси. Саме завдяки відгукам можна відсіяти негатив чи неприємні ситуації: людина з кількома негативними відгуками навряд чи зможе прийняти у себе ще когось.

Отримати відгуки дуже просто – почніть приймати у себе гостей. Це насправді дуже просто і нестрашно. Якщо вам здається занадто неймовірним той факт, що незнайома людина буде ночувати у вас, для початку прийміть когось із своєї країни. Без мовного барєру та зі спільними світоглядами порозумітися буде значно легше, а після кількох досвідів вам буде зовсім просто прийняти і іноземних туристів. Головне правило – просто опишіть та поясніть своєму гостю ваш рівень очікувань – починаючи від готування їжі, робочим графіком, закінчуючи побутовими питаннями. Чимало людей працюють у будні, і відповідно, не можуть приділяти весь час своєму гостю. З іншого боку, багатьом гостям і не потрібна така увага хоста – і вони зовсім не образяться, якщо ви не будете водити їм екскурсії.

Після того, як ви успішно когось прийняли, обов’язково обміняйтесь відгуками – це золоте правило Каучсьорфінгу. Коротко опишіть, що вам найбільше сподобалось у цій людині та як ви провели час.

Навіть якщо ви не можете приймати когось у себе – живете з батьками, не самі в кімнаті чи щось у цьому роді, отримати відгуки все одно можна: встановіть свій статус на Wants to Meet Up, і влаштовуйте екскурсії для тих туристів, які вперше приїздять до вашого міста. Ви краще знаєте, куди їм варто сходити, і навіть нетривалі посиденьки в пабі дозволять вам отримати нове знайомство та новий відгук на сайті.

Як знайти вписку

І от, цей момент настав, і ви готові віддатись в руки долі і знайти когось цікавого, хто зможе прийняти вас під час вашої подорожі.

Пошук хостів на Couchsurfing налаштований дуже зручно, і ви можете вказати не лише місто, а й інші потрібні вам параметри – наприклад, стать, вікові рамки, кількість доступних місць для людей, профілі лише з фотографіями, і так далі.

Писати запити варто заздалегідь. Зрозуміло, що чим менше часу до вашого прибуття в місце призначення, тим менше шансів, що хтось прочитає ваш запит і зможе вас прийняти, тому найкращий час для цього – тиждень до вашої мандрівки. Цього часу достатньо, щоб знайти вільну людину, яка готова вас прийняти в себе.

Як обрати ідеального хоста

Звертайте увагу на профілі людей: чим вони цікавляться, де були, яку музику слухають, що пишуть інші користувачі про них у відгуках. Набагато більше шансів, що ви знайдете цікавого хоста, якщо він чи вона теж були у Кракові і слухає Red Hot Chilli Peppers як і ви.

Звертайте увагу на те, коли користувач востаннє був онлайн на сайті Couchsurfing: якщо з цього моменту пройшло вже більше місяця, зрозуміло, що ваша заявка навряд чи буде навіть прочитана.

Пишіть персоналізовані запити: вони мають більше шансів. Зацікавте людину собою, а не просто вставляйте копіпаст-повідомлення, адже хости отримують десятки таких запитів кожного дня, і навряд чи вам самим було б приємно опинитися в ролі такого адресату.

Якомога точніше вкажіть свій маршрут та часові рамки – це дозволить хосту краще спланувати спільний час (якщо він має можливість провести його з вами).

Для того, щоб у вас був результат, потрібна кількість. Інколи вистачає 2-3 запитів, і ви вже знаходите того, хто прийме вас, а іноді потрібно шукати значно більше людей. Чим популярніше місто – тим важче знайти хоста, і це треба розуміти. Барселону, Берлін та Лондон щороку відвідують мільйони туристів, з яких десятки тисяч зареєстровані на Couchsurfing, і конкуренція за те, щоб бути прийнятим, дуже велика. Цю проблему можна вирішити, якщо писати не лише тим, хто живе в самому місті, а й в його околицях: наприклад, з німецького Потсдаму до Берліну всього 30 хвилин електричкою.

Правила поведінки під час вписки

Якщо вас готові прийняти, ми вас вітаємо – це дуже круто!

Для того, щоб ваше перебування було взаємно приємним і вам, і хосту, варто знати кілька простих правил.

Перед поїздкою уточніть всі деталі розташування помешкання у разі, якщо вам не запропонують зустрітись десь в місті чи на вокзалі: точну адресу, код будинку, поверх та номер телефону про всяк випадок, щоб ви не блукали посеред ночі у центрі Парижу.

Чи можете ви використовувати постільну білизну, засоби гігієни та посуд в квартирі, де будете ночувати – це вже персональні особливості кожного хоста. В більшості випадків людина, яка приймає вас, непроти, якщо ви скористаєтеся її посудом чи постільною білизною, але зубну щітку все-таки треба брати свою : ) З приводу готування їжі – також все залежить від хазяїна. Деякі туристи залюбки приготують щось цікаве разом з вами, адже це ще один спосіб зрозуміти культуру один одного та дізнатись більше про мандрівника.

На сайті сервісу є цілий порадник з приводу безпечного перебування у когось, і радимо прочитати вам ці поради перед тим, як десь їхати.

Що робити, якщо ніхто не відповідає

Ідеальних ситуацій – коли перша ж людина, якій ви написали, відповідає вам взаємністю, і готова прийняти у себе – практично не буває. І причин цьому дуже багато – починаючи від днів, на які ви хочете залишитись, погоди, здоров’я хоста до вашого профілю і складності мандрівки.

Тому перш ніж ви отримаєте позитивну відповідь, необхідно надіслати багато заявок. Якщо для невеликого міста може вистачити 2-4, то для великих столиць варто пробувати писати 10 і більше людям. Деякі з них взагалі не відпишуть вам, деякі відпишуть відмовою, а хтось, можливо, і візьме. Це нормальна практика спільноти – адже ніхто нікому нічого не зобов’язаний, і ви повинні розуміти це, перш ніж писати запити.

Якщо вам не надто щастить, і навіть після 20-ти надісланих заявок ніхто не відповідає, або вам приходять одні відмови, є ще один, останній шанс спробувати знайти вписку. Це групи Last Minute Request, які є практично для будь-якого великого міста.

Групи last minute створені для того, аби мандрівники могли залишати там екстренні запити у разі, якщо до прибуття в місто залишилось менше 1-2 днів, але вони досі не знайшли хоста. Введіть в пошук по групам слово last minute + назву міста, і ви обов’язково знайдете її.

Щоб залишити повідомлення в такій групі, достатньо вступити в неї. Максимально стисло опишіть, коли ви прибуваєте та скільки вас. Якщо пощастить – хтось з місцевих каучсьорферів побачить це повідомлення та вирішить прихистити вас.

Якщо ви досі вагаєтеся, чи варто пробувати свої сили в цій спільноті – не вагайтесь, це дуже круто. Хто ще, окрім місцевих людей, зможе показати вам всі таємниці свого міста, познайомити з пам’ятками та стати хорошим знайомим або навіть другом на іншому кінці планети?

Джерело: inspired.com.ua

11 травня, в Брюсселі рада міністрів Євросоюзу схвалила остаточне рішення про надання нам, громадянам України, право на безвізові подорожі до країн шенгенської зони по біометричних паспортах. Підставою для перетину кордонів без віз потрібен буде біометричний паспорт, не дивно, що українці задаються питаннями “Як зробити біометричний паспорт?”, “Скільки коштує біометричний паспорт?”, “Які документи потрібні для отримання біометричного паспорту?”. Ми допоможемо тобі відповісти на ці питання. Якщо ти збираєшся поміняти свій закордонний паспорт на новий, біометричний, з чіпом, ми тобі підкажемо, які ж саме документи на біометричний паспорт потрібно приготувати.

Що являє собою біометричний паспорт?

• Біометричні паспорти почали видавати із січня 2015 р. Це державний документ, який має форму книжки, що складається з 32 сторінок, в обкладинку вбудований електронний чіп, на який записується інформація про власника (дані паспорту, оцифроване зображення обличчя, оцифрований підпис і відбитки вказівних пальців) .
• Отримати біометричний паспорт можуть виключно громадяни України. Українці з подвійним громадянством, в тому числі жителі Криму, які отримали паспорти РФ, не зможуть оформити біометричний документ.
• Хто не хоче залишати відбитки пальців, можна оформити паспорт без чіпу, так як є два варіанти документа: паспорт з чіпом (біометричний) і без чіпу.
• Якщо раніше можна було вписати дані про дітей і вклеїти фото в закордонний паспорт, то в біометричний паспорт цього зробити не можна. На дитину доведеться оформляти окремий дитячий біометричний паспорт. Для неповнолітніх термін дії – 4 роки. Відбитки пальців будуть знімати з 12 років за згодою батьків.
• Термін дії біометричних паспортів – 10 років, як у звичайного закордонного паспорта. Дітям видається на 4 роки.

Які документи потрібні для отримання біометричного паспорта (для дорослих)?

• Внутрішній паспорт громадянина України (оригінал та дві копії);
• Ідентифікаційний код (оригінал і одна копія);

Якщо закордонний паспорт оформляється не перший раз, то старий можна або здати, або залишити.

Документи, необхідні для оформлення дитячого біометричного паспорта:

• Свідоцтво народження дитини;
• Цивільні паспорти обох батьків (оригінал + копія);
• Якщо був дитячий проїзний;
• Якщо оформляли ІПН дитини;
• Якщо один з батьків іноземець – довідка про підтвердження громадянства дитини;
• Якщо мати одиначка, то виписка по 135 статті;
• Якщо батьки в розлученні або в цивільному шлюбі, то необхідно уточнювати перелік документів.

Яка процедура отримання біометричного паспорта?

Для оформлення біометричного паспорта необхідно:

• Звернутися до відділення Державної міграційної служби;
• Принести документи: внутрішній паспорт, ідентифікаційний код, довідку з військкомату;
• Оплатити вартість послуг і бланків;
• Написати заяву на отримання паспорта;
• Сфотографуватися;
• Пройти дактилоскопію (сканують відбитки пальців);
• Оцифровані дані відправляють до Єдиного державного демографічного реєстру;
• Головний обчислювальний центр реєстру формує набори даних;
• Набори даних відправляють до Державного центру персоналізації документів;
• Дані вносять на бланк майбутнього паспорта;
• Готовий біометричний паспорт відправляють в відділення Державної міграційної служби.

Вартість біометричного паспорта:

Як такої точної суми немає. Ціни можуть відрізнятися по районам. Як спочатку анонсували, новий біометричний паспорт (бланк з чіпом) обійдеться в 261 грн (15 євро за курсом на 29.12.2014) + держмито 170 грн + вартість реєстраційних послуг 87,15 грн. Всього 518 грн. 15 коп. Це якщо оформляти протягом 20 днів. Якщо долар росте, то і, відповідно, бланк з чіпом дорожчає.

Де у Львові подати документи на оформлення біометричного паспорта?

1. Личаківський районний відділ – м. Львів, вул. Зелена, 20, тел. (032) 260-22-01;
2. Галицький районний відділ – м. Львів, вул. Чайковського, 17, тел. (032) 261 06 01;
3. Сихівський районний відділ – м. Львів, вул. Зелена, 150, тел. (032) 270-2033, прийомні дні: середа, п’ятниця.
4. Залізничний районний відділ – м. Львів, вул. Я.Мудрого, 12а, тел. (032) 270-2033;
5. Франківський районний відділ – м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 67, тел. (032) 238 95 60;
6. Шевченківський районний відділ – м. Львів, вул. Донецька, 3, тел. (032) 231 68 50.

Джерело: Tochka.net, lowcostavia.com.ua

Слово Rhododendron перекладається з грецької як «дерево—троянда». Насправді ці рослини поширені майже по всій земній кулі і налічують близько 600 різних видів. Білий, жовтий, рожевий… з дрібними суцвіттями та із квітами більше 20 см у діаметрі.

Слово Rhododendron перекладається з грецької як «дерево—троянда». Насправді ці рослини поширені майже по всій земній кулі і налічують близько 600 різних видів. Білий, жовтий, рожевий… з дрібними суцвіттями та із квітами більше 20 см у діаметрі, пише lovelylife з посиланням на vsviti.com.ua

Та в українських Карпатах цвіте особливий вид. Він дуже рідкісний і занесений до Червоної книги. Побачити ці квіти у всій красі щастить далеко не всім. Треба потрапити у той самий момент…

Це трапляється після перших літніх ночей, коли чарівний ранковий туман вкриває гори. Зникаючи із світанковими променями молодого сонця, він залишає між трав крихітні ніжно-рожеві зірочки. То починають розпускатись квіти рододендрону. З кожним червневим ранком їх стає все більше. Аж поки найвищі карпатські узгір’я не вкриються дивовижним квітучим килимом. Поки не приберуться у найкрасивіші наряди щорічного свята природи – цвітіння Червоної рути.

Рододендрон східнокарпатський, або миртолистий має лікувальні властивості і сильний запаморочливий запах. Побачити цвітіння можна лише в горах. Природно він не росте на рівнинах. Може й тому цій квітці приписують магічні властивості, називають її чаклунською.

Для горян це особлива рослина, яку називають червоною рутою, її люблять і шанують, оспівують у народній творчості. У старій українській легенді розповідається про квітку, яка лише раз на десять років зацвітає червоним кольором. І коли котра дівчина знайде квітку й подарує юнакові, той буде завжди кохати її, ніколи не зрадить.

Колись таку легенду почув на Буковині відомий композитор Володимир Івасюк. Вона, до речі і стала основою написаної пізніше легендарної, «вічної» пісні «Червона рута».
«Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?»…

Побачити у Карпатах диво цвітіння рододендрону можна у червні. На гірських схилах масивів Чорногори, Мармарошу і Свидівця він розквітає «у повну силу» найчастіше в середині місяця. Тож піднімаючись на Говерлу саме в цей час, можна заодно потрапити на барвисте квіткове свято. Не лише червона рута, а й ніжно-бузкова сольданела, небесно-сині квіти тирлича поміж зелені альпійського ялівцю цвітуть у цей час.

ПОРАДИ БУВАЛОГО МАНДРІВНИКА:

Рододендрон занесений до Червоної книги під ІІ категорією охорони. Не зривайте квітів. Повірте, вони набагато красивіше виглядають тут, серед гір, ніж у вашій кімнаті.

Джерело: Бліц-інфо