“Ксьондз йде!” – спогад про очікування галичанами священника після Водохреща

Після свят уже настало. Але галичани ще чекали на ксьондза.

Після Водохреща люди готувалися, що прийде священник і покропить свяченою водою хату. Але точного дня, коли саме до твоєї хати прийде ксьондз кропити — ніхто не знав. То могло бути і на другий день після Водохреща, і через тиждень, і навіть через два. Як ся вдасть!

На саме Водохреща ми з дідом зробили з гілочок ялини кропило, намалювали на всіх дверях крейдою хрестики і скропили хату та двір. Але далі треба було чекати на священника.

В ті декілька днів ми жили «очікуванням ксьондза». В хаті мусіло бути все чисто, поприбирано і поскладано на своїх місцях, інакше —ніяк. Бо тоді люди будуть сміятися з нас.

Баба тільки ходила на розвідку до сусідів, які жили на вулиці перед нами, уточнювати: чи вже був?

Вже й тиждень пройшов після свят, а в нас ще ксьондза не було.

Ми малі вже й помучилися кожен день ходити по команді «струнко» і акуратно сідати на нових капах так, щоб дупами не затовкти дивана. Тай починали потрохи знову смітити, розкидати подушки, залишати на кухні непомиті горнятка…Одним словом, починали жити, як завжди.

Баба з нами сварилася. І ми мусіли слухатися. Але деколи могли забути.

—Ксьондз йде!— прибігла до нас з новиною сусідка,— вже був в Гані,—десь за 15 хвилин буде у вас!

Баба сплеснула в руки. Бігом забрала в діда з-під носа миску з борщем.

—Яке ти будеш їсти! Ксьондз йде! Шо ксьондз скаже, коли прийде до хати, а в нас кругом одні срачі і ти за мискою сидиш, якби вічно голодний був. А ну бігом, всі прибирати!

З того переляку, що в одну мить в хаті все стало перевертатися і всі почали гонити, кіт вскочив на підвіконня і перевернув горшок з квіткою.

Баба побігла на пагорб виглядати священника. Поки бігла, то встигла ще сусідам, які живуть за нами, проголосити, що «ксьондз йде!». І всі хутко починали розкладати по своїх місцях те, що не так лежало в хаті.

А в нас то був цілий армегодон. За 15 хвилин ми встигли половити всіх котів і повиганяти надвір, зібрати землю, позамітати віником, як-небудь помити підлогу, поховати непомиті горнятка і тарілки, повитирати стіл, застелити скатертиною. Встигли щей самі переодягнутися у файніший одяг.

—Ксьондз йде!,— крикнула баба, залітаючи до хати. За хвилину буде в нас!

І ми вже чули міцний і красивий голос дяка, який гучно долинав знадвору. А ми самі стояли, як смиренні пастушки, наче цілий день тільки й молилися біля образів. А баба поглядала на нас. І вже тільки в одному її погляді ми читали: «чи встигли ви поприбирати срачі?»

—Христос посеред нас!— говорив священник і давав поцілувати хреста. А потім кожному дарував маленькі образочки. І ставало в хаті інакше. Спокійніше. Відчувалося якесь радісне світло. А ті маленькі образочки ми збирали і мали велику колекцію.

Коли ми вже повиростали і роз’їхалися, то баба нашу колекцію берегла і тримала в креденсі разом з нашими фотографіями. І кожен день цілувала образки і фотографії внуків. Казала, що в хаті тоді стає інакше. Спокійніше їй. І світлої радості більше….

Зараз можна піти до церкви і записатися на конкретну дату і годину, щоби прийшов священник покропити водою хату. І це не буде становити для людини жодних незручностей, не треба жити «в очікуванні ксьондза». І я інакша стала.

Але повірте, жодні університети, навчання, тренінги, жодні коучі і ментори, жодні будь-які життєві ситуації та екзамени, ніщо так гіпершвидко не збирало мою продуктивність і активність, не викликало стільки адреналіну і бойового духу, як оті бабині слова:

«Ксьондз йде!»

Автор: Стефка Смалець

Куди поїхати: природні перлини Львівщини

Відпочинок у Львівській області багатий на природні скарби, історичні пам’ятки та традиції. Львівщина пропонує туристам не лише можливість відпочити серед мальовничих пейзажів, але й доторкнутися до багатої історії та культури.

1. Карпати – велич і спокій гір

Південна частина Львівської області зачаровує Карпатськими горами. Тут можна відвідати такі популярні курорти, як Славське та Східниця. У Славському туристи знайдуть різноманітні можливості для активного відпочинку: піші прогулянки, велотури та лижний відпочинок узимку. А Східниця славиться своїми цілющими мінеральними джерелами – ідеальне місце для оздоровлення.

2. Тустань – мандрівка в минуле

Урочище Тустань – це унікальний пам’ятник природи та археології. Кам’яні скелі, які свого часу слугували фортифікаціями, є чудовим місцем для одноденної екскурсії. Маршрути серед скель дарують захопливі краєвиди, а музей розповідає історію життя середньовічного міста-фортеці.

3. Шацькі озера – спокій серед водної гладіні

Хоч Шацькі озера більш асоціюються з Волинню, частина цього природного комплексу знаходиться на півночі Львівської області. Озеро Світязь приваблює прозорою водою і можливістю відпочити на природі, далеко від міської метушні.

Культурний туризм: історія та традиції Львівщини

4. Олеський замок – середньовічна казка

Ця велична фортеця розташована за 75 км від Львова. Олеський замок – це не лише архітектурна перлина, але й місце з багатою історією. Він вражає своїми експозиціями, де можна побачити старовинні меблі, зброю та твори мистецтва.

5. Жовква – місто-музей просто неба

Жовква – це одне з небагатьох “ідеальних міст” Ренесансу, де кожна вулиця має свою історію. Ринкова площа, замок, старовинні храми та монастирі створюють атмосферу стародавнього містечка, яке зберігає свою автентичність.

Активний відпочинок та гастротуризм

6. Вело- та піші маршрути

Львівська область пропонує численні туристичні маршрути, які ідеально підходять для велотуристів та любителів піших прогулянок. Один із найпопулярніших – маршрут через Карпати, який проходить повз водоспади Кам’янка та Гуркало.

7. Гастрономічні цікавинки Львівщини

Регіон відомий своїми гастрономічними традиціями. Варто спробувати справжній бойківський борщ, галицькі голубці та знаменитий львівський сирник. А ще – завітати до місцевих виноробень та сироварень, щоб насолодитися унікальними смаками.

Як організувати відпочинок

8. Проживання

Львівська область пропонує широкий вибір житла – від затишних екохатин у Карпатах до комфортних готелів у Жовкві чи Львові. Багато туристичних баз та готелів мають все необхідне для сімейного відпочинку, детальніше можете переглянути на сайті https://hutshub.com/.

9. Транспорт

Добиратися до туристичних об’єктів Львівщини можна автомобілем, автобусами або залізницею. Для тих, хто планує активний відпочинок, є можливість орендувати велосипеди чи навіть квадроцикли в гірських районах.

Львівська область – це унікальне поєднання природи, історії та гостинності. Вона приваблює як активних мандрівників, так і тих, хто прагне відпочити від суєти та насолодитися спокоєм. Тут кожен знайде щось для себе: від екстремальних пригод у Карпатах до спокійних прогулянок старовинними містами.

78-річна львів’янка вкотре написала текст Радіодиктанту без жодної помилки

У прямому ефірі Українського радіо 4 грудня оголосили імена тих, хто найкраще написав цьогорічний Радіодиктант національної єдності. Про це повідомило Суспільне. Христина Гоянюк зі Львова щороку впродовж 24 років бере участь у написанні диктанту та понад десять разів ставала переможницею.

Без жодної помилки текст написала Христина Гоянюк зі Львова. Вона багаторазова переможниця, яка щороку впродовж 24 років бере участь у написанні та не пропустила жодного Радіодиктанту. І понад десять разів ставала переможницею

З однією помилкою — переможців немає, а всього двох помилок припустилися кілька учасників:

  • Тімічева Наталя;
  • Бондар Андрій (учитель української мови та інформатики Крушинської гімназії Глевахівської селищної ради Київської області);
  • Перещ Юлія (з Остерського ліцею №1 Остерської міської ради Чернігівської обл.);
  • Крячко Дарина;
  • Рубежанська Наталія.

Виконавча продюсерка Українського Радіо, координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько зазначила, що часто до листів з текстами люди додавали слова подяки, захоплення як самим текстом, так і читцем.

“Багато листів отримали із небезпечних зон, зокрема: Покровська, Сум, смт Черкаського (Донецька обл.), Костянтинівки (Донецька обл.), Лиману (Луганська обл.), Херсону, Слов’янська, Луганська, Дружківки (Донецька обл.), Краматорська”, — додає вона.

Юлія Шелудько також розповіла, що найстаршому учаснику цьогорічного Радіодиктанту 99 років, а двом наймолодшим — по 7.

Загалом на перевірку надійшло понад 10 тисяч текстів, більшість з них електронною поштою (із понад 30 країн), але є і паперові листи.

Радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році. Головна мета — об’єднати всіх українців як в Україні, так і за її межами, а не перевірити знання.

Нагадаємо, у 2024 році Радіодиктант відбувся 25 жовтня, до Дня української писемності та мови. Текст “Магія голосу”, присвячений до 100-річчя Українського радіо, написала письменниця Оксана Забужко, а читав його поет та військовий Павло Вишебаба.

Спортсмен-втікач з Львівщини пояснив свій вчинок тим, що йому в Україні “холодно”

Волейболіст зі Стебника, 27-річний Андрій Оробко, який відмовився повертатися в Україну з Бельгії після гри ВК “Решетилівка” в єврокубку проти клубу “Декоспан”, пояснив свій вчинок тим, що в Україні “холодно”. Ще один утікач Дмитро Шаврак повідомив, що боїться йти воювати. Про це заявив Сергій Котьман, директор волейбольного клубу “Решетилівка”, де й виступали обидва спортсмени, пише Lviv.Media.

“Після матчів 1/16 Кубку Виклику, які відбувалися в Бельгії, двоє наших гравців залишили розташування клубу та не повернулися з командою в Україну. Цю інформацію вже поширили низка всеукраїнських ЗМІ. ВК “Решетилівка” офіційно повідомляє, що це було особистим рішенням цих гравців, яке категорично не підтримує і не поділяє клуб, усі спортсмени та менеджмент”, — йдеться в офіційній заяві клубу.

“Те, що Дмитро Шаврак та Андрій Оробко самовільно покинули спортивний табір і відмовилися повертатися в Україну, тому що вони злякалися – це їх рішення, за яке вони, переконаний, мають понести відповідальність. Оробко сказав, що йому у нас холодно. Так холодно всій країні, обстріли тому причина – війна триває, нагадаю. Ми рішуче засуджуємо дії цих спортсменів, жоден статус чи професія не звільняють від відповідальності перед своєю державою”, — зазначив директор клубу.

У коментарі для LVIV.MEDIA Сергій Котьман розповів, що після своє втечі з готелю, де мешкала команда, Оробко разом з колегою на зв’язок з керівництвом клубу більше не виходили. Після гри з “Декоспаном” вони переночували одну ніч разом зі всією командою і вранці потай від усіх покинули гуртожиток, де зупинилася команда. Сергій Котьман вважає, що це рішення не було спонтанним, а давно готувалося, бо Оробко і Шаврак заздалегідь зібрали та спакували свої речі. Причому при втечі вони забрали з собою ще й постільну білизну та подушки, які були власністю ВК “Решетилівка”.

Нагадаємо, двоє гравців волейбольної команди “Решетилівка” залишились за кордоном після матчу Кубка Виклику проти бельгійського “Менена”. Про це стало відомо 21 листопада. Клуб “Решетилівка”, що представляє однойменне містечко Полтавщини, заснований у 2019 році. У минулому чемпіонаті країни посів п’яте місце, що дало йому право дебютувати в європейському Кубку Виклику.

Землю заказника біля Львова залишили приватній компанії

Господарський суд Львівської області відмовив прокуратурі, яка представляла інтереси Львівської ОДА, у вимозі скасувати рішення про передачу ділянки у заказнику поруч з Брюховичами. Про це «Твоєму місту» стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

У своєму позові прокуратура посилалась на виявлені порушення вимог природоохоронного, земельного та лісового законодавств, а саме позбавленні права державної власності особливо цінних земель і земель лісового фонду. Йдеться про природно-заповідний фонд «Гряда» площею 1149 га на базі Брюховицького лісництва, який створили ще у 1984 році. Наразі ця земля перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

Історія вилученої ділянки, за яку і судиться прокуратура, розпочалась у 2004 році, коли на сесії Брюховицької селищної ради за поданням «Львівлісу» прийняли рішення вилучити із користування державного лісогосподарського об’єднання землю площею 4,7626 га (у кварталах 36, 37, 39) на вул. Лікарській, 25 та віднесли її до земель рекреаційного призначення.

Саме на цій ділянці раніше був дитячий піонерський табір «Ластівка». У 2008 році її вилучили з користування держпідприємства «Львівприлад» за поданням самого ж ДП і віднесли до земель селища громадської та житлової забудови.

У 2013 році ТзОВ «Брюховецький гай» викупило будівлі колишнього дитячого табору у Фонду держмайна. Після цього звернулося до Брюховицької селищної ради з проханням дозволити розробку проєкту землеустрою для цієї ділянки. У 2014 році селищна рада дала згоду, а в 2016 році затвердила проєкт і здала землю в оренду «Брюховецькому гаю» до 2031 року для обслуговування нежитлових приміщень.

Проте у 2017 році та ж селищна рада вирішила продати цю ділянку для реконструкції нежитлових приміщень з будівництвом будівель реабілітаційного центру та створення садово-паркового комплексу «Брюховецький гай». Саме більша частина цієї землі на вул. Лікарській, за версією прокуратури, належить до заказника місцевого значення «Гряда». Окрім того, правоохоронці вказують, що станом на 2004 рік ділянка не перебувала у комунальній власності, відтак не могла бути вилучена за рішенням органу місцевого самоврядування, адже це є порушенням закону.

Водночас суд встановив, що прокуратура не подала належних та допустимих доказів встановлення зовнішніх меж Лісового заказника місцевого значення «Гряда» на період виникнення спірних правовідносин. Також ділянка не була належно сформована як природоохоронна, а тому перейшла у комунальну власність.

Суд вирішив, що прокуратура не має права вимагати скасування рішень Брюховицької сільради, оскільки не є стороною, яка може вимагати усунення перешкод у користуванні ділянкою. Тому позов відхилили. Окрім того, з прокуратури стягнули 154 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу та 25 тис. грн витрат на проведення експертизи.

Наразі це рішення все ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

Навіщо будувати трамвайну колію на Миколайчука, якщо у нас може впасти міст на Ковча, – Ігор Зінкевич

Львівська міськрада сфокусувалась на реконструкції вулиці Миколайчука і обіцяє протягнути туди трамвайну колію, натомість аварійний міст в Рясне, на який роками не можуть знайти кошти, може впасти будь-якої миті, пише Еспресо.Захід

Міст над залізничною колією на перехресті вулиць Т. Шевченка – о. Омеляна Ковча, який з’єднує мікрорайон Рясне з рештою міста і через який їде увесь транспорт, який прямує з міста до пункту пропуску Краківець, є одним з найнебезпечніших у Львові. Цей міст ще у 2008 році офіційно визнали аварійним та непридатним до експлуатації, однак місто так і не спромоглось збудувати новий шляхопровід.

“Ми щороку обстежуємо міст на Ковча. Його стан не покращується – ситуація критична. Я намагаюсь усіма силами доносити до мера, що це – першочергове питання. Для мене видатки на будівництво нового мосту на Ковча – це пріоритетні видати. Але, схоже, пріоритетом для всіх він стане, коли старий міст впаде. Це відрубає пів мікрорайону від решти міста. З Рясного в центр можна буде добратись хіба що через Брюховичі”, – каже депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич.

До слова, у бюджеті Львова проєкт будівництва нового шляхопроводу на Шевченка – Ковча регулярно з’являється з 2017 року. У 2020 році Львівавтодор навіть провів тендер на визначення підрядника. Його виграла компанія “Онур конструкціон інтернешнл”, яка запропонувала виконати роботи за 39,3 млн грн. Однак роботи так і не почали – “Онур” виявив помилки в проєкті. Зокрема, там було закладено замало металу, аби новий міст міг витримувати навантаження. Відтак проєктанту повернули проєкт на доопрацювання. До слова, сам проєкт місту обійшовся в майже у 1,5 млн грн.

Проєктант переробив проєкт своїм коштом, але вартість будівництва через збільшення кількості металу та зростання цін збільшилась майже у двічі, на 30 млн грн. У 2023 технічна експертиза оцінила будівництво нового моста біля аварійного на вул. Ковча у Львові уже у 114 млн грн.

Львівська міська рада цього року вирішила взяти кредит на будівництво шляхопроводу 46,2 млн грн млн грн. Але цю позику чомусь об’єднали з позикою на добудову сміттєпереробного заводу та ще двома дрібнішими проєктами. 12 вересня сесія Львівської міської ради погодила отримання 840 млн грн кредиту в “Ощадбанку”, з яких 718 млн мали піти на добудову сміттєпереробного заводу на Пластовій та 46,2 млн грн на міст на Ковча. Однак уже за кілька днів стало відомо про проблеми з польським підрядником, який будує сміттєпереробний завод, а пізніше суд взагалі зупинив будівництво. Відтак погоджений кредит місто так і не вибрало.

“Неприємна ситуація з цим кредитом. У мерії пояснюють, що у місті є велика потреба як у сміттєпереробному, так і у мості на Ковча. Коли залучаєш інвестиційні кошти, їх “вибити”, якщо об’єднати проєкти. Принаймні так пояснювали у мерії, – каже Ігор Зінкевич. – Я вважаю, якби у нас було два окремі кредити, то був і контроль за фінансами кращий, і розуміння пріоритетності та хто за що відповідає. Тим більше, що за реалізацію цих проєктів відповідають різні комунальні підприємства. Тому мені логіка об’єднання цих проєктів до кінця не зрозуміла. Так, нам потрібні кредитні кошти на цей проєкт, але якщо не виходить з кредитом, треба починати роботи за власні кошти”.

Депутат вважає, що для початку робіт не потрібно мати повністю всю суму відразу. Крім того, у місті є менш пріоритетні проєкти, на які скеровують кошти, тож їх можна було б скерувати на будівництво цього шляхопроводу.

“Для чого будувати трамвайну колію на Миколайчука, коли може впасти міст на Ковча і відрубає пів мікрорайону, – каже Ігор Зінкевич. – Нам потрібен новий міст, аби можна було починати роботу над старим. Можна починати початкові роботи, підписувати договори з компаніями. Можливо, підрядник виконати частину робіт в борг. Але проблема у нашому місті – поки мер не скаже, ніхто нічого не робить. Якби міський голова сказав, робіть з цим мостом хоч щось, кошти б знайшлись”.

Депутат каже, що наполягатиме на тому, аби у бюджеті Львова на 2025 рік обов’язково заклали стрічку – будівництво шляхопроводу на Шевченка – Ковча.

“Я її робив про дружбу”. У Львові готують прем’єру трагікомедії режисера-військового

У львівському театрі Лесі Українки провели генеральну репетицію трагікомедії “Мій друг, чорний ельф”, режисер якої — військовослужбовець Денис Фєдєшов. Більшість репетицій з акторами проводили по відеозв’язку, тому що Денис був на фронті. Прем’єра вистави — 22 та 23 листопада.

Більше про постановку Суспільному розповів режисер та актори вистави.

“Мій друг, чорний ельф” — це вистава про двох друзів — Андрія та Ореста, які з часом змінилися та продовжують дружити. Актор Андрій Кравчук каже, що в квітні 2024 цього року відбувся кастинг та згодом почалися репетиції.

“Для мене ключовими були — це ностальгія, на яку місцями не варто підсідати, тому що вона буває небезпечною, особливо, якщо вона погані наративи несе. Але іноді для того, щоб перемкнути свою увагу, особливо для військовослужбовців, які приїжджають і хочуть відпочити, то з ними варто гарно провести час”, — говорить актор Андрій Кравчук.

Василь Колісник понад десять років працює актором. Чоловік каже, що персонаж Остап, якого він грає, має дві особистості.

“Є персонаж реальний, а є той, що в тексті, з яким я безпосередньо знайомий більше, ніж з реальним, тому в мене є певна така дистанція до цього всього. І цей персонаж, як в мене в селі казали — “бахур”. Це людина, яка любить почудити, бо це дає гру, дає забавку”, — розповідає Василь Колісник.

Денис Федєшов був режисером у Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім.Т.Г Шевченка. У квітні 2022 року пішов добровольцем та доєднався до 15 окремої бригади артилерійської розвідки “Чорний ліс”. Під час служби чоловік поставив цю трагікомедію.

“Я її робив про дружбу, про цю, яку ми тягнемо з самого дитинства. Я перед відпусткою своєю попередньою в квітні написав пані Олі Пушаковській, директорці цього театру, з пропозицією зробити читку, щоб трошки повернути себе в цивільне життя”, — розповів Денис Федєшов.

Прем’єра вистави відбудеться 22 та 23 листопада у театрі Лесі Українки на малій сцені.

Власник !FEST заявив про падіння ринку послуг та гостинності у Львові

Юрій Назарук, один із засновників відомої ресторанної мережі !FEST, опублікував у своєму Facebook допис про критичну ситуацію, в якій опинився сектор послуг та гостинності у Львові.

Він зазначив, що понад 50 ресторанів у ближньому центрі Львова вже закриваються та виставлені на продаж. На його думку, ця цифра може суттєво зрости після зимового періоду.

Назарук підкреслив кілька ключових проблем, які призводять до такого стану: брак працівників, скорочення кількості клієнтів, економічні труднощі, а також обмеження, зокрема комендантська година.

“Найважливіше — це менше грошей. Кров ніби густішає, і все сповільнюється”, — зазначив він.

Засновник холдингу також висловив занепокоєння, що нинішня ситуація може стати не менш загрозливою для бізнесу, ніж сама війна.

Він зауважив, що підтримка бізнесу з боку держави часто зводиться до формальних ініціатив, які не дають реальних результатів.

“Але ж то тільки в бізнеса так. Бо у всіх, хто його перевіряє і пильнує – все добре. Можна створити ще одну раду підтримки бізнесу, а можна просто нарешті дати спокій”, – написав бзнесмен.

Проте, попри всі труднощі, Назарук закликав вірити в підприємництво та зберігати оптимізм напередодні Різдва.

До слова, у жовтні 2023 року на територію львівського ресторанного холдингу прийшло Бюро економічної безпеки. Детективи БЕБ звинуватили холдинг в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За інформацією правоохоронців, близько 2 000 співробітників закладів, що входять до холдингу, отримують заробітну плату двома частинами: одна – офіційна, мінімальна зі сплатою всіх обов’язкових платежів, а інша – неофіційна.

«!Фест» відреагував на обшуки та оприлюднив власну заяву, в якій йдеться про те, що 17 жовтня люди в камуфляжі оточили територію !FESTrepublic, увірвались в центральний офіс, заблокували всі виїзди/виходи та зупинили роботу компанії. Вони зазначили, що справа проти них відкрита уже декілька місяців і правоохоронці проводили слідчі дії в закладах та офісі уже давно. Проте «!Фест» дізнався про це лише зараз.

І наголосили, що детективи БЕБ начебто «викрили схему, яку вони вважають незаконною, проте за якою працює вся ресторанна галузь країни».

В лютому 2024 року з ресторанного холдингу «!Fest» у бюджет стягнули 13,4 млн гривень.

Мережа !FEST є однією з найбільших на заході України та включає такі популярні заклади, як П’яна вишня, Реберня, Львівська майстерня шоколаду та Львівські пляцки. Більшість із них працюють за франчайзинговою моделлю, а засновниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасімов.

Доступний простір для спорту, прогулянок та паркування людей з інвалідністю облаштують у парку

У парку «Знесіння» планують відремонтувати спортивний майданчик для людей з інвалідністю, облаштувати інклюзивну доріжку та місце для паркування. Також зроблять підпірні стінки.

У регіональному ландшафтному парку «Знесіння» планують капітальний ремонт майданчика для занять спортом людей з інвалідністю з влаштуванням покращеного покриття під’їзних доріжок та місць паркування автомобілів для маломобільних з боку вул. Опришківської та вул. Довбуша.

За даними департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад, ідея щодо облаштування доступної інфраструктури в парку виникла ще минулого року. Спочатку планували робити лише майданчик і доріжку, потім вирішили облаштувати також паркувальний майданчик перед парком «Знесіння». А згодом доповнили проєкт підпірними стінками, які також є необхідними в цьому місці.

«Насправді вирішили об’єднати це все в комплексний проєкт і разом з цим зробити вхід у Домівку врятованих тварин. Адже природа та контакт з тваринами покращують реабілітацію поранених та сприяють їх відновленню. Відтак люди зможуть приїхати до парку, прогулятись доступною територією, позайматись на майданчику та відпочити», – розповідає Тарас Кубай, директор департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради.

В межах проєкту планується з’єднати парк “Високий замок” через вул. Кривоноса з Регіональним ландшафтним парком “Знесіння”. Інклюзивна доріжка вестиме довкола Гори Лева, охоплюватиме спортивний майданчик для реабілітації і закінчуватиметься перед входом до Домівки врятованих тварин. Також тут буде облаштована парковка з місцями для людей з інвалідністю.

Інклюзивний спортивний майданчик облаштують на місці колись тренувального майданчика для людей на кріслах колісних, який існував там понад тридцять років тому. Там буде місце для гри в теніс, шахматні столи, спеціальні тренажери та лавки для відпочинку.

За результатами тендеру запропонована вартість проєкту складає 13 млн грн. Наразі завершуються тендерні процедури. Роботи планують закінчити в середині 2025 року.

Зазначимо, парк “Знесіння” щомісяця відвідують декілька тисяч людей. Серед них мешканці з усього міста та туристи. Окрім цього тут діють релігійні громади, екологічні громадські організації, а також тут проводять навчання.

Наступного тижня розпочнеться ремонт на початку вул. Сяйво

Початок вулиці Сяйво, на з’їзді з вул. Городоцької у напрямку від центру, наступного тижня планують відремонтувати. Як пояснюють у Залізничній районній адміністрації, дорожнє полотно тут вкрите вибоїнами та напливами, позаяк цю частину вулиці вже давно капітально не ремонтували, а лише весною латають ями.

Оскільки цей відрізок є важливою ланкою транспортної розв’язки – тут курсує приватний і громадський транспорт, а також тут знаходиться заїзд у пожежну частину, основу дороги необхідно підсилити і постелити новий асфальт.

«Початок вулиці Сяйво – з’їзд з вул. Городоцької, від центру (біля заправки WOG) – важлива ділянка великої магістральної вулиці. Навіть важко пригадати, коли цю ділянку капітально ремонтували. Лише щороку весною латаємо тут ями. Відтак стан дорожнього покриття цієї ділянки у дуже поганому стані і має значні деформації: вибоїни, напливи, колійність.

Тому наступного тижня плануємо на цій ділянці замінити асфальтне покриття і підсилити основу дороги, адже тут курсує приватний і громадський транспорт, а також пожежні машини.

Підрядник – наше ШРП, проведе фрезерування існуючого дорожнього покриття, виправлення профілю основи з додаванням нового матеріалу і постелить двохшарове асфальтне покриття», – розповідають у Залізничній районній адміністрації.

За інформацією Залізничної районної адміністрації, ремонтні роботи триватимуть 4 дні. Загалом буде відремонтовано ділянку площею 3 650 м2. Вартість ремонту 7,9 млн грн. На час робіт відбудуться зміни у русі громадського транспорту, який курсує цим відрізком, адже ділянку ремонту повністю перекриють для руху транспорту.

На час робіт автобусні маршрути і приватний транспорт об’їжджатимуть місце робіт, а тролейбус №32 курсувати не буде.

«Загалом для пасажирів громадського транспорту і водіїв приватного транспорту кардинальних змін у русі не буде. Зупинки громадського транспорту не зміняться. Міські автобусні маршрути (№11, 20, 30, 34, 43, 49А), як і приватні авто, просто проїдуть ще приблизно 100 м вперед по вул. Городоцькій і тоді повернуть на вул. Сяйво.

Натомість тролейбус №32 ці 4 дні курсувати не буде, адже об’їхати місце робіт так, як автобусні маршрути, тролейбуси не зможуть, через відсутність контактної мережі», – повідомили в управлінні транспорту ЛМР.