Новини Львова та Львівщини
«Наше Рiздво» – ще один спільний альбом співака Тараса Чубая, а також гуртів «Плач Єремії» «Скрябін» Юлії Лорд і Андрія Підлужного (Нічлава).
Виданий у 1999 році.
https://www.youtube.com/watch?v=v6YZVM4kSIE
00:00 Інтро
01:00 Бог ся рождає
06:50 Спи, Ісусе, спи
11:00 В глибокій долині
16:20 Нині Рождество
20:40 Миколай Бородатий (ремікс)
27:00 Миколай Бородатий (Плач Єремії)
Львівська команда коміків “Загорецька Людмила Степанівна” у складі Віктора Розового, Святослава Антіпова та Дмитра миттєво підкорила українців нестандартним гумором та своїми фірмовими фразами. То хто така “Загорецька Людмила Степанівна” (ЗЛС)? Радіо Максимум розповідає про хлопців, що “порвали” Україну.
“Загорецька Людмила Степанівна” під наставництвом Юрія Горбунова стала однією з двох коменд-переможниць третього Чемпіонату України з гумору “Ліга сміху”. Пригадаймо цю “рвань”!
Про “Загорецьку Людмилу Степанівну” багато хто дізнався завдяки “Лізі Сміху”, однак Віктор Розовий та Святослав Антіпов далеко не новачки серед коміків. Свою команду хлопці заснували ще 2011 року. На той час вони були гравцями двох КВК-команд Львівської політехніки. Одразу розкриємо інтригу: реальної Загорецької Людмили Степанівни не існує, тому назва, як і сам гумор львів’ян, небанальна.
Свій шлях до “гумористичного дна” Загорецька починала з участі в різних західноукраїнських лігах КВК. Вперше команда гучно заявила про себе вже через рік після створення. Четвірка в складі Олександра Лопушанського, Віктора Розового, Святослава Антвіпова та Андрія Лазарця дійшла до фіналу Львівської ліги КВК “Європа”. Незважаючи на те, що команда посіла останнє місце в фіналі, “Загорецьку Людмилу Степанівну” назвали головним відкриттям сезону.
У перший сезон створення Ліги сміху львівська команда впевнено виграла рівненську Лігу сміху, а в другому сезоні стала чемпіоном тернопільської ЛС. Третій сезон чемпіонату з гумору став для хлопців із ЗЛС тріумфальним, адже вони виграли головну лігу.
За словами Віктора та Святослава, під час проекту вони найбільше потоваришували із “Вінницькими”, а також командою “Отдихаєм вмєстє”, хмельницьким “Форматом”, “Ляпасом” з Тернополя, і, звісно, з “Віпом” – з Володькою, ну і з Танькою.
Віктор Розовий та Святослав Антіпов кардинально відрізняються від своїх сценічних персонажів. Хлопці дуже стримані та спокійні. Віктор веде здоровий стиль життя та займаєхться спортом. А от Святослав не так давно повернувся з армії: він служив у славнозвісній львівській 80-ій бригаді.
Для обох коміків гумор залишається більше хобі, а не роботою. Віктор заробляє на життя проведенням корпоративів, весіль чи інших урочистих подій, а Святослав поки що в творчих пошуках. На додачу, “Загорецька” бере участь в шоу як “Ігри приколів”.
Не можемо оминути увагою і проект учасників ЗЛС Kurwa Matj, яким хлопці займалися в рамках львівського “Вечора колєг”. Пісні про Йосипа та Влодика, які живуть поблизу польського кордону, був дуже популярним в мережі.
Спеціально для шанувальниць Загорецької ми дізналися, що Віктор Розовий має дівчину, з якою зустрічається вже 5 років. А от серце Святослава – вільне.
Кожен виступ “Загорецької Людмили Степанівни” був справді “рванню”. До вашої уваги ТОП-5 номерів команди, які розсмішать вас до сліз.
Управління туризму та курортів Львівської ОДА оприлюднило інформацію про гірськолижні курорти Львівської області, де всі охочі можуть весело й активно відпочити.
Це один з найбільших гірськолижних центрів України, відомий далеко за її межами, місце тренування національної збірної. У Славському функціонує 7 гірськолижних зон, на яких діють 17 лижних трас, два канатно-крісельний та 16 бугельних витягів з пропускною здатністю близько 7 тисяч лижників на годину. Основні лижні траси прокладені на схилах гір Тростян, Погар, Кремінь, Менчіл, Варшава.Славське має досить розвинену інфраструктуру зимового відпочинку. Крім катання на лижах і сноуборді, можна покататися на санках, снігоходах і запряжених кіньми санях. Тут надають послуги прокату лижного спорядження, бази відпочинку, готелі, пансіонати, приватні садиби, ресторани, кафе, бари, де почастують стравами справжньої карпатської кухні, а трав’яні чаї з медом та гаряче вино з приправами та корицею не залишать нікого байдужим. Після снігових розваг поновити сили можна в лазнях і саунах або відвідати спа-центри. Любителі цікавого дозвілля можуть зіграти в більярд, боулінг або відвідати дискотеку.
г. Тростян (1235 м) – найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту, що розташований на відстані 2 км на захід від центра Славського та є частиною гірського хребта Звинів Стрийсько-Санської верховини.
Відстань від Львова 138 км.
Гірськолижні траси: 7, довжиною близько 1300 м різного рівня складності;
Витяги: 1 – крісельний, 7 – бугельних, бебіліфт.
На даний момент працює лише один підйомник – Центральний.
Крісельна дорога в 2 боки – 180 грн до 10 січня, 150 грн до 28 лютого + застава за картку 30 грн. Ціна денного абонемента на всі підйомники Тростяна становить 420 грн (+ застава 30 грн). Чотири підйоми на бугелі – 180 грн.
Години роботи: з 09:00 до 16:30
г. Погар розташована в центрі села Славське. На горі є траси, одні з найдовших, довжина яких сягає 1600 м. Також є прокат спорядження та тюбінг-парк, початківцям можна скористатись послугами кваліфікованих інструкторів.Поблизу підніжжя гори облаштована автомобільна стоянка, що є дуже зручно для туристів, які приїхали покататись на лижах в цю місцевість.Також організовані харчові пункти (столики та кіоски), де можна скуштувати смаколики та гарячого вина.
Гірськолижні траси: 3, довжиною близько 1600 м.
Витяги: 1 новий парно крісельнийвитяг, з утепленими сидіннями, довжиною 1200 м (виробництво Австрія); 1 бугельний витяг (600м) і 2 дитячих по 150 м (бебіліфт).
Виходи під снігові пушки: 8шт.
Відкриття сезону: залежить від погодних умов. Уточнювати за тел.: 0677226155; 0677226177
Ціна 1 підйому – 30 грн; півдня катання – 200 грн; повний день (9.00-16.45) – 300 грн. Для дітей від 6 років – 50% знижка, дітям до 6 років – безкоштовно. Оглядовий підйом без спорядження: дорослий – 60 грн; дитячий – 40 грн.
г. Кремінь – гора в Карпатах поблизу міста Славське, на якій є відома серед початківців гірськолижна траса «Політехнік» (Політех). Ця траса є відмінним місцем для навчання катанню на лижах та відпочинку з дітьми. На схилах гори є 2 бугельні підйомники: Політехнік (НУ «Львівська політехніка») довжиною 600 та ФМІ (Фізико-Механічний Інститут ) довжиною 1000 м. Самі схили гори мають довжину від 600 до 900 метрів, та ширину 100-160 метрів, перепад висот 180-200 метрів. На самій горі можна взяти на прокат гірськолижне спорядження, купити їжу в кіосках та скористатись послугами інструкторів
Підйом на машині УАЗ або на бугелі на гору – 12 гривень із людини.
Години роботи: з 09:00 до 16:45
Чим добратися: потяги в напрямку Ужгорода (зупинка ст. Славське), електричка Львів – Мукачево; автобуси Львів – Славське, Ужгород, Стрий. Власним транспортом трасою Київ–Чоп.
Координати для GPS: 48° 50′ 0″ N, 23° 27′ 3″ E, 48.833333°, 23.450833°.
Невелике село Волосянка розташоване в Сколівському районі Львівської області за 8 км від відомого гірськолижного центру. До курорту Волосянка є зручний під’їзд, а на самому курорті – двокрісельний підйомник.
Відстань зі Львова:145 км.
г. Високий Верх прокладено понад 9000 м. гірськолижних трас різного рівня складності – сині (прості), червоні (середньої складності) та чорні (складні). Гірськолижні траси обслуговують: крісельний витяг, три бугельні витяги та мультиліфт для дітей і початківців. Крісельний витяг ТК «Захар Беркут», встановлений в 2005 році і є найдовшим в Україні. Нижня (привідна) станція витяга розташована при в`їзді на територію комплексу поблизу корпусу готелю, а верхня (обвідна) станція – на вершині г. Зворець. Крім кінцевих станцій, біля відмітки висоти 1075 м функціонує проміжна станція підсадки.
Вартість пропуску на підйомник на цілий день (9.00-16.30) – 350 грн (дорослий), 180 (дитячий); у вихідні та святкові дні – 400 гривень (дорослий), 200 (дитячий). Оглядова поїздка на підйомнику без спорядження для дорослого – 80-100 грн, для дітей – 50-70 грн.
Години роботи: з 09:00 до 16:30
Чим добратися: залізницею до станції Сколе або Воловець, далі – автобусом або таксі. Власним автомобілем: до Славського, далі до Волосянки.
Координати GPS: 48.780726569520844, 23.427271842956543, 48°46’51” 23°25’38”
г.Ільза
Спуски: 1 траса довжиною до 750 м, низького рівня складності;
Витяги: 1 бугель довжиною 750 метрів
Години роботи: з 09:00 до 17:30, нічне катання – під замовлення.
Вартість абонемента: 250 грн/день
На гору Ільза також веде ознакований лижний туристичний шлях (траса шляху: смт Славсько – гора Ільза – с.Волосянка). Протяжність самого маршруту в один бік – 8,7 км. Він розрахований на активних туристів, які полюбляють піші мандрівки чи лижні походи.
Цей гірськолижний курорт у Карпатах, оточений хвойним лісом, розташований на висоті 1017 м над рівнем моря. Населений пункт Тисовець був колись відомим як центр зимових видів спорту міжнародного значення. Тут довго тримається сніговий покрив. Ширина трас досягає 30-60 м. В Тисовці прокладені траси для бігових лиж, біатлону, могулу, фрістайлу, сноуборду, сноутюбінгу. Тут можна покататися на санках, є лижні трампліни. Спуски круті, проте для новачків є окрема траса. Працює прокат лижного спорядження, надаються послуги інструкторів.
Відстань від Львова 140 км.
Наразі на території гірськолижного курорту проходить капітальний ремонт. Взимку буде працювати один витяг для підготовлених людей, спец-слалом. Новачкам, або сім’ям з дітьми поки що не варто приїжджати.
Відкриття сезону: березень 2018р.
Розташований курорт на території заповідника «Сколівські Бескиди» недалеко від траси Київ–Чоп. Включає в себе два гірськолижних центри – комплексу відпочинку «Звенів» та комплексу відпочинку «Орявчик». На схилах гір прокладені траси для початківців, середнього та складного рівня. Гірськолижний курорт в Карпатах Орявчик, витяги є на гірськолижному комплексі «Звенів» і готельному комплексі «Орявчик». Підходять любителям сноуборду.
Відстань зі Львова:136 км.
Траси:комплекс «Орявчик» має 2 траси середньої складності по 450 м кожна для початківців та дітей; комплекс «Звенів» має 4 траси довжиною від 400 до 1400 м для лижників та сноубордистів. Верхні 400 м траси більш складні, далі траса переходить у плавний спуск. Також тут є траса для сноутюбінгу (катання на надувних санках) довжиною 100 метрів.
Витяги: на лижному комплексі «Звенів»: бугельний (960 м), бугельний (960 м), бугельний (350 м), витяг для сноутюбінгу (100); у готельному комплексі «Орявчик»: бугельний (400 м).
Чим добратись: залізницею до станції Сколе будь-яким потягом в напрямку Ужгорода, далі на таксі, маршрутним автобусом або за попередньою домовленністю з власниками готелів. Автомобілем треба їхати по трасі Київ–Чоп до с. Козьова, тоді на с. Орявчик за вказівником «Тисовець», «Звенів». Координати GPS: 48° 57′ 56″ N, 23° 16′ 56″ E 48.965556, 23.282222.
Години роботи, вартість абонементів: Орявчик – бугельний «швабра» 100грн/день.
На даний момент витяги не рентабельні,протягом 2018 року працювати не будуть,зо додатковою інформацією звертвтись за тел: +3806726061
Звенів-бугельний «швабра» 15 грн/підйом, бугельний «тарілочка» 12 грн/підйом,мультиліфт для сноутюбінгу 20 грн/4 спуски
Години роботи: з 09:00 до 17:30.
Гірськолижний курорт Плай зручний для жителів Львова розташуванням. На території гірськолижного комлексу облаштовані витяги, найдовший з яких протяжністю 1200 м, перепад висот сягає 260 м. Прокладені гірськолижні траси як для досвідчених лижників, так і для початківців.
Відстань зі Львова: 140 км.
Траси: 5 спускових трас: за складністю 3 червоні (середнього рівня), 2 сині ( легкі) та 1 чорна у верхній частині гори (складна).
Витяги: 2 чотири крісельні довжиною 1000 м; мультиліфт (бугельний) – 350 м; бебі-ліфт – 350 м.
Чим добратися: комплекс розташований за декількасот метрів від траси Київ–Чоп біля с. Плав’є. Проїзд залізницею: до станції Сколе або Воловець (потягами Львів–Лавочне, Львів–Мукачево, Львів–Чоп, Львів–Ужгород). Автобусом: по трасі Київ–Чоп до повороту на с. Плав’є. Автомобілем: через Сколе, поворот на Козьову (курорт Тисовець), Орява, далі поворот на с. Плав’є до комплексу «Плай».
Координати GPS: 48°54’6″N, 23°17’43″E
1 підйом (бугель) – 50грн. 1 підйом (крісло) – 70 грн, абонемент півдня (09:00-13:00) – 400 грн, абонемент півдня (13:00-17:00) – 400 грн, абонемент 1 день – 700 грн.
Години роботи: з 09:00 до 17:30.
“Буковиця” – це сучасний гірськолижний комплекс України, що знаходиться в Східних Бескидах карпатських лісів. Розташований в місті Борислав на невеликій відстані від таких популярних бальнеологічних курортів як Трускавець та Східниця. Комплекс користується найсучаснішими та обов’язково сертифікованими за міжнародними стандартами обладнанням та технічними спорудами. Є траси як для новачків, так і для досвідчених лижників та сноубордистів. На базі комплексу “Буковиця” функціонують гірськолижна школа та спортивний клуб “Бориславська сніжинка”, де під наглядом досвідчених інструкторів та наставників, вас навчать кататися на лижах і сноуборді, допоможуть удосконалити та розвинути свої навики.
Відстань від Львова 100 км.
Виходи під снігові пушки: 9 шт.
Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1000 м.
Витяги: 3 витяги Doppelmayr (700 м), Multilift (200м).
Відкриття сезону: залежить від погодних умов.
На території комплексупрацює лижна школа, де досвідченіінструктори з задоволенням Вам покажуть та поставлять правильну техніку.Особливістю гірськолижного комплексу “Казкова Поляна” є вечірні катання та тюбінг-парк. Також на території комплексу працює прокат спорядження та кафе.
Відкриття сезону: 25 грудня
Відстань від Львова: 30 км.
Виходи під снігові пушки: 3 шт.
Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1100 м; траса №2 – 950 м.
Дитяча траса на 100м.
Витяги: 3 витяги на 950 м, 200м, 150м.
Відкриття сезону: залежить від погодних умов.
Біля села Розлуч на одній із баз відпочинку прокладена траса для початківців.Серед розваг, доступних гостям бази, крім лиж, можна відзначити санки та ковзанку.
Відстань зі Львова: 125 км.
Траси: траса для початківців, довжиною до 700 м, низького рівня складності.
Витяги: 1 бугельний (450 м).
Чим добратись: електричкою Львів – Сянки; автомобілем – від Львова через Самбір в напрямку Турки. Координати GPS: 49° 27′ 80″ N, 22° 58′ 48.70″ E
Вартість одного підйому – 8 грн. Прокат лиж/сноуборду обійдеться в 50 грн за день.
Відкриття сезону: залежить від погодних умов.
Години роботи: з 09:00 до 17:00.
Корисна інформація:
Під час активного відпочинку взимку, наприклад, катання на лижах задіюються різні групи м’язів, які не працюють щодня або під час звичних нам тренувань. Тому важливо підготувати свій організм, щоби відпочинок на гірських схилах не був для нього шоком. Регулярні спеціалізовані тренування, хоча б тричі на тиждень, приблизно за 8 тижнів до вашої відпустки допоможуть уникнути травматизації. Перед початком сезону варто попрацювати над еластичністю м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Особливу увагу потрібно приділити м’язам задньої поверхні стегна та попереку. Наступний етап підготовки передбачає розвиток сили м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Тренування слід поєднувати з використанням вправ на розвиток координації рухів. Комплексний та відповідальний підхід до фізичного розвитку тіла забезпечить вам успішний лижний сезон без травм.
Новий кліп української співачки Христини Соловій на авторський сингл “Fortepiano” кожен день збирає десятки тисяч переглядів і тримається на першій сходинці в українському сегменті YouTube. Про це пише Styler.
На сьогоднішній день ніжне відео на ліричну композицію користувачі мережі подивилися вже більше 1 237 000 разів. І це всього за два тижні.
До речі, сама Христина протягом останніх двох років разом з продюсером Святославом Вакарчуком і саундпродюсером Мілошем Еличем шукала необхідний саунд для композиції.
“Fortepiano” – найдорожча для мене пісня, одна з перших авторських. Протягом останніх двох років ми кілька разів її записували на студії, але кожен раз результат мене розчаровував. Протягом довгих студійних дискусій з Мілошем ми все ж дійшли до єдиного бачення саунду, і, в підсумку, він відповідає тому, що я привнесла спочатку в пісню при написанні. Мілош дуже трепетно підійшов до моїх ідей, і, я впевнена, – це найкращий результат нашої співпраці за весь час”, – коментує співачка.
За словами співачки, зараз – це найкраща її пісня.
“Даними синглом я привідкриваю завісу звучання мого другого авторського альбому. Народні пісні нікуди не зникнуть, впевнена, ще запишу улюблені народні пісні. Але зараз мені хочеться поділитися зі слухачами частинкою своєї історії, своєю музикою”, – додала Христина.
Виробництво кліпу Соловій довірила команді “Radioaktive Film”. Режисером стала Анна Бурячкова. Саме вона запропонувала співачці ідею, в якій Христина ні секунди не сумнівалася.
До слова, серед образів у кліпі можна вгадати Лоліту ” Володимира Набокова, про яку Христина писала дипломну роботу за спеціальністю “літературна творчість”. Також у кліпі відчувається гротескний реалізм культового серіалу Девіда Лінча “Твін Пікс”.
Всі ці елементи показують магію емоцій і розкривають артистку з іншого боку.
Портал “Громадське Культура” зібрав і авторські колядки, і навіть рок-н-рольні різдвяні композиції.
Автор пісень і композитор, отець Йосип Кишакевич у 1920-х роках створював хорові композиції на поезію Олександра Олеся й Лесі Українки. Тому періоду належить і написання колядки «Спи, Ісусе, спи». Її аранжування виконав на Громадському гурт Vivienne Mort.
Для святкового випуску проекту Stage 13 гурт Tik Tu привіз з Тернополя власну жартівливу колядку.
Вірші «Різдво» і «Коляда» увійшли до збірки Богдана-Ігоря Антонича «Три перстені», виданої 1934 року. Кобзар і бард Василь Жданкін поклав цю поезію на музику, а Христина Соловій заспівала її в студії Громадського.
Співачка Мар’яна Головко та гітарист Денис Донцов надали щедрівці джазового звучання.
Гурт ТНМК з різдвяними святами асоціює не тільки колядки і щедрівки, а й рок-н-рол. До свят музиканти підготували не тільки новий трек, а й концертну програму «Різдво на майдані Конго» і виступи в різдвяних концертах фестивалю «Країна Мрій».
Гурт Blooms Corda про передчуття Різдва і чогось чарівного заспівав разом із дитячим хором однієї з київських шкіл.
Ім’я – невід’ємна частина особистості, а говорячи про українську культуру слід додати, що воно також дає людині святого захисника, патрона, до якого можна звернутися у важку хвилину, чесноти якого треба наслідувати.
Вибір імені залишається за батьками, саме тому їм слід обережно підійти до цього питання та заздалегідь підготувати варіанти, адже ім’я – це те, що людина буде чути багато разів кожного дня усе життя.
Традиційними українськими іменами були імена святих або біблійних персонажів, що мали єврейське, латинське, грецьке походження, бо їх носили перші святі й мученики. Окрім того, в українській культурі трапляються імена скандинавського походження, які разом з собою принесли лицарі-варяги. Такі імена, наприклад, носили перші князі та їхні дружинники.
Слов’янський фольклор також налічує багато імен дохристиянських божків чи імен просто складених із понять або прикмет, які батьки хотіли передати своїм дітям, бо вірили, що ім’я має магічну силу.
У статті kozakorium.com підготував перелік традиційних чоловічих й жіночих українських імен та їхніх значень.
Чоловічі імена та їхнє значення
• Адам – буквальне значення – людина виліплена із землі або глини (Євангеліє). Ім’я біблійного походження.
• Адріян – латинське чоловіче ім’я, що походить від імені Hadrianus утворене від римського родового прізвиська Hadrianus, що означає “той, хто родом з берегів Адріатичного моря”.
• Андрій – давньогрецьке ім’я, означає “мужній, хоробрий”.
• Антоній – походить від назви давньоримського роду Антоніїв (лат. Antonius).
• Анатолій – означає “схід сонця”, “схід”, “житель Анатолії”.
• Аскольд – скандинавське ім’я, що означає “золотий голос”.
• Афанасій – ім’я давньогрецького походження, означає “безсмертний”.
• Богдан – слов’янське чоловіче ім’я, означає “Богом даний”.
• Борис – походить від старослов’янського імені Борислав – “борець за славу”.
• Боян – українське і загальнослов’янське чоловіче ім’я, що означає “співець”, “оповідач”.
• Василь – ім’я має грецьке коріння, з’явилось в часи перських війн та на початку мало значення “перський цар, князь”.
• Валерій – має латинські корені, означає “здоровий”, “сильний”. У давньоримській міфології “Валеріус” був одним із епітетів бога Марса.
• Валеріан – походить від латинського Valerianus і означає “з роду Валеріів”.
• Віталій – латинського походження, означає життєвий, життєздатний, той що дає життя.
• Власій – давньоримського походження, означає “шепелявий”.
• Володимир – означає “той, хто володіє світом, прагне до договору, згоди”.
• Всеволод – слов’янське ім’я, буквально означає “володіти усім”.
• В’ячеслав – походить від давньоруських слів “вяче” – більше і “слав” – слава. В’ячеслав – “велика слава”, “найславніший”.
• Гліб – ім’я скандинавського походження, що означає “нащадок Бога”.
• Григорій – має грецьке походження та означає “уважний”, “зосереджений”.
• Дем’ян – грецького походження, означає “благодатний”.
• Данило – біблійне чоловіче ім’я, поширене в азіатських країнах, означає “Бог мій суддя”.
• Денис – слов’янське ім’я, що походить від грецького Діонісіос та означає “посвячений”, “той, хто належить богу виноробства й веселощів Діонісу”.
• Дмитро – грецьке ім’я, що означає “присвячений Деметрі (богині землеробства і родючості)”.
• Ераст – грецького походження, означає “чарівний”, “милий”.
• Євген – з грецької мови перекладається як “благородний”, “знатний”.
• Євстахій – давньогрецьке значення імені Євстафій – “твердий”, “стійкий”.
• Єремія (Ярема) – українське ім’я старослов’янського походження, пов’язане з іменем бога землі й родючості Ярила.
• Зеновій (Зиновій) – ім’я давньогрецького походження, в перекладі – “зевсова сила”.
• Зенон – ім’я давньогрецького походження, означає “подарунок Зевса”.
• Йосиф – ім’я давньоєврейського походження, буквально означає “Бог примножить”, “додасться”.
• Іван – українське чоловіче ім’я. Запозичене з єврейської мови за посередництвом грецької та церковнослов’янської. Означає “Яхве (Бог) змилостивився, помилував”.
• Ігор – ім’я запозичене з давньоскандинавского слова “Інгварр” (“Інг” – бог родючості, “Варр” – обачний, дбайливий). Інша версія, ім’я походить від давньоруського “Ін (ь) гвара” (охороняти ім’я Бога), що трактується як воїнство, сила, войовничий.
• Ігнатій (Гнат) – Латинське ім’я, що має два значення — “вогненний” і “ненароджений”.
• Ілля – українська версія біблійного (староєврейського) імені Eliyahu. Значення імені: мій Бог – Бог істинний.
• Ізидор (Ісидор) – ім’я давньогрецького походження, значення – “дар богині Ісіди”.
• Іриней – давньогрецького походження, походить від слова “Іренос” (мирний). Один з епітетів Зевса.
• Климентій – ім’я трактується двояко: латинське ім’я, що означає “милостивий, поблажливий”, і грецьке ім’я, що означає “виноградна лоза”.
• Костянтин – раннє християнське ім’я, що в перекладі з латинської мови означає “стійкий, постійний”.
• Лев – українське чоловіче ім’я, яке має грецькі корені. Означає “цар звірів”, “лев”.
• Леонід – походження імені пов’язано з давньогрецьким ім’ям Леонідас, яке в перекладі означає “схожий на лева”, “син лева”.
• Любомир – ім’я слов’янського походження, що буквально означає “той, хто любить мир”.
• Максим – ім’я латинського походження. У перекладі з латинської мови означає “найбільший, найвеличніший”.
• Маркіян – має латинське походження, означає “той, хто належить Марсу”, “присвячений Марсу”. Маркіян є одним з декількох імен, які присвячені культу римського бога Марса
• Марко – походить від латинського слова “маркус” – молоток. За іншою версією походить від імені римського бога Марса – бога війни, бога-покровителя стад і людей.
• Микита – ім’я грецького походження, що означає “переможець”, “перемога”.
• Микола – ім’я походить від давньогрецького “Ніколаос”, що перекладають як “переможець народів”.
• Мирон – грецького походження, перекладається як “миро”, “запашна смола”, “той, хто виливає миро”, “запашний”.
• Мирослав – старовинне слов’янське ім’я, яке означає “славний світом” “той, що прославляє світ”.
• Михайло – українське ім’я єврейського походження, що означає “Той, хто подібний до Бога”, “Хто як Бог?” або “Хто подібний до Бога?” в значенні — “ніхто не рівний Богу”.
• Нестор – грецьке ім’я, що означає “той, що повернувся додому”.
• Никифор – ім’я грецького походження, що означає “той, що приносить перемогу”.
• Олег – одне з дохристиянських імен, що має скандинавське походження, означає “священний”, “той, що присвячений богам”.
• Олександр – українське ім’я грецького походження. В перекладі з давньогрецької означає “захисник людей”.
• Олесь – українське ім’я, за походженням – зменшена форма імені Олександр, що стала самостійним ім’ям.
• Олексій – ім’я грецького походження. Давньогрецьке значення імені Олексій пов’язане зі словами “захищати”, “запобігати”, “відбивати”.
• Омелян – українське ім’я та прізвище. У перекладі з давньогрецької мови означає “той, що лестить”, “приємний у слові”.
• Орест – ім’я Орест має грецьке походження й означає “горець”, “дикун”.
• Пилип – Грецьке ім’я, яке означає “той, що любить коней”.
• Павло – християнське ім’я грецького походження, що означає “скромний”, “малий”
• Петро – походить від давньогрецького слова “петра” – камінь, скеля, стрімчак, кам’яна брила.
• Радослав – українське ім’я, що означає “радіти славі” або “радити (допомагати, сприяти) славі”.
• Роман – Ім’я трактується двояко: латинське ім’я, що означає “римський, римлянин”, або грецьке ім’я, що означає “сильний, міцний”.
• Ростислав – українське ім’я, що означає “той, чия слава росте”.
• Сава – Арамійське ім’я, що означає “старець”.
• Святослав -ім’я має слов’янське коріння. Походження імені Святослав пов’язано зі слов’янськими словами “свята” і “слава”. Його давали дітям, які народились у сім’ях, які принесли своєму народові успіх, славу, світ.
• Севастіян -Грецьке ім’я, що означає “священний, шанований”.
• Северин – ім’я латинського походження. Походить від лат. severus — строгий, суворий, міцний.
• Семен – давньоєврейське ім’я, що означає “почутий Богом у молитві”.
• Сергій – ім’я походить від давньоримського родового імені Sergius. Не має однозначного трактування. Імовірно, ім’я має зв’язок із словами “servus” – “служитель”, або від “servi Dei” – служитель бога (маються на увазі давньоримські божества).
• Степан – ім’я походить із грецької мови. Перекладається як вінок або діадема – традиційний атрибут богині Гери.
• Тадей – ім’я є єврейським варіантом грецького імені Теодор, що означає “дар Бога”.
• Тарас – в перекладі з грецької означає “той, що бентежить ворога”, “той, хто навіює метушню”.
• Теодор – ім’я утворилося від грецьких слів “теос” – “Бог” і “доріс” – “подарунок”, тому його перекладають як “дар Божий”, “посланець Бога”.
• Теофіль – ім’я грецького походження. Значення – “улюбленець Бога”.
• Юліян – ім’я грецького походження, означає “сонячний”.
• Юрій – ім’я грецького походження, означає “землероб”.
• Юстин – ім’я латинського походження, означає “справедливий” (iustus – “справедливий, чесний, правдивий, порядний”).
• Яків – давньоєврейське ім’я, що означає “п’ята”. За біблійною легендою, Яків під час народження схопив свого брата за п’яту, щоб не відстати.
• Ярополк – традиційне слов’янське ім’я. Частка “Яро” означає “весна, або сонце”, а частка “полк” означає “половина, частина чогось”. Ярополк відповідно – частина сонця або весни. Ім’я давали переважно тому, хто народився у весняний період.
• Ярослав – давнє слов’янське ім’я, що означає “відчайдушний у своїй славі”.
Жіночі імена та їхнє значення
• Агафія – грецьке ім’я, що означає “добра, хороша”.
• Акилина – ім’я латинського походження, означає “орлиця”.
• Анастасія – жіночий варіант грецького чоловічого імені Анастасій (Анастас). Значення: повернута до життя, відроджена, воскресла, повстала, відроджена до життя.
• Анісія (Онися) – давньогрецького походження, означає “виконавча”.
• Анна (Ганна) – ім’я має давньоєврейське походження й означає “благодать”.
• Антоніна – ім’я бере початок від давньоримської династії Антоніїв, означає “та, що вступає в бій”, “та, що протистоїть”, “гідна похвали”, “противник”.
• Арета – ім’я грецького походження, що належало богині мужності.
• Богдана – Старовинне слов’янське ім’я, що означає “дана Богом”.
• Божена – ім’я має слов’янське походження. Божена перекладається як “божа”, “обдарована богом” або ж “благословенна”.
• Варвара – грецьке ім’я, що означає “чужоземна, жорстока”.
• Віра – українське ім’я, походить зі старослов’янської мови, де з’явилось як калька грецького імені “Пістіс”.
• Дарія – перське ім’я, що означає “володіє”, “та, що перемагає”.
• Єва – єврейське ім’я, що означає “життя”.
• Євгенія – грецьке ім’я, що означає “благородна”.
• Євдокія – ім’я грецького походження. Жіночий відповідник чоловічого імені Євдоким. Походить від слова εὐδοκία – благовоління (за іншим тлумаченням – “добра слава”).
• Євстахія – ім’я давньогрецького походження, значення – “тверда”, “стійка”.
• Зінаїда – ім’я грецького походження, означає “божественна дочка”, “та, що належить Зевсу”, “турботлива”.
• Зореслава – старовинне слов’янське ім’я, що походить від двох слів “зоря” та “слава”.
• Зоряна – українське ім’я давньослов’янського походження. Було поширене у часи до хрещення Східної Європи, потім вийшло з ужитку, але у XX ст. знову набуло популярності
• Зоя – ім’я давньогрецького походження, Зоя означає “життя”.
Іванна – українське ім’я. Походить від єврейського імені Йоганнан, що означає “Бог милостивий”. Запозичене до української через грецьку мову.
• Ірина – ім’я грецького походження, походить від імені богині мирного життя у давньогрецькій міфології Ейрени. Означає “мир”, “морська тиша”, “спокі”.
• Катерина – грецьке ім’я, що означає “чиста, непорочна”.
• Костантина – жіноча форма латинського імені Костантин. Означає “постійна”.
• Ксенія – ім’я грецького походження, означає “гостинна”. Походить від імен Оксана, Аксінья.
• Лада – старовинне слов’янське ім’я, що означає “мила, досконала”.
• Лариса – походить від назви грецького міста Лариса. З грецької мови “чайка”. У грецькій міфології Ларисою звали фессалійську німфу, внучку Посейдона і сестру Кірени.
• Лідія – грецьке ім’я, що означає “жителька Лідії (міста у Малій Азії – прим. Козакоріум)”.
• Любов – дослівний переклад грецького імені “Агапе”, тобто любов.
• Любомира -” слов’янське ім’я, утворене двома словами: “любов” і “мир”.
• Людмила – старовинне слов’янське ім’я, що означає “мила людям”.
• Марія – давньоєврейське ім’я, має кілька значень: “гірка”, “кохана”, “бажана”, “уперта” або “пані”.
Марта – арамійське ім’я, що означає “господиня, наставниця”.
• Меланія – грецьке ім’я, що означає “чорна, похмура, жорстока”.
• Мирослава – має слов’янські корені і є жіночою формою чоловічого імені Мирослав, що складається з двох слів “мир” і “слав, прославляй”.
• Мотрона – латинське ім’я, що означає “знатна жінка”, “поважна дама”.
• Надія – християнське ім’я, запозичене з грецької мови, є перекладом імені “Ельпіс”.
• Наталія – ім’я латинського походження, що означає рідна.
• Ніна – грецьке ім’я, що означає “пані, мешканка ассирійського міста Нін”.
• Олександра – давньогрецьке ім’я, що в перекладі означає “захисниця”.
• Олена – давньогрецьке ім’я, що означає “обрана”, “світла”. У грецькій міфології – найвродливіша з жінок.
• Ольга – ім’я скандинавського походження, що означає “свята”.
• Параскевія – християнське ім’я. Походить від грец. Παρασκευή – “очікування”, а також “переддень суботнього свята”, “п’ятниця”.
• Пелагія – Ім’я має давньогрецькі корені і означає “морська”.
• Радослава – старослов’янське ім’я, що складається з двох слів “Радість” та “Слава”. Означає “та, що радіє славі”.
• Роксана – арабське ім’я, що означає “божественне світло”.
• Роксоляна – українське ім’я, що значить “жінка з племені роксоланів”. У середні віки в турецьких та європейських документах терміном “роксолани”, “Роксоланія” називали Україну та вихідців з неї.
• Романа – Ім’я трактується двояко: латинське ім’я, що означає “римська, римлянка”, або грецьке ім’я, що означає “сильна, міцна”.
• Рута – єврейське ім’я, що означає “подруга” або “рудувата”.
• Соломія – походить від давньоєврейського слова “salom”, що в перекладі означає “мир”. Також для порівняння: Соломон, буквально мирний, та відоме арабське привітання ас-саляму алейкум, тобто “мир вам”.
• Софія – давньогрецьке ім’я, що в перекладі означає “мудрість”.
• Стефанія – ім’я має грецьке коріння і є спорідненим до слова “Стефанос”, яке означає “корона”, “увінчаний”.
• Тамара – ім’я має фінікійське походження та буквально перекладається, як “пальма”.
• Таїса – ім’я грецького походження. Значення неясне: можливо, означає “присвячена богині Ісіді”.
• Теодора – жіноча форма чоловічого імені Теодор. Ім’я утворилося від грецьких слів “теос” – “Бог” і “доріс” – “подарунок”, тому його перекладають як “дар Божий”, “посланниця Бога”.
• Тереса (Тереза) – має безліч варіантів походження, але більшість з них відносяться до грецького кореня “терезіс”, що означає “охорона” (можливо, тому ім’я Тереза іноді перекладають як “захисниця” або “мисливиця”).
• Тетяна – грецьке ім’я, що означає “засновниця, володарка”.
• Харитина – ім’я має грецьке походження та означає “та, що наповнена благодаттю”.
• Христина – має грецьке походження. В українську культуру ім’я було принесене з Візантії разом із християнством. Походження імені Христина пов’язане зі словами “присвячена Христу”, “християнка”.
• Юліана – походження імені Юліана латинське. Воно є жіночим варіантом чоловічого імені Юліан. Означає “сонячна”.
• Юстина – походить від латинського слова, що означає “справедлива”. У Древній Русі вживався інший варіант імені – Устина, Устинія.
• Ярослава – давнє слов’янське ім’я, що є жіночим варіантом імені Ярослав. Буквально означає “відчайдушна у своїй славі”.
Цьогоріч українська “Вікіпедія” піднялася на два рядки й опинилася на 19 місці в світі за відвідуваністю.
Про це засновник ГО “Вікімедіа Україна” та генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич повідомив виданню Ain.ua.
Він поділився також іншими підсумками 2017 року.
Так, за рік, що минув, було створено понад 85 тисяч статей українською мовою, що на 40% більше в порівнянні з 2016 роком. Тож кількість українськомовних статей на платформі вже перевищує 757 тисяч. Це 16-й показник у світі.
Втім, раніше Юрій Пероганич зазначав, що за загальним обсягом створених текстів українська версія “Вікіпедії” знаходиться 12 місці.
У 2017 кількість змін, внесених до української «Вікіпедії», стала більшою за 20 млн і склала 21,7 млн.
За історією ми звикли вирушати в музеї. Але і готель може бути своєрідним музеєм, що зберігає пам’ять про події минулих років. Особливо, якщо він розташований у старовинному особняку з віковою історією. Деякі українські готелі відчинили свої двері сто років тому, інші тільки недавно оселилися в історичних будівлях.
Ці стіни зберегли пам’ять про видатні уми, знаменитих художників і письменників. Вони приховують у собі жахливі таємниці і драми.
«Прем’єр Палас» від інших готелів Києва відрізняє його яскрава історія – саме в цих стінах вершилася доля України. Фешенебельному готелю вже більше ста років. Своїх перших відвідувачів він прийняв у 1912 році. Готель був блискучим: гостям пропонували всі блага цивілізації – електрику, водопостачання, телефон. А бенкетний зал міг прийняти тисячу відвідувачів!
Через пару років після відкриття Premier Palace чекала найзначніша подія в його житті. Саме тутгетьман Павло Скоропадський підписав документ про зречення від влади. Так закінчилася чергова спроба створити українську державу. В пам’ять про історичні події в готелі облаштували тематичний люкс під назвою «Гетьман».
У 1950-х роках готель отримав друге життя – його реконструювали після війни. З’явилася швейна майстерня, перукарня і навіть бібліотека з фондом 25 000 книг. У радянський час готель здобув славу під назвою «Україна» – скільки зірок телеекрану зупинялося в цих номерах! Наприклад, Олександр Вертинський, в честь якого тепер названо один з тематичних люксів. Джерело фото: premier-palace.phnr.com. Любив тут бувати і Володимир Висоцький – його ім’ям названо розкішний люкс «Прем’єр Паласу».
Подейкують, що Любов Орлова, зупиняючись у готелі, просила поставити її телефон… на шафу! І кожного разу піднімалася на стілець, щоб до нього дотягнутися. Це допомагало 60-річній актрисі підтримувати фізичну форму. Тепер в готелі є тематичний люкс, присвячений Любові Орловій.
А скільки знаменитостей зі світовим ім’ям зупинялося у п’ятизірковому «Прем’єр Паласі» за роки незалежності України: Стівен Спілберг, Орнелла Муті, Софі Лорен, Кондоліза Райс – цей список досягає декількох сотень гучних імен.
Адреса: Київ, бульв. Шевченка / вул. Пушкінська 5-7/29.
А ви знали, що відкриваючи перед собою двері львівського готелю Leopolis, ви відкриває завісу, що приховує таємниці 18 століття? До комплексу готелю входить пам’ятник архітектури, перша згадка про який датується ще 1767 роком!
Першим господарем цього будинку був золотих і срібних справ майстер. А в довоєнний час тут розташувалася антикварна крамниця і книжковий магазин, в якому друкували і продавали чудові листівки з чарівними краєвидами Львова. Протягом століть кам’яна споруда зазнала безліч перебудов, але, все ж, зберегла свою середньовічну структуру та елементи ренесансу. Зараз це витончений бутик-готель, що налічує 72 елегантних номери.
Відчути чарівність старовини ви можете, оселившись у готелі або ж заглянувши до його ресторанів та чудових терас.
Адреса: Львів, вул. Театральна, 16.
«Жорж» – це готель-легенда. Найаристократичніший готель Львова ще зберігає подих прекрасної епохи, пам’ятає ріки шампанського, які лилися на званих вечерях.
Аристократична вишуканість – основна родзинка готелю, що з’явився в 1890 році. Тоді він мав назву «De La Rus». У театральному залі, обладнаному в саду, проходили різні карнавали і вистави, демонструвалися твори мистецтва. Але особливим блиском готель засяяв після реконструкції. Над його зовнішнім виглядом працювали відомі віденські архітектори, завдяки яким перевтілилися оперні театри у Відні, Одесі, Турині.
Тризірковий готель змінив назву і став носити ім’я свого засновника, Жоржа Гофмана. На той час це був готель суперкласу, що відповідає нинішньому п’ятизірковому. Тільки уявіть собі: вже сто років тому в «Жоржі» були цілодобова холодна і гаряча вода, центральне опалення, електроліфт. Партер будинку займали елегантні магазини для вельмож, перукарський і парфумерний салони, галантерея. У сяючих залах ресторану з шиком проходили бали і звані вечори. Серед гостей готелю були – Оноре де Бальзак, Етель Войнич, Йоганнес Брамс, Джакомо Казанова, Ріхард Штраус, Ференц Ліст, Юрій Гагарін. Це один з найцікавіших готелів Львова.
Навіть у радянський час готель продовжував приймати гостей. Тільки тоді, як і багато готелів колишнього Союзу, він називалася «Інтурист».
Зараз готель пропонує гостям вишукані номери, ресторан, панорамну терасу. До речі, є тематичні люкси. Один з них виконаний в ретро-стилі і присвячений Оноре де Бальзаку – саме в ньому письменник зупинявся, коли їхав до своєї коханої.
Адреса: Львів, пл. Міцкевича, 1.
Уявляєте, якби ви прогулюватися вуличками Львова на початку минулого століття, ви б нікого не збентежили питанням «А де тут Нью-Йорк?». Бо саме таку назву мав модний у той час готель. Вишуканий готель, розташований неподалік від львівської перлини – оперного театру, любила богема.
В ньому зупинялася і оперна діва зі світовим ім’ям Соломія Крушельницька, і легендарний німецький композитор Ріхард Штраус. Не дивно, що з такими постояльцями готель намагався випереджати свій час: вже в середині 20-х років минулого століття кожен номер був обладнаний телефонним зв’язком, що було великою подією для Львова.
Згодом готель перейменували в «Дніпро», потім – «Опера». А зовсім недавно, в 2014 році, після масштабної реконструкції, він отримав нову назву – PANORAMA Hotel Lviv.
Назва вибрана не випадково. Адже саме звідси, з великих вікон відкривається чарівна панорама старого Львова з його центральним проспектом, Оперою, старовинними соборами і віковими вежами.
А щоб відчути атмосферу богемного життя, можна обрати для себе вишуканий напівлюкс або тематичний люкс «Опера».
Адреса: Львів, пр. Свободи 45.
Стіни п’ятизіркового готелю стали свідками найтрагічніших сторінок історії. Башта № 2, де розташувалися вишукані номери, колись служила камерою смертників і місцем для ведення допитів. Територія цитаделі була концтабором, в якому від голоду, розстрілів і катувань загинуло більше 140 тисяч людей… Це були трагічні події Другої світової війни.
Але була у Львівської цитаделі й інша сторінка історії. Це єдиний в Україні комплекс фортифікаційних споруд, зведених в середині 19 століття, який зберігся до наших днів. Будівництво цитаделі запланували австрійські військові після так званої «весни народів». Але не для захисту Львова від зовнішнього ворога, а щоб залякати місцеве населення. Цитадель складалася з казарм і шести башт. Зараз збереглися тільки дві: одна не використовується, у другій – готель «Citadel Inn».
Нині гостям пропонують відчути дух австро-угорської імперії, зануритися в епоху розкоші імперського стилю, величі і чарівної грації Львова 19 століття.
Адреса: Львів, вул. Грабовського, 11.
Цікаві готелі на Львові на закінчуються. Хочете погостювати в найграндіознішій будівлі дореволюційного Дніпра? Тоді вам саме в «Гранд готель Україна».
Поява цього особняка на початку минулого століття стала подією для тодішнього Катеринослава. Це була блискуча будівля зі складними куполами, червоною черепичною покрівлею, багатоярусними шатровими башточками з кованими шпилями. Будинок, збудований у стилі українського модерну, ставсвоєрідним меморіалом Запорізької Січі. Центральну вежу вінчав шпиль-флюгер, що зображав сцену двобою двох кіннотників – запорізького козака і шляхтича. Вражало і внутрішнє оздоблення будинку, особливо – великі металеві човни в стилі Київської Русі, що спускалися зі стель у вигляді люстр.
Прибутковий будинок Хрєннікова зобов’язаний своєю появою господареві, молодому мільйонерові, інженеру і власнику одного з перших у місті автомобілів. Оригінальна будівля, зведена за його задумом, стала візитівкою міста і часто зображувалася на сувенірних листівках. На жаль, будинок сильно постраждав під час війни: його спалили фашисти. Але споруду відновили ще в радянський час. І розмістили в будівлі готель «Україна». А в 1990-ті будівлю реконструювали, наблизивши її вигляд до початкового. Тепер «Гранд готель Україна» – один з найпрестижніших готелів міста, де пропонують навіть президентський люкс.
Адреса: Дніпро, вул. Короленка, 2.
Варто трохи пройтися від Потьомкінських сходів по знаменитому Приморському бульвару, як ви опинитеся біля легендарного готелю. Чому легендарного? А де ще так тісно переплетені історія і сучасність? Антон Чехов і Федір Шаляпін, Роберт Льюїс Стівенсон і Марчелло Мастрояні, Майя Плесецька і Монсеррат Кабальє, Паоло Коельо і Жан Клод ван Дамм у різний час були гостями елітного готелю. Траплялося, що в готелі зупинялися навіть короновані особи і нащадки аристократичних фамілій.
Готель «Лондонський» – пам’ятник архітектури, створений на тому самому місці, де розташовувалася антична попередниця Одеси – гавань Істріан. Далеко не всі знають, що засновником і першим власником готелю став знаменитий французький кондитер Жан-Батист Карута. Всі модні французькі назви до того часу вже були «розібрані», і він вирішив звернути погляд до туманного Альбіону. Так одеський готель став «Лондонським». А виконали його в стилі італійського ренесансу.
Відчинивши свої двері перед відвідувачами в 1846, готель «Лондонський» з того часу є зразком аристократичної витонченості, блиску і розкоші.
В бізнес-готелі можна знайти як економний номер, так і президентський люкс.
Адреса: Одеса, Приморський бульвар, 11.
Історія одеського «Брістоля» нараховує вже більш 100 років. Ще за часів своєї появи готель був визнаний одним з кращих та найбільш упорядкованих у Російській імперії: зручності в кожному номері, телефони, вишколена обслуга, шикарний інтер’єр. Свою назву готель запозичив у фешенебельного віденського готелю і дуже полюбився одеській знаті.
Цікаво, що в радянські часи готель отримав назву «Червоний». Під стать назві, його пофарбували в червоний колір. Але під осяйним одеським сонцем готель досить швидко марнів, набуваючи жовтуватого або навіть салатового відтінку. Одесити любили жартувати, що тільки в Південній Пальмірі можна замовити номер у «Червоному готелі», а приїхати в зелений. До своїх історичних коренів готель повернувся порівняно недавно, у 2010 році, знову засяявши у всій пишності.
«Брістоль» вважається одним з найкращих і дорогих готелів України. До речі, якщо трапиться зупинитися в цьому готелі, знайте, що до вас тут бувало безліч знаменитостей: Іван Бунін, Теодор Драйзер, Джеймс Олдрідж, Леонід Утьосов, Андрій Миронов і навіть американський мільярдер Арманд Хаммер. Для вимогливих гостей у п’ятизірковому готелі бізнес-класу передбачений президентський люкс.
Адреса: Одеса, вул. Пушкінська, 15.
Кожен, хто бував в Одесі, обов’язково заглядав у Пасаж. Милувався архітектурними красотами, бродив по місцевих магазинчиках, вбирав тут дух тієї самої Одеси. Але мало хто знає, що в цих стінах можна зупинитися на нічліг. Причому в недорогому готелі, який так і називається – «Пасаж».
Торговий центр з’явився наприкінці 19 століття: на його зведення пішло всього два роки, у що зараз віриться дуже важко. Пишна будівля була багато декорована античними скульптурами, насичена бароковими ліпними прикрасами. За це архітектуру будівлі навіть жартівливо порівняли з величезним тістечком з кремом.
Від початку був тут і готель, який вважалася одним з найкращих на півдні Російської імперії. З власною електростанцією, ванними, читальнею, рестораном, перукарнею, центральним опаленням. Повний шик! Але вже через рік після відкриття перлина Одеси палала серед білого дня при великому скупченні народу. Пожежна команда самовіддано рятувала постояльців готелю і чудово впоралася з гасінням: Пасаж майже не постраждав.
Незважаючи на багату історію і різні, часом скрутні, часи, «Пасаж» залишається вірним традиції: тут досі приймають постояльців.
Адреса: Одеса, вул. Преображенська, 34.
Один з найвитонченіших готелів Одеси – колишнє старовинне домоволодіння французької сім’їКокленів. «Будинок Коклена», побудований в 1852 році, чимало побачив за свою півторастолітню історію. В цьому домі збиралася вся міська еліта Одеси!
Коклен-старший був у 19 столітті ексклюзивним постачальником меблів двору його Імператорської Величності, а Коклен-молодший – відомим архітектором французької школи. Фасад будівлі Будинку Кокленів, що є пам’ятником архітектури, прикрашає ліпний галльський Півень – символ старовинного французького роду Кокленів.
У другій половині 2011 року завершилася практично повна реставрація Будинку Коклена. Новий бутик-готель, названий на честь його першого архітектора і власника, відчинив свої двері перед відвідувачами. Їх чекали витончені люкси в англійському, французькому, іспанському стилі, номери з камінами.
В готелі є 17 номерів, у створенні яких використовувалися дорогі матеріали – натуральне дерево цінних порід, мармур, натуральний камінь, шкіра. Стіни прикрашають картини і фрески.
Найбільший за площею номер готелю – тематичний люкс «Софі». Він присвячений Софії Рубінштейн – відомій вокалістці і піаністці, яка проживала тут наприкінці 19 століття. Номер прикрашений антикварними полотнами.
Адреса: Одеса, пров. Некрасова, 7.
Цей готель знаходиться в найзнаменитішій міській будівлі – колишньому казино «Берег». Тут витає дух столітньої давнини, адже, незважаючи на реконструкцію, готель зберіг свою стриману елегантність. Ось так, цікаві готелі є не тільки в обласних містах.
Багато хто з городян вважають, що жодна будівля Берегово не може зрівнятися із «Золотою павою»: різноманітні прикраси фасаду, акуратні башточки, керамічні мозаїки, виготовлені у вигляді павича, прекрасні візерунки…
Історично склалося, що тут довгий час був ресторан, але з 2003 року будівля відкрила свої двері і як готель. А ресторан, схожий більше на антикварну крамницю, продовжує існувати і понині.
Адреса: м. Берегово, пл. Ференца Ракоці, 1.
Готельно-ресторанний комплекс AllureInn можна сміливо назвати історичним готелем. Ще в 19 столітті тут розташовувався відомий готель, що мав споконвічну буковинську назву «Гуцул». До речі, він став першою спорудою на головній міській площі, збудованою з каменю. Так що доля готелю AllureInn тісно пов’язана історією центральній частині Чернівців.
Над оздобленням цього будинку працювали відомі архітектори, намагаючись, таким чином, додати привабливості головній площі міста. Готель мав просторий заїжджий двір, в якому мандрівники і торговці могли влаштуватися на нічліг. У подальшому в цій будівлі розташовувався магазин з продажу різноманітних друкованих паперів та ювелірна майстерня. А нині в старовинній будівлі знову працює готель.
30 номерів готельного комплексу виконані в класичному стилі, що в поєднанні з мармуровою обробкою підкреслює елегантність інтер’єру.
Адреса: Чернівці, Центральна площа, 6.
Кожен куточок у цьому готелі оберігає таємницю дев’ятнадцятого століття. 180 років історії, революція, війна…
Цей особняк знаходиться на найбільш відомій вулиці Харкова – Сумській, де ще в старовину зосередилося життя міста. Тут був побудований один з найбільш значущих доходних будинків Харкова. Він перебував у власності відомого страхового товариства «Саламандра». Над зовнішнім виглядом елегантного будинку, створеного в стилі північного модерну, працював син відомого санкт-петербурзького архітектора.
Готель тут з’явився відносно недавно. Під час реконструкції історичної будівлі постаралися максимально точно відновити всі деталі, а в холі відбудували дерев’яні сходи. Для гостей передбачено 24 оригінальних номери.
Адреса: Харків, вул. Сумська, 19.
Поїхати на відпочинок і опинитися в графській резиденції? Українці можуть собі це дозволити. Досить вирушити в село, назву якого легко запам’ятати – Карпати. Тут зберігся просто казковий палац, навколо якого розбитий прекрасний парк з декоративним озером.
Колись ці землі належали аристократам Шенборнам, які залишили яскравий слід в історії українського Закарпаття. Завдяки їм і з’явився чарівний замок-палац. Його будували за астрономічним принципом: 365 вікон вказують на зв’язок з кількістю днів у році, 12 входів уособлюють 12 місяців, а 4 вежі відповідають порам року.
У радянський час колишню графську резиденцію віддали під санаторій. Звичайно, у палаці немає спальних корпусів. Але опинившись в санаторії «Карпати», вам випаде можливість гарненько роздивитися романтичні види і насолодитися графським парком.
Адреса: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Карпати, 1.
Джерело IGotoWorld.com
Надходить Різдво Христове. В ці дні, як і сотні років тому львівські господині готуються до цього світлого свята. В кожної з них свої рецепти та свої маленькі, або великі, таємниці як створити неймовірно смачний шедевр та вразити усіх, хто покуштує її смаколики.
А що ж пекли наші бабусі 80-90 років тому, якими рецептами користувалися готуючись до свята? Про це можна довідатися у жіночому часописі “Нова хата”. Приписи для приготування різних страв містилися у кожному номері журналу для плекання домашньої культури, але ми взяли страви, що публікувалися у січні 1928 та січні 1938 рр. напередодні Різдва. (орфографія та стилістика тексту збережені)
Свята в кухні
Підготовляючись до печива треба памятати:
1. Уложити собі плян печива, що його думаємо спекти на свята. Упорядкувати, як думаємо його робити по собі. Прочитати наперед докладно всі приписи й винотувати, яких продуктів нам потрібно.
2. Провірити все знаряддя, особливо те, що його зрідка вживаємо. А то в останній хвилині завважимо, що млинок не меле оріхів, або що тортівниця зле відчиняється.
3. Добір харчів. Треба памятати, що тільки першорядні продукти дадуть добре печиво. Не забути також, що такі знаходяться в “Нар. Торговлі , “Центросоюзі” й “Маслосоюзі”. Взагалі пригадуємо всім українським господиням, що перед циим святами не сміє ніодин сотик піти в чужі руки!
4. Мірити продукти треба дуже докладно. “На око” може спуститись лище дуже дуже вправна господиня, що вже багато разів виконувала те печиво. Муку вжити вже пересіяну. Ложки й шклянки наповняти без чубів.
5. Піч чи руру треба дуже добре знати. Найкраще її наперід випробувтаи й відповідно огріти.
Фрагмент часопису “Нова хата” за січень 1938 р.
Коли солодощі й печиво вже готове, забираємось до ладження святої вечері. Страви підбирати так, щоб їх можна було, приправивши відповідно, подати й першого дня свят до обіду.
Засадничі страви на святу вечерю, це борщ із вушками, риба, узвар і кутя. Стравопис можна збагачувати, або упрощувати відповідно до того, як нас на те стати. Окрім того дуже смашні й практичні є голубці, тому, що можуть послужити нам ще другого дня. Так само добре до риби зладити французьку салату. Половину її приправити з яблуком на святу вечеру, а половину лишити на другий день і доповнити рештками з шинки. Взагалі стараємось першого дня подати такий обід, щоб господиня й помішниця не крутились занадто коло кухні й могли свобідно піти до церкви. Отже може бути згадана салата, борщ або росіл із паштетиками, що лишилися з учора, голубці з грибовою або помідоровою підливою, замість лакоминки торт, початий учора. На десерт гарні овочі (фрукти – ред).
Пополудне першого дня присвячене на відвідини близьких свояків і знайомих. Подаємо тоді солодкий підвечірок, а коли хочемо гостей затримати довше, тоді салатку французьку, або канапки. Висаджування кількох страв по полудні не лише не в доброму тоні, але й доводить, з огляду на потребу кількох візит до переїдження і шлункових недомагань. Поволи виходить з моди.
Оселедці з цибулькою
Потрібно: 1 молошний оселедець, 1 яблуко, 1 цибуля, 1 цитрина, 2 дека (20 грам – ред.) оливи.
Вимочити молошного оселедця в зимній воді 24 год., змінюючи воду кілька разів. Ще краще намочити його в молоці. Вийняти молочко, посікти дрібно, додати січене яблуко й цибулю, до смаку цитринового соку, і уложити це все на тарілці. З оселедця обібрати шкіру, відтяти голову, розтяти на половину через хребет, вийняти старанно ости, обложити обома половинками січену масу і скропити їх цитриною й оливою.
Короп по королівськи
1 1/4 кґ короп, 50 дека мішаної ярини, 25 дека печериць, 3 дека цибулі, 3 дека масла, 3 дека муки, молока, 1 жовток, сіль.
1. Справити рибу.
2. Приготовити смак із ярини.
3. Печериці почистити, піддусити, коли мягкі, зробити білу запражку, заправити.
4. Рибу начинити печерицями, дусити в смаку, під кінець додати печериць.
5. Виложити на полумисок залляти підливою.
Короп в ґаляреті
Очистити старанно 2 кг коропа, сполокати кілька разів у зимній воді, покраяти на кусники як звичайно і посолити; це зробити день наперед або найменше 3 години перед варенням. Відпарити дві моркви, 2 петрушки, 1/2 калярепи, кусник капусти, наляти свіжою водою, додати 3 грибки, 2 цибулі і 2 зернята англійського перцю. Коли ярина вже мягка, процідити смак (бульйон – ред.) до камінної ринки і вихолодити. Потім наложити рибу до процідженого смаку, додати 6 зубків дрібно-посіченого чіснику і варити 1/2 години. Тоді виняти на довгий півмисок, уложити в цілість, а по боках прикрасити яриною, звареною у смаку, а саме: звіздочками з моркви, рожечками із варених окремо каляфіорів і твердиим яйцями. Два білка розколотити з ложкою зимної води, вляти до смаку і заварити. Опісля процідити крізь серветку до горнятка. Полумисок з рибою покласти рівно на столі у холодному місці, заляти смаком уважаючи щоб не попсувати ґарніровання — і лишити нехай застигне. Можна також застуджувати рибу у формі; тоді дно і боки форми прибирається яриною. До цеї риби подається оцет.
Щупак запіканий із городовиною
Потрібно: 1 кґ риби, 10 дека моркви, 10 дека салєри, 5 дека петрушки, 2 ложки помідорових повил, 3 дека швайцарського сира, 6 дека масла.
Почистити рибу, переполовити її вздовж, відділити мясо від остей, посолити й лишити так на 2 години. Уложити рибу в ринці, прикрити городовиною, покраяною в пластинки, зверху полляти помідоровим повилом, і дати кілька куснів свіжого масла. Пекти на середнє гарячій рурі около 45 хвилин, підливаючи часто зимною водою, щоб утворилось більше підливи. Коли городовина змякне й риба вже готова, посипати її тертим сиром, запекти ще 10 хвилин і видати.
Щупак із макароном
Потрібно: 1 кґ риби, 15 дека макарану, 8 дека масла, 3 дека швайцарського сира, 10 дека вудженого бочку, шклянка росолу з риби, 2 дека муки, 1 сире жовтко, сіль.
Почистити щупака і поділити на дві частини. Відділити мясо від остей, посолити й лишити на дві години. Потім покроїти бочок на вузькі пасочки й нашпигувати на щупака на малі кусні, зрумянити з обох сторін на товщі, взяти кілька ложок рибного росолу, (виварити його з голови й остей), душити 15 хвилин. Окремо зварити макаран. У риночці укладати верствами макаран і рибу. З муки й масла (4 дека) зладити запражку, розвести росолом із риби, всипати ложку тертого сира, затягнути жовтком, посолити, полляти ним рибу. Зверху посипати тертим сиром, і вложити на чверть години до гарячої рури.
Бези
Потрібно: 1 шклянка густої сметани, 60 дека муки, 20 дека цукру, 20 дека меду, 2 яйця, 2 ложочки води, півтора ложочки цинамону, гвоздики.
Пересіяти муку, розпусити мід і цукор і легко зарумянити. Вистудити. Дути туди соду і приправи й вимішати. Тепер вляти до муки мід і мішаючи додати яйця і сметанку. Замісити тісто, що повинно бути таке густе, як на клюски. В разі потреби додати муки, або води. Розтачати на грубість 2 цм. і викроювати круглі медівнички. Вимастити бляху товщем, посипати мукою і пекти бези на ясно-брунатну краску в середнє гарячій печі. Коли вистигнуть покрити склицею.
Склиця
Потрбіно 30 дека рафінованого цукру, чверть шклянки води, сок з цитрини.
Зварити цукор з водою, мішаючи. Коли з ложки почне тягнутися нитка, виляти до глиняної миски і втираючи скоро, аж збіліє. Скропити соком із цитрини, окремо додати тертої цитринової шкірки, втерти і люкрувати. Частину можна хмішати з чеколядою, розігрівши її над парою. Частину можна закрасити соком із буряків на рожево.
Солодощі на ялинку
Барабольки. Можна вжити на це рештки бішкопта, або якогось невдалого тортового пляцка. Поломити на кусники, скропити овочевим (фруктовим – ред.) соком, уформувати кульки на взір бараболь. Окремо змолоти оріхів, запарити сметанкою і обліпити цим юарабольки. Тепер обтачати на тертій чеколяді й уформувати на взір бараболі.
Чеколядовий торт крихкий
Потрібно: 18 дека масла, 18 дека цукру, 20 дека муки, чарка руму, 5 яєць.
На начинку: 10 дека цукру, 20 дека чеколяди, 3 жовтка, пів шклянки сметанки, 25 дека меорелевої мармеляди. Склиця румува.
Втерти в мисці масло на піну, додати цукру й жовтка, потім додати руму, вкінці змішати з білками, що вбиті на сніг. Спекти з того тіста два кружки і переложити начинкою. На крем розколотити жовтка в сметанці, додати цукру й терртої чеколяди, а потім вбивати на кухні, аж згусне і начинити тим торт торт. Окремо прозварити в риночці мармеляду, помастити нею торт зверху і з боків і полляти румовою склицею.
Макаґіґі з оріхів
Потрібно: шклянка меду, 12 дека цукру, 25 дека оріхів.
Заварити мід із цукром-мучкою, щоб легко зарумянився. Всипати січених оріхів, хвилину присмажувати, а потім виложити на вогку стільницю. Розтачати валком і кроїти на рівні кістки.
Добрий медівник
Потрібно: 4 яйці, 14 дека цукру, шклянка меду, шклянка молока, мала ложка соди, 1 деко амонякальної соли (можна дістати в аптиці), пів кґ. муки, коріння.
Втерти добре яйця з цукром, додати повну ложочку коріння. Розпустити соду й амонякальну сіль у молоці, вливати по трохи до яєць. Вкінці додати муку й мід, вибити добре, виложити на вимащену бляху й пекти годину в рурі. Можна додати оріхів, родзинків і мигдалів (разом 8 дека).
Горіховий мазурок
Змолоти 1/2 kg лісових оріхів і вимішати з 33 dkg цукру. Вбити на шум 8 білків, всипати до нього горіхи, вимішати, виложити на вимащену товщем і посипану борошном бляху, та спекти в недуже горячій рурі. По спеченні облити ґлязурою із шоколяди.
Шоколядові обарінки
Взяти 27 dkg борошна, 14 dkg свіжого масла, 12 dkg тертої шоколяди, 3 столові ложки цукру; всьо разом добре вимішати і виробити малі обарінки. Бляху помастити товщем, посипати борошном, поукладати обарінки і спекти в легкій печі.
Кавовий торт
Тісто: 28 dkg цукру і 8 жовтки втерти на біло, додати 15 dkg борошна, шум із 6 білків і легко вимішати. З цеї маси спекти 2 пляцки на тортівницях (промір 25 cm).
Маса: у каміннім горнятку розколотити 4 жовтка з 12 dkg цукру, додати 1/2 склянки дуже міцної кави, поставити на край плити і мішати, доки не затягнеться. Коли зовсім прохолоне, додати 12 dkg десертового масла втертого на шум. Терти ще 1/2 години, а потім торт переложити.
Лімоняда з чаю
Налити доброго чаю, не надто сильного, як прохолоне осолодити й дати соку з цитрини до смаку. Лімоняда з чаю дуже відсвіжує.
Крем з шинки
Взяти 30 dkg нетовстої шинки, змолоти або втовчи в моздірі і втерти з 5 dkg масла. До цього додати по ложці, пів склянки густого бшамелю і півсклянки густої сметани. Усе перетерти через сито, додати ще дві ложки дрібно посіченої шинки, білого перцю і соли, 1 dkg розпушеної желятини і трошки більше як півсклянки битої квасної сметани. Усе, добре вимішане, дається до форми (будинівки), виложеної папером, зачиняється щільно і залишається н акілька годин в леді. Крем викинений з форми, прикрашується корнішонами або маринованиим грибами.
Дуже надається до зимних буфетів на чайні вечері, або як приставка на елєгантні обіди.
(Бешамель: густа запражка з масла й муки, розпущена сметаною, трошки цитринового соку, 1-2 жовтка).
Ну і на завершення практичні поради від Клавдії Бобикевич
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Стара бульба, варена в соленій воді, стає більше біла і пухка, як що додати до неї трохи оцту.
Печиво, яке застигло у формі, вложити на кілька хвилин у кипяток. Під виливом пари відстає печиво від форми не затрачаючи свойого вигляду.
Майонес має кращий смак, як що недовго до їди додати до нього кілька ложок густої сметани.
Дріжджеве тісто удасться певно, коли будемо тямити: молоко тепле не горяче, товщу не за мало — цукру не за багатою
Тверде мясо змягчимо, як що на кілька годин перед ужиттям вложимо його до порцелянової посуди та поллємо оцтом і оливою. Не солити і часто обертати. Олива і оцет змягчують поволоку.
Торти перекроїмо гарно і тонко, коли кожний раз перед викроєнням, вложимо ніж в горячу воду і обітремо стирочкою.
Софія ЛЕГІН для Фотографії старого Львова
Як ви знаєте, колядки та щедрівки є важливою частиною різдвяного обряду та зустрічі Нового Року. Так історично склалося, що зародилися вони кілька століть тому і видозмінювалися впродовж років. Тим не менш, остновна суть залишалася незмінною: силою слова сприяти добробуту родини і рясному врожаю.
Нижче ви знайдете 14 колядок для господаря, господині, діток і колядки на біблійну тематику. Я намагалася підібрати нетипові колядки, які не лунають кожного Різдва)) Ну, принаймні, я точно жодної з них не чула)).
Колядки та щедрівки господарю та його родині
Стоїть же, стоїть же нова світлонька,
При тім столику три гості сидять,
Три гості сидять, три товариші
Один товариш – ясне сонечко,
Другий товариш – та місяченько,
Третій товариш – та дрібен дощик.
Сонце же мовить: – Нема над мене.
Як же я зійду в неділю рано,
Огрію ж бо я гори й долини,
Гори й долини, поля й дуброви;
Морози спадуть, а роси стануть.
Місяць же мовить: – Нема над мене.
Як же я зійду разом з зорями,
Урадуються гості в дорозі,
Гості в дорозі, війська в обозі.
Дрібен дощ мовить: – Нема над мене.
Як же я піду три рази мая,
А зрадується жито, пшениця,
Жито-пшениця, всяка пашниця.
Будуть снопоньки, як повозоньки,
Будуть копоньки, яко звіздоньки.
Ой устань, устань, господареньку,
Побуди всю свою челядоньку.
Ой най же она раненько встає,
Світлі світлоньки позамітає,
Тисові столи позастилає.
Бо прийдуть до вас врічні гостеньки,
Врічні гостеньки колядниченьки.
Ой чи є, чи нема
Пан господар вдома?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Пан господар вдома?
Ой нема, ой нема,
Та й поїхав до млина.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Та й поїхав до млина.
Та й муки спитлювать,
Меду-пива купувать,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Меду-пива купувать.
Меду-пива купувать,
Щедрівників частувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Щедрівників частувать.
Ід цему двору, ід веселому
Прийшли гостеве у рік до тебе.
Ци дома, дома наш пан господар?
Ой бо ми знаєм, що він є дома.
В нашого пана побита брама,
Брама побита, срібні ворота,
Срібні ворота, біле задвір’я,
Біле задвір’я, білі овечки,
Білі овечки тай коровочки,
Та й коровочки, сірі волики.
Ой бо ми знаєм, що ґазда дома,
Він сидить по конець стола,
По конець стола яворового!
Ой тоті столи красно покриті,
Красно покриті йолчі скатерті,
На тих скатертях круті колачі,
Круті колачі, пиво варене,
Пиво варене, вино зелене.
Вставай з постелі, отворяй двері,
Уставай з лавки, розмикай замки.
Пускай до хати, не дай стояти,
На дворі мороз, стояти не мож.
Тече річка, невеличка,
Щедрий вечір, добрий вечір!
На тій річці плине листочок,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Плине листочок яблуньовий,
Щедрий вечір, добрий вечір!
На тім листку написано,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Написано сонце й місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір!
А що місяць то господар,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Ясне сонце – господиня,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Ясні зірки – його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Колядки та щедрівки господині
Ой ясна, красна на небі зоря,
А ще найкраща у дядька жона.
По двору ходе, ключики носе,
До ключиків говоре, ключиків просе:
Ключики мої ясні, голосні,
Не дзвоніть же ви та й голосненько,
Бо мій маленький стурбований
Вчора звечора з торгу приїхав.
Привіз мені три подарочки:
Перший подарок – тонкий серпанок,
Другий подарок – лисяна шуба,
Третій подарок – шовковий пояс.
Тонкий серпанок від сонця сяє,
Лисяна шуба слід замітає,
Шовковий пояс клуби встеляє.
Добрий вечір тобі, господарю!
Стережи, Боже, твойого товару.
Твойого товару від всякого спадку,
Щоб не було якого припадку.
Хорошеньку господиню маєш,
Хорошенько її поважаєш:
Як чашечка у меду,
Як соловейко у саду.
Там барвінок в саду процвітає,
Там чоловік жону вихваляє.
Ой ясна, ясна на небі зоря,
Ой красна, красна у Сашка жона.
І красовита, і грошовита,
По двору ходить, як сонце сходить.
А в хату ввійде – як зоря зійде.
А заговорить, як дзвін задзвонить,
Як засміється, сад-виноград в’ється.
Як зажартує – коня дарує,
А вдома нема – десь у короля.
Шиє кожуха самому крулю.
А на рукавиці – сиві голубці,
А на пазусі – різнії цвітки,
А на комірці – райськії пташки.
Сиві голубці як не загудуть!
Різнії квітки як не зацвітуть!
Райськії пташки в поле полинуь!
Дитячі колядки, щедрівки, засівалки
На щастя, на здоров’я,
На Новий рік,
Аби вам си родило,
Краще, як торік.
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
Коноплі по стелю,
Сорочка по землю,
А клен по коліна,
Аби вас, хрещених,
Голова не боліла,
Будьте здорові,
З Новим Роком!
З Василем!
Місяченьку, мій братику,
Зійди рано, постій мало,
Поки я бички позапрягаю,
Жито-пшеницю порозсіваю.
Роди, Боже, жито й пшеницю
Без куколю, без метлиці,
А нам, діткам, по варяниці.
На щастя, на здоров’я,
На новий год, на нове літо,
Роди, Боже, жито і пшеницю,
Всяку пашницю!
А ти, кукілю, не родись,
По доріжці розкотись,
Конопельки під стельки,
Льонок по поясок.
Драстуйте, будьте здорові,
З празником, з Новим годом!
Колядки на біблійні сюжети
Ци д’сьому дому ід веселому,
Ой дай, Боже.
Господареньку ти наш Іванку,
Уставай горі, пробуждай собі.
Та ци ми прийшли колядовати,
Колядовати, дім веселити.
Ци як то було із первовіку,
Коли не було – лиш тьма та вода,
Говорить Господь а з ангелами:
– Що нам за хосна, а з сього світа,
А з сього світа без чоловіка?
Сотворив Господь а з глини трупа,
Сотворив його, оживив його.
Говорить Господь а з ангелами:
– Що нам за хосна, а з сього світа,
А з сього світа без чоловіка?
Ізобрав Господь із всього світа,
Із всього світа усякі цвіти,
Сотворив йому та й помічницю,
Сотворив йому та й привів йому:
Ой, ти, Адаме, ой ти, мій рабе,
Ци хочеш сесю, ци любиш сесю?
– Сесю не хочу, сесю не люблю,
Бо сеся красна, як звізда ясна. –
Взяв її Господь, пустив у вітер.
А на Адама пустив трердий сон
Та вибрав йому з лівого боку,
З лівого боку переднє ребро.
Сотворив йому та й помічницю,
Сотворив йому та й привів йому:
Ой, ти, Адаме, ой ти, мій рабе,
Ци хочеш сесю, ци любиш сесю?
Сесю я хочу, сесю я люблю,
Бо сеся така, така, як і я. –
Лишив їх Господь у раю жити,
У раю жити – не согрішити.
Виліз диявол на тую овоч,
Овочу урвав та й Єві подав.
Єва вкусила та й – Адамови,
Адам укусив – за шию ся ймив,
За шию ся ймив, бо вже согрішив.
Вигнав їх Господь із сього раю,
Із сього раю, земного краю:
Будеш, Адаме, землю робити,
Землю робити і з того жити.
Будеш ти, Єво, із болізнями,
Із болізнями діти родити.
О дай, Боже!
Ой, в Єрусалимі рано задзвонили, –
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой, сів Христос вечеряти,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Прийшла до його та Божая Мати.
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Сідай, сідай, мати, з нами вечеряти!
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой, спасибі синку, за цю вечоринку!
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой, дай мені, синку, золотії ключі,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Треба рай і пекло та й поодмикати,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Праведнії душі та й повипускати,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Тільки отієї та й не випускати,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Що у п’ятниченьку рано поснідала,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
А у неділеньку рано проспівала,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Що рідную неньку та й налаяла,
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’!
Ще й не налаяла, тільки подумала.
Щедрий вечір та добрий вечір
Та добрим людям на здоров’я!
Ой і щедрий вечір та і добрий вечір.
Ой видить Бог, видить Творець,
Що мир погибає,
Архангела Гавриїла
К нему посилає.
Возвістити в Назареті:
Стала слава у вертепі.
Звізда тоє возвістила,
Царям чужим путь явила.
Триє, триє, триє царі,
К нему приходяще,
Ливан, злато і кадило,
Єму приносяще.
Ірод вельми засмутився,
Що Христос-цар народився.
Пішов Ірод аж до аду
К Луциферу на пораду.
Злії слуга на їх розказ
Злоє учинили:
Десять тисяч ще й чотири
Дітей погубили.
У Єгипет Божа Мати
Утікає із дитятком.
І ми тому веселімся
І Христові поклонімся.
Чудесні ілюстрації: Нінко Галінська
Джерело: UaModna, Закувала Зозуленька: Антологія укр. нар. поет. творчості: Для ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1998.-510с.