Цікаве

13 Травня, 2018

День матері для українців. Історія свята. Традиції святкування

Традиційно у світі, зокрема, в Україні у другу неділю травня святкують день чи не найдорожчої у житті людини – матері. Це найважливіші жінки для кожного з нас. І здається закономірним, що ми відзначаємо таке свято. Але з чого все почалось?

Тенденція святкувати День матері прийшла до нас із США. Саме там 8 травня 1914 року вперше офіційно, на рівні країни відзначили це свято.

Але перші згадки датуються набагато ранішими періодами. Розповідають, що схоже свято існувало у древніх греків – це був день вшанування богині Реї, матері усіх богів. А у стародавньому Римі відзначали день богині-матері Кібеле. Святкування тривало 3 дні у березні. Кельти вшановували богиню Бріджит – войовничу жінку, яка поєднала в собі тендітність та неймовірну силу.

Британці ще з 17 століття влаштовували “Материнську неділю”. Це була четверта неділя посту, під час якої місцеві вшановували своїх матерів. Коли почалися вікторіанські часи, діти з бідних сімей часто працювали далеко від рідні. Впродовж року їх відпускали додому тільки на один день, тому вони намагалися принести своїм мамам чи бабусям маленький подаруночки, на кшталт букету квітів. Цікаво, що з тих часів і до сьогодні британським мамам у цей день прийнято дарувати тортик, прикрашений 12 кульками марципанів.

А в тій же Америці вперше про день матері заговорили 1872 року, коли відома американська пацифістка Джулія Ворд висловила ідею щодо цього свята – єдність матерів за мир у всьому світі. Щороку вона влаштовувала у Бостоні масові мітинги. На жаль, її слова не були почуті.

У 1907 році естафету перейняла Анна Джарвіс. Передчасна смерть матері стала для неї справжньою трагедією. Вона вважала, що не змогла у повній мірі віддячити мамі та виразити їй свою любов. У пам’ять про неї жінка намагалася переконати державних чиновників запровадити це свято. Анна писала листи до всіх конгресменів, сенаторів та публічних осіб, державних установ та законодавчих органів. У цьому її підтримали багато жінок. І їй таки пощастило – 1910 року штат Вірджинія першим офіційно відсвяткував День матері. А через 4 роки тодішній президент Вудро Вільсон погодився відзначати цей день кожної другої неділі травня. Сьогодні в США прийнято носити в цей день на одязі гвоздику: якщо вона кольорова – мати жива, якщо біла – то це вшанування померлих матерів. Таку ж традицію перейняли австралійці.

Згодом, по закінченні Першої світової війни, традиція розповсюдилася й по інших країнах. Першою тенденцію підтримала Швейцарія. Ще близько 30 країн обрали для цього дня інші дати: норвежці святкують День матері у лютому, вірменці – у квітні, білоруси – у жовтні, аргентинці та індійці – у жовтні, іспанці та португальці – у грудні. І кожна з країн святкує його по різному.

В Австралії, наприклад, цей день не є ні офіційним, ні державним святом. Та це не заважає місцевим жителям вшановувати своїх матерів. Австралійці дарують подарунки свої мамам на знак поваги ще з 1924 року. Але історія цього дня досить своєрідна: одна панночка, на ім’я Джанет Гайден якось потрапила до державного будинку для жінок. Їх там було чимало і всі вони були покинуті та забуті. Джанет вирішила підбадьорити їх і розпочала маштабну акцію – почала збирати пожертви від місцевих підприємців, державних чиновників, простих чоловіків та школярів, аби зробити цим жінкам подарунки. Очевидно, ідея всім припала до душі, тому що наступного року усе повторилось. Сьогодні, окрім дати святкування, традиційними тут стали і хризантеми, які отримує кожна матуся.

Японія вперше відсвяткувала День матері 6 березня 1931 року. Це був день народження імператриці Коджюн. Однак свято не набуло популярності. Зате після Другої світової війни, коли вплив США в Японії був особливо відчутним, місцеві перейняли традицію і до сьогодні святкують День матері у другу неділю травня. Місцеві жителі дарують жінкам в цей день гвоздики. І, хоча японці завжди славились не найпривітнішим ставленням до жінок, вони розуміють, що центральною фігурою традиційної сім’ї завжди була, є і буде жінка.

У Мексиці в цей день відбувається спеціальна католицька служба, під час якої звучить пісня “las mananitas”. А в австрійських ресторанах з’являються спеціальні страви до Дня матері.

Та найбільше, напевно, люблять це свято жителі турецького міста Афйон-Башмакчі – вони святкують його 52 рази на рік, тобто кожної п’ятниці. Але така традиція виникла не випадково. Раніше дівчата, що вже вийшли заміж і пішли з рідного дому, кожної п’ятниці відвідували своїх матерів. Звичай зберігся й до сьогодні. Всі заклади у цей день закриті, окрім магазинів, які радо вітають жінок.

В Україні офіційно День матері почали святкувати з 2000 року. Саме тоді було постановлено вітати наших матусь у другу неділю травня. Але ідея виникла набагато раніше. У 1928 році Союз українок Канади вирішив вшанувати найрідніших мам. Отже, перший День матері святкували українці, та не в Україні. Але вже наступного року дійство відбулося у Львові, і знову ініціатором стала жінка – редактор тижневика “Жіноча доля” Олена Кисилевська (напевно, тільки жінка може збагнути усю сутність материнства). Того ж року “Союз українок” посприяв поширенню свята по всій західній Україні. Під їх патронатом різноманітні молодіжні та культурні організації влаштовували гучні дійства, аби вшанувати найрідніших матусь.

З приходом радянської влади День матері заборонила влада. Його не святкували впродовж майже 50 років. Коли Україна нарешті здобула незалежність, громадські організації, серед яких був той самий “Союз українок”, повернули свято українцям.

Чому мами удостоїлися такого особливого ставлення – очевидно. Але на державному рівні символізм свята набуває глобальніших обрисів. Держава, чи то народ, вбачає у матері берегиню роду, спадщини, культурних цінностей, традицій та звичаїв, які вона передає своїм діткам. В їхніх руках продовження роду та виховання достойних членів суспільства.

Цікаво, що День матері відзначається не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов’ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя.

День матері – це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов. Тому не забудьте привітати своїх найрідніших матусь. Цього дня ви можете подарувати їм щастя!

Матеріал підготовано для Редколегії UA Modna. Автор – Женя Гунчевська

12 Травня, 2018

Що почитати для саморозвитку?

1. “Карти пам’яті. Готуємося до іспитів” – Тоні Бьюзен.

Карти пам’яті – це унікальний і дуже простий метод запам’ятовування інформації. Навчившись ним користуватись, ти перестанеш боятися іспитів.

2. “Розблокуй свій розум: стань генієм” – Станіслав Мюллер.

Особлива технологія, яка допомагає підвищити мозкову активність і відсоток активного мислення.

3. “Навчи себе думати: самовчитель з розвитку мислення” – Едвард де Боно.

Завдяки цій книзі ви зможете розвивати своє мислення. Проста методика, яка включає в себе п’ять етапів.

4. “Навчіться вчитися або жонглювати” – Тоні Бьюзен , Майкл Дж.

Гелб. Унікальна методика розвитку і оволодіння потенціалами і ресурсами головного мозку, що базується на результатах багатьох сотень спеціальних семінарів.

5. “Техніка розвитку пам’яті. Самовчитель” – О. А. Андрєєв.

У книзі представлені заняття з тренування пам’яті, які дозволять вам досконало розвинути ті механізми вашого мозку, які відповідають за запам’ятовування і збереження інформації.

11 Травня, 2018

Озеро без дна, через яке можна потрапити на інший бік світу: міcтикa та реальність Синевиру

Напевно одним з наймістичніший куточоків Українських Карпат є озеро Синевир. Воно знаходиться у високогір’ї Карпат (майже тисячу метрів над рівнем моря), оповите легендами та переказами. Від деяких з них кpoв холоне в жилaх.

Озеро Синевир знаходиться на околицях села Синевирська Поляна Закарпатської області. Утворилось воно понад 10 тисяч років тому і вважається найбільшим та наймістичнішим озером Українських Карпат.

Можливо, тому, що воно дуже глибоке (максимальна глибина 22 метри) та мало вивчене науковцями. Містичнoсті цій водоймі додають розповіді місцевих мешканців, які вважають, що вона зовсім не має дна. Мовляв, тому пірнувши в Синевир, можна винирнути на іншому боці землі. Наприклад, в США. А ще, кажуть, що тут є острів, який час від часу зникає.

Та що там місцеві! Навіть американці минулого року заявили, що за допомогою супутника виявили на дні Синевиру базу інoпланетян. Нібито, незвичний сфероподібний об’єкт зафіксували біля підводних скель, куди ведуть сліди інoпланетного транспорту – траншеї. Навіть фото та відео опублікували. Усе це, врешті звичайно, виявилося фейком, але містичності своєї від цього озеро не втратило.

– Усі, хто тут був хоч раз, розповідають про різні відчуття, які вдалося пережити, – кажуть місцеві мешканці.- Тут навіть повітря просякнуте чимось потойбічним. Старожили розповідають різні легенди, уже й не знаєш, що правда, а що вигадка…

Колись від прабабусі чула, що там на дні якесь чудовище живе. Нібито воно вночі видає стрaшні звуки, реве. Звичайно, ніхто його ніколи не бачив, але вночі звуки дивні й справді чути. Хоча, кажуть, пару років тому туристам вдалося його сфотографувати – схоже на величезну черепаху. Зізнатися, на фото нічого не видно (сміються). Ще туристи говорять, що поруч з озером змінюються відчуття і почуття.

Також подейкують, що посеред озера є дивний острів, який час від часу зникає. Очевидно, люди мають на увазі камінь, який лежить у самому його центрі. Згори він схожий на зіницю ока, за це озеро в народі називають «Морське око».

За легендою, воно утворилося від потоку слiз молодої доньки місцевого графа, яку звали Синь, на місці, де її коханого, звичайного пастуха Вира, за наказом графа, yбили кам’яною брилою (острівець – нібито і є тією самою брилою, а озеро навколо – сльoзи дівчини).

Місцеві науковці, як делікатні піарники, усю цю міcтику не відкидають (адже кожному туристичному об’єкту потрібні свої легенди), але дещо спростовують.

– Ці всі легенди, звичайно, насамперед, з’являються через те, що там дуже глибоко, і ніхто ніколи туди не пірнав, і не можна купатися, – розповідає кореспонденту PRESS-ЦЕНТР керівник Закарпатського туристично-інформаційного центру Олександр Коваль.

– А все, що незвідане, обростає домислами, вигадками та містикою. До того ж, освітлена ця місцевість відносно недавно. А раніше, як тільки на землю опускалися сутінки, в уявах людей, які в цей час знаходилися в лісі, починали виникати якісь тіні, химeри, чутися голоси та звуки… Щодо острова, який то з’являється, то зникає, це не що інше, як перепади рівня води. Усе залежить від опадів, снігу взимку і т.д. Коли води більше – острів-камінь зникає, коли менше – виринає знову. Нічого надзвичайного. Але цей факт використовують для приваблення туристів, такий собі міфодизайн.

Проте навіть знані в регіоні краєзнавці не заперечують версії, що в давнину біля озера все ж влаштовували свої обряди і шабаші вiдьми та чaклуни. Бо які ж Карпати без знаних мoльфарів! Але це було колись. Натомість сьогодні озеро Синевир – це позитивна геопатогенна зона, яка своєю енергетикою лікyє душу та тіло. А ще, тут водиться чудова форель, тільки от ловити її заборонено.

Як доїхати до озера? Найкраще доїхати трасою Київ — Львів — Чоп (Е-50/М-06), у селі Нижні Ворота повернути у напрямку смт Воловець, орієнтовно 14 км, проїхати в сторону Міжгір’я приблизно 38 км, проїхавши місто до Колочави 27 км у напрямку озера Синевир.

Джерело: Мирослава БЗІКАДЗЕ, PRESS-ЦЕНТР

11 Травня, 2018

Топ-5 озер на Львівщині, де можна гарно відпочити

Часто постає питання: куди їхати? Якщо за вікном +30, то усі намагаються вибратись з душного та запорошеного міста ближче до водойм.

5 популярних та доступних для відпочинку львів’ян озер, куди можна втекти у спекотний день.

Байкал / Задорожнє

Озеро “Байкал”, також відоме як “Задорожнє” (від назви залізничної станції, біля якої розташоване), утворилось внаслідок затоплення Дроговижського кар’єру у 1974-му році.

Ціни:

Можна скористатись платними та безкоштовними пляжами. На платних пляжах доведеться заплатити 20 гривень за послуги: лежак, мангал та інше.

За стоянку автомобіля – 30 гривень, буса – 40 гривень, автобуса – 80 гривень. На базах відпочинку досить чисті пляжі та розвинена інфраструктура. Є сауна.

На озері Байкал (Задорожнє) працює декілька баз відпочинку і є приватний сектор. На відпочинковій території є альтанки, лазня, будиночки.

Оренда будиночка класу люкс – 400 грн,

стандартного – 300 грн.

Вартість оренди альтанки на відпочинкових базах – 250-300 гривень,

окремий столик (за межами альтанки) – 100 гривень.

Користування шомпурами – 5 грн. за одну штуку,

дрова – 40 гривень в’язанка,

лазня – 150 грн. за годину ( 6 чоловік).

оренда місця на пірсі – 50 грн. з людини.

Як добратись:

Якщо на своїй машині – треба їхати в сторону Миколаєва, в селі Дроговиж повернути праворуч, їхати до кінця села, а потім знову повернути праворуч, рухатися в бік дач по бетонній дорозі.

Електричкою “Львів-Лавочне” – від приміського залізничного вокзалу щодня в 09.00 і 14.00. Квиток до села Задорожнє коштує 8 гривень.

Брюховицьке озеро

Є пляж, наполовину піщаний, наполовину – зарослий травою. Саме озеро неглибоке, тому без побоювання можна відпочивати з дітьми. Правда, вода не дуже чиста. Є кабінки для перевдягання, туалет. Є також 5 альтанок, мангали для шашликів, можна порибалити.

Поки що ціни на усі пляжні вигоди залишаються старими, а якщо зголоднієш – до твоїх послуг ресторан “Колиба”, старі добрі чебуреки у знаменитій брюховицькій чебуречній, яка славиться ними ще з радянських часів.

Для бажаючих позасмагати тут є лежаки і парасольки.

Ціни:

Вхід – у будні 30 грн. з людини, у вихідні – 35.

Прокат лежака – 30 грн., парасольки – 20 грн.

Автомобілі на пляж не заїжджають, є безкоштовна стоянка.

Альтанка – від 500 до 900 грн.

Є безкоштовні роздягальні, душ, умивальники, туалети.

На території озера працює кафе, де можна пообідати, випити кави, пива, поласувати морозивом і т.і.

Як добратись:

Автобуси № № 8, 22

Мала Швейцарія

Це озеро в лісі, яке розташоване неподалік від кільцевої дороги при виїзді зі Львова по вул. Зеленій (5 км від Львова).

Водойма досить велика, але не дуже чиста. Пляж – піщаний, є “жабник” для дітей. Через озеро перекинутий міст, з якого відкривається гарний краєвид. На березі можна орендувати альтанку з мангалом, а також взяти напрокат човен. Є кабінки для переодягання, душ, лавки з парасольками, гойдалки-каруселі, туалети, смітники та місця для куріння. Всім цим можна користуватися безкоштовно.

Ті ж відпочивальники, які хочуть залишитись на базі на декілька днів, можуть розташуватися у готелі, який збудовано на березі озера.

Ціни:

Вхід для дорослих – 60 грн – у вихідні, 40 грн. – у будні, для дітей з 8 років – 20 грн у вихідні, 15 гривень – у будні, дітям до 7 років – безкоштовно.

Стоянка автомобіля – 30 грн. / за добу

Оренда критої альтанки – 235- 445 грн. / день

Оренда мангалу з дровами – 140 грн. / день

Прокат човна – 100 грн./30 хвилин

Як добратись:

Без машини – складно. До найближчої маршрутки доведеться йти 2 км пішки.

Озерний край

База відпочинку “Озерний край” знаходиться у Пустомитах, в 12 км від Львова. На території відпочинкового комплексу є декілька невеликих озер для риболовлі та одне для купання, відпочинку. Це озеро – досить невелике, тому у спекотні дні не завжди вдасться вдосталь поплавати.

Окрім відпочинку на свіжому повітрі, «Озерний край» пропонує обіди в ресторані, ночівлю в готелі, влаштування бенкетів та конференцій.

Як добратись:

“Озерний край” розташований дуже близько від залізничної станції Пустомити на вул. Ставковій, 60. Найкращий спосіб доїхати до озер – сісти на електричку Стрийського або Лавочного напрямку. Окрім того, до Пустомитів зі Львова їздять маршрутки: №116 – щопівгодини їде з проспекту Червоної Калини, №141 – кожні 10 хвилин відправляється з Приміського вокзалу. Їхати автобусом доведеться приблизно годину, а потім ще немало йти пішки, тоді як на машині дібратися “Озерного краю” зі Львова можна за 20-30 хвилин.

Розваги:
— спортивна риболовля;
— квадроцикли;
— сауна на дровах;
— більярд.

Ціни:

Вхід у відпочинкову зону пляжу:
будній день – дорослі 10 грн. / день, діти шкільного віку – 5 грн. / день;
вихідні та святкові дні – дорослі 20 грн. / день, діти шкільного вік – 10 грн. / день.

Для комфортного відпочинку — оренда дерев’яних лежаків та парасольоквід сонця (по 10 грн.).

Оренда альтанки (до 10 осіб):
будній день — 200 грн. / день;
вихідні та святкові дні – 300 грн. / день.

(у вартість враховано вхід у відпочинкову зону пляжу, мангал та дрова).

Бухта Вікінгів

Готельно-відпочинковий комплекс “Бухта Вікінгів” – це не лише готель для туристів та ресторан для святкувань весіль. На території бази, яка заходиться в 12 км від Львова, є також три озера – біля найбільшого з них облаштований піщаний пляж, є пірс, душ та туалет.

В оренду тут дають альтанки з мангалами, є чимало розваг для дітей. Дорослі, які люблять відпочинок поєднувати зі спортом, тут також будуть задіяні. Для них обладнали спортивні майданчики для міні футболу, волейболу, баскетболу та бадмінтону.

Щоб пообідати, доведеться йти у ресторан, де постійно проводяться святкування. Тому аби не витрачати свій час, краще брати харчі з собою.

Як добратись:

«Бухта Вікінгів» розташована біля Львова, в 12 км в напрямку Бібрки. Якщо ви не хочете йти 9 км пішки від зупинки маршрутки, то єдиний спосіб доїхати до озера – на авто.

Ціни:

Ціна за оренду альтанки з мангалом коливається від 300 до 600 грн.

Прокат катамарану чи човна – 100 грн. за пів години.

Пляж (купання в озері №3, міні-гірка, дитяче містечко “Ketler”, душ, туалет (9.00 до 21.00) 150 грн. Стіл і мангал по 50 грн.

11 Травня, 2018

Для «Гарячої лінії» Львова встановили мобільний додаток

Тепер, маючи в руках мобільний телефон, мешканець у будь-який час доби може скерувати місцевій владі свої звернення чи пропозиції, не телефонуючи в кол-центр.

Завдяки цьому донести свою думку до міської влади можна ще зручніше й оперативніше, переконані в департаменті адміністративних послуг Львівської міської ради.

Наразі мобільний додаток «Гарячої лінії» міста «1580 Львів» доступний для пристроїв з операційною системою Аndroid, проте розробники вже адаптовують його і для інших операційних систем.

«Ми маємо сьогодні декілька варіантів звернення до влади. Зокрема, можна комунікувати через кол-центр «Гарячої лінії» міста, можна долучатися до групи у Фейсбук – зараз є близько 15 тис користувачів групи, і також можемо долучатися через мобільний додаток, який інтегрований з нашим кол-центром. Понад те, ті, хто встановить на своєму андроїді мобільної додаток Гарячої лінії та зареєструється в ньому, отримуватим е поточні та важливі повідомлення міських служб і комунальних підприємств про планові та аварійні роботи на мережах міста. Додаток інтегрований з базою даних Гарячої лінії міста» – розповіла Валентина Бартошик, директор департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради..

За її ловами, щодня кол-центр Гарячої лінії міста опрацьовує від 500 до 1500 дзвінків, на сторінці у Фейсбук опрацьовують сотні коментарів. Але також є категорія мешканців, які не завжди хочуть бути публічними та спілкуватись з працівниками кол-центру. Додаток дає змогу подати звернення без зайвої публічності або комунікації. Спілкування відбувається через індивідуальні повідомлення для користувача.

«Ми в тестовому форматі відкрили доступ для тисячі користувачів, і зараз їх є близько декілька десятків. Це, в основному, наші користувачі, і вже маємо сторонніх користувачів, які ще не були зареєстровані в нашій програмі. Фактично, сьогодні людина, не маючи прив’язки до робочого місця, може йти по місту і давати пропозицію дуже швидко, оперативно, додатково не комунікуючи з операторами», – додала Валентина Бартошик.

З її слів, наступні першочергові етапи – це розробка додатку для операційної системи iOs; додання функціоналу – карти звернень, щоб мати можливість бачити свої та інші звернення на карті міста, а також робити відповідні позначки.

Користуватися додатком можуть мешканці Львова, Брюховичів, Винників і Рудно.

Для того, щоб користуватися мобільним додатком «1580 Львів», потрібно:

встановити додаток на мобільний телефон через Play Market;
зареєструватись, якщо Вас немає в базі даних (система Вас проінформує про це);
зателефонувати у кол-центр «Гарячої лінії» міста, набравши номер 1580, або надіслати запит і працівник кол-центру Вам передзвонить і все пояснить.

Можливості мобільного додатку «1580 Львів»:

подавати звернення, пропозиції — миттєво, зазначивши адресу події та короткий зміст питання.
стежити за роботами, які тривають у місті за Вашою адресою.
отримувати і читати звіти про виконану роботу, коли зручно особисто Вам, незалежно від графіку роботи служб міста.
бути активним учасникам позитивних змін у місті.

Мобільний додаток розробила івано-франківська ІТ-компанія «Техноінфософт», яка розробила програмне забезпечення Visual service, що його встановили для «Гарячої лінії» міста.

«Мобільний додаток насправді має два призначення: можливість подати свою пропозицію в міську раду, і вона буде розглянута в короткий термін, а також має ще додаткову функцію – інформування мешканців про різноманітні події, які відбуваються в місті: аварійні роботи, різноманітні відключення, які відбуваються спонтанно або планово. Тепер можна все це побачити у своєму мобільному телефоні. Теж досить важливий елемент мобільного додатку – це зворотній зв’язок, а ще – інформація про топ 20 проблем міста. Це допоможе краще бути в курсі подій, які відбуваються в місті», – розповів Руслан Євчин, директор ТОВ «Техноінфософт».

За його словами, Техноінфософт розробив декілька інших унікальних рішень. Це «Муніципальний Дата центр», портал «Інфраструктура міста на карті», персональні кабінети мешканця та «Муніципальний фіскальний реєстр». Особливою гордістю є міський Контакт-центр, що працює в Івано-Франківську та Львові: це зручне й корисне програмно-апаратне рішення для міст і управляючих компаній.

Нагадаємо, торік модернізували «Гарячу лінію» та створили портал муніципальних оголошень 1580.lviv.ua, а короткий номер 15−80 став безкоштовним з мобільного для абонентів операторів «Vodafone», «Лайфселл» і «Київстар». Також цього року «Гаряча лінія» запрацювала у м. Винники, смт Брюховичі та смт Рудно.

10 Травня, 2018

10 унікальних місць України, які створила сама природа

В Україні є свої унікальні місця, які вражають масштабами і красою. Вони оповиті легендами і таємницями, які історики досі намагаються розгадати. Тут можна відновити сили, зробити гарні фото напам’ять та знову закохатися.

ТСН.Туризм склав список із 10 унікальних місць України, які створила сама природа

Олешківська пустеля

200 гектарів гарячого піщаного моря, яке приховує на своєму дні багато таємниць знаходиться у Цюрупінському районі за 30 кілометрів на Схід від Херсона.

З’явилася пустеля через випасання величезних отар овець тут у ХІХ столітті. Вівці знищили усю траву в районі, залишивши лише піски, які розширила вітрова ерозія.

Сьогодні, Олешківська пустеля вважається найбільшим піщаним масивом Європи, який складається із семи так званих арен. Усі вони горбисті, із коливанням висот до 20 метрів.

Крім того, тут на глибині 300-400 метрів знаходиться прісне підземне озеро із дуже смачною водою, а посеред пустелі лежить один із унікальних витворів природи – оазис.

Одна з легенд пов’язує цю пустелю із козаками-характерниками. Місцеві жителі розповідають, що сам український отаман Іван Сірко пройшов тут обряд ініціації – місяць прожив у Олешківській пустелі без іжі та води.

З 2010 року ця територія є Національним природним парком і огороджена з усіх боків штучними лісами.

Олешківська пустеля з’явилася через величезні отари овець, які з’їли всю траву, залишивши один пісок

Дністровський каньйон

Утворений цей каньйон у результаті вимивання Дністром гірської породи Подільської височини річкою Дністер і розташований на межі Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей.

Це найбільший в Україні та один із найбільших в Європі каньонів. Він являє собою долину, чиї стрімкі береги досягають від 100 до 250 метрів над водою.

Крім того, на території Дністровського каньйону знаходиться близько 100 пам’яток живої та неживої природи світового значення. Тут збереглися і унікальні еталони відслонень гірських порід.

Також, на території Дністровського району знаходиться 26 населених пунктів, де була досліджена трипільська культура.
86 представників флори і фауни Гранітно-степового краю занесені до Червоних книг України та Європи.

Оптимістична печера

Це найдовша у світі гіпсова печера. Розташована вона поблизу села Королівка на Тернопільщині.

Утворилася оптимістична печера внаслідок розчинення підземними водами гіпсів неогенового віку чотирнадцять мільйонів років тому.

Найбільшим скарбом печери вважаються вторинні мінеральні утворення, які протягом десятків тисяч років росли тут у підземних порожнинах. Це, насамперед гіпсові кристали різноманітної форми та кольору.

Крім того, вражає печера і своїми сніговими кучугурами – скупченнями на дні ходів печери прозорих голчастих кристаликів гіпсу. Туристи прозвали їх “печерним снігом”.

Тут, у найбільш низьких ділянках лабіринту печери можна натрапити на підземні озера, які нагадують дзеркала з води.

Цікаво, що температура повітря в Оптимістичній печері протягом року постійна і коливається від 9,5 – 10,5 градусів і не залежить від температури повітря на поверхні.

Печера вражає своєю красою та унікальністю і приваблює з кожним роком все більше туристів.
Оптимістична печера вважається найдовшою у світі гіпсовою печерою

Урицькі скелі

Пам’ятка природи та археології національного значення, яка не має аналогів у Європі, розташована поблизу села Урич на Львівщині, на лівому схилі долини потоку Уричанка.

Тут, серед лісу височіють величні урвисті скелі, висота яких сягає до 50 метрів.

Урицькі скелі входять до історико-ландшафтного комплексу “Тустань” у складі природного національного парку “Сколівські Бескиди” і включають в себе сім груп скель: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб, Ґулька, Хрест та одна безіменна скеля.

Вражає пам’ятка своїми солярними наскельними малюнками-знаками, серед яких зображення символа Сонця, призначення яких до цих пір не відоме.

Крім того, одним із найцікавіших і найбільш вражаючих таких малюнків-петрогліфів двометрове зображення людського обличчя, викуте на скелі.

Серед відомих людей, які побували тут, королі Данило Галицький та Казимир Великий і український письменник Іван Франко.

Щороку в Урицьких скелях проводиться Фестиваль української середньовічної культури “Ту Стань!”, який приваблює багато поціновувачів середньовічної культури.
Урицькі скелі – це пам’ятка природи та археології національного значення, яка не має аналогів у Європі

Кам’яні Могили

Урочище “Кам’яні Могили” – це гірська країна в мініатюрі, розташована у селищі Назарівка, Донецької області.

Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю, які сприймаються туристами як фантазії художників. Унікальні граніти урочища, вік яких сягає близько двох мільярдів років, не мають аналогів у світі.

За однією з легенд, на місці цієї “гірської країни” було розташоване велике місто зі своїм королівством, яке зачарував злий чаклун.

Сьогодні, Кам’яні могили – це один із чотирьох відділів Украïнського державного степового природного заповідника Національної академії наук України.

Клевань. Тунель кохання

Це найромантичніше місце Волині, яке вважається ботанічним феноменом і знаходиться вздовж залізничної колії між селищами Клевань та Оржів.

Утворений був тунель заростями дерев і кущів, які щільно сплелися між собою у арочній формі.

Місцеві жителі розповідають про те, що якщо пара поцілується під час прогулянки тунелем, то їхнє кохання скріпиться на все життя.

Тому багато закоханих прагнуть потрапити до цього тунелю аби навіки скріпити своє кохання поцілунком.

Також, серед молодят поширилася традиція саджати тут квіти, які символізують їхні почуття.

До того ж, влітку та восени Тунель кохання вражає особливою красою, від якої перехоплює подих.

Водоспад Шипіт

Мальовничий водоспад розташований у глибокій ущелині річки Пилипець на північних схилах гірського масиву полонини “Боржава” Карпатського регіону.

Це один із найкрасивіших водоспадів України, куди кожного року приїжджають десятки тисяч туристів, щоб помилуватися ним.

Струмені води водопаду зриваються з 14-метрової висоти декількома каскадами і розсіюються хмарою крапель.

З початку дев’яностих років, щороку сюди приїжджають хіпі та представники інших субкультур України та із-за кордону на неформальний липневий фестиваль, який завершується святом Івана Купала.

Гранітно-степове Побужжя

Одна із найдавніших ділянок суші Євразії, яка не поринала у морські глибини вже протягом 60 мільйонів років, знаходиться в межах Північно-Західної частини Миколаївської області.

Тут було виявлено 86 представників флори і фауни, яких занесли до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Крім того, величні гранітні скелі місцями сягають до 50 метрів заввишки і чудово підходять для тренувань альпіністів.

Прямовислі скелі каньйону давно вважаються улюбленим місцем змагань спортсменів-скелелазів.

Озеро Світязь

Найбільше та найглибше озеро природного походження в Україні знаходиться недалеко від селища Шацьк на Волині.

Воно вважається найбільшим озером у групі Шацьких озер. Живиться воно підземними водами та артезіанськими джерелами.

Крім того, вода у ньому настільки прозора, що у сонячну погоду можна побачити кількаметрове дно озера.

Останні дослідження вченних підтвердили його льодовикове походження.

Серед особливостей озера, слід виділити його дивовижні властивості. Вода озера має цілющі властивості, адже у своєму складі вона має срібло, йод і гліцерин.

Багато дівчат і жінок мріють скупатися у водах Світязя, адже шкіра після таких купань стає відчутно еластичною.

Озеро Синевир

Озеро вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку “Синевир” і є однією з візитних карток Українських Карпат.

За однією з легенд, це озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Легенда гарна, але є й справжні свідчення того, що насправді воно утворилося близько 10 тисяч років тому унаслідок потужного зсуву від землетрусу.

Унікальність озера в тому, що вода в ньому ніколи не виходить з берегів, навіть під час найбільших паводків, а все тому, що на його дні є отвір, який слугує своєрідним природним регулятором рівня води в ньому.

У наш час озеро приваблює сюди багато закоханих для святкування весілля на берегах озера. Причина цьому – народне повір’я про те, що якщо люди познайомилися поруч з озером, на них чекає велике і міцне кохання.

9 Травня, 2018

7 мальовничих парків України, які варто відвідати цього літа

Теплі сонячні дні, наповнені ароматом квітів та свіжої зелені, так і надихає взяти рюкзак і поїхати кудись поближче до природи, пише NV.ua.

Для любителів приємних піших прогуляно з близькими людьми, пропонуємо вашій увазі 7 мальовничих парків України, які варто відвідати на початку літа.

Дендропарк Софіївка
Місто Умань, Черкаська область

Одною з головних родзинок Черкаської області є Софіївський парк, розташований на берегах річки Кам’янка. Мальвоничий зелений куточок був створений з ініціативи польського магната Станіслава Потоцького у далекому 1796 році. Таким чином він хотів висловити своє кохання дружині Софії. Зараз парк – це чудове розмаїття незвичних рослин, гранітних скульптур і оригінальних ландшафтних рішень.

Дендропарк Олександрія
Місто Біла Церква, Київська область

Найстаріший дендропарк Європи, заснований у 1788 році, налічує більше п’яти тисяч 200-літніх сосен і безліч унікальних і дуже рідкісний рослин. На території знаходяться водоспади, фонтани та інші химерні архітектурні споруди, які разом створюють дивовижний парковий ансамбль.

Тростянецький дендропарк
с. Тростянець, Чернігівська область

Заснований у 1833 році. Проект розробляли відомі майстри ландшафтного дизайну брати Євстігнєєви. У парку найбільше приваблює його багата флора, яка представлена величезною кількістю хвойних і листяних рослин, а також садово-декоративні форми чагарників.

Ландшафтний парк Буки
Село Буки, Київська область

Один з найкрасивіших ландшафтних парків України. Заснований у 1996 році підприємцем Іваном Сусловим. Парк складається з двох частин: храмового комплексу з фонтаном і ландшафтної місцевості, прикрашеної безліччю оригінальних скульптур. Також, на території розташований невеликий звіринець з ведмедями, оленями та іншими тваринами.

Клесовський дендропарк
Смт Клесів, Рівненська область

Ландшафтний дизайнер Олексій Ворон створював цей дендропарк протягом 19 років. Для свого масштабного проекту він зібрав рідкісні рослини зі всієї України і ближнього зарубіжжя. Не обійшлося і без зелених скульптур, тому гості можуть помилуватися Олімпійської чашею, Свічкою Діви Марії, а також великим гербом України.

Краснокутський дендропарк
Смт Краснокутськ, Харківська область

Цей парк у 1793 році заклав біолог Іван Каразін, брат засновника Харківського університету. У пошуках унікальних рослин учений об’їздив Америку і Європу, тому завдяки йому на території не тільки парку, але й України з’явилися такі дерева, як червоний та канадський клен, дерен, обліпиха і платан. Крім прогулянок затемненими алеями, гості можуть відпочити на озерах і загадати бажання у багаторічнії гінкго білоби.

Парк Шенборна
Урочище Воєводино, Закарпатська область

Одне з найпопулярніших місць Закарпаття відновлено силами істориків, мистецтвознавців і скульпторів. У парку гості можуть відчути дух Австро-Угорської культури. У самому серці гостей парку чекають сім унікальних ліхтарів, що символізують дні тижня і 12 містків, що позначають знаки зодіаку. Крім того, можна побачити кельтський сад, календар друїдів і безліч інших визначних пам’яток.

6 Травня, 2018

7 найкращих сучасних пісень про Львів

Кожен львів’янин і не тільки, якщо його спитати – яку він пісню знає про Львів, одразу відповість “Тільки у Львові”. Так ця композиція завжди буде музичним символом Львова ХХ століття. Але за останні роки було написано теж чимало чудових пісень про Львів, які сміливо можуть позмагатися за титул найкращої.

Сьогодні пропонуємо вашій увазі збірку з семи найкращих пісень про Львів, написаних у ХХІ столітті.

1 . Гурт “Монте Крісто” – “Знову дощ на вулицях Львова”

https://www.youtube.com/watch?v=EYkb1Wf0HI0

Точкою відліку групи Монте Крісто слід вважати початок 1999 року. Лідер та засновник гурту Юрій Лемчук разом з молодим і перспективним аранжувальником Олександром Коцюбою починають створювати композиції за допомогою комп’ютерних програм і записувати вокал, використовуючи мікрофон вітчизняного виробництва ціною в декілька десятків гривень.
Зрозуміло, що якості в таких умовах досягти було складно, але вже тоді в їхніх піснях відчувалась особлива духовність та енергетика. За допомогою друзів, а їх було досить багато, пісні миттєво розійшлися по місту Червонограду (Львівська обл.), В якому вони проживали з самого дитинства. Такої популярності в рідному місті до них досягала тільки одна місцева група “Трек”, але це було, коли Юрію та Олександру було всього лише по кілька років.

Перша пісня, яка стала хітом – композиція “Горять мости”. Важливою подією для того, щоб на них звернули увагу люди більш старшого віку, ніж їхні ровесники, стала пісня “Мама”, яку Юрій Лемчук присвятив своїй мамі. А потім пісні почали народжуватися одна за одною і вже поширювалися по всій західній Україні.

2. Гурт “Мері” – “Місто”

Пісня “Місто” стала офіційним гімном святкування 750-ї річниці міста Львова. Тоді у безпрецидентних за масштабом та статусом дійствах взяли участь Горан Бреговіч, переможниця Євробачення співачка Руслана, гурти “Мері” і “Таліта Кум”.

В рамках святкування 750-ї річниці Львова багато із телевізійних компаній створювали свої промо-ролики про місто Лева, а композицію групи «Мері» використовували як аудіо ряд. Однак, на думку автора Віктора Винника та музикантів гурту “Мері”, жодна із зарисовок не передавала у повній мірі стиль та енергетику, шарм та історичну загадковість Львова.

Тож під час зйомок цього відео команда відійшла від звичної концепції і в основу роботи лягли зйомки з “живих” концертів, а також плани і зарисовки Львова. Режисером виступив кліпмейкер Олег Бачинський («Кіностудія Провінція»).

Кліп «Місто» перебував у ротації загальноукраїньких музичних каналів. Схвальні відгуки про нього можна знайти в мережі Інтернет.

3. Оксана Білозір – “Пісня про Львів”

Про цю пісню можна нічого не говорити, достатньо сказати, що її виконує Оксана Білозір. Неперевершене відчуття міста в душі назавжди львів’янки з чудовими словами і прекрасною музикою залишають незабутні враження. Музика: Р.Недзельський, вірші: Г. Канич, оранжування: Д. Гершензон
Студія “Олекса” 2006 рік.

4. Вокальна формація “Піккардійська Терція” – “Львів”

Ця чудова вокальна композиція увійшла до альбому під назвою “Етюди” і побачила світ порівняно недавно, у 2009 році. А кліп, який ви маєте нагоду бачити до цієї пісні, став режисерською роботою Тараса Химича і з’явився вже 2010 році.

5. Гурт “Скрябін” – “То є Львів”

Гурт виник 1989 року в містечку Новояворівську Львівської області. «Скрябін» є першим україномовним гуртом у жанрі альтернативної електроніки. Станом на сьогодні гурт видав сімнадцять студійних альбомів, два збірники, дев’ять макси-синглів, один концертний альбом та багато інших музичних проектів.

Пісня “То є Львів” ввійшла до нового альбому гурту СКРЯБІН – “Добряк”, який побачив світ у 2013 році.

6. Чоловічий вокальний ансамбль “La VIVo” – Пісня про Львів

Ансамбль створили взимку 2009 р. на той час студенти Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича. До складу колективу входять молоді професіонали, студенти Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, лауреати міжнародних вокальних конкурсів.

Пісня про Львів (слова Л.Долик, музика та аранж. О.Саратського) Звукорежисер – Богдан Стефура Відеорежисер – Олександр Кулик Male vocal ensemble La VIVo – Song about Lviv (lyrics by L.Dolyk, music and arr. by A.Saratsky)

7. Гурт “Los Colorados” – “Only in Lemberg” (Тільки у Львові)

https://www.youtube.com/watch?v=67gC53mGeow

На початку 2012 року хлопці з тернопільського гурту Los Colorados переспівали відомий хіт про Львів початку XX століття – “Тільки у Львові” і зняли на нього цікавий кліп.

Впродовж трьох днів на початку травня хлопці проводив зйомки цього кліпа у різноманітних локаціях Львова – від площі Ринок до об’їзної дороги . “За сюжетом, четверо членів гурт різними шляхами дістаються до Львова, долають труднощі, блукають і їздять на “Харлей-Девідсонах”, щоб разом заспівати на Високому Замку про таке гарне місто як Львів”, – розповів гітарист гурту Ростик Фук.

“Хлопці не лише переспівали її у власному польковому баченні, а й адаптували англійською мовою.

Джерело: Фотографії старого Львова

5 Травня, 2018

На фасаді будівлі Франкового університету показали візуальне шоу львівського колориту (ФОТО)

5 травня о 23:00, з нагоди святкування 762 річниці Дня міста, у Львові на фасаді Львівського університету показали 3D мапінг під супровід ретро-музики.

За основу 3D-мапінгу взято старі фотографії та фільми про Львів з додаванням сучасної відеопроекції. Також 3D-мапінг проектувався у супроводі ретро-музики про Львів 20−30 років від композитора Олеся Коваля.

Христина Процак поділилась першими фотографіями з місця події на своїй Facebook сторінці.

https://www.facebook.com/hrystyna.protsak/videos/1932191550164698/

На площі перед університетом зібралось чимало людей.

5 Травня, 2018

Парад рододендрону в Карпатах, або як цвіте Червона рута (фото)

Слово Rhododendron перекладається з грецької як «дерево—троянда». Насправді ці рослини поширені майже по всій земній кулі і налічують близько 600 різних видів. Білий, жовтий, рожевий… з дрібними суцвіттями та із квітами більше 20 см у діаметрі.

Та в українських Карпатах цвіте особливий вид. Він дуже рідкісний і занесений до Червоної книги. Побачити ці квіти у всій красі щастить далеко не всім. Треба потрапити у той самий момент…

Це трапляється після перших літніх ночей, коли чарівний ранковий туман вкриває гори. Зникаючи із світанковими променями молодого сонця, він залишає між трав крихітні ніжно-рожеві зірочки. То починають розпускатись квіти рододендрону. З кожним червневим ранком їх стає все більше. Аж поки найвищі карпатські узгір’я не вкриються дивовижним квітучим килимом. Поки не приберуться у найкрасивіші наряди щорічного свята природи – цвітіння Червоної рути.

Рододендрон східнокарпатський, або миртолистий має лікувальні властивості і сильний запаморочливий запах. Побачити цвітіння можна лише в горах. Природно він не росте на рівнинах. Може й тому цій квітці приписують магічні властивості, називають її чаклунською.

Для горян це особлива рослина, яку називають червоною рутою, її люблять і шанують, оспівують у народній творчості. У старій українській легенді розповідається про квітку, яка лише раз на десять років зацвітає червоним кольором. І коли котра дівчина знайде квітку й подарує юнакові, той буде завжди кохати її, ніколи не зрадить.

Колись таку легенду почув на Буковині відомий композитор Володимир Івасюк. Вона, до речі і стала основою написаної пізніше легендарної, «вічної» пісні «Червона рута».

«Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?»…

Побачити у Карпатах диво цвітіння рододендрону можна у червні. На гірських схилах масивів Чорногори, Мармарошу і Свидівця він розквітає «у повну силу» найчастіше в середині місяця. Тож піднімаючись на Говерлу саме в цей час, можна заодно потрапити на барвисте квіткове свято. Не лише червона рута, а й ніжно-бузкова сольданела, небесно-сині квіти тирлича поміж зелені альпійського ялівцю цвітуть у цей час.

Поради бувалого мандрівника:

Рододендрон занесений до Червоної книги під ІІ категорією охорони. Не зривайте квітів. Повірте, вони набагато красивіше виглядають тут, серед гір, ніж у вашій кімнаті.