Must read: 50 форумних книжок, які радить прочитати Школа журналістики УКУ

19 вересня у Львові розпочнеться ювілейний 25-й Форум видавців. Школа журналістики УКУ сформувала перелік новинок 2018 року, на які варто звернути увагу під час Форуму. Про це повідомляє Dyvys.info.

У запропонованому списку виключно ті книги, які побачили світ після завершення Книжкового Арсеналу в Києві. Тобто, мова про справжні форумні новинки, які ми для вашої зручності погрупували на декілька категорій.

Нон-фікшн

1. Юваль Ной Харарі. 21 урок для 21 століття (BookChef)

2. Ніл Ферґюсон. Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбуку (Наш Формат)

3. Кейт Фокс. Спостерігаючи за англійцями (Видавництво Старого Лева)

4. Томас Фрідман. Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності (Видавництво “КСД”)

5. Марк Ґетлайн, Аннабель Говард. Арт-візіонери (Видавництво Vivat)

6. Сандра Навіді. Суперхаби: як фінансові еліти та їхні мережі керують світом (Yakaboo Publishing)

Репортаж / Есеїстика / Документалістика

7. Гаролд Ґреґорі Мур, Джозеф Л. Ґелловей. Ми були солдатами… і молодими (Видавництво “Астролябія”)

8. Стех Павло. Над прірвою в іржі (Видавництво «Темпора»)

9. Ален де Боттон. Мистецтво подорожі (Видавництво Старого Лева)

10. Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль. Ворохтаріум (Видавництво Pabulum).

Сучасна зарубіжна література

11. Аскольд Мельничук. Посол мертвих (Видавництво Старого Лева)

12. Том Генкс. Історії, наклацані на друкарській машинці (Видавництво Старого Лева)

13. Фредрік Бакман. Брітт-Марі була тут (Книголав)

14. Гізер Морріс. Татуювальник Аушвіца (#книголав)

15. Аґата Тушинська. Наречена Шульца (Видавництво 21)

16. Аарон Аппельфельд. Катерина (Видавництво 21)

17. Петра Морсбах. І раптом вже вечір (Видавництво 21)

18. Роберт Пірсіґ. Дзен і мистецтво догляду мотоцикла (КМ-Букс)

19. Сара Стрідсберг. Бекомберґа. Ода моїй сім’ї (Кальварія українське видавництво)

20. Балла. Іменем батька (Комора).

Графічний роман

21. Маржан Сатрапі. Персеполіс (Видавництво «Видавництво»)

22. Петр Сіс. Стіна (Видавництво «Видавництво»)

УкрСучЛіт

23. Андрiй Бондар. Церебро (Видавництво Старого Лева)

24. Андрій Любка. Твій погляд, Чіо-Чіо-сан (Видавництво 21)

25. Artem Chapeye. The Ukraine (Видавництво 21)

26. Неля Шейко-Медведєва. Дороги камени (Комора)

27. Ярослав Мельник. Дуже дивний будинок (Видавництво Фоліо)

28. Юрій Винничук. Сестри крові (Фоліо).

Поезія

29. Сергій Жадан. Антена (Видавництво 21)

30. Ostap Slyvynsky. Зимовий король (Видавництво Старого Лева)

31. Олег Каданов. Не я, а той (Vivat)

32. Гєник Бєляков. Так чи інакше (Люта Справа)

Зарубіжна класика українською

33. Ернест Гемінґвей. Прощавай, зброє (Видавництво Старого Лева)

34. Адольфо Бйой Касарес. Щоденник війни зі свиньми (Видавництво Старого Лева)

35. Мілан Кундера. Вальс на прощання (Видавництво Старого Лева)

36. Хуліо Кортасар. Усі вогні — вогонь («Видавництво Анетти Антоненко»)

37. Оскар Вайлд. Саломея (Видавництво Анетти Антоненко)

38. Курт Воннеґут. Буфонада, або Більше не самотні (Вавилонська Бібліотека)

39. Чарлз Буковскі. Грай на піаніно… (Люта справа)

Антології

40. Нова Європа (Видавництво Старого Лева)

41. Лялька. Оповідання про дитинство (Видавництво Старого Лева)

Технології

42. Девід Роуз. Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей (КСД)

43. Семюель Грінгард. Інтернет речей (КСД)

Біографії

44. Мері Діаборн. Гемінґвей. Біографія (Наш Формат)

45. Себастьян Гаффнер. Гітлер. Примітки до біографії (Видавництво Жупанського)

46. Влодзімєж Сулєя. Юзеф Пілсудський (Дух і Літера)

Школа журналістики УКУ рекомендує!

47. Игорь Померанцев. Вы меня слышите? (Видавництво 21)

48. Аркадій Бабченко. Війна (BookChef)

49. Nazariy Zanoz. Книга дивностей (Лаурус)

50. Oleh Yaskiv. Вечір з кіно (Фоліо).

10 книг, заради яких варто відвідати 25-ий «Форум видавців»

Напевно, вже всі зрозуміли, що вдосконалюватися через читання – не лише зручно, але й по-справжньому дієво. Адже лише з книгою є можливість вдумливо здобувати та засвоювати нові знання, повертаючись у будь-яку мить до рядків, які найдужче надихнули, розповідає The Point.

Нижче – 10 бестселерів із саморозвитку, які підготували видавці до 25 BookForum. Заради цих та інших книг, зіркових гостей, цікавих воркшопів та майстер-класів дуже радимо відвідати Львів з 19 по 23 вересня.

1. Барбара Оклі. «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну»

Видавництво «Наш Формат» 

Ви математик чи гуманітарій? Професорка Оклендського університету Барбара Оклі переконує, що таких понять не існує. Кожен із нас має внутрішній потенціал, щоб засвоїти будь-які знання. Головне – навчитися вчитися й запустити свій мозок на повну. Навіть більше, одноманітний і цілеспрямований рух до розв’язання проблеми  – не завжди найкращий шлях. Інколи варто зробити крок назад, щоб поглянути на завдання з іншого боку, запустити свою креативність, навіть якщо ви працюєте над вирішенням математичної проблеми. Авторка пропонує різноманітні лайфхаки та інструменти, які допоможуть швидко й ефективно запам’ятовувати інформацію, засвоювати будь-які навички: від розуміння складних математичних формул чи наукових концепцій до подолання професійних викликів. А також вона покаже, як зробити навчання простим і захопливим.

2. Іцхак Адізес. «Управління змінами»

Видавництво BookChef

Життя – це невпинні зміни. Зміни тривають постійно, спричинюючи конфлікти. І лише від кожного з нас залежить, стануть вони проблемою чи перетворяться на можливості. З цієї книги ви довідаєтеся, як за методологією Адізеса ефективно використовувати енергію організації, щоб зберегти її здоров’я, як поводитися з друзями, щоб за критичних ситуацій оперативно об’єднувати зусилля для оптимального вирішення нагальних питань, і як спілкуватися зі своєю половинкою, щоб у родині й у домі панували злагода й благополуччя.

3. Деніел Ґоулман. «Емоційний інтелект»

Видавництво Vivat

Залежність між інтелектом і життєвим успіхом зрозуміла і майже аксіоматична. Але ж на життєві здобутки впливає й емоційна сфера людини. Які емоційні складники передусім формують нашу долю? Для чого нам емоції та як навчитися ними керувати? Чи можна виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого? І взагалі, чи реально об’єднати два слова «емоційний» і «інтелект» і не отримати суперечність? Відповіді на ці питання дає оперта на наукову базу і водночас легко написана для широкої аудиторії книжка Деніела Ґоулмана – один із безперечних психологічних бестселерів останніх десятиліть.

4. Джессіка Бекол. «Право на помилку. 25 успішних жінок розповідають про те, чого їх навчили власні помилки»

Видавництво Книголав

Ми оточені неймовірними історіями успіху. Друзі та подружки розповідають про «Вона так багато працювала – і у неї вийшло» або «Йому пощастило – і він став мільйонером». Чи справді люди, які досягли вершин і так багато говорять про «цінності навчання на помилках», могли коли-небудь помилятися? Що ж стоїть за цими історіями? Джессіка Бекол провела 25 інтерв’ю для книжки «Право на помилку». Видатні й успішні жінки зізнаються, що саме їхні власні помилки та правильні висновки дозволили їм стати тими, ким вони є зараз. Розповіді про складні рішення, серйозні життєві ситуації, кумедні епізоди, а також безліч практичних порад – усе це допоможе молодим кар’єристкам не боятися робити помилки і йти вперед, а досвідченим – проаналізувати власний шлях і по-новому подивитися на всі свої перемоги та поразки.

5. Емі Чуа, Джед Рубенфелд. «Три сили. Як виховують в успішних спільнотах»

Видавництво Yakaboo Publishing

Професорка Школи права Єльського університету Емі Чуа, донька китайських іммігрантів, не вперше кидає виклик панівному підходу до виховання дітей у США. Цього разу разом із чоловіком, професором Джедом Рубенфелдом, вона дослідила вплив методів виховання та цінностей спільнот, в яких зростають діти, на їхній подальший успіх у житті. Подружжя дійшло висновку, що для всіх найуспішніших спільнот в Америці визначальною є комбінація трьох чинників, які автори назвали Трьома силами: відчуття вищості, загроженість і здатність контролювати імпульси. Ці Три сили притаманні переважно іммігрантам у першому поколінні, релігійним і національним меншинам, які внаслідок життєвих обставин і культурних особливостей досягають виняткового успіху і вибираються на найвищі суспільні щаблі. Водночас автори роблять застереження, що поняття успіх, яке вони використовують у дослідженні, є приземленим, вимірюваним, і зрештою цей успіх не є вичерпним і остаточним, а Три сили не обіцяють щастя і гармонії.

6. Джеф Сандерз. «Диво п’ятої ранку. Як підкорити свій день ще до сніданку»

Видавництво Наш Формат

Одна-єдина звичка може змінити ваше життя та допомогти далеко просунутися в досягненні своїх цілей. Для автора цієї книжки такою звичкою стало вміння прокидатися рано самохіть. Такий підйом має безліч переваг: від підвищення продуктивності до відчуття спокою та рівноваги в ранкові години. А найприємніше те, що не обов’язково схоплюватися о п’ятій!

Ви можете обрати комфортний для вас час. Тренер з продуктивності Джеф Сандерз пропонує низку перевірених методик, щоб систематизувати життя й наповнити дні сенсом, а також покрокову інструкцію, як спланувати ідеальний ранок. Ця книжка навчить удосталь спати, бадьоро підійматися з ліжка й ефективно використовувати решту часу.

7. Майк Ротер, Джон Шук. «Вміння бачити бізнес-процеси»

Видавництво Pabulum

Ця книга є однією з головних праць (якщо не найвизначнішою) у сфері впровадження ощадливого мислення (ліну), і стане в нагоді як виробничим, так і сервісним компаніям, тому що в основі своїй ґрунтується на такому вкрай важливому елементі як цінність для клієнта. Якщо ви прагнете до вдосконалення вашої компанії, єдиним правильним шляхом буде розпочати з бізнес-процесів, оскільки саме вони в кінцевому випадку визначатимуть, наскільки ефективна праця ваших робітників чи наскільки ваш продукт відповідає потребам клієнта. Майк Ротер та Джон Шук трансформували отримані від компанії Toyota Motor Corporation знання у незамінні поради із вміння бачити потоки цінності, які допомагають визначити особливості роботи процесів та шляхи виникнення втрат.

8. Маріано Сіґман. «Таємне життя розуму: як ми мислимо, відчуваємо й вирішуємо»

Видавництво Vivat

Сенсаційна подорож у глибини людського інтелекту від світового лідера нейронауки! Написана на основі найновіших досліджень книжка «Таємне життя розуму» пропонує революційне бачення ролі нейронауки в нашому житті, розкриваючи таємничі процеси, що відбуваються в мозку і визначають, як ми навчаємося, мислимо, відчуваємо і мріємо. По двадцяти роках дослідження внутрішніх механізмів людського мозку доктор Сіґман обстоює унікальний погляд. За допомогою досягнень фізики, лінгвістики, психології, педагогіки й інших дисциплін він намагається пояснити, чому в людей, що розмовляють кількома мовами, рідше розвивається деменція, як новонароджені, ще не вміючи говорити, розрізняють добро і зло, а також як «прочитати» думки пацієнтів у вегетативному стані, розшифровуючи показники активності їхнього мозку.

9. Ноам Вассерман. «Дилеми засновника бізнесу»

Видавництво Vivat

Чому ви маєте обов’язково прочитати цю книжку? Тому що вона допоможе розв’язати питання, важливі для кожного засновника компанії. Коли слід створювати стартап? Це краще робити самотужки чи разом із співзасновниками? І ким вони мають бути – друзями, колишніми колегами, родичами чи сторонніми особами? Як розподілити акціонерний капітал, як підібрати персонал на тій чи тій стадії розвитку власної справи, як ділити прибуток, – ці та багато інших дилем варто розглянути на самому початку шляху до успішного бізнесу. Професор Гарвардської школи бізнесу Ноам Вассерман присвятив вивченню стартапів понад 10 років. У книжці «Дилеми засновника бізнесу» він розглядає проблеми, із якими стикаються всі засновники компаній, а також співзасновники, наймані працівники та інвестори. Дослідження ґрунтується на аналізі даних, зібраних від більш ніж 10 тисяч фаундерів, а також історіях становлення близько 20 найбільших інтернет-проектів. Книжка пропонує системне вирішення численних дилем, що є запорукою міцного й успішного бізнесу.

10. Роб Іставей. «Як запам’ятовувати (майже) все і завжди. Приголомшливі лайфхаки для прокачки вашої пам’яті»

Видавництво Клуб сімейного дозвілля

Роб Іставей – письменник, спікер, консультант, автор бестселерів, випускник Кембриджу, директор Maths Inspiration – особливої програми лекцій з математики для підлітків, що об’єднує найталановитіших спікерів. У минулому – керівник Математичної асоціації Великої Британії. Його праці – справжні сенсації, які допомогли мільйонам людей у всьому світі розвинути свої вроджені здібності та набути бажаних навичок. А ви знали, що звичайна рибка має здатність пам’ятати щось або когось тільки три секунди? Тож якщо ви не хочете бути рибкою і мрієте прокачати свою пам’ять до супергеройського рівня, Роб Іставей легко допоможе вам у цій справі. Що таке пам’ять? Як вона працює? Як запам’ятати все? Ця книжка містить цікаві практичні завдання й техніки запам’ятовування, реальні історії, незвичайні експерименти та дієві вправи. Хто сказав, що всього не запам’ятати? Прокачайте пам’ять на максимум, перетворивши мозок на справжній комп’ютер, в якому знайдеться місце для файлу будь-якого розміру.

Марія Кравченко, The Point

Світ під землею: найдовша гіпсова печера планети

Унікальна та неповторна печера «Оптимістична» розташована поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Вона занесена до Книги рекордів Гінесса як найдовша в світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та друга (після Флінт-Рідж-Мамонтової у США) за довжиною серед печер світу.

Секрети «Оптимістичної» печери

У далекому 1966 році львівські спелеологи із клубу «Циклоп» зовсім випадково відкрили печеру «Оптимістичну» поблизу села Королівка Тернопільської області. Сьогодні вона посідає почесне місце у Книзі рекордів Гіннеса як найдовша гіпсова печера світу. Проте це не єдине, що насправді її возвеличує. Потаємні хвилясті ходи, сталактити, освіти – все це займає територію 2 га. За 50 років досліджень спелеологи дослідили 240 км печери і продовжують копати. Із такими показниками печера стала другою найдовшою печерою на Землі після Флінт-Рідж-Мамонтової у США.

Оригінальну назву українське чудо отримало зовсім не випадково. Колеги сміялися над львівськими спелеологами, які все вірили у свій успіх. Між собою їх скептично називали «оптимістами» й зовсім не думали, що ця назва «причепиться» за печерею. Урешті «Оптимістична» отримала хорошу карму.

«Оптимістична» – печера горизонтальна, а відтак не надто моторошна. Вас спустять під землю на глибину 60-80 м, де вже чекають цікаві коридори. Наразі в печері 10 районів, які з’єднуються між собою 1-2 ходами. Кожен із цих районів має специфічне покриття, щілини, тріщини та свою історію. Багато з них досі досліджуються.

Аби почуватися так, як у фантастичному фільмі, в «Оптимістичній» знайшли кілька озер. Найбільше й найзагадковіше отримало назву «Aqva vitae» та займає площу 82 м².

За роки досліджень «Оптимістична» для багатьох перетворилася на домівку. Тут провели майже 200 експедицій і роблять це, до слова, не лише українці. У печері облаштували табори, там поповнюють запаси питної води і продовжують проводити дослідження.

Найцікавіші ходи

У печері, як у палаці, кожну «кімнату» ознаменували залою зі своєю назвою. Зала «Вічно молодих», «Григорія Сковороди», довгий коридор «Чумацький шлях» та інші. В одній із зал навіть облаштували музей глиняних скульптур.

Найкрасивішим районом вважають Заозерний, який є одним із найбільш віддалених. Галереї стін із дрібними та великими прозорими кристалами можна розглядати годинами.

Дістатися до Заозерного – справа відважних. Доведеться подолати тернистий шлях, інколи повзти на четвереньках, стрибати з каменя на камінь. Звісно, вам не доведеться долати десятки кілометрів без їжі та води. У будь-який момент ви зможете відпочити та перекусити в підземних таборах.

Правила

Окрім загальновідомих правил безпеки, традиційних «неписаних» правил усього 2:

подивися печеру сам і дозволь подивитися іншим у тому вигляді, в якому вона була до тебе. Простою мовою – не сміти.

ніколи не бери печерних сувенірів із собою. Це правило пояснюють просто – кристали ростуть десятки тисяч років і всього 1 дотик до цієї породи принесе чужорідний пил, який не дасть у майбутньому сформувати кристалічну решітку.

Як потрапити на екскурсію

Львівський клуб спелеологів «Циклоп» організовує екскурсії в печеру, де у вас буде свій гід. Деталі можете дізнатися, звернувшись до президента клубу.

Інший варіант – спелеотури в «Оптимістичну» від компанії «Сплав». Передбачено все: трансфер зі зручного місця, харчування й тур. Ви також зможете орендувати комбінезон, каску та ліхтарик – обов’язкові атрибути для входу в печеру.

Оглядова екскурсія коштує від 400 грн. За додаткові послуги – окрема плата.

Якщо бажання потрапити у печеру велике, а грошей ну зовсім немає, ви можете допомогти її копати й тоді спуститися на екскурсію безкоштовно. Це абсолютна легальна можливість, яку пропонує «Циклоп».

Джерело: studway.com.ua

Цікаві місця України – гроти, печерні монастирі, скельні міста

Звіринецькі печери і Архангело-Михайлівський монастир (Київ)

Фото zvcaves.com.ua

Архангело-Михайлівський монастир – це чоловічий монастир Української Православної Церкви, заснований в 2009 році в Києві на скиті Звіренецьких печер.

У 1910 році була облаштована обитель на Звіринецьких печерах. За часів гонінь на Церкву, після перевороту більшовиків, скит поступово занепадав. Через тридцять років після заснування, скит був ліквідований, а його дослідження призупинено. Церковнослужителів вигнали, будівлю храму зруйнували, а майно розграбували. Печерний комплекс дуже довго був покинутий. Лише в дев’яностих роках було відновлено його релігійне і наукове вивчення.

Ченці Іонинського монастиря згодом відновили паломництва в Звіринецькі печери. У другій половині дев’яностих був відкритий підземний храм Архангела Михайла.

В його стінах пройшла перша Божа служба. Самі печери були перетворені в скит при Іонинській обителі. Будівельні роботи кам’яного низинного скиту були розпочаті в 2007 році. Монастир виконаний у візантійському архітектурному стилі.

Існує версія, що найдавніші печери на території Русі зовсім не печери Києво-Печерської Лаври,а саме Звіренецькі печери.

Відповідно до цієї теорії, Звіринецькі печери давніші і старші лаврських приблизно на п’ятдесят років. Потрапити в печери можна з вулиці Мічуріна або з боку Ботанічного саду.

Іллінський монастир (Антонієві печери) (Чернігів)

Фото womo.ua

У Чернігові в Болдиних горах розташований печерний комплекс, назва якого Антонієві печери. За словами археологів печери, мають чотири яруси. Згідно історичній довідці, в середньовіччі місцеві жителі використовували печери в якості притулку при набігах татар.

Якщо вірити переказам давним-давно в цих горах розміщувалися капища, на яких були встановлені ідоли язичницьких богів. Згідно Іпатіївському літопису А. Печерський викопав печеру і почав зводити монастир за прикладом православних скельних монастирів. Частина приміщень розташовувалася під землею включно з келіями для ченців. Близько печерного комплексу знаходиться наземна Іллінська церква.

Новоантонієві печери – це комплекс, до складу якого входять кілька підземних храмів і галерей. У стінах розташовані похоронні ніші. Довжина печер досягає двохсот метрів. На сьогоднішній день після ряду обвалів, печери складаються з трьох підземель, довжина найбільшого досягає п’ятдесяти метрів.

З шістдесятих років Антонієві печери – частина архітектурно-історичного заповідника.

Скельно-печерний монастир Бакота (Хмельницька область)

Фото tehnikweb.wordpress.com

У Хмельницькій області поруч з Кам’янець-Подільським є затоплене село, зветься воно Бакота.За словами археологів, колись уздовж берегів річки Дністер в цьому районі перебували святилища язичників. Також були знайдені кургани з масовим похованням жінок. Ці фактори свідчать, що ця місцевість з давніх часів була густо заселена. Згідно з літописом перша згадка про село була в 1024 році, а в середині тринадцятого століття місто вважалося політичним районом одного з князівств.

У 1360-х роках вже існував скельний чоловічий монастир. Його засновником став старець Антоній, все вірно, той самий засновник Києво-Печерської Лаври. Під час набігів татар, місцеві жителі і члени релігійної громади ховалися в монастирських печерах. В ході переговорів люди відмовилися виконувати головну умову ворогів і не відреклися від віри. В результаті, загарбники засипали вхід до печери і поховали там населення Бакоти.

З тридцятих років чотирнадцятого століття в монастирі не було ченців. Від одного з землетрусів вхід в печери був засипаний і знайдений лише у вісімнадцятому столітті археологом Володимиром Антоновичем. До кінця століття земля близько печер була освячена, і був зведений невеликий храм. У дев’яностих роках двадцятого століття печери знову постраждали від обвалу. Велика частина підземних споруд була знищена. Доступними для відвідування залишається всього кілька чернечих келій і фрагмент колишньої підземної церкви.

В наші дні Бакотою умовно називають території біля берегів Дністра і розташовані неподалік залишки чоловічого монастиря.

Печера Кришталева (Кривче)

Фото dobovo.com

Національний геологічний природний пам’ятник Кришталева печера розташована на околиці села Кривче в Тернопільській області. Згідно з легендою і книзі «Природна історія королівства Польського» печера була виявлена ченцем єзуїтського ордену Габріелем Жанжінським. Печеру досліджували більше століття. В результаті була створена карта порожнини землі.

Потрапити на екскурсію в печеру можна протягом цілого року. Гостям належить пройти маршрут більше двох кілометрів за півтори години. Відвідувачі пройдуть через коридори і невеликі зали. Печера названа Кришталевою через численні кристали білого гіпсу, кремового і рожево-бурштинового кольору, який покриває стіни.

Дальні печери (Київ)

Під комплексом Києво-Печерського монастиря розташовані Дальні печери. У них покояться сорок дев’ять канонізованих святих церкви. Підземні коридори по довжині свій досягають 293 метри. Засновника монастиря преподобного Феодосія було поховано саме в Дальніх печерах,але через деякий час тіло преподобного перепоховали в Успенському соборі.

Після захоплення ханом Батиєм Києва, тіло преподобного було надійно сховано, щоб уникнути осквернення. Місце куди переховали мощі преподобного Феодосія, зберігалося в таємниці, а згодом зовсім забулося. Історики припускають, що вони поховані в Дальніх печерах або під спудом Успенського храму.

Найдавнішою частиною печерного комплексу можна вважати Варязьку печеру. В кінці вісімдесятих минулого століття була відкрита келія преподобного. Близько келії розташоване найбільше спорудження печерного комплексу – Феодосівська церква. Приміщення збереглися в хорошому стані.

Сьогодні в Дальніх печерах розташовано три підземних храми: преподобного Феодосія, Різдва Христового та Благовіщення Пресвятої Богородиці. Спочатку церкви були невеликими, але з роками їх значно розширили. Плани церкви мають асиметричну форму. Приміщення, вимощені чавунними плитами прямокутної форми. Частина з них прикрашена простим орнаментом.

Китаївська пустинь

Фото elektraua.livejournal.com

У місцевості Китаєво в Київській області розташована Китаївська пустинь. Протягом сотень років це місце вважається одним з найпопулярніших серед паломників.

З кінця дев’ятнадцятого століття склався повноцінний гармонійний вигляд будівель і прилеглих до них територіях монастирського подвір’я, за формою він був шестикутним. До складу ансамблю входила зведена з цегли Троїцька церква, побудована С. Ковніром, висока дзвіниця, невеликий будинок настоятеля, братський корпус, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів, будинок для священнослужителів у віці (на два поверхи), келійні корпуси і цегляна огорожа і ворота. Через час на місці господарського двору діяв завод з виробництва свічок, і була прибудована церква Святого Серафима Саровського.

На території Китаєва відпочивали багато відомих українських діячів культури, серед яких М. Лисенко, Г. Скоровода, М. Грушевський.

У двадцяті роки минулого століття храми ансамблю продовжували діяти, але ченцям вони не належали. У келіях перебувала дитяча колонія, а деякі приміщення використовувалися в сільськогосподарських потребах. У дев’яності роки церква з келіями була передана УПЦ, незабаром відродилося монастирське життя. На території Китаївської пустині проходили археологічні розкопки. Печери були впорядковані, а храм освятили в ім’я Святого Досифея. Через пару років обитель отримала статус самостійного монастиря.

Печерний монастир в Розгірче

Фото volynpost.com

Біля села Розгірче (Львівська область) знаходиться Печерний монастир.

Це монастирський комплекс, розташований в печерах.

Цей об’єкт вважається зразком сакрального будівництва тринадцятого століття. Будівля монастиря розташована на пагорбі, неподалік від долини річки Опір.

Печери монастиря розташовувалися в два яруси. На першому (нижньому) знаходилися житлові приміщення, на другому (верхньому) храм. Сьогодні на місці церкви знаходиться невелика іконка, яка була встановлена вже в двохтисячних роках.

Храм можна розглядати як два простори: основна зона і вівтарна зона. Потрапити на другий поверх можна за допомогою сходин, які розташовані в кількох місцях. Спочатку печерний ансамбль був доповнений дерев’яним продовженням стіни у верхній частині скель. Крім основного скельного масиву є ще дві віддалені малі скелі.

Дістатися до печерного монастиря можна поїздом з міста Львова.

Автор Владислава Бушкевич, Ukraine is

Закинуте секретне підземне сховище для малих підводних човнів

Мало кому відомо, що підземелля Львівського метро простягаються набагато далі ніж самі лінії метрополітену. Зокрема у підземних виробок на глибині є пряме сполучення з морем. Цими просторими порожнинами користувалися, зокрема, під час війни. Великі печери використовувалися як бомбосховища, а підземні канали – як сховища для малих підводних човнів.

Про це пише сайт Львівського метрополітену.

Зараз про бетонну велич нагадує лише канал-штольня яка використовувалась як вихід зі сховища до моря.


Залишки обладнання.


Сховище завжди підтримується в чистоті, наскільки це можливо.


Запасні виходи теж підтримуються в належному стані.


На даний час сховище для підводних човнів не використовується і є закритим для відвідувачів. Туди можуть потрапити лише працівники Львівського метро для проведення профілактичних ремонтних робіт та планового огляду приміщень.

30 способів навчитися любити себе

Чи знаєте ви, що ви – особлива людина?

Іншої такої немає у всьому світі. І ви заслуговуєте на те, щоб вас любили не тільки ті люди, що поруч з вами, а й найважливіша людина у вашому житті – ви самі! На жаль, нам не завжди здається, що ми взагалі гідні любові, особливо, коли у нас неприємності. Ні, ви не повинні ставати самозакоханим егоїстом, зовсім ні – вам потрібно всього лише не забувати про себе, своє благополуччя і власне щастя. Вам варто любити себе хоча б для того, щоб вирватися з обмежень, і прожити дійсно блискуче життя.

Так що зробіть собі послугу, вдихніть глибше і з сьогоднішнього дня займіться ось чим:

1. Починайте кожен ранок з позитивних думок. Наприклад, як добре ви справляєтеся з роботою, як чудово ви сьогодні виглядаєте – загалом, що завгодно, що може змусити вас посміхнутися.

2. Харчуйтеся тим, що не лише вгамовує голод, але і наповнює вас енергією.

3. Щодня займайтеся спортом, і рано чи пізно ви полюбите своє розкішне тіло, в якому ви народилися.

4. Не вірте всьому, що думаєте. Усередині кожного з нас сидить внутрішній критик, який намагається вберегти вас від неприємностей. Тільки ось вберігає він нас не тільки від неприємностей, але і від всього хорошого, що могло з вами трапитися.

5. Оточуйте себе людьми, які люблять і надихають вас. Дозвольте їм нагадувати вам, яка ви все-таки чудова людина.

6. Досить порівнювати себе з іншими. Другої такої людини, як ви, немає на всій планеті, і тому хіба можна порівнювати вас з кимось ще. Єдина людина, з якою можна вас порівнювати – ви самі.

7. Відмовтеся від будь-яких отруйних особистих стосунків. Я серйозно. Будь-яка людина, яка заставляє вас відчувати менш, ніж чудово, просто не заслуговує на честь бути частиною вашого життя.

8. Святкуйте ваші перемоги, неважливо, великі або маленькі.

9. Вирвіться за межі вашої зони комфорту і випробуйте щось нове. Відчуття, яке ми випробовуємо, коли ми пробуємо щось нове, або досягаємо небачених раніше висот, ні з чим не зрівняється.

10. Приймайте і любіть те, що відрізняє вас від інших. Саме це робить вас особливими.

11. Зрозумійте, що краса – в очах того, хто дивиться. Не дозволяйте всім цим відредагованим фотографіям в глянсових журналах переконати вас, що ваше тіло недосконале. Навіть ті моделі, що на них, в реальному житті виглядають зовсім інакше.

12. Намагайтеся зберігати спокій в будь-якій ситуації. Глибоко вдихніть і видихніть, очистіть свій розум від зайвих речей, і просто будьте собою.

13. Прямуйте за своєю пристрастю. Ви знаєте свою пристрасть – це та сама річ, яка вас одночасно притягує і лякає. Те, чим ви дійсно хочете зайнятися, але переконуєте себе, що у вас нічого не вийде. Прямуйте  за нею!

14. Будьте терплячі, але наполегливі. Любити себе – значить постійно зростати над собою. Це те, що потрібно практикувати кожен день, але, щоб це освоїти, часом мало і життя. Так, що будьте ласкаві з собою, і підтримуйте себе у важкі часи.

15. Постаратися усвідомити, що ви думаєте, відчуваєте, і чого хочете. Проживіть своє життя відповідно з усім цим.

16. Ставтеся до інших з любов’ю і повагою. Стара добра істина – ставитеся до інших так само, як хочете, щоб вони ставилися до вас. Звичайно, це не означає, що всі будуть платити вам добром за добро, але це їх проблема, а не ваша.

17. Кожен день знаходьте щось таке, за що можна бути вдячним. У вас неминуче будуть свої злети і падіння. Це нормально, і так повинно бути. Саме в складні для вас часи важливо мислити позитивно і бути вдячним за те, що могло бути іще гірше, щоб максимально без втрат із них вирватися.

18. Коли у вас неприємності – поговоріть з вашою родиною, друзями, учителем або з будь-якою людиною, яка здатна допомогти вам їх пережити. Ви не зобов’язані це робити самотужки.

19. Навчіться говорити «ні». Це не зробить вас поганою людиною, зате зробить розумним.

20. Пробачайте себе. Ви все ще відчуваєте сором за ті кілька вчинків? Відпустіть його. Вам не змінити того, що сталося в минулому, але вам підвладне ваше майбутнє. Краще поставтеся до події, як до шансу чогось навчитися, і вірте в те, що здатні самі змінитися.

21. У вашій голові крутиться стільки думок, що ви не знаєте, за яку вхопитися? Запишіть їх на папері, незалежно від того, наскільки божевільними, злими, сумними або страшними вони вам здаються. А потім вкладіть цей листок в журнал і спаліть його … в загальному, зробіть що завгодно, що допоможе вам від них позбутися.

22. Залиште світ за вікном і загляніть в себе. Налийте собі чашечку вашого улюбленого чаю, кави, вина і тихо посидіть наодинці. Подумайте про всі ті чудові речі, які відбуваються у вашому житті прямо зараз, про ваші мрії, і як їх досягти.

23. Не чекайте похвали від інших людей: «Ви можете бути найстиглішим і найсоковитішим персиком в світі, але все одно знайдеться хтось, хто ненавидить персики». Діта фон Тіз.

24. Будьте реалістом. На землі не знайдеться нікого, хто був би завди щасливий, тому, що всі ми – люди. Ми робимо помилки, ми відчуваємо емоції (як хороші, так і погані), і це нормально. Дозвольте собі бути людьми.

25. Будьте креативні! Малюйте, пишіть, ліпіть, будуйте, займайтеся музикою, словом, тим, що вам подобається, і залиште свого внутрішнього критика за дверима. Є мільйон і один спосіб самовираження: вибирайте той, що вам найбільше до душі.

26. Залиште позаду травми і рани минулого. Якщо не можете, то зверніться до тих, хто готовий допомогти. Коли ви скинете із своїх плечей цей тягар, вам здасться, що ви важите не більше пір’їнки. Ми не повинні носити цю ношу за собою. Ми заслуговуємо більшого.

27. Знайдіть місце, де вам добре. Коли настають важкі часи – вирушайте туди, або уявіть себе там. Уявіть, як ви себе там відчуваєте, що відчуваєте, на що це схоже.

28. Коли  наступного разу ви відчуєте себе найщасливішим в світі,  то складіть список ваших кращих якостей і досягнень. Так, це може здатися дивним, але цей список зможе неабияк підняти вам настрій в інші не такі гарні дні.

29. Прислухайтеся до вашого внутрішнього голосу. І якщо він виявиться не любить, не надихає і не підтримує, то прийшов час змін. Ви повинні говорити про себе так, як говорите про найкращого друга, сестру, брата або сина.

30. Веселіться. Займіться чимось таким, що вам дуже подобається. Насолоджуйтеся цим, насолоджуйтеся тим, що ви – це ви, і насолоджуйтеся вашим подарунком долі, неймовірним життям.

Фото заголовку
Переклад Тутка за матеріалами

Львів’ян запрошують на допрем’єрний показ фільму “Шляхетні волоцюги”

20 вересня о 19:00 у кінотеатрі “Планета Кіно (Forum Lviv)” відбудеться допрем’єрний показ фільму про львівських батярів – “Шляхетні волоцюги”, який знімали на вулицях міста Лева.

Після завершення сеансу відбудеться прес-конференція за участі режисера фільму Олександра Березаня, продюсера Дмитра Кравченка та акторів – Юрія Хвостенка, Януша Юхницького, Ореста Гарди та гурту “Ray Band”, – передає 032.ua.

Події музичної комедії “Шляхетні волоцюги” розгортаються у Львові 1939 року. Головні герої – батяри Бодя (Іван Шаран) і Мірек (Юрій Хвостенко) керуються у житті гаслом «любити Львів, жінок і жарти». Та не усі їхні жарти вдалі. Одна з витівок призводить до того, що вони починають опікуватись милою дівчиною Христею (Ірина Гришак).

Зазначимо, що субкультура батярів була поширеною у Львові з середини 19 до середини 20 століття. Автори фільму вирішили показати широкому загалу львівських батярів.

Ідея створення фільму зародилася в 2012 року. Пізніше стрічка стала переможцем відбору Держкіно та отримала фінансування з бюджету. Сценарій до музиної комедії писали спільно Тарас Боровик та Дмитро Наумов.

https://www.youtube.com/watch?v=Zpk3g45fJqo

Нагадаємо, що основні зйомки проходили у Львові наприкінці літа 2017 року, деякі сцени знімалися у павільйонах Києва. За попередньою інформацією, загальний бюджет фільму склав трохи більше 37 мільйонів гривень.

© facebook.com/volocjugi.film

Дайте, будь ласка, «Порошенка» до кави!

В одній з кав’ярень-кондитерських Львова гостям до кави пропонують торт «Порошенко». Про це повідомляє журналістка “Високий Замок” Марія Доротич.

Як пише джерело, за сто грамів треба викласти з гаманця 33 гривні.

“Уранці перед роботою вирішила завітати в кондитерську, щоб скуштувати «Порошенка». Вже після 9-ї ранку в кафе чимало гостей, годі знайти вільний столик. Замовляю каву «Американо» з молоком і розглядаю вітрину, щоб обрати десерт. В асортименті, зокрема, торт «Роше», очевидно, виробництва кондитерської фабрики «Рошен». Але я прийшла поласувати коронним пляцком, тобто «Порошенком». Цей торт чомусь заховали на останній ряд вітрини, шукати його довелося довго. Запитую офіціантку Олесю про складники. Дівчина ввічливо пояснила, що «Порошенко» схожий на «Київський» торт. Складається з шарів безе, легкої шоколадної помадки, по боках «скріплений» молочним шоколадом. Я вирішила начхати на калорії і замовила собі «Порошенка». За каву й шматочок торта заплатила 63 гривні”, – пише журналістка.

«Ніякої політики в цьому немає, просто вирішили назвати оригінально, щоб було смачно й цікаво, — відповіла офіціантка Олеся.

«Порошенко» подобається багатьом львів’янам і туристам. Деякі гості спеціально приходять до нас, щоб скуштувати «Порошенка».

7 вагомих причин не ходити в гори

Причина №1: в горах немає мобільного зв’язку та інтернету.

«А-а-а-а-а-а, що я буду робити два тижні без «фейсбуку»?!» – скажете ви. Так-так, вам нічого іншого не залишається, крім як спілкуватися один з одним під вечірнім зоряним небом на березі озера з видом на скелясті хребти, під тиху музику гір.

І це ще не найгірша новина, найгірше відсутність мобільного зв’язку. В горах зв’язок найчастіше такий, що простіше сказати, його немає! Не можна зателефонувати на роботу, поцікавитися, як у них там справи, скільки там раз без вас розклали пасьянс-косинку. А головне, не можуть зателефонувати вам.

Причина №2: в горах немає фастфуду.

В горах є тільки сувора похідна, як на зло дуже здорова і збалансована їжа. Ніякої газованої води, тільки найчистіша вода гірських річок. Це просто нестерпно, коли їжі рівно стільки, скільки потрібно і … ніяких плюшечек і холодильників після першої години ночі. Як виживати в таких умовах? 🙂

Причина №3: ​​в горах потрібно рано вставати.

Жах. Ні, не так. Жах-жах-жах! Підйом не просто з першими півнями, а ви йдете і будите цих самих півнів, так як встали раніше них. Так, і ще при такому ранньому підйомі нікуди не дітися від світанку в горах – ви автоматично стаєте глядачем в театрі гір і так кожен день! Обережно, видовище не для людей зі слабкими нервами і викликає звикання!

Причина №4: в горах ніде митися.

Дійсно страшна проблема, зовсім ніде митися. Навколо тільки найчистіші прозорі гірські озера і річки, а іноді і водоспади трапляються. Та й вода там холодна. Але стривайте, чи не ви мріяли почати приймати контрастні душі. І хтось заздрив брутальним фотографій друзів, що купаються у водоспаді.

Причина №5: в горах немає пляжів і лежаків.

Тільки альпійські луки, скельні кручі, кришталеві озерця з зеленуватою водою та інші «незручності» при повній відсутності глядачів. Навколо немає нескінченної кількості лежачих пузатих тітоньок і чоловіків, з облізлою клаптями червоною шкірою. … Загалом, ніякої романтики турецьких пляжів, а тільки повне усамітнення.

Причина №6: в горах немає часу розслабитися.

Дійсно, весь час щось відбувається, така краса навколо, треба кудись йти, щось нести, лізти, готувати, ставити і робити-робити-робити. Тільки от після того, як було дуже страшно або навпаки дуже красиво … голова стає така, ніби її пропилососили і стерли всю пилюку, все стає на свої місця.

І найвагоміша причина, яка над всіма іншими:

“Я не зможу”.

Дійсно, не зможеш. Всі ходять, а ти не зможеш. Ти не такий як всі. Ти не можеш далеко йти, не можеш насолоджуватися природою, не можеш бути в колективі. У походи ж ходять тільки «інші», обрані, у них 4 ноги, крила за спиною і м’язи випирають з-під куртки, і взагалі, – це «нелюди». І не треба обманювати мене фотографіями простих хлопців і симпатичних дівчат в походах – це фотомонтаж.

Загалом, не ходіть в гори ні в якому разі ?

Олег Винник та Потап заспівали в дуеті пісню “Найкращий день” (відео)

Олег Винник та Потап заспівали в дуеті та знялися у кліпі до фільму “Скажене весілля”

“Кожен справжній український чоловік вважає, що найкращий день в житті – це день його народження. Але доки не зустріне своє кохання… Зустрічай свій “Найкращий день” разом з Потапом та Олегом Винником!” – йдеться в описі кліпу “Найкращий день”.

В описі до відео зазначили, що ця пісня стала саундтреком до зірокової комедії «Скажене Весілля».

Джерело: Шляхта не працює