Як часто ви плачете при перегляді фільмів. Що здатне викликати у вас сльози – нещасна любов, смерть близької людини, зворушливі стосунки людини і тварини чи дорослого і дитини, пише Тутка?
Ось добірка фільмів, в яких розкрито всі ці теми.
У цих фільмах розказані дивовижні історії. Вони змусять вас плакати і тремтячими руками шукати, чим витерти ніс.
1. Марлі і я.
Пара стає справжньою родиною, коли в їхньому будинку з’являється лабрадор на ім’я Марлі. Разом вони вчаться любити, миритися з недоліками один одного, створюють атмосферу любові і затишку.
Чому цей фільм змусить вас плакати?
У ньому багато кумедних і щасливих моментів. Але він також показує, як важко відпускати того, до кого сильно прив’язаний.
2. Загадкова історія Бенджаміна Баттона.
Чоловік, що народився з атрофованими ногами і зовнішністю старого, з віком стає все молодшим.
Чому він змусить вас плакати?
Тому що Бенджамін проходить цей шлях разом зі своєю коханою – Дейзі. Вона вчиться любити його, навіть коли він змінюється до невпізнання.
3. 1 + 1.
У цьому фільмі день за днем разом уживаються два абсолютно протилежних персонажа: один нахабний, веселий, спритний, інший – культурний, серйозний і паралізований. Їх відносини на роботі поступово переростають в міцну дружбу.
Чому він змусить вас плакати?
Ця пара покаже вам, що дружба не має расових і культурних перешкод, набагато важливіше вміти ділитися і вчитися один у одного.
4. Святий Вінсент.
Вінсент – п’яниця, самотній пенсіонер з незадоволеним і нестерпним характером, з ним ніхто не може порозумітися. Одного разу він зустрічає Олівера, невпевненого і самотнього сусідського хлопчика. У них зав’язується дуже незвичайна дружба.
Чому він змусить вас плакати?
Ви тільки почнете закохуватися в цих героїв і їх веселі пригоди, як все піде шкереберть …
5. Мій перший поцілунок.
Ви могли бачити цей фільм, коли вам було 10 років. Це історія кохання між сусідськими дітьми. Вона дуже зворушлива і мила.
Чому він змусить вас плакати?
Немає нічого більш сумнішого, ніж любов між підлітками, яку перервав трагічний випадок.
6. Теорія всього.
Цей фільм розповідає про життя Стівена Хокінга. Заснований він на спогадах Джейн, його дружини. Вона згадує момент їх зустрічі і період розвитку його хвороби.
Чому він змусить вас плакати?
У ньому показана не тільки геніальність Хокінга, але і його людські якості. Більш того, ви побачите, наскільки сильна любов, коли життя на етапі боротьби з хворобою.
7. Станція «Фрутвейл».
Саме на цій станції поліцейський застрелив Оскара Гранта – звичайного чорношкірого хлопця, який обожнював свою дочку, був хорошим сином і другом.
Чому він змусить вас плакати?
Фільм намагається показати вам інтимну сторону життя Оскара Гранта, який намагається знайти свій сенс у житті.
8. Вгору.
70-річний дідусь, який спокійно живе далеко від суспільства, зустрічає непосидючого хлопчика, який змінює його життя і допомагає йому виконати мрії.
Чому він змусить вас плакати?
Плакати ви будете на моменті, коли старий почне згадувати минуле, – це найсумніша і найкрасивіша історія в усьому мультфільмі.
9. Все, що у мене є.
Ця стрічка заснована на реальних фактах. Хвора на рак Лорел починає юридичну битву: вона хоче, щоб Стейсі, її подруга, мала право отримувати її пенсію.
Чому він змусить вас плакати?
Ви побачите, як любов може протистояти законам, правилам суспільства і забобонам.
10. Як божевільний.
Закохану пару розділяє відстань, яку вони не в силах подолати – у дівчини Анни проблеми з в’їздом до США, де живе її хлопець. Вони змушені рідко бачитися і підтримувати відносини на відстані.
Чому він змусить вас плакати?
Фільм нагадає вам про складнощі, які нерідко псують найкращі відносини. Але розірвати їх виявляється не так просто.
11. Хлопчик в смугастій піжамі.
Два хлопчика, два різних світи зустрілися біля колючого дроту концентраційного табору. Один – син начальника табору, інший – жертва репресій. Як не дивно, вони стають друзями.
Чому він змусить вас плакати?
Діти не знають, що таке концентраційний табір, війна або “єврейське питання”. Вони просто дружать.
12. У диких умовах.
Крістоферу набридло міське життя, він вирішує покинути суспільство заради возз’єднання з природою. Спочатку все йде чудово, але в якийсь момент пригода стає небезпечною для його життя.
Чому він змусить вас плакати?
Тому що герой змусить вас побачити світ іншими очима.
13. Хатіко: найвірніший друг.
Ця історія дружби людини і собаки стала відомою на весь світ. Дивовижний випадок неймовірної відданості, яку проявив Хатіко, здатний довести до сліз будь-яку людину.
Чому він змусить вас плакати?
Ви побачите, наскільки сильною може бути зв’язок між твариною і людиною.
14. Куди приводять мрії.
Кріс і Енні – ідеальна подружня пара, у них є син і дочка. Їхня сім’я стикається з жахливими випробуваннями і втратами.
Чому він змусить вас плакати?
Події в цьому фільмі відбуваються в двох світах – реальному і потойбічному. Ви зможете уявити собі, якою може бути життя померлих, куди вони йдуть від нас.
15. Життя прекрасне.
Єврейський в’язень щосили намагається вижити в нацистському концентраційному таборі і врятувати не лише життя, а й психіку свого сина. Він придумує історію про місце, де вони знаходяться, тому його син впевнений, що життя прекрасне.
Чому він змусить вас плакати?
По-перше, це зворушлива історія любові між матір’ю і батьком дитини. З іншого боку, фільм показує, як любляча людина може захистити вас від болю і насильства.
Чудова стаття про те, як навчитися цінувати своє життя більше. Рекомендується перечитувати раз на рік кожному.
Ідіть вчасно. Додому, навіть якщо вас ніхто там не чекає, із запальної вечірки, від гостей без «ціпка», від недоречних зв’язків і поганих звичок. Від депресії і похмурих думок, від важких спогадів, з відносин, що зжили себе, від людей, що руйнують вас, або від людини поруч з вами.
Дайте їй і собі шанс знайти того (а може, і себе самого), з ким буде краще, комфортніше, спокійніше в тій формі, в якій треба кожному з вас. Якщо вже ви не здатні це дати один одному з тих чи інших причин, не позбавляйте один одного спроби і надії знайти це в інших стосунках і в самому собі.
Не скупіться, не відбирайте у інших їх шанси бути щасливими так, як вони це розуміють, а у себе – свої. Тому що кожен із нас перебуває в своїй точці еволюції, рухається у своєму ритмі, випромінює на своїй частоті, вібрує на своїй хвилі і отримує свій досвід.
І якщо ви увійшли з кимось у резонанс – ви знайшли один одного і танцюєте спільний танець. А якщо в тривалий дисонанс – то отримаєте необхідний досвід, розпишіться під ним, подякуйте. І йдіть вчасно.
Не приводьте в рух механізм, який придавить вас жорстким гнітом обставин, коли ви будете змушені приймати рішення в умовах куди менш зручних для вас.
Де вам доведеться вислизати з-під жорен вельми поверхневих, але таких, що боляче ранять, «громадських» суджень, яким діла немає до ваших справжніх, щирих і життєвих мотивів, до вашого терпіння, що вичерпалося, і довгих спроб щось «зберегти», когось «врятувати».
Цінуйте своє життя більше, ніж ваше життя цінують інші. Ідіть вчасно, якщо хтось своє життя ставить вище вашого, бо першочергово ви відповідаєте за своє життя і тільки потім за чиєсь. Ніхто не прийшов у це життя, щоб лягти на жертовний вівтар. І життя людині дане не для того, щоб приносити в жертву великі дари – саме життя і здатність любити.
Будь-які відносини плідні, коли в них є обмін, взаємодія, віддача. Це парний танець. Але якщо ви почали відтоптувати один одному ноги до болю і крові, потрібно припинити цей танець і, залікувавши рани, почати новий красивий танець, можливо, з новим партнером. І так в будь-яких взаєминах – партнерських, сімейних, робочих. Вчіться йти вчасно.
Ви завжди знаєте, коли цей момент настає: довіряйте собі, не вмовляйте себе, не обманюйте себе і не обманюйте інших.
Немає поганих людей, як би нам не хотілося про це посперечатися. Є люди, які відрізняються від нас.
Бо істинний сенс цього священнодійства під сакральною назвою життя нам невідомий, але ним наповнене абсолютно все, що всередині і зовні, вище нашого розуміння і в його межах, одухотворене і неживе. І немає іншої відповідальності, крім як перед собою і один одним, але в першу чергу – перед собою.
Все, що відбувається в нашому житті, все, що відбувається навколо нас і на далеких Галапагоських островах Еквадору, відбувається з нашого дозволу. Ми дозволили нашому життю бути таким, яким воно є. Ми дозволили переважати сірим відтінкам в нашому житті, ми дозволили собі всього боятися, ми дозволили собі бути аутсайдерами в своєму власному житті.
Озирніться, можливо, прийшов час піти від цього. Неймовірно важко кинути все те, що пережило себе, і піти, хто б що про це не писав. Йти важко, але йти вчасно просто необхідно.
Ідіть вчасно від суджень і думок інших, оберніть погляд до себе. Де точка вашої опори? Адже тільки так ви можете перевернути весь світ. Не шукайте її в інших, іншому, інший. Видам вам секрет – її там немає! Як немає щастя в комусь, якщо його немає у вас самих.
Ідіть вчасно від нав’язливих ілюзій і нав’язаних страхів, але продовжуйте спрямовуватися, продовжуйте мріяти, продовжуйте пробувати. Не бійтеся помилитися – адже це означає, що ви намагалися.
Не бійтеся реакції інших людей, ви все одно не зможете її стовідсотково передбачити, поки не зробите задумане, а якщо зможете – тим більше страх безглуздий. Але у вас буде шанс вчасно піти. Так, саме піти і рухатися далі.
Ми розуміємо, коли у нас чогось немає, що нам би хотілося мати, коли нам чогось не дали, а ми чекали. Але ми ніколи не замислюємося про те, від чого нас вберегли, не давши нам бажане зараз.
Істина проста: все приходить вчасно, навіть дива. Тому йдіть вчасно, не затримуйте нікого. Тому що якщо ви затримуєтеся, сценарій життя вже переписується і для інших людей.
Поїхати одному в інше місто, чи, навіть, в іншу країну — значно простіше, ніж спланувати похід. Усе що турбуватиме в іншому місті, це чим зайнятися в подорожі без компанії. Поселитися можна просто в хостелі чи орендувати кімнату в місцевих жителів. А, коли плануєш самостійний похід у гори, слід уже по-іншому складати рюкзак, будувати маршрут та бути готовим до різних випробувань. Ми склали добірку порад, які допоможуть підготуватися до цього нового досвіду:
Як скласти рюкзак
Намет. У компанії, зазвичай, навантаження розподіляється між усіма. У наметі може поміститися три людини, а значить троє товаришів можуть нести її лише третину походу. Коли ти сам — усе навантаження лягає на плечі лише одного мандрівника. Треба брати компактний намет, призначений для однієї людини. Простіше знайти в кого позичити такий на декілька днів, ніж брати свій тримісний. Враховуйте, що кожні 500 г суттєво впливають на загальну вагу рюкзака.
Рюкзак. Він має бути зручним, достатньо великим, щоби спальний мішок помістився в середину. Підбирайте той, у якого є захисний чохол, достатньо кишень. Кишені допоможуть розподілити дрібні речі, щоби потім їх не довелося довго шукати в загальному відділі.
Газовий пальник. У компанії можна й багаття швидко розпалити. Хтось готує їжу, хтось розпалює, хтось збирає дрова. Наодинці все це займе забагато часу. Значно простіше — купити газовий пальник, з ним можна швидко готувати їжу, навіть, коли на вулиці йде дощ та всі дрова вологі.
Їжа. Прорахуйте приймання їжі та на кожен візьміть достатньо продуктів. Не надто мало, адже в поході треба поновлювати сили. Але й не надто багато: переїдати шкідливо, а нести все це на собі важко. Візьміть вівсянку, сушені овочі та фрукти, горіхи. Щось, що займає мало місця, не надто важке і водночас поживне.
Інше. Ясна річ, що треба брати ті ж дрібниці, що й у звичайний похід. Зібрати аптечку, узяти ліхтарик та зарядки до телефону, запасні речі тощо. Окрім того, обов’язково візьміть два дощовики. А для одягу зі спальником підготуйте сміттєві пакети — вони вбережуть речі сухими, якщо піде злива й рюкзак усе ж промокне.
Як спланувати маршрут
Маршрут потрібно затвердити завчасно. Накресліть його на карті, віддайте копію комусь із родичів або близьких друзів. Повідомте їм точні дати, коли їдете й повертаєтеся, коли маєте вийти на зв’язок. Раптом загубитеся — вони зможуть швидко розпочати пошуки і знати, де саме шукати.
Почніть з малого. Перший самостійний похід не варто планувати на довго. Вистачить двох-трьох днів, цього часу цілком вистачить, щоби піднятися на найвищі українські гори. Рюкзак буде не надто навантажений речами та їжею. А ще — будуйте маршрут через відомі туристичні місця. Ставте намет на ночівлю там, де зазвичай зупиняються інші мандрівники. Намет буде стояти поряд з іншими, ви будете почуватися в безпеці. Зможете погрітися біля вогнища, познайомитися з такими ж мандрівниками.
До чого треба бути готовим
Рюкзак буде важчим, ніж у груповому поході. Як ми вже згадували вище, усі основні речі, які зазвичай розподіляються між групою, доведеться нести самостійно. Намет, газовий пальник, посуд, продукти, уся аптечка — лягає на одні плечі. Треба бути готовим витримати навантаження, адже ніхто не допоможе на половині шляху.
Треба самостійно розраховувати свій час, орієнтуватися за вказівниками та мапою. Вчасно ставити намет та готувати їжу, поки ще не стало темно.
Не боятися залишитися наодинці вночі, не боятися попросити допомоги в незнайомих людей чи просто познайомитися з ними. Самостійні походи лише для сміливців!
Знати, що вам не буде нудно наодинці із собою. Можна, звісно, запастися зарядками до телефону та без кінця слухати музику. А ще завантажити книжку чи фільми на вечір. Але не варто в поході ховатися в екран телефону чи слухати звичну музику замість звуків природи. Похід — це час відпочити від шуму, позбутися від звичного дозвілля. Споглядати за світом навколо та, водночас, прислухатися до себе.
Самостійний похід дещо складніший, ніж груповий. Не тільки важким рюкзаком, але й моральною готовністю до подібної пригоди. Але він, без сумнівів, вартий того, щоби випробувати себе. Це та мандрівка, яка змінює людину й робить її значно сильнішою.
Карпати – це не тільки мальовничі гори, густі ліси, красиві природні ландшафти, але і м’який клімат у поєднанні з цілющими властивостями мінеральних джерел. В цій статті зібрані “десять точок” на карті Карпатського регіону, які могли б стати альтернативою морському відпочинку. До уваги брались фактори краси місцевості та можливості оздоровитися.
Східниця
Невелике селище і курорт на Львівщині, де лікує сама природа. Розташоване воно у долині річки Східничанка на висоті 600 м над рівнем моря. Навколо – лісисті гори, вершини яких досягають тисяч метрів. Повітря цієї гірської місцевості – з пониженим вмістом кисню, насичене ароматом хвої і безлічі лікарських трав, що позитивно впливає на кровотворний процес.
Унікальність Східниці і в тому, що це єдине місце в Європі, де на одній території знаходиться близько 40 джерел з різним типом лікувальних мінеральних вод. Також тут є поклади лікувальних грязей.
У Східниці безліч санаторіїв, оздоровчих центрів, котеджів і гостинних дворів. Щоб заощадити, можна винайняти приватний будиночок у місцевих жителів, які заодно й ознайомлять вас з тамтешніми традиціями.
Ціни в приватному секторі стартують від 50 гривень без харчування і від 200 грн з триразовим харчуванням. Ближні екскурсії від 60 грн (фортеця Тустань), далекі (термальні джерела Карпат, замки Закарпаття, сиро-винний тур) – від 300-500 грн і вище. Також можна замовити лікувальні грязі (озокерит), вартістю від 60 до 100 гривень.
Дістатися в Східницю можна через місто Львів, де з привокзальної площі головного ж/д вокзалу ходять маршрутні таксі. Також зручно їхати поїздом Київ-Трускавець, звідки пересісти на маршрутне таксі в Східницю.
Сколе
Районний центр на Львівщині, який розмістився на берегах річки Опір. Тутешні гори вкриті реліктовими ялицево-буковими лісами, які насичують повітря фітонцидами, що знищують бактерії.
А якими захоплюючими можуть стати прогулянки Національним природним парком “Сколівські Бескиди”, сходження на гору Парашка, екскурсії до водоспадів Кам’янка та Гуркало, збір грибів та ягід, які ростуть тут, купання або рафтинг в річці Опір. Цілющими властивостями наділені навколишні мінеральні джерела.
Так само, як і у всіх карпатських поселеннях, тут можна знайти житло і в приватному секторі, і зняти номер в готелі за цілком доступними цінами.
Будиночок в приватному секторі обійдеться від 60 до 200 грн (без харчування) і від 300 грн – двомісний номер в готелі (харчування окремо в ресторані – приблизно 100 грн на день за одну особу). Екскурсії – безкоштовно: прогулянки лісом, до водоспаду, на збір ягід. Багато готелів обладнані сауною, римською лазнею, мангалом та іншими зручностями.
Доїхати в Сколе можна поїздами, що курсують у напрямку Київ-Львів-Ужгород, електричками Львів-Мукачево, або маршруткою Львів-Сколе.
фото: dimkadj
Верховина
Це найвищі гори Карпат і найколоритніший народ – гуцули. Селище лежить на висоті 620 метрів над рівнем моря, в межах гірського масиву Чорногора, який об’єднує Говерлу, Петрос і Піп Іван, висота яких – не менше двох кілометрів.
Через Верховину протікає одна з найкрутіших річок Чорний Черемош. Якщо завітаєте сюди влітку – вам обов`язково запропонують сплав по річці на байдарках, або надувних човнах.
Крім того, туристи можуть відпочити і з вудкою, і з кошиком для грибів і ягід. Але головне, не забути піднятися хоча б на одну з відомих гірських вершин. Невимовне задоволення, коли ти, втомлений, але задоволений, ковтаєш прохолодне повітря на самій вершині, оповитій густим туманом. А ще добре на березі річки засмажити на вогні цілого баранчика, як це роблять місцеві жителі.
Любителі культурного відпочинку можуть відвідати Музей гуцульського побуту та народних інструментів, відправитися на Скелі Довбуша або у місця зйомок кінострічки “Тіні забутих предків”.
Вартість двомісного номера в готелі, або у приватній віллі – від 80 до 300 (без харчування). Найчастіше туристи у Верховині обходяться безкоштовними прогулянками в гори або катанням на конях, велосипедах, сплавах по річці за договірну ціну.
Дістатися до Верховини можна через Івано-Франківськ, звідки майже щогодини курсує маршрутне таксі.
Ворохта
Відомий курорт знаходиться у верхів’ї річки Прут, на північних схилах лісистих Карпат.
Літо у Ворохті – це піші прогулянки, купання і сплав по гірській річці, походи в гори, збір цілющих рослин.
В селищі знаходиться пам’ятка дерев’яної гуцульської архітектури 17-го століття – церква Різдва Богородиці. Цікавим об’єктом є й арочні залізничні мости (віадуки), зведені тут в XIX столітті.
Вартість житла – від 50 до 125 грн без харчування в приватному секторі. Як правило, це двоповерхова вілла з автостоянкою і всіма зручностями. З розваг – похід в гори, кінні прогулянки, екскурсії за договірну плату.
Дістатися до Ворохти можна потягом Львів-Рахів або маршруткою Івано-Франківськ-Ворохта.
фото: vorohta.com.ua
Косів
Один з найвідоміших карпатських курортів розмістився біля підніжжя буковинських Карпат. Сприятливий клімат Косова, невелика і чиста річка Рибниця і відсутність промислових об`єктів – ідеальні для зеленого туризму.
Особливою популярністю користується Косівський базар, відомий далеко за межами Гуцульщини. Тут можна знайти багатющий вибір керамічного посуду, килимів, вишиванок, виробів із заліза, шкіри та хутра.
У місті та його околицях туристам пропонують на вибір: готелі, бази відпочинку, пансіонати, приватний сектор на будь-який смак.
За півгодини їзди від Косова – село Шешори, відоме своїми водоспадами і музичними фестивалями.
Діапазон цін – в межах від 100 до 250 грн за двомісний номер в готелі або на віллі. За окремий будинок доведеться заплатити від 250 до 450 грн. Господарі пропонують своїм гостям весь набір послуг, включно з басейном і сауною, а головне – неповторну гуцульську кухню.
Доїхати до Косова можна прямим автобусом з Києва чи Івано-Франківська.
Ансамбль бандуристок біля водоспаду Гук (фото: Трач Руслан)
Пилипець
Це село в Закарпатській області більш відоме як гірськолижний курорт, але і влітку там є чим зайнятися. Через село протікає річка Плошанка, поруч з якою знаходиться один з найбільших і наймальовничіших водоспадів у Карпатах – Шипіт.
А в 7-ми кілометрах від Пилипця, в селі Келичин, знаходиться унікальне джерело природньогазованої мінеральної води, яка майже не зустрічається в природі. Цю воду можна застосовувати для питного лікування і ванн при захворюваннях органів травлення, серцево – судинної системи, а також недокрів’ї та гінекологічних проблемах.
Крім того, в селі є багато готелів, кафе, спа-салонів, що гарантують комфортний відпочинок.
Вартість житла не виходить за рамки 120-150 гривень з людини (з харчуванням), в готелі, або окремому будиночку. Без їжі відпочинок в Пилипці обійдеться не дорожче 60 гривень на добу. Для дітей до 12 років і туристів, що прибули на тривалий час, привітні господарі завжди зроблять знижку.
Дістатися до Пилипця можна поїздами Львів – Мукачево та Київ – Чоп, доїхавши до станції Воловець, а звідти на маршрутному таксі, або рейсовому автобусі Воловець – Міжгір’я.
Вид із Пилипця (фото: Любомир Тригубишин)Водоспад Шипіт (фото: guide.karpaty.ua)
Солотвино
Селище на правому березі річки Тиса, більш відоме як лікувально-оздоровчий курорт. Основне його багатство – величезне родовище солі– приблизно 3,5 млрд. тон.
Родзинка Солотвино – унікальні соляні озера. Вода в них дуже солона і корисна для лікування захворювань нервової системи, радикулітів, плевритів, артритів, захворювань шкіри. Тому сюди щороку приїжджає багато туристів. Тут багато готелів, баз відпочинку, санаторіїв.
Ціни за житло на базах відпочинку – від 60 до 400 гривень, залежно від категорії номера. Вхід на соляні озера – 20 гривень, хоча проживання на деяких базах відпочинку гарантує безкоштовне користування водоймами. Соляні шахти зараз не працюють.
Дістатися в Солотвино можна на поїзді до Мукачева чи Ужгорода, а звідти на автобусі-маршрутці.
фото: www.karpaty.info
Шаян
Невеликий курорт в Хустському районі на Закарпатті. Село лежить на лівобережжі річки Тиси. Завдяки м’якому клімату і лісистим горам це селище називають “Українською Швейцарією”.
Але основною фішкою курортного селища є мінеральні води, що за складом дуже схожі з “Єсентуки”, “Нарзан” і “Боржомі”. Вживання тутешньої “мінералки” з величезним вмістом кремнію, незамінне при хворобах печінки, кишково-шлункового тракту, жовчних шляхів.
А що ж робити здоровим? Купання, риболовля, катання на човнах по озерах під назвою “Сіаламські купальні”.
Окремий будиночок можна зняти за 150-350 гривень на добу. Середня вартість номера в готелі або у віллі від 120 до 450 гривень (без харчування).
Доїхати можна поїздами Ужгородського напрямку до Мукачевого, далі автобусом або маршруткою до села Шаян.
фото: golden-travels.com.ua
Синяк
Село в Мукачівському районі Закарпатської області, яке отримало таку назву через колір мінеральної сірководневої води, яка б’є з тутешньої землі майже на кожному кроці. Ванни з кислуватої на смак “синьки” – найкращі ліки при захворюваннях опорно-рухового апарату, кістково-м’язової та нервової систем.
Синяк з усіх боків оточений лісистими Карпатами, де ростуть бук, ялина, ялиця і водиться багато тварин. Тому між прийомами оздоровчих ванн можна прогулятись лісом, збираючи гриби і ягоди, або половити форель на гірській річці Синявці.
За будиночок для великої компанії у підніжжі гори доведеться викласти на добу 75-100 грн з особи (діти – від 30 грн). Вартість проживання на еко-курортах (2-поверховий котедж, сніданок, різні види послуг) стартує від 500 гривень за двох-чотирьох людей. Щорічно в останню неділю травня тут святкують “Вихід на полонини”, коли проводжають вівчарів з отарами овець в гори.
Щоб дістатися в Синяк, потрібно їхати поїздом до міста Мукачево, а далі на маршрутному таксі до кінцевої станції.
фото: karpaty-ua.com
Путила
Районний центр на південному сході Чернівецької області – наймальовничішій частині Буковини, яку називають Путильщиною. Це ідеальне місце як для ледачого, так і активного туриста. Якщо перші обмежаться прийомом кисневих ванн (у районі – жодного шкідливого промпідприємства), то другим сам Бог велів зайнятися верховою їздою, скелелазінням, відправитися на рафтах, або байдарках вниз по річці Путилі або Черемошу.
Але найцікавіше – піший похід до чабанів, які з травня по вересень залишаються високо в горах для випасу овець. Під відкритим небом пастухи готують справжню бринзу.
Любителям “терапії для очей” рекомендуємо побувати біля озера Гірське око, або поїхати на перевал Німчич, що відкриває розкішний вид на гірську долину Черемоша. Також цікаво поблукати в Черемоському ландшафтному парку серед трьохсотрічних ялин, чи пошукати квітку щастя – едельвейс.
На пам’ять про поїздку не забудьте купити гуцульську вовняну ковдру – “ліжник”, яку виготовляють тільки в цьому краю.
Знайти окремий будиночок можна і за 100 гривень на добу, що стосується більш респектабельного житла, то вартість котеджів стартує від 500 грн.
Їхати в Путилу потрібно поїздом у м.Чернівці, потім – автобусом до центру смт. Путила.
Путила проводжає вівчарів на полонину (фото: ua-travels.livejournal)
Історія України, українських сердець і різних життєвих сюжетів представлена в кращих творах наших письменників, поступово знаходить шлях до умів і сердець читачів не тільки в нашій країні, але і у всьому світі.
“Польові дослідження з українського сексу” Оксана Забужко
Роман про небезпеку повного занурення в іншу людину, про тотальну любов, яка вимагає від жінки відмови від самої себе, свого таланту, місії та простору, від своєї душі і долі. Роман видано англійською, болгарською, голландською, італійською, німецькою, польською, румунською, російською, сербською, шведською та чеською мовами. Інші твори Оксани Забужко: “Сестро, сестро”, “Казка про калинову сопілку”, “Музей покинутих секретів” теж видаються у перекладі за кордоном. Їх обов’язково потрібно прочитати.
“Перверзія” Юрій Андрухович
Науковий симпозіум у Венеції, тема якого звучить так: “Пост-карнавальне безглуздя світу: що на обрії?”. На сипозіум намагається дістатись через Мюнхен український письменник Станіслав Перфецький, якого підвозить дивна сімейна пара: Ада Цитрина і німий Доктор Янус Марія Різенбокк. У Венеції Перфецький, кинувшись за повією, потрапляє на сектантське богослужіння: представники мігрантів різних національностей поклоняються новому божеству, якому в кінці церемонії приносять в жертву велику рибу. А далі сюжет закручується так, що фінал його Перфецький знаходить тільки на віддаленому острові Сан-Мікеле, знайшовши, нарешті, єдиного священика, який може вислухати його сповідь і поговорити з ним про Україну. Роман виданий багатьма мовами, як і ще один культовий твір автора – “Московіада”.
“Месопотамія” Сергій Жадан
Це дев’ять історій у прозі і тридцять віршованих уточнень. Всі тексти цієї книги – про одне середовище, герої переходять з однієї історії в іншу, а потім і у вірші. Філософські відступи, фантастичні образи, вишукані метафори і специфічний гумор – тут є все, що так приваблює у творах Жадана. Це історії Вавилона, переказані для тих, хто цікавиться питаннями любові і смерті. Історії про життя міста, що лежить між двох річок, біографії персонажів, які борються за своє право бути почутими, хроніку вуличних сутичок і щоденних пристрастей. Роман дуже популярний за кордоном.
“Культ” Любко Дереш
“Культ” – перший роман Любомира (Любка) Дереша. У далекому 2001 році юному автору було 16 років. Дехто визначає жанр цього твору як фентезі, але, як би там не було, роман Дереша “передає привіт” таким метрам готики і фентезі як По, Желязни або Лавкрафт. Роман перекладений і виданий у Сербії, Болгарії, Польщі, Німеччині, Італії та Франції.
“Пікнік на льоду” / “Смерть стороннього” Андрій Курков
Курков, мабуть, один з найбільш видаваних за кордоном письменників України, переклади його “Пікніка на льоду” публікували кращі видавництва. Англійською книга вийшла під назвою “Смерть і пінгвін” (Death and the Penguin), і в багатьох мовах зберегли цей варіант. На сьогодні роман перейкладени п’ятьма мовами, у тому числі англійською, німецькою та італійською. Чим зацікавив сюжет зарубіжних читачів? Тим, що це дуже цікавий інтелектуальний детектив. Журналіст Віктор Золотарьов отримує незвичайне завдання від великої газети: писати некрологи на видних впливових людей, хоча всі вони поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником великої гри тіньових структур, вийти з якої живим виявляється майже нереальним завданням. Твори Куркова перекладені 37 мовами світу.
“Танго смерті” Юрій Винничук
Цей роман названий Книгою року ВВС 2012 року. Дія роману відбувається у двох сюжетних лініях. У першій ми зустрічаємо чотирьох друзів: українця, поляка, німця і єврея, які живуть у довоєнному Львові. Їх батьки були бійцями армії УНР і загинули в 1921 під Базаром. Молоді люди переживають усі перипетії свого віку, але ні за що не зраджують дружби. Друга сюжетна лінія має інших персонажів, а дія її відбувається не тільки у Львові, а й у Туреччині. Обидві лінії перетинаються у несподіваному фіналі. Твори Винничука видавалися в Англії, Аргентині, Білорусі, Канаді, Німеччині, Польщі, Сербії, США, Франції, Хорватії та Чехії.
“НепрОсті” Тарас Прохасько
НепрОсті – хто це такі? Гуцули називають так людей, які відрізняються від інших знаннями та вміннями, чим можуть принести користь або завдати шкоди іншим людям. Роман присвячений “альтернативній” історії Карпат, його дія відбувається в період з 1913 по 1951 роки. Карпати були одночасно і дуже архаїчним середовищем і, як не парадоксально звучить, дуже відкритою зоною міжкультурного спілкування. Ось цей другий міф, про відкриті Карпати, і є його альтернативною історією. Твори Прохаська перекладені англійською, німецькою, польською мовами.
“Ворошиловград” Сергій Жадан
Етапний роман автора, який на момент його написання вже сам по собі формував порядок денний в українському літературно-мистецькому житті. Ніби банальна, звичайна історія про віджату бензоколонку, перетворюється на детально виписану історію звичаїв пострадянської України.
У якийсь момент вже не має значення, де відбувається дія – на Сході чи на Заході. Тому що, виявляється, у кожного з нас свій маленький Луганськ. “Книга року ВВС” цей роман Жадана визнаний найкращим за десять років існування конкурсу.
В анотації видавництва сказано, що роман “Ворошиловград” – твір жорсткий, меланхолійний і реалістичний.
“Око прірви”/”Чотири романи” Валерий Шевчук
Жанр цього роману – історично-містична антиутопія. Дія його відбувається у далекому XVI столітті, але натякає автор, звичайно ж, на тоталітарний режим СРСР. Твори Шевчука вже давно видаються англійською, польською та німецькою мовами.
“Останнє бажання” Евгенія Кононенко
Як помирають письменники, які брехали все життя? Прислужували режиму, писали книги, яких ніхто не читав, хоча за гонорари сім’я літератора жила в достатку. Ніхто не піде з життя, поки не розповість правди. Навіть, якщо зошит з автобіографією потрапить до рук сина, пролежавши серед купи непотрібних чернеток півтора десятка років. Євгенія Кононенко – чудовий автор і перекладач художньої літератури. Її твори перекладені англійською, німецькою, французькою, хорватською, фінською, польською, білоруською та японською мовами.
Природна ізоляція Японії від решти світу зробила її дійсно неповторною і унікальною. Культура Країни сонця, що сходить дуже сильно відрізняється від культур інших держав.
Японці – народ мудрий, вони звикли жити в повній гармонії з природою і навколишнім світом, насолоджуючись кожним моментом, який вони провели на землі. Вони не люблять метушні та показної надмірності, уважно спостерігаючи за кожним помахом крил метелика і, вивчаючи кожну комашку, яка повзе по траві.
Тутка підготували публікацію, яка точно характеризує японську мудрість. 45 глибоких прислів’їв допоможуть вам розібратися в складних життєвих ситуаціях. Головне прислухатися до мудрості Країни сонця, що сходить і правильно розтлумачити життєві позиції розумних японців.
1. Причину і пластир можна приклеїти де завгодно.
2. Бенкетувати приходять чужі, сумувати – свої.
3. Зайва річ – зайва турбота.
4. Коли легко на серці – і хода легка.
5. Без звичайних людей не буває великих.
6. Подяку пам’ятай так само довго, як і образу.
7.
8. Ще такого не було, щоб голий щось втратив.
9. Де права сила, там право безсильне.
10. Нечесно нажите не йде на користь.
11. Запитати – соромно на хвилину, а не знати – сором на все життя.
12. Пряма людина, як прямий бамбук, зустрічається не часто.
13. Мало бути чоловіком і дружиною, треба ще стати друзями і коханцями, щоб потім не шукати їх серед інших.
14. Прийшла біда – покладайся на себе.
15. Чоловік з дружиною повинні бути як рука і око: коли руці болісно – очі плачуть, а коли очі плачуть – руки витирають сльози.
16. Буває, що листок тоне, а камінь пливе.
17.
18. Перемогу здобуває той, хто витримає на півгодини довше, ніж його суперник
19. Подумавши – зважуйся, а зважившись – не думай.
20. В дорозі потрібен супутник, в житті – друг.
21. Немає небезпечнішого ворога, ніж дурень.
22. Не затримуй того, хто йде, не проганяй того, хто прийшов.
23. Море тому велике, що і дрібними річками не гордує.
24. Горе, як розірвану сукню, треба залишати вдома.
25.
26. Сім раз впади, вісім разів піднімися.
27. Сонце не знає правильних. Сонце не знає неправильних. Сонце світить без наміру когось зігріти. Той, хто знайшов себе, схожий на сонце.
28. Сім разів перевір, перш ніж засумніватися в людині.
29. У дім, де сміються, приходить щастя.
30. В усміхнене обличчя стрілу не запускають.
31. У кого весела вдача, той і крізь залізо пройде.
32. Чи хороший лук – залежить від руки, що його натягує.
33. Досконала ваза ніколи не виходила з рук поганого майстра.
34. Холодний чай і холодний рис можна стерпіти, але холодний погляд і холодне слово – нестерпні.
35. Якщо проблему можна вирішити, то не варто про неї турбуватися, якщо її вирішити не можна, то турбуватися про неї марно.
36. Погана людина намагається виправдати свою помилку, хороша – її виправити.
37. Колос дозріває – голову схиляє; людина багатіє – голову піднімає.
38.
39. Часом одна мить дорожча за скарби.
40. П’ятдесят сьогодні краще, ніж сто завтра.
41. Жінка захоче – крізь скелю пройде.
42. Хороший купець не показує весь товар відразу.
43. З тим, хто мовчить, будь насторожі.
44. Одна собака гавкне даремно – інші підхоплять всерйоз.
45. Навіть шлях у тисячу рі починається з одного кроку.
Не можливо перестати захоплюватися японським народом, який може помічати всі тонкощі життя. Витончена простота, природність, філософічність, особливе ставлення до деталей – ось ті «кити», на яких здавна були побудовані перлини японської мудрості. Так можуть сказати тільки в Країні сонця, що сходить…
Дуже смачний салат на будь-який святковий стіл, який готується дуже швидко і смак приголомшливий. Обов’язково спробуйте його приготувати, – пише Мандаринка.
СКЛАДОВІ
200 г курячого філе
120 г кукурудзи консервованої
2 свіжі огірки
1 яйце
3 ст. л. майонезу
2 зубчики часнику
сіль
Покроковий рецепт приготування
Беремо 200 г відвареного курячого філе, розрізаємо вздовж і нарізаємо маленькими шматочками.
Пересипаємо в миску, нарізаємо соломкою 2 свіжі огірки та пересипаємо так само в миску.
Беремо одне яйце, додаємо щіпку солі і добре збити віночком.
На розігріту сковорідку наливаємо трохи олії, чекаємо коли воно нагріється і виливаємо яєчну масу.
Смажимо з двох сторін до золотистого кольору.
Яєчний млинець перекладаємо на дошку, розрізаємо на 4 частини і нарізаємо соломкою.
Висипаємо в миску і додаємо 3 столові ложки майонезу, перемішати.
Готовий салат перекладаємо на сервірувальний посуд і подаємо до святкового столу.
Львів – велике рокове місто. Як кажуть самі музиканти, без львів’ян у Радянському союзі не було б ні естради, ні рок-н-ролу. Але рок продовжили співати і за Незалежності. Пропонуємо вашій увазі найславетніших 12 рок-груп в історії Львова.
Отож, «поїхали»!
12. “Скрябін”
Український музичний гурт, що за час своєї творчої активності пройшов шлях від синті-попу, постпанку і техно до нової романтики та поп-року. Склад гурту також неодноразово змінювався. Єдиним постійним учасником колективу з часу його заснування і до своєї смерті був Андрій «Кузьма» Кузьменко. Як правило, музику гурту поділяють на «старий» (приблизно до 2003 року) та «новий» (до 2015) періоди.
Гурт виник 1989 року в містечку Новояворівськ, Львівської області. «Скрябін» є першим україномовним гуртом у жанрі альтернативної електроніки. Станом на сьогодні гурт видав сімнадцять студійних альбомів, два збірники, дев’ять макси-синглів, один концертний альбом та багато інших музичних проектів.
11. “Мандри (Львівські Мандри, Зе Мандри, The Mandry)”
Ансамбль «Мандри» був засновний в 1970 році. Молодих студентів львівських вузів об’єднувала любов до музики, прагнення слави та популярності. Музиканти із успіхом виступали на танцювальних майданчиках, вечірках, концертах, клубах та фестивалях. Серед численних музичних форумів 70-80-х років найяскравішим був – «Весна Політехніки». Там можна було почути мелодії світових зірок, побачити намагання молодих виконавців оволодіти майстерністю співу та грі на музчних інструментах.
В програмі виступів звучали популярні хіти таких груп, як Deep Purple, Slade, Sweet, Pink Floyd, Black Sabbath, Blood, Sweat and Tears, Chicago – все це, як зараз кажуть, з живим звуком та на широкій публіці.
Звісно, в тогочасних умовах групі подібного типу існувати було важко, навіть назву «Мандри» офіційно їй заборонили, ототожнюючи її з «путешественниками», тобто – бродягами. Тож коли після закінчення вузів у членів колективу постало риторичне питання про подальший шлях (намагатися працювати професійно чи залишатися аматорами і продовжувати виступати), згоди так і не досягли і в 1976 роз’їхалися хто куди.
У 2001 році відділ культури міста організовував фестиваль” День народження Львівського рок’н’ролу”.
Співорганізатором заходу був Орест Смішко (сьогоднішній бас-гітарист Мандрів), який запропонував зібрати групу у старому складі і виступити. Випадково всі учасники групи були у Львові і виявили бажання спробувати знову, тож після двох тижнів напружених репетицій на студії Маркіяна Дрібнюка, почалося друге життя Мандрів. Враховуючи те, що на той час в Україні вже існувала група, яка виступала під назвою Мандри, вирішили взяти назву “The Mandry”.
З 2001 року і до сьогодні, група “The Mandry” виступає перед шанувальниками джаз-року, і є учасником багатьох міжнародних фестивалів в Україні і Польщі, представляючи музичні програми «Джаз-рок і не тільки» та «Джаз-рок і блюз».
10. «Ореол»
Групу було організовано на самому початку 70-х років в ПК Будівельників Львова як традиційний для того часу ВІА. З приходом у 1978 році гітариста Олександра Балабана, “Ореол” почав поступово відхилятися в бік рок-музики, за що його вигнали за межі України, а в чорному для рок-музики 1984 році взагалі розформували. Допомогла перебудова – в 1986 Балабан з Карленом Мкртчяном та Олександром Мельником відродили “Ореол”… у Закарпатській філармонії.
У 1987 році “Ореол” записав музику до телефільму “Манускрипт” з вокалом знаменитої тепер Лариси Доліної. У квітні 1989 року “Ореол” супроводжував канадську зірку Брайана Адамса в турне по СРСР. Після тривалого тайм-ауту в кінці 1993 року “Ореол” нагадав про себе новими записами з традиційним хард-роковим звуком 70-х. “Ореол” припинив існування у 1995 році.
9. 999
«Дев’ятки» засновано в грудні 1986 року у Львові гітаристом Ігорем Толохою. Спочатку група грала класичний хеві-метал. Наприкінці 1988 року група розпадається. У грудні 1989 року група збирається знову, але в оновленому складі. У травні 1993 гурт завойовує «Гран-прі» у Львові та стає лауреатом фестивалю Червона Рута у Донецьку. Відтак перемагає на фестивалях “Тарас Бульба” та “Альтернатива”. На той час «999» уже грають альтернативний рок або інді.
8. «Клуб шанувальників чаю»
Утворена наприкінці 80-их років минулого століття група довший час була популярною серед молоді, зокрема і через свого вокаліста Олександра Ксенофонтова, відомого нині в якості чоловіка та продюсера Руслани. Учасники і дипломанти багатьох фестивалів, зокрема «Червона рута-91». Гурт проіснував порівняно недовго.
7. «Лесик Band»
Найвеселіша група «Лесик Band» зібралася у Львові в грудні 1990 року.
Засновник творчого колективу, музикант та композитор-пісняр: Олександр Дацюк, в народі «Лесик». За роки творчої діяльності Лесик Дацюк написав багато як ліричних пісень, так і батярсько-побутових, а фундаментом музичного супроводу обрав мелодійний рок-н-рол укупі з галичанським орнаментом. Хіт «А журавлі у небі, кря-кря-кря…» можна почути у найнесподіваніших місцях. Його не грають хіба на поминках.
6. Віка
Віку Врадій ще до нині багато хто асоціює як Сестричку «Братів Гадюкіних». Хоча вона цілком самодостатня одиниця на роковій сцені, яка довший час виступала зі своїми музикантами. Цікаво, що на професійну сцену Віка вперше вийшла ще школяркою — з 1976 року вона була солісткою ВІА «Арніка». На першому фестивалі «Червона рута» Віка Врадій, завойовує перше місце в категорії рок-виконавців. Зараз проживає у США.
5. «Супер Вуйки»
Легенда львівського року і загалом усієї хіпі-культури. Переконані, якби рейтинг складали люди, років на 20 старші, «Вуйки» цілком могли б посісти і перше місце. Заснованих навесні 1975 «Вуйків» небезпідставно вважають основоположниками україномовного рок-н-роллу. Перший виступ відбувся у травні 1975 в клубі в Лисиничах на околиці Львова, після чого група стала відомою. Загалом довгу і яскраву історію гурту треба вивчати окремо – у два рядки її не впишеш. Додамо лише, що зараз частина «вуйків» знову почали пестити публіку своїми виступами.
4. «Плач Єремії»
«Плач Єремії» на початку 1990 заснував Тарас Чубай (в цей період Тарас виступав у складі музичного театру «Не журись»). Перший ж серйозний «електричний» концерт, відбувся на альтернативному фестивалі «Вивих» у 1990-му році.
У 1991 році на фестивалі «Червона рута» в Запоріжжі «Плач Єремії» отримав друге місце в жанрі рок-музики (перше місце журі не присудило нікому). У 1993 році на міжнародному фестивалі «Марія» (Трускавець) гурт зібрав всі можливі нагороди — спеціальний приз журі, приз за кращу пісню («О хто ти, о хто…»), приз глядацьких симпатій.
Перший офіційний альбом гурту — «Двері, котрі насправді є» — був записаний у 1993 році. За підсумками року «Плач Єремії» визнано найкращим концептуальним рок-гуртом в країні. На початку 1995 року побачив світ другий альбом «Най буде все як є». Завдяки цій роботі літом 1996 року «Плач Єремії» отримав «Золоту Жар-птицю» Таврійських Ігор в номінації «Кращий рок-гурт України»
Вони б увійшли в історію українського року навіть якби написали одну-єдину пісню – «Ми помрем не в Парижі». Гурт народився у середовищі Львівського університету ім. Івана Франка, де навчалися багато його майбутніх учасників.
У 1989 році музиканти збиралися в кафе «Старий Львів» на вулиці Валовій; назва гурту походить від вивіски кафе. Перші музичні експерименти МП відбувалися виключно з акустичними інструментами. Саме в такому звучанні гурт отримав перше визнання критиків та слухачів (перемоги на фестивалях «Вивих» у Львові у 1990 році, де виступив уперше, та «Червона Рута» у Запоріжжі в 1991 році), а також записав свій перший альбом «ЕТО» (1991).
Особливістю «Мертвого Півня» є той факт, що майже всі його учасники паралельно займаються окремими проектами в різних галузях культури. Роман Чайка успішно роль телеведучого «5 каналу» та гітариста МП, Юрій Чопик — за сумісництвом директор дитячого «Видавництва Старого Лева». Басист гурту Олег «Джон» Сук співпрацює з низкою інших виконавців як музикант, продюсер та звукорежисер, а фронтмен Місько Барбара — з харківським театром «Арабески» як актор.
2. «Океан Ельзи»
Багато кого може здивувати, чому найуспішніша група в історії Львова – лише на другій позиції. Для себе ми пояснюємо це тим, що поки Вакарчук ще активно виступає, зараховувати його в легенди якось не пасує. Усьому свій час.
«Океа́н Е́льзи» було створено1994 року. Публіка та критики неодноразово визнавали «Океан Ельзи» найкращим рок-гуртом та найкращим live-гуртом СНД та Східної Європи. Усього на території України та Росії продано понад мільйон їхніх дисків.
1. Брати Гадюкіни
Історія гурту почалася наприкінці 80-их років. Хто пам’ятає, як усе починалося, нехай розповість тим, хто народився і виростав пізніше.
Свій перший свій концерт Брати відіграли в будинку культури на Новому Львові. За фінансової підтримки майбутнього директора групи Олени Мархасьової, перший магнітоальбом «Всьо чотко» «гади» записали навесні 1989 року під керівництвом Володимира Бебешка в обладнаній під студію, облицьованій кахелем прохідній кімнаті БК Залізничників.
На початку 1994 року Гадюкіни знову збираються до купи, щоб записати кілька пісень, щоправда, без свого вокаліста Сергія Кузьмінського, який в той час проходив курс лікування від наркозалежності у Бельгії.
З 1996 року «гади» фатично згортають спільну діяльність, однак через 10 років повернулися на сцену, давши, зокрема, феєричний концерт у київському палаці спорту. Утім повернення не було довгим – 3 серпня 2009 року після важкої хвороби пішов із життя вокаліст Сергій Кузьминський. Однак він, як і його група назавжди залишилися легендою української музики.
В українських Карпатах можна знайти все: від відпочинку на лоні природи до драйвового рафтингу на гірських ріках. Тому якщо ви ще не вирішили, де провести літню відпустку – їдьте до Карпат! Про це пише Tochka.net.
1. Вижниця – культурний центр, знайомство з горами
Для початку треба пізнати красу гірської природи. Насолоджуватися мальовничими краєвидами відправляйтесь у Чернівецьку область – місто Вижницю. Саме це місто називають воротами в Карпати. У Вижниці ви зможете байдикувати, релаксувати на фоні лісистих пагорбів та вдихати енергію свіжого повітря. Місцеві розкажуть багато цікавих історій: про традиції, тутешні устави та обряди, народні промисли й захоплення. Тут же ж і протікає славетна річка Черемош, де можна цілими днями купатися, відпочивати, проводити пікніки та займатися літніми видами спорту.
У місті є кілька пам’ятників, музей та коледж прикладного мистецтва. Вижниця – місто відпочинку Лесі Українки, Франка, Кобилянської. Свого часу Івасюк тут надихався на написання “Червоної рути”, а Параджанов знімав “Тіні забутих предків”.
2. Кути, Косів та Шешори – базар, краєвиди і море вражень
Великий зелений міст через Черемош з’єднує Чернівецьку область з Івано-Франківською. Тут гуцули вже трохи інші. Тут уже більше простежується гірський колорит. Помилуйтеся неймовірною природою, поспілкуйтеся з місцевими і обов’язково відвідайте тутешній базар. Вишивані сорочки, глиняні глечики, вироби з дерева, місцеві наїдки та напої. Очі розбігатимуться від різноманіття вибору та кольорів. Базар універсальний: поруч із виробами народних умільців продають продукти, електроніку, одяг та взуття. На початку Косова не полінуйтесь піднятися на пагорб. Туристичний комплекс “Сокільське” оформлений у традиціях народного побуту. Із оглядового майданчика відкривається дивовижний краєвид на Карпатські гори. За півгодини від Косова – відоме багатьом село Шешори. Шешорські водоспади та фестиваль стали улюбленим місцем любителів гір та іноземців.
3. Лужки та Виженка – кемпінг, гуцульська ватра, пісні та екстрим
Якщо ви забажаєте все-таки залишитись у Чернівецькій області, то вам углиб гір. А далі – у Виженку. Свого часу, до Першої світової війни, село Виженка було досить популярним курортом австро-угорців. Сьогодні – це гірська місцина, із центральною вулицею, вздовж якої тече річка. А навкруг ліс, ліс і гори. Через Виженку можна дістатися в урочище Лужки. Це ідеальне місце для сімейного відпочинку, кемпінгу, збирання грибів та ягід. Трохи далі від урочища – екстремальніший відпочинок. Через перевал Німчич шлях іде до Протятого каміння. Надзвичайне природне утворення скель з розбитих пластів пісковику. У скелях є багато ходів, отворів та лабіринтів. Легенди кажуть, гуцули колись не могли знайти дороги з гір. Тому вихід вигадали інший: виливали окріп на скелі. Від чого з’являлися дірки, а каміння стало “протятим”. Справжня родзинка Протятого – Соколине око. Величезне утворення у скалі у вигляді ока на висоті близько 40 метрів. Тут часто проходять змагання із гірського туризму, альпінізму, посвяти студентів географічного факультету.
4. Яремче та Рахів – вершини гір, національний колорит та кухня
Із Вижниці до Яремче можна доїхати за годину місцевими автобусами. Це дивовижне гірське село подарує вам насолоду від спілкування з природою. В Яремче, як і в навколишніх селах, розвинений гірський туризм. Тут ви зможете орендувати садибу, кімнату, готель, будинок на свій смак. Крім того, гостинні господарі часто включають традиційну та національну кухню у вартість проживання. А її скуштувати варто. Адже ви знаходитесь у кулінарному серці Карпат. Смачна яєчня із кулешем, бринза, гуляш та кисляк. Пальчики від такої смакоти облизуватимете довго. Обов’язково замовте екскурсію містом. А ще краще познайомитися з кимось із місцевих. Залишити гори без розповідей про мольфарів, оповідок про горян та легенд – немислимо.
Україна багата колоритною природою, тож для того, щоб добре відпочити й отримати насолоду для душі і тіла, не обов’язково їхати далеко. Адже, як кажуть, усе найкраще поряд!
В Україні є чимало популярних пляжів та місць відпочинку. Однак наступна десятка – поки що не дуже відомі в країні місця, тому натовпів відпочиваючих тут немає. У 10 неймовірних маловідомих пляжів України увійшли і чимало закарпатських.
Блакитні озера в селі Олешня Чернігівської області
Тут тебе чекають найчистіша вода і прохолода соснового лісу. Озера – їх чотири, площа найбільшого – 25 га – утворилися після затоплення кар’єрів, де добували кварцовий пісок. Водойми знаходяться в хвойному лісі, завдяки чому повітря тут вважається цілющим. Місце вже трохи облагороджене: можна відпочивати не тільки з наметами, але і в будиночках неподалік.
Озеро Віта в селі Нижнє Студене. Закарпаття
Той щасливий випадок, коли в Карпатах є де купатися. Озеро знаходиться на території однойменної бази відпочинку в горах на висоті 800 м над рівнем моря (висота вважається ідеальною для здоров’я). Саме озеро дуже глибоке – місцями до 15 метрів. Але від нього зробили відведення і побудували два розкішних басейна: для дорослих і дитячий. Частина пляжу – привізний пісок. І все це в оточенні лісу. До найближчого села 2 км.
Біле озеро біля села Рудка Рівненській області
Водойму, до речі, називають озером молодості, бо у воді багато гліцерину, і шкіра після купання стає дуже м’якою. Її навіть свого часу возили в бочках по залізниці польським панночкам. Та й сьогодні вода в озері дуже чиста – проглядається на два метри, для водойми з піщаним дном це багато. На березі побудовані кілька пансіонатів і баз відпочинку, але можна відпочивати і з наметами. Інфраструктура розвинена непогано – є де поїсти-потанцювати, працюють прокати човнів і катамаранів.
Бакотська затока біля Кам’янця-Подільського Хмельницької області
Привертає особливим мікрокліматом, красивими скелястими берегами і цілющими мінеральними джерелами. На Бакотській затоці багато сонця і практично немає вітру – через скелі, які оточують місцевість. На 1 квадратний метр тут, до слова, доводиться стільки тепла, скільки і в Ялті. Найвища скеля – Біла – 120 метрів! У ній за часів Київської Русі був вирубаний монастир, поруч з яким досі б’ють мінеральні джерела (корисні при безплідді, проблемах із зором і серцем).
Бірючий острів на Азовському морі в Херсонській області
Знаходиться в кінці Федотової коси, яка розділяє Азовське море і Утлюцький лиман. Для тих, хто трохи знайомий з регіоном, – це приблизно за дев’ять кілометрів від відомої в Україні Кирилівки. Натовпи туристів на Бирючий поки не добралися, так що його багатокілометрові пляжі ще можна назвати безлюдними.
Шаянське Озеро поблизу Хуста. Закарпаття
Шаян – відомий курорт Закарпаття. Він знаходиться в 18 км. від міста Хуст, на лівому березі Тиси, в оточенні гір – Великого, Середнього та Малого Шаяна. Схили цих гір покриті сосною, буком і грабом. Саме завдяки горам, які оточують Шаян з трьох сторін, тут зберігається своєрідний мікроклімат – м’який і безвітряний. Середньорічна температура повітря дорівнює +8,7 градуса за Цельсієм. Відпочинок в Шаяні можна поєднувати з лікуванням в тутешніх санаторіях.
Основою лікування є мінеральні води, в яких містяться корисні для організму макро- і мікроелементи. За своїм складом вони схожі з відомими мінеральним водами “Боржомі”, “Нарзан”, “Єсентуки”. Шаян – досить компактний курорт, але тут ви зможете підібрати собі місце проживання на власний смак: в санаторії, бази відпочинку, готелі, пансіонаті чи в приватному секторі. За кілометр знаходиться велике озеро, де можна поплавати або покататися на катамарані або човні.
Теребля. Міжгірський район. Закарпаття
Довжина цієї правої притоки Ріки – всього 91 км. Вона бере свій початок від Морського Ока Карпат (озера Синевир), річка живиться численними струмками, що злітають до неї з Горган. Аж до дракульської вотчини Драгово Теребля тече у вузькій долині, зажата з обох боків горами. Дуже мальовничо, раджу, хоча асфальтове покриття залишає бажати кращого в кількох місцях.
Середня глибина Тереблі – 0,7-1,5 м. Швидкість течії – 18 км/год. Головна принади Тереблі полягає в тому, що це одна із не багатьох гірських річок із теплою, незвично зеленуватою водою.
Озеро Кунігунда. Солотвино. Закарпаття
Озеро знаходиться на західній околиці Солотвина. Саме озеро утворилося у 1902 році антропогенним чином. Внаслідок просідання на 20 м до соляної копальні “Кунігунда”.
Площа поверхні озера відносно невелика – 800 м?, а глибина сягає 8 метрів. Озеро наповнене цілющою водою. А берегита дно вкриті шаром лікувальної грязі аспідно-чорного кольору.
Протягом року температура води в ньому не опускається нижче 17 °С тепла. На березі озера знаходяться бази відпочинку.
Острів Джагарлигач
Острів Джагарлигач – найбільший безлюдний острів Європи – справжня мрія будь-якого “Робінзона”. Хоча він знаходиться лише в годині плаву від материка, він ніби створений для послідовників Крузо.
Цей острів просто таки створений для життя, на ньому є кришталево чисте джерело, з їжею теж проблем немає: камбала буквально сама пливе до ловця в руки. Немає дефіциту і з креветками, крабами і мідіями. Ну і, звісно, тут є чудовий пляж.
Блакитна Лагуна. Великоберезнянський район. Закарпаття
Є на Закарпатті одне цікаве мальовниче місце — затишна заводь з водою бірюзового кольору серед живописної природи карпатських гір. Справжній маленький рай! Лагуна в Карпатах.
Між двома скелями б’є водоспад, утворюючи дивовижну лагуну з вируючою водою. Водойма глибиною до трьох метрів, чиста і прозора. Тут є чимало риби. Лагуна через стрімкий потік води не прогрівається, але влітку можна поплавати, відчувши бадьорість і цілющу прохолоду цього гірського дива.Лагуна в Карпатах
Це мальовниче місце неодмінно сподобається любителям живої дикої природи. Адже тут гарні краєвиди, свіже повітря, відсутність натовпів туристів і можливість зробити круті світлини з пейзажами райської лагуни в оточенні Карпат.
А знаходиться це чудо природи на річці Люта, неподалік села Чорноголова Великоберезнянського району.
