Як докупити стаж для виходу на пенсію: пояснення Пенсійного фонду

Громадянам України, котрим не вистачить стажу для виходу на пенсію в 60 років, можуть його докупити. І чим раніше це зробити, тим менше доведеться заплатити. Про це OBOZREVATEL розповіли на гарячій лінії Пенсійного фонду України.

Як пояснили фахівці ПФУ, є два способи отримати додатково стаж.

Перший спосіб: якщо ви ще не досягли пенсійного віку, але офіційно не працюєте і розумієте, що стажу вам не вистачить.

“У такому випадку в податковій службі за місцем реєстрації можна укласти добровільну угоду про сплату єдиного соціального внеску з мінімальної зарплати. Наразі це 1039 грн на місяць. Розмір мінімальної пенсії при цьому становить 1712 грн. Тобто ви зараз заплатите тисячу, а потім отримаєте 1,7 тисячі”, – розповіли в ПФУ.

Особливість такого способу полягає в тому, що стаж купується по одному місяцю. Аналогічно тому, як ви би працювали і самі платили єдиний соціальний внесок. Тобто якщо для пенсії залишився рік і вам не вистачає двох років, такий спосіб вам не підійде – все одно доведеться використовувати другий метод.

Другий спосіб – якщо вам вже виповнилося 60 років і потрібно купити відразу кілька років стажу. У такому випадку розмір ЄСВ сплачується в подвійному розмірі. Наприклад, 2078 грн на місяць або 24,9 тис. за рік.

“Сума сплаченого єдиного внеску не може бути меншою, ніж дві мінімальні. При цьому, громадяни самостійно визначають період, за який можуть укласти договір про добровільну участь. Якщо ви 8 років тому не працювали два роки, можете доплатити за ті роки”, – розповідають в ПФУ.

26 червня Пенсійний фонд України розробив і впровадив нову сервісну послугу – автоматичне призначення пенсії.

Для цього необхідно: заповнити анкету-заяву; додати скановані копії документів; за допомогою КЕП підписати анкету-заяву і відправити її до територіального органу Пенсійного фонду.

Нагадаємо, раніше у заявили, що Мінсоцполітики працюють над новими параметрами пенсійної системи, в результаті чого частина українців зможе виходити на заслужений відпочинок раніше.

“У нас є три законопроекти, які формують нові параметри пенсійної системи. Перший — це законопроект, яким ми упорядковуємо солідарний базовий рівень. Що ми хочемо зробити: визначити чітку дату індексацій, показати, які категорії підпадають під індексацію, встановити чіткий норматив, менше за який не може бути підвищення під час індексації”, — про це заявила в ефірі одного з українських телеканалів міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Верховна Рада розгляне законопроєкт Бужанського про мову

Заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко попросив внести до порядку денного законопроект щодо навчання українською мовою у закладах освіти.

Про це повідомляє Українська Правда.

“У нашої фракції є прохання. Законопроєкт 2362 щодо переходу російськомовних шкіл на українську мову, його обов’язково включити в порядок денний цього тижня.

Він зараз трошки нижче посунувся на наступний тиждень, тобто на вересень, а у вересні це уже має відбуватися. Тут логіка чисто така по часу. 2362 просимо посунути на цей тиждень”, – заявив Корнієнко.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков доручив врахувати законопроект, наприклад, на четвер до порядку денного роботи парламенту.

Йдеться про законопроект № 2362 нардепа “Слуги народу” Максима Бужанського.

Зазначимо, комітет Верховної Ради законопроект Бужанського відхилив. У комітеті Ради зазначили, що законопроєкт Бужанського “має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків)”.

Також у комітеті додали, якщо закон Бужанського приймуть до 15 липня 2020 року, то він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Нардепи “ЄС” Андрій Парубій та Володимир В’ятрович закликають українців мобілізуватися біля стін парламенту 16 липня, тому що цим законопроектом пропонується скасувати обов’язкове вивчення 80% предметів у школах українською мовою.

https://www.facebook.com/andriy.parubiy/posts/3249686318430862

В’ятрович зазначив, що в разі прийняття закону, перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасовано.

https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/posts/10217549810236602

Зокрема, Бужанський пропонує відмовитися від цієї норми, а натомість хоче щоби “перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою, визначався освітньою програмою закладу освіти з урахуванням особливостей мовного середовища”.

Курс на безлюдний острів з білим піском та чистою водою: острів Джарилгач

Джарилгач — це дикий безлюдний острів у Чорному морі (Херсонська область). І найбільший український острів довжиною близько 42 км. Тут водяться лисиці, зайці, дикі коні, муфлони, олені та багато інших тварин — це заповідна зона. На березі можна розкладати палатки та насолоджуватись спокоєм. Єдині будівлі, які є на острові, — це маяки (один з них виконав учень Гюстава Ейфеля, творця Ейфелевої вежі).

Неподалік від берега у чистій блакитній водичці можна побачити дельфінів. Деякі туристи кажуть, що ті можуть приплисти дуже близенько. Тільки остерігайтесь каракуртів: це отруйні павуки, які інколи трапляються на острові.

На острові розташована величезна кількість солоних озер, є кілька штучних прісних водойм. Річки на острові Джарилгач відсутні.

Фото: Instagram – khers_on

Джарилгач – це перш за все про відпочинок з наметами. Любителі справжнього дикого відпочинку приїжджають сюди з усієї України, щоб насолодитися красою місцевості і самітністю. Острів віддалений від морських курортів з гучною музикою, заповненими пляжами і нічним життям.

Харчуватися безкоштовними морепродуктами можна хоч кожен день. Головне — взяти вудочку або вміти пірнати. Мідії, рапани, краби та багато риби — морська фауна тут різноманітна.

Острів Джарилгач розташований в Херсонській області. З берегом острів з’єднує довга піщана коса з вузькою протокою, яка іноді пересихає. У декількох кілометрах від цієї коси знаходиться курортне селище Лазурне. На протилежному березі від острова знаходиться Скадовськ.

Найпростіше доїхати до Скадовська або Лазурного з Херсона на рейсовому автобусі (відправляється кілька разів на день) або на маршрутці з авто- і залізничного вокзалу.

В Україні з’являться безкоштовні курси української мови

В Україні планують масово впровадити безкоштовні курси української мови.

Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» повідомив новий мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

В офісі Уповноваженого із захисту державної мови планують створити курси з вивчення української мови за рахунок держбюджету.

За словами чиновника, зацікавленість повинні проявити навчальні заклади та органи місцевої влади.

«Законом передбачене відкриття безкоштовних курсів із вивчення української мови. Йдеться про масовість запровадження таких курсів. Я думаю, що тут якраз ініціатива могла б лежати як на навчальних закладах, так і на органах місцевого самоврядування», — каже Тарас Кремінь.

За його словами, такі заклади мають бути зацікавлені в тому, щоб створити необхідні сприятливі умови для своїх громадян.

“Йдеться про масовість запровадження таких курсів. Я думаю, що тут якраз ініціатива могла б лежати як на навчальних закладах, так і на органах місцевого самоврядування”, – зазначив він.

Кремінь також зазначив, що на сьогодні безкоштовні курси української мови в країні існують на рівні волонтерства.

“Але з волонтерства ми починали створювати ЗСУ в 2014 році фактично з нуля. А сьогодні ми маємо фактично одну з найсильніших армій у Європі. 2014 рік ми починали, в тому числі, з безкоштовних курсів на Майдані з вивчення української мови”, – додав чиновник.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 8 липня призначив Тараса Креміня на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Якщо б відомі львівські політики були жінками

В мережі фото 13-ти відомих львівських політиків перетворили на жінок за допомоги безкоштовної спеціальної програми на мобільному телефоні Face App. Про це повідомили у спільноті “Паяци української політики”.

“Аби вихідні пройшли веселіше, Тарас Кухар придумав розвагу у формі своєрідного конкурсу краси. Розпізнаєте за ликами цих чарівних і не дуже пань мужні обличчя мужів нашої політики?”, – пише Роман Онишкевич.

А кого вподобали собі Ви?

Олег Синютка

Синютка – голова Львівської ОДА з 26 грудня 2014 до 11 червня 2019. Народний депутат України IX скликання від партії «Європейська Солідарність».

Петро Адамик

Адамик – депутат Львівської міської ради, голова фракції Блоку Петра Порошенка у Львівській міській раді. Президент Федерації регбі Львівщини

Валерій Веремчук

Веремчук – депутат Львівської міської ради 7-го скликання. Висунутий міською організацією політичної партії «Громадський рух «Народний контроль».

Максим Козицький

Максим Козицький – український бізнесмен, голова Львівської обласної адміністрації з 5 лютого 2020 року.

Ігор Васюник

Васюник – український політик, громадський діяч, підприємець. Народний депутат України VII та VIII скликань. Відомий своєю агітацією “Є два Львова”.

Микола Княжицький

Княжицький – у 2019 році був обраний до Верховної Ради 9 скликання від партії “Європейська Солідарність” як безпартійний за 116 округом (м.Львів).

Михайло Цимбалюк

Цимбалюк – голова Львівської обласної державної адміністрації з 21 грудня 2010 року по 2 листопада 2011 року. З 5 квітня 2016 року — голова «Батьківщини» на Львівщині, згодом член політичної ради партії.

Ярослав Рущишин

Рущишин – український підприємець і громадський діяч. Кандидат у народні депутати від партії «Голос», обраний на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 117, Львівська область)

Олександр Ганущин

Ганущин – український політичний діяч. Голова Львівської обласної ради з листопада 2015 року. Обраний від Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

Володимир Гірняк

Гірняк – кандидат на посаду міського голови Львова, голова Координаційної ради партії «Громадянська позиція».

Іван Собко

Собко – заступник голови Львівської ОДА.

Анатолій Забарило

Забарило – секретар Львівської міської ради.

Андрій Садовий

Садовий – то є Садовий.

Усі фотографії використано суто для гумористичної цілі та не створені з метою образити ту чи іншу особу.

Збираємо гриби: куди поїхати по гриби на Львівщині?

На Львівщині розпочався сезон білих грибів, особливо після рясних проливних дощів. Фото із тихого полювання львів’яни і мешканці області вже публікують у соцмережах.

У лісах після теплих дощів чимало білих грибів. Однак справжні грибарі хороші грибні місця тримають у секреті, охоче діляться лише світлинами. Сьогодні ми розглянемо кілька загальних місць, де можна гарно відпочити та зібрати гриби на Львівщині.

На Львівщині, як і в інших місцях Карпат, є багато місцин, куди піти за грибами. Тут їх можна збирати мішками. Але люблять вони лісисті гірські місця.

Рекомендуємо їхати в Старосамбірський, Турківський, Сколівський райони. Вважається, що найбільше грибів у селах Дубина, Східниця Славське, в селі Лихобора поблизу гори Пікуй.

Водяться в лісах Львівщини підосичники, підберезники, опеньки і, звичайно ж, білі гриби. До речі, Східниця і Славське – відомі курорти, і можна поєднати грибне полювання з чудовим відпочинком.

Досвідчені грибники радять вирушати до гірських хребтів Бескид (масив між ріками Стрий, Опір і Мизунка на межі Львівської та Івано-Франківської областей). Тут знаходиться заповідник «Сколівські Бескиди», де серед букових і хвойних лісів зростає 57 видів грибів, і серед них удосталь короля грибів – білого.

Треба сказати, що розпещені грибним достатком жителі Карпат інші гриби взагалі не особливо поважають. Можуть опуститися до красноголовців і опеньків. А від сироїжок, як правило, беруть тільки капелюшок. Хороші місця для грибного полювання – околиці сіл Орів, Орявчик, Тухля, Гребенів.

Багато грибів є в лісах Яворівського національного парку, поблизу полігону, а також сіл Фійна, Майдан, Поляни. Місцеві там завжди вишукують груби із самого рання. Надзвичайна природа та багато грибів, але і людей немало.

Також люди часто їздять на гриби в Раковець, с. Новосілка і Красів біля Львова. Природа там дуже гарна також. Білі гриби іноді ростуть просто вздовж стежок край озер.

Завітайте також на околиці прикарпатського міста Старий Самбір. Проїдьте вглиб гір до села Стрілки, звертайте в сторону с. Смільна іще кілометрів 20 поганою дорогою. Дана місцина являє собою ущелину у вигляді ґрунтової дороги, до якої туляться поодинокі садиби. Кругом ущелини-гори, де кожна гора і кожна ділянка має свою назву серед місцевих: Пилипів, Соснина, Кечера, Ділок, Перелоги, Гребінь, Студений, Заріка. Пилипів і Соснина славляться хорошими урожаями білих грибів.

Податок на нерухомість в Україні 2020: які умови, коли та кому потрібно платити

Українці, які до кінця цього літа не заплатять податок за нерухомість із “зайвими квадратними метрами”, повинні будуть виплатити штраф до 20% від нарахованої суми. При цьому за квартиру площею 300 кв. м і за машину вартістю від 375 мінімалок (‭1,564,875‬ грн) доведеться віддати 25 000 грн. Про це пише Finance.ua.

Податок потрібно заплатити протягом двох місяців з моменту отримання квитанції. Якщо запізнитися, то доведеться заплатити штраф.

“Згідно зі ст. 266 Податкового кодексу, податкове зобов’язання може бути нараховане за звітні роки в межах 1095 днів. Тобто трьох років”, – пояснили фіскали.

Якщо затримати платіж до 30 днів – штраф 10%, від 30 днів – штраф 20%. Якщо ж українець ігнорує повідомлення і відмовляється платити, майно, на яке нараховують податок, можуть заарештувати.

“Якщо поштова служба не може вручити податкове повідомлення через те, що платника немає за місцем реєстрації або він відмовився прийняти повідомлення, податкове повідомлення вважається врученим з дня, який поштова служба вказала в повідомленні про вручення”, – пояснюють в ДПС.

Скільки і за що потрібно заплатити

Розмір податку визначає місцева влада. Закон же їх обмежує максимальною ставкою – 1,5% мінімальної зарплати за кожен “зайвий” квадратний метр. За рішенням міської чи сільської ради замість 1,5% можуть, наприклад, стягувати 1% мінімалки.

Розмір податку прив’язаний до площі житла. Платити за квартиру до 60 квадратів і за будинок до 120 не потрібно, а ось за кожен наступний метр держава стягує податок. Його ставка становить 1,5% від мінімальної зарплати.

  • 41,7 грн – за кожний “зайвий” квадрат;
  • 25 тисяч гривень – за квартиру від 300 кв.м і будинок від 500 кв.м.

Важливо також зауважити, що розмір мінімальної заробітної плати враховується станом на 1 січня минулого року. Тоді мінімалка становила 4173 грн. Тобто за “зайвий” квадрат доведеться платити максимум 41,7 грн. Так, за квартиру площею 100 квадратів доведеться сплатити податок у розмірі 1668 грн (60 надлишкових квадратів множимо на 41,7).

Але тут є два “але”. Перше – податок надходить до місцевої казни, і вона ж має право правила міняти. Скорочувати “норму” не можна, а ось збільшити – можна. Наприклад, конкретне місто може брати гроші тільки з тих, хто володіє квартирами площею від 80 замість 60 квадратів.

Друге “але” – скоротити можуть і ставку податку. Замість 1,5% брати, наприклад, 1%. А ось збільшити податок не можна. Депутатам вигідніше встановлювати високий податок, оскільки це дозволяє наповнювати бюджет. Незважаючи на це, левова частка населених пунктів встановила ставку в 1% і “норму” по нерухомості в 60 квадратів для квартир і 120 квадратів для будинків.

Кому не потрібно платити податок на нерухомість

Не потрібно платити податок у тому разі, якщо об’єкт перебуває у власності органів влади, місцевого самоврядування, неприбуткових організацій, що утримуються коштом держбюджету або місцевого бюджету.

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження, обов’язкового відселення, будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість, яка є непридатною для проживання, зокрема через її аварійний стан, і визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, не оподатковуються.

Коли платити і штрафи

2020 року ми сплачуємо податок за 2019 рік. До 1 липня повинні були надійти повідомлення про сплату податку на нерухомість (маємо 30 днів для сплати). Якщо вони раптом не надійшли, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату.

Якщо ви затримали платіж на строк до 30 днів, розмір штрафу становить 10% суми податку. Якщо не платили більше ніж календарний місяць — 20% суми боргу.

Після закінчення строків оплати на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річних ставки НБУ.

Гігантська «Писанка», давні поселення і фортифікаційні споруди: їдемо до Миколаєва на Львівщині

У Львівській області розташоване невелике 15-тисячне місто Миколаїв, яке є “тезкою” обласного центру на півдні України. На відміну від більшості інших міст Львівщини Миколаїв чітко знає свій день — 20 лютого 1570 р. Засновник міста — шляхтич Миколай Тарло. На честь фундатора місто одержало назву Миколаїв.

Незважаючи на те, що місто було засноване в XVI столітті, біля нього є залишки стародавніх поселень, які датуються кількома тисячами до нашої ери. Також в місті розташована унікальна каплиця у формі писанки і фортифікаційні споруди часів Першої світової.

1. Каплиця «Писанка»

Вона розташована на найвищій точці біля міста на Адамовій горі (інші назви — Високий камінь, Галя). Споруджена у 2002 році.

Фото: www.karpaty.info

Яскравий орнаментний купол цієї культової споруди дуже нагадує великоднє яйце-писанку. Пасхальний символ видно за кілька кілометрів, навіть серед ночі, і манить він до себе не тільки у свята. Фахівці кажуть, аналогічного «писанкового храму» нема ніде.

Яйцеподібний купол цього храму розділений хрестом із кольорового скла. Як тільки стемніє, фотореле вмикає електрику і «писанка» засвічується магічними вогнями.

Фото: Vlad Gremetchuck

Автором «Писанки» є львівський архітектор Костянтин Малярчук.  (серед його робіт — пам’ятник композитору Ігорю Білозіру на Ли­чаківському цвинтарі). Дорогою до каплиці проходить хресна дорога.

2. Грот Прийма

Розташований за 2 км від Миколаєва. Вважається, що це одне з найдавніших (або й найдавніше) мисливських поселень України, яке використовувалося здебільшого взимку як сховок від нeгоди. Початки його функціонування сягають 30-20 тис. років до нашої ери. Цей комплекс продовжував функціонувати протягом кам’яного віку аж до ранньої бронзи.

Це кам’яна печера, що має три яруси, площею близько 25 кв.м. Також тут знайшли кістки давньої людини-неандертальця (або кількох), — перша така знахідка на Галичині.

Кажуть, що грот стоїть на кістках велетнів, один з яких пильнує вхід у печеру й тепер. Також існує припущення, що Прийма пов’язана переходами з іншими печерами поблизу районного центру.

Дорога сюди веде повз кар’єр, звідки радять йти пішо чи їхати велосипедом.

3. Фортифікаційні споруди Першої світової

У Миколаєві також існує фортеця, побудована ще за австрійського панування 1910-1913 років, щоб захистити переправу військ через Дністер.. Вірніше те, що від неї залишилось.

Колись велетенська інженерна споруда мала 23 польові укріплення, 8 батарей, а гарнізон налічував 10 вояків. Під час Першої світової тут відбувались запеклі бої між австрійською та російською арміями.

Штольні (закриті позиції Форту № 1), в яких розміщувалися артилерійські гаубичні батареї

Передові артилерійські спостерігачі розміщалися на г. Малявка та тростянецьких висотах. Всі форти та спостережні пункти були пов’язані телефонним зв’язком з центром управління вогнем, який знаходився в ДОТі біля Миколаєві на г. Стіжок.

Центр управління артилерійським вогнем

Останні десятиліття не пожаліли пам’ятку – її поглинали піщані кар’єри, будівництво та господарська діяльність мешканців Миколаєва та навколишніх сіл.

«Протистояти ідеології “русского міра” можна лише, розмовляючи українською» — австрійський професор

Концепція “русского міра” є глибоко націоналістичною ідеологією найгіршого штибу, найкращою відповіддю на неї було б спілкуватися українською мовою.

Цю думку висловив професор Інституту славістики Віденського університету та президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер в інтерв’ю Укрінформу.

“Ми всі знаємо про концепцію “русского міра”. Це глибоко націоналістична ідеологія найгіршого штибу, на підставі якої Росія веде вiйнy з Україною. Коли кажуть, що там, де російськомовні, там – Росія чи “русскій мір”, правильною відповіддю на все це було б спілкуватися саме українською мовою”, – сказав Мозер.

Міхаель Мозер переконаний, що здоровий патріотизм є важливим як для України, так і для будь-якої іншої країни. “А бути патріотом – означає перейматися тим, щоб твоя держава розвивалася якнайкраще, поширення української мови також є важливим чинником”, – додав він.

Професор зазначає, що твердження російської пропаганди про утиски російської мови в Україні є “брехнею”.

“Нам розповідали, що у Львові нібито б’ють людей за російську мову. Насправді, не лише били, а й yбили людину. Ось тільки за українську мову…Перебуваючи в Україні, я був не лише в Києві, який, до речі й на щастя, нарешті дуже українізується, Львові, Ужгороді чи Рівному, а й також у Донецьку, ще перед війною, у Харкові й Одесі. І не раз переконувався, що насправді в Україні пригнічують не російськомовних, а україномовних громадян”, – заявив він.

Будучи істориком слов’янських мов і займаючись передусім дослідженням української та російської мов, Мозер вказує на те, що сучасна Українська держава займає історично україномовну територію, а “мовний кордон між російською та українською фактично повсюди знаходиться поза кордонами України”.

“І те, що багато людей розмовляють російською у великих містах, ще нічого не означає – етнографічна ситуація визначається не на підставі великих міст. Потрібно дивитися на села. А, як відомо, українська поширена і в селах на сході України. Тож коли мені хтось каже, що той регіон – російськомовний, то я розумію, що ця людина нічого не знає про Україну”, – зазначив австрійський професор-україніст.

“Якщо ми дамо забрати у нас українську, то зникнемо як нація”: кулінар і ведучий Клопотенко

Відомий український кулінарний експерт, шеф-кухар, бізнесмен та телеведучий Євген Клопотенко став висловив свою позицію щодо української мови і став на її захист. Він розповів, як з російської поступово переходить на українську й закликав шанувати державну.

Про це Клопотенко написав на своїй сторінці у Фейсбук.

“Останні три роки я публічно спілкуюся українською. До того рідна виходила з моїх вуст набагато рідше. З деякими друзями досі розмовляю російською.

І от, що я маю вам сказати. Можна розмовляти російською та бути українцем. Правило про перехід на мову співрозмовника – маячня. Можна балакати та думати тією мовою, якою зручно. Але. Державною мовою має бути лише українська. Без варіантів та компромісів. Одна єдина.

Особливо зараз, коли країна у стані війни, а мова – у стані жертви. Тільки-но українська в житті людей почне переважати (її буде чутно в магазинах, кафе, будь-яких державних структурах), то обурення зникне. Бо українська стане природною. Як само собою. Висловлювання про те, що мова роз’єднує людей – фігня. Мова об’єднує та дає відчуття дому.

Коли я перейшов на українську, то почав більше любити свою країну та глибше її відчувати. Нібито ми – це щось єдине та нероздільне. Це як пірнути в енергетичне джерело. Я відчув силу, захист та любов.

Наостанок. Розмовляйте тією мовою, якою подобається. Але пам’ятайте одне: якщо ми дамо забрати у нас українську, то зникнемо як нація. Це моя позиція стосовно мовного закону”, – зазначив кулінар.

https://www.facebook.com/evgeniy.klopotenko/posts/4003776056359138

Нагадаємо, 28 березня 2019 року у Львові представили збірник рецептур страв для харчування дітей у школах, розроблений кухарем Євгеном Клопотенком та його командою.