Цьогоріч українська “Вікіпедія” піднялася на два рядки й опинилася на 19 місці в світі за відвідуваністю.
Про це засновник ГО “Вікімедіа Україна” та генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич повідомив виданню Ain.ua.
Він поділився також іншими підсумками 2017 року.
Так, за рік, що минув, було створено понад 85 тисяч статей українською мовою, що на 40% більше в порівнянні з 2016 роком. Тож кількість українськомовних статей на платформі вже перевищує 757 тисяч. Це 16-й показник у світі.
Втім, раніше Юрій Пероганич зазначав, що за загальним обсягом створених текстів українська версія “Вікіпедії” знаходиться 12 місці.
У 2017 кількість змін, внесених до української «Вікіпедії», стала більшою за 20 млн і склала 21,7 млн.
У 1950-х роках готель отримав друге життя – його реконструювали після війни. З’явилася швейна майстерня, перукарня і навіть бібліотека з фондом 25 000 книг. У радянський час готель здобув славу під назвою «Україна» – скільки зірок телеекрану зупинялося в цих номерах! Наприклад, Олександр Вертинський, в честь якого тепер названо один з тематичних люксів. Джерело фото: premier-palace.phnr.com. Любив тут бувати і Володимир Висоцький – його ім’ям названо розкішний люкс «Прем’єр Паласу».
Подейкують, що Любов Орлова, зупиняючись у готелі, просила поставити її телефон… на шафу! І кожного разу піднімалася на стілець, щоб до нього дотягнутися. Це допомагало 60-річній актрисі підтримувати фізичну форму. Тепер в готелі є тематичний люкс, присвячений Любові Орловій.
А скільки знаменитостей зі світовим ім’ям зупинялося у п’ятизірковому «Прем’єр Паласі» за роки незалежності України: Стівен Спілберг, Орнелла Муті, Софі Лорен, Кондоліза Райс – цей список досягає декількох сотень гучних імен.
Першим господарем цього будинку був золотих і срібних справ майстер. А в довоєнний час тут розташувалася антикварна крамниця і книжковий магазин, в якому друкували і продавали чудові листівки з чарівними краєвидами Львова. Протягом століть кам’яна споруда зазнала безліч перебудов, але, все ж, зберегла свою середньовічну структуру та елементи ренесансу. Зараз це витончений бутик-готель, що налічує 72 елегантних номери.
Відчути чарівність старовини ви можете, оселившись у готелі або ж заглянувши до його ресторанів та чудових терас.
Адреса: Львів, вул. Театральна, 16.
Аристократична вишуканість – основна родзинка готелю, що з’явився в 1890 році. Тоді він мав назву «De La Rus». У театральному залі, обладнаному в саду, проходили різні карнавали і вистави, демонструвалися твори мистецтва. Але особливим блиском готель засяяв після реконструкції. Над його зовнішнім виглядом працювали відомі віденські архітектори, завдяки яким перевтілилися оперні театри у Відні, Одесі, Турині.
Тризірковий готель змінив назву і став носити ім’я свого засновника, Жоржа Гофмана. На той час це був готель суперкласу, що відповідає нинішньому п’ятизірковому. Тільки уявіть собі: вже сто років тому в «Жоржі» були цілодобова холодна і гаряча вода, центральне опалення, електроліфт. Партер будинку займали елегантні магазини для вельмож, перукарський і парфумерний салони, галантерея. У сяючих залах ресторану з шиком проходили бали і звані вечори. Серед гостей готелю були – Оноре де Бальзак, Етель Войнич, Йоганнес Брамс, Джакомо Казанова, Ріхард Штраус, Ференц Ліст, Юрій Гагарін. Це один з найцікавіших готелів Львова.
Зараз готель пропонує гостям вишукані номери, ресторан, панорамну терасу. До речі, є тематичні люкси. Один з них виконаний в ретро-стилі і присвячений Оноре де Бальзаку – саме в ньому письменник зупинявся, коли їхав до своєї коханої.
Адреса: Львів, пл. Міцкевича, 1.
В ньому зупинялася і оперна діва зі світовим ім’ям Соломія Крушельницька, і легендарний німецький композитор Ріхард Штраус. Не дивно, що з такими постояльцями готель намагався випереджати свій час: вже в середині 20-х років минулого століття кожен номер був обладнаний телефонним зв’язком, що було великою подією для Львова.
Назва вибрана не випадково. Адже саме звідси, з великих вікон відкривається чарівна панорама старого Львова з його центральним проспектом, Оперою, старовинними соборами і віковими вежами.
А щоб відчути атмосферу богемного життя, можна обрати для себе вишуканий напівлюкс або тематичний люкс «Опера».
Адреса: Львів, пр. Свободи 45.
Нині гостям пропонують відчути дух австро-угорської імперії, зануритися в епоху розкоші імперського стилю, величі і чарівної грації Львова 19 століття.
Адреса: Львів, вул. Грабовського, 11.
Поява цього особняка на початку минулого століття стала подією для тодішнього Катеринослава. Це була блискуча будівля зі складними куполами, червоною черепичною покрівлею, багатоярусними шатровими башточками з кованими шпилями. Будинок, збудований у стилі українського модерну, ставсвоєрідним меморіалом Запорізької Січі. Центральну вежу вінчав шпиль-флюгер, що зображав сцену двобою двох кіннотників – запорізького козака і шляхтича. Вражало і внутрішнє оздоблення будинку, особливо – великі металеві човни в стилі Київської Русі, що спускалися зі стель у вигляді люстр.
Прибутковий будинок Хрєннікова зобов’язаний своєю появою господареві, молодому мільйонерові, інженеру і власнику одного з перших у місті автомобілів. Оригінальна будівля, зведена за його задумом, стала візитівкою міста і часто зображувалася на сувенірних листівках. На жаль, будинок сильно постраждав під час війни: його спалили фашисти. Але споруду відновили ще в радянський час. І розмістили в будівлі готель «Україна». А в 1990-ті будівлю реконструювали, наблизивши її вигляд до початкового. Тепер «Гранд готель Україна» – один з найпрестижніших готелів міста, де пропонують навіть президентський люкс.
Адреса: Дніпро, вул. Короленка, 2.
Готель «Лондонський» – пам’ятник архітектури, створений на тому самому місці, де розташовувалася антична попередниця Одеси – гавань Істріан. Далеко не всі знають, що засновником і першим власником готелю став знаменитий французький кондитер Жан-Батист Карута. Всі модні французькі назви до того часу вже були «розібрані», і він вирішив звернути погляд до туманного Альбіону. Так одеський готель став «Лондонським». А виконали його в стилі італійського ренесансу.
Відчинивши свої двері перед відвідувачами в 1846, готель «Лондонський» з того часу є зразком аристократичної витонченості, блиску і розкоші.
В бізнес-готелі можна знайти як економний номер, так і президентський люкс.
Адреса: Одеса, Приморський бульвар, 11.
Цікаво, що в радянські часи готель отримав назву «Червоний». Під стать назві, його пофарбували в червоний колір. Але під осяйним одеським сонцем готель досить швидко марнів, набуваючи жовтуватого або навіть салатового відтінку. Одесити любили жартувати, що тільки в Південній Пальмірі можна замовити номер у «Червоному готелі», а приїхати в зелений. До своїх історичних коренів готель повернувся порівняно недавно, у 2010 році, знову засяявши у всій пишності.
«Брістоль» вважається одним з найкращих і дорогих готелів України. До речі, якщо трапиться зупинитися в цьому готелі, знайте, що до вас тут бувало безліч знаменитостей: Іван Бунін, Теодор Драйзер, Джеймс Олдрідж, Леонід Утьосов, Андрій Миронов і навіть американський мільярдер Арманд Хаммер. Для вимогливих гостей у п’ятизірковому готелі бізнес-класу передбачений президентський люкс.
Адреса: Одеса, вул. Пушкінська, 15.
Торговий центр з’явився наприкінці 19 століття: на його зведення пішло всього два роки, у що зараз віриться дуже важко. Пишна будівля була багато декорована античними скульптурами, насичена бароковими ліпними прикрасами. За це архітектуру будівлі навіть жартівливо порівняли з величезним тістечком з кремом.
Від початку був тут і готель, який вважалася одним з найкращих на півдні Російської імперії. З власною електростанцією, ванними, читальнею, рестораном, перукарнею, центральним опаленням. Повний шик! Але вже через рік після відкриття перлина Одеси палала серед білого дня при великому скупченні народу. Пожежна команда самовіддано рятувала постояльців готелю і чудово впоралася з гасінням: Пасаж майже не постраждав.
Адреса: Одеса, вул. Преображенська, 34.
Коклен-старший був у 19 столітті ексклюзивним постачальником меблів двору його Імператорської Величності, а Коклен-молодший – відомим архітектором французької школи. Фасад будівлі Будинку Кокленів, що є пам’ятником архітектури, прикрашає ліпний галльський Півень – символ старовинного французького роду Кокленів.
В готелі є 17 номерів, у створенні яких використовувалися дорогі матеріали – натуральне дерево цінних порід, мармур, натуральний камінь, шкіра. Стіни прикрашають картини і фрески.
Найбільший за площею номер готелю – тематичний люкс «Софі». Він присвячений Софії Рубінштейн – відомій вокалістці і піаністці, яка проживала тут наприкінці 19 століття. Номер прикрашений антикварними полотнами.
Багато хто з городян вважають, що жодна будівля Берегово не може зрівнятися із «Золотою павою»: різноманітні прикраси фасаду, акуратні башточки, керамічні мозаїки, виготовлені у вигляді павича, прекрасні візерунки…
Історично склалося, що тут довгий час був ресторан, але з 2003 року будівля відкрила свої двері і як готель. А ресторан, схожий більше на антикварну крамницю, продовжує існувати і понині.
Адреса: м. Берегово, пл. Ференца Ракоці, 1.
Над оздобленням цього будинку працювали відомі архітектори, намагаючись, таким чином, додати привабливості головній площі міста. Готель мав просторий заїжджий двір, в якому мандрівники і торговці могли влаштуватися на нічліг. У подальшому в цій будівлі розташовувався магазин з продажу різноманітних друкованих паперів та ювелірна майстерня. А нині в старовинній будівлі знову працює готель.
30 номерів готельного комплексу виконані в класичному стилі, що в поєднанні з мармуровою обробкою підкреслює елегантність інтер’єру.
Адреса: Чернівці, Центральна площа, 6.
Цей особняк знаходиться на найбільш відомій вулиці Харкова – Сумській, де ще в старовину зосередилося життя міста. Тут був побудований один з найбільш значущих доходних будинків Харкова. Він перебував у власності відомого страхового товариства «Саламандра». Над зовнішнім виглядом елегантного будинку, створеного в стилі північного модерну, працював син відомого санкт-петербурзького архітектора.
Готель тут з’явився відносно недавно. Під час реконструкції історичної будівлі постаралися максимально точно відновити всі деталі, а в холі відбудували дерев’яні сходи. Для гостей передбачено 24 оригінальних номери.
Адреса: Харків, вул. Сумська, 19.
Колись ці землі належали аристократам Шенборнам, які залишили яскравий слід в історії українського Закарпаття. Завдяки їм і з’явився чарівний замок-палац. Його будували за астрономічним принципом: 365 вікон вказують на зв’язок з кількістю днів у році, 12 входів уособлюють 12 місяців, а 4 вежі відповідають порам року.
У радянський час колишню графську резиденцію віддали під санаторій. Звичайно, у палаці немає спальних корпусів. Але опинившись в санаторії «Карпати», вам випаде можливість гарненько роздивитися романтичні види і насолодитися графським парком.
Фрагмент часопису “Нова хата” за січень 1938 р.
