Львовом пройшла Хода звіздарів (ФОТО, ВІДЕО)

Сьогодні, 8 січня, центром Львова пройшла традиційна Хода звіздарів. Про це інформує кореспондент «Вголосу».

Хода стартувала від Храму Пресвятої Євхаристії на площі Музейній, прошла вулицею Ставропігійською, площею Ринок, вулицею Катедральною. Заколядували учасники ходи перед міською Ратушею, біля пам’ятника Діві Марії на проспекті Свободи, біля пам’ятника Тарасові Шевченку та перед Оперним театром.

Головним символом Ходи-2018 стала звізда «Героїчна» – створена із предметів військової амуніції. Її сьогодні урочисто несли учасники російсько-української війни на Донбасі.

Також до ходи приєдналися творчі колективи із Польщі, Білорусі, Туреччини та Словаччини.

Усі фото/відео: Вголос

Як у Шевченківському гаю святкують Різдво. Фото

У Львові тривають різдвяні святкування, пише Твоє місто.

З 7 січня в Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького триває фестиваль «Різдво в гаю». Традиційно відкрили свої двері садиби Шевченківського гаю, де відбуваються майстер-класи, читання різдвяних казок, гості спільно колядують від хати до хати. Гості фестивалю потрапляють в атмосферу родинного тепла і стають учасниками справжньої різдвяної містерії.

Протягом трьох святкових днів, 7-9 січня, усі охочі також навчаться створювати різдвяні павуки з соломи, відвідають майстер-класи з прядіння, скуштують хліб, випечений в старовинній печі, почують про давні звичаї святкування Різдва та приготування традиційних різдвяних страв. Під час Свята «Різдво в Гаю» відбуваються театралізовані дійства вертепів і різноманітні зимові забави, а також колядують гурти автентичного співу.

Фото Євгенія Кравса та Микити Гладченка

«Наше Рiздво» – спільний альбом «Скрябіна», Тараса Чубая та друзів

«Наше Рiздво» – ще один спільний альбом співака Тараса Чубая, а також гуртів «Плач Єремії» «Скрябін» Юлії Лорд і Андрія Підлужного (Нічлава).

Виданий у 1999 році.

https://www.youtube.com/watch?v=v6YZVM4kSIE

00:00 Інтро

01:00 Бог ся рождає

06:50 Спи, Ісусе, спи

11:00 В глибокій долині

16:20 Нині Рождество

20:40 Миколай Бородатий (ремікс)

27:00 Миколай Бородатий (Плач Єремії)

Хто така Загорецька Людмила Степанівна: факти про учасників і найкращі номери

Львівська команда коміків “Загорецька Людмила Степанівна” у складі Віктора Розового, Святослава Антіпова та Дмитра миттєво підкорила українців нестандартним гумором та своїми фірмовими фразами. То хто така “Загорецька Людмила Степанівна” (ЗЛС)?  Радіо Максимум розповідає про хлопців, що “порвали” Україну.

“Загорецька Людмила Степанівна” під наставництвом Юрія Горбунова стала однією з двох коменд-переможниць третього Чемпіонату України з гумору “Ліга сміху”. Пригадаймо цю “рвань”!

Про “Загорецьку Людмилу Степанівну” багато хто дізнався завдяки “Лізі Сміху”, однак Віктор Розовий та Святослав Антіпов далеко не новачки серед коміків. Свою команду хлопці заснували ще 2011 року. На той час вони були гравцями двох КВК-команд Львівської політехніки. Одразу розкриємо інтригу: реальної Загорецької Людмили Степанівни не існує, тому назва, як і сам гумор львів’ян, небанальна.

Шлях до перемоги в Лізі Сміху

Свій шлях до “гумористичного дна” Загорецька починала з участі в різних західноукраїнських лігах КВК. Вперше команда гучно заявила про себе вже через рік після створення. Четвірка в складі Олександра Лопушанського, Віктора Розового, Святослава Антвіпова та Андрія Лазарця дійшла до фіналу Львівської ліги КВК “Європа”. Незважаючи на те, що команда посіла останнє місце в фіналі, “Загорецьку Людмилу Степанівну” назвали головним відкриттям сезону.

У перший сезон створення Ліги сміху львівська команда впевнено виграла рівненську Лігу сміху, а в другому сезоні стала чемпіоном тернопільської ЛС. Третій сезон чемпіонату з гумору став для хлопців із ЗЛС тріумфальним, адже вони виграли головну лігу.

За словами Віктора та Святослава, під час проекту вони найбільше потоваришували із “Вінницькими”, а також командою “Отдихаєм вмєстє”, хмельницьким “Форматом”, “Ляпасом” з Тернополя, і, звісно, з “Віпом” – з Володькою, ну і з Танькою.

Якими є учасники ЗЛС у житті?

Віктор Розовий та Святослав Антіпов кардинально відрізняються від своїх сценічних персонажів. Хлопці дуже стримані та спокійні. Віктор веде здоровий стиль життя та займаєхться спортом. А от Святослав не так давно повернувся з армії: він служив у славнозвісній львівській 80-ій бригаді.

Для обох коміків гумор залишається більше хобі, а не роботою. Віктор заробляє на життя проведенням корпоративів, весіль чи інших урочистих подій, а Святослав поки що в творчих пошуках. На додачу, “Загорецька” бере участь в шоу як “Ігри приколів”.

Не можемо оминути увагою і проект учасників ЗЛС Kurwa Matj, яким хлопці займалися в рамках львівського “Вечора колєг”. Пісні про Йосипа та Влодика, які живуть поблизу польського кордону, був дуже популярним в мережі.

Спеціально для шанувальниць Загорецької ми дізналися, що Віктор Розовий має дівчину, з якою зустрічається вже 5 років. А от серце Святослава – вільне.

Загорецька – найкращі виступи

Кожен виступ “Загорецької Людмили Степанівни” був справді “рванню”. До вашої уваги ТОП-5 номерів команди, які розсмішать вас до сліз.

Де на Львівщині покататися на лижах. Гірськолижні курорти області

Управління туризму та курортів Львівської ОДА оприлюднило інформацію про гірськолижні курорти Львівської області, де всі охочі можуть весело й активно відпочити.

Славське, Сколівський район

Це один з найбільших гірськолижних центрів України, відомий далеко за її межами, місце тренування національної збірної. У Славському функціонує 7 гірськолижних зон, на яких діють 17 лижних трас, два канатно-крісельний та 16 бугельних витягів з  пропускною здатністю близько 7 тисяч лижників на годину. Основні лижні траси прокладені на схилах гір Тростян, Погар, Кремінь, Менчіл, Варшава.Славське має досить розвинену інфраструктуру зимового відпочинку. Крім катання на лижах і сноуборді, можна покататися на санках, снігоходах і запряжених кіньми санях. Тут надають послуги прокату лижного спорядження, бази відпочинку, готелі, пансіонати, приватні садиби, ресторани, кафе, бари, де почастують стравами справжньої карпатської кухні, а трав’яні чаї з медом та гаряче вино з приправами та корицею не залишать нікого байдужим. Після снігових розваг поновити сили можна в лазнях і саунах або відвідати спа-центри. Любителі цікавого дозвілля можуть зіграти в більярд, боулінг або відвідати дискотеку.

г. Тростян (1235 м) – найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту, що розташований на відстані 2 км на захід від центра Славського та є частиною гірського хребта Звинів Стрийсько-Санської верховини.

Відстань від Львова 138 км.

Гірськолижні траси: 7, довжиною близько 1300 м різного рівня складності;

Витяги: 1 – крісельний, 7 – бугельних, бебіліфт.

На даний момент працює лише один підйомник – Центральний.

Крісельна дорога в 2 боки – 180 грн до 10 січня, 150 грн до 28 лютого + застава за картку 30 грн. Ціна денного абонемента на всі підйомники Тростяна становить 420 грн (+ застава 30 грн). Чотири підйоми на бугелі – 180 грн.

Години роботи: з 09:00 до 16:30

г. Погар розташована в центрі села Славське. На горі є траси, одні з найдовших, довжина яких сягає 1600 м. Також є прокат спорядження та тюбінг-парк, початківцям можна скористатись послугами кваліфікованих інструкторів.Поблизу підніжжя гори облаштована автомобільна стоянка, що є дуже зручно для туристів, які приїхали покататись на лижах в цю місцевість.Також організовані харчові пункти (столики та кіоски), де можна скуштувати смаколики та гарячого вина.

Гірськолижні траси: 3, довжиною близько 1600 м.

Витяги: 1 новий парно крісельнийвитяг, з утепленими сидіннями, довжиною 1200 м (виробництво Австрія); 1 бугельний витяг (600м) і 2 дитячих по 150 м (бебіліфт).

Виходи під снігові пушки: 8шт.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов. Уточнювати за тел.: 0677226155; 0677226177

Ціна 1 підйому – 30 грн; півдня катання – 200 грн; повний день (9.00-16.45) – 300 грн. Для дітей від 6 років – 50% знижка, дітям до 6 років – безкоштовно. Оглядовий підйом без спорядження: дорослий – 60 грн; дитячий – 40 грн.

г. Кремінь – гора в Карпатах поблизу міста Славське, на якій є відома серед початківців гірськолижна траса «Політехнік» (Політех). Ця траса є відмінним місцем для навчання катанню на лижах та відпочинку з дітьми. На схилах гори є 2  бугельні підйомники: Політехнік (НУ «Львівська політехніка») довжиною 600 та ФМІ (Фізико-Механічний Інститут ) довжиною 1000 м. Самі схили гори мають довжину від 600 до 900 метрів, та ширину 100-160 метрів, перепад висот 180-200 метрів. На самій горі можна взяти на прокат гірськолижне спорядження, купити їжу в кіосках та скористатись послугами інструкторів

Підйом на машині УАЗ або на бугелі на гору – 12 гривень із людини.

Години роботи: з 09:00 до 16:45

Чим добратися: потяги в напрямку Ужгорода (зупинка ст. Славське), електричка Львів – Мукачево; автобуси Львів – Славське, Ужгород, Стрий. Власним транспортом трасою Київ–Чоп.

Координати для GPS: 48° 50′ 0″ N, 23° 27′ 3″ E, 48.833333°, 23.450833°.

с. Волосянка, Сколівський район

Невелике село Волосянка розташоване в Сколівському районі Львівської області за 8 км від відомого гірськолижного центру. До курорту Волосянка є зручний під’їзд, а на самому курорті – двокрісельний підйомник.

Відстань зі Львова:145 км.

г. Високий Верх прокладено понад 9000 м. гірськолижних трас різного рівня складності – сині (прості), червоні (середньої складності) та чорні (складні). Гірськолижні траси обслуговують: крісельний витяг, три бугельні витяги та мультиліфт для дітей і початківців. Крісельний витяг ТК «Захар Беркут», встановлений в 2005 році і є найдовшим в Україні. Нижня (привідна) станція витяга розташована при в`їзді на територію комплексу поблизу корпусу готелю, а верхня (обвідна) станція – на вершині г. Зворець. Крім кінцевих станцій, біля відмітки висоти 1075 м функціонує проміжна станція підсадки.

Вартість пропуску на підйомник на цілий день (9.00-16.30) – 350 грн (дорослий), 180 (дитячий); у вихідні та святкові дні – 400 гривень (дорослий), 200 (дитячий). Оглядова поїздка на підйомнику без спорядження для дорослого – 80-100 грн, для дітей – 50-70 грн.

Години роботи: з 09:00 до 16:30

Чим добратися: залізницею до станції Сколе або Воловець, далі – автобусом або таксі. Власним автомобілем: до Славського, далі до Волосянки.

Координати GPS: 48.780726569520844, 23.427271842956543, 48°46’51” 23°25’38”

г.Ільза

Спуски: 1 траса довжиною до 750 м,  низького рівня складності;

Витяги: 1 бугель довжиною 750 метрів

Години роботи: з 09:00 до 17:30, нічне катання – під замовлення.

Вартість абонемента: 250 грн/день

На гору Ільза також веде ознакований лижний туристичний шлях (траса шляху: смт Славсько – гора Ільза – с.Волосянка). Протяжність самого маршруту в один бік – 8,7 км. Він розрахований на активних туристів, які полюбляють піші мандрівки чи лижні походи.

с.Тисовець, Сколівський район

Цей гірськолижний курорт у Карпатах, оточений хвойним лісом, розташований на висоті 1017 м над рівнем моря. Населений пункт Тисовець був колись відомим як центр зимових видів спорту міжнародного значення. Тут довго тримається сніговий покрив. Ширина трас досягає 30-60 м. В Тисовці прокладені траси для бігових лиж, біатлону, могулу, фрістайлу, сноуборду, сноутюбінгу. Тут можна покататися на санках, є лижні трампліни. Спуски круті, проте для новачків є окрема траса. Працює прокат лижного спорядження, надаються послуги інструкторів.

Відстань від Львова 140 км.

Наразі на території гірськолижного курорту проходить капітальний ремонт. Взимку буде працювати один витяг для підготовлених людей, спец-слалом. Новачкам, або сім’ям з дітьми поки що не варто приїжджати.

Відкриття сезону: березень 2018р.

с.Орявчик, Сколівський район

Розташований курорт на території заповідника «Сколівські Бескиди» недалеко від траси Київ–Чоп. Включає в себе два гірськолижних центри – комплексу відпочинку «Звенів» та комплексу відпочинку «Орявчик». На схилах гір прокладені траси для початківців, середнього та складного рівня. Гірськолижний курорт в Карпатах Орявчик, витяги є на гірськолижному комплексі «Звенів» і готельному комплексі «Орявчик». Підходять любителям сноуборду.

Відстань зі Львова:136 км.

Траси:комплекс «Орявчик» має 2 траси середньої складності по 450 м кожна для початківців та дітей; комплекс «Звенів» має 4 траси довжиною від 400 до 1400 м для лижників та сноубордистів. Верхні 400 м траси більш складні, далі траса переходить у плавний спуск. Також тут є траса для сноутюбінгу (катання на надувних санках) довжиною 100 метрів.

Витяги: на лижному комплексі «Звенів»: бугельний  (960 м), бугельний (960 м), бугельний (350 м), витяг для сноутюбінгу (100); у готельному комплексі «Орявчик»: бугельний (400 м).

Чим добратись: залізницею до станції Сколе будь-яким потягом в напрямку Ужгорода, далі на таксі, маршрутним автобусом або за попередньою домовленністю з власниками готелів. Автомобілем треба їхати по трасі Київ–Чоп до с. Козьова, тоді на с. Орявчик за вказівником «Тисовець», «Звенів». Координати GPS: 48° 57′ 56″ N, 23° 16′ 56″ E 48.965556, 23.282222.

Години роботи, вартість абонементів: Орявчик – бугельний «швабра» 100грн/день.

На даний момент витяги не рентабельні,протягом 2018 року працювати не будуть,зо додатковою інформацією звертвтись за тел: +3806726061

Звенів-бугельний «швабра» 15 грн/підйом, бугельний «тарілочка» 12 грн/підйом,мультиліфт для сноутюбінгу 20 грн/4 спуски

Години роботи: з 09:00 до 17:30.

с.Плав’є, Сколівський район

Гірськолижний курорт Плай зручний для жителів Львова розташуванням.  На території гірськолижного комлексу облаштовані витяги, найдовший з яких протяжністю 1200 м, перепад висот сягає 260 м.  Прокладені гірськолижні траси як для досвідчених лижників, так і для початківців.

Відстань зі Львова: 140 км.

Траси: 5 спускових трас: за складністю 3 червоні (середнього рівня), 2 сині ( легкі) та 1 чорна у верхній частині гори (складна).

Витяги: 2 чотири крісельні довжиною 1000 м; мультиліфт (бугельний) – 350 м; бебі-ліфт – 350 м.

Чим добратися: комплекс розташований за декількасот метрів від траси Київ–Чоп біля с. Плав’є. Проїзд залізницею: до станції Сколе або Воловець (потягами Львів–Лавочне, Львів–Мукачево, Львів–Чоп, Львів–Ужгород). Автобусом: по трасі Київ–Чоп до повороту на с. Плав’є. Автомобілем: через Сколе, поворот на Козьову (курорт Тисовець), Орява, далі поворот на с. Плав’є до комплексу «Плай».

Координати GPS: 48°54’6″N, 23°17’43″E

1 підйом (бугель) – 50грн. 1 підйом (крісло) – 70 грн, абонемент півдня (09:00-13:00) – 400 грн, абонемент півдня (13:00-17:00) – 400 грн, абонемент 1 день – 700 грн.

Години роботи: з 09:00 до 17:30.

Гірськолижний комплекс “Буковиця”

“Буковиця” – це сучасний гірськолижний комплекс України, що знаходиться в Східних Бескидах карпатських лісів. Розташований в місті Борислав на невеликій відстані від таких популярних бальнеологічних курортів як Трускавець та Східниця. Комплекс користується найсучаснішими та обов’язково сертифікованими за міжнародними стандартами обладнанням та технічними спорудами. Є траси як для новачків, так і для досвідчених лижників та сноубордистів. На базі комплексу “Буковиця”  функціонують гірськолижна школа та спортивний клуб “Бориславська сніжинка”, де під наглядом досвідчених інструкторів та наставників, вас навчать кататися на лижах і сноуборді, допоможуть удосконалити та розвинути свої навики.

Відстань від Львова 100 км.

Виходи під снігові пушки: 9 шт.

Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1000 м.

Витяги: 3 витяги Doppelmayr (700 м), Multilift (200м).

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

Гірськолижний комплекс “Казкова Поляна” с. Поляна, Миколаївський район

На території комплексупрацює лижна школа, де досвідченіінструктори з задоволенням Вам покажуть та поставлять правильну техніку.Особливістю гірськолижного комплексу “Казкова Поляна” є вечірні катання та тюбінг-парк. Також на території комплексу працює прокат спорядження та кафе.

Відкриття сезону: 25 грудня

Відстань від Львова: 30 км.

Виходи під снігові пушки: 3 шт.

Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1100 м; траса №2 – 950 м.

Дитяча траса на 100м.

Витяги: 3 витяги на 950 м, 200м, 150м.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

с. Розлуч, Сколівський район

Біля села Розлуч на одній із баз відпочинку прокладена траса для початківців.Серед розваг, доступних гостям бази, крім лиж, можна відзначити санки та ковзанку.

Відстань зі Львова: 125 км.

Траси: траса для початківців, довжиною до 700 м, низького рівня складності.

Витяги: 1 бугельний (450 м).

Чим добратись: електричкою Львів – Сянки; автомобілем – від Львова через Самбір в напрямку Турки. Координати GPS: 49° 27′ 80″ N, 22° 58′ 48.70″ E

Вартість одного підйому – 8 грн. Прокат лиж/сноуборду обійдеться в 50 грн за день.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

Години роботи: з 09:00 до 17:00.

Корисна інформація:

Під час активного відпочинку взимку, наприклад, катання на лижах задіюються різні групи м’язів, які не працюють щодня або під час звичних нам тренувань. Тому важливо підготувати свій організм, щоби відпочинок на гірських схилах не був для нього шоком. Регулярні спеціалізовані тренування, хоча б тричі на тиждень, приблизно за 8 тижнів до вашої відпустки допоможуть уникнути травматизації. Перед початком сезону варто попрацювати над еластичністю м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Особливу увагу потрібно приділити м’язам задньої поверхні стегна та попереку. Наступний етап підготовки передбачає розвиток сили м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Тренування слід поєднувати з використанням вправ на розвиток координації рухів. Комплексний та відповідальний підхід до фізичного розвитку тіла забезпечить вам успішний лижний сезон без травм.

“Наша Лана Дель Рей”: кліп української співачки б’є рекорди на YouTube

Новий кліп української співачки Христини Соловій на авторський сингл “Fortepiano” кожен день збирає десятки тисяч переглядів і тримається на першій сходинці в українському сегменті YouTube. Про це пише Styler.

На сьогоднішній день ніжне відео на ліричну композицію користувачі мережі подивилися вже більше 1 237 000 разів. І це всього за два тижні.

До речі, сама Христина протягом останніх двох років разом з продюсером Святославом Вакарчуком і саундпродюсером Мілошем Еличем шукала необхідний саунд для композиції.

“Fortepiano” – найдорожча для мене пісня, одна з перших авторських. Протягом останніх двох років ми кілька разів її записували на студії, але кожен раз результат мене розчаровував. Протягом довгих студійних дискусій з Мілошем ми все ж дійшли до єдиного бачення саунду, і, в підсумку, він відповідає тому, що я привнесла спочатку в пісню при написанні. Мілош дуже трепетно підійшов до моїх ідей, і, я впевнена, – це найкращий результат нашої співпраці за весь час”, – коментує співачка.

За словами співачки, зараз – це найкраща її пісня.

“Даними синглом я привідкриваю завісу звучання мого другого авторського альбому. Народні пісні нікуди не зникнуть, впевнена, ще запишу улюблені народні пісні. Але зараз мені хочеться поділитися зі слухачами частинкою своєї історії, своєю музикою”, – додала Христина.

Виробництво кліпу Соловій довірила команді “Radioaktive Film”. Режисером стала Анна Бурячкова. Саме вона запропонувала співачці ідею, в якій Христина ні секунди не сумнівалася.

До слова, серед образів у кліпі можна вгадати Лоліту ” Володимира Набокова, про яку Христина писала дипломну роботу за спеціальністю “літературна творчість”. Також у кліпі відчувається гротескний реалізм культового серіалу Девіда Лінча “Твін Пікс”.

Всі ці елементи показують магію емоцій і розкривають артистку з іншого боку.

7 різдвяних пісень від сучасних українських музикантів

Портал “Громадське Культура” зібрав і авторські колядки, і навіть рок-н-рольні різдвяні композиції.

Vivienne Mort — Спи, Ісусе, спи

Автор пісень і композитор, отець Йосип Кишакевич у 1920-х роках створював хорові композиції на поезію Олександра Олеся й Лесі Українки. Тому періоду належить і написання колядки «Спи, Ісусе, спи». Її аранжування виконав на Громадському гурт Vivienne Mort.

Tik Tu — Сірий котку

Для святкового випуску проекту Stage 13 гурт Tik Tu привіз з Тернополя власну жартівливу колядку.

Христина Соловій — Народився Бог на санях

Вірші «Різдво» і «Коляда» увійшли до збірки Богдана-Ігоря Антонича «Три перстені», виданої 1934 року. Кобзар і бард Василь Жданкін поклав цю поезію на музику, а Христина Соловій заспівала її в студії Громадського.

Мар’яна Головко та Денис Донцов — Добрий вечір, господарю

Співачка Мар’яна Головко та гітарист Денис Донцов надали щедрівці джазового звучання.

ТНМК — Різдво — Рок-н-Рол

Гурт ТНМК з різдвяними святами асоціює не тільки колядки і щедрівки, а й рок-н-рол. До свят музиканти підготували не тільки новий трек, а й концертну програму «Різдво на майдані Конго» і виступи в різдвяних концертах фестивалю «Країна Мрій».

BLOOMS CORDA — Christmas goodness

Гурт Blooms Corda про передчуття Різдва і чогось чарівного заспівав разом із дитячим хором однієї з київських шкіл.

Максим Бережнюк та Дмитро Олексієнко у «Щедрику» поєднали бітбокс і сопілку.

Понад 200 дітей зі Сходу проводять Різдвяні свята у галицьких сім’ях

На Львівщину завітали понад 200 дітей з Донецької області. Упродовж 5 днів мешканці Сходу пізнають духовне і культурне надбання Галичини, повідомляє прес-служба ЛОДА.

Гостей з Донеччини привітали представники Львівської облдержадміністрації.

“Ми раді вітати вас на Львівщині, ви станете учасниками різноманітних святкувань, а також глибше пізнаєте звичаї та обряди нашого краю. Пам’ятайте, що Схід і Захід разом, від наших добрих справ та глибокої віри залежить як швидко закінчиться війна”, – зазначила заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.

Для дітей розробили цікаву програму святкування Різдва, яке вони зустрічають у галицьких сім’ях.

Вони проживають у районах Львівщини, де ознайомлюються з галицькими традиціями святкування Різдва, стають учасниками різноманітних культурних заходів, а також глибше пізнають звичаї та обряди краю.

Поширені в Україні імена та їхнє значення

Ім’я – невід’ємна частина особистості, а говорячи про українську культуру слід додати, що воно також дає людині святого захисника, патрона, до якого можна звернутися у важку хвилину, чесноти якого треба наслідувати.

Вибір імені залишається за батьками, саме тому їм слід обережно підійти до цього питання та заздалегідь підготувати варіанти, адже ім’я – це те, що людина буде чути багато разів кожного дня усе життя.

Традиційними українськими іменами були імена святих або біблійних персонажів, що мали єврейське, латинське, грецьке походження, бо їх носили перші святі й мученики. Окрім того, в українській культурі трапляються імена скандинавського походження, які разом з собою принесли лицарі-варяги. Такі імена, наприклад, носили перші князі та їхні дружинники.

Слов’янський фольклор також налічує багато імен дохристиянських божків чи імен просто складених із понять або прикмет, які батьки хотіли передати своїм дітям, бо вірили, що ім’я має магічну силу.

У статті kozakorium.com підготував перелік традиційних чоловічих й жіночих українських імен та їхніх значень.

Чоловічі імена та їхнє значення

• Адам – буквальне значення – людина виліплена із землі або глини (Євангеліє). Ім’я біблійного походження.

• Адріян – латинське чоловіче ім’я, що походить від імені Hadrianus утворене від римського родового прізвиська Hadrianus, що означає “той, хто родом з берегів Адріатичного моря”.

• Андрій – давньогрецьке ім’я, означає “мужній, хоробрий”.

• Антоній – походить від назви давньоримського роду Антоніїв (лат. Antonius).

• Анатолій – означає “схід сонця”, “схід”, “житель Анатолії”.

• Аскольд – скандинавське ім’я, що означає “золотий голос”.

• Афанасій – ім’я давньогрецького походження, означає “безсмертний”.

• Богдан – слов’янське чоловіче ім’я, означає “Богом даний”.

• Борис – походить від старослов’янського імені Борислав – “борець за славу”.

• Боян – українське і загальнослов’янське чоловіче ім’я, що означає “співець”, “оповідач”.

• Василь – ім’я має грецьке коріння, з’явилось в часи перських війн та на початку мало значення “перський цар, князь”.

• Валерій – має латинські корені, означає “здоровий”, “сильний”. У давньоримській міфології “Валеріус” був одним із епітетів бога Марса.

• Валеріан – походить від латинського Valerianus і означає “з роду Валеріів”.

• Віталій – латинського походження, означає життєвий, життєздатний, той що дає життя.

• Власій – давньоримського походження, означає “шепелявий”.

• Володимир – означає “той, хто володіє світом, прагне до договору, згоди”.

• Всеволод – слов’янське ім’я, буквально означає “володіти усім”.

• В’ячеслав – походить від давньоруських слів “вяче” – більше і “слав” – слава. В’ячеслав – “велика слава”, “найславніший”.

• Гліб – ім’я скандинавського походження, що означає “нащадок Бога”.

• Григорій – має грецьке походження та означає “уважний”, “зосереджений”.

• Дем’ян – грецького походження, означає “благодатний”.

• Данило – біблійне чоловіче ім’я, поширене в азіатських країнах, означає “Бог мій суддя”.

• Денис – слов’янське ім’я, що походить від грецького Діонісіос та означає “посвячений”, “той, хто належить богу виноробства й веселощів Діонісу”.

• Дмитро – грецьке ім’я, що означає “присвячений Деметрі (богині землеробства і родючості)”.

• Ераст – грецького походження, означає “чарівний”, “милий”.

• Євген – з грецької мови перекладається як “благородний”, “знатний”.

• Євстахій – давньогрецьке значення імені Євстафій – “твердий”, “стійкий”.

• Єремія (Ярема) – українське ім’я старослов’янського походження, пов’язане з іменем бога землі й родючості Ярила.

• Зеновій (Зиновій) – ім’я давньогрецького походження, в перекладі – “зевсова сила”.

• Зенон – ім’я давньогрецького походження, означає “подарунок Зевса”.

• Йосиф – ім’я давньоєврейського походження, буквально означає “Бог примножить”, “додасться”.

• Іван – українське чоловіче ім’я. Запозичене з єврейської мови за посередництвом грецької та церковнослов’янської. Означає “Яхве (Бог) змилостивився, помилував”.

• Ігор – ім’я запозичене з давньоскандинавского слова “Інгварр” (“Інг” – бог родючості, “Варр” – обачний, дбайливий). Інша версія, ім’я походить від давньоруського “Ін (ь) гвара” (охороняти ім’я Бога), що трактується як воїнство, сила, войовничий.

• Ігнатій (Гнат) – Латинське ім’я, що має два значення — “вогненний” і “ненароджений”.

• Ілля – українська версія біблійного (староєврейського) імені Eliyahu. Значення імені: мій Бог – Бог істинний.

• Ізидор (Ісидор) – ім’я давньогрецького походження, значення – “дар богині Ісіди”.

• Іриней – давньогрецького походження, походить від слова “Іренос” (мирний). Один з епітетів Зевса.

• Климентій – ім’я трактується двояко: латинське ім’я, що означає “милостивий, поблажливий”, і грецьке ім’я, що означає “виноградна лоза”.

• Костянтин – раннє християнське ім’я, що в перекладі з латинської мови означає “стійкий, постійний”.

• Лев – українське чоловіче ім’я, яке має грецькі корені. Означає “цар звірів”, “лев”.

• Леонід – походження імені пов’язано з давньогрецьким ім’ям Леонідас, яке в перекладі означає “схожий на лева”, “син лева”.

• Любомир – ім’я слов’янського походження, що буквально означає “той, хто любить мир”.

• Максим – ім’я латинського походження. У перекладі з латинської мови означає “найбільший, найвеличніший”.

• Маркіян – має латинське походження, означає “той, хто належить Марсу”, “присвячений Марсу”. Маркіян є одним з декількох імен, які присвячені культу римського бога Марса

• Марко – походить від латинського слова “маркус” – молоток. За іншою версією походить від імені римського бога Марса – бога війни, бога-покровителя стад і людей.

• Микита – ім’я грецького походження, що означає “переможець”, “перемога”.

• Микола – ім’я походить від давньогрецького “Ніколаос”, що перекладають як “переможець народів”.

• Мирон – грецького походження, перекладається як “миро”, “запашна смола”, “той, хто виливає миро”, “запашний”.

• Мирослав – старовинне слов’янське ім’я, яке означає “славний світом” “той, що прославляє світ”.

• Михайло – українське ім’я єврейського походження, що означає “Той, хто подібний до Бога”, “Хто як Бог?” або “Хто подібний до Бога?” в значенні — “ніхто не рівний Богу”.

• Нестор – грецьке ім’я, що означає “той, що повернувся додому”.

• Никифор – ім’я грецького походження, що означає “той, що приносить перемогу”.

• Олег – одне з дохристиянських імен, що має скандинавське походження, означає “священний”, “той, що присвячений богам”.

• Олександр – українське ім’я грецького походження. В перекладі з давньогрецької означає “захисник людей”.

• Олесь – українське ім’я, за походженням – зменшена форма імені Олександр, що стала самостійним ім’ям.

• Олексій – ім’я грецького походження. Давньогрецьке значення імені Олексій пов’язане зі словами “захищати”, “запобігати”, “відбивати”.

• Омелян – українське ім’я та прізвище. У перекладі з давньогрецької мови означає “той, що лестить”, “приємний у слові”.

• Орест – ім’я Орест має грецьке походження й означає “горець”, “дикун”.

• Пилип – Грецьке ім’я, яке означає “той, що любить коней”.

• Павло – християнське ім’я грецького походження, що означає “скромний”, “малий”​

• Петро – походить від давньогрецького слова “петра” – камінь, скеля, стрімчак, кам’яна брила.

• Радослав – українське ім’я, що означає “радіти славі” або “радити (допомагати, сприяти) славі”.

• Роман – Ім’я трактується двояко: латинське ім’я, що означає “римський, римлянин”, або грецьке ім’я, що означає “сильний, міцний”.

• Ростислав – українське ім’я, що означає “той, чия слава росте”.

• Сава – Арамійське ім’я, що означає “старець”.

• Святослав -ім’я має слов’янське коріння. Походження імені Святослав пов’язано зі слов’янськими словами “свята” і “слава”. Його давали дітям, які народились у сім’ях, які принесли своєму народові успіх, славу, світ.

• Севастіян -Грецьке ім’я, що означає “священний, шанований”.

• Северин – ім’я латинського походження. Походить від лат. severus — строгий, суворий, міцний.

• Семен – давньоєврейське ім’я, що означає “почутий Богом у молитві”.

• Сергій – ім’я походить від давньоримського родового імені Sergius. Не має однозначного трактування. Імовірно, ім’я має зв’язок із словами “servus” – “служитель”, або від “servi Dei” – служитель бога (маються на увазі давньоримські божества).

• Степан – ім’я походить із грецької мови. Перекладається як вінок або діадема – традиційний атрибут богині Гери.

• Тадей – ім’я є єврейським варіантом грецького імені Теодор, що означає “дар Бога”.

• Тарас – в перекладі з грецької означає “той, що бентежить ворога”, “той, хто навіює метушню”.

• Теодор – ім’я утворилося від грецьких слів “теос” – “Бог” і “доріс” – “подарунок”, тому його перекладають як “дар Божий”, “посланець Бога”.

• Теофіль – ім’я грецького походження. Значення – “улюбленець Бога”.

• Юліян – ім’я грецького походження, означає “сонячний”.

• Юрій – ім’я грецького походження, означає “землероб”.

• Юстин – ім’я латинського походження, означає “справедливий” (iustus – “справедливий, чесний, правдивий, порядний”).

• Яків – давньоєврейське ім’я, що означає “п’ята”. За біблійною легендою, Яків під час народження схопив свого брата за п’яту, щоб не відстати.

• Ярополк – традиційне слов’янське ім’я. Частка “Яро” означає “весна, або сонце”, а частка “полк” означає “половина, частина чогось”. Ярополк відповідно – частина сонця або весни. Ім’я давали переважно тому, хто народився у весняний період.

• Ярослав – давнє слов’янське ім’я, що означає “відчайдушний у своїй славі”.

Жіночі імена та їхнє значення

• Агафія – грецьке ім’я, що означає “добра, хороша”.

• Акилина – ім’я латинського походження, означає “орлиця”.

• Анастасія – жіночий варіант грецького чоловічого імені Анастасій (Анастас). Значення: повернута до життя, відроджена, воскресла, повстала, відроджена до життя.

• Анісія (Онися) – давньогрецького походження, означає “виконавча”.

• Анна (Ганна) – ім’я має давньоєврейське походження й означає “благодать”.

• Антоніна – ім’я бере початок від давньоримської династії Антоніїв, означає “та, що вступає в бій”, “та, що протистоїть”, “гідна похвали”, “противник”.

• Арета – ім’я грецького походження, що належало богині мужності.

• Богдана – Старовинне слов’янське ім’я, що означає “дана Богом”.

• Божена – ім’я має слов’янське походження. Божена перекладається як “божа”, “обдарована богом” або ж “благословенна”.

• Варвара – грецьке ім’я, що означає “чужоземна, жорстока”.

• Віра – українське ім’я, походить зі старослов’янської мови, де з’явилось як калька грецького імені “Пістіс”.

• Дарія – перське ім’я, що означає “володіє”, “та, що перемагає”.

• Єва – єврейське ім’я, що означає “життя”.

• Євгенія – грецьке ім’я, що означає “благородна”.

• Євдокія – ім’я грецького походження. Жіночий відповідник чоловічого імені Євдоким. Походить від слова εὐδοκία – благовоління (за іншим тлумаченням – “добра слава”).

• Євстахія – ім’я давньогрецького походження, значення – “тверда”, “стійка”.

• Зінаїда – ім’я грецького походження, означає “божественна дочка”, “та, що належить Зевсу”, “турботлива”.

• Зореслава – старовинне слов’янське ім’я, що походить від двох слів “зоря” та “слава”.

• Зоряна – українське ім’я давньослов’янського походження. Було поширене у часи до хрещення Східної Європи, потім вийшло з ужитку, але у XX ст. знову набуло популярності

• Зоя – ім’я давньогрецького походження, Зоя означає “життя”.
Іванна – українське ім’я. Походить від єврейського імені Йоганнан, що означає “Бог милостивий”. Запозичене до української через грецьку мову.

• Ірина – ім’я грецького походження, походить від імені богині мирного життя у давньогрецькій міфології Ейрени. Означає “мир”, “морська тиша”, “спокі”.

• Катерина – грецьке ім’я, що означає “чиста, непорочна”.

• Костантина – жіноча форма латинського імені Костантин. Означає “постійна”.

• Ксенія – ім’я грецького походження, означає “гостинна”. Походить від імен Оксана, Аксінья.

• Лада – старовинне слов’янське ім’я, що означає “мила, досконала”.

• Лариса – походить від назви грецького міста Лариса. З грецької мови “чайка”. У грецькій міфології Ларисою звали фессалійську німфу, внучку Посейдона і сестру Кірени.

• Лідія – грецьке ім’я, що означає “жителька Лідії (міста у Малій Азії – прим. Козакоріум)”.

• Любов – дослівний переклад грецького імені “Агапе”, тобто любов.

• Любомира -” слов’янське ім’я, утворене двома словами: “любов” і “мир”.

• Людмила – старовинне слов’янське ім’я, що означає “мила людям”.

• Марія – давньоєврейське ім’я, має кілька значень: “гірка”, “кохана”, “бажана”, “уперта” або “пані”.
Марта – арамійське ім’я, що означає “господиня, наставниця”.

• Меланія – грецьке ім’я, що означає “чорна, похмура, жорстока”.

• Мирослава – має слов’янські корені і є жіночою формою чоловічого імені Мирослав, що складається з двох слів “мир” і “слав, прославляй”.

• Мотрона – латинське ім’я, що означає “знатна жінка”, “поважна дама”.

• Надія – християнське ім’я, запозичене з грецької мови, є перекладом імені “Ельпіс”.

• Наталія – ім’я латинського походження, що означає рідна.

• Ніна – грецьке ім’я, що означає “пані, мешканка ассирійського міста Нін”.

• Олександра – давньогрецьке ім’я, що в перекладі означає “захисниця”.

• Олена – давньогрецьке ім’я, що означає “обрана”, “світла”. У грецькій міфології – найвродливіша з жінок.

• Ольга – ім’я скандинавського походження, що означає “свята”.

• Параскевія – християнське ім’я. Походить від грец. Παρασκευή – “очікування”, а також “переддень суботнього свята”, “п’ятниця”.

• Пелагія – Ім’я має давньогрецькі корені і означає “морська”.

• Радослава – старослов’янське ім’я, що складається з двох слів “Радість” та “Слава”. Означає “та, що радіє славі”.

• Роксана – арабське ім’я, що означає “божественне світло”.

• Роксоляна – українське ім’я, що значить “жінка з племені роксоланів”. У середні віки в турецьких та європейських документах терміном “роксолани”, “Роксоланія” називали Україну та вихідців з неї.

• Романа – Ім’я трактується двояко: латинське ім’я, що означає “римська, римлянка”, або грецьке ім’я, що означає “сильна, міцна”.

• Рута – єврейське ім’я, що означає “подруга” або “рудувата”.

• Соломія – походить від давньоєврейського слова “salom”, що в перекладі означає “мир”. Також для порівняння: Соломон, буквально мирний, та відоме арабське привітання ас-саляму алейкум, тобто “мир вам”.

• Софія – давньогрецьке ім’я, що в перекладі означає “мудрість”.

• Стефанія – ім’я має грецьке коріння і є спорідненим до слова “Стефанос”, яке означає “корона”, “увінчаний”.

• Тамара – ім’я має фінікійське походження та буквально перекладається, як “пальма”.

• Таїса – ім’я грецького походження. Значення неясне: можливо, означає “присвячена богині Ісіді”.

• Теодора – жіноча форма чоловічого імені Теодор. Ім’я утворилося від грецьких слів “теос” – “Бог” і “доріс” – “подарунок”, тому його перекладають як “дар Божий”, “посланниця Бога”.

• Тереса (Тереза) – має безліч варіантів походження, але більшість з них відносяться до грецького кореня “терезіс”, що означає “охорона” (можливо, тому ім’я Тереза іноді перекладають як “захисниця” або “мисливиця”).

• Тетяна – грецьке ім’я, що означає “засновниця, володарка”.

• Харитина – ім’я має грецьке походження та означає “та, що наповнена благодаттю”.

• Христина – має грецьке походження. В українську культуру ім’я було принесене з Візантії разом із християнством. Походження імені Христина пов’язане зі словами “присвячена Христу”, “християнка”.

• Юліана – походження імені Юліана латинське. Воно є жіночим варіантом чоловічого імені Юліан. Означає “сонячна”.

• Юстина – походить від латинського слова, що означає “справедлива”. У Древній Русі вживався інший варіант імені – Устина, Устинія.

• Ярослава – давнє слов’янське ім’я, що є жіночим варіантом імені Ярослав. Буквально означає “відчайдушна у своїй славі”.

Що змінилося з 1 січня для львів’ян

Традиційно в новому році на Україну чекає ряд змін. Редакція сайту 032.ua переглянули декілька законів і рішень уряду та місцевої влади і підготували п’ятірку нововведень, які вступили в силу з 1-го січня 2018 року.

З 1 січня парковка у центрі Львова коштує до 20 гривень

Згідно з ухвалою, за яку проголосували депутати Львівської міськради 21 грудня, з 1 січня 2018 року вартість паркування у центрі Львова зросла майже втричі. Тепер година стоянки автомобіля на закритих парковках в центрі міста коштує 20 гривень, на відкритих – 15 грн, а на парковках, які розташовані за центральною межею – 5 грн.

З 1 січня максимальна швидкість у місті – 50 км/год

З 1 січня набрала чинності постанова уряду №883 від 10 листопада 2017 р. Тепер максимально допустима швидкість руху автомобілів по місту становить 50 км/год.

З 1 січня сортування сміття є обов’язкове 

Папір в один контейнер, а пляшка – в інший. Згідно із статтею 32  Закону України “Про відходи” тепер сортувати мають усі побутові відходи на придатні до перероблення, небезпечні, і такі, що підлягають захороненню.

З 1 січня купити електрокар можна без ПДВ і акцизу

Згідно із змінами податкового кодексу, які були внесені 7 грудня, з 1 січня 2018 року скасовується ПДВ та акцизний податок на ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами. Ця норма буде діяти лише рік. Саме час львів’янам пересідати на електрокари.

З 1 січня зросла мінімальна зарплата

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року збільшено мінімальну заробітну плату. Тепер вона становитиме 3 723 грн. на місяць, а прожитковий мінімум для працездатної особи – до 1762 гривень.