Українсько-англійський музичний гурт, учасниці якого живуть у Львові та Лондоні, надав нове звучання ліриці Ліни Костенко.
Нещодавно дівчата випустили пісню «Крила», де поєднали слова відомої української поетеси зі звучанням бандури, клавішних та електроніки, – інформує кореспондент сайту 032.ua.
Основний жанр, у якому працює гурт «Ptakha» – це поєднання звуків сучасних електронних інструментів та фольклорних мотивів.
Варто зазначити, що музиканти над проектами працюють дистанційно, але при цьому постійно експериментують.
На проспекті Свободи у напрямку руху до оперного театру облаштують окрему смугу, аби пришвидшити рух тролейбуса. Таке рішення ухвалили під час засідання Міської комісії з безпеки дорожнього руху. Про це пише Tvoemisto.tv.
Смугу облаштують для тролейбуса №13, який виїжджає з кінцевої зупинки і рухається у напрямку до площі Різні. Водночас, на ділянці між площами Підкови і Різні ліквідують парковку. Як зазначив під час обговорення спеціаліст управління транспорту ЛМР Костянтин Баранюк, це прискорить рух тролейбуса. Зараз він їде від кінцевої до площі Різні 6 хвилин через запарковані авто, а після облаштування смуги долатиме цю відстань за 3 хвилини.
Як додав керівник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик, ліквідація можливості паркування на цій смузі змусить водіїв користуватися платним майданчиком неподалік, а не лишати автомобілі на проспекті.
Тепер увесь комплекс офтальмологічної допомоги маленькі пацієнти, в тому числі й немовлята, можуть отримати в міській дитячій клінічній лікарні у Львові. Тут створили спеціалізоване відділення і забезпечили його сучасним обладнанням, яке дозволяє не лише своєчасно й ефективно виявляти патології зору у дітей, а й дає змогу проводити складні операції на оці. Лікарі вже прооперували трьох діток з вадами зору, і щорічно в цьому відділенні зможуть лікувати близько 500 дітей.
«В міських установах не було дитячого офтальмологічного відділення. І спостерігаючи за динамікою захворюваності у дітей, очевидно, що у зв’язку з особливостями теперішнього дитинства, є достатньо багато проблем з гостротою зору саме у дітей. Тому ми прийняли рішення створити на базі нашої міської дитячої клінічної лікарні чергове відділення – відділення офтальмології, щоб ми могли тут діагностувати, лікувати консервативно і оперувати тих дітей, яким це необхідно. Зробили відповідні перепрофілювання, виділили приміщення, зробили ремонт за позабюджетні кошти, і за кошти міського бюджету закупили відповідне обладнання як для діагностики патології зору, так і для консервативного лікування.
За час моєї роботи – це вже п’яте відділення, яке ми відкриваємо в міській дитячій лікарні, тобто лікарня весь час розвивається, є нові відділення, нові види допомоги. Це відділення важливе ще й тим, що тут вже четвертий рік функціонує відділення нейрохірургії, де поступають діти з важкими черепно-мозковими травмами, в тому числі і з травмами орбіти і травмами ока, тому тепер тут на місці є спеціалісти, які можуть проконсультувати і надати допомогу. Окрім того, тут є відділення патології новонароджених, де є достатня кількість новонароджених дітей, яким треба проводити діагностику вроджених вад зору, і тепер в нас є свій спеціаліст, і ми можемо це зробити тут», – зазначив начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб
Так, в офтальмологічному відділенні міської дитячої лікарні проводять такі обстеження, як візіометрія, скіаскопія, офтальмоскопія, біомікроскопія, авторефрактометрія, тонометрія. Окрім того, під час лікування застосовуватимуть низку спеціальних методик. А це корекція аномалій рефракцій (порушення, при якому око не може сфокусувати зображення), ортоптичні вправи по Дашевському та по Коваленко, огляд на синаптофорі, плеоптика, KEM-стимуляція, фосфенстимуляція сітківки, АСО-стимуляція, «Панорама», лікування запальних процесів ока.
Зі слів завідувача офтальмологічного відділення Соломії Лужної, практично всі діагнози, які є у дітей різного віку, можна діагностувати на цьому обладнанні – і вроджені патології, і набуті захворювання. Тут проводитимуть такі операції, як відновлення прохідності сльозно-носових шляхів, виправлення косоокості, розкриття абсцесів, видалення халязіону, видалення доброякісних пухлин ока та придатків. Адже для цього є відповідна матеріальна база, зокрема сучасна окрема операційна, оснащена мікроскопом, а також – відповідний фаховий рівень спеціалістів.
Новостворене відділення розраховане на 15 ліжок, і тут працює 17 працівників.
Для проведення ремонту в офтальмологічному відділенні було залучено близько 200 тис. грн. позабюджетних коштів. За кошти міста придбано спеціальне обладнання на суму 1,5 млн. грн. А це автоматичний рефрактокератометр, щілинна лампа, безконтактний тонометр, автодіоптриметр, лазер медичний, синоптофор.
«З кожним роком збільшується кількість дітей з патологією зору, які потребують якісної консультативно-лікувальної допомоги. Тому з ініціативи міського управління охорони здоров’я – з початку 2018 року в нашій лікарні розпочало роботу новостворене дитяче офтальмологічне відділення. І тепер наша клініка надає повний комплекс стаціонарної медичної допомоги дітям», – підсумовує головний лікар міської дитячої лікарні Дмитро Квіт.
Додамо, що у 2017 році на покращення матеріально-технічної бази міської дитячої клінічної лікарні у Львові з різних джерел фінансування (кошти міського бюджету і благодійна допомога) було інвестовано близько 19 млн. грн.
17 січня, на сайті на сайті “Укрзалізниці” з’явилась нова функція пошуку маршрутів з пересадками. Про це пише ТСН.
У разі відсутності прямого сполучення між потрібними станціями онлайн-сервіс “Укрзалізниця” пропонуватиме альтернативний варіант поїздки з пересадками. При цьому буде вказано час очікування та станції пересадки. Усі квитки пасажири зможуть оплатити однією сумою наприкінці замовлення.
Наприклад, якщо обрати маршрут сполученням Київ-Пасажирський – Стрий, ми отримаємо три варіанта поїздки з пересадками. Так, за першим маршрутом пересадка відбудеться у Львові, очікувати доведеться 3 год 3 хв, а подорож триватиме 10 год 54 хв. Вартість квитків у цьому разі дорівнюватиме 399,89 грн.
Найменша тривалість поїздки становитиме 7 год 57 хв з пересадкою у Львові, де очікувати необхідно 1 год 10 хв. За цей маршрут потрібно заплатити найбільше – 326,07 грн.
Найдовший маршрут вказано з пересадкою у Жмеринці. У цьому разі очікувати доведеться найменше часу – 36 хв, а загальна тривалість поїздки становитиме 11 год 31 хв. Така поїздка обійдеться у 264,7 грн.
Зменшену копію площі Ринок з пряників, яку зробила родина американського дипломата Посольства США в Україні Джорджа Кента, можна побачити у приймальні міського голови. Наступного тижня виріб передадуть у Львівську загальноосвітню школу-інтернат №2 (вул. Просвіти, 2). Про це «Львівську газету» повідомила керівниця прес-служби міської ради Христина Процак.
На роботу пішло не менш, ніж 12 кг тіста. За шириною площа з пряників вийшла 1,5 м і може стояти роками. Випічка показує площу Ринок, Ратушу, кам’яниці, львівський трамвай та різдвяний вертеп. Для випікання, вирізання та розмальовки родина витратила шість тижнів.
«Я роблю схожі проекти кожного Різдва, вибираю місце, яке має для мене якесь значення. Цьогоріч це Львів – старе місто, яке має багато молодих людей, позитивної енергії. Робили цю площу ми цілою родиною. Чоловік, Джордж Кент, працював над бруківкою і дахами, син робив ялинку й вертеп, дочка виготовила 102 фігурки людей, брат із Нью-Йорка – дах Ратуші. Цей виріб повністю їстівний, окрім лампочок, для нього використано понад 12 кг тіста», – зазначила Веліда Кент, дружина заступника голови місії США в Україні Джорджа Кента.
Веліда Кент – американка кримськотатарського походження. Вона почала випікати імбирні вироби на Різдво з 2008 року, станом на сьогодні Львів – це ювілейне десяте творіння. Кожного року Веліда Кент випікає місто, де жила її родина, яке їй дуже подобається або ж місто, яке має для неї особливе значення.
Один із своїх найвідоміших проектів Веліда Кент реалізувала у 2014 році. Тоді після анексії Криму вона спекла Бахчисарай – ханський палац, зелених чоловічків під його стінами і напис кримськотатарською: «Крим – не ваш, Крим – наш».
Веліда походить з кримських татар. Дідуся та бабусю депортували в 1944 році з Криму в Середню Азію. Вона народилась в Узбекистані, працювала для ООН, а згодом переїхала в Америку.
19 січня українці святкують Водохреща — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.
Усі християни святкують у цей день, адже окрім дня, коли народився Ісус Христос, а також дня, коли він воскрес — не менш важливим є день, коли Іван Хреститель похрестив Ісуса у річці Йордан. Йордан — це також друга назва цього свята.
Також з історії свята стає зрозумілою ця відома усім традиція — пірнати в річкову воду серед зими. За декілька днів до Водохреща на річці вирубується велика ополонка у формі хреста, у яку потім пірнають усі охочі. Вода у цей день в річках вважається цілющою. Цікаво, що навіть у теплі зими, коли на річках вода не замерзає, саме перед Йорданом вдаряють люті морози та вода покривається льодом.
Попри те, що не всі в Україні сьогодні сповідують християнство, така традиція залишилась популярною і досі. Є багато охочих таким способом загартувати свої тіло та дух.
Після занурення у льодяну воду, всі хутчіш повертались до теплих осель. Поки Господиня накривала стіл до обіду, господар брав сушені квіти, що лежали біля образу Божої Матері, змочував їх у свяченій воді, принесеній з річки, та окроплював цією водою кімнати.
Вся родина збирається за обіднім столом і перед їжею випивають освяченої води. Звісно, не з річки! Її родина зранку бере з собою на річку в посудині, щоб там її посвятив священник. Випивають воду на голодний шлунок і лише потім приступають до трапези.
Закінчивши трапезу, всі охочі знову повертаються до річки, аби вмитись. Особливо дівчата, адже за прикметою цілюща вода у річці в цей день дарувала красу та рожеві щічки.
Як завершуються зимові свята
Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо накличе у дім пожежу. У вечір Водохреща його треба винести на річку та розсипати на лід.
Ще одна прикмета — що чорти і всі нечисті сили вистрибують з води на Водохреща і не повертаються туди, аж поки перша жінка не піде до річки прати білизну. Тож старались декілька днів не прати там одяг “аби більше нечистої сили згинуло без води”.
Вже наступного дня, 20 січня — всі повертались до звичного ритму життя, працювали та займались побутом. Декілька тижнів можна було справляти весілля та співати пісень, дозволяти у раціоні різне м’ясо та смаколики. Адже потім, через декілька тижнів, наступає найсуворіший у році — Великий піст, що триває аж до Великодня, тобто дня воскресіння Ісуса Христа.
Ще декілька народних прикмет, пов’язаних із Йорданом:
• Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході, то добре вродить жито, на півдні просо, а на півночі – гречка.
• Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.
• На Йордан сніг іде до урожаю, а ясний день до неврожаю.
• Якщо йдучи на Йордан, пролетять поперед горобці, то в селі буде велика смертність дітей, граки біда для молоді, а гуси – для літніх людей.
• Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
• Якщо вдень випав іній, то у відповідний день (такого ж числа) треба сіяти пшеницю.
• Якщо в цей день зоряна ніч, то вродять горіхи і ягоди.
• Якщо похмуро, то хліба буде вдосталь.
• На Водохреща день теплий. Значить буде хліб темний.
• Лапатий сніг — до врожаю.
А на останок — поради тим, хто в цьому році вперше вирішив пірнути в ополонку на Водохреща:
Візьміть із собою термос із гарячим напоєм. Перед тим як пірнути, викладіть теплий одяг, ковдру і полотенце, щоб як вийдете з води — могли одразу витертись, одягнутись та зігрітись. Радять також готуватись до цього дня, приймаючи зранку контрастний душ, аби звикнути до холодної води і загартуватись. Без цього — завдання може виявитись важчим, ніж ви уявляли. Не пірнайте наодинці, без нагляду. Краще мати поряд людину, яка зможе вам допомогти у непередбачуваній ситуації. Перед тим як заходити в воду, слід зробити енергійну розминку. А занурення повинне тривати не більше декількох секунд.
18 січня, на другий Святий вечір, та 19 січня – на Хрещення Господнє – в Україні продовжують щедрувати. Радіо Максимум пропонує вивчити українські пісні про Йордан, які співають на Водохреще. Збережімо наші традиції!
З давніх-давен українські ходили щедрувати 18 січня на другий Святий вечір. Зараз такий звичай зберігся лише в деяких регіонах України, тому ми повинні відродити цю традицію! До вашої уваги красиві пісні українською мовою про Хрещення Господнє в річці Йордані.
На Водохреще треба не тільки купатися в крижаній ополонці та освячувати воду, а й прославляти Хрещення Господнє піснями. Ці українські щедрівки на Йордана подарують вам святковий настрій.
Ой на річці, та й на Йордані
Ой на річці, та й на Йордані,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
Божа мати ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
Та й попрала, повіщала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
На камені, на млині,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
Тай на красній Ягодині,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
Прилетіли янголята,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я
Взяли ризи на крилята,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я
Та й понесли в піднебесі,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я
Та й в небесі роздивились,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я
Усім святим поклонились,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
А у місті Єрусалимі
А у місті Єрусалимі, рано-рано на Йордан.
Сталося там три новини, рано-рано на Йордан.
Сталася там та новина –
Породила Діва Сина, рано-рано на Йордан.
Ой зійшлися всі святії, рано-рано на Йордан.
Всі святії небеснії, рано-рано на Йордан.
Стали вони раду мати,
Як Дитятку ім’я дати, рано-рано на Йордан.
Довго вони міркували, рано-рано на Йордан.
І святим Павлом назвали, рано-рано на Йордан.
Та Пречиста не злюбила,
Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Знов думали-міркували, рано-рано на Йордан.
І святим Петром назвали, рано-рано на Йордан.
Та Пречиста незлюбила,
Під престолом положила, рано-рано на Йордан.
Аж в кінці святі згадали, рано-рано на Йордан.
Та ім’я Ісус надали, рано-рано на Йордан.
А Пречиста полюбила,
На престолі положила, рано-рано на Йордан.
І ми Його полюбили, рано-рано на Йордан.
До вертепу поспішили, рано-рано на Йордан.
Щоб послав нам кращу долю,
Україні знов дав волю, рано-рано на Йордан.
Там на річці на Йордані
Там на річці на Йордані
Там Господь Христос хрестився,
З рук Хрестителя Івана
У святій водичці вмився.
Розійшлися Апостоли
Ген за гори, ген за води,
Голосили Боже слово
І хрестили всі народи…
Де є віра в Боже слово,
Де любов є до Вітчизни –
Всіх Йордан – вода обновить,
Всіх Йордан – вода очистить!
Ти, Йордане, приготовися
Ти, Йордане, приготовися!
Ти, Йоане скоро спішися
Діви Марії хрестити Сина,
Бога Слова в Тройці єдина
Во річних, во річних струях. (2)
Облаки, глас свій спустіте,
Йоану се возвістіте.
Най він стане на Йордані
І положить свої долоні
На главі, на главі Христа. (2)
Архангели і Херувими
А і з ними і Серафими
Боговійно всі предстояли,
Хрещенню Творця вслугували,
Як хрестив, як хрестив Йоан. (2)
Небеса днесь ся відчиняють
І Святого Духа вітають.
Він бо у виді голубинім
З неба злітає над Божим Сином
При Його, при Його хресті. (2)
Що за дар, Христе, Царю, Владико,
Дали Тобі такий великий?
Що Ти на водах днесь ся явив,
Своїм хрещенням нас відродив
І собі, і собі з’єднав. (2)
Глянув Отець із небеси:
Ти возлюблений Син Мій єси!
Всі Йому, люди, послух дайте
І безнастанно прославляйте,
Що ся днесь, що ся днесь явив. (2)
І ми нині просім Йоана,
Що Йому власть хрестити дана,
Най він упросить Спаса і Бога,
Щоб отверта була дорога
Нам грішним, нам грішним у рай. (2)
Приватні перевізники, які працюють на автобусних маршрутах Львова та області, вирішили запровадити з 20 січня стовідсоткову оплату проїзд для пенсіонерів за віком. Відповідну заяву у середу, 17 січня, оприлюднила Асоціація перевізників Львівщини. Про це пише Zaxid.net.
«Після 20 січня пенсіонери у Львові та області платитимуть за проїзд. Таке рішення автотранспортних підприємств регіону. Ситуація заходить в тупик через невирішення цієї проблеми з боку Верховної Ради України та Кабінету міністрів України», – мовиться в заяві Асоціації перевізників.
Як уточнив ZAXID.NET голова Асоціації перевізників Львівщини Іван Велійка, йдеться про приватних перевізників, які вирішили запровадити стовідсоткову оплату проїзду для пенсіонерів за віком.
Таке рішення він пояснив тим, що пільги пенсіонерам за віком були передбачені постановою Кабміну, а решта пільгових категорій визначені законом про соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. «Тобто в законах пільги для пенсіонерів не передбачені», – зазначив Велійка.
Відтак, за словами Велійки, з 20 січня пенсіонери мають платити повну вартість проїзду у приміських, міжміських, а також у міських автобусах, які обслуговують приватні перевізники. Решта пільговиків – учасники бойових дій, люди з інвалідністю, діти з багатодітних сімей та інші – і надалі користуватимуться маршрутками безкоштовно.
Директор комунального перевізника АТП-1 Орест Хамула запевнив ZAXID.NET, що в міських комунальних автобусах проїзд для пенсіонерів залишиться безкоштовним. Міський голова Львова Андрій Садовий під час апаратної наради 17 січня заявив, що не підтримує запровадження платного проїзду для будь-якої категорії пільговиків. «На наших підприємствах, які є підконтрольні місту, люди як їздили так їздитимуть», – сказав він.
Зазначимо, що найбільший перевізник Львова, комунальне АТП-1 обслуговує маршрути №1А, 2А, 3А, 4А, 5А, 6А, 9, 10, 16, 20, 28, 29, 32, 37, 45, 46, 47а, 55, 56 та нічні. На решті міських маршрутів працюють приватні перевізники «Міра і К», АТП-14630, «Фіакр-Львів», «Успіх БМ».
Додамо, що вже понад півроку, з 1 липня 2017 року, у приміських та міжміських маршрутках діяла 50-відсоткова оплата проїзду для пенсіонерів за віком. Натомість у міських маршрутках всі пільговики, серед них і пенсіонери, досі їздили безкоштовно.
У сиву давнину, коли наші предки жили у гармонії з довколишньою природою, стaвились дo нeї з вeликoю шaнoбливiстю тa ввaжaли її чaстинoю свoгo життя, всi святкyвaння збiгaлись iз прирoдними циклaми.
Настає Новий рік – i прoбyджyється прирoдa, рoзквiтaють квiти, свiт нaрoджyється зaнoвo. «Цьoгo дня прoкидaється вiд зимoвoї сплячки бaбaк, вихoдить нa свiт, свищe три рaзи, a пoтiм знoвy лягaє нa дрyгий бiк i тaк спить aж дo Блaгoвiщeння» – гoвoрилoсь y жaртiвливoмy пoвiр’ї.
«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…» – ця пісенька прийшла до нас ще з тих далеких часів. Ластівки прилітають навесні і співаючи, радіють приходу нового року.
