adminhq - ЛЬВІВ1256 - Сторінка 15 з 366

28 Жовтня, 2019

30 потужних цитат незламного Василя Стуса

Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13 провів у радянських слідчих ізoляторах, карцерах, камерах-одиночках, мoрдoвських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити мoрально.

Пропонуємо 30 цитат людини з гіперчутливістю до несправедливості.

1. За своєю душею треба стежити так само, як за тілом. Коли я був у Твоєму віці, то регулярно влаштовував собі сповідь: що ти зробив за місяць чи два доброго, що злого. І картав себе за недобре. І виробив був добру здатність — дбати про душу. Чиста, світла душа — то запорука людського здоров’я. І завжди приємно було згадати все, що ти зробив доброго. Бо тільки добре вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами.

2. Так само — дбай про своїх друзів. Вони повинні бути чисті, добрі. Інших друзів — не треба. А добрі друзі допомагають рости і ставати кращим…

3. Людина — це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина — твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є поки що? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни — доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час — Творися ж!

4. Наша історія — це все і завжди спочатку, якась постійна гойданина на одному й тому ж місці, мертва хвиля еволюції. (Феномен доби (Сходження на голгофу слави): Розвідка.) Люди, прагнучи світла, викликають власну смeрть. Це щастя: мати таку долю, як у мене…Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі. Долі не обирають… Її приймають — яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.

5. На Донбасі читати українську мову в російській школі – одне недоумство. Одна усна заява батьків – і діти не будуть вивчати мови народу, який виростив цих батьків … Обов’язково – німецьку, французьку, англійську мови, крім рідної…. Я вважаю, що доля Донбасу – це майбутня доля України, коли будуть одні солов’їні співи. Як же можна миритися з тим особливим інтернаціоналізмом, який може призвести до згуби цілої духовної одиниці людства? Адже нас – за 40 мільйонів…

6. Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи — коли буде) — намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто, щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її — небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу — кращати, а не гіршати.

7. Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш — то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю.

8. Не знай поганих дівчат — хай вони для Тебе просто не існують (я, скажімо, в свої 46 років просто не вірю, що бувають жінки, які лаються, обманюють, продаються і т.д. і т.п.). У мене, слава Богу, такого досвіду не було. І тішу себе тим, що знайомі дівчата моєї молодості ставали кращі коло мене (а я — коло них).

9. Так було і з мамою-Валею — найкращою, найлюдянішою, найцнотливішою моєю дівчиною: я став кращий од неї, вона — од мене. Я дякую Долі, що Валя — моя дружина, мама мого сина (у мене прекрасна мама — бабуся Їлинка, у мене прекрасна дружина, так схожа — у моїх очах — до моєї мами).

10. І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любови, долає природне почуття зненависти, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі.

11. Ще зневажаю політиків. Ще – ціную здатність чесно померти. Це більше за версифікаційні вправи!

12. Долі не обирають… Її приймають — яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.

13. Кожен кат любить червоне вино, нагріте до 36 градусів.

14. Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.

Наймудріші філософи.

Бо мовчать.

15. Люди, прагнучи світла, викликають власну смeрть.

16. Терпи, терпи, терпи — терпець тебе шліфує,

Сталить твій дух — тож і терпи, терпи.

17. Як добре те, що смeрти не боюсь я: і не питаю, чи тяжкий мій хрест,

що перед вами, судді, не клонюся: в передчутті недовідомих верст…

18. Жити — то не є долання меж, а навикання і самособоюнаповнення.

19. Зле жити без ідеалів, але не менше зле — з ідеалами. Втім, уточнити смисл слова “жити“ я б не наважився: у мої 46 років воно таке ж таємниче, як і в Твої. Роки пішли тільки на те, щоб сказати: і не це, і не це, і не це.

20. Не знаю, чи Ти повторював ці слова, чи, може, тільки допоминаєшся: життя — це праця, любов, футбол, боротьба, щастя, мандри, навчання і т. д. Стверджуєш, щоб завтра засумніватися: воно — не тільки праця, любов, футбол і т. д. Людина існує не пізнанням (хоч — і пізнанням), не працею (хоч — і працею), не любов’ю (хоч — і нею). Людина живе, щоб жити. Дуже неокреслено, але окресленіше не сказав ще ніхто.

21. Бери од кожної пори свого життя те, що вона тобі пропонує. Вимагати од часу — і немудро, і негідно, може. Але — і не пливи за течією. Будь собою — тобто, виробивши тверді орієнтири, що таке добро і що зло, виростай у їхньому магнітному полі, аби по ньому все в тобі скристалізувалося (так Вернадський писав, згадуючи геологічні структури). Ідеал є один — добра і справедливості, чесності і любові. Іншого, мабуть, нема. Ще додам — ідеал Краси.

22. Ти ждеш іще народження для себе, а смeрть ввійшла у тебе вже давно.

23. Завжди любити, щоб завжди помилятися. Але — завжди любити. І відтак існувати, а існувати — це помилятися.

24. Обачні! Золота середина — найнебезпечніша. Ви ж бо подвійні вороги!

25. Насамперед, сину, я хочу, щоб Ти мав свій характер, а не був розмазнею, манною кашею для беззубих. Виробляй його постійно, не поступайся своєю волею перед обставинами. Бо Ти — це, насамперед, Твоя воля (бажання, мета, впертість і т.д.). А воля міцніє в подоланні перешкод” (з листів до сина).

26. Намагайся зрозуміти інших людей, бачити в їхніх життях їхню правду, яку треба приймати, а не оспорювати. Отож, суди про людей не зі своєї позиції тільки, а й з їхньої. Ще краще — з кількох позицій. А як би вчинив тут П’єр Безухов чи Роберт Джордан чи Мартін Іден, наприклад? Для цього треба мати щедре серце. Живуть же по-своєму дерева і квіти, жаби і ластівки, щурі й соколи. І претензій до них ніхто не ставить. Так і люди.

27. Поступово перетворюєшся на власний архів, дорогий, як померлий родич.

28. Я марно вчив граматику кохання, граматику гріховних губ твоїх.

29. Мені подобаються люди, що, як кажуть, “пруть буром“, тобто, мають свій норов. Ці люди — нещасливі в житті, зазнають усіляких страждань (щасливі — здебільшого безхребетні, ті, що, як покірне телятко, дві матки ссуть). У житті доводиться обирати: або цікаву муку або нецікаве щастя. Більшість, звичайно, обирає щастя, хай і нецікаве (точніше: вони воліють цікавого щастя, але здобувають украй нецікаве).

30. Якщо болить серце — тобі, друже, поталанило.

Життя Василя Стуса — це приклад незламності, принциповості і твердої волі. Він ніколи не намагався бути зручним і не боявся відкрито висловлювати свою позицію. Нехай ці слова поета стануть орієнтиром для українців!

26 Жовтня, 2019

Львів’ян запрошують на Red Brunch від Яніни Соколової

До соціальної ініціативи у рамках Дня донора долучиться й Катерина Кіт-Садова

5 листопада, вперше у Львові відбудеться соціальний проект Red Brunch, який організовує відома телеведуча Яніна Соколова. Жінка поборола онконедугу і на власному прикладі показує незламність сили духу. Red Brunch — проект, який відбувається кожен перший вівторок місяця для підтримки онкохворих дітей. Кожен охочий може долучитися до добрих справ і стати донором крові або волосся.

«За результатами чотирьох перших бранчів, які відбулися у Києві, 240 людей стали донорами крові, — розповіла Яніна Соколова. — Це означає, що разом ми врятували 720 життів, та 17 людей віддали своє волосся на виготовлення перук для дітей, що втратили власне волосся внаслідок хіміотерапії. Перший Red Brunch у Львові ми проводимо у співпраці з ДонорUA та ДонорUA Львів».

Red Brunch відбудеться у готелі Bank Hotel, де працюватиме спеціальна перукарня для донорів, які пожертвують своє волосся на перуки. Вимоги до волосся — довжина 35 сантиметрів, воно може бути сивим або фарбованим. Не приймають шевелюри з хімічною завивкою. Також у цьому готелі можна буде здати кров.

На львівському Red Brunch буде присутня ведуча Яніна Соколова, рок-музикант, лідер гурту «Друга Ріка» Валерій Харчишин. До соціальної акції приєднається й дружина міського голови, Катерина Кіт-Садова. У коментарі для «ВЗ» пані Катерина розповіла, що у вересні відвідала лекцію Яніни Соколової, де ведуча анонсувала акцію Red Brunch. «Яніна запропонувала такий проект у місті Лева, — каже Катерина Кіт-Садова. — Зібралася гарна компанія, яка одразу підхопила ідею. Долучилася організація, яка через різні благодійні акції та проекти допомагає онкохворим діткам». За словами пані Катерини, на проект уже зареєстровано близько восьми десятків донорів. «Нам потрібно багато дівчат і хлопців з довгим волоссям, — каже дружина мера. — Для створення однієї перуки потрібно волосся з трьох людей».

26 Жовтня, 2019

«Senorita» у вірменському дворику Львова

Волинський співак Аркадій Войтюк у дуеті з Мішою Дімовим записали нову пісню під назвою «Senorita».

Акустичну версію синглу розмістили на офіційному YouTube-каналі співака.

«Відео зняли у Львові, у вірменському дворику. Спочатку нас з Misha Dimov хотіли вигнати через голосний спів, але почули пісню і зрозуміли, що краще збоку підтанцьовувати і знімати на телефон. Дякуємо людям за розуміння», – розповів Аркадій про зйомки ролику до пісні на своїй сторінці у Facebook.

25 Жовтня, 2019

Зворушливий пост поляка про Україну, який змушує замислитись

Не кажіть поляку, як він має ставитися до українців і росіян і що про них думати

Учора я розмістив пост про п’яних російських хлопців (з города русской славы — Николаева), що в понеділок увечері купляли пиво та горілку. Раніше я писав про п’яну російськомовну молодь, що дебошувала в познанському трамваю.

Обидва дописи поєднує те, що мене шляк трафляє, коли поляки беруть росіян за українців.

Реакція деяких українців на мої дописи мене ошелешила. По перше тим, що вони почали мене переконувати, що росіяни то українці (технічно, адміністративно, громадянсько, абощо), по дриге тим, що напустилися на мене, що я сію розбрат в Україні, розколюю Україну, хочу війни в Ураїні і такі інші.

Добродії та добродійки! Я «в Україні» нічого не хочу. Я живу в Польщі, жити в Україні наразі не маю наміру, я маю польське громадянство, обирати вам нікого не буду, до жодної політичної діяльності не вдаватимусь. Якщо я щось хочу, то я можу хотіти ДЛЯ України, але про це – згодом.

Усе, що я пишу про Україну, українців, українських громадян російської національності – то думка, погляди поляка. Польського громадянина. У моїх жилах не тече ані краплина української крові, українська мова – для мене іноземна, Україна – країна сусідня, українське мистецтво – зарубіжне. Усе, що я кажу та пишу – погляди поляка і польська точка зору. Кому не цікаві мої роздуми – не читайте. Але не вселяйте мені, що я проваджу якусь діяльність в Україні, що я кремлівський агент, тощо.

Для мене – поляка – все російське — чуже а Росія (Імперія зла) – відвічний ворог. Так само, як і Німеччина та все німецьке, хоча до них я ставлюся спокійніше, бо важко тепер приписувати німцям імперіалізм чи брехливість стосовно історичних питань. Сучасна Німеччина та сучасна Росія – два протилежні світи.

Я алергічно реагую на російську мову, вона мене роздратовує. Я не маю бажання її слухати. Я дуже шкодую, що мої прагнення не справляться. Я вчив російську від п’ятого класу початкової школи по четвертий курс вишу (12 років), опанував не гірше за українську, але жодної російської книги не прочитав, російського кіно не дивлюся, воно мене відштовхує. За 30 років моїх зв’язків з «російським» я зробив кілька винятків: ходив на вистави Чайковського та раз пішов у Львові на «Ревізора» Гогола українською, бо хотілося піти до «Заньковецької» а нічого іншого не було. Російською розмовляю з тими іноземцями (вірмени, казахи, грузини), яким хочу допомогти а іншою мовою не виходить. Так (в більшій чи меншій мірі) ставиться до Росії та росіян 85% поляків. Одним словом, я висловлюю свою польську думку і маю на це право.

Якщо я пишу про росіян (російськомовних громадян України), то я знаю, що пишу і не вмовляйте мене, що це українці.

Я знаю росіян, знаю українців і знаю, чим є нація.

На відміну від більшості з вас я регулярно їздив до Росії від 1994 року по 2013, бувало, що двічі на місяць. Був там скрізь, не був лише «на Дальнем Востоке» та Новосибірську. Москва, Петербург (у якому був з 30 разів), Нижний Новгород, Самара, Ростов на Дону, Екатеринбург, Тула, Калуга, Орел, Великий Новгород, Казань, Волгоград, Воронеж, Тольятті, Калининград, Курск, Белгород, Ставрополь – я там був. Інколи по кілька разів. То завдяки своїм поїздкам до Росії я перетворився з русофіля в лютого русофоба. Росія то просто інша країна ніж будь-яка європейська … такий евфемістичний підсумок можна зробити. А жителі Росії? Це люди, які не спроможні жити поза своїм суспільством. Росіяни (більшість) – люди шовіністичні, агресивні, вульгарні.

Справляється враження, що алкоголізм та бєспрєдєл – елементи їхньої національної культури. Там немає правил. Авантюри, крики, матюки – на кожному кроці. До кінця життя не забуду одного п’яного як хлющ чувака, якого привіз до готелю таксист, ледве виволік з салону, це була 16.00 в четвер у Ростові на Дону. Пияк (якого підтримував водій) дістав прутня і просто висцявся на парадні сходи, не заважало йому, що на дворі готелю було з 20 осіб. Мене тільки раз ограбили за все моє життя. У Росії. Двічі мене побили. Раз у Росії, раз в Іспанії. Ставлення росіян до поляків – жахливе, випливає з їхнього шовінізму. Я мав захоплюватися Путіним і водночас радіти, що Качинський загинув в авіакатастрофі. У Росії я вічно відчував неспокій та загрозу, Росія так мене стомлювала, що я мріяв тільки, щоб сісти до літака і покинути цей простір. Дотепер, коли подумаю про бандитизм та хабарництво поліції та інших службовців, то мені холод пробігає по спині. Я змінив роботу та професію, аби туди ніколи вже не їздити.

Ви ще мені скажете, що я не знаю росіян і не вмію їх відрізнити від українців?

В Україні був безліч разів, не порахую. Від Закарпаття по Донецьк, від Сумщини по Одесу. Я не відвідав лише кількох областей. Завжди мені в Україні було добре, я не відчував ніколи тривоги та загрози. І любив вертатися. І далі хочеться до вас їздити. Хоча не за Збруч, бо за Збручем панує та чигає на мене ворожий та бридкий мені русский мир. Я в Україні маю друзів. Таких людей, завдяки яким я вивчив українську мову. Я обожнюю українське мистецтво, зокрема літературу, але теж музику та живопис. Я прочитав більшість творів Івана Франко, Івана Нечуя – Левицького, Марка Вовчка, Володимира Винниченка, Михайла Коцюбинського, Ліни Костенко, Олеся Ульяненка, Ніни Фіалко, Володимира Лиса, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Юрія Винничука, Юрія Андруховича, Любка Дереша, Софії Андрухович. Коли я в Україні – я можу не виходити з театру. Коли вчився у Луцьку, то приїжджав на сесії. Ходив до театру щодня. Обожнюю ходити до музеїв. Був у всіх пов’язаних з Франком. Твори Франка перекладаю на польську мову. Вражає мене український фольклор. З українцями мені приємно проводити час. Українці, здебільшого, люди спокійні, смирні (для життя в Польщі – за смирні), терпеливі, добрі. Більшість українців – позитивно налаштовані до поляків, бо українці зазвичай позитивно налаштовані до інших людей. В Україні мене ніхто не обікрав, не побив.

Ви ще мені скажете, що я не знаю українців і не вмію їх відрізнити від росіян?

Чого молоти, що російськомовні громадяни України то українці за національністю? Бо вони так кажуть? Я колись чув, як Вадим Колесніченко божився, що він – «украинец».

Ви думаєте, що я не знаю, чим є нація?

Нація то не етнічна спільнота. Бо таких в Європі не існує. У Польщі лише 4% поляків то люди, яких ДНК відповідає ДНК слов’ян з часів полян. Уся решта – суміш. В Україні – те саме. Нація сьогодні то модерна нація. Нація то спільнота людей об’єднана навколо таких національних елементів як мова, традиції, культура, історія, мистецтво. Із якого дива громадянин України, що не знає української мови, не послуговується нею, може бути членом спільноти об’єднаної українською мовою та літературою, якщо він ніколи не прочитав жодного твору українською мовою, не заспівав жодної пісні українською мовою? Чого ви з мене робите дурня? Ніде у світі немає російськомовних поляків, німців, шведів, португальців. Лише у вас мають бути російськомовні українці? Вони вважаються «украинцами», бо вони живуть в країні, що так зветься. Але це почуття приналежності до простору, території (слова Путіна про Україну), а українець за національністю то має бути людина, що відчуває приналежність до українства, тобто адаптивно-еволюційної системи ознак і властивостей, які вирізняють українську людину, українську спільноту і українську культуру з-поміж інших аналогічних об’єктів. Так я собі це все допетрав у своїй польській голові.

Марно мене переконувати, що п’яні та смердючі цигарками та перегаром молоді хлопці, які регочуться на слова «Николаев – город русской славы» — це українці. Бо коли я щось таке бачу та чую, то мені на спогад збігає Самара, парк над Волгою і саме такі хлопці, що сидять на лавочках і хлепчуть пиво (розливне) з п’ятилітрових банок для мінеральної води. На кожній лавочці – те саме. П’яні, хамські, агресивні, галасливі. Плювають собі прямо під ноги і сцять метр від лавочки. Я ніколи в Україні не бачив, аби в парку, на кожній лавці, сиділи парубки і дудлили горілку. Я ніде в Україні не бачив, аби п’яні люди гуртом валялися по хідниках. Таке я тільки бачив у Росії та в Кракові (коли англійці святкують). За показниками злочинності – Україна одна з найбезпечніших країн у Європі. Росія – навпаки. Росія потопає в алкоголізмі та наркоманії. Вимирає, бо це суспільство гниє. Це загально відомі факти. Такого в Україні немає. Були проведені дослідження. В Україні найвища злочинність на Донеччині та Одещині, там, де найвища кількість людей розмовляє російською. І вважає себе етнічними росіянами. Найнижча злочинність – на Терпопільщині – 97% українськомовних.

Якісь ще аргументи?

Ще мав написати, чого я бажаю Україні. Україні бажаю українізації та дерусифікації. Аби сформувалася українська нація від Сяну до Дону, спільнота людей об’єднаних українською мовою та культурою. Аби українці почували себе в Україні як удома а не в гостях у росіян. З «украинцами» такого не буде ніколи.

Автор посту у Facebook: Przemysław Lis Markiewicz

25 Жовтня, 2019

Як репетитор у Львові допоможе дитині краще зрозуміти предмет і підтягнути успішність у школі?

Шкільні роки ‒ найкращий період дитинства і підліткового віку, спогадів і приємної ностальгії. Добре згадувати їх з гордістю, перегортаючи сторінки щоденника з високими оцінками, переглядаючи табель. Та що робити, якщо батьки розуміють, що в їхньої дитини виникають складнощі з навчанням? Як підвищити успішність? Як зробити так, щоб легко давалася англійська мова й математика? Як підготуватися до ЗНО, щоб результати дозволили без проблем вступити до ЗВО на бажану спеціальність?

Зараз усе частіше батьки звертаються за допомогою до репетиторів, щоб дитина мала можливість підготуватися до контрольної роботи, іспитів, успішного вступу. Кожен викладач університету підтвердить, що з абітурієнтами, які вступають на бюджет, зазвичай займається репетитор. Львів ‒ величезне перспективне місто, яке активно розвивається, а тому і конкурсний відбір до вищих навчальних закладів досить важкий. Відшукати досвідченого репетитора, послуги якого будуть ефективними і якісними ‒ нелегко. Електронний ресурс пошуку репетитора BUKI вирішить ці проблеми! Ми знайдемо компетентного фахівця, який підготує учня до вступу, або підвищить успішність з предмета.

В яких ситуаціях можуть бути корисні послуги репетитора у Львові?

Ситуація з дозвіллям школярів в місті Лева позитивна. Тут достатньо спортивних шкіл, шкіл мистецтва, гуртків при палацах культури. У Львові ростуть всебічно розвинені особистості, але останнім часом серед молоді спостерігається тенденція переїздів в міста інших країн. Випускники шкіл вступають до університетів Польщі, Чехії, Німеччини. Це й не дивно, оскільки переїзд в іншу країну Європи дає більше можливостей для реалізації свого потенціалу. Проте чимало випускників шкіл вступають на навчання й у львівські ЗВО. Та конкурс такий великий, що потрібно гарно готуватися. Це перша, найчастіша, причина, за якою звертаються до репетитора ‒ підготовка до вступу.

Ще одна ситуація ‒ погана успішність школяра початкової або середньої школи. На етапі навчання учню можуть знадобитися послуги, які надає приватний учитель англійської або репетитор з математики. Львів пропонує послуги компетентних фахівців, досвід роботи яких дозволяє знайти слабкі сторони школяра, розібрати з ним складні теми, підготувати його до контрольних робіт. Послуги репетитора мають значні переваги:

• індивідуальні заняття формують взаємодію «учитель-учень», під час якого викладач націлений тільки на одного учня;
• репетитор дає ту інформацію, яка корисна на даному етапі навчання, висвітлює теми з усіх сторін;
• досвід, який має учитель, дозволяє будувати заняття таким чином, щоб учневі було цікаво;
• перед вступом на певний факультет (при підготовці до вступу), репетитор дає розширені знання з профільного предмета.

Як проходять індивідуальні заняття з репетитором у Львові?

Репетитор завжди формує індивідуальні заняття таким чином, щоб досягти цілей, поставлених учнем і його батьками. Викладач допомагає вирішити будь-які проблеми, що виникають у вивченні потрібної дисципліни. У сфері послуг репетитора:

• підготовка випускника до закінчення школи та вступу в заклад вищої освіти (до здачі ЗНО та ДПА);
• заняття з метою поліпшення успішності в школі;
• поглиблена підготовка перед олімпіадою;
• підготовка до контрольних і самостійних робіт.

Вчителі, залежно від спеціалізації, мають свої підходи до індивідуального навчання. Візьмемо за приклад принципи, якими керуються репетитори з англійської мови. Львів ‒ місто туристичне, а тому і знання іноземних мов тут потрібні кожному жителю. Тож вчителі англійської роблять все, для того щоб зацікавити вивченням мови свого учня. Вони постійно знаходять цікаві завдання, креативно розповідають нові теми, турбуються про те, щоб учень засвоїв граматику та письмо. А постійні діалоги і есе тільки тренують навички живого спілкування!

Звичайно ж, приватний учитель фізики або біології буде керуватися іншими принципами, проте індивідуальні заняття завжди будуть ефективніші та більш корисні, ніж шкільні колективні уроки.

Де знайти досвідченого репетитора у Львові?

Вам потрібен репетитор з математики? А, може, репетитор з англійської? Львів довіряє пошук фахівця пошуковому ресурсу BUKI! Досвід роботи, рекомендацій і відгуки від реальних учнів ‒ все це можна знайти в анкетах наших викладачів! Компанія Букі здійснить підбір фахівця, гарантуючи його компетентність, освіту, досвід роботи. Виходячи із запропонованої вами ціни, ми підберемо вчителя під ваші цілі. У нас знайдуться репетитори, які готові повести вас в цікавий світ науки. Швидше знаходьте репетитора, а пошуковий ресурс BUKI вам в цьому допоможе!

Статтю написала Ірина К.
Учитель та репетитор англійської мови
Ваш репетитор чекає на сайті: https://buki.com.ua

25 Жовтня, 2019

Містичний туман над Львовом

У Львові уже майже тиждень поспіль ранки супроводжуються густим туманом, передає Діло.

Про туман ще раніше повідомляли синоптики. Через це навіть літаки не можуть вчасно приземлитись і змушені емігрувати до інших аеропортів, де видимість краща.

Львівський журналіст Ігор Мартинів зняв відео туману з дрона. Подивіться, який красивий Львів на сході сонця.

«Тракт Глинянський, Лисиничі і винниківський ліс оповив містичний туман. Разом із сходом сонця і золотою осінню – медитативне видовище», – підписав відео Ігор Мартинів.

25 Жовтня, 2019

Онлайн-екскурсії: Google запустив 50 віртуальних турів музеями світу

Google запустив тематичну онлайн-експозицію, присвячену світу живої природи та еволюції людства.

Користувачам пропонують відвідати 150 інтерактивних виставок з 300 тисячами фотографій і відео, а також 30 віртуальних турів по 50 музеях світу.

Виставка доступна на сайті проєкту Google Arts & Culture.

Розробники використали технологію віртуальної реальності, щоб “оживити” деякі експонати, наприклад, Жирафотитана з Музею природної історії в Берліні, одного з найвищих динозаврів, який будь-коли жив на планеті.

Відвідувачам онлайн-виставки також пропонують подивитися, як виглядають 3 000 видів живих істот, зібраних в одній гігантській шафі, і дізнатися, як могли виглядати наші предки.

Експонати можна подивитися в браузері, а також в новому додатку Google Arts & Culture на пристроях iOS і Android. Панорамні відео доступні також на YouTube. Всі інтерактивні виставки та онлайн-екскурсії проводяться англійською мовою.

Джерело kozakorium.com

25 Жовтня, 2019

7 типів фото у соцмережах, які свідчать про низьку самооцінку

Фото, які користувачі публікують у соціальних мережах здатні розповісти нам про людину значно більше, аніж здається на перший погляд. Окрім того, що вона їсть, п’є, як і з ким проводить свій час, ми можемо дізнатися про її впевненість у собі та самооцінку. Психологи впевнені – можна дуже багато дізнатися про суть людини по фото з інтернету.

Велика кількість селфі

Якщо людина викладає в мережу занадто багато Селфі, намагається обрати найбільш вдалий ракурс і зловживає фільтрами, то, швидше за все, вона сумнівається в своїй привабливості, оскільки боїться показати себе такою, якою вона є насправді. Пристрасть до селфі і часта їх публікація в інтернеті навіть є симптомом особливого психічного захворювання – «селфітіса». На думку медиків, типовий хворий даним розладом – це невпевнена у собі людина, яка прагне привернути до себе увагу і підвищити самооцінку за допомогою лайків і коментарів.

При цьому ті, хто схильний постити групові селфі, набагато рідше відчувають проблеми із самооцінкою, адже не зациклені на собі, мають багато друзів і відкриті для спілкування.

Демонстрація щасливих відносин

Існує окрема категорія користувачів, які формують в соцмережах паралельну реальність, демонструючи підписникам свого ідеального партнера і зразковий шлюб. Таку ілюзію легко створити за допомогою фотографій обійм з коханою людиною, букетів квітів та інших подарунків, навіть якщо насправді між партнерами безліч непорозумінь і відносини висять на волосині.

На думку психологів, ті, хто занадто активно транслює особисте життя у соцмережі, ймовірно, не повністю впевнені в собі і своєму партнері і таким чином намагаються переконати себе та інших у тому, що в їхніх відносинах і житті панує ідилія.

Знімки зі спортзалу

Потрапили до категорії людей з прихованими комплексами й любителі викладати фото зі спортзалу. Працювати над своїм тілом – це здорово і заслуговує на повагу, але експерти стверджують, що якщо такими знімками усипаний весь профіль у соцмережі, то це говорить про низьку самооцінку. Публікуючи знімки тренувань, людина шукає схвалення від сторонніх, позитивних відгуків про її фігуру, щоб і самій стати впевненою у красі свого тіла.

Зрозуміло, мова йде про публікації рядових користувачів, а не про пости професійних фітнес-інструкторів, які діляться з підписниками секретами ефективних тренувань.

Невдалі фото друзів

Майже всі хоча б раз потрапляли в ситуацію, коли хтось із друзів публікував у мережі фото, де ви вийшли, м’яко кажучи, невдало. В такому випадку точно не варто засмучуватися. Швидше за все, ваш приятель страждає від комплексів і за допомогою такого поста хотів підняти свою самооцінку.

Розкіш і подарунки

Людині з нормальною самооцінкою не потрібно хизуватися і розповідати про нові покупки. Але якщо у когось не вистачає віри у свою значимість, то найчастіше його стрічка починає заповнюватися кадрами розкішного життя і фотографіями дорогих подарунків. Вихваляючись статусними речами і VIP-локаціями, людина наче говорить, що у неї все добре, і піднімає свою самооцінку.

Бонусом до таких публікацій нерідко йдуть тексти із розряду «ти можеш все», «мільйони дістаються наполегливим» і так далі. Так люди починають самі підтримувати себе в складній ситуації і борються з невпевненістю.

Фотографії, де не видно частини обличчя

Ті, хто любить фотографуватися, прикриваючи обличчя волоссям або руками, або робити знімки в профіль чи зі спини, часто сором’язливі і закомплексовані. Більш того, вони можуть страждати не тільки від прихованих комплексів, а й від соціальних фобій. Якщо така людина є у вашому оточенні, то постарайтеся зробити так, щоб вона почувалась із вами спокійно і комфортно: так вона зможе по-справжньому відкритися і бути собою.

І окремим пунктом: постинг 24/7

Впевненій у собі людині зовсім не обов’язково ділитися з усією мережею своїми планами на вечір або досягненнями на роботі, вважають психологи. А ті, хто має проблеми з самооцінкою, навпаки, часто впадають в залежність від постинга: їм необхідна постійна увага і схвалення з боку громадськості.

Тому, якщо ви помітили, що подруга стала занадто часто викладати фотографії в соціальні мережі, то, можливо, це означає, що вона зараз переживає не найкращий період у своєму житті і їй потрібна підтримка.

Зрозуміло, якщо дівчина пару разів поділилася мотиваційними цитатами або один раз виклала фото букета від нового коханого, це зовсім не обов’язково говорить про низьку самооцінку. Але якщо під описані вище пункти потрапляє весь її аккаунт, то, можливо, це про щось говорить і варто її підтримати, похваливши нову зачіску або вдало підібрану сукню.

Джерело: Всвіті

24 Жовтня, 2019

Вночі смачніше: де у Львові можна поїсти цілодобово

Напевно не існує людини, яка б не “грішила” поласувати смачненьким вночі. Хтось любить робити це регулярно. Часом голод нападає зненацька, а куди бігти і де взяти їжу, окрім МакДональдса, нічого на думку не спадає.

VG Львів дізнався, які ресторани і паби працюють у Львові цілодобово, що пропонують скуштувати і якими забавами дивують нічних гостей.

1. ЯпонаХата

Страви у цьому цілодобовому закладі переносять у справжню атмосферу Японії. Тут подають не тільки роли і суші, а й салати та гарячі страви. На десерт пропонують соковиті смузі або солодкі суші.

Фейсбук

Адреса: просп. Свободи, 29

Телефон: 0 800 307 878

2. Велика тарілка

Страви української кухні та піци пікантного розміру XXL стали візитівкою цілодобового закладу, де меню значно різноманітніше, ніж у традиційних піцеріях. М’ясно, перші страви, салати, десерти, а також кава та гарячий шоколад Julius Mainl, різноманітний вибір алкогольних напоїв та пива.

Фейсбук

Адреса: вул. Валова, 13

Телефон: 0322 356 317

3. Music Lab

Місце, яке поєднує особливості цілодобового клубу та ресторану: тут можна послухати рок та електронну музику, і при цьому не залишитись голодним. В меню можна знайти м’ясні, рибні, вегетаріанські страви. Є широкий вибір вин, коктейлів і кальянів. Кава, чай, десерти. В обідню пору тут подають бізнес-ланчі.

Фейсбук

Адреса: вул. Братів Рогатинців, 27

Телефон: 097 104 9704

4. Da Vinci

Заклад позиціонує себе як піцерія-спагетерія. Тут цілодобово пропонують страви італійської кухні, починаючи від паст, завершуючи різноманітними італійськими десертами. З меню можна обрати м’ясні страви, приготовані на відкритому вогні, морепродукти, а також піцу, яку випікають перед очима відвідувачів в дров’яній печі. Серед десертів відзначають фірмовий тірамісу і домашнє морозиво.

Фейсбук

Адреса: просп. Свободи, 22

Телефон: 093 843 3532

5. La Vie

В меню закладу страви європейської кухні: пасти, салати, закуски і десерти. Цілодобовий Ла Ві славиться різноманіттям тапасів та широкою коктейльною картою, аби підкреслити їхній смак. Тут регулярно проводять тематичні вечірки та дегустації у супроводі сомельє, ввечері зазвичай звучить “жива” музика.

Фейсбук

Адреса: вул. Вірменська, 4

Телефон: 0322 368 051

6. Кумпель на Митній

“Кумпель” — це перший ресторан-пивоварня у Львові, у якому цілодобово подають традиційні галицькі страви. “Фішкою” закладу є і те, що мідні чани з пивом стоять прямо посеред зали. Гості можуть побачити процес бродіння місцевого пива. Серед різноманіття страв відвідувачам рекомендують спробувати галицькі зупки, флячки (волові рубці приготовані за традиційним галицьким переписом) або часникову зупу, яку там подають у чорному квадратному хлібчику власного випікання. Можна скуштувати кожну, замовивши “Львівський смак” — дегустаційний сет традиційних галицьких зуп.

Фейсбук

Адреса: просп. В’ячеслава Чорновола, 2б

Телефон: 032 2 295 177

7. Старгород

Ресторан-пивоварня “Старгород” цілодобово пропонує великий вибір закусок до пива. Щодня на грилі готується риба, ціле теля, свиня або баран. Є салати, закуски, десерти, широкий вибір пива. Фірмова страва – “Старгородське коліно”, а також варто спробувати “Шпіз лососевий”. Відкриємо таємницю, яка стала “родзинкою” ресторану, – тут можна бити посуд і танцювати на столах.

Фейсбук

Адреса: вул. Римлянина, 1

Телефон: 050 323 48 57

8. Криївка

Ресторан прославився своєю оригінальністю. Ще при самісінькому вході наливають “штрафні” сто грамів медовухи. Тут на відвідувачів цілодобово чекає тир, зброя, із якою бігали ще воїни-повстанці, виставка старих документів УПА та фото, музика часів бандерівського підпілля. Кухня – українська польова, страви подають у військовому посуді. В меню Криївки є і вареники, і борщик, деруни і закуски. Втім, пельменів там ви точно не знайдете.

Фейсбук

Адреса: пл. Ринок, 14

Телефон: 050 430 6354

9. De Luxe cafe

Заклад поєднує кілька форматів – цілодобові ресторан, нічний клуб-дискотека, кальянний бар, караоке-бар, спортивний бар. У меню пропонують сніданки, закуски, широкий асортимент салатів, перші, основні, м’ясні та рибні страви. На десерт пропонують млинці з різними начинками, торти, морозиво і шоколадний фондан. Також є великий вибір суші та ролів.

Фейсбук

Адреса: вул. Володимира Великого, 2

Телефон: 096 276 88 85

10. Club Split Lviv

Шеф-кухар закладу пропонує українські страви в оновленому погляд на традиційну їжу. Тому йому присвячена ціла сторінка у меню – “Український ф’южн”. У денний час у ресторані діє японська кухня і щоранку подають 11 видів сніданків зі всього світу. Клуб “Split” це цілодобовий ресторан, караоке та лаундж зал з широким вибором кальянів та сигарною картою. Ф’южн-ресторан пропонує традиційну та паназіатську кухню та енотеку з широким асортиментом вин.

Фейсбук

Адреса: пл. Міцкевича, 6/7

Телефон: 032 242 22 00

11. Мазох-кафе

Мазох-cafe унікальне місце, атмосфера якого пропитана мазохізмом. Будьте готові, що вас шмагатимуть батогами і закриватимуть у клітці. Офіціанти обслуговують гостей у шкіряних костюмах. Кухня тут не менш особлива, ніж атмосфера. Їжа з афродизіаками, індивідуальні екстремальні коктейлі, атракційне обслуговування, тематичні атрибути та сувеніри. З нестандартного у меню ви побачите яєчка бичі з соусом із каперсів та восьминоги смажені на грилі з овочевим соте.

Фейсбук

Адреса: вул. Сербська, 7

Телефон: 050 3 710 440

12. Гасова лямпа

Цей цілодобовий ресторан прикрашають безліч гасових лямп, яких у закладі більше 200. Адже саме у Львові винайшли і гас, і гасову лямпу. Тут варто спробувати 10 сортів місцевих наливок. До прикладу “Гасівка” і “Бензинка” у колблчках. Зі страв у меню варто спробувати “Абітурієнта крилатого”, або “Поліцію з народом”. Голодним звідси точно неможливо піти.

Фейсбук

Адреса: вул. Вірменська, 20

Телефон: 050 371 09 08

24 Жовтня, 2019

Сік, сік і ще раз сік: світлини з продуктових магазинів Львова 1981-1983 років

Хто пам’ятає “продовольчу Програму” при порожніх полицях і чергах по годині і більше по продукти? А папір коричневий, в який загортали продукти, який важив тонну, розведена сметана, майже блакитне молоко у пляшках, які можно було і не мити, бо слідів від молока не лишалося, три види ковбас, сиру, консерви.

У мережу виклали чорно-білі фото, зроблені у крамницях Львова у далеких 1981-1983 роках. Автор світлин відомий львівський фотограф того часу Віль Фургало. Як видно на фото майже сорокалітньої давності, на якісь делікатеси у продуктових магазинах того часу розраховувати було не варто. А якщо вам із колежанкою захотілося б після роботи поїсти морозива і трохи попліткувати, то робити це у тогочаснім кафе, навряд чи було б так комфортно, як зараз.

Універсам, Продтовари, Промтовари…