Автор: adminhq

Опубліковано

У будівлі Львівської прокуратури вперше проводимуть екскурсії

Сьогодні, 14 листопада, Львівська прокуратура анонсувала про проведення екскурсій. Вони розпочинаються вже з наступного тижня, інформує 032.ua.

Будівлю прокуратури Львівщини на проспекті Шевченка, 17-19 вперше відкриють для екскурсій. Про йдеться у відеоролику на YouTube-каналі прокуратури Львівської області.

Як зазначила у коментарі 032.ua речниця прокуратури Львівщини Юлія Шевченко, відкрити двері будівлі прокуратури планують вже з наступного тижня, 18 листопада. Спочатку екскурсії безкоштовно проведуть для студентів юридичного факультету Львівських вищих навчальних закладів. А згодом, коли укладуть угоду з державною установою чи організацією, які здійснюють екскурсії у Львові, тоді оглянути інтер’єр зможуть всі бажаючі.

Зазначимо, також вже розробили маршрут. Відвідувачі зможуть побачити малу та велику актові зали, коридори з дерев’яним оздобленням, хол та сходи, вітражі, оздоблені мозаїками, а також будуть передбачені місця для селфі у пресцентрі прокуратури.

На першому поверсі знаходиться значно менша за розмірами колишня зала торгової біржі (тепер зала засідань колегії). Її стеля також перекрита перекриттям з касетонами, прикрашена ліпними розетами і модульйонами. Два неоренесансові портали з багатим ліпним декором слугують входами до зали. Стіни підкреслені пілястрами, вікна декоровані великими сецесійними вітражами.

Довідково. Будинок прокуратури Львівської області зведений на початку XX століття. Спочатку це була Торгово-промислова палата, яку урочисто відкрили 3 липня 1910 року. Архітекторами стали відомі на той час Альфред Захаревич і Тадеуш Обмінський. Львівська прокуратура розташувалась у кам’яниці у 1990-их роках і з того часу вперше відчиняє свої двері для екскурсій.

Фото lvivcenter.org

Пам’ятка – характерний приклад адміністративної будівлі Львова початку ХХ ст. та яскравий приклад “Gesamtkunstwerk” – синтезу просторових мистецтв – настінного живопису, скульптури, вітражів та мозаїки з архітектурою.

Опубліковано

Економіка України зросла на 4,2% у третьому кварталі

Економічне зростання в липні – вересні трохи сповільнилося.

У третьому кварталі 2019 року внутрішній валовий продукт України зріс на 4,2% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, повідомляє Державна служба статистики.

У другому кварталі 2019 року економіка зросла на 4,6% у річному вимірі, прискорившись з 2,5% у першому кварталі 2019 року.

ВВП України зростає вже 15 кварталів підряд.

Опубліковано

На «Арені Львів» молодіжна збірна з футболу проведе матч відбору на Євро-2021

У п’ятницю, 15 листопада, о 18.30 год на стадіоні «Арені Львів» розпочнеться матч відбірного турніру Євро-2021 (U-21) між молодіжними збірними України та Данії.

Цей матч стане першою грою «молодіжки» в місті Лева після шестирічної перерви. Тож справжня львівська підтримка є надзвичайно важливою для команди Руслана Ротаня.

Вхід на матч безкоштовний. Отримати квитки можна до 15 листопада у приміщенні Федерації футболу Львівської області з 10.00 до 18.00, або в день матчу в касах стадіону «Арена Львів».

Наразі підопічні Руслана Ротаня зіграли три матчі. Стартували “синьо-жовті” з домашньої поразки від команди Фінляндії (0:2). У двох наступних іграх українці розгромили Мальту (4:0) та зазнали невдачі у грі проти збірної Румунії (0:3).

Поточне турнірне становище групи 8: 1. Данія – 9 очок (3 зіграні матчі); 2. Фінляндія – 4 (7); 3. Румунія – 6 (3): 4. Україна – 3 (3); 5. Північна Ірландія – 2 (4); 6. Мальта – 1 (3).

Після цієї гри синьо-жовті відправляться до Баку. Там 19 листопада підопічні Руслана Ротаня проведуть товариський матч зі збірною Азербайджану U-21.

На поєдинку відбірного турніру Євро-2021 (U-21) Україна — Данія, працюватиме бригада арбітрів зі Швейцарії на чолі із 36-річним Адрієном Жакоте. На лініях йому допомагатимуть Віталь Жобен та Раффаєль Зедер. Четвертий арбітр — Лука Пічоло.

Опубліковано

Що приховують успішні люди?

Чому одним людям щось вдається швидше і легше, а іншим — ні? Навіть якщо вони стартували однаково, вчилися у тих же вчителів. Справа в особливих талантах або удачі? На одному везінні далеко не заїдеш, впевнена клінічний психолог Ірина Гросс, і є невидимий нюанс, який допомагає досягти високих результатів.

«Ті, у кого не виходить якась справа, чи їм здається, що не виходить, засмучуються, зляться, ображаються, заздрять і звинувачують себе, адже « проблема точно в них». Вони впевнені, що їм чогось не вистачає. А тих, у кого вийшло, наділяють суперздібностями, — каже Ірина Гросс. — Так ось: ніяких суперздібностей у людей немає, а є невидимий нюанс. Під ним я маю на увазі вже вкладені ресурси, які не помітні з боку».

Ми часто бачимо тільки результат якогось проекту, дії, чужого успіху. І не помічаємо більшу частину айсберга. Що ж приховано під водою? Це може бути що завгодно: багата бабуся, особистісні особливості (наприклад, хороша пам’ять, навички спілкування, приваблива зовнішність), впливовий знайомий. Нарешті, досвід, отриманий в результаті пройденого шляху, — навчання, роботи, набивання шишок, перемог і розчарувань.

Іноді ці нюанси підсумовуються, а іноді для прориву достатнього одного. Але нам легше винести вердикт: «Просто йому пощастило!», ніж допустити, що лаври далися не так легко, як нам здається.

«Клієнтка розповіла мені про свою заздрість до колеги, коли одного разу на парковці під вікнами офісу з’явився її новий мерседес. «Звідки? Як це можливо? Ми отримуємо однакову зарплату!»- —довго обурювалася вона. На що я порекомендувала безпосередньо запитати у колеги, як їй вдалося стати господинею такого шикарного автомобіля. Виявилося, що мерседес — давня мрія, на яку колега відкладала гроші протягом декількох років.

Також, крім основної роботи, у неї був додатковий дохід. Вона любила мистецтво, розбиралася в картинах, брала участь в аукціонах, інвестувала, продавала. Так і заробила».

Люди часто порівнюють себе з іншими, і далеко не завжди на свою користь. Одних таке порівняння мотивує. Інших, навпаки, позбавляє сил, вони починають переживати свою неспроможність і впадають в апатію і навіть депресію.

УДАЧА та УСПІХ

Але чому ж тоді вихідні позиції ті ж — училися в одному класі, в одній групі, працюємо в одному відділі, але до фінішу приходить першим хтось один? Може, все-таки, справа в удачі і причина успіху саме в ній?

«Ми плутаємо удачу й успіх. Удача — це щось випадкове, невідоме, тимчасове, що не підвладне людині. Успіх спланований, прорахований, заслужений. Фартовими бути приємно, їм заздрять, а успішні викликають повагу. Фартові люди готові до несподіванок, не пропускають вдалих випадковостей і можуть ними скористатися. Якщо людина вносить в життя різноманітність, то шанси на успіх збільшуються», — пояснює Ірина Гросс.

Вона рекомендує концентруватися не на тому, що зараз відбувається, а уявити найгірший розвиток подій, але при цьому не занурюватися у відчуття провалу. Ця вправа допоможе завжди відчувати себе фартовим — адже найгірший сценарій у своїй голові ми вже намалювали.

«Якщо з будь-якої події витягати позитивне, то на кожному кроці нас будуть чекати щасливі випадки. Найуспішніші клієнти, які досягли цілей, об’єднані однією рисою — внутрішнім почуттям відповідальності. У підручниках це називається локусом контролю.

Ми ділимося на два типи. Перший приписує власні успіхи і невдачі зовнішніх чинників: країна не така, сім’я не така, люди навколо не такі, чоловік не такий, час не той. Інший привласнює собі результати своєї життєдіяльності: «мої зусилля, мої сильні і слабкі сторони, мої знання, вміння, навички, мої помилки — усе це моє і залежить від мене».
Якщо дитина з дитинства не звикла брати відповідальність на себе, то, отримавши двійку, скаже: «батьки не допомогли мені» замість «я не підготувався». Йому і в дорослому віці буде важко брати на себе відповідальність.

ЗВ’ЯЗКИ ТА СЕРЕДОВИЩЕ

Наскільки важливо для успіху виховання? Одна справа вирости в сім’ї академіка, а інша — комбайнера. Чи впливають на успішність освіта й оточення? Чи з’явиться новий Джобс або Гейтс, якщо він виріс в повній сім’ї в любові і турботі або бачив тільки лайку батьків і отримував стусани від тата-алкоголіка? Врешті, які особисті якості призводять до успіху?

«Світ не справедливий. Всі ми дуже різні: хтось здоровий, розумний, красивий, а хтось хворий і не Ален Делон. Якщо людина народилася в родині дипломатів, з дитинства багато подорожує, вивчає мови, спілкується з впливовими персонами, то їй прищеплений певний рівень культури з дитинства. Проста людина або людина з провінціїдля неї не конкурент. У когось базова комплектація максимальна, у когось — мінімальна. Але навіщо порівнювати успіх генерала й успіх солдата?»

ПРАЦЯ І ПІДТРИМКА

«Найчастіше ми не помічаємо, скільки праці вклала інша людина. Ми можемо зважити тіло в кілограмах, виміряти обсяги в сантиметрах, дізнатися температуру і тиск, але в яких одиницях ми зважимо людську працю? У людино-годинах? Вони підходять для звітності на підприємствах, але ніяк не для вимірювання фізичних, інтелектуальних і моральних вкладень. Якби ми кожен раз, заздрячи чужого успіху, дізнавалися або хоча б замислювалися про те, скільки в нього вкладено, то з легкістю відмовилися би від подібного. Тому що самі до такої праці найчастіше не готові», — каже Ірина Гросс.

Можна спробувати розібрати на гвинтики історію чужого успіху і уявити, скільки праці в нього вкладено. Подібні вправи допомагають зрозуміти алгоритм чужого успіху і застосувати у власному житті. Навіть при наявності таланту необхідний праця.
Не менш важливим нюансом стає емоційна підтримка інших. «Я не знаю жодної людини, яка домоглася серйозних результатів без підтримки. Зазвичай за спинами переможців стоять ті, хто в них вірив, дбав і підтримував. Це можуть бути тренер, батьки або вчитель. Знаходьте людей, які стануть вашою опорою».

Третій важливий фактор — фінансування. Жоден великий проект не реалізувався без вкладень. «Щоб записати вірші, потрібен олівець і блокнот. Навіть якщо ваша задача порівняно проста — стати хорошим фахівцем —доведеться вкластися в освіту. Мало хто, говорячи про успіх, згадує про фінансові вкладення. Якщо у вас немає фінансової підтримки, то шукайте і створюйте її, як та дівчина з мерседесом».

РОЗУМ І ГОТОВНІСТЬ ДО БОЛЮ

Ще один нюанс, прихований під водою, — знайомство зі стресом, дискомфортом і навіть болем. «Нам доведеться рости, а зростання заподіює біль і вимагає зусиль. Біль — щоденна складова успіху. Невдачі, втрати, промахи, помилки. Ви повинні знати свій больовий поріг».

Після хорошого тренування важко рухатися, але спортсмен йде далі, долаючи неприємні відчуття. Перш ніж робити потужний ривок, варто відповісти собі на запитання: скільки я готовий витримати?

Остання важлива складова успіху — розум. «Ви знаєте дурних успішних людей? Я — ні, — каже психолог. — Адекватно оцінювати свої можливості і ресурси, ставити реалістичні й досяжні цілі, — для цього потрібен розум. Не страшно помилятися чи сперечатися. Найстрашніше — перестати мислити самостійно».

Опубліковано

Пoбyт львiв’ян 1943 рoкy в фoтooб’єктивi сoлдaтa нiмeцькoгo вeрмaхтy

Бaгaтьoх з нaс нe рaз цiкaвилo, яким бyв пoбyт львiв’ян пiд чaс Дрyгoї свiтoвoї вiйни. Сьoгoднi мaємo нaгoдy пoкaзaти свiтлини зрoблeнi в липнi 1943 рoкy, пiд чaс нiмeцькoї oкyпaцiї, якi iлюстрyють пoвсякдeннe життя звичaйних мeшкaнцiв мiстa. Їх aвтoрoм бyв вoяк нiмeцькoгo вeрмaхтa, пaцифiст зa пeрeкoнaннями Джo Дж.Хeйдeкeр, рoзпoвiдaє Фoтoгрaфiї Стaрoгo Львoвa.

Джo Джyлiyс Хeйдeкeр нaрoдився в Нюрнбeрзi 13 лютoгo 1916 р. y сiм’ї aктoрa. Щe з юнaцькoгo вiкy, вихoвaний y лiбeрaльнoмy дyсi i спoвiдyючи вiдпoвiднi цiннoстi, хлoпeць бyв прoти бyдь-якoї мiлiтaрнoї iдeoлoгiї, a тим бiльшe рeвaншиських нaстрoїв, якi в Нiмeччинi пoстyпoвo нaбирaли пoпyлярнiсть y мiжвoєннi чaси. Йoмy бiльшe пoдoбaлися мирнi спoсoби сaмoвирaжeння, тaкi як фoтoспрaвa. З мeтoю здoбyття прoфeсioнaльних нaвичoк в цiй дiлянцi прoтягoм 1931-1933 рр. Джo пoсилeннo i yспiшнo стyдiювaв кyрс фoтoгрaфiї y Фрaнкфyртi-нa-Maйнi в aтeльє Штeфaнa Рoзeнбayeрa.

Чeрeз пeрeслiдyвaння зa свoї лiбeрaльнi yпoдoбaння, якi йшли врoзрiз iз oфiцiйнoю нaцистськoю дoктринoю, Хeйдeкeри нeвдoвзi бyли змyшeнi eмiгрyвaти в сyсiдню Швeйцaрiю. Сaмe в тi oстaннi пeрeдвoєннi рoки Джo встиг здiйснити ряд мaндрiвoк пo Eврoпi, y тoмy числi i пo тeритoрiї ІІ Рeчi Пoспoлитoї.

Пiсля вибyхy Дрyгoї свiтoвoї в 1939 р., нeзвaжaючи нa свoї пaцифiстськi пoгляди, Хeйдeкeр бyв мoбiлiзoвaний дo лaв вeрмaхтy. Нa пoчaткoвoмy eтaпi вiйни мoлoдий чoлoвiк встиг пoбyвaти нa лiнiї фрoнтy y Фрaнцiї тa Бeльгiї. Врaхoвyючи йoгo прoфeсiйнy пiдгoтoвкy, вeснoю 1941 р. Хeйдeкeрa бyлo пeрeвeдeнo нa вiйськoвy слyжбy дo фoтoлaбoрaтoрiї y Вaршaвi, якa мaлa зaбeзпeчyвaти прoпaгaндистськy стoрoнy мiлiтaрнoї кaмпaнiї гiтлeрiвцiв нa схiднoмy фрoнтi.

В рoзпaл рaдянськo-нiмeцькoї вiйни вiйськoвий фoтoгрaф пoбyвaв i нa oкyпoвaних фaшистaми зeмлях Укрaїни тa Бiлoрyсi. Toж пoширeнoю тeмoю в твoрчiй спaдщинi Хeйдeкeрa тoгo пeрioдy бyлo й рoзкриття сцeнoк iз пoвсякдeннoгo життя прoстoгo вoякa i цивiльнoгo нaсeлeння.

Пiд чaс пeрeбyвaння y Вaршaвi вiйськoвий фoтoгрaф нeoднoрaзoвo вiдпрaвлявся в пoшyкaх знaйoмих гeбрeїв нa тeритoрiю ґeттo. Taм зa дoпoмoгoю мiнiaтюрнoї кaмeри бeз oфiцiйнoгo дoзвoлy нa тo нiмeцькoї aдмiнiстрaцiї тaємнo фiксyвaв нa плiвкy стрaждaння i нeлюдськi yмoви, в яких прoживaлo гeбрeйськe нaсeлeння мiстa. Ti йoгo свiтлини, як свiдчeння нaцистських злoчинiв y вaршaвськoмy ґeттo, бyли прeдстaвлeнi нa зaгaльний oгляд тiльки в 1981 р.

Пiсля вiйни Джo прaцювaв нa aмeрикaнськiй рaдioстaнцiї “Рaдio Mюнхeн” i бyв oдним з нeбaгaтьoх нiмeцьких рeпoртeрiв, хтo свiдчив нa Нюрнбeрзькoмy прoцeсi прo вoєннi злoчини гiтлeрiвськoгo рeжимy. Зaпрoвaджeння зaгaльнoї вiйськoвoї пoвиннoстi y пoвoєннiй Нiмeччинi викликaлo чeргoвий пaцифiстський прoтeст в дyшi фoтoгрaфa i вiн знoвy зaлишив Бaтькiвщинy, пeрeбрaвшись нa цeй рaз зa oкiaн в Брaзилiю.

Лишe в 1986 р. Хeйдeкeр пoвeрнyвся нaзaвжди в Eврoпy i oсeлився y Вiднi. Як жyрнaлiст i письмeнник, вiн oпyблiкyвaв кiлькa книг i фoтoмaтeрiaлiв (y тoмy числi прo бyднi Вaршaвськoгo ґeттo i прo Нюрнбeрзький прoцeс). Пoмeр Джo Дж. Хeйдeкeр 1997 р.

Aвтoркa: Нaтaлкa СTУДНЯ / photo-lviv.in.ua

Опубліковано

13 листопада 1918 року затверджено конституційні основи ЗУНР

На уламках Австро-Угорської імперії в ніч на 1 листопада 1918 року Львів було проголошено українським.

13 листопада 1918 р. було затверджено Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким вона отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».

Назва Західноукраїнська Народна Республіка вперше офіційно була вжита саме в цьому Законі. Прийнята 19 жовтня 1918 Проклямація Української Національної Ради використовувала терміни «українська область», «українська територія», «українська національна територія».

Невеликий за розміром документ складається з п’яти статей-артикулів: Назва, Границі, Державна суверенність, Державне заступництво, Герб і прапор.

Артикул перший посилається на право самовизначення народів та Прокламацію УНРади від 19 жовтня. Західноукраїнська Народна Республіка визначається як «держава, обнимаюча весь простір бувшої австро-угорської монархії, заселений переважно Українцями».

В артикулі другому перераховуються складові території ЗУНР як «української суцільної етнографічної області в межах бувшої австро-угорської монархії»

Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі і охоплювала Галичину, Буковину і Закарпаття. Територія ЗУНР становила 70 тис. кв. км, населення — 6 млн осіб.

Затверджено герб держави — Золотий Лев на синьому тлі, та прапор — блакитно-жовтий. Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.

Державний суверенітет ЗУНР, згідно з артикулом третім, формулювався так:

«Отся державна територія творить самостійну Західно-українську Народню Републику.»

Тимчасовий Основний закон ЗУНР був з часом доповнений цілим рядом законів: про організацію війська (13 листопада 1918 р.), тимчасову адміністрацію (15 листопада 1918 р.), тимчасову організацію судівництва (16 листопада і 21 листопада 1918 р.), державну мову (1 січня 1919 р.), шкільництво (13 лютого 1919 р.), громадянство (8 квітня 1919 р.), земельну реформу (14 квітня 1919 р.).

Наслідком активної зовнішньо-політичної діяльності ЗУНР стало відкриття посольств в Австрії, Угорщині і Німеччині і дипломатичних представництв у Чехо-Словаччині, Канаді, США, Бразилії, Італіїта ін.

1
2

Автором проекту Тимчасового основного закону був один з найближчих співробітників митрополита Андрея Шептицького о. Платонід Філяс чину св. Василія Великого. Безпосередню участь у розробленні документа брали сам митрополит А. Шептицький, єпископи Й. Коциловський та Г. Хомишин.

Опубліковано

BBC склали список 100 найкращих романів

На прохання BBC Arts британські письменники й літературні критики склали список 100 найкращих романів, які надихають. До списку ввійшли твори, написані протягом останніх 300 років. Романи поділені на 10 категорій.

Особистість

Кохана − Тоні Моррісон, 1987

Нескінченні дні − Себастьян Баррі, 2016

Уламки− Енн Майклс, 1996.

Половина жовтого сонця − Чімаманда Нґозі Адічі, 2006

Homegoing − Яа Гьясі, 2016

Маленький острів − Андреа Леві, 2004

Під скляним ковпаком − Сильвія Плат, 1963

Бог дрібниць − Арундаті Рой, 1997.

І прийшло руйнування − Альберт Чінуалумогу, 1958

Білі зуби − Зеді Сміт, 2000.

Любов, секс і роман

Щоденник Бріджит Джонс − Хелен Філдінг, 1996.

Раз і назавжди − Джуді Блум, 1975

Кімната Джованні − Джеймс Болдуін, 1956

Гордість і упередження − Джейн Остін, 1813

Вершники − Джиллі Купер, 1985

Їхні очі бачили Бога − Зора Ніел Херстон, 1937

Далекі шатри − Мері Маргарет Кей, 1978

Сорок правил любові − Еліф Шафак 2009

Пристрасть − Джаннет Уїнтерсон, 1987

Раби самотності − Патрік Гамільтон, 1947

Пригоди

Місто Боуган − Кевін Баррі, 2011

Вушко голки − Кен Фоллетт, 1978

По кому подзвін − Ернест Гемінгвей, 1940

Темні матерії − Філіп Пулман, 1995—2000

Айвенго − Вальтер Скотт, 1819

Містер Стендфаст − Джон Бакен, 1919

Вічний сон − Реймонд Чандлер, 1939

Голодні ігри − Сьюзен Коллінз, 2008

Цикл про капітана Джека Обрі та доктора Стівена Метьюрін − Патрік О’Брайан, 1970−2004

Володар перснів − Джон Рональд Руел Толкін, 1954−1955

Життя, смерть й інші світи

Гра престолів − Джордж Мартін, 1996.

Дивуючи богів − Бен Окрі, 1995

Дюна − Френк Герберт, 1965

Франкенштейн, або Сучасний Прометей − Мері Шеллі, 1818

Ґілеад − Мерилін Робінсон, 2004

Хроніки Нарнії − Клайв Стейплз Льюїс, 1950−1956

Плоский світ − Террі Пратчетт, 1983−2015

Земномор’я − Урсула К. Ле Гуїн, 1964−2018

Пісочний чоловік − Ніл Гейман, 1989−1996

Дорога − Кормак Маккарті, 2006

Політика, влада й протести

Тисяча сяючих сонць − Халед Хоссейні, 2007

Про чудовий новий світ − Олдос Хакслі, 1932

Домашній вогонь − Каміла Шамсі, 2018

Володар мух − Вільям Голдінг, 1954

Хрестики-нулики − Мелорі Блекмен, 2012

Збаламучене місто − Джеймс Планкетт, 1963

Колір пурпурний − Еліс Уокер, 1982

Вбити пересмішника − Харпер Лі, 1960

V − значить вендета − Алан Мур, 1982−1989

Unless − Керол Шилдс, 2002

Класи й суспільство

Будинок для містера Бісваса − В.С. Найпол, 1961

Консервний ряд − Джон Стейнбек, 1945

Безчестя − Джон Максвелл Кутзее, 1999.

Наш спільний друг − Чарльз Діккенс, 1864

Бідолаха − Нелл Данн, 1967

У суботу ввечері, в неділю вранці − Алан Силлитоу, 1951

Самотня пристрасть Джудіт Херн − Брайан Мур, 1955

Розквіт міс Джин Броді − Мюріел Спарк, 1961

Залишок дня − Кадзуо Ісігуро, 1989

Антуанетта − Джин Рис, 1966

Дорослішання

Емілі з Молодого Місяця − Люсі Мод Монтгомері, 1923

Золота дитина − Клер Адам, 2019

Орикс і Деркач − Маргарет Етвуд, 2003

Давай, побачимося завтра − Вільям Кіперс Максуелл-мл., 1980

Свамі і його друзі − Разіпурам Крішнасвамі Нарайан, 1935

Сільські дівчата − Една О’Брайєн, 1960

Серія романів про Гаррі Поттера − Джоан Роулінг, 1997−2016

Ізгої − Сьюзен Хінтон, 1967

Таємний щоденник Адріана Моул розпочатий в 13 з половиною років − Сьюзен Таунсенд, 1982

Сутінки − Стефані Майєр, 2005−2008

Сім’я й дружба

Відповідний наречений − Вікрам Сет, 1993

Балетні туфельки − Ноель Стрітфілд, 1936

Cloudstreet − Тім Уинтон, 1991

Незатишна ферма − Стелла Доротея Гіббонс, 1932

Я захоплюю замок − Доді Сміт, 1948

Мідлмарч − Джордж Еліот, 1872

Корабельні новини − Ені Пру, 1993

Незнайомка з Уайлдфелл-Холла − Енн Бронте, 1848

Відьми − Роальд Даль, 1983

Злочини й конфлікти

Американський таблоїд − Джеймс Еллрой, 1995

Американська війна − Омар ель Аккад 2017

Розкол Індії − Бапсі Сідхва, 1988

Ребекка − Дафна Дюморье, 1938

Відродження − Пет Баркер, 1991

Дитя людське − Філліс Дороті Джеймс, 1992

Собака Баскервілів − Артур Конан Дойл, 1891−1892

Фундаменталіст мимоволі − Мохсин Хамід, 2007

Талановитий містер Ріплі − Патриція Хайсмит, 1955

Тихий американець − Грем Грін, 1955

Порушники правил

Змова бовдурів − Джон Кеннеді Тул, 1980

Писар Бартлбі − Герман Мелвілл, 1853

Хабібі − Крейг Томпсон, 2001.

Як бути двома − Алі Сміт, 2014

Орландо − Вірджинія Вулф, 1928

Ночі в цирку − Анджела Картер, 1984

1984 − Джордж Оруелл, 1949

Псміт-журналіст − Пелам Гренвилл Вудхаус, 1915

Прощальне зітхання мавра − Салман Рушді, 1995

Замі: нове написання мого імені. Свобода − Одрі Лорд, 1982

Джерело:  inspired.com.ua 

Опубліковано

Інтелект не передається від батька до сина, він може передаватися тільки від батька до доньки

Цікаві факти зі світу генетики

1. Інтелект не передається від батька до сина. Тобто, якщо ви геній, то ваш син 100% не успадкує ваших генів.

2. Ідіотизм не передається від батька до сина. Якщо ви закінчений кретин, то ваш син не буде таким же ідіотом як ви (з чим вас і вітаємо).

3. Інтелект від батька може передаватися тільки дочці. І тільки наполовину.

4. Успадкувати інтелект чоловік може тільки від своєї матері, який вона, в свою чергу, успадкувала від свого батька.

5. Дочки геніїв будуть рівно наполовину розумні, як їхні батьки, але їхні сини будуть геніями. Якщо їх батько дурник, то дочки будуть рівно наполовину дурниками, ніж їхні батьки.

6. Тому геніальних жінок майже не існує, як і не існує стовідсоткових ідіоток-жінок. Зате чоловіків-геніїв і чоловіків-дурників дуже багато. Звідси і покоління невдах-алкашів, матерів-одиначок, а також нобелівські лауреати (майже всі чоловіки).

Висновки для чоловіків:

  1. Щоб спрогнозувати розумові здібності свого сина, гляди на батька своєї дружини (якщо він академік, то твій син теж буде розумним).
  2. Твоя дочка отримає половину твого розуму. Але і половину твоєї дебільності. За інтелектом вона буде ближча до тебе. Її син отримає всі твої розумові здібності. Хочеш розумне покоління — мрій про дочку.
  3. Твої розумові здібності від мами, а вірніше від дідуся.

Висновки для жінок:

  1. Твій син по розуму — копія твого батька, і лаяти його «ти такий же тупий, як твій батько» — не зовсім правильно.
  2. Твоя дочка по вихованню буде як ти, але по розуму як її батько. Її ж сини будуть розумовими копіями ваших чоловіків.
  3. Вважається, що головний результат зростання тривалості життя — те, що люди похилого віку тепер довше живуть. Але це не так.

Головним, величезним, стратегічним, що змінює на наших очах все людство наслідком стрибка тривалості життя є зовсім не те, що старість тепер довше триває, а те, що вона набагато пізніше починається.

Для тих, кому сьогодні 40, 50, 55 років, старість почнеться тільки років в 75-80. Тобто на добрих 25 років — чверть століття! — пізніше, ніж для покоління наших батьків.

Ще зовсім недавно в людському житті було лише 3 основних періоди: молодість, зрілість, старість.Тепер «зрілість» трапляється в 50 і відзначає собою початок абсолютно нового, просто не існуючого раніше етапу в людському житті.

Що ми знаємо про нього?

  1. Він триває майже 30 років — з 50 до приблизно 75.
  2. На відміну від колишніх уявлень, фізичні та інтелектуальні можливості людини в цей період при правильному підході не знижуються і залишаються, в крайньому випадку, не гірше, а в деяких випадках і краще, ніж в молодості.
  3. Потенційно це кращий, найякісніший період в людському житті, оскільки поєднує в собі здоров’я, сили і життєвий досвід. «Якби молодість знала, якби старість могла» — це більше не про нас. За всіма статистичними даними останніх років, найщасливіший час в житті, його пік наступає тепер приблизно в 65 років.
  4. Ті, кому сьогодні 55-65 років, проживають цей період першими в історії людства. Раніше його просто не було, оскільки люди набагато раніше старіли.
  5. У найближчі кілька десятиліть люди віку 50-75 стануть наймасовішою віковою групою на планеті.
Джерело: kenguru.plus
Опубліковано

Як виростити дітей ввічливими: 5 корисних порад

Ви коли-небудь стикалися з хамами та дивувалися, чому вони такі, які вони є?
Напевно, такими їх виховали батьки. Але гарним манерам можна навчити, якщо бути послідовними й терплячими.

Зазвичай батьки вчать дітей ввічливості та поваги до інших, але деякі методи виховання можуть дати протилежний результат.

Ось кілька речей, які потрібно припинити робити, щоб ваша дитина не виросла погано вихованою.

1. Перестаньте їх боятися.

Якщо дитина вередує, а ви панікуєте, щоб виконати будь-яке її бажання, це формує у неї хибні уявлення. Вона звикає до істерик і сліз як до способу домогтися свого. Звичайно, іноді побалувати дитини приємно, але не переборщіть.

Задумайтеся, чи не надаєте ви своїм дітям незаслужені привілеї. Це часто відбувається, коли батьки задовольняють будь-який каприз, щоб заслужити визнання і любов, або прагнуть дати дітям те, чого не мали в дитинстві. Навчіть їх різниці між “я хочу” і “мені потрібно”.

2. Перестаньте їх виправдовувати.

Не варто применшувати роль поганої поведінки. Не треба виправдовувати істерики фразами типу “всі діти такі” – це лише зміцнить у дитини думку, що вона робить усе правильно. Що довше ви терпите, тим складніше буде припинити шукати виправдання поганій поведінці.

Встановіть дисципліну, засновану на любові: приділяйте увагу правилам, манерам і справам, але не забувайте і про потреби дітей. Пам’ятайте: ваше завдання — задовольняти їх потреби та приборкувати їх бажання.

3. Не забороняйте іншим вказувати на погану поведінку.

Раніше вважалося нормальним, що вчителі та інші дорослі відчитують неслухняних дітей, але тепер це не вітається. Багато матерів вважають за краще виховувати своїх дітей, не втручаючись у життя інших.

Дозвольте іншим дорослим відчитувати вашу дитини (в розумних межах, звичайно). Наприклад, якщо вона погано поводиться на уроці, вчителька має право зробити їй зауваження.

Встановіть з нею контакт, і вона допоможе вам слідкувати за поведінкою і манерами дитини в школі.

4. Припиніть їх балувати.

Щодня ставте собі питання: чого я вчу дітей? Чи допомагаю я їм здобути навички та вміння, необхідні для повноцінного функціонування у дорослому житті?

Наприклад, даючи їм гроші, задумайтеся: чи навчаєте ви їх поваги, дисциплінованості, відповідальності та відкладеної винагороди?

Цього неможливо навчити, якщо завжди давати їм те, що вони хочуть.

5. Перестаньте спрощувати їм життя.

Жодні батьки не хочуть ускладнювати життя дітей, але іноді корисно привчити їх до праці та терпіння.

Простий приклад: ви сидите в ресторані, а дитина починає нудьгувати. Не варто відразу давати їй планшет, щоб вона відвернулася і дала вам спокій. Навчіть її терпіти та придумувати розваги без допомоги ґаджетів.

Ще один спосіб навчити дитину цінувати працю — просити її допомогти в хатніх справах, навіть якщо особливої необхідності у цьому немає.

Якщо дитина мріє — це прекрасно, але підкресліть, що амбіції нічого не варті без праці.

Джерело kozakorium.com

Опубліковано

8 кращих українських страв, які варто приготувати до кінця осені

Останній місяць осені — досить складний для людського організму час. Вже немає такої великої кількості свіжих овочів та фруктів за доступними цінами. Ми намагаємось призвичаїтись до нового ритму у харчуванні, кількості сну. Організму потрібно більше часу на відновлення і більше калорій для нормальної роботи. Деякі сезонні продукти у цьому можуть значно допомогти. Українці завжди це розуміли, тож і готували з них осінні страви. Які саме? Читайте у нашій добірці:

Страви з волоського горіха

Волоський горіх — незамінний продукт в раціоні пізньої осені. І йому можна знайти застосування у безлічі страв — від десертів до салатів та супів. Розглянемо декілька цікавих рецептів.

1. Горіховий паштет

Для нього нам треба: 400 мл води, 200г волоських горіхів, 3 маленьких зубчиків часнику, 2ст.л вершкового масла або рослинної олії, декілька крапель лимонного соку.

Приготування: Насамперед, слід перетерти горіхи в порошок. Ввести в них гарячу воду. Часник перетерти в пюре і разом з маслом додати в горіхову суміш. Можна також додати трохи соку лимону і солі, або спеції, які ви вважаєте доречними.

Варіть суміш на повільному вогні, поки вона не загустіє і перебийте в однорідну масу. А вживати паштет слід холодним, із салатами, як закуску на хліб чи у якості соусу до м’яса.

2. Горіхове печиво

Все що треба: 150 г горіхів, 50г цукру, 40г крохмалю, 4 яйця, цедра 1 лимону, пакетик цукру ванільного.

Приготування просте: Жовтки розтерти з цукром. Горіхи порубати ножем та додати в жовтки, разом з цедрою та ванільним цукром. Білки окремо збити в густу піну, ложкою змішати з крохмалем та жовтком.

Деко змастити маслом і ложкою викласти на нього печиво. Випікати при 180 градусах до золотистого забарвлення.

3. Горіхи з чорносливом у сметані

Для приготування найпопулярнішого десерту за рецептом наших матусь знадобиться: 200 г чорносливу, 100 г горіхів, 600 мл сметани низької жирності, 5ст.л пудри цукрової, 1 пакетик ванільного цукру, пів плитки чорного шоколаду.

Готуємо: Чорнослив слід промити та замочити на 10 хв в гарячій воді. Горіхи — підсушити на сковорідці. Чорнослив просушити й в середину кожного шматочка помістити по половинці волоського горіха.

Окремо збити сметану з пудрою та ванільним цукром протягом, як мінімум, 5 хвилин.

Половину сметани розлити по порціонних посудинах. В середину покласти шматочки чорносливу з горіхами. Залити другою частиною сметани на потрусити зверху тертим шоколадом. Десерт буде готовим після того, як 2-3 години постоїть у холодильнику.

Страви з гарбуза

Також триває сезон страв із гарбуза, інтерпретацій яких в Україні безліч. Ось декілька найпопулярніших:

4. Гарбузові галушки

Пісне тісто та каша гарбуза — скромна страва, але одночасно смачна і поживна. Галушки українські господині робили як солоними, так і солодкими. Заправляли їх грибами, цибулею, олією. Або ж сиром, медом чи маком. Ми пропонуємо приготувати варіант із сиром.

Для нього треба: 500 г сиру домашнього, 200г борошна, 400г серцевини гарбуза, сіль і перець.

Приготування: Сир розтираємо з яйцем та спеціями. Гарбуз запікаємо в духовці. Поєднуємо ці компоненти та додаємо борошно. Замішуємо тісто, формуємо з нього “ковбаски” та ріжемо на шматочки близько 2 см у товщину.

Галушки слід варити в окропі 5-7 хвилин, змастити вершковим маслом і подавати зі сметаною. Або ж змастити рослинною олією та смакувати зі смаженими грибами й кропом.

5. Гарбузові оладки

Готуються швидко і просто, а компоненти найпростіші: 200 г запеченого чи відвареного гарбуза, 1 склянка борошна, 3ст.л цукру, 1 склянка кефіру, 1 яйце. А також спеції: сіль, пів чайної ложки кориці 1 пакетик розпушувача тіста.

Приготування: Гарбуз перетерти в пюре. До борошна додати спеції та розпушувач, вбити яйце, влити кефір і викласти пюре гарбуза. Ретельно все змішати.

Обсмажувати оладки на сковорідці з рослинною олією, до золотистого кольору, з обох боків. Подавати можна з джемами, медом, фруктами чи сухофруктами, сметаною.

6. Гарбузове пюре до м’яса

Ніжне доповнення готується за декілька простих кроків, головне правильно виконати деталі!

Що треба: 300 г гарбуза чищеного, 1ст.л рослинної олії, дрібка солі та перцю чорного, по пів чайної ложки паприки солодкої сушеної, куркуми та прованських трав. А також один зубчик часнику.

Як зробити пюре: Наріжте товстими скибочками гарбуз, зробіть на ньому надрізи. Олію перетріть з часником та спеціями в однорідну заправку та влийте її до гарбуза. Дайте йому настоятись 5 хвилин, а потім разом із заправкою заверніть у фольгу. Запікайте до повного розм’якшення. Коли гарбуз трішки охолоне, відділіть його від фольги та перетріть через мілке сито.

Страви з гороху

Горох — це джерело білка та основа чудова для гарячих страв. Особливо варто включити його у свій раціон тим, хто вже готує організм до початку посту або ж просто людям, які не їдять страв тваринного походження. Поживні горохові страви здатні підтримати енергію в організмі навіть під час листопадових холодів.

7. Котлети з гороху

На невелику порцію нам треба: 200 г гороху, 1 цибулина, 1 ложка борошна, 50г масла, сіль та перець.

Для початку приготування — залийте горох водою на ніч. Далі варіть його близько двох годин зі спеціями. Злийте всю воду та перетріть горох у пюре. Це можна зробити за допомогою м’ясорубки, сита чи звичайного сучасного блендера.

Цибулю посмажте на олії до золотистої скоринки та додайте в пюре. Можете залишити її шматочками чи ще раз перебити суміш до однорідності. Додайте ложку борошна та перемішайте. Якщо суміш надто рідка — можете доповнити її ще однією ложкою борошна додатково.

Сформуйте котлети та смажте їх до золотистої скоринки на сковорідці з олією. Викладіть на рушник чи серветки — щоб вони забрали завий жир зі страви. Смакуватиме вона із багатьма додатками: грибами, сметаною, зеленню, помідорами, томатним соусом тощо.

8. Ідеальне пюре горохове

Як і у випадку з гарбузом — немає кращого варіанту, ніж взяти простий класичний рецепт і довести його до ідеалу.

Для пюре нам треба: 2 склянки гороху, 2 зубчики часнику, 1 морквина, сіль та перець, 1 ч. л паприки солодкої сушеної та скільки ж куркуми, 50г вершкового масла.

Перед приготуванням замочіть горох у посоленій воді на ніч. Промийте та ще раз залийте водою. Варіть півтори години, а потім додайте чищену морквину, розрізану навпіл. Через 15 хвилин додайте 2 цілих зубчики часнику та варіть ще 15 хвилин.

Злийте воду, додайте до гороху тепле вершкове масло, змішане з усіма спеціями. Перетріть горох через мілке сито. Зверху можна доповнити його кропом чи петрушкою.

А який із цих рецептів найчастіше використовують у вас в родині?

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua