Чоловік з Коломиї майструє динозаврів натуральної величини

17 грудня 2018 у парковій зоні ТРЦ Forum Lviv у Львові запрацював Парк Юрського періоду з 24-ма рухомими фігурами динозаврів. Виставка протривала до січня та називалась «Живі динозаври».

Тут можна було побачити рухомих динозаврів і їхні скелети в реальних розмірах. Ба більше, кожен з них мав свій природній колір, текстуру і навіть звук. Крім цього, у парку відвідувачі дізнавались більше про походження і життя динозаврів: їхніi звички, як вони полювали та ростили потомство.

Звідки динозаври?

Коломиянин Валерій Дідорак 24 роки займався пошиттям шкіряного одягу, але десяток років тому вирішив покинути цю справу і повністю присвятити себе хобі – скульптурі. І перетворив захоплення на професію. Про це розповідає kurs.if.ua.

© kurs.if.ua

Досить швидко у Дідорака з’явилися замовники на скульптури. А створити саме динозавра його надихнув культовий фільм Стівена Спілберга “Парк Юрського періоду”. Почав 5 років тому.

Перед тим, як взятися за роботу, Валерій вивчив усі матеріали про динозаврів, які тільки міг знайти. Прочитав масу статей і переглянув години відео.

© kurs.if.ua

Інколи майстру таки бракувало інформації – чи то про будову стопи тиранозавра, чи анатомію передньої кінцівки. Та й серед вчених-палеонтологів досі нема єдності щодо цього доісторичного хижака. Тому Валерію довелося покладатися на власну інтуїцію й трохи імпровізувати.

© kurs.if.ua

Спершу Валерій створив невеличку модель королівського тиранозавра – прорахував на ній усі пропорції. А вже скульптура, яку сьогодні можна побачити на околиці міста, має 3 метри у висоту, 6 – у довжину і важить близько 450 кг. Та все ж вона у півтора рази менша від прототипа, який мешкав на Землі 65 мільйонів років тому.

© instagram.com/forum_lviv

Перший тиранозавр будувався з металевого каркаса, на якому нарощували “тіло” з поліефірної смоли у перемішку зі скловолокном. Ця речовина найбільш стійка до різних погодних умов – так роблять ванни, яхти, навіть деякі літаки. Зверху динозавр покритий цією ж речовиною з додаванням пігментного барвника, який використовують для фарбування автомобілів. Усі матеріали купуються в Україні: тут широкий вибір, хороша якість і прийнятні ціни, каже майстер.

© instagram.com/forum_lviv

Потім з першого тиранозавра Валерій відлив форму, за якою робить наступні моделі вже без металевого каркаса. З кожною новою скульптурою майстер намагається досягти більшої реалістичності.

У справі допомагають син Костянтин та шваґро Роман. Усіх динозаврів роблять у закритому у цеху: в холоді й хмарі пилу чоловіки провели кілька місяців, оскільки на відкритому просторі речовина, з якої зроблені динозаври, не застигла би.

© instagram.com/forum_lviv

Скульптури вражають, і здається, що ось-ось оживуть.

© instagram.com/forum_lviv

Квитки можна було придбати при вході на виставку. Вартість квитків: дитячий, пільговий дорослий – 100 грн, дорослий – 120 грн, сімейний (2 дорослих + 1 дитина) – 300 грн, сімейний (2 дорослих + 2 дитини) – 400 грн.

https://www.facebook.com/lviv1256/videos/2001049129987129/

Складна доля скульптури Божої Матері у Львові

Скульптура Матінки Божої, що розташована біля проспекту Свободи, традиційно вважається берегинею нашого міста. Мабуть, не дарма поруч неї завжди можна помітити людей, що зупиняються тут аби помолитися. При чому, дедалі частіше це не звичні нам старенькі набожні бабусі, але й молодь. Кожен хоче попросити у Богоматері заступництва, здоров’я чи кращої долі, проте доля самої скульптури теж не була легкою.

Марійська площа © NAC

Свою історію скульптура Божої Матері в центрі Львова бере ще з далекого 1862 року. Саме тоді дружина багатого графа Бадені, графиня Северина, на добру пам’ять про себе вирішила подарувати місту фігуру Діви Марії. Саму біло-мармурову скульптуру авторства скульптора Йоганна Непомука Гауттманна було придбано аж у Мюнхені та привезено до столиці Галичини, де її встановили на площі Фердинанда ні місці криниці з тесаного каменю. Місце було вибрано не випадково, адже колись тут, ще за часів коли ріка Полтва була наземна, був невеличкий острівець на котрому розміщувалася Каплиця Божої Матері. Незадовго після встановлення фігури Богоматері в 1871 році площа була перейменована в Марійську.

Щоправда, простояти на обраному місці скульптурі Марії випало не довго. На початку ХХ ст. польська громада міста вирішила поставити у Львові пам’ятник видатному поету Адаму Міцкевичу. В багатьох джерелах можна зустріти інформацію, що початково пам’ятник бажали спорудити на місці колодязя з Богоматір’ю. Проте, офіційні джерела свідчать, що насправді первинним місцем під монумент було обрано протилежну до Міського театру (Опери) частину Гетьманських валів (проспект Свободи, там де тепер квітник із залізною огорожею навколо). Навіть було розпочато підготовчі роботи, в ході яких, проте, було пошкоджено підземний колектор у якому протікала р. Полтва і вода з річки вилилась на вулицю.

Після цього інциденту місцем під побудову пам’ятника остаточно визначено площу Маріяцьку (площа Маріяська), тобто теперішнє місце його розташування. У зв’язку зі зведенням цього монументу скульптурну композицію з Дівою Марією довелося встановити на нове місце.

Майбутнє нове місце розташування фонтану з Матір’ю Божою. Фото 1891-1892 рр.

У 1904 р. перебудований за проектом архітектора Михайла Лужницького кам’яний фонтан був перенесений з середини площі на її край, на початок Гетьманських валів. Невідомо однак, чи це було до відкриття пам’ятника Міцкевича чи опісля. Проте, з тих часів виникла гірка фраза: «Посунься, Матір Божа, бо Міцкевич іде!».

Скульптурна композиція з Матір’ю Божою після перенесення. Фото 1904-1907 рр. © lvivcenter.org

Але і на цьому новому місці скульптурі Матінки Божої не судилося простояти надто довго. Від 1939 року, після приєднання Західної України до СРСР, християнська постать в самому центрі міста не надто влаштовувала радянське керівництво. Тому, у 1950 році був відданий наказ знищити фонтан разом з скульптурою. На щастя, місцевим мешканцям вдалося її врятувати та перенести до Каплиці Боїмів.

Натомість, на цьому місці у 1951 році було споруджено фонтан за проектом архітектора Анатолія Консулова. Фігуру Діви Марії змінила чаша, яку підтримували фантастичні морські істоти – тритони. Автором скульптур був львівський скульптор Євген Дзиндра.

Фонтан з Потворами на проспекті Леніна (Свободи). Фото 1962 року © С. Яновський

Старожили Львова розповідають, що спочатку цей фонтан прозвали в народі «Потвора», оскільки в його композиції були скульптури повтор та в помсту, що він зайняв місце Богоматері. Проте, даний витвір мистецтва справді був гарний, величний та за досить короткий час став улюбленим фонтаном львів’ян. Молоді парубки полюбляли призначати тут побачення своїм обраницям. Фонтан став традиційним фоном для фотографій як самих львів’ян, так і гостей міста.

Фонтан з потворами у 1970-х роках. © Юрій Гаськевич

Проіснував фонтан з потворами аж до 1990-х років. Лише в 1997 році на його місці було відновлено скульптуру Божої Матері.

Площа Марійська Статуя Богоматері © Тетяна Жернов

Щоправда, дана скульптура є всього лиш копіює тієї славнозвісної фігури. Оригінал зараз зберігається у церкві Святого Андрія. Надіємося що тепер Берегиня міста буде завше стояти посеред центрального проспекту міста та дослухатиметься до молитов його мешканців.

Автор: Володимир ПРОКОПІВ / “Духовна велич Львова