Львів – це місто-романтика, місто-емоція, місто-натхнення, місто-кохання. Сюди приїжджають освідчуватися, закохуватися, шукати амурних пригод, виявляти свої почуття, влаштовувати романтичні побачення і насолоджуватися Львовом, надихатися містом, яке створене, покликане відкривати в людині найсвітліші, найдражливіші почуття. І як в такому місті не поставити пам’ятник великій Любові!
“Фонтан закоханих” – офіційна назва скульптурної композиції, зображає двох молодих людей, хлопця і дівчину, зодітих у простий міщанський одяг середньовічної епохи, які тягнуться одне до одного руками. Пелагія, львівська Джульєтта, стоїть на невеликому підвищенні попереду свого коханого Пауло-Ромео, простягає йому у відповідь руку і посміхається. Юний Мікелінні закохано дивиться на свою Пелагію, запрошуючи спуститися до нього. Навкруги шекспірівської львівської парочки вбудований фонтанний майданчик, до якого ведуть кілька сходинок. Вода з фонтанів-гейзерів розливається по заглибинах майданчика і є великою потіхою не тільки для дорослих, але й для дітей, які полюбляють веселитися босоніж у воді, перебігаючи від дзюрчака до дзюрчака, збиваючи піну і бризки. Попри майданчик літом місцеве кафе виставляє столики для романтичних посиденьок біля панорамного пам’ятника, а невеличкий парк навкруги створює приємну атмосферу затишного відпочинку.
Встановлення такого роду пам’ятника у Львові є не випадковим. Адже увіковічені у бронзі скульптури-прототипи Ромео і Джульєтти є реальними персонами із львівського середньовічного минулого. А їхня історія кохання є ще більш дивовижною і сумною, ніж Шекспірівський сюжет п’єси “Чума на обидва ваші будинки”, знаменитої в світі – як “Ромео і Джульєтта”.
Пелагія – львівська дівчина з багатого купецького роду Красновських, вихована в добрих українських традиціях, ревна християнака-православна, хороша помічниця і добра дочка для своїх батьків. Пауло Мікелінні – італієць за походженням, юрист за освітою, католик, який вирушає в світ у пошуках себе: хлопець молодий, сповнений романтизму і охотою до подорожей, вмовляє батька дозволити розпочати власну купецьку справу за кордоном, що було популярним бізнесом на той час. Закупивши хмільного краму – італійського вина, Пауло Мікелінні вирушає, за порадою свого товариша по навчальній лаві, на Україну, а саме – до Львова. Тут доля зводить завзятого купця з львівським місцевим підприємцем Михайлом Красновським, батьком Пелагії. Мікелінні відразу розуміє, що перша зустріч з красунею-львів’янкою є особливою подією у його житті. Він міняється, відчуває, що життя набирає свого сенсу, що нарешті знайшов свою пристань, свою долю. Донька Красовських боїться собі признатися в очевидному, але перші романтичні зародки великого кохання зраджують її тіло: вона шаріється при кожній зустрічі, втрачає спокійний сон, а кожен наступний день розпочинається з думки про нього – одного-єдиного чоловіка в її житті. Розтривожені почуттями одне до одного, молоді закохані довго не наважуються виразити свою любов в словах. Проте Пауло не витримує більше амурних мук і освідчується дівчині, – Пелагія відповідає взаємністю. Їхньому щастю, на противагу Шекспірівській історії, батьки не стають на заваді, а навпаки – всіляко підтримують закохану пару. Та ідилія триває не довго. Повернувшись з тривалої купецької подорожі, Пауло Мікелінні повертається до коханої жінки і застає її хворою… на чуму, яка на той час супроводжувала кожне велике купецьке місто, полонила кожен куточок території, сповненої повної дизентерії і великої кількості людей. За фатумом, чума підкосила і Пелагію Красновську. Пауло, знаючи, що його половинка-Пелагія смертельно хвора, іде на сміливий, благородний і відчайдушний вчинок – заражає себе теж смертоносною хворобою. Мікелінні свідомо відмовляється від власного життя, аби померти разом з коханою дівчиною. Натомість, Шекспірівських Ромео і Джульєтту окутує суцільне непорозуміння: Ромео гадає, що Джульєтта померла і випиває отруту, тим часом дівчина прокидається від тимчасового летаргійного сну і бачить мертвого юнака, хапає кинджал і пронизує собі тіло. Відтак, історія львівських Ромео і Джульєтти по праву вважається найсумнішою історією кохання всіх часів і всіх народів, а затим – реальним історичним прикладом для наслідування примирення і єднання двох різних конфесій – католицизму і православ’я.
(За книгою відомого історика, львовознавця Ілька Лемка “Львів. Місто Кохання”.)
Цікаво знати, що:
Відомий польський історик, хронолог Бартоломей Зіморович стверджував, що трагічні перипетії кохання львівської пари стали основою для написання… Шекспірівського твору “Ромео і Джульєтта”. За твердженням історика, події розгорталися 1586 року. Саме тоді світом снувала чума, яка полонила і Львів. Того ж таки року весь Львів облетіла сумна звістка про смерть знаної панночки Пелагії, та найбільшою окрасою всіх розповідей був неймовірний факт смерті ще однієї персони – італійця Мікелінні, який вчинив свідоме самогубство заради кохання. За розповідями, закоханий юнак наперед замовив два надгробки, на яких вигравірував слова: “Те, що любов навік поєднала, безсила навіть смерть роз’єднати”. Відтак цю сумну романтичну історію кохання і смерті не міг оминути жоден язик. Згодом її захопливо переповідали за межами України, ба навіть – в Італії. Спраглі до романтизму і кавалерських подвигів, італійці зуміли не тільки зберегти цю історію у часі, але й доповнити її своїми цікавими переповідками, крім того, аби зберегти її, записали кілька новелістичних варіантів для місцевих домашніх бібліотек. За переконанням Зіморовича, саме одна з таких новел і потрапила до рук Вільяма Шекспіра, і настільки його вразила, що через деякий час з-під пера відомого лірика вийшла відома п’єса “Чума на обидва ваші будинки”.
Дізнатися більше про кохання львів’янки Пелагії і італійця Пауло можна з історично-художнього зібрання новел відомого львовознавця сучасності Ілька Лемка, який у 2013 році видав книгу-переповідку найвідоміших львівських романтичних історій під назвою “Львів. Місто кохання”. До слова, ця філософсько-історична книга увійшла до рейтингового переліку “Книги року ВВС 2013”. А ще краще – пройтися місцями цього неймовірного кохання, зазирнути на львівські вулички, де прогулювалися молоді Пауло і Пелагія, зайти у провулки і будинки, де вершилася сумна доля двох закоханих. Завітайте до нас – і ми відкриємо перед Вами цілий світ романтичного львівського життя!
Пам’ятник львівській шекспірівській парі повністю профінансував львівський ресторанний заклад “Маестро”, що розташований поруч з фонтанним постаментом. При його офіційному відкритті відбулося освячення скульптур… священнослужителями двох конфесійних общин: православної і греко-католицької. Заодно, в честь такої знаменної культурної події, перед пам’ятником символічно погасили штамп нової поштової марки, на якій зображені бронзові скульптури львівських Ромео і Джульєтти.
Знаходиться фонтан у сквері навпроти готелю «Львів», проспект Чорновола.
Джерело: http://lviv-tourist.info/pamyatnyk-lvivskym-romeo-i-dzhulyetti/Фото: http://anderver.livejournal.com/58204.html
