Літак президента Польщі Анджея Дуди зламався під час його візиту до США. Про це стало відомо польському виданню Fakt, повідомляє “Європейська правда”.
За даними видання, у літаку вийшла з ладу система бортових моніторів для екіпажу.
У цій ситуації, згідно з процедурами, судно повертається до Польщі, але не може перевозити пасажирів.
Для зворотного рейсу Дуди буде використано другий літак, який прибув до США як “запасний” відповідно до інструкцій.
Через те, що запасний літак має меншу дальність польоту, то маршрут польського дещо зміниться, оскільки знадобиться додаткова зупинка для дозаправки.
Як зазначає видання, для цього президентський літак приземлиться на Азорських островах.
При цьому зустріч Дуди з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, яка запланована на четвер у Брюсселі, відбудеться вчасно.
Нагадаємо, минулого тижня делегація міністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського застрягла в індійському Мумбаї, повертаючись з Японії, через технічну несправність літака.
А у січні літак із міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок на шляху до африканської країни Джибуті здійснив незаплановану посадку в Саудівській Аравії після того, як йому не дозволили пролетіти над територією Еритреї.
На 9-му засіданні українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, що відбулося днями у Львові, ішлося про наміри добудувати нафтопровід «Броди – Адамова застава», протяжністю майже 400 км. Про це повідомляє прес-служба «Укртранснафти», передає Zaxid.net.
Питання про будівництво, що, на думку української сторони, можна втілити за 2-3 роки, обговорювали гендиректор АТ «Укртранснафта» Володимир Цепенда, генеральний директор ТОВ «Міжнародне трубопровідне підприємство «Сарматіа» Сергій Скрипка, заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков, заступник міністра клімату та навколишнього середовища Польщі Мілош Мотика, голова правління компанії PERN S.A. Мірослав Сковрон.
Володимир Цепенда сказав про необхідність створити спільну міжурядову робочу групу для підтримки реалізації будівництва нафтопроводу «Броди – Адамова застава». Думку польської сторони з цього приводу «Укртранснафта» не наводить.
Нафтопровід «Броди – Адамова застава» мав стати продовженням нафтопроводу «Одеса – Броди», але польська компанія відмовилася фінансувати будівництво. За ці роки проект будівництва нафтопроводу «Броди – Адамова застава» через Гданськ і Плоцьк внесли у перелік проектів спільного інтересу Євросоюзу. У 2022 році проект нафтопроводу Україна представила на міжнародній конференції з питань відновлення України.
Ідеться про нафтопровід протяжністю 397 км, з яких 270 будуть на території Польщі, решта – на території України. Нафта має транспортуватися в обох напрямках – з Гданська через Плоцьк і Адамову заставу до Бродів і зворотно. Це забезпечить додаткові інфраструктурні можливості для постачання нафтової сировини з диверсифікованих джерел на ринки Німеччини і Польщі, а, за необхідності, і на нафтопереробні заводи Словаччини, Чехії та Угорщини.
«Проект «Броди – Адамова застава» набув додаткової нагальності з огляду на безпрецедентні виклики безпеці енергопостачань в Україну та до країн регіону через російську військову агресію проти України та фактичне блокування постачання нафти з басейну Чорного моря», – говорять в «Укртранснафті».
Українське інформаційне агентство Район.ін.юа повідомило, що Польща депортувала з країни двох їхніх журналістів, відібравши всю техніку. Медійники проводили розслідування щодо вантажних перевезень на російсько-польському кордоні, повідомляється на сайті медіа.
Редактору Юрію Конкевичу та відеооператору Олександру Пілюку заборонено відвідувати країни Шенгенської зони впродовж п’яти років.
Як пише видання, журналістів затримали 7 березня під час фіксації перетину кордону вантажними автомобілями між Калінінградською областю рф та Польщею.
Їх затримали п’ять-шість поліцейських приблизно о 13:10 за місцевим часом у місті Бранєво. Вони відібрали майно журналістів: два смартфони, два фотоапарати, особистий макбук, картки пам’яті, мікрофони, павербанки й навіть селфі-палиці. Також поліція обшукала автомобіль без згоди журналістів. З рюкзака, який був в автомобілі, вилучили редакційний ноутбук, три мікрофони, навушники, обладнання для світла та інші особисті речі.
Видання пише, що поліція на місці затримання видалила деякі зафіксовані докази.
Водночас працівники поліції відмовили у дзвінку консулу, редакції та родичам без пояснень причин.
Журналісти мали редакційне завдання дослідити тему вантажних перевезень, оцінити вантажопотік і з’ясувати, який транспорт використовується для перетину кордону – польський чи російський. Також вони планували поспілкуватися з очевидцями та експертами для оцінювання масштабів такої торгівлі.
“Район.Закордон поїхав на північ Польщі, до кордону з Калінінградською областю рф, щоб побачити, як через Польщу в Європу досі йдуть газ та зерно з росії. Жодного блокпоста польських фермерів там ми не зустріли, натомість побачили вагони РЖД – “руской железной дорогі”. Польська поліція затримала нас та вилучила майно, не повідомила консула, не дала можливості зателефонувати до України, а Агенція внутрішньої безпеки назвала особами, які загрожують національній безпеці Польщі, та видворила”, – розповів журналіст.
Причиною затримання працівники поліції назвали те, що журналісти занадто довго фотографували критичну інфраструктуру, а саме – російські вагони скрапленого газу.
Директор медіа Ігор Денисевич повідомив, що редакція зараз самотужки розпочала процес оскарження депортації.
“Але ми звертаємося до міжнародних журналістських організацій за підтримкою, адже така реакція польських правоохоронців загрожує свободі слова не тільки щодо українських журналістів. Також ми вимагаємо повернути майно, яке є коштовним і становить матеріальну цінність. Відсутність техніки значною мірою блокує діяльність інформаційного агентства Район.ін.юа”, – сказав Денисевич.
Увечері 9 березня прикордонники привезли журналістів на пункт пропуску Дорогуськ – Ягодин.
Редакція Район.in.ua звертається до органів державної влади України та Польщі з проханням належно відреагувати на цей інцидент.
У коментарі представниці ІМІ Юрій Конкевич розповів, що вони повернулися до України пізно вночі з 9 на 10 березня.
Техніку їм так і не повернули. “Вилучення частини техніки – смартфони та фотоапарат – задокументовано. Більша частина техніки була не при нас, а в машині. Її доля невідома. Особисті речі повернулися за кілька днів з водіями, у рюкзаках техніки не було”, – розповів він.
Редакція планує оскаржувати депортацію.
“Рішення про депортацію ухвалили на основі припису польського Агентства внутрішньої служби безпеки (ABW) про те, що ми є особами, які загрожують національній безпеці Польщі. Саме обґрунтування, за словами прикордонників, які нас депортували, є секретним. Тобто нам його не показали. Ми погодилися співпрацювати в депортації, оскільки інших варіантів нам не залишили. Зазначу, що саме в прикордонній службі ми скористалися правом на дзвінок, це було нове затримання. В поліції нам цього не дали”, – розповів журналіст.
За його словами, після затримання їх допитували різні польські служби. “7 березня це було відібрання свідчень, допит із протоколом відбувся 8 березня. Першого дня в мене особисто це тривало до чотирьох годин, другого – півтори години”, – додав він.
Видання також оприлюднило свій матеріал, через знімання якого їх затримали.
Нагадаємо, 27 лютого польські правоохоронці затримали журналістів “Української правди” Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка поблизу польсько-білоруського кордону. Вони знімали відео для розслідування про торгівлю між Польщею, рф та Білоруссю. Згодом Ткач оприлюднив розслідування “Granica на мяжы”. Як Польща нарощує торгівлю з росією через Білорусь”.
Після перевірки поляки відмовились від майже 3,5 тонн імпортованого з України меду. Торгова інспекція якості сільськогосподарської та харчової продукції в Любліні заборонила його розміщення на польському ринку. Про це повідомляє сайт Polsat з посиланням на профільне відомство, передає zaxid.net.
Контроль якості імпортованого меду включає аналіз на вміст пилку Fagopyrum – гречки. Це підтверджує автентичність і відповідність меду стандартам. Низький вміст або відсутність цього пилку може свідчити про додавання в мед замінників, цукрового сиропу чи змішування різних видів меду.
Нагадаємо, що Україна є одним зі світових лідерів з виробництва та постачання меду. У 2018 році частка українського меду на світовому ринку сягнула 10%. Імпорт меду з України почав суттєво зростати з 2015 року – після кризи в Україні внутрішнє споживання меду скоротилось, адже він не є продуктом першої необхідності.
Раніше були спроби ЄС звинуватити Україну на рівні з Китаєм у тому, що імпортований з неї мед – неякісний. Проте українські виробники назвали такі заяви наклепом і запевнили, що український мед, імпортований в ЄС, відповідає стандартам ЄС.
Щороку, за даними продовольчої організації ООН, Україна виробляє в середньому 65-70 тис. тонн меду. У 2023 році Україна імпортувала близько 50 тис. тонн меду, у 2022 році – 48 тис. тонн, у довоєнному 2021 році – 57,6 тис. тонн. А 2020 рік був рекордним для України в імпорті меду – тоді українські виробники продали за кордон понад 80 тис. тонн меду.
Старий дід путін прокоментував прорив бійців легіону “Свобода росії”, “РДК” та “Сибірського батальйону” в Білгородську та Курську області. Він вважає це спробою зірвати вибори та “отримати козир” для обміну територій на можливих переговорах.
“Але тим не менше головна мета, я в цьому не сумніваюся, полягає в тому, щоб якщо не зірвати президентські вибори в росії, то хоча б якось перешкодити нормальному процесу волевиявлення громадян. Перше.
Друге – це інформаційний ефект, про який я вже сказав. Але третє – якщо хоч щось вийде, отримати якийсь шанс, якийсь аргумент, якийсь козир у можливому майбутньому переговорному процесі: ну ми вам повернемо це, а ви нам поверніть це”.
Він додав, що, з іншого боку, такі атаки відбуваються начебто “на тлі невдач України на лінії зіткнення” і розраховані на “інформаційний ефект”.
путін також вважає, що серед добровольців знаходяться іноземні найманці. “Ось на лінії державного кордону противник намагався атакувати, перш за все, диверсійними групами – ось остання доповідь генерального штабу – десь до 300 осіб, зокрема за участю іноземних найманців”, – сказав він.
Нагадаємо, перед цим бійці легіону “Свобода росії”, “РДК” та “Сибірського батальйону” повідомили, що зайшли на прикордонну територію росії, військові добровольчих загонів опублікували звернення, а в Telegram-каналах з’явилось відео начебто присутності військових на території рф та стрілянини.
Організатори вирізали номінацію “Найкращий повнометражний документальний фільм”, у якій переміг фільм “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова, зі скороченої міжнародної телеверсії 96-ї Церемонії вручення нагород премії “Оскар”.
З неї вирізали також і нагородження за деякими іншими номінаціями. Про це повідомляє Суспільне Мовлення.
Суспільне Культура цьогоріч вдруге було ексклюзивним транслятором церемонії. У ніч з 10 на 11 березня Суспільне Культура у прямому ефірі показувало церемонію нагородження.
Сьогодні, 11 березня, о 20:30 на телеканалі Суспільне Культура був запланований показ міжнародної скороченої версії. Проте після отримання матеріалів для трансляції від організаторів команда виявила, що нагородження українських документалістів відсутнє.
Команда Суспільного висловила своє обурення організаторам цьогорічної премії The Walt Disney Company Limited. Замість скороченої версії для українських глядачів Суспільне Культура покаже повну версію, що була в прямому ефірі в ніч проти 11 березня. Трансляцію можна також дивитися на сайті Суспільне Культура.
“Наша команда була шокована та глибоко розчарована, коли не побачила у монтажі міжнародної версії номінацію «Найкращий повнометражний документальний фільм», де справедливу нагороду здобула стрічка «20 днів у Маріуполі».
Потужна промова Мстислава Чернова підкреслила єдність між Україною й світом — тим прикріше бачити виключення цього повного правди й сили епізоду з версії, розповсюдженої для світових ліцензіатів премії «Оскар».
Нагадаємо, що минулого року для цієї ж номінації, в якій перемогу здобула документальна стрічка про Навального, знайшлося місце у скороченій версії, як і для політичної промови його дружини Юлії Навальної, що приймала цю на позір аполітичну нагороду. Сподіваємось, що організатори премії дослухаються до нашого протесту”, — зазначив виконавчий продюсер телеканалу Суспільне Культура Лук’ян Галкін.
мережі продовжують обговорювати цьогорічний “Оскар”, образи зірок та цікаві моменти з церемонії.
Зокрема, і першу в історії України нагороду, яку отримали режисер Мстислав Чернов, фотокореспондент Євген Малолєтка та журналістка Василіса Степаненко за документальний фільм “20 днів у Маріуполі”.
Для церемонії уся команда обрала чорні образи. Цікавинкою образу Чернова, до речі, став символічний підклад його піджака. Костюм для режисера спеціально виготовили у Indposhiv. Його внутрішню сторону зробили насичено блакитного кольору, а жовтими літерами написали слово “свобода”.
Команда фільму, що приніс Україні перший в історії “Оскар”. У своїй промові Чернов зауважив, що “хотів би, аби цього фільму не було”.
На кордоні з Польщею на ранок суботи, 9 березня, в чергах перебуває 2300 вантажівок на всіх напрямках, де польські фермери ускладнюють або унеможливлюють проїзд вантажних транспортних засобів.
Про це речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив в ефірі телемарафону “Єдині новини”, пише Суспільне.
“Найбільше на пунктах пропуску Ягодин, Шегині. Там польські фермери взагалі не пропускають вантажівки, які слідують в бік Польщі. За минулу добу в бік України на пп Ягодин перетнуло близько 70 вантажних ТЗ, а в пп Шегині — близько 20”, — розповів Демченко.
За його словами, вночі від польської сторони отримали інформацію, що польські фермери начебто вирішили припинити тимчасово блокування руху по напрямку пп Краківець. Це може тривати до 13 березня.
“Але чи справді це так, будемо бачити”, — додав Демченко.
Щодо інших категорій транспорту, зокрема, легкових авто та автобусів, то тут, за його словами, ускладнень немає в обох напрямках. В українські пункти пропуску прибувають і гуманітарні вантажі, і інші важливі вантажі для України, розповів Демченко.
У віці 68 років помер канадець українського походження Данило Мигаль. Він у 1976 році під час півфінального футбольного матчу Олімпійських ігор між збірними СРСР та НДР вибіг на поле з прапором України. Про це повідомив журналіст Любомир Кузьмяк.
“Тільки вчора переглядав історичний стрікерський забіг Данила Мигаля на поле під час півфінального матчу Монреальської Олімпіади-1976 між збірними СРСР та НДР. А сьогодні дізнався про те, що Великий Українець відійшов у засвіти. Ви так і не приїхали на матч Карпат до Львова, зате вчасно передали свій прапор в Україну.
Коли вперше побачив це відео багато років тому, то мріяв поспілкуватися з вами. Дякую за розмови, дякую за співи і колядки у телефоні на Різдво, дякую за тепло і щирість. А ще за боротьбу. Вічна пам’ять”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук Любомир Кузьмяк.
Народився Данило Мигаль 28 грудня 1955 року в Тандер-Бей (Онтаріо, Канада) в родині українських емігрантів. Батько — Богдан Мигаль, лікар у дивізії “Галичина”, родом із Івано-Франківщинини. Через політичні погляди емігрував до Канади, де одружився на українці Вікторії Анні-Балабух, яка народилася вже в Канаді у сім’ї українців, працювала медсестрою. Родина Мигалів підтримувала дружній зв’язок із Йосипом Сліпим.
Данило працював журналістом на радіо та в газеті у місті Тандер-Бей, а також на телебаченні Онтаріо. Був членом канадського Пласту, “Просвіти”, Спілки української молоді (СУМ). Останні роки жив в маленькому містечку Лаппе (Онтаріо).
1976 року в Монреалі на Літніх Олімпійських іграх проходив футбольний матч між збірними СРСР та НДР. Команду СРСР переважно складали українці, гравці київського “Динамо”. Данило Мигаль у вишитій сорочці вибіг на поле з прапором України та словами “Свободу Україні” і станцював гопак. Публіка почала аплодувати, гру зупинили. Поліція затримала хлопця на одну годину.
Своїм вчинком Мигаль хотів “драматизувати долю українського народу” та підтримати українських футболістів, яких у старті вийшло аж 9 чоловік, зокрема Блохін, Буряк та Решко.
Помагав йому вийти з відділу поліції син Степана Бандери, Андрій Бандера.
“Я не мав документів при собі. Полісмени зателефонували моєму батькові у Тандер-Бей, встановили мою особу. Згодом у відділок прийшов син Степана Бандери, Андрій, який і визволяв мене з поліції. Разом з ним був адвокат на ім’я Любомир. Вони поговорили з полісменами і мене відпустили”.
У 2022 році він передав цей прапор в Україну як символ непокори.
23 серпня 2022 року в День Державного прапора України цей самий прапор Мигаля урочисто підняли на відкритті нового сезону Чемпіонату України з футболу. Президент України Володимир Зеленський з нагоди Дня прапора згадав про протест Данила Мигаля у своїй урочистій промові:
“Він [прапор] також побував на Олімпіаді-76 у Монреалі, коли під час півфінального матчу між збірними СРСР та НДР з футболу на поле вибіг представник української діаспори в Канаді Данило Мигаль. У вишиванці та із синьо-жовтим прапором він станцював гопак. Він завжди мріяв передати цей прапор в Україну. Сьогодні це нарешті сталося. І цей легендарний прапор буде піднято сьогодні на відкритті чемпіонату України з футболу”.
Данило Мигаль відійшов у вічність у віці 68 років.
Сейм Республіки Польща прийняв резолюцію про введення санкцій у зв’язку з імпортом російського і білоруського продовольства і сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу. Про це повідомляє Польське радіо.
За словами кореспондента Польського радіо Томаша Зєлєнкєвича, “за” проголосував 441 депутат, ще двоє утрималися від голосування. Проєкт постанови підготувала Президія Сейму.
Нижча палата парламенту Польщі закликає Єврокомісію запровадити санкції на імпорт російського та білоруського продовольства та сільськогосподарської продукції до Євросоюзу. У резолюції польський Сейм вказує на те, що імпорт сільськогосподарської продукції з росії та Республіки Білорусь продовжує приносити величезні доходи виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
Презентуючи позицію “Громадянської коаліції”, депутат Марта Вцісло зазначила, що Польща повинна переконувати всю європейську спільноту протистояти режимам і бути солідарними з Україною.
“Резолюція відповідає потребам польських та європейських фермерів, є голосом польського парламенту, а водночас посилює позицію польського уряду у переговорах з Європейським Союзом. Документ закликає Євросоюз повернутися до правил, які діяли в торгівлі з Україною та іншими країнами з-поза Спільноти до початку повномасштабної війни, що відповідає основним вимогам польських фермерів”, — повідомила політик.
Загалом торік Польща експортувала в рф товарів вартістю 3,7 млрд дол, в Білорусь – 2,8 млрд дол, свідчать дані ООН. Натомість країна імпортувала з Білорусі товарів на 450 млн дол, з росії – на 2,6 млрд дол, з яких половина – імпорт палива.
При цьому, якщо поглянути лише на аграрну продукцію, то її імпорт з росії в Польщу сягнув 117 млн дол та перевищив рівень 2021 року, тобто рівень до повномасштабної війни. Зокрема, понад як удвічі зріс імпорт зернових та олійних, майже незмінним залишились обсяги імпорту олії. Натомість, ввезення шротів та інших залишків переробки впало з 25 млн дол у 2021 році до лише 1 млн дол у 2023 році.
Схожа ситуація склалася і у торгівлі поляків з Білоруссю. Імпорт зернових, олійних та шротів поступово зростав як у 2022 році, так і в 2023 році. Загалом Польща торік заплатила білорусам 55 млн дол за придбану агропродукцію.
Важливо, що серед цих товарів був ріпаковий шрот, тобто залишки переробки ріпаку, який використовується у кормах для свійських тварин. З вересня 2023 року Польща заборонила ввезення цієї продукції з України під тиском протестувальників, натомість продовжила імпортувати його з сусідньої Білорусі. Ба більше, обсяги зросли після запровадження ембарго: у жовтні-грудні поляки придбали у Білорусі ріпакового шроту на 7,7 млн дол.
