У четвер, 1 червня, у Львові відкриє сезон Дитяча залізниця, прокладена у Стрийському парку. Про це ZAXID.NET розповіли на залізниці.
Вартість квитків для дітей і дорослих становитиме, відповідно, 19 і 38 грн в одну сторону і 36 та 78 – в обидві. Протяжність маршруту, що складається із двох станцій – «Сонячна» та «Паркова» – становить 1,2 км. Рейси виконують тепловози ТУ2-087, ТУ3-039 (для урочистих подій) і чотири вагона Pafawag. Залізничниками у цьому рухомому складі є діти, які займаються у гуртку «Юний залізничник» (заняття безкоштовні для дітей віком 11-17 років).
Торік Дитяча залізниця у Львові не працювала через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Дитяча залізниця у Львові відкрита у листопаді 1951 року. До 1976 року залізниця мала протяжність 1,85 км і три станції – ще була станція «Дитяче містечко». Протяжність скоротили під час розширення вулиці Стрийської.
Колія залізниці збудована у 1922 році і спочатку використовувалась з промисловою метою (для підвозу товарів), а після Другої світової війни – для забезпечення військової частини, що розташовувалась у теперішньому Стрийському парку.
На станціях Львівської дитячої залізниці є можливість побачити стрілочні переводи початку ХХ століття з незвичайними для українських залізниць гостряками, збірними хрестовинами і безбалансирними стрілочними верстатами – деталі для будівництва колії збереглись з часів, коли Львівська область входила до складу Австро-Угорської імперії.
День вишиванки щороку традиційно відзначають у третій четвер травня. Цьогоріч свято відбудеться 18 травня. Проте святкові заходи у Львівській міській територіальній громаді розпочнуться ще напередодні. Львів’яни та гості можуть відвідати концерти, лекцію майстрині вишивальниці, флешмоби, виставки та майстер-класи.
Розклад святкових заходів до Дня вишиванки:
Середа, 17 травня
17:00 – Концерт учнів класу бандури ЛМШ №3 та гостей – студентів класу бандури ЛМФК ім.С.Людкевича “Вишиваночки барвисті”, Великий зал Львівської музичної школи №3 (вул. Замарстинівська, 219);
19:00 – Концерт “Вишиванка – душа народу”, Львівська мистецька школа № 7 (смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 27);
Четвер, 18 травня
13:00 – Зустріч з майстринею вишивальницею «Код української вишиванки», Львівська муніципальна бібліотека, Бібліотека-філія с. Підбірці (с. Підбірці, вул. Митр. Юхимовича, 149а, приміщення Народного дому);
14:00 – Етновикладка «Модний бренд з віковою традицією» Фотоконкурс та флешмоб – Львівська муніципальна бібліотека, філія №4 (вул. Б. Антоненка-Давидовича, 10);
16:00 – “Виший листівку для воїна” – майстер-клас від студентів Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. І.Труша для учнів художнього відділу ЛШМ № 5, Львівська школа мистецтв № 5 (вул. Хуторівка, 28);
16:30 – Презентація мистецького альбому “Вишивка Жидачівщини“: за зразками одягу з колекції Львівського Скансену. В рамках презентації відбудеться розмова з авторкою проєкту Іриною Вачковою на тему “Як працювати з автентикою“, Музей народної архітектри та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, стодола із с. Либохора (вул. Чернеча Гора, 1);
Неділя, 21 травня
14:00 – Відкриття виставки елементів традиційної гуцульської вишивки, Музей народної архітектри та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, мала виставкова зала в укритті (вул. Чернеча Гора, 1).
Ботанічний сад ЛНУ імені Івана Франка вперше за три роки відкриють для відвідування. Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці закладу, пише Твоє Місто.
Зокрема, Ботанічний сад вже від завтра, 14 травня, і до середини жовтня буде доступним для відвідування.
Територія саду та оранжереї, які знаходяться за адресою вул. Черемшини, 44, будуть відчинені щовівторка, щосереди, щочетверга та щонеділі.
Придбати квиток можна при вході на територію Ботанічного саду. Відвідувачів просять звернути увагу, що оплата квитків буде здійснюватися через термінал ПриватБанку тільки готівкою або карткою.
У червні на площу Ринок повертається Львівський фермерський ярмарок. Щосуботи з 10.00 до 16.00 львів’яни матимуть нагоду купити товари безпосередньо у виробників.
Цьогоріч на ярмарку буде інформаційний пункт, де покупцям розкажуть про фермерів, покажуть мапи туристичних маршрутів, запропонують долучитись до екскурсій на ферми чи отримати кулінарні книжки з фермерськими рецептами. Також вперше запрацює крафтова майстерня, де відвідувачі зможуть дегустувати продукти, відвідати кулінарні майстер-класи, лекції дієтологів та нутриціологів.
Підприємці, які хочуть долучитись до ярмарку, повинні заповнити реєстраційну форму.
Вже п’ятий рік поспіль щосуботи впродовж літа два десятки фермерів продаватимуть свою продукцію на площі Ринок. 90% виробників на ярмарку – власники сімейного бізнесу, які мають нагоду продавати та популяризувати крафтові товари власного виробництва. Ярмарок збирає 90 тисяч відвідувачів впродовж сезону.
«Наша місія – розвивати культуру здорового харчування та популяризувати органічні продукти серед львів’ян та гостей міста. Ми продовжуємо традицію ярмаркування, адже нині у цей непростий час маємо підтримувати українських виробників», – розповіла Тетяна Хабібрахманова, начальниця управління зовнішніх зв’язків і промоції Львівської міськради.
Нагадаємо, у 2019 році на площі Ринок у Львові відновили давню традицію проведення фермерського ярмарку. У 30-их роках XX століття найдавнішим та найпопулярнішим був ринок навколо міської Ратуші.
27 квітня 1964 року народився Петро Радковець – найвпізнаваніший екскурсовод Львова, краєзнавець і популяризатор його історії і культури. 4 лютого 2023 року він раптово помер. Сьогодні, до дня народження «професійного львів’янина», у Львові презентували маршрут пам’яті, який розробила колега Петра Радковця Діана Борисенко у співпраці із родиною екскурсовода та Львівським туристичним офісом. Про це повідомляє ЛМР.
«Ідея створення цього маршруту прийшла нам майже одразу після прощання з Петром Радковцем. Напередодні його смерті ми мали дуже багато спільних зустрічей, де обговорювали екскурсійну галузь зараз у Львові. Зрештою завдяки цим зустрічам він став першим гідом, що долучився до нашого проєкту «Місто лікує» і провів першу екскурсію для військових, які проходять реабілітацію у Львові. В Петра була неймовірна кількість ідей та дуже сильна енергетика, якою він ділився з усіма. Тому ми просто були змушені продовжити його справу. Цей маршрут створено для того, щоб люди, які вже, на жаль, не зможуть потрапити на екскурсію до Петра Радковця, могли відчути ту особливу його атмосферу, його настрій і той Львів, про який так любив розповідати Петро», – каже Христина Лебедь, начальниця управління туризму Львова.
Діана Борисенко, яка розробила іменний маршрут, дуже тісто спілкувалась з Петром Радковцем, тому без сумнівів погодилась на таку ідею родини і мерії.
«Для мене величезна честь сьогодні представляти пілотний маршрут пам’яті Петра Радковця. Переконана, що сьогодні цим маршрутом він крокуватиме поруч зі мною. Ця екскурсія охоплює шлях від східних оборонних мурів до західних через середньовічне місто. Петро казав, що він не розповідає, а читає екскурсії, а їх учасники – не клієнти, а друзі, з якими він прогулювався Львовом. Саме в цю атмосферу я сьогодні й спробую перенести всіх, хто відвідає екскурсію», – зазначила Діана Борисенко, екскурсоводка, авторка маршруту пам’яті Петра Радковця.
Маршрут центром міста і тривалістю 1,5 години, складається із таких частин:
1. Вулиця Руська – «сіль» Галичини
Успенська (Волоська) церква, 8 школа, страхове товариство «Дністер», кав’ярня «Золотий дукат»
Арт-кафе «Дзиґа», «Фацет» і «Фацетка», будинок «Пір року», кав’ярня «Вірменка»
4. «45 кам’яниць: по хвилині на кожну, і година минула»
Площа Ринок, Палаццо Бандінеллі, леви при Ратуші
5. «Посміхніться леву – і він посміхнеться у відповідь»
Катедральний собор і каплиця Боїмів
6. «Сонечко на річці, якої нема»
Проспект Свободи
«Петро називав себе професійним львів’янином і навіть мав свій власний логотип, що був зображений на його візитках. Він сам вивчив історію Львова, став краєзнавцем, сам зробив себе і створив власний образ, який став одним з найвпізнаваніших у нашому місті. Це важлива постать для історії Львова, яку варто зафіксувати, і цей маршрут – це перший крок на цьому шляху. Я дуже радий, що навіть після його смерті, ми маємо можливість частково продовжити його справу. Для Петра розвиток туристичного Львова був дуже важливим і він продовжував свою справу навіть під час війни. Під час однієї зі своїх останній екскурсій він сказав, що нам дуже важливо продовжувати жити, працювати і посміхатись», – наголосив Омелян Ощудляк, зять Петра Радковця.
Екскурсію маршрутом пам’яті Петра Радковця можна замовити у Центрі туристичної інформації м. Львова на пл. Ринок, 1. Проводить її – Діана Борисенко. Частина коштів від продажу екскурсії будуть перераховувати у фонд Петра Радковця, який створять його родина та друзі.
?Музей Івана Франка. Вул. Івана Франка, 150-152
Музей оточений красивим парком, де можна побачити квітучі магнолії.
?Парк Костюшки
У парку можна побачити багато різноманітних рослин, в тому числі й магнолії. Вони цвітуть у весняний період.
?Ботанічний сад. Вул. Черемшини, 44
Це одне з найкрасивіших місць у Львові, де можна побачити багато різних видів рослин, серед яких є й магнолія.
?Дворик монастиря бенедиктинок. Вул. Вічева, 2
Тихе та затишне місце в центрі Львова, яке відоме своїми квітучими магноліями.
?Головний корпус Національного університету “Львівська політехніка”. Вул. Бандери, 12
Магнолії тут додають нотки краси та романтики архітектурному образу університету.
?Головний вхід в Стрийський парк. Вул. Паркова
У парку знайдено кілька видів магнолій, які цвітуть у різні періоди весни.
За останні роки у Львові висадили чимало дерев сакури, або ще її називають японською вишнею. Найбільша кількість дерев (близько кількох десятків) знаходиться у парку імені Івана Павла ІІ, що в Сихівському районі Львова.
Подивитися на цвiтiння япoнськoї вишнi тa сфoтoгрaфyвaтися нa їх фoнi щoрoкy приїжджaє бaгaтo людeй. Пaрк стaв yлюблeним мiсцeм для прoгyлянoк.
Фото: Валерій Шмаков / Gazeta.ua
Така собі маленька альтернатива поїздці до Ужгорода, чи не так? А ось через кілька років дерева значно підростуть і це місце стане ще популярнішим не тільки серед жителів Львова, але й відомим серед туристів нашого міста.
До слова, пропонуємо вам оглянути ще багато інших локацій у Львові, де ростуть сакури та їм подібні зелені насадження.
Загалом, у Львові дерева можна знайти у таких місцях: площа Петрушевича, на перетині вулиць Студентської та Зеленої, біля входу у головний залізничний вокзал, по вулиці Городоцькій біля університету внутрішніх справ та біля Цирку, біля нового терміналу аеропорту (на жаль, зараз туди не потрапити), на вулиці Тютюнників, у дворі торговельно-економічного університету на Туган-Барановського, на площі Музейній, у Шевченківському гаю та біля ринку “Добробут”.
Площа ПетрушевичаТри сакури на Зеленій біля ВодоканалуЗалізничний вокзалГородоцькаТютюнників, 27На Котлярській
Не сакура, але гарно! Вулицею СамійленкаУ дворі торговельно-економічного університету ростуть ось такі сакури. Висадили саджанці ще у 1989 році, а привезли їх аж із ХабаровськаПлоща Музейна. Минулорічне фото.Площа Митна. Не сакура, Мигдаль трилопатевий.Сакури біля ринку “Добробут” Фото: 032.uaБіля Львівського цирку. Фото: 032.ua
До речі, цього року у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького (відомий як Шевченківський гай) вперше зацвіли сакури у 2020 році.
І останній бонус: на площі Двірцевій під час реконструкції висадили десятки нових саджанців різних дерев. Серед них також є кілька сакур, які згодом підростуть і це буде ще одна затишна локація восени.
З відео Alex Shutyuk / ЮтубДо аеропорту повернемось після перемоги!
У музеї народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького встановлять хатину 1920-х років з Полісся. Це перший музеєфікований великий експонат за останні 10 років. Про це Tvoemisto.tv розповів заступник директора музею Сергій Ципишев.
«Цю хату знайшли під час експедиції у 2021 році. Вона була розташована біля кордону із Білоруссю. Зараз там будують фортифікаційні споруди. Якби ми його тоді не вивезли, то його б уже не було», – каже він.
За словами заступника директора музею, хатина зроблена із соснового зрубу. Вона складається із двох частин: житлової та кухні. Хата була побудована без жодних металевих кріпильних елементів, а вінця зрубу були скріплені дубовими кілками.
«В кухні була розташована традиційна вариста піч. Ми відтворимо її якомога ближче до оригіналу. Також в будинку збереглися післявоєнні рушники, ікони, скриня. Ці речі зараз зберігаються в музеї і будуть встановлені так, як було в оригінальному об’єкті», – зазначив Сергій Ципишев.
Під час розбору хати усі уражені елементи промаркували та внесли до креслень. На місці були музейні архітектори, які обстежили, виміряли об’єкт та відзначили елементи, що потребують заміни чи реставрації. Після перевезення експонату в процесі встановлення музейні працівники знову протезують чи реставрують певні частини, якщо буде потреба.
«Встановлення об’єкту вже розпочалося і ми плануємо завершити його протягом літа цього року. Це тривалий процес, бо багато нюансів виникає в ході роботи», – зазначив він.
Нагадаємо, що останню масштабну музеєфікацію в Шевченківському гаю провели у 2014 році – тоді сюди перевезли давню дзвіницю із села Хоросно поблизу Львова. Відтоді великих архітектурних об’єктів не встановлювали.
Над Львовом у 2023 році досі стоїть пам’ятник радянським окупантам, зокрема, меморіал НКВС та надгробки з промовистими прізвищами Путін і Калашніков. Проведена раніше «декомунізація» не змінила цього місця загалом, окрім видалення оздоблення з кольорових металів, таких як серпа і молота та зірки. Про це зауважив засновник проєкту Explorer Lviv Андрій Риштун на сайті rdzs.org.
Пагорб Слави знаходиться на верхньому Личакові. І хоча з нього відкривається чудовий краєвид на Львів, та місце тут доволі похмуре.
Фото: Андрій Риштун
Всередині меморіалу бачимо два пам’ятники. Праворуч – агенту НКВС, терористу та диверсанту Кузнєцову, який добряче нашкодив УПА. Ліворуч – О. Марченку, він перший підняв червоний прапор над Львівською Ратушою. Такі собі заслуги…
Пам’ятник НКВД-исту та терористу М. Кузнєцову. Фото: Андрій РиштунПам’ятник радянському солдату О. Марченку. Фото: Андрій Риштун
Навколо пам’ятників є ряди надгробків. Частина з них має дивну дату смерті: кінець 1945 року. Друга Світова, в цей час, вже давно минула. Єдина війна, яка тут все ще тривала, це між НКВС і УПА. Логічно припустити, що ці «герої» є з НКВС (потім КГБ) та воювали вони проти українських повстанців. А їм тут меморіал стоїть.
Пагорб Слави та меморіал радянським солдатам у Львові. Фото: Андрій РиштунВін загинув у кінці 1945 року воюючи явно не з німцями. Фото: Андрій Риштун
Серед поховань є й могила Путіна, шкода що не Володимир Володимирович. І хоча це його однофамілець, але, погодьтеся, доволі символічно.
Серед інших, тут спочиває і НКВД-ист Путін. Фото: Андрій РиштунНе “той” Путін… Фото: Андрій Риштун“Свідоцтво про смерть” Путіна
Митрополит Андрей Шептицький планував звести на цих землях собор, але завадила війна. Так може варто здійснити його плани? Чи, хоча б, перепоховати москаликів кудись подалі, а тут збудувати житло для справжніх героїв?
На цьому пагорбі колись мав бути собор з неймовірним краєвидом на Львів. Фото: Андрій РиштунТут комфортно “спочиває” жменька окупантів. В той час як наші герої туляться на Марсовому полі. Фото: Андрій РиштунФото: Андрій Риштун
«Монумент Слави”, на вул. Стрийській знесли ще в 2019 році, а про ЦЕ забули.
Раніше зняти всі металеві елементи, але основу лишили. Фото: Андрій РиштунЗробіть собі приємно: відвідайте могилу Путіна. Фото: Андрій Риштун
Шукаєте нестандартні місця для подорожі неподалік Львова? Цікавитеся історією та старими будівлями? Тоді ось підбірка з п’яти закинутих палаців, які все ще вражають своєю величчю. Це пізнавальний авто-вело-мото-фото маршрут вихідного дня, ідеться в матеріалі rdzs.org.
Палаци перебувають у державній власності. За тридцять років незалежності коштів на їх утримання, на жаль, так і не знайшли. А зараз тим паче: країну потрібно відбудовувати. Тому відвідайте їх, поки не запізно!
Карта маршруту закинутими палацами Львівщини
1. Палац Жевуських-Лянцкоронських, місто Старий Розділ
Резиденція Лянцкоронських знаходиться у глибині великого парку. Протягом кількох століть її розбудовували і розширювали. А сьогодні вона поступово перетворюється в руїни.
Перший величезний палац на цій території з’явився у середині XVIII століття і належав роду Жевуських. У ньому зберігалася презентабельна, на той час, колекція живопису.
З приходом радянської влади у палацових покоях облаштували притулок для дітей-сиріт. У другій половині ХХ століття у маєтку діяв санаторій «Розділ».
З 2004 року будівля стоїть закинутою і переживає часи руйнації. Доступ до палацу відкритий для всіх.
2. Палац Скринських-Чарторийських, місто Журавно
Палац збудований у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. Головний фасад прикрашав портик, а ще був великий балкон з колонами тосканського ордеру. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк.
З радянських часів і дотепер на території маєтку діє дитячий протитуберкульозний санаторій. Палац служив одним з його корпусів до пожежі 2004 року. Хоч і мізерні, у ньому збереглися залишки колишнього оздоблення.
По фото зсередини палацу можна побачити, що там місцями навіть гірше, ніж зовні. Вхід охороняється, потрібно домовлятися з сторожом.
3. Палац Стефануса-Подлевського, село Черниця
Красива вежа, фасад з колонами… Попри свій стан, палац і досі привертає увагу. На початку 90-х років тут все ще вирувало життя, знімали серіал. Так що ж з ним потім сталося?
Фото: rdzs.org
Палац в селі Черниця був збудований в 17 ст. на місці середньовічного замку. За Австрії це був маєток власників села. За Польщі тут відкрили український агрономічний інститут.
За радянської влади в будівлях палацу і маєтку відкрили сільськогосподарський технікум та школу. Вони проіснували до 1979 року. Після цього споруди пустують та поступово занепадають.
В 1993 році в палаці знімали серіал «Злочин з багатьма невідомими» за мотивами кримінальних репортажів Івана Франка. Тоді палац ще був у цілком пристойному стані. Як же прикро усвідомлювати, що в руїну він перетворився вже за незалежності. І не потрібно російських ракет, самі можемо.
4. Розкішний палац Балів коло м.Комарно
Будівлю зведено впродовж 1898 – 1899 років за проектом львівського архітектора Владислава Галицького у стилі французького неоренесансу. Палац цегляний, двоповерховий, колись був вкритий черепицею. Скульптурне оздоблення виконав скульптор Петро Герасимович.
За часів совєтів у палаці розташовували туберкульозний диспансер, який закрили у 2017 році. З того часу він пустує.
Парадний вхід до палацу зачинено, але потрапити до середини все ж можна. Ось опис як ? Найперше, що вражає та є найкраще збереженим у всій будівлі – розкішні дерев’яні сходи із вирізьбленим гербом родини Балів. Та й загалом, поблукавши палацом можна ще побачити зразки розкішного оздоблення.
В 2022 році місцева влада запланувала створити тут туристичний маршрут.
5. Палац Марсів коло м. Судова Вишня
Палац Марсів був збудований в XVIII столітті родиною графів Коморовських. На початку XX століття цей маєток викупила родина Марсів.
Фото: rdzs.org
Розквіт палацу прийшовся на часи естета Віталіса Марса, власника Судової Вишні. Він, також, був відомим колекціонером мистецтва: придбав для палацу старовинні меблі та влаштував бібліотеки.
У радянські часи палац конфіскували та переобладнали в гуртожиток зооветеринарного технікуму. В 1995 році палац згорів, і, з того часу, стоїть у руїнах.
В 2022 році палац Марсів виставили на продаж за 1 гривню! Покупця досі не знайшлося.