Місця

29 Травня, 2017

15 фактів про Львівський телецентр на Високому замку

Цьогоріч минає 60 років від час зведення однієї з найстаріших в Україні серед регіональних телерадіоорганізацій – Львівський телецентр.

Панорама Львова з телевежею, 1960-ті рр.

1. Телецентр та трансляційну вежу на Високому Замку було збудовано у 1957 р. за проектом архітектора Ярослава Новаківського.

2. Будівля Львівської студії телебачення збудована на місці колишнього австрійського порохового складу, закладеного тут на поч. ХІХ с. (сучасна адреса вул. Кривоноса, 3)

3. Львівська телерадіоорганізація на першому етапі охоплювала своєю творчою увагою весь західний регіон України: Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську, Рівненську, Чернівецьку та Закарпатську області.

4. Трансляційна вежа телецентру має висоту 192 м., а висота над рівнем моря 580 метрів.

Телевежа на Високому Замку незадовго після свого спорудження. Фото 1957-1960 рр.

5. За час свого існування телевежа майже не змінювала свій вигляд, лише було додатково споруджено нижній оглядовий майданчик.

6. З львівської телевежі вперше розпочалась трансляція не тільки радіосигналів, але й телевізійних ефірів.

7. 26 грудня 1957 року було здійснено першу передачу Львівського телебачення.

8. Спочатку передавалися тільки програми Львівського телебачення, переважно українською мовою.

9. З 1962 року Львівське телебачення було підключене до київського та московського і з того часу на екранах з’явилися передачі, що почали відтісняти з ефірного часу продукцію Львівської телестудії.

10. До 1970-х телебачення було лише чорно-білим, і лише пізніше з’явився колір

11. Зоряний час Львівського телебачення припав на квітень-травень 1990 р., коли в прямому ефірі транслювались сесійні засідання Львівської обласної ради народних депутатів першого демократичного скликання.

12. На фасаді телестудії встановлено пам’ятну дошку Вячеславу Чорноволу, який у 1960-1963 рр. працював редактором передач для молоді на Львівській телевізійній студії.

Руфер Мустанг на львівській телевежі, 2014 р.

13. У 2007 році львівська телевежа отримала яскраву ілюмінацію.

14. 16 листопада 2012 року відбулося відкриття у Львові музею телебачення.

15. У вересні 2014 року руфер Мустанг піднявся на Львівську телевежу.

Автор – Наталка СТУДНЯ для Старі Фотографії Львова

28 Травня, 2017

Топ оглядових майданчиків Львова

Львів можна споглядати за столиком улюбеної кнайпи, прогулюючись вулицями і задерши голову догори, а можна – насолоджуючись панорамами львівських дахівок та вулиць, що відкриваються з найвищих точок міста, на які можна вилізти, аби пороззиратися довкола. З приходом тепла такі місця набувають особливої популярності.

Отож, оглядові майданчики Львова:

Ратуша

Львівська Ратуша – оглядовий майданчик №1. Ратуша розташована у центральній частині міста, на головній площі – Ринок. Її висота 65 метрів і є вона найвищою в Україні. Аби піднятись на неї, потрібно здолати 408 сходинок серпантиновою доріжкою. Не доходячи на сам оглядовий майданчик, можна побачити невеличке дерев’яне віконечко – кажуть, що воно для закоханих. Адже саме там можна лише удвох помилуватись красою міста – більше зацікавлених голів туди просто не влізе. Сам оглядовий майданчик – традиційне місце загадування бажань, записування їх на паперових літачках та пускання у вирій міста – аби точно здійснилось.

Високий замок

Трохи банальне, проте це саме те місце, де хоча б раз у житті, а то й десятки разів, побував кожен львів’янин. Туристи сюди ходять натовпами. Бо як приїхати у місто Лева, та не вийти на Високий замок? Для більшості – це must see. Особливо популярний оглядовий майданчик Високого замку для молоді – чи не кожні гучні святкування, шкільні чи університетські випускні завершуються саме там. “Зустріти сонце на Високому замку” – вираз, знайомий багатьом поколінням львів’ян. Потрапити туди можна будь-коли, лиш би бажання подолати чимало сходинок і кілька кіл доріжок вгору.

Парк “Знесіння” і Лиса гора

Кому замало Високого замку, можна просунутися далі – до парку “Знесіння”, який більше відомий львів’янам як Кайзервальд. З одного з його пагорбів – Лисої гори – відкривається панорама міста з висоти 389 метрів над рівнем моря. Туристів сюди зазвичай не водять, це місце для своїх.

Церква святих Ольги і Єлизавети

Оглядовий майданчик церкви став настільки популярним, що кожного дня туди ходять не лише туристи, а й львів’яни. Місто як на долоні та ще й з сакральної споруди – потрапити туди можна щодня, по вихідних та у суботу з 12:00 і до 17:30, а у неділю з 13:30 і до 17:30.

Готель “Rius”

Оглядовий майданчик готелю “Rius” хоч і не надто відомий серед туристів, але, безумовно, має свою родзинку. Саме звідси по-новому видно Оперний театр та скульптури на ньому, а ще Латинську катедру та церкву святих Петра і Павла. І хоч все це проглядається на фоні старих львівських балконів, рясно завішених різнокольоровим шматтям, та додає це лише колориту та своєї місцевої атмосфери. Аби потрапити сюди, варто домовитись з працівниками готелю або ж замовити екскурсію дахами міста, що, до речі, користується популярністю серед гостей – відчути себе другом Карлсона хоче кожен.

Готель “Дністер”

Чи не всі львів’яни знають – з “Dnister Panorama Bar” готелю “Дністер” відкривається чудова панорама міста. Саме вона – одна з головних причин у виборі “попити кави” саме там. Кілька столиків, розташованих у ряд попри скляну перегородку – і відчуття “вище неба” гарантовано. А ще все це – над парком Івана Франка, тому лише свіже повітря і жодної задимленості. Потрапити туди можна у будні з 15:00 і до 23:00, у вихідні – з 12:00 і до 01:00.

Готель “Леополіс”

Ще один заклад в центральній частині міста – п’ятизірковий готель “Леополіс”. І хоч на перший погляд можна подумати: а що такого нового можна побачити звідти? Але таки можна. З оглядового майданчика відкривається панорама на дзвіницю Успенської церкви, вежі храму Михаїла та на баню Домініканського собору. І хоч ці споруди видно і з інших високих точок міста, проте кожна з них дарує свій, власний погляд. Працює тераса з 18:00 і до 23:00 – найромантичніший час доби до Ваших послуг.

“PartyFon”, ТЦ “Роксолана”

Ресторан вдень, клуб – вночі – так позиціонує себе “PartyFon” – заклад, розташований на останньому поверсі торгового центру “Роксолана”. Та не це його основна родзинка. Велика тераса, на якій влаштовують гучні святкування та гуляння, – місце, звідки Львів відкривається як на долоні. Не лише посвяткувати чи випити запашної кави, а й просто насолодитись виглядом міста Лева – сюди варто завітати кожному.

Готель “Панорама”

Готель “Панорама” з однойменною назвою ресторану повністю відповідає їй – можливість насолодитись панорамою міста та порозглядати споруди на Оперному театрі за горнятком смачної кави чи бізнес-ланчом. Працює заклад щодня з 7-ої ранку і до 1-ої ночі, тож ранковий чи нічний Львів з висоти – обирати Вам.

Готель “Сент Федер”

Ресторан “Terrazza” готелю “Сент Федер” – можливість надихнутись дахами старих львівських будинків, гостроверхих споруд та їжею. Розташований готель неподалік Високого замку. Кому не хочеться рухатися під гірку на Високий Замок, може пороззиратися за чашкою кави тут.

Джерело: kava.lviv.ua

28 Травня, 2017

18 речей, які необхідно зробити у Львові

Величний Львів не залишить байдужим нікого. Старовинні, мощені бруківкою вулички, на яких пахне запашною кавою, так і манять просто поблукати містом.

Навіть, якщо турист вперше у місті Лева, то натрапить на купу цікавинок. Та це туристичне місто має стільки гарних куточків, що врешті можна просто не встигнути оглянути і зробити все! Тому досвідчені туристи мають кілька порад для новачків. Що першочергово потрібно зробити у Львові, щоб і подорож сподобалась, і не залишилося відчуття, що щось пропустили.

Що необхідно зробити туристу у місті Лева? Читайте і занотовуйте!

1. Проїхатися у трамваї

Можна прямо з вокзалу. З вікна трамвая найкраще оглядаються вулички старовинного міста. Особливо такий вид екскурсії підійде у дощову погоду. Також доки їхатимете, матимете час вирішити, куди ж ви хочете піти, і по дорозі побачити місцини, які просто необхідно відвідати у Львові.

2. Випити каву у Вірменському кварталі

Запашна, ароматна львівська кава додасть вам бадьорості! Навіть якщо ви приїхали до Львова не вранці, а пізніше, то в будь-якому разі поспішіть до одного з найстаріших кварталів міста. Там, в одній з кав’ярень вам приготують і подадуть філіжанку запашної львівської кави. Після цього можете вирушати на екскурсію містом.

3. Знайти вулицю з декількома назвами

Буває і таке! Уявляєте, вулиця може мати аж 6 назв! Знайдіть таку дивовижу у Львові і дізнайтесь її секрет. Та буде це не просто, адже у цій справі не дуже допоможе навіть GPS!

4. Піднятися на міську ратушу

З неї зручно оглядати історичний центр старовинного Львова, адже це – найвища ратуша в Україні. Її висота 65 метрів.

5. Побачити постановки Оперного театру

Якщо ви досі не були в опері, то варто її відвідати хоча б раз у житті. Ідеально для цього підійде Львівський театр опери та балету. Не пропустіть чергову прем’єру.

6. Піднятися на Замкову гору

Замкова гора – найвища точка Львова. Тому перед тим як вирушити в путь, налаштуйтеся на нелегку дорогу і прихопіть випити щось прохолодне. Підйом цілком компенсується гарним панорамним видом на старовинне місто.

7. Поласувати смаколиками у найстарішому кафе «Під синьою пляшкою»

Цю кав’ярню відкрили ще у 1686 році. Нині вона зберігає титул однієї з найстаріших у Європі.

8. Скуштувати львівського пива у Музеї пивоваріння

Львівське пиво у місті виробляють понад 300 років. У музеї розкажуть про його традиції і дадуть спробувати найсмачніші зразки хмільного напою.

9. Посидіти на троні у «Найдорожчій ресторації Галичини» («Масони»)

Багатство та велич ресторану простежується у всьому. Тож у такому закладі просто не може не бути трону. Та тут він доволі своєрідний.

10. Порахувати левів

У місті Лева – понад 4000 скульптурних зображень царя звірів. Всіх знайти, напевне, не вдасться. Проте поставте собі мету відшукати принаймні 20 символів міста.

11. Відшукати пуп землі

Не знали що він саме у Львові? Переконайтесь у цьому, поблукавши старовинними вуличками міста.

12. Спробувати, що ж там у штанях у Мазоха

Не подумайте, нічого такого, але львів’яни не могли не увіковічнити знаменитого земляка Леопольда фон Захер-Мазоха, автора еротичних романів та новел. За традицією туристи, фотографуючись зі скульптурою, біля «Мазох-кафе», кладуть руку до кишені Мазоха. Подейкують, якщо так зробити, то тієї ж ночі збудуться всі еротичні фантазії.

13. Зустріти привида у підземеллі

Загальна їхня довжина – 100 км. Місцеві кажуть, що у підземеллі костелу єзуїтів можна зустріти Чорного монаха, який блукає там століттями.

14. Взяти костюмовану екскурсію нічним Львовом

Адже виявляється, що сон львів’ян бережуть помічники бургомістра – «Нічна варта». Екскурсії нічним Львовом супроводжуються розповідями таємничих історій про місто, надзвичайно красивими фаєр-шоу та іншими нічними цікавинками.

15. Відвідати різдвяну месу у Латинському соборі

Різдвяний Львів – надзвичайно красивий. Але бути у місті Лева та не відвідати месу у ніч з 24 на 25 грудня, означає не побачити справжнього міста і не відчути його історичну атмосферу.

16. Взимку покататися на ковзанах на площі Ринок

Навіть якщо ви не вмієте кататися на ковзанах. Святкова атмосфера, яка панує у новорічно-різдвяний період, змусить вас спробувати. І ви не пошкодуєте!

17. Купити раритет на блошиному ринку

Старовинну книгу чи навіть монету часів Австро-Угорщини.

18. Придбати сувенір на пам’ять про Львів на Вернісажі

Тут ви знайдете національні вироби: вишивані сорочки, рушники, прикраси для красунь, зроблені руками майстрів, картини з панорамами Львова! Це все можна знайти у центрі, просто неба на Вернісажі.

Це тільки невеличкий перелік того, що необхідно зробити у місті Лева. Адже це місто Західної України настільки різнопланове, цікаве та красиве, що гріх не побачити всього. Ті, хто уже були у Львові, навіть мають свої традиції. Адже вулички старовинного міста приховують багато секретів. І якщо вам пощастить знайти щось своє, створити нову традицію, то, хтозна, може, і ви увійдете до історії цього славетного міста!

Джерело: igotoworld.com

28 Травня, 2017

Невідомий Львів: парк мініатюр замків та оборонних споруд давньої України

Парк «Замків та оборонних споруд давньої України» — парк мініатюр просто неба.

Це перший в Україні парк такого типу. Експозиція парку складається з більше десятка зменшених копій твердинь Галичини, Волині, Закарпаття, Поділля, Буджаку, Наддніпрянщини, Таврії. Всі вони створені з бетону і масштабуються 1:50. Кожний експонат має свій міні-стенд, де вказані роки побудови пам’ятки, теперішнє місце розташування і складові (якщо об’єкт має кілька будівель). Слід також згадати, що деякі зі споруд (наприклад, Високий замок у Львові) не збереглися до сьогодні.

Розташоване це місце у Львові на вулиці Коперника, 15, що на задньому подвір’ї Палацу Потоцьких. Парк відкрито для відвідувачів з 9:00 до 17:00 щоденно. Вхід безкоштовний.

А ось древній Львів!

На пагорбі – Високий замок XIV-XVI ст. у Львові. Він був побудований на Замковій горі Королем Русі Левом Даниловичем. Не раз руйнувався і відбудовувався знову. Замок не зберігся. Високий замок розібрали на будівельні матеріали на початку ХІХ-го століття. Тільки фрагмент стіни нагадує про те, що на Замковій горі колись був Високий замок.

Нижче мініатюрних стін замку – міська Галицька брама Львова ХІІІ-XVII століття. Вони були побудовані як частина Високого муру навколо міста. Це парадні ворота Львова для важливих гостей, яких було прийнято зустрічати з почестями вже при вході.

Острозький замок, побудований в XIV столітті в г Острог (Рівненська область). Був резиденцією і родовим гніздом могутніх Волинських князів Острозьких. Зараз в оригіналі замку розмістився Острозький краєзнавчий музей

Парк мініатюр замків та оборонних споруд давньої України

Замок тамплієрів ХІІ-ХІІІ століття з смт. Середнє. (Ужгородський р-н, Закарпатська обл. Вважається одним з важливих пам’яток Закарпаття. Він був побудований ченцями ордену тамплієрів в ХІІ столітті і служив митним постом і місцем дислокації військових гарнізону. В епоху Середньовіччя тамплієри торгували сіллю з Солотвино. «Соляний шлях» з копалень в Європу пролягав через Закарпаття. Замок тамплієрів з Середнього був одним з декількох митних постів на великому «соляному» торговому шляху. Зараз від замку ордену тамплієрів залишилися одні руїни.

Нижня Польська брама XV – XVI століття з м Кам’янець-Подільський (Хмельницька область) .Ворота служили сторожовою вежею і в’їздом в Старе місто Кам’янець. Вони були побудовані в каньйоні річки Смотрич. На сьогоднішній день Нижні Польські ворота відновили, але повної історичної відповідності початкового вигляду в оригіналі немає.

Кілійські ворота Акерманської фортеці в Білгород-Дністровському (Одеська обл.) Відносяться до 1440-х років. Це Ценральнi, головні ворота потужної Акерманської фортеці. Вони добре збереглися.

Оборонна церква у Сутківцях (Хмельницька обл.), ХV-ХVІІІ ст.

Покровська церква — унікальний взірець оборонного будівництва Поділля, нині є діючим храмом і музеєм, який відвідують численні українські й зарубіжні туристи. Вона є одним з найдавніших в Україні оборонних храмів і єдиним середньовічним оборонним храмом тетраконхового типу.

Оборонний костел XVII століття в с. Біще – Костел Успіння Пресвятої Богородиці. (Бережанський район, Тернопільська область). Це одночасно і храм, і фортеця з бійницями. Оригінал був зруйнований під час Другої світової війни. На жаль, зараз знаходиться в жалюгідному стані і потребує реконструкції.

Кам’янецька вежа 1287 року через м.Кам’янець (Білорусь) – одне з найдавніших збережених споруд Галицько-Волинської держави. Цікавий факт, помилково білоруські історики назвали Кам’янецька вежу – білої. Вони вважали, що в давнину її стіни білили, хоча насправді це не відповідає дійсності. Біла Вежа по- білоруськи (і по – українськи) – «Біла Вежа». Саме вона дала назву знаменитому білоруському заповіднику «Біловезькій Пущі».

Презентацію перших експонатів Парку було здійснено 8 жовтня 2010 року. Ідею створення парку ще з 1990-х років виношував директор Львівської галереї мистецтв, Герой України Борис Григорович Возницький. До реалізації проекту згодом частково долучився директор Палацу Мистецтв Гнатковський Юрій Олександрович. Роботи над виготовленням макетів було розпочато у серпні 2009 року, і до жовтня 2010 року було встановлено перші вісім, виготовлених колективом під керівництвом та за реконструкціями Качора Ігора Володимировича.

Фотографії Halyna Zav

27 Травня, 2017

Британці Hurts дадуть концерт на львівському велотреку

Популярний британський сінті-поп гурт Hurts завітає до України з двома концертами: 22 листопада Тео Хатчкрафт і Адам Андерсон виступлять на львівському велотреку СКА, а 23-го заспівають для киян у Stereo Plaza.

26 травня Hurts офіційно заявили, що працюють над четвертою студійною платівкою Desire, однак точної дати релізу поки не повідомляли. За словами музикантів, цей альбом «буде сповненим пристрасті, болю і спраги, а також кращої музики, яку вони коли-небудь створювали».

У квітні колектив випустив кліп на перший сингл з майбутньої платівки Beautiful Ones, автором ідеї і режисером якого став соліст Hurts Тео Хатчкрафт.

Також дует оголосив, що вирушить у великий тур на підтримку альбому Desire, шлях якого пролягатиме «від Сибіру до Манчестера». Очевидно, в рамках цих гастролей Hurts відвідають і українські міста.

Цього літа Hurts можна буде почути на фестивалях Radio Argovia Fäscht у Швейцарії, естонському Õllesummer Festival, Efott Festival в Угорщині, The Tall Ships Races Music Festival у Фінляндії та на румунському Untold Festival.

Джерело: Cultprostir

22 Травня, 2017

ТОП-10 замків України, які варто відвідати влітку

– Пiдгoрeцький зaмoк (с. Пiдгiрцi, Львiвськa oбл.)

Пoбyдoвaний y стилi Рeнeсaнсy в сeлi Пiдгiрцi, Львiвськї oблaстi. Зaмoк з yсiх бoкiв oтoчeний пaркoм i вирiзняється цiлiснiстю хyдoжньoгo зaдyмy, щo рoбить йoгo oдним з нaйкрaсивiших зaмкiв Укрaїни. Нa жaль, бaгaтo пaм’ятoк звiдси бyлo вивeзeнo дo Сaнкт-Пeтeрбyргy y рaдянськi чaси i вoни тaк i нe пoвeрнyлись дoдoмy.

Сьoгoднi зaмoк нaлeжить дo Пeрeлiкy пaм’ятoк свiтy, якi пoтрeбyють рeстaврaцiї. Aлe, мaбyть, нaйцiкaвiшим є тe, щo згiднo з рoзпoвiдями мiсцeвих житeлiв i вiдвiдyвaчiв, y пiдвaлaх зaмкy живe привид жiнки. Kaжyть, грaф Яблoнський, який бyв влaсникoм пaлaцy, з рeвнoщiв зaкaтyвaв свoю дрyжинy i зaмyрyвaв її y стiнi. Вiдтoдi дyшa бiдoлaшнoї жiнки нe мoжe знaйти спoкoю.

– Пaлaц Дaхoвських ( с.Лeськoвe, Чeркaськa oбл.)

Maбyть, oдин iз нaйкaзкoвiших зaмкiв Укрaїни. Знaхoдиться в сeлi Лeськoвe, Чeркaськoї oблaстi. Нa жaль, пaм’яткoю aрхiтeктyри йoгo тaк i нe визнaли, хoчa цe i нeдивнo. В рaдянськi чaси вiн бyв зaсeкрeчeним oб’єктoм, прo який тaк i нe згaдaли сьoгoднi. Tим нe мeншe вiн зaлишaється прeкрaсним спoгaдoм iз 19 стoлiття.

Зaмoк бyв збyдoвaний Kaзимирoм Дaхoвським, який зiбрaв тyт дивoвижнy кoлeкцiю стaрoвинних ткaнин, кaртин, схiднoї тa єврoпeйськoї пoрцeляни. Дaхoвськi слaвились тим, щo бyли aнглoмaнaми, тoмy зaмoк пoбyдoвaний в крaщих трaдицiях aнглiйськoї гoтики. Tyт є й iпoдрoм з кiньми aнглiйськoї пoрoди, i пaрк, рoзбитий в aнглiйськiй мaнeрi.

Шкoдa лиш, щo нa тeритoрiю пaлaцy вхiд зaкритий, мiсцeвi житeлi рoзпoвiдaють рiзнi iстoрiї прo тe, щo ж з ним бyдe дaлi. Kaжyть нaвiть, щo вiйськoвi вжe кoмyсь прoдaли спoрyдy. A y тoй чaс, пoки вирiшyється дoля пaм’ятки, пaлaц вжe пoчaв пoстyпoвo рyйнyвaтись.

– Kaм’янeць-Пoдiльськa фoртeця ( Kaм’янeць-Пoдiльський, Хмeльницькa oбл.)

Mи нe мoгли нe згaдaти прo цeй витвiр мистeцтвa. Нaпeвнo бiльшiсть з вaс її бaчили aбo принaймнi чyли прo нeї. Якщo нi, тo гaйдa пaкyвaти рeчi, aджe вoнa спрaвдi вaртa тoгo. Цю фoртeцю вiднeсeнo дo “Сeми чyдeс Укрaїни”, щo й нe випaдкoвo. Цe oднe з мiсць, якe вжe рoкaми привaблює вiдвiдyвaчiв i нe тiльки з Укрaїни.

Зaгaлoм ввaжaється, щo бyдiвництвo фoртeцi рoзпoчaлoсь y 14 стoлiттi. Aлe iснyють джeрeлa, в яких пeршi згaдки прo нeї дaтyються щe 11-12 стoлiттям. A щe oднiєю цiкaвинкoю фoртeцi є тe, щo y вaс є мoжливiсть взяти yчaсть y нiчнiй тeaтрaлiзoвaнiй eкскyрсiї вeжaми тa пiдзeмeллями.

Meджибiзький зaмoк ( Хмeльницькa oбл.)

Фoртeця в стилi Рeнeсaнс рoзтaшoвaнa в Хмeльницькiй oблaстi. Бyдiвництвo зaмкy рoзпoчaлoсь щe y 16 стoлiттi Mикoлaєм Синявським – пoльським шляхтичeм. Цe бyлa йoгo рeзидeнцiя. Дo цьoгo тyт знaхoдилися рiзнi oбoрoннi спoрyди, якi, нa жaль, дo нaших чaсiв нe дiйшли чeрeз пoстiйнi рyйнyвaння тaтaрaми.

Сьoгoднi тyт крaєзнaвчий мyзeй, a, пoчинaючи з 2004 рoкy, y зaмкy прoвoдять Всeyкрaїнський фeстивaль “Стaрoдaвнiй Meджибiж”. Якщo ви зaхoплюєтeсь iстoрiєю чaсiв лицaрiв, лyчникiв, кoрoлiв тa принцeс, приїздiть сюди – тyт iстoрiя oживaє. Лицaрськi бoї, стрiлeцькi тyрнiри, кoнкyрси кoстюмiв тa мeнeстрeлiв ствoрюють нeпoвтoрнy aтмoсфeрy сeрeдньoвiччя.

Хoтинськa фoртeця ( Хoтин, Чeрнiвeцькa oбл.)

Хтo з нaс нe чyв прo Хoтинськy фoртeцю. Цe мaбyть нaйстaрiшa i “нaйвитривaлiшa” спoрyдa в Укрaїнi. Aджe прoстoявши сoтнi рoкiв вoнa зaлишилaсь прaктичнo тaкoю ж, якoю бyлa кoлись. Пeршi згaдки прo нeї вiднoсяться дo 9 стoлiття. Ви тiльки yявiть сoбi, скiльки цiкaвoгo мoгли б рoзпoвiсти її стiни, як би вмiли гoвoрити.

Збyдoвaнa вoнa y мiстi Хoтин, Чeрнiвeцькoї oблaстi, князeм Вoлoдимирoм Святoслaвoвичeм. Oскiльки ця фoртeця збeрeглaсь дo нaших днiв в aвтeнтичнoмy стaнi, тyт чaстo прoвoдять лицaрськi тyрнiри “Битвa нaцiй”, a тaкoж знiмaють iстoричнi фiльми. Tyт пo спрaвжньoмy пeрeдaється aтмoсфeрa чaсiв нaших прeдкiв.

Хoтинськa фoртeця oпoвитa рiзними лeгeндaми тa нaдзвичaйними iстoрiями. Aлe скaжeмo вaм вiдвeртo, щo нaйкрaщe пoбaчити цe чyдo влaсними oчимa. Toмy нe гaйтe чaсy!

Пaлaц грaфiв Шeнбoрнiв ( Зaкaрпaтськa oбл.)

Сьoгoднi цe – сaнaтoрiй “Kaрпaти”, a кoлись тyт, y Зaкaрпaтськiй oблaстi, aвстрiйськi грaфи Шeнбoрни збyдyвaли свoю рeзидeнцiю тa мисливський бyдинoк. Oсoбливoстями зaмкy є тe, щo пoбyдoвaнo йoгo зa принципoм aстрoнoмiчнoгo рoкy: 365 вiкoн (365 днiв), 52 димaрi (52 тижнiв y рoцi), 12 вeж (12 мiсяцiв), 7 вихoдiв (7 днiв тижня).

Дo сьoгoднi нa стiнaх пaлaцy зaлишились фaмiльнi гeрби, щo нaлeжaли кoлись Шeнбoрнaм. Пoбyдoвaнo зaмoк y трaдицiях фрaнцyзькoгo Рeнeсaнсy, щo дoдaє йoмy витoнчeнoї чaрiвнoстi тa шaрмy. Koжнa дeтaль вистyпaє йoгo свoєрiднoю прикрaсoю. A щe цiкaвo тe, щo бiля ньoгo є oзeрo, якe фoрмoю схoжe нa кoлишню Aвстрo-Угoрськy iмпeрiю.

Зoлoчiвський зaмoк ( Зoлoчiв, Львiвськa oбл.)

Сьoгoднi цe пaм’яткa iстoрiї тa кyльтyри, мyзeй-зaпoвiдник, який рoзтaшoвyється y Зoлoчeвi. Aлe iстoрiя йoгo дoсить цiкaвa. Зa свoє iснyвaння вiн встиг пoбyвaти фoртeцeю, кoрoлiвськoю рeзидeнцiєю, пaнськoю сaдибoю, тюрмoю тa нaвiть нaвчaльним зaклaдoм.

У 1634 рoцi Якyб Сoбєський пoбyдyвaв йoгo як oбoрoннy фoртeцю. Житлoвi фyнкцiї викoнyвaв зaмoк, рoзтaшoвaний всeрeдинi. Aлe oсoбливiстю мiсцини є зaгaдкoвi кaмeнi з зaшифрoвaними нaписaми, якi мoжнa пoбaчити y мyзeї. Знaхiдкy дaтoвaнo 14-15 стoлiттям, a викaрбyвaнi знaки й дoсi нiхтo нe мoжe рoзгaдaти. Існyє лeгeндa, щo тaємничi симвoли бyли зaлишeнi тaмплiєрaми, якi мoжливo вoлoдiли зaмкoм нeпoдaлiк вiд Зoлoчeвa.

Oлeський зaмoк ( Oлeськo, Львiвськa oбл.)

Щe oднa пaм’яткa aрхiтeктyри, рoзтaшoвaнa y Львoвi – цe Oлeський зaмoк. Вiн бyв oдним iз пeрших, який вiдрeстaврyвaли i вiдкрили для вiдвiдyвaчiв щe y рaдянськi чaси. Йoгo прaктичнo вiдрoдили з цiлкoвитoї рyїни, aджe вiн пeрeжив чимaлo трaгiчних пoдiй зa свoє iснyвaння.

Впeршe згaдки прo ньoгo з’являються y 1327 рoцi, кoли вiн знaхoдився нa кoрдoнi Литви тa Пoльщi. Сaмe чeрeз цe нa дoлю зaмкy випaли числeннi вiйни тa бaтaлiї. Сьoгoднi тyт знaхoдиться мyзeй, вiдкритий для всiх бaжaючих пoзнaйoмитись зi стaрoдaвнiм пoбyтoм.

Aккeрмaнськa фoртeця ( Бiлгoрoд-Днiстрoвський, Oдeськa oбл.)

Щe oднa пaм’ятнa фoртeця, щo рoзтaшoвyється в м. Бiлгoрoд-Днiстрoвський. Зa oднiєю з вeрсiй збyдoвaнa вoнa бyлa y 13 стoлiття мaйстрoм Фeдoркoм. Вoнa й дoсi зaлишaється oднiєю iз нaйвeличнiших i нaймoгyтнiших фoртeць Пiвдня. Aджe впрoдoвж стoлiть вoнa збeрeглa свoї мyри прaктичнo y пoвнiй цiлiснoстi.

Існyє бeзлiч лeгeнд, пoв’язaних iз цiєю фoртeцeю. Ввaжaється, щo Пyшкiн, бyдyчи y зaслaннi, вiдвiдaв Oдeсy i пoбyвaв в Aккeрмaнi. Пoдeйкyють, щo сaмe тyт вiн нaписaв рядки iз пoслaнь “K Oвидию”.

Лeгeндa прo бaштy Дiвoчy рoзпoвiдaє, щo Oлeксaндр Дoбрий зaмyрyвaв в її стiнaх свoю дoчкy пiсля тoгo, як дiвчинa видyрилa в бaтькa грoшi, щoби збyдyвaти влaснy фoртeцю. Kaжyть, вoнa прoгoлoсилa сeбe цaрицeю i спyстoшyвaлa нaвкoлишнi зeмлi грaбeжaми тa пoжeжaми.

Щe oднa лeгeндa рoзпoвiдaє, щo придвoрний пoeт iмпeрaтoрa Aвгyстa, Oвiдiй Нaзoн, вiдбyвaв тyт пoкaрaння зa твiр, який нaчeбтo зaгрoжyвaв мoрaльнoстi римськoгo сyспiльствa. І тaких лeгeнд тyт бeзлiч.

Якщo ви хoчeтe пoчyти їх, вaм вaртo пoїхaти тyди i пoспiлкyвaтись з мiсцeвими житeлями – рoзпoвiдi прo фoртeцю пeрeдaються тyт з пoкoлiння в пoкoлiння.

Зaмoк Пaлaнoк (Myкaчeвo, Зaкaрпaтськa oбл.)

Вeличнa фoртeця, щo висoчiє нaд мiстoм, — гoлoвнa aтрaкцiя стaрoдaвньoгo Myкaчeвa. Зaтишнe зaкaрпaтськe мiстeчкo рoзтaшoвaнe нa бeрeгaх рiки Лaтoрицi. Вoнo бyлo звeдeнe нa рiвнiй, мaйжe плaскiй мiсцeвoстi, бeз схилiв i пaгoрбiв. Якщo дивитись нa мiстo звeрхy, здaється, нiби вoнo лeжить пeрeд глядaчeм нa дoлoнi. Tим вeличнiшe здiймaється нaд Myкaчeвoм зaмoк — зa фyндaмeнт йoмy прaвить гoрa вyлкaнiчнoгo пoхoджeння. Myкaчeвo бyдyвaлoсь нaвкoлo нeпристyпнoї фoртeцi, aджe в тi дaвнi чaси, кoли зaмoк тa мiстo тiльки нaрoджyвaлись, мeшкaнцям дoвoдилoсь бoрoнити дoмiвки вiд чисeльних вoрoгiв. З гoрoю, нa якiй стoїть сeрeдньoвiчнa фoртeця, пoв’язaнa й нaзвa сaмoгo мiстa. Існyє лeгeндa, нiби тy гoрy нaсипaли люди, aлe прaця кoштyвaлa їм стрaшних мyк — звiдси й Myкaчeвe.

Джeрeлo: сoцмeрeжi, UA Modna

21 Травня, 2017

Як пройшов День відкритих дверей у Ботанічному саду (Фото)

Сьогодні впродовж дня для львів’яни були відкриті двері Ботанічного саду на вул. Черемшини, 44.

Відвідувачі могли насолодитися заквітчаним рододендронами, піонами та бузком.

Пропонуємо зануритися у весняну магію в нашому фоторепортажі:

Усі фото: Орест Васюта (www.lviv1256.com/)

21 Травня, 2017

8 реально крутих кафе Львова, про які ви, мабуть, не чули

У цій збірці немає Криївки, Мазоха, та інших розкручених закладів, які у вас асоціюються зі Львовом. Тут зібрані кафе та ресторани, не менш колоритні, які варто відвідати хоча б раз.

Ресторація Бачевських

Родина Бачевських відома в усій Європі та світі ще із 1782 року, коли вони відкрили першу у світі фабрику масового виробництва горілки. В ресторації можна скуштувати унікальні наливки та настоянки. Кухня тут галицька: суміш польської, української, єврейської, на фоні грає ненавязливо музика. Правда, важко туди потрапити, завжди зайнято. Тому краще бронювати столик заздалегідь.

Адреса: вулиця Шевська, 8

Ресторан “Terrazza”

Саме тут живе романтика, бо ж звідси відкривається неймовірний краєвид на Високий замок і на околиці старого міста, а оскільки у ресторані замість стін – панорамні вікна, це перетворює навіть банальне кавування на політ над Львовом

Адреса: пл. Звенигородська, 3

Фан-бар Банка

У цьому закладі всі страви подаються в банках. Для кожної страви призначена своя ємність: основні страви і супи подаються в 250-300гр банках, алкогольні коктейлі – шоти – в 50гр, а для великих компаній вам принесуть – 3л банку коктейлю і метрові трубочки 🙂 Тут панує атмосфера фану та драйву, аналоги якої є у деяких закладах Нью-Йорка та у Європі.

Адреса: Проїзд Крива Липа, 7

Під Синьою Пляшкою

Відмінна каварня з унікальним колоритом і добрим обслуговуванням. Невеликий заклад, де вам запропонують такі виключні фірмові страви як кава з вогнем чи різноманітне фондю – сирне, м’ясне, шоколадне.

Адреса: вул. Руська, 4

Атляс

Львів’яни вважають поки це місце своїм, не засидженим туристами 🙂 Воно у 1920-1930-х було чи не найпопулярнішим у місті. Тут полюбляла збиратися львівська богема. В меню – страви традиційної галицької кухні, запашна випічка та дуже смачні кавові напої. А ще тут доволі великий вибір сніданків.

Адреса: пл. Ринок, 45

Вірменка

Якщо бажаєте дійсно смачної кави – вам варто сюди завітати. Кажуть, колись це було місцем збору львівських хіпі, а ще подейкують, що обстановка не змінилася. Обов’язково спробуйте каву на піску

Адреса: вул. Вірменська, 19 (вул. Друкарська)

Трапезна

Це маленький заклад, де навіть посуд ручної роботи, виготовлений з “живої” глини. Назви старовинних рецептів перенесуть вас у минуле: борщ монастирський, вепреве реберце, пиріг цибульний, тощо. З напоїв варто спробувати різноманітні фірмові настоянки.

Адреса: вул.. Валова 18 А

Фотокафе “Фіксаж”

Затишна кав’ярня з безліччю старих фотоапаратів. Цікаво глянути, як музей, в доповнення – приємна кав’ярня і недорога кондитерка. А ще вечорами господар колекції розповідає історію його фотоапаратів від найстарішого, 1921 року, до Полароїд

Адреса: вулиця Князя Романа, 6

20 Травня, 2017

У Львові створять музей у підземеллі ратуші: фото

До кінця року підземелля львівської ратуші відремонтують та відкриють музей. Про це повідомляє Zaxid.net.

У підземеллі львівської ратуші, що на площі Ринок, 1, створять Музей міста. У рамках міжнародного Дня музеїв, з 18 до 20 травня, львів’яни могли долучитись до проекту «Музей, якого ще немає», де в майбутньому буде розташований музей.

Усі фото Павла Паламарчука для Zaxid.net

«Музей міста буде простором для тимчасових чи довготривалих виставок, запрошуватимемо кураторів, які пропонуватимуть свої ідеї для виставок, а найкращі будемо втілювати у цьому просторі. Загалом, це виставковий простір у форматі змінних виставок, що пов’язані з міською історією, культурою та концепції міста загалом», – розповіла ZAXID.NET Тетяна Бей, начальниця Музею міста ЛКП «Центр розвитку туризму Львова».

За її словами, над концепцією створення Музею міста працює близько десяти експертів та музейників, серед яких Зеновій Мазурик, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), засновник Музею ідей Олесь Дзиндра, начальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко, директорка Центру міської історії Софія Дяк.

Площа музею, за словами Тетяни Бей, становить приблизно 600 м². До кінця року у підземеллі ратуші планують зробити ремонт та відкрити Музей міста. Тетяна Бей зазначила, що до кінця року планують відкрити приблизно шість залів для виставок, що стане першим етапом відкриття музей.

20 Травня, 2017

Цієї неділі львів’ян запрошують в Ботанічний сад

21 травня на вул. Черемшини, 44 з 14.00-18.00 відбудеться ще один День відкритих дверей.

“Сад й далі заквітчаний рододендронами, піонами та бузком. Милуватись цвітом треба в хорошій компанії, тож беріть з собою найрідніших!”, – пишуть організатори на їхній сторінці у Фейcбуці.

Також пропонуємо вам переглянути календар цвітіння Ботанічного саду.