Село Страдч – “Український Єрусалим”, про який не розповідають туристам!

Мало хто знає, що на Львівщині є мальовниче село Страдч, яке по праву вважають Українським Єрусалимом.

Це святе місце Української греко-католицької церкви називають Страдчанською або Страдецькою печерою. Знаходиться вона на крутому північному схилі Страдецької гори. Переказ стверджує, що тут ще в XI столітті був заснований монастир ченцями, які прийшли з Києва.

Ця святиня стала другою після Києво-Печерської лаври створеною за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Наслідком важкої праці постала Страдецька Печерська лавра, яка збереглася донині. Тисячі паломників з усієї України та світу щороку поспішають до Страдча, аби взяти участь у відпустових молитвах.

Згідно з давньою легендою під час монголо-татарської навали жителі селищ ховалися в цих печерах. Одного разу татари виявили таємний вхід в печери. У гнiвi вони розпалили багаття, і всі люди, що знаходяться усередині печер, зaгинyли. Ченці стали молитися про спасіння душ невинних людей. Кажуть, Божа Матір почула прохання і з’явилася людям на захист. Через багато століть це місце не втратило своєї особливої ​​атмосфери, тут відчувається присутність Божої Матері.

На згадку про ці трaгiчнi події в 15 столітті тут була заснована Страдчанська Печерська лавра. Її головною святинею стала ікона Страдецькій Божої Матері Нерушимої. На жаль, до наших днів збереглася лише її копія.

Іще 1936 року святість і видатне духовне значення Страдецької гори для українського народу підтвердив Папа Пій ХІ, надавши храму Успення Пресвятої Богородиці повний відпуст на кожний день у році, за умови доброї сповіді, відбутої літургії та Пресвятої Євхаристії у страдецькому храмі. У доповненні до цього відпусту Папа благословив встановлення на Страдецькій горі Хресної дороги з Єрусалимськими відпустами, яка фактично за духовним значенням прирівняна до Єрусалимської.

Село Страдч знаходиться поблизу автомобільної дороги Львів-Яворів.Карту пішохідного маршруту до Страдчанської печери, хресної дороги та церкви на горі можна переглянути перейшовши за посиланням ТУТ. Зі Львова до села можна доїхати на маршрутних таксі та рейсових автобусах, але набагато зручніше добиратися до цього об’єкта на автомобілі.

Б. М. Стенчинський. Вхід до печери у Страдчі, 1841

Джерело: intermarium.com.ua

ТОП-5 подій у рамках фестивалю LvivMozArt, які варто відвідати на вихідних

18 серпня у Львові вперше стартував унікальний міжнародний фестиваль класичної музики – LvivMozArt, який присвячений постаті Франца Ксавера Моцарта, сина легендарного композитора Вольфганга Амадея Моцарта.

Сайт 032.ua підготував для своїх читачів добірку музичних заходів, які відбудуться на цих вихідних, 19 і 20 серпня, аби ви не пропустили нічого важливого.

“Моцарт. Віденська органна музика”

Французько-швейцарська органістка Ауроре Баль, у рамках камерного концерту, виконає твори для органу від Леопольда та Вольфганга Амадея Моцартів, Георга і Готліба Муффатів, Й. Г. Альбрехтсбергера, К. Г. Рінка, Й. Е. Еберліна. Органні твори для виконання на фестивалі обрали невипадково, адже цей інструмент католицької традиції посідає почесне місце у творчості епохи Моцарта.

Коли? 19 серпня, субота, о 16:00.

Де? Домініканський собор, пл. Музейна, 1.

Скільки? Безкоштовно.

“У скельцях бароко”

Вечір у Домініканському соборі продовжить експеримент із вокальною музикою: унікальні контртенори разом із інструментальним ансамблем постараються відтворити звучання давніх часів у необароковому стилі. У програмі – легендарні композиції Г. Перселла, Й. С. Баха, Г. Ф. Генделя, А. Вівальді та В. А. Моцарта, які створені для рідкісних високих чоловічих голосів, а також твори львівських сучасників — Б. Сегіна, Б. Фроляк, З. Алмаші.

Коли? 19 серпня, субота, о 20:00.

Де? Домініканський собор, пл. Музейна, 1.

Скільки? Безкоштовно.

Святкова літургія до відкриття фестивалю LvivMozArt

Львівська державна академічна чоловіча хорова капела “Дударик” під керівництвом диригента Дмитра Кацала виконає літургійні співи з Ірмологіону, твори М. Дилецького, Д. Бортнянського, М. Березовського, М. Вербицького, М. Лисенка, О. Кошиця, В. А. Моцарта.

Коли? 20 серпня, неділя, об 11:00.

Де? Храм св. ап. Петра і Павла, вул. Театральна, 11.

Скільки? Безкоштовно.

“Тональність ностальгія”

Дві сестри німецько-колумбійського походження — піаністка Анна Гандлер та скрипалька Лаура Гандлер — виконають маловідомі, сонати Франца Ксавера Моцарта та варіації на оригінальну тему Генрика Венявського, які обов’язково торкнуться струн душі кожного зі слухачів. Атмосферу доповнять цитати зі щоденника Ф. К. Моцарта, які він писав до коханої баронеси – Жозефіни Бароні Кавалькабо.

Коли? 20 серпня, неділя, о 16:00.

Де? Палац Потоцьких, вул. Коперника, 15.

Скільки? Безкоштовно, за наявності квитка виставку, який можна придбати у касі Палацу Потоцьких.

Гала-концерт LvivMozArt

Солісти світової оперної сцени виступатимуть у Львівській Опері. Цього вечора звучатимуть увертюри, арії й ансамблі з оперних шедеврів В. А. Моцарта і маловідомі твори його сина — Ф. К. Моцарта. Солісти: Софія Броммер, Едгарас Монтвідас, Андрій Бондаренко, Зоряна Кушплер, Софія Соловій, Бюлія Марія Дан, Олександр Цимбалюк, Віктор Шевченко. Диригент — Оксана Линів. Режисер — Василь Вовкун.

Коли? 20 серпня, неділя, о 18:00.

Де? Львівська опера, пр. Свободи, 28.

Скільки? 150 — 500 грн, квитки можна замовити на сайті фестивалю: http://mozart.lviv.ua/event/lvivmozart-gala-concert .

ТОП-10 ідейних муралів Львова, які вартує побачити

З кожним роком, вуличне мистецтво охоплює все більшу територію міста та стає невід’ємною частиною його вигляду. За неофіційними даними, у місті Лева є понад 30 муралів, – пише 032.

Сайт 032.ua пройшовся вуличками Львова та зібрав найкращі мистецькі творіння, які прикрашають його вулиці.

Домашній затишок вулиці

У кінці липня 2017 року стіну будинку на Дорошенка, 45 прикрасив мурал, ідею якого виношували ще з минулого року. Місцеві мешканці та підприємці зібрали кошти й за допомогою художників продемонстували бажання створити домашній затишок на вулиці, яка є простором для всіх.

«Коли ми народом додому вернемось»

У пам’ять про 72-гу річницю депортації кримських татар (у травні 2016-го), на вулиці Бенедиктовича, неподалік театру ім. Л. Українки створили мурал. Згодом малюнок прикрасили тематичним віршем Лілі Буджурової: «Коли ми народом додому вернемось, У степу чи горах зберемось колись, Поминки влаштуєм, неначе весілля, За вашими вказами, за вашим насиллям!».

Символ руху

Будинки на вулиці Мулярській, 3 та Веселій, 6 поєднали одне зображення — символ руху. Як стверджували самі творці муралу, саме тому елементи ніби виходять за межі фасаду, на зразок особистісного й еволюційного розвитку, які не вписуються в рамки.

«Чекаю трамвая на Сихів»

На вулиці Дорошенка,7 на згадку про бар, якого тут уже немає, залишився невеличкий мурал, який нагадує львів’янам про довге очікування трамвайної лінії, яка б з’єднала Сихів та центр. Хоча тут можна побачити й інші сенси…

«Згадай мамин голос»

Кілька років тому, до Дня Матері активісти вирішили розфарбувати стіну старої котельні біля драматичного театру імені Лесі Українки. Графіті показує чотири основні етапи виховання дитини — вагітність, народження, власне дитинство і «дорослу» дитину.

Тарас Гаврик

У листопаді 2016 року, при одному зі входів у підземний перехід на площі Митній фанати Тараса Гаврика створили на його честь мурал. Львівський співак та теле- і радіоведучий 2015 року презентував кліп на пісню «Львів. Я люблю ТБ», у котрому знялося понад 50 львів’ян.

Мурал на Тиктора

У грудні 2015 року на вулиці Тиктора,4 (бічна проспекту Свободи) з’явився мурал, який трохи перегукується з новоствореним на Дорошенка, 45. Тут також закладена концепція розвитку міста. Полотно створювали в рамках графіті-фестивалю «Алярм».

Наука — це модно

Приблизно таке послання дітям містить мурал при вході у Бібіліотеку-філію №19 ЦБС міста Львова для дітей на вул. Симоненка. Живописні полотна з двох сторін популяризують науку, зображаючи космонавтів, які досліджують нову незвідану планету.

Родинний мурал

На вулиці Тютюнників у Львові одну зі стін типового житлового будинку прикрасили зображенням класичної української родини. А чому б і ні?

Бібліотека на Старознесенській

Львівські художники з арт-кластеру «Фарбований лис» минулого року вирішили реалізувати творчий проект, прикрасивши кілька дитячих садків та бібліотеку на Старознесенській, спонукаючи таким чином дітей і дорослих до творчості.

Як виглядає нова бібліотека УКУ. Аерозйомка

10 вересня у кампусі Українського католицького університету запрацює інформаційно-ресурсний Центр Митрополита Андрея Шептицького. Його будували два роки під наглядом відомих архітекторів. У Львові – це перший схожий проект, в якому буде сучасна бібліотека, навчальний корпус та місце для дозвілля студентів. Про це повідомляє Zaxid.net.

Перший поверх стане своєрідним креативним простором. Тут працюватимуть виставки, кафе, магазин та дитяча зона, а на стелажах виставлятимуть нові книжкові надходження та періодику. Центральні сходи буде оточувати зелень. Вони ведуть вже у навчальну зону.

Власне, левову частку площі займатиме бібліотека. Сюди перевезуть книжкову колекцію університету, яка налічує близько 120 тисяч книг. Серед них і рідкісні книги та стародруки.

На трьох поверхах облаштують світлі читальні зали. А якщо синоптики прогнозують без опадів, то до послуг викладачів та студентів ‒ три відкриті тераси.

Ще студенти будуть приходити сюди не лише виконувати домашнє завдання, а й на лекції. У кількох приміщеннях облаштують навчальні аудиторії.

Зараз в УКУ навчається близько півтори тисячі студентів. У цій п’ятиповерховій будівлі до їхніх послуг буде кілька конференц-залів, коворкінги та клуби. Центр працюватиме не лише для викладачів та студентів університету. Тут чекають й інших мешканців міста. Зокрема, бібліотекою зможе користуватись кожен, хто оформить абонемент.

Матеріал: zaxid.net

Активне літо у Львові. ТОП-5 ідей «сміливого» відпочинку

Якою б погодою не «тішив» серпень, 032.ua пропонує ідеї, як активно завершити літній сезон, без поправок на прогнози синоптиків. Якщо вам не вистачило відпустки, або вона ще попереду, зробіть свій відпочинок екстремальним, не покидаючи міста.

Мамо, я альпініст

Відчути себе підкорювачем вершин можна, відвідавши один із критих скеледромів Львова. Такий відпочинок передбачає не лише нові враження та емоції, але й фізичні навантаження.

Де:

Скеледром «Бухта» (вул. Сяйво, 12).

Контакти: (063) 30-03-584, (094) 99-13-006, (093) 83-48-002. Графік: будні — з 16:00 до 22:00, вихідні — з 12:00 до 20:00.

– Скеледром «The Wall» (вул. Героїв УПА, 72, корпус 40, Технопарк).

Контакти: (067) 71-10-496. Графік: будні — з 15:00 до 21:00, вихідні — з 11:00 до 20:00.

Вартість: за разовий абонемент для дорослого доведеться заплатити в середньому від 50-ти гривень. Ціна дитячого абонемента вдвічі нижча.

Стрибок у чашу стадіону

Аби це літо залишило в пам’яті незабутні спогади можете випробувати міцність своїх нервів у роуп-джампінгу.

Організатори стрибків на «Арені Львів» запрошують встигнути зробити щось захоплююче, шалене та емоційне до закінчення літньої пори. Стрибки тут влаштовують періодично. Спробуй перебороти себе, а також підкорити нову вершину, пролетівши над спортивною ареною.

Де: стадіон «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199).

Контакти: (063) 87-50-123 — Дмитро.

Вартість стрибка — 400 грн (за умови попереднього запису та внесення передоплати).

Пейнтбольні баталії

Гра, яка дозволяє перевірити власну влучність та спритність, а також додає неабиякого азарту, може стати спражнім відкриттям для любителів командного та активного відпочинку. Спробувати побудувати правильну стратегію, перевірити свої тактичні вміння та витримку можна на декількох пейнтбольних локаціях міста.

Де:

– Клуб екстремального відпочинку «Дельта» (вул. Стрийська, 179).

Контакти: (067) 41-84-304, (063) 25-91-720.

– Пейнтбольний клуб «Hunter» (вул. Городоцька, 207 ).

Контакти: (063) 259-50-73, (096) 535-75-76.

Вартість: пейнтбольний бій коштуватиме в середньому від 150-ти гривень. Діти та студенти можуть розраховувати на знижки.

Лазертаг

Лазерний бій із бластерами в руках — ще один з оригінальних варіантів активного відпочинку. Здолати суперників та вразити усі мішені — якщо ви любитель перемагати, то лазертаг однозначно для вас.

Де:

– Спортивно-розважальний комплекс «Апекс» (вул. Бузкова, 2).

Контакти: (098) 173-02-04, (032) 245-00-52.

– Клуб екстремального відпочинку «Дельта» (вул. Стрийська, 179).

Контакти: (067) 41-84-304, (063) 25-91-720.

Вартість: за відвідини лазертагу в середньому доведеться викласти від 150 гривень.

Пересідаємо на карт

Поганяти на картах — чудовий спосіб провести вечір активно та рухливо. Такий вид відпочинку доступний навіть дітям від 3-ьох років, тому такі перегони можуть стати улюбленим сімейним відпочинком.

Де: «Арена Львів», підтрибунна зона (зі сторони кільцевої дороги).

Контакти: (098) 78-22-616. Графік: будні — з 13:00 до 21:00, вихідні дні — з 11:00 до 21:00.

Вартість: від 100 до 250 грн.

Львівське кафе з 27 австрійськими печами

– 80 відсотків людей, які приїжджають до Львова, не знають, що таке п’єц. Ми пояснюємо, що це — пічка, — сміється власниця авторського кафе “Теплий п’єц” у центрі Львова. Відкрили у 2015 році.

Два поверхи оздоблені старовинними австрійськими п’єцами — їх тут 27. Власники 47-річна Оксана Гой з чоловіком Богданом збирали по Львову п’ять років.

— У нашій квартирі у старому австрійському будинку теж є пічне опалення. В якийсь момент люди почали ставити котли, а печі викидати. Стало шкода, що старовинні кахлі, якими обкладали печі, можуть зникнути. Їх вивозять на сміттєзвалище або на дачі багатіїв у Київ. А вони ж унікальні. Почали збирати по сусідах, знайомих. Оголошення дали, купляли — якийсь за 2 тисячі гривень, інший — за тисячу доларів.

Біля кожного п’єца в кафе є табличка, з якої вулиці і будинку взяли. Спершу підприємці не відкривали таємниці, для чого збирають.

— Казали людям, що поставимо піч у селі на дачі, бо там немає газу. А коли кафе запрацювало, запросили всіх, хто продав.

Найстаріші у колекції — кахлі з будинку на вул. Шев­ченка, 32. Датовані 1870 роками. Належали багатим власникам. На білих кахлях вручну зображений їхній маєток. Майже на всіх старовинних печах є родове дерево. На двох — герб графа Потоцького.

Серед візерунків є метелики, бабки, гриби. Барну стійку виклали кольоровими кахлями з квітами. Деякі п’єци мали “корону” — суцільний верх. Щоб її виготовити, потрібна була велика піч для випалення.

Сувеніри у вигляді мініатюри старого п’єца з львівської квартири

Автор: Леся Межва для gazeta.ua

Концерт до Дня Народження Кузьми Скрябіна

Вже протягом трьох років, двічі на рік у місті Львові проводять заходи присвячені Кузьменко Андрію Вікторовичу ( Кузьмі Скрябіну), лідеру гурту «Скрябін». 17 серпня 2017року, у його день народження, жителі та гості міста зберуться знову аби згадати особливу людину, людину таку близьку і рідну для всіх українців, яка за своє коротке життя встигла зробити безмежну кількість добрих справ, як для країни в цілому так і для сотень простих українців.
Андрій Кузьменко об’єднав навколо себе людей, захопивши їх своєю щирістю, відкритістю, простотою та справжньою любов’ю до своєї Батьківщини.

На концерті з нагоди 49 дня народження Кузьми Скрябіна, людини яка увійшла в історію України, та залишилась у серці мільйонів українців, прозвучать cover- композиції на пісні гурту «Скрябін», а також авторські пісні виконавців та гуртів, які цього дня будуть звучати на честь Кузьми Скрябіна – Людини-Легенди.

Вхід на концерт – безкоштовний.

Локація – літня сцена

10 цікавих фактів про костел та монастир бенедиктинок у Львові

Дуже цікава архітектурна пам’ятка Львові, яка заховалась в 7 хвилинах ходьби від Оперного театру. Сьогодні ми поговоримо про Костел Всіх Святих і колишній Монастир бенедиктинок. Масивні стіни, що оточують костел, надавали йому вoйoвничий характер, були створені для захисту і оборони комплексу. Вони збереглися до нашого часу. А ось сама будівля храму сьогодні виглядає інакше, так як було реконструйовано після пoжежі в 18 столітті.

1. Монастир бенедиктинок у Львові – перший жіночий монастир на руських землях Королівства Польського

2. Монастир Бенедиктинок започаткували три сестри-черниці, доньки багатого шляхтича Адама Сапоровського.

Фото: Сергій Криниця

3. Костел будував наприкінці XVI століття славетний львівський архітектор італієць Павло Римлянин у стилі пізнього ренесансу. На початку XVII століття розбудовується монастир, відділений від світського життя товстими стінами.

4. Фундація монастиря відбулась у 1595 р. Адамом та Катериною Сапоровськими, у 1596 р. монастир був освячений архієпископом Яном Димітром Соліковським

Фото: Сергій Криниця

5. Після І поділу Речі Посполитої виникла загроза для закриття монастиря. Цісарський декрет від 25 липня 1782 р. передбачав можливість подальшого існування монастиря лише за умови, що при монастирі буде діяти школа з німецькою мовою викладання. Така школа була заснована у 1784 р., і була першою публічною школою для дівчат у Львові.

6. У австрійські часи проблемою для монастиря було затвердження настоятельниці обителі. Вона мусила бути затверджена архієпископом, а Губернаторське управління це підтверджувало та офіційно оголошувало. За це монастир повинен був сплатити певну суму (у 1804 р. – 3 тис. флоринів). І лише у 1815 р. монастир було звільнено від обов’язку такої оплати.

7. Найбільша кількість черниць у монастирі була у першій половині XVII ст. Зокрема, у 1615 р. їх було 58, тоді як станом на час І поділу Речі Посполитої – лише 25.

© Сергій Криниця

8. На користь монастиря були зроблені великі пожерти, окрім того, обитель мала великі маєтності. У 1599 р. Криштоф Стадніцький надав на користь монастиря нерухомість на Краківському передмісті. Одразу після фундації монастиря на його користь передано маєтності у Хлібичині, Михалкові, Ключові та Шепарівці. У 1605 р. села Хлібичин та Михалків обміняні на село Лисиничі під Львовом, а у 1613 р. отримали, й частково викупили село Домбровиця (Дубровиця). Окрім цих сіл, до сер. XVII ст. монастирю вже належали села Раковець, Кугаїв, Вовків, Загір’я. У 1693 р. у власність монастиря перейшло село Горпин. Також, у часи правління короля Михайла Корибута Вишневецького, монастир отримав право варити пиво у трьох пивоварнях.

9. Монастир був закритий після остаточного встановлення радянської влади у Львові. Останні бенедиктини покинули Львів у травні 1946 р., і виїхали до Крешова у Польщі.

Ось так костел виглядає з висоти. Доволі непомітний. Фото: Сергій Криниця

10. Від часу української незалежності у монастирі відновилася чернеча діяльність сестер-студиток, які займаються мистецькими справами (ткацтвом, вишиванням, писанкарством). У монастирі працює дуже популярна серед львівської молоді та дітей школа Святої Софії.

Фото звідси

У Львові відкриють URBAN-бібліотеку

Тиша у бібліотеці – вже вчорашній день. У Львові одну з книгозбірень перетворюють у сучасний простір для обміну думками. Ідея створити URBAN-бібліотеку виникла ще два роки тому. Зараз у приміщенні триває ремонт. Після відкриття львів’янам обіцяють не лише покращити доступ до літератури, а й нову локацію для роботи та саморозвитку.

Візуалізації майбутньої URBAN-бібліотеки

Наразі всі стелажі з книгами закриті плівкою, аби не пошкодити їх під час ремонту. 8-му міську бібліотеку на вул. Устияновича, 4 тимчасово зачинили, аби переформатувати у сучасний та креативний простір. Поки що готовий лише коридор. Тут навмисне одну зі стін пофарбували у чорний колір, аби використовувати її як шкільну дошку.

Візуалізації майбутньої URBAN-бібліотеки

«Наші відвідувачі зможуть написати якісь пропозиції, якісь враження свої від бібліотеки, зможуть навіть попрацювати, зрештою, використати цю дошку з робочою метою», – пояснила координаторка проекту «URBAN-бібліотека» Анастасія Нечипоренко.

А ще тут буде кухня, читальні зали та постійний доступ до wi-fi. На проект у місті передбачили понад мільйон гривень.

Візуалізації майбутньої URBAN-бібліотеки

«Будуть відреставровані двері та вікна, це звичайно. Але головне, що тут буде зовсім інший підхід. Це буде можливість для вдосконалення людини, враховуючи, що поруч знаходиться наша «Львівська політехніка» і, власне, ця бібліотека буде мати таке урбаністичне спрямування», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.

До вже готового комплекту із 30 тис. книжок різного спрямування, тут хочуть придбати і урбаністичну літературу. Але головне: в бібліотеці буде достатньо простору, аби усамітнитись із книгою чи ноутбуком, або ж навпаки – організувати подію.

Візуалізації майбутньої URBAN-бібліотеки

«Це велике приміщення, де в нас будуть відбуватися всі події, – каже Анастасія Нечипоренко та заводить журналістів до просторої кімнати. – Воно рахується читальним залом. Одна стіна буде білою, вільною, тут буде проектуватися зображення, коли в нас будуть якісь презентації».

Завершити ремонт мають у жовтні. Втім події планують ще до відкриття. До прикладу, тут буде локація під час Фестивалю аудіовізуального мистецтва – інсталіції митців. Також для відвідувачів проведуть зустрічі з ними.

Ремонт триває © http://dyvys.info
Ремонт триває © http://dyvys.info

Загалом Львів інвестує кошти й у інші міські бібліотеки. Нещодавно дитяча бібліотека у Львові після ремонту перетворилася на медіатеку з садком. Цього року у бюджеті на ремонти передбачили понад 2,5 млн грн.

Джерело: ZAXID.NET

Секретні місця Львова. Заклади, про які ви не знали

Ні для кого не секрет, що Львів – місто туристичне. Тут просто добре, красиво, атмосферно… і таааак багато людей! Вони скрізь: на вулицях, в музеях, магазинах і, звісно ж, у ресторанах. Саме тому нашою темою стали ті місця Львова, про які знають далеко не всі. Більшість із цих закладів не мають яскравих вивісок, примітного входу та нав’язливої реклами. Тому що всі вони просто хочуть запросити в гості

«Щось цікаве», площа Ринок, 13

Мабуть, це – найвідоміший пункт списку, про який, усе ж таки, знають не так вже багато людей. «Щось цікаве» є справжнім творчим простором, що працює у форматі кав’ярні. Його історія почалась із магазину скла в дворику, що на площі Ринок, 13.

Згодом біля крамнички просто неба «оселилася» галерея, а слідом за нею – кав’ярня. Тепер додались і апартаменти. Заклад працює від самого ранку (із 6:00!), тому це чудовий варіант для тих, хто прибув до Львова дуже рано, або просто для любителів ранніх сніданків.

Кухні, у класичному розумінні слова, тут нема. Натомість є непоганий вибір солоної й солодкої випічки, яку замовляють у «Білки», та гранола (45 грн). Також бувають “ексклюзивні” пироги, котрі пече хтось із працівників простору. Серед них – класичний для «Щось цікаве» сирник від мами (30 грн), який справді пече мама власника. Влітку раджу скуштувати лимонади, наприклад, смородиновий (25 грн).

Варто додати кілька слів про атмосферу цього місця: музика зі старих платівок, авторські предмети інтер’єру, багато скла і цікавих журналів. Враження, ніби власники пустили тебе до власної майстерні, аби поділитись натхненням.

Кафе-вітальня Центру міської історії,вул. Академіка Богомольця, 6

Ще один заклад, де почуваєшся як у гостях в друга. Але цього разу не художника, а науковця. Кафе-вітальня – це місце для працівників та гостей Центру міської історії Львова, але раді тут будуть всім. Інтер’єр надзвичайно світлий і затишний, на столах – живі квіти та якісна зарубіжна й українська преса. Багато розеток та зручні крісла роблять кафе ідеальним місцем для роботи.

Пригощають тут простими сніданками, сезонними салатами та випічкою. Є чай, кава (Lavazza) та фреші. Круасан коштуватиме 12 грн, а велика чашка лате – 25 грн.

Мушу зазначити: попри те, що кафе-вітальня є зовсім не туристичною локацією, іноді тут буває доволі гамірно, бо заклад бере активну участь у роботі Центру міської історії. У цьому місці збираються для обговорень різноманітних проектів, обідають учасники конференцій. Але на мене особисто такий гамір впливає лиш позитивно. Адже значно легше працювати, коли всі навколо теж працюють.

Кафе-пекарня «Пекар»,вул. Гнатюка, 12а

Я вже писала про цю затишну місцину, коли готувала весняний список нових закладів Львова. Але через те, що вхід до «Пекаря» непримітний, незайве буде нагадати про це кафе.

Проект став втіленням мрії однієї родини, яка багато подорожує світом. І це відчувається з першого кроку: кафе обставлене з любов’ю і бажанням створити затишок. Від часу мого попереднього візиту тут дуже виросла міні-бібліотека на підвіконні. Власники зазначають, що багато хто з гостей приходить саме задля того, щоби почитати.

А й справді, що може бути кращим, ніж кава й добра книжка? Лише кава, добра книжка і смачне тістечко чи круасан. Каву у «Пекарі» готують із зерен, обсмажених у «Палярні Чехович». Будь-який варіант: чи то еспресо, чи лате, чи капучіно або й експериментальне сокочіно – порція еспресо з яблучним соком – вартуватиме 25 грн. А от випічка й хліб у кафе щодня свіжі, тому рекомендувати щось одне не буду, нехай ваш вибір залежить від настрою.

До «Пекаря», на мою думку, варто приходити, аби поспілкуватись оффлайн. Wi-fi тут працює, однак заклад все одно провокує на живу розмову.

Dreamer`s Place,вул. Січових Стрільців, 8

Зовсім нове місце на вулиці Січових Стрільців. Ще одна маленька сімейна мрія. Меню закладу дуже лаконічне і регулярно оновлюється. Все тому, що власники Dreamer`s Place прагнуть використовувати лиш сезонні продукти. М’яса у стравах нема, але увагу на цьому не акцентують – просто намагаються нагодувати всіх: і м’ясоїдів, і вегетаріанців.

Обирати страви у Dreamer`s Place дуже зручно. Наприклад, сет із брускет (42 грн) об’єднує три різні канапки та дегустаційний сет настроєвих соків (40 грн), у якому є чотири маленькі келишки соків холодного віджиму. Рекомендую звернути увагу на новий із кавуном. Також мені вдалося скуштувати абсолютно новий чізкейк «Королева Вікторія», який нагадував…вершковий пломбір. Словом, обирати є з чого.

У Dreamer`s Place, як на мене, буде дуже зручно і працювати, і вчитись, і зустрітися з подругою, і пообідати з дітьми чи батьками. Власники зауважують, що формат закладу – це розширений варіант сімейної кухні, куди хочеться покликати друзів. І я погоджуюсь із таким порівнянням.

Отже, якщо ви втомилися від натовпу й бажаєте справжнього затишку, раджу відвідати саме ці заклади. Смачна кава, запашний чай, тістечка – це чудово, але головна їхня перевага – атмосфера і можливість усамітнитись посеред гамірного міста.

Фото: Олег Бабенчук
Джерело: CF.UA