Вузькі вулички, бруківка, затишні кав’ярні на кожному розі, запах шоколаду і ванільної карамелі, вуличні музиканти співають під гітару, аніматори зазивають, в тематичні ресторани… Ви напевно перейнялися атмосферою казкового міста Львова.
Куди слід піти, де смачно пообідати і які туристичні зони відвідати? Пропонуємо вашій увазі план поїздки в культурну столицю України на один день.
Куди піти і що подивитися?
Почати подорож по Львову найкраще з проспекту Свободи та першим побачити Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Це одна з найбільш незвичайних будівель міста Лева. Стилістично його можна віднести до неоренесансу і необароко з елементами модерну. Поєднуючи різні форми і стилі, майстри вдало експериментували з рясним скульптурним декором і ліпленням. Самою декорованою частиною фасаду можна вважати трикутний фронтон, який прикрашає скульптурна композиція «Радощі і страждання життя» Антонія Попеля.
З. Горголевський створив план будівлі і інтер’єр. Усередині театру представлена незрівнянний живопис і скульптури кращих майстрів. На особливу увагу заслуговує дзеркальний хол. Потрапити в музей можна на спектакль, або замовивши екскурсію.
Від оперного театру слід відправитися в один з найстаріших українських музеїв – Львівський історичний музей (проспект Свободи, 20). У ньому зберігається понад триста тисяч експонатів. Чисельні експозиції ознайомлять з історією міста від давніх часів до наших днів.
В історичному музеї більше одинадцяти відділів, серед яких відділ археології, історії західноукраїнських земель, української діаспори, визвольної боротьби України, історичних коштовностей, історико-меморіальний музей Євгена Коновальця, арсенал.
Любителям історії далі дорога в філії музею:
• Будинок Стрілецького товариства
• Міський арсенал
• Кам’яниця Массарівська
• Чорна кам’яниця
• Кам’яниця Бандінеллі
• Кам’яниця Корнякта

Не варто обходити стороною тематичні музеї Львова.
З 1735 року за адресою вулиця Друкарська, 2 працює Аптека-музей «Під чорним орлом», відома виробництвом «залізного вина».
У музеї фармації представлено три тисячі експонатів, серед яких фармацевтичні ваги, посуд для зберігання ліків. Інтер’єр залу нагадує старовинну аптечну лабораторію.
Популярністю користуються музей пошти (площа Ринок, 2), музей пива (вулиця Клепарівська, 18), львівський музей релігії (площа Музейна, 1).
Експозиція останнього музею розташована в будівлі Домініканського собору.
Фонд музею містить унікальні збірники Біблій різними мовами світу. Одним з найяскравіших експонатів вважається «Острозька Біблія» Івана Федорова, паризьке видання 1563 і венеціанське видання 16 століття.
Львівська область одна з найрелігійніших в Україні.
У Львові більше п’ятдесяти храмів, що належать різним конфесіям. Будівлі церков – це архітектурні та історичні міські пам’ятники. Поруч з центром розташована Латинська катедра (площа Катедральна, 1) – єдиний в Україні храм, який носить назву «малої базиліки». Йому притаманні риси чотирьох архітектурних стилів: готики, ренесансу, еклектики і бароко. Особливість цього храму – вітражі, створені в другій половині дев’ятнадцятого століття відомими художниками.
Пам’ятником історії є оборонний комплекс Костел і монастир бернардинів (Соборна площа 3-А). З храмом пов’язано кілька цікавих фактів: в експозиції архіву представлена «грамота Дракули», написана кров’ю. На башті костелу знаходиться годинник, який поспішає на п’ять хвилин.
Після численних перебудов, до наших днів добре зберігся Вірменський кафедральний собор (вул. Вірменська, 7-13). Це єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні. Архітектура храму відображає традиції монументального будівництва вірменських і давньоруських традицій. Будівлю задекорували фресковим розписом, архітектурними деталями, епітафіями і скульптурами.

Фото instagram.com/olena_galaziuk
Архітектурна композиція Каплиця Боїмів відтворює стиль прикарпатських церков сімнадцятого століття. Архітектурний комплекс має центричну композицію. Верхній купол каплиці прикрашає хрест з фігурою Ісуса.
На другому ярусі над скульптурними зображеннями пророків розташовані цитати латинською мовою з Біблії. З вулиці Галицької каплиці прикрашені фресковими портретами автором комплексу Г. Боїма та його дружини. З півночі на каплиці представлені фрескові зображення Богоматері та Ісуса Христа.
Церква Святих Ольги і Єлизавети (пл. Кропивницького, 1) зведена в стилі неоготики в пам’ять про імператрицю Єлизавету Баварську. Інтер’єр храму простий і лаконічний: білосніжні стіни, декор частково темно-червоного кольору, крізь вітражі проходить м’яке світло. З Церкви Святих Ольги і Єлизавети можна піднятися на оглядовий майданчик і побачити панораму міста.

Фото instagram.com/marina.gavadza
Серцем міста і найкращим орієнтиром вважається Площа Ринок, заснована в тринадцятому столітті. Площа сформувалася в період розквіту Ренесансу. Вона вважається барвистим прикладом середньовічної архітектури. Над ансамблями в центрі міста працювали кращі вітчизняні та зарубіжні архітектори.
З півночі площу охороняє скульптура Амфітріти. Якщо і заходити на площу з півдня, то в очі кидаються будівля міської ради – Ратуша і скульптура Нептуна. Вежа Ратуші має висоту шістдесят п’ять метрів.
Вона є найвищою в країні! Охочі побачити старе місто в повній красі можуть піднятися на вежу.

На фасаді будівлі з дельфінами за адресою площа Ринок, 2 знаходиться Кам’яниця Бандінеллі. Одна з вищевказаних філій історичного музею, в якій проходить виставка коштовностей. Поруч на площі розташована Кам’яниця Убальдіні. Будівля, зведена на старих фундаментах в сімнадцятому столітті. Вишуканості кам’яниці додає скульптурне оздоблення. Фігури могутніх атлантів підтримують балкон.
На площі Ринок, 6 в затишному місці від галасливих вулиць можна прогулятися по Італійському дворику. Невелика, але простора літня тераса дозволить відчути себе прямо в серці Італії. На лоджії в центрі дворика можна випити запашної кави. У літню пору в Італійському дворику проходять вечори камерної музики. Уздовж лоджії постійно відкрита виставка античних скульптур.
Відправитися за сувенірами, слід на колоритний ринок «Вернісаж». На багатьох прилавках представлені унікальні вироби ручної роботи. Картини львівських вуличок і панорами міста, вишитий національний одяг, рушники, вироби з бісеру, шкіри і дерева.
Неподалік від центру на вулиці Коперника, 15 розташований виконаний в стилі класицизму з цегли Палац Потоцьких.
З двохтисячних років палацу належить поверхова будівля з мансардами, ліпленням, декорованими фасадами і фігурним обрамленням вікон, що заворожує всіх відвідувачів. Парадний вхід представлений іонічними колонами і оформлений арочним портиком. Інтер’єр оформлений мармуром і позолотою. У галереї представлені роботи художників з різних країн Європи з чотирнадцятого по вісімнадцяте століття. Відвідати Палац Потоцьких можна в будь-який день з вівторка по неділю.
Ближче до вечора, спостерігати за заходом слід відправитися на оглядовий майданчик, на гору «Високий замок». Це одна з головних визначних пам’яток міста. Висота Високого замку понад чотирста метрів. У далекому минулому на цьому місці знаходився замок, але з сімнадцятого століття він поступово приходив в занепад. Від укріплень залишилася одна стіна.
Де смачно поїсти у Львові?
Ресторан-кнайпа “Криївка”

Незвичайним, єдиним у своєму роді вважається ресторан-кнайпа “Криївка” (площа Ринок, 14). Національна кухня, оригінальні назви страв, гостинний персонал і дивовижний інтер’єр. У ресторані представлена атрибутика Української повстанської армії.
Щоб потрапити в «Криївку» необхідно сказати пароль. У відповідь на вітання «Слава Україні» потрібно відповідати «Героям слава!».
Львівська майстерня шоколаду
Поласувати ніжним шоколадом з горішками і сухофруктами, ароматною кавою з додаванням вершків, карамелі і кульки морозива можна в Львівській майстерні шоколаду (вул. Сербська, 3). Щодня повз прилавки майстерні проходять сотні туристів.
На першому і останньому поверсі розташовані затишні кав’ярні, де можна замовити спеціальну пропозицію сніданок або заглянути на охолоджуючий коктейль або десерт з чашкою латте.
Гасова лямпа

На вулиці Вірменській, 20 розташований тематичний ресторан-музей, відкритий до 155-річчя винаходу першої гасової лампи в Львові. У закладі зібрана величезна колекція гасових ламп.
Гостей зустрічають винахідники тих самих ламп. В інтер’єрі використовуються репродукції фотографій і лабораторні пристосування. У музеї-ресторані можна зайняти столик на двох поверхах в приміщенні або на терасі третього поверху. У Гасовій лямпі європейська кухня.
Дім легенд

За незабутніми емоціями потрібно йти в Дім легенд (вул. Староєврейська, 48). Цей гастрономічний бар представлений на чотирьох поверхах і терасою на даху в одному з центральних львівських кварталів.
Кожне приміщення закладу зберігає свою легенду, наприклад, є кімната львівських годин, книг, левів, погоди. Кухня в Будинку легенд домашня, щойно з печі. Тут прийнято багато пити і добре закушувати.
Театр пива «Правда»

Площа Ринок, 32 – гарненько запам’ятайте цю адресу. Саме тут пропонують свіже, прохолодне пиво за старовинною технологією від кращих пивоварів України та світу!
У меню представлений досить широкий вибір пива і хрусткі закуски. Декілька разів на тиждень в театрі пива можна послухати живу музику у виконанні оркестру.
Львівська копальня кави

Концептуальний заклад кав’ярня-книгарня Львівська копальня кави (Площа Ринок, 10) створена під кавовою шахтою. На першому поверсі працює крамниця кави і книжковий магазин.
У кав’ярні можна надіти спеціальну каску і відправитися на екскурсію в тунелі шахти. Саме в копальні, можна спробувати більше тридцяти видів кавових напоїв.
Ресторан Пошта на Друкарській
Ресторан-музей Пошта на Друкарській (вул. Друкарська, 2) представляє неповторні колекції старих листів і листівок. В інтер’єрі картаті скатертини і телефонні апарати створюють затишну і невимушену атмосферу. У закладі відкриті два зали.
У ресторані можна спробувати різні пироги, пасту і алкогольні наливки.
Ресторан-пивоварня «Кумпель»

Смачне нефільтроване пиво, чудове вино і ситні блюда інтернаціональної галицької кухні можна скуштувати в ресторані «Кумпель» (вул. Винниченка, 6).
У перекладі з старольвіського «Кумпель» – означає товариш. У ресторані можна скуштувати страви, приготовані за старовинними галицькими рецептами. Популярністю користуються ковбаски страви з риби. Інтер’єр створений в класичному стилі пабу.
У ресторані три зали. Є можливість забронювати столик по телефону. Заклад працює цілодобово.
Автор Владислава Бушкевич, www.ukraine-is.com




5a81af293607b.jpg)


5a81affe06fc1.jpg)





.png)





.jpeg)

















У 1950-х роках готель отримав друге життя – його реконструювали після війни. З’явилася швейна майстерня, перукарня і навіть бібліотека з фондом 25 000 книг. У радянський час готель здобув славу під назвою «Україна» – скільки зірок телеекрану зупинялося в цих номерах! Наприклад, Олександр Вертинський, в честь якого тепер названо один з тематичних люксів. Джерело фото: premier-palace.phnr.com. Любив тут бувати і Володимир Висоцький – його ім’ям названо розкішний люкс «Прем’єр Паласу».
Подейкують, що Любов Орлова, зупиняючись у готелі, просила поставити її телефон… на шафу! І кожного разу піднімалася на стілець, щоб до нього дотягнутися. Це допомагало 60-річній актрисі підтримувати фізичну форму. Тепер в готелі є тематичний люкс, присвячений Любові Орловій.
А скільки знаменитостей зі світовим ім’ям зупинялося у п’ятизірковому «Прем’єр Паласі» за роки незалежності України: Стівен Спілберг, Орнелла Муті, Софі Лорен, Кондоліза Райс – цей список досягає декількох сотень гучних імен.
Першим господарем цього будинку був золотих і срібних справ майстер. А в довоєнний час тут розташувалася антикварна крамниця і книжковий магазин, в якому друкували і продавали чудові листівки з чарівними краєвидами Львова. Протягом століть кам’яна споруда зазнала безліч перебудов, але, все ж, зберегла свою середньовічну структуру та елементи ренесансу. Зараз це витончений бутик-готель, що налічує 72 елегантних номери.
Відчути чарівність старовини ви можете, оселившись у готелі або ж заглянувши до його ресторанів та чудових терас.
Адреса: Львів, вул. Театральна, 16.
Аристократична вишуканість – основна родзинка готелю, що з’явився в 1890 році. Тоді він мав назву «De La Rus». У театральному залі, обладнаному в саду, проходили різні карнавали і вистави, демонструвалися твори мистецтва. Але особливим блиском готель засяяв після реконструкції. Над його зовнішнім виглядом працювали відомі віденські архітектори, завдяки яким перевтілилися оперні театри у Відні, Одесі, Турині.
Тризірковий готель змінив назву і став носити ім’я свого засновника, Жоржа Гофмана. На той час це був готель суперкласу, що відповідає нинішньому п’ятизірковому. Тільки уявіть собі: вже сто років тому в «Жоржі» були цілодобова холодна і гаряча вода, центральне опалення, електроліфт. Партер будинку займали елегантні магазини для вельмож, перукарський і парфумерний салони, галантерея. У сяючих залах ресторану з шиком проходили бали і звані вечори. Серед гостей готелю були – Оноре де Бальзак, Етель Войнич, Йоганнес Брамс, Джакомо Казанова, Ріхард Штраус, Ференц Ліст, Юрій Гагарін. Це один з найцікавіших готелів Львова.
Зараз готель пропонує гостям вишукані номери, ресторан, панорамну терасу. До речі, є тематичні люкси. Один з них виконаний в ретро-стилі і присвячений Оноре де Бальзаку – саме в ньому письменник зупинявся, коли їхав до своєї коханої.
Адреса: Львів, пл. Міцкевича, 1.
В ньому зупинялася і оперна діва зі світовим ім’ям Соломія Крушельницька, і легендарний німецький композитор Ріхард Штраус. Не дивно, що з такими постояльцями готель намагався випереджати свій час: вже в середині 20-х років минулого століття кожен номер був обладнаний телефонним зв’язком, що було великою подією для Львова.
Назва вибрана не випадково. Адже саме звідси, з великих вікон відкривається чарівна панорама старого Львова з його центральним проспектом, Оперою, старовинними соборами і віковими вежами.
А щоб відчути атмосферу богемного життя, можна обрати для себе вишуканий напівлюкс або тематичний люкс «Опера».
Адреса: Львів, пр. Свободи 45.
Нині гостям пропонують відчути дух австро-угорської імперії, зануритися в епоху розкоші імперського стилю, величі і чарівної грації Львова 19 століття.
Адреса: Львів, вул. Грабовського, 11.
Поява цього особняка на початку минулого століття стала подією для тодішнього Катеринослава. Це була блискуча будівля зі складними куполами, червоною черепичною покрівлею, багатоярусними шатровими башточками з кованими шпилями. Будинок, збудований у стилі українського модерну, ставсвоєрідним меморіалом Запорізької Січі. Центральну вежу вінчав шпиль-флюгер, що зображав сцену двобою двох кіннотників – запорізького козака і шляхтича. Вражало і внутрішнє оздоблення будинку, особливо – великі металеві човни в стилі Київської Русі, що спускалися зі стель у вигляді люстр.
Прибутковий будинок Хрєннікова зобов’язаний своєю появою господареві, молодому мільйонерові, інженеру і власнику одного з перших у місті автомобілів. Оригінальна будівля, зведена за його задумом, стала візитівкою міста і часто зображувалася на сувенірних листівках. На жаль, будинок сильно постраждав під час війни: його спалили фашисти. Але споруду відновили ще в радянський час. І розмістили в будівлі готель «Україна». А в 1990-ті будівлю реконструювали, наблизивши її вигляд до початкового. Тепер «Гранд готель Україна» – один з найпрестижніших готелів міста, де пропонують навіть президентський люкс.
Адреса: Дніпро, вул. Короленка, 2.
Готель «Лондонський» – пам’ятник архітектури, створений на тому самому місці, де розташовувалася антична попередниця Одеси – гавань Істріан. Далеко не всі знають, що засновником і першим власником готелю став знаменитий французький кондитер Жан-Батист Карута. Всі модні французькі назви до того часу вже були «розібрані», і він вирішив звернути погляд до туманного Альбіону. Так одеський готель став «Лондонським». А виконали його в стилі італійського ренесансу.
Відчинивши свої двері перед відвідувачами в 1846, готель «Лондонський» з того часу є зразком аристократичної витонченості, блиску і розкоші.
В бізнес-готелі можна знайти як економний номер, так і президентський люкс.
Адреса: Одеса, Приморський бульвар, 11.
Цікаво, що в радянські часи готель отримав назву «Червоний». Під стать назві, його пофарбували в червоний колір. Але під осяйним одеським сонцем готель досить швидко марнів, набуваючи жовтуватого або навіть салатового відтінку. Одесити любили жартувати, що тільки в Південній Пальмірі можна замовити номер у «Червоному готелі», а приїхати в зелений. До своїх історичних коренів готель повернувся порівняно недавно, у 2010 році, знову засяявши у всій пишності.
«Брістоль» вважається одним з найкращих і дорогих готелів України. До речі, якщо трапиться зупинитися в цьому готелі, знайте, що до вас тут бувало безліч знаменитостей: Іван Бунін, Теодор Драйзер, Джеймс Олдрідж, Леонід Утьосов, Андрій Миронов і навіть американський мільярдер Арманд Хаммер. Для вимогливих гостей у п’ятизірковому готелі бізнес-класу передбачений президентський люкс.
Адреса: Одеса, вул. Пушкінська, 15.
Торговий центр з’явився наприкінці 19 століття: на його зведення пішло всього два роки, у що зараз віриться дуже важко. Пишна будівля була багато декорована античними скульптурами, насичена бароковими ліпними прикрасами. За це архітектуру будівлі навіть жартівливо порівняли з величезним тістечком з кремом.
Від початку був тут і готель, який вважалася одним з найкращих на півдні Російської імперії. З власною електростанцією, ванними, читальнею, рестораном, перукарнею, центральним опаленням. Повний шик! Але вже через рік після відкриття перлина Одеси палала серед білого дня при великому скупченні народу. Пожежна команда самовіддано рятувала постояльців готелю і чудово впоралася з гасінням: Пасаж майже не постраждав.
Адреса: Одеса, вул. Преображенська, 34.
Коклен-старший був у 19 столітті ексклюзивним постачальником меблів двору його Імператорської Величності, а Коклен-молодший – відомим архітектором французької школи. Фасад будівлі Будинку Кокленів, що є пам’ятником архітектури, прикрашає ліпний галльський Півень – символ старовинного французького роду Кокленів.
В готелі є 17 номерів, у створенні яких використовувалися дорогі матеріали – натуральне дерево цінних порід, мармур, натуральний камінь, шкіра. Стіни прикрашають картини і фрески.
Найбільший за площею номер готелю – тематичний люкс «Софі». Він присвячений Софії Рубінштейн – відомій вокалістці і піаністці, яка проживала тут наприкінці 19 століття. Номер прикрашений антикварними полотнами.
Багато хто з городян вважають, що жодна будівля Берегово не може зрівнятися із «Золотою павою»: різноманітні прикраси фасаду, акуратні башточки, керамічні мозаїки, виготовлені у вигляді павича, прекрасні візерунки…
Історично склалося, що тут довгий час був ресторан, але з 2003 року будівля відкрила свої двері і як готель. А ресторан, схожий більше на антикварну крамницю, продовжує існувати і понині.
Адреса: м. Берегово, пл. Ференца Ракоці, 1.
Над оздобленням цього будинку працювали відомі архітектори, намагаючись, таким чином, додати привабливості головній площі міста. Готель мав просторий заїжджий двір, в якому мандрівники і торговці могли влаштуватися на нічліг. У подальшому в цій будівлі розташовувався магазин з продажу різноманітних друкованих паперів та ювелірна майстерня. А нині в старовинній будівлі знову працює готель.
30 номерів готельного комплексу виконані в класичному стилі, що в поєднанні з мармуровою обробкою підкреслює елегантність інтер’єру.
Адреса: Чернівці, Центральна площа, 6.
Цей особняк знаходиться на найбільш відомій вулиці Харкова – Сумській, де ще в старовину зосередилося життя міста. Тут був побудований один з найбільш значущих доходних будинків Харкова. Він перебував у власності відомого страхового товариства «Саламандра». Над зовнішнім виглядом елегантного будинку, створеного в стилі північного модерну, працював син відомого санкт-петербурзького архітектора.
Готель тут з’явився відносно недавно. Під час реконструкції історичної будівлі постаралися максимально точно відновити всі деталі, а в холі відбудували дерев’яні сходи. Для гостей передбачено 24 оригінальних номери.
Адреса: Харків, вул. Сумська, 19.
Колись ці землі належали аристократам Шенборнам, які залишили яскравий слід в історії українського Закарпаття. Завдяки їм і з’явився чарівний замок-палац. Його будували за астрономічним принципом: 365 вікон вказують на зв’язок з кількістю днів у році, 12 входів уособлюють 12 місяців, а 4 вежі відповідають порам року.
У радянський час колишню графську резиденцію віддали під санаторій. Звичайно, у палаці немає спальних корпусів. Але опинившись в санаторії «Карпати», вам випаде можливість гарненько роздивитися романтичні види і насолодитися графським парком.





















