“Темп просування і для нас став несподіванкою”. Бліц-інтерв’ю з розвідником Bravo

Група розвідника Олександра Пислара на позивний Bravo однією з перших заходила на територію Курської області Росії. 12 серпня він опублікував відео, яке завірусилось у соціальних мережах, — на ньому військовий вільно пересувається по центральній частині російської Суджі.

Суспільне записали із ним бліц-інтерв’ю про перебіг операції та труднощі, що виникають у її проведенні.

Як готувались до проведення операції?

У 20-х числах липня чутки ходили, що ось, можливо, буде така операція, мовляв, будьте готові. А вже на початку серпня, за два дні до цього двіжа, прийшла команда переміщатись.

Якими були перші дні і ночі?

Росіяни, напевно, не очікували, що буде удар на кількох ділянках. Тобто, це не був рух на одному або двох відрізках кордону, а одразу на декількох. Наше командування було проінформоване, що росіяни не тягнуть сюди підтримку, а навпаки — відходять, і відповідно, наші нарощували темп наступу. Ви маєте розуміти, що штурмові та десантні підрозділи просуваються максимально глибоко вперед, наскільки можливо на той момент. Закріплюються, блокують дороги, а вже ззаду підтягується другий ешелон, який проводить зачистки та встановлює позиції.

Для вас особисто таке швидке просування було несподіванкою (за перший день Сили оборони просунулись не менш ніж на 7 км вглиб Росії  ред.)?

Так, якщо бути відвертим, ми себе недооцінювали. А яким чином росіяни прошляпили цей момент — я не розумію. І для нас було несподівано, що опа — у нас вийшло.

Як російські військові реагували?

Вони не знали, що їм робити. Їхні боєздатні підрозділи воюють в Україні, а тут сиділи строковики, трохи прикордонників, і кадирівці з “Ахмату”, які втікали.

Вчора ви розмістили відео із центру Суджі. Чи можете ви підтвердити, що Суджа повністю контролюється Україною?

Суджа під контролем Сил оборони, ми вільно пересуваємось по всьому місту, але є невеликий нюанс — потрібно проводити повну зачистку, яка потребує часу.

Фото надане Суспільному

Як змінився бойовий настрій за цей тиждень?

Найкраще відчуття — це розуміти, що оці дії послаблюють тиск росіян на інших напрямках. Я подивився багато інтерв’ю і на каналах військових читаю, що в них заспокоїлась ситуація на інших напрямках за рахунок того, що почалась ця операція.

Які найбільші труднощі?

Тут дуже велика проблема з налагодженням зв’язку. В Росії погано працюють старлінки. Чим глибше ми просуваємось по їхній території — тим більше це ускладнюється.

А який момент вам особисто за ці дні найбільше запам’ятався?

Коли дружина сказала: “Я без тебе за кордон не поїхала, а ти дивись, що витворяєш!”

Під час виконання бойового завдання загинув 27-річний пілот Олександр Мігуля

12 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув льотчик МіГ-29, командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 40 бригади тактичної авіації, капітан Олександр Мигуля.

Про це пише РБК-Україна із посиланням на повідомлення Менської громади Чернігівської області у Facebook.

Бригада тактичної авіації міста Васильків на своїй сторінці у Facebook пише, що з початку повномасштабного вторгнення Олександр Мигуля здійснив понад 160 бойових вильотів. Його заслуги включають збиті ворожі ракети, врятовані тисячі життів мирних громадян, а також значний внесок у авіаційну підтримку Сухопутних військ України.

Він неодноразово завдавав ракетно-бомбових ударів по позиціях агресора, знищував скупчення живої сили та техніки, тим самим перешкоджаючи просуванню ворога на територію мирної країни. За свою службу військовий льотчик був удостоєний державних нагород – орденів “За мужність” ІІІ та ІІ ступеня.

“Українська авіація втратила не просто льотчика, а бойового побратима, справжнього професіонала своєї справи, великого патріота, який понад усе прагнув для Батьківщини Перемоги”, – йдеться у повідомленні.

Що відомо про загиблого пілота

Олександр Мигуля народився у квітні 1997 року. Він навчався у Харківському університеті Повітряних сил.

Під час приуроченого до 15-річчя Повітряних сил Збройних сил України авіапоказу у серпні 2019 року він давав коментар 5 каналу. У розмові із журналістами Олександр розповів, що стати льотчиком його мотивував дідусь, який захоплювався авіацією.

“Йому так і не довелося стати льотчиком, тому я вирішив втілити його мрію в життя”, – сказав Олександр Мигуля.

Він тоді також зазначав, що під час навчання здійснив більше 50 вильотів, але кожний із них супроводжувався стресом. Це змусило Олександра Мигуля зробити висновок, що пілот має бути холоднокровним.

У Львові призовника посадили на три роки через відмову від служби

Франківський районний суд Львова визнав винним Юрія Д. в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації. На суді обвинувачений пояснив, що не захотів служити в піхоті. Про це йдеться у вироку, який оприлюднили 12 серпня в Єдиному державному реєстрі, пише Lviv.media.

Суд встановив, що 8 грудня 2022 року Юрій Д. повинен був прибути до призовного пункту, щоб його відправили у військову частину. Обвинувачений не зʼявився й ухилився від призову. На суді Юрій Д. пояснив, що він не хотів служити в підрозділі у який його направили.

“Не з’явився тому, що його, хотіли відправити у піхоту, а не в той рід військ за яким він проходив військову кафедру. У 1992 році він закінчив військову кафедру та йому було надано звання офіцера запасу та військово-облікову спеціальність командир БМП, танкіст. Натомість йому пояснили, що його відправляють в Горлівку, Донецької області, командиром мотострілецького взводу. Інших направляли на підготовку, а його зразу у військову частину” — йдеться у вироку.

Юрій Д. свою вину визнав повністю та запевняв суд, що “намагатиметься якимось чином усунути наслідки”. Однак він так і не спромігся запевнити суд, як саме він розв’яже питання своєї мобілізації. Вивчивши матеріали справи, суддя Василь Кузь визнав Юрія Д. винним у вчинені кримінального правопорушення та призначив йому три роки позбавленні волі. На вирок можна подати апеляцію.

19-річна захисниця зі Львівщини загинула на війні з росією

На війні з росією загинула 19-річна захисниця зі Львівщини Юлія Бояновська. Про це повідомила заступниця міського голови Бібрської міської ради Оксана Довгаль.

«Із неймовірним сумом, великою скорботою і співчуттям сповіщаємо про повернення на щиті нашої Захисниці – Юлії Бояновської, 02.09.2004 р.н., уродженки села Кнісело Бібрської громади», – йдеться у повідомленні.

Юлія була військовослужбовицею в/ч А4638, старшим стрільцем-оператором 1 штурмового батальйону. Вона проходила військову службу за контрактом. Захисниця загинула 12 серпня 2024 року біля населеного пункту Греківка Сватівського району Луганської області.

У Юлії залишилися мама, тато, 17-річний брат Олег.

Маємо багато полонених: військовий зі Львова розповів про операцію ЗСУ в Курській області

За словами Юрка Яковенка, який воює в складі батальйону “Haxтігаль”, що входить до 14-го полку безпілотних авіаційних комплексів, українські військові просуваються в глибину росії та розширюють свою присутність

Про це він ексклюзивно розповів журналістці “Еспресо.Захід“.

Вчора мережу облетіло відео, де бабусі у Курській області розмовляють з військовими українською мовою. Автор відео – воїн батальйону “Нахтігаль” Юрко Яковенко. Він бере участь в операції ЗСУ у Курській області. “Ця операція стала несподіванкою для всіх, – розповідає Юрко Яковенко. – ЗСУ застали росіян зненацька. Військове керівництво РФ явно довго приходило до тями і тепер зс РФ намагаються чинити опір, а точніше – “гасити пожежі”.

З нашого боку все було ретельно сплановано та організовано. Відтак, це дає свої плоди – наша армія просувається вглиб території Росії та розширює свою присутність. Крім того, дуже багато полонених росіян”, – наголосив військовий зі Львова.

Він відзначає, що місцеві реагували по різному на прихід українського війська. “Перші з ким довелось поговорити з цивільного населення – це ось ці дві бабусі, які говорили до нас українською мовою. А так в основному всі сидять по хатах та ховаються. Напевно чекають нову владу. Чи хоча б якусь владу. Бо росіяни без влади абсолютно безпорадні”, – додав воїн.

Юрко Яковенко наголосив, що такі успіхи та просування у Курській області є завдяки штурмовим підрозділам. А він служить в підрозділі підтримки.

У центрі UNBROKEN готується до протезування 19-річний захисник, який втратив ногу на фронті

19-річний Артем Олійник пішов на війну, щойно йому виповнилось 18. Зараз боєць 3-ї штурмової бригади проходить реабілітацію та готується до протезування в Національному реабілітаційному центрі UNBROKEN. Захисник прагне якомога швидше повернутися у стрій.

Артем Олійник – із міста Кременчук. Стати військовим хлопець мріяв із самого дитинства, відколи почалася війна на сході України і багато чоловіків з його родини пішли захищати Батьківщину. Тому, щойно Артему виповнилося 18 років, він вирішив доєднатися до лав 3-ї окремої штурмової бригади. Служить із серпня 2023-го року – кулеметником.

Першого легкого поранення юнак зазнав узимку, під час найзапекліших боїв за Авдіївку. А вже за кілька місяців, на початку травня, був важко поранений уже на іншому напрямку.

«Мені треба було змінити позицію. Залишилося пройти 20 метрів, як неочікувано прилетів боєприпас. Я навіть того не чув, геть без звуку, лише почув вибух дуже близько біля мене. Все сталося так швидко, що я розгубився. А коли відкрив очі, то побачив, що мої нога та рука буквально висять на одязі», – пригадує Артем.

Уламки посікли майже все тіло молодого бійця – від ніг до шиї. Найбільше постраждав лівий бік. Важкопораненого доправили до лікарні у Харкові, де медикам довелося ампутувати Артемові ногу.

«Коли я прокинувся, то сподівався, що нога на місці, бо я її відчував. Але, коли підняв ковдру, то побачив, що в мене висока ампутація. Відверто – я не був до цього готовий, це було важко», – зізнається Артем.

Важко було і далі. 26 днів у реанімації. Відмова нирок і 10 процедур гемодіалізу – штучного очищення крові від токсинів та надлишків рідини. Медикам таки вдалося стабілізувати стан Артема, після чого його доправили на подальше лікування спершу до Києва, а потім – до Львова, у Національний реабілітаційний центр UNBROKEN.

«Ми почали займатися з Артемом ще у відділенні хірургії. Спершу вчилися пересідати з ліжка на крісло колісне. Наша мета – відновити силу м’язів, оскільки велика площа м’яких тканин травмована і більша частина м’язів ноги атрофована. Разом з тим, ми щодня готуємо м’язи збереженої кінцівки до подальшої ходьби на протезі. Пацієнт прагне якомога скоріше ходити і докладає до цього максимум зусиль», – розповідає про відновлення пацієнта фізична терапевтка Христина Цап.

Реабілітація Артема буде ще тривалою. Після її завершення молодий захисник хоче повернутися на війну – до своїх побратимів із 3-ї штурмової.

Сирський на Ставці доповів Зеленському про наступ у Курській області: під контролем 1000 кв км

Президент Володимир Зеленський зібрав Ставку Верховного головнокомандувача, на якій йому доповіли про наступальну операцію ЗСУ в Курській області росії.

На оприлюдненому відео головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що українські військові продовжують проводити наступальну операцію на території Курської області рф.

«Продовжуємо проведення наступальної операції на території Курської області. На даний час під нашим контролем знаходиться близько 1000 квадратних кілометрів території рф. Угруповання військ виконують поставлені завдання, бої йдуть фактично по всьому фронту, ситуація знаходиться під нашим контролем», – додав він

Зеленський вперше прямо підтвердив операцію ЗСУ у Курській області.

“Доповідь головкома Сирського щодо операції в Курській області. Вдячні всім солдатам і командирам за стійкість та рішучі дії. Серед іншого доручили міністру внутрішніх справ, іншим урядовцям, СБУ підготувати гуманітарний план для території проведення операції”, – повідомив президент.

Президент доручив СБУ та МВС підготувати гуманітарний план для території проведення операції.

“Ще кілька доручень. Координаційному штабу, ГУР, СБУ та МВС – підготувати чітку й прозору стратегію повернення наших людей з російського полону. Міністерству оборони та дипломатам – представити перелік необхідних дій з нашого боку, щоб отримати від партнерів дозвіл на використання далекобійної зброї для захисту нашої території.

Правоохоронці затримали шахраїв за ввезення на Львівщину 50 машин під виглядом гуманітарки

Група осіб незаконно ввезла в Україну автомобілі через благодійні організації і намагалася їх продати

На Львівщині детективи Бюро економічної безпеки викрили групу осіб, які незаконно ввозили автомобілі в Україну під виглядом гуманітарної допомоги. Протягом двох років шахраї ввезли 46 авто. Про це 12 серпня повідомили у ТУ БЕБ у Львівській області, пише Lviv.media.

Слідство встановило, що автомобілі завозились в Україну за допомогою благодійних організацій. Ця схема діяла протягом 2022-2023 років — за цей час 46 автомобілів ввезли на митну територію України. Частину автомобілів потім продавали через інтернет-майданчики з продажу вживаних авто.

Відтак до державного бюджету не надійшло понад 5,3 мільйона гривень податків та митних платежів. Під час досудового розслідування детективи БЕБ провели обшуки за місцями проживання зловмисників та вилучили документи, автомобілі, кошти та комп’ютерну техніку, які підтверджують факти кримінального правопорушення. Розслідування триває і наразі встановлюється повне коло осіб, причетних незаконної діяльності. Правоохоронці не розголошують скільки осіб затримали.

На Донеччині загинув 32-річний захисник Артур Гук з Львівщини

Захищаючи Україну від російських окупантів, на фронті загинув 32-річний Артур Гук з Червонограду на Львівщині. Про це повідомляє Червоноградська міська рада, передає Львівський портал.

Захисник вважався зниклим безвісти, проте стало відомо, що він загинув 7 липня 2024 року під час виконання бойового завдання у селі Новоселидівка Покровського району Донецької області.

«Ми схиляємо голови перед цим Захисником, якому ми всі зобов’язані життям. Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким Героя. Розділяємо біль цієї втрати та шануємо його пам’ять», – йдеться в повідомленні.

В Україні запровадять електронні направлення на ВЛК

Міністерство оборони України спільно з Міністерством охорони здоровʼя працюють над запровадженням електронних направлень на військово-лікарську комісію. Про це повідомила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко в коментарі УП.

«Міноборони зараз консультується з Міністерством охорони здоровʼя, як впровадити електронні направлення на ВЛК через “Резерв+” як для військовозобов’язаних, так і для чинних бійців», — зазначила посадовиця.

Черногоренко зазначила, що найімовірніше в такому направленні буде QR-код, за яким лікарі ВЛК зможуть ідентифікувати людину.

Окремо, за її словами, МОУ працює з МОЗ над створенням електронної системи для військових лікарів, у якій відображатиметься вся інформація про лікування бійців. Черногоренко уточнила, що зараз такі дані можна отримати в центральній базі будь-яких госпіталю або лікарні, якщо зробити запит.

Однак, на її думку, необхідно створити окрему базу з історіями лікування або реабілітації бійців для зручності роботи військових лікарів. Черногоренко уточнила, що такий механізм планують впровадити до кінця 2024 року.