Суд передав в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 26 регіональних операторів газорозподільчих систем. Про це повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань.
Слідчий суддя Печерського суду Києва передав в управління АРМА арештовані приватні корпоративні права на 26 обласних та міських операторів газорозподільчих систем за клопотанням Державного бюро розслідувань.
“Відтепер держава контролюватиме постачання споживачам природного газу. Це є надважливим питанням національної безпеки, особливо в умовах російської агресії”, – йдеться у повідомленні пресслужби.
У червні минулого року Державне бюро розслідувань викрило масштабну схему безоплатної передачі Міністерством енергетики та вугільної промисловості газорозподільних систем у користування приватним операторам.
Багаторічна протиправна діяльність завдала державі збитків на суму 1,488 млрд гривень.
Операторів газорозподільних мереж або так званих облгазів в Україні налічується понад 40. Приблизно 70% газу в країні розподіляє Регіональна газова компанія бізнесмена Дмитра Фірташа.
ПАТ «Львівгаз» теж належить одіозному проросійському олігарху Дмитру Фірташу, який з 18 червня 2021 року перебуває під санкціями, запровадженими РНБО України. Українська зовнішня розвідка довела факти постачання сировини, яку виготовляли на підприємствах Фірташа, на військові підприємства росії. Також Фірташ є фігурантом низки кримінальних справ за кордоном.
У лютого цього року суд задовольнив позов «Нафтогазу» до ТОВ «Львівгаз збут» з групи Дмитра Фірташа та вирішив стягнути з відповідача 1,53 млрд грн заборгованості за договором купівлі-продажу газу.
У важкому бою на Луганщині Олег Сенцов зазнав контузії, командир його роти загинув, підрозділ мусив відійти через важкий артилерійський обстріл.
Про це колишній політв’язень Кремля, кінорежисер, який нині є бійцем київської тероборони, розповів у відеозверненні в фейсбуці ввечері 25 травня.
Сенцов зазначив, що виконує бойові завдання в районі траси на Лисичанськ.
“Сьогодні був, мабуть, найважливіший і найстрашніший день у житті. Я займався коригуваннням арти і розвідкою на передньому краї. Горб і велике поле між двома населеними пунктами на Донбасі, де зараз прориваються російські війська… Такого страшного артилерійського обстрілу – із “градів”, ракет, танків… – я ще такого ще не відчував на цій війні”.
Кінорежисер розповів, що в цьому бою влучанням ракети убили командира його роти. Заступник вирішив відступити.
“Тероборонівці, які всього чотири дні на фронті, вони відійшли останніми, не хотіли відходити. Але наказ є наказ. Для того, аби врятувати інших, ми відступали три кілометри чистим полем. По нас гатили весь цей час…
При відступі намагалися винести важливе озброєння, зокрема NLAW, і, звичайно поранених”, – зазначив Сенцов.
“Мене трішки “збовтнуло” міною, легка контузія, але це дрібниці”, – сказав режисер, згадавши поранених і загиблих – тих, хто залишився лежати в полі.
“Зараз ми розвезли поранених. Я розмовляв з одним із них, [у якого] поранення у голову, – аби він не втратив свідомість. Його звати Вадим, так, як мого сина. А передали його медсестрі Аліні, – так звати мою доньку”, – розповів далі Сенцов.
Він відзначив “духовитих”, мотивованих хлопців їхнього підрозділу. Але водночас закликав не ставитися до ворога та до подій на Донбасі легковажно.
“Я не знаю, чи варто було записувати це відео, – сказав Олег. – Але коли читаєш наші новини, то думаєш, що все прекрасно, що орки втікають на всіх напрямах. Але це не так. У них сильна армія, багато техніки, артилерії. І вони змінили тактику… Вони вже не ходять легкодоступними колонами, вони зосередилися на вузьких напрямках”.
“Нам бракує важкого озброєння, сподіваємося, що воно у нас з’явиться. Часом бракує злагодження, бо хлопці приїжджають непідготовленими. Але дух міцний, не зважаючи на локальні відкати, як тут кажуть. Ми віримо у перемогу, і все робимо для того, аби її здобути”, – підсумував Олег Сенцов.
Ситуація на східній ділянці фронту є дуже динамічною, українська армія вдається до маневрів.
Про це повідомив речник Міноборони Олександр Мотузяник у медіацентрі “Україна – Укрінформ” 25 травня, відповідаючи на запитання журналістів.
У Мотузяника поцікавилися, чи можна сказати, що росіяни просуваються вперед, а українське військо відступає на східному напрямку.
“Безумовно, на деяких окремих напрямках російські угруповання мають тимчасовий тактичний успіх і, в принципі, це не є таємницею. Але те, що українські війська там відступають – це абсолютно неправильне трактування цих дій.
На окремих ділянках українські підрозділи ведуть маневрену оборону, тобто де можна – відійти в сторону, змінити позиції, за настання сприятливих умов – провести контрнаступальні дії.
Там є певні території і населені пункти, які можуть переходити з рук в руки. Там дуже динамічна ситуація, тому я не підтверджую трактування того, що українська армія начебто там відступає. Це абсолютно не так”.
«Ми маємо широку мету — звільнити всю територію нашої країни», — пояснив він, додавши, що ситуація на сході дуже динамічна та швидко змінюється.
Із полиць українських магазинів зникла кам’яна сіль, а якщо й є, то її вартість сягає подекуди 90 грн. Гострий дефіцит помітили в усіх регіонах. Усе тому, що найбільший в Україні державний завод “Артемсіль” у Донецькій області припинив роботу через бойові дії, ідеться в матеріалі ТСН.
Брак кам’яної солі виник через війну. Держпідприємство “Артемсіль” покриває 95% харчової солі на внутрішньому ринку. Завод розташований у Соледарі, зараз в місті точаться запеклі бої. У профспілці підприємства розповіли, що 7 квітня дві тисячі працівників залишили завод через ворожі обстріли. Залізничні шляхи, якими постачали продукцію, перебиті.
Кам’яна сіль, яка тимчасово замінить вітчизняного виробника, вже є з Данії. Товар дорожчий орієнтовно на 20%, проте невдовзі покриє дефіцит.
На сьогодні на українських ринках та в магазинах здебільшого є йодована сіль, кардіосіль харчова та рожева гімалайська сіль. Останньої найбільше, і 500 г такої солі коштують 33 грн.
Крім кам’яної, в Україні виготовляється виварювальна сіль із сольових розчинів дрогобицького родовища. Нині Дрогобицька солеварня, яка ще два роки тому була змушена призупиняти виробництво через надлишок продукції, подвоїла потужності.
“Виробляли 30-32 тонни, а тиждень тому збільшили об’єми виробництва і будемо до 54-55 тонн на місяць виробляти. Це дуже мало. Це є дві фури. А люди одразу хочуть брати фуру-дві”, – розповів заступник директора ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” Ігор Нащочич.
Там не проти задовольнити попит українців, але немає виробничих потужностей. Процес видобутку дуже специфічний.
Великі виробничі потужності солевидобутку залишилися в окупованому Криму. Херсонська область, де з давніх-давен видобували морську сіль, теж тимчасово окупована. Там розташований солезавод поблизу села Геройське Голопристанського району, де сіль вирощують з води Чорного моря.
Шефкухар Євген Клопотенко вже дав поради українцям, чим замінити сіль у повсякденних стравах. Найкраще, що можуть зробити зараз українці, на думку шефкухаря, не бігати містом у пошуках солі, а переглянути свій раціон та відмовитись від звички зловживати сіллю.
“З точки зору здоров’я нам точно не потрібно шукати якусь закордонну сіль, а потрібно просто її менше використовувати у своєму раціоні. Найпростіше рішення – це привчити свій організм до того, щоб споживати солі менше”, – радить Клопотенко.
Щодо майбутнього літнього сезону консервацій, для яких сіль з домішками не підходить, він теж дав пораду.
“Сіль – це консервант так само, як і цукор – це консервант, а також є оцет, який може консервувати. Тому якщо всі господарі та господині переживають, як тепер консервувати що-небудь, то можна це робити без солі просто з цукром або оцтом, і проблем жодних не буде”, – розповів шефкухар.
Дієтологиня та ендокринологиня Наталія Самойленко радить ласим до солі українцям скористатися тимчасовим дефіцитом на користь здоров’я, адже готувати страви з морською сіллю значно корисніше.
“Вона дійсно дорожча, але того вартує. Тому що, окрім натрій-хлору, у морській солі є деякі інші важливі мікроелементи для підтримання того ж самого водно-електролітного балансу. Ще раз хочу наголосити – при цьому не треба робити якісь великі дозування. Маленькі дози морської солі збережуть ваше здоров’я і смакові якості вашого харчування не постраждають”, – розповіла дієтологиня.
За порадами лікарів, вживання солі варто зменшити до 5 г на добу.
Інфографіка: Укрінформ
Як розповів експерт Микола Пугачов, для компенсації дефіциту солі в Україні є два варіанти. Насамперед, це імпорт продукції.
“Але якщо говорити про імпорт, ця сіль є більш специфічною для нас. Це сіль з певними домішками. Домішки, які, з одного боку, можуть робити цю сіль досить привабливою естетично – там червоний колір, чорний, інші кольори. Можуть мати форму, як молдовська сіль специфічна. Але цей імпорт є набагато дорожчим, ніж наша артемівська сіль. Ну і далі ми будемо сподіватися на те, що ми зможемо повернути свої території, і наш виробник працюватиме далі на Україну”.
За даними хіміків, раніше для йодування солі використовуватися йодит калію, а тепер використовується йодат калію. Тож немає жодних перешкод для використання для консервацій йодованої солі.
“Є економічний аспект, на який варто звернути увагу. Якщо ми якісну артемівську сіль могли придбати за 10 грн/кг, то, вибачте, згадуючи про досить якісну молдовську сіль, яка також може бути застосована для консервування, 100-130 грн за 125 г. Ну, тут, звичайно, багато господинь відмовляться від такого консервування”, – розповів експерт.
Український мільярдер Рінат Ахметов вважає, що росія свідомо знищує український народ. Про це він розповів в інтерв’ю виданню НВ
“24 лютого росія розв’язала в Україні страшну війну. Вона напала на нашу країну без жодної причини та приводу, російські військові вбили десятки тисяч мирних громадян, дітей, жінок та людей похилого віку, зруйнували інфраструктуру нашої країни.
Дії росії в Україні — це геноцид та воєнні злочини. Це не радикальна, а чесна і справедлива позиція, на якій я наполягаю і не боюся її займати. Боятися треба не спецслужб, а власного сумління. Мовчати в цій ситуації я не буду — для мене це неприпустимо”.
Також Ахметов розповів, що наразі триває юридична робота для подання позовів проти росії щодо компенсації завданих його бізнесу збитків. Адже втрати Меткомбінату ім. Ілліча та Азовсталі через російську війну становлять від 17 до 20 млрд доларів.
В найближчі дні може бути підписаний договір з найбільшою угорською нафтогазовою компанією MOL для транспортування дизпалива з інших країн через Угорщину ділянкою продуктопроводу “Самара-Західний кордон”, більш відомою як “труба Медведчука”.
Про це донедавна очільник “дочки” Нафтогазу, Укртранснафти, Микола Гавриленко розповів в інтерв’ю ЕП.
Він розповів, що після того, як “трубу” забрали у структур Медведчука і передали Укртранснафті, до початку повномасштабної війни РФ проти України держкомпанія не могла транспортувати нею дизпаливо, адже залишки пального так і не передали на баланс Укртранснафти. Після 24 лютого ситуація змінилася, і ці обсяги вирішили передати на потреби держави.
У процесі передачі Гавриленко виступив з ініціативою залишити в трубі деяку кількість палива, щоб використати його як технологічне для організації зворотного (реверсного) прокачування дизеля з Угорщини в Україну. На початку травня розпочалися переговори з компанією MOL як власником активів, на які заходить цей продуктопровід на території Угорщини.
“Наша переговорна позиція була побудована на тому, щоб налагодити транспортування цією трубою з Угорщини в Україну 100-150 тисяч тонн дизпалива на місяць”, – розповідає Гавриленко. Цей обсяг розглядався як базовий з огляду на виробничі характеристики системи у стандартному режимі роботи.
Натомість у MOL заявили, що вільного ресурсу палива вони не мають. Як пояснює ексочільник Укртранснафти – через те, що передвиборна кампанія прем’єра Угорщини Віктора Орбана була побудована, зокрема, на низьких цінах на нафтопродукти. Зараз в Угорщині ціна дизпалива – 1,2-1,4 євро за літр, що на 30-40% нижче за решту Європи. Через це суттєво зріс попит, який треба задовольняти.
Натомість угорська компанія заявила про готовність транспортувати паливо з Угорщини в Україну продуктопроводом.
“Все, що MOL змогла нам запропонувати, – це лише варіант, за якого ми знаходитимемо дизпаливо в ЄС, доставлятимемо його у вагонах-цистернах до їхніх терміналів, де він перекачуватиметься у продуктопровід і поставлятиметься ним в Україну”, – пояснює Гавриленко.
Зрештою, 19 травня було укладено попередню угоду про готовність MOL підписати договір щодо транспортування дизпалива цим продуктопроводом. “Договір відпрацьований обома сторонами і може бути підписаний у найближчі кілька днів”, – додав він.
У зв’язку з продовженням воєнного стану в Україні вихідних днів у червні цього року буде менше, ніж у мирний час. Так, 13 та 28 червня будуть звичайними робочими днями.
Як розповіли ZAXID.NET у Головному управлінні Держпраці у Львівській області, закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», підписаний президентом 15 березня цього року, передбачає, що на час воєнного стану не діють відповідні статті Кодексу законів про працю щодо визначення святкових і неробочих днів.
Зокрема, не застосовуються норми ст. 53, ч. 1 ст. 65 ч. 3-5 ст. 67 та ст. 71-73 КЗпП. Якщо святковий день збігається з вихідним, він не переноситься на наступний день.
Оскільки воєнний стан в Україні продовжено до 23 серпня, 13 червня (понеділок після Трійці) та 28 червня (День Конституції) будуть звичайними робочими днями.
Аби з’єднати українську залізницю з європейською, Україна розпочне етапне будівництво європейської колії. Про це повідомив під час засідання Уряду Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України.
За його словами, спочатку це буде сполучення великих вузлів і великих міст, а далі поступове розширення по всій країні.
Ідея будівництва євроколії між українськими містами почала активно просуватися з 2017 року. В березні 2021 року повідомлялося про спільні плани України та Південної Кореї на цьому напрямку.
Нагадаємо, що на Укрзалізниці використовується колія шириною 1520 мм. Більшість країн Європейського Союзу мають колії 1435 мм. Через це існують суттєві обмеження з перетину державного кордону залізничним транспортом.
Це унеможливлює збільшення вантажообігу між Україною та ЄС в умовах блокади росією морських портів України.
Також за словами Шмигаля, Україна активізувала відкриття і нових пунктів пропуску. Найближчим часом буде відкрито два таких пункти на західному кордоні.
«Перед Мінінфраструктури, Держприкордонслужбою та митницею стоїть завдання у найближчі півроку створити пункти пропуску там, де вже є підведені автомобільні дороги, або там, де можна оперативно такі дороги підвести», — сказав Денис Шмигаль.
Ще у вересні 2021 року президент Володимир Зеленський презентував у США «План трансформації України», в якому згадувалося «будівництво 1000 км залізничної дороги», яка сполучить Київ із Варшавою. Також згадувалося залізничне сполучення з Одесою. Проєкти оцінювалися у п’ять мільярдів доларів.
Європейська, або «стандартна» колія передбачає відстань між внутрішніми краями рейок у 1435 мм. В Україні наразі експлуатуються колії завширшки 1520 мм.
Кабінет міністрів змінив правила перетину держкордону і порядок бронювання військовозобов’язаних, дозволивши виїзд за кордон низці категорій громадян.
Згідно з постановою № 615, під час дії військового стану виїзд за кордон дозволено трьом категоріям військовозобов’язаних чоловіків:
1. Водії, котрі перевозять медичні вантажі, вантажі гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб ЗСУ, інших військових формувань та населення України.
Крім того, дозволено пропуск водіїв компаній, які мають транспортні ліцензії. Йдеться про далекобійників на фурах.
2. Залізничники.
3. Спортсмени та тренери, які беруть участь у міжнародних змаганнях або готуються до них.
Строки перебування за кордоном: для водіїв та спортсменів – 30 днів, для далекобійників – 45 днів, для залізничників – 6 місяців.
Господарський суд Львівської області оштрафував підприємство на 1,9 млн грн за постачання неякісних продуктів для військових частин ЗСУ. Про це йдеться у Facebook Спеціалізованої прокуратури у військовій і оборонній сфері Західного регіону, пише Львівський портал.
Таким рішенням Господарський суд Львівської області задоволено позов на користь Міністерства оборони України щодо стягнення з комерційного підприємства 1,9 млн грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного з оборонним відомством договору.
Відповідно до цієї угоди підприємство зобов’язувалось забезпечувати якісними продуктами харчування особовий склад військових частин Збройних Сил України у стаціонарних та польових умовах, однак порушило вимоги. Мова йде про факти постачання неякісних і небезпечних харчів, порушення умов їх зберігання та неоновлення запасів.
