Категорія: Війна

Звільнений з російського полону захисник Маріуполя і військовий “Азова” Лев Пашко із позивним “Хорус” одружився зі своєю дівчиною Діаною. Про радісну звістку повідомили у Національній гвардії України.

“Лев Пашко, Герой України, якого звільнили з російського полону 21 вересня в результаті наймасштабнішого обміну, одружився.

Вітаємо молодят. Бажаємо родинного затишку та благополуччя”, – наголошують у Нацгвардії.

“Хорус” освідчився Діані одразу після повернення з російського полону – у палаті госпіталю, де проходив лікування. Здійснити задум військовому допомогла його мама – вона принесла обручку для майбутньої дружини сина у лікарню.

Як розповідала “УП. Життя” Діана, Лев на той момент зробив їй пропозицію уже вдруге. Вперше він попросив її руки ще 30-го березня, коли боронив Маріуполь від російської навали.

“Сказав: “Ти там плануй, а я тут розберусь”. Коли він лежав з пораненням на “Азовсталі”, ми навіть обирали місце проведення весілля”, – розповідала дівчина.

Діана зізналася, що протягом усіх чотирьох місяців не втрачала віри у те, що її коханий повернеться додому.

“Я знала, що він повернеться. Він обіцяв. А обіцянки Лев стримує”, – поділилася Діана.

Лев Пашко служить в “Азові” із 2017-го. Указом президента України від 25 березня 2022 року Пашка було нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Невдовзі після відзначення першою державною нагородою “Хорусу” було присвоєно чергове військове звання “лейтенант”. А 17 квітня указом президента Леву присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”.

Секретар РНБО Олексій Данілов відповів російській пропаганді, що шию всім загарбникам, які зазіхають на суверенну територію України, звернуть самі українці.

“Симоньян, читайте і слухайте уважно, я вам намалюю справжню картину вашого майбутнього, правда без надії на просвітлення в вашій хворій безумством макітрі.

Наші чарівні Оксани будуть плювати на собачі могили ваших чоловіків, які лежатимуть зі звернутими шиями або без них, зі скляними від застиглого навіки страху очима, намилувавшись красою української землі.

А башкирські, рязанські, якутські та інші вдови будуть заливатися горючими сльозами над похоронками своїх чоловіків і синів, “которым в 20 лет могилы роют”.

І ми дійсно заспіваємо пісню, присвячену вам, російські тварюки:

“Станеш ти про пекло Господа просити
Та не буде, враже, смерть твоя легкою
Та й у смерті, враже, не знайдеш спокою”.

І ми обов‘язково вип‘ємо за нашу Перемогу і за вічний упокой потворного російського утворення, щоб ніколи ця смердюча російська земля не сміла і подивитися в бік України, замираючи від панічних й істеричних болів, згадуючи жах українських степів, лісів і ланів”.

Данілов висловив упевненість, що Російську Федерацію чекає розділення і руйнація. А щодо дня так званого “народного единства” секретар РНБО зазначив: все, що об’єднуватиме загарбників, це чорні целофанові пакети, в яких опиняться всі, хто зазіхає на українську землю.

Нагадаємо, 4 листопада російська пропагандистка Маргарита Симонян написала у соцмережах, що “настане день, коли росіяни знову приїдуть у гостинний, веселий, світлий Київ, а російські чоловіки звертатимуть шиї, заглядаючись на чорнобрових Оксан”.

В окупованому Скадовську окупанти повісили на вулиці 56-річну медсестру Тетяну Мудренко за слова «Скадовськ — це Україна». Про це пише Financial Times.

За словами сестри загиблої Наталі Чорної, 15 жовтня ій зателефонувала жінка та повідомила, що окупанти публічно стратили Тетяну на вулиці.

«Вона мені сказала, що Таню повісили. Їй щось вилили в рот, а потім повісили перед будівлею суду», — розповіла Чорна журналістам.

Жінка зателефонувала в місцевий морг, щоб підтвердити смерть сестри, але співробітники відмовилися з нею говорити. Та врешті-решт Наталі надіслали свідоцтво про смерть, де причиною вказана «механічна асфіксія».

За даними свідків, Тетяна Мудренко неодноразово критикувала російських окупантів та відвідувала українські мітинги в Скадовську. Останній інцидент перед її смертю стався на початку жовтня. Тоді Тетяна сварила українських правоохоронців, які перейшли на бік росіян, та вигукувала «Скадовськ — це Україна!» Після цього поліцейські-колаборанти викрали Мудренко та її чоловіка Анатолія Орєхова з будинку. Сусіди розповіли, що окупанти також забрали автівку та велосипеди подружжя.

За словами сусідів, росіяни звільнили Орєхова з полону і дозволили поховати тіло дружини. У нього була зламана рука, на тілі можна було побачити інші сліди побоїв. Потім чоловік знову зник, і відтоді його ніхто не бачив.

У Financial Times зазначають, що деякі деталі викрадення та смерті Тетяни Мудренко не вдалося перевірити незалежно, оскільки ці події відбувалися в зонах, недоступних для західних ЗМІ. Але журналісти бачили свідоцтво про смерть Тетяни, а також чули свідчення місцевих, які підтверджують розповідь Наталі Чорної.

Начальник скадовської поліції повідомив «Бабелю», що відомості про страту Мудренко внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Поки справу кваліфіковано за статтею порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК). Її розслідує херсонське управління СБУ.

До слова,  3 листопада у Нацполіції повідомили, що на деокупованих територіях Донецької, Харківської та Херсонської областей від 24 лютого знайшли тіла 868 убитих цивільних.

Міністр оборони України Олексій Резніков не виключає, що російські загарбники можуть відступити з Херсона на лівий берег Дніпра, і вірить, що з часом Україна поверне всі свої території, як було до анексії Криму, сходу й півдня материкової України.

Резніков зазначив, що чутки про відступ російських окупантів із Херсону можуть бути елементом інформаційно-психологічної спеціальної операції (ІПСО), а Україна довіряє лише даним розвідки і ретельно вивчає всю інформацію.

“Їхня звичка до “актів доброї волі” нам давно вже відома. Так був акт доброї волі, коли вони звільнили територію Київської області, потім Сумської та Чернігівської завдяки рішучим діям сектора безпеки й оборони. Потім був острів Зміїний – ще один акт доброї волі.

Звісно, я думаю, що потенційно вони готові до чергового “акту доброї волі” щодо лівого берега Дніпра у Херсонській област, в районі міста Херсон, але для цього їм все одно знадобиться втратити певний свій потенціал завдяки відповідним діям наших Збройних сил”.

Міністр зазначив, що погода теж впливає на хід війни: коли йдуть дощі, вести бої важче. Крім того, окупанти використовують іригаційні канали аграрного регіону як траншеї, – і “це трошки уповільнює рух наших військ”.

“Я оптимістично дивлюся не тільки на Херсонську операцію, я взагалі вірю, абсолютно свідомо й обізнано, в те, що ми з вами завершимо цю війну шляхом деокупації повної всіх земель українських, які тимчасово окуповані з 2014 року, шляхом виходу на міжнародно визнані кордони України станом на 1991 рік”.