Головний військом Львівської області розповів про видавання повісток на вулицях західної столиці.
Президент Володимир Зеленський запропонував парламенту продовжити дію воєнного стану та мобілізацію. В той же час, багато військовозобов’язаних зараз перебувають не за місцем свого постійного проживання, багато чоловіків-переселенців тимчасово мешкають на заході України.
Що нового очікує тих, хто буде ігнорувати повістки, де вони будуть роздаватись, якими були перші дні війни для патріотично налаштованих львів’ян – про це в інтерв’ю ТСН.ua розповів начальник Львівського обласного центра комплектування (в недалекому минулому – військомата) полковник Олександр Тіщенко.
На початку березня в центрі Львова спостерігались величезні черги в магазини зброї. Кінець черги був десь на горизонті. А яка ситуація була в центрах комплектування Львівської області, Львова?
Якщо маються на увазі черги військовозобов’язаних до центрів комплектування, то можна сказати, що в перші дні і навіть тижні повномасштабного вторгнення явка добровольців була безперервною. У РТЦК не було потреби здійснювати запрошення військовозобов’язаних шляхом їх оповіщення. Найбільше запам’яталось відчуття суспільної єдності і надзвичайно висока самоорганізованість людей.
За 2-3 тижні до вторгнення ситуація в країні вже була неспокійною, у багатьох було передчуття, що щось погане має відбутись. Навіть називалась дата вторгнення – 16 лютого. Як готувались до цього центри комплектування у Львові?
Так, ситуація була напружена, центри комплектування перебували в стані підвищеної готовності до мобілізаційної роботи та очікуванні вказівок і розпоряджень вищого командування, здійснювалась робота по актуалізації інформаційних даних щодо мобілізаційних ресурсів, оповіщення військовозобов’язаних про прибуття на військові збори тощо. Ми вже працювали, щоб бути готовими до будь-якого розвитку подій. Нас війна не застала зненацька.
Протягом всього березня, квітня, травня до Львова приїхали сотні тисяч людей. Хтось транзитом, хтось залишається і досі. Як, згідно із законом, повинні діяти чоловіки-переселенці?
На всіх військовозобов’язаних поширюється обов’язок дотримання Правил військового обліку, в яких вказано, що при зміні місця проживання військовозобов’язані та резервісти повинні повідомити про таку обставину та стати на військовий облік. В ідеалі військовозобов’язані чоловіки та жінки мали б спершу прийти до свого ТЦК та знятись з обліку і вже потім ставати на облік за новим місцем проживання. Однак, під час обстрілів і окупації частини території це було зробити неможливо. Враховуючи ці обставини, військовозобов’язаним було дозволено ставати на військовий облік за новим місцем проживання із подальшим зняттям із військового обліку за попереднім місцем реєстрації. На превеликий жаль, дехто вирішив таким чином сховатись від територіальних центрів, тим самим порушуючи закон.
Якщо вони тривалий час ігнорують вимогу стати на облік в ТЦК, яка відповідальність на них чекає?
Порушення Правил військового обліку тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а повторне порушення – від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів громадян. В грошовому еквіваленті – це від 510-850 грн за перше порушення та від 850 до 1700 гривень за повторне порушення.
Чи можливі якісь обмеження для чоловіків-переселенців, які не стали на облік?
Це не обмеження, а встановлений законом порядок надання адміністративних послуг. Для прикладу – це реєстрація чи розірвання шлюбу, реєстрація місця проживання, продаж нерухомого майна і та інші послуги, де необхідно надати довідку з свого територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Для того, щоб влаштуватись на роботу, теж треба мати військово-обліковий документ, або документ, який його заміняє.
Військові вручали повістки на вулицях, в громадських місцях. Як зазвичай проходили такі рейди? Як обиралось місце проведення, за яким принципом?
Термін «рейди», як на мене, є недоречним. Мобілізаційні заходи щодо оповіщення військовозобов’язаних в громадських місцях проводилися уповноваженими групами від центрів комплектування. Для максимального охоплення обирались місця для оповіщення якомога більшої кількості осіб: вокзали, торгові центри, площі, великі вулиці тощо. Ці заходи планувались якраз для того, щоб виявити чоловіків, які не стали на військовий облік. Якби наші громадяни не порушували законів, потреби б у таких заходах не було. Та, на превеликий жаль, таким чином деякі особи пробують ховатись від виконання свого конституційного обов’язку.
Чи будуть і надалі вібуватися такі дії?
Ці мобілізаційні заходи спрямовані для захисту держави.
Насамперед ми приводимо до ладу наш облік. Нам не потрібно вже і всіх до війська, нам потрібні фахівці, які затребувані зараз. Тому, якщо не буде іншого законодавчого інструменту для впорядкування обліку, нам доведеться і надалі проводити заходи оповіщення та уточнення даних в людних місцях. Ну і додам, що мобілізаційні заходи, зокрема. оповіщення військовозобов’язаних, будуть проводитися за необхідності і протягом дії воєнного стану.
Як визначається їхня кількість, наприклад, на місяць?
Я вже зазначав, що протягом дії воєнного стану такі заходи будуть проводитись в тих місцях, які не заборонені законом.
Як гадаєте, є щось, що відрізняє мобілізацію на Львівщині від такого процесу в інших регіонах?
Вважаю, що окрім кількісних якостей, які відрізняються у кожному регіоні, мобілізація на Львівщині особливо не відрізняється. Було багато інформаційних вкидів, що на заході України мобілізують тільки місцевих мешканців, а внутрішньо переміщених осіб – ні. Це був свідомий фейк, щоб посіяти зерно розбрату серед нашого населення. Хочу сказати, що і мешканці Львівщини, і внутрішньо переміщені особи однаково йшли та йдуть по мобілізації. А все інше – це ворожа пропаганда і фейки.
Яка зараз ситуація в ТЦК Львівщини? Як багато добровольців?
Що стосується проведення мобілізаційних заходів, то вони виконуються максимально наближено до визначених перед ТЦК завдань. Проблем із проведенням мобілізації на Львівщині немає.
На рахунок кількості добровольців, то цілком очевидним і природним є те, що напливу добровольців після восьми місяців активної фази війни немає, позаяк переважна більшість охочих вже давно проходить військову службу та захищає державний суверенітет у своїх підрозділах. Попри те, слід вказати, що до ТЦК часом надходять звернення від небайдужих громадян із проханнями про надання роз’яснень щодо можливості проходження військової служби для осіб, які за загальним правилом, не підлягають призову.
Які є намагання щодо униикнення мобілізації? Можливо, хтось намагається використати підробні документи, хтось взагалі намагається пропонувати хабар чи натякав на нього?
Звісно, що люди є різні, а тому в різний спосіб та з різних мотивів шукають способи ухилитися від мобілізації. В ЗМІ доволі часто висвітлені найабсурдніші вчинки, до яких вдаються такі люди, це і підробка документів для виїзду за кордон, і щодо військово-облікових даних тощо. Однак ми не ведемо статистику способів ухилення. Є факт, є наслідок по кожному виявленому випадку, є узагальнена інформація про кількість осіб, які перебувають в розшуку та притягнутих до відповідальності.
Чи виявляють бажання жінки зараз стати на облік?
Президент Володимир Зеленський 21 жовтня підписав законопроєкт №6482, що передбачає добровільний військовий облік для жінок. Згідно з документом, жінки можуть ставати на військовий облік військовозобов’язаних за власним бажанням. Виняток залишається норма для медичних працівників. Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю, обов’язково беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Хочу додати окремо, не варто забувати, що війна й надалі триває. Саме зараз ми повинні об’єднатись заради захисту нашої незалежності та повернутись до міжнародно визнаних кордонів. І це справа кожного!
Уклінно дякую нашим героям, які віддали життя за майбутнє дітей.
