Укроборонпром розробив «олівець» для ефективного розмінування територій

Українські фахівці створили засіб для розмінування, зовні схожий на олівець. Про це повідомив державний концерн “Укроборонпром”.

Зазначається, що фахівці одного з підприємств Укроборонпрому створили дослідний зразок виробу для пропалювання металу (ВПМ) SF-1, зовнішньо схожого на олівець.

Завдяки його екзотермічній порошковій суміші він ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів, приміром, боєприпасів. Це спричиняє вигорання вибухової речовини. Такий олівець можна застосовувати під час розмінування територій.

В “Укроборонпромі” розповіли, що розробники вже працюють над технологією дистанційного використання ВПМ SF-1 за допомогою безпілотних літальних апаратів. Фахівці концерну наголошують, що це підвищить якість розмінування та збереже життя людей. Важлива особливість пристрою – безпечність його використання.

“Підприємство-розробник олівця є оператором протимінної діяльності в Україні та отримало сертифікат, який дає право здійснювати розмінування та інші операції з вибухонебезпечними предметами на території нашої держави. Також підприємство Укроборонпрому має власний Центр гуманітарного розмінування”, – зазначили у концерні.

Крім того, у Міноборони та Генштабі ЗСУ повідомили, що підприємства “Укроборонпрому” налагодили серійне виробництво артилерійських боєприпасів калібру 152 мм. Паралельно стартував флешмоб “Передай привіт окупанту”, у межах якого відомі люди підписують 152 мм боєприпаси.

Як повідомив міністр оборони Олексій Резніков, нові артилерійські снаряди до радянських систем вже пройшли належні випробування.

“Ми хочемо миру в Україні”: італійський футболіст пояснив зрив матчу ЧС-2022

Півзахисник і волонтер Маріо Феррі прокоментував свій забіг на поле в матчі групового етапу чемпіонату світу-2022 між збірними Португалії та Уругваю необхідністю заявити про головні виклики сьогодення, зокрема, і війну рф проти України, написав він в Instagram.

Італійський аматор напередодні вибіг на поле в другому таймі головного матчу дня на ЧС-2022. 35-річний активіст звернув увагу світу на три проблеми – протести в Ірані, утиски ЛГБТ-спільноти та війну в Україні.

“Врятуйте Україну. Місяць війни я провів у Києві волонтером і бачив страждання цих людей. Ми хочемо миру в Україні. Слава Україні! Вдячний за всі чудові повідомлення мені зі всього світу, Ірану та України. Порушення правил із доброю метою ніколи не стане злочином”, – заявив Феррі.

Політична акція італійця мала три виміри. Він продемонстрував прапор ЛГБТ-спільноти, а на футболці розмістив два написи – Save Ukraine (“Врятуймо Україну”) під фірмовим знаком Супермена та Respect for Iranian women (“Повагу іранським жінкам”). До телетрансляції інцидент не потрапив, але був підхоплений світовими медіа.

Хто такий Маріо Феррі

Футболіст і активіст із Італії. Розпочав кар’єру в скромній апеннінській команді “Кастель-ді-Сангро”, виступав у Йорданії, на Сейшелах, в Індії.

Із початком повномасштабного вторгнення РФ до України опинився в Польщі. Там він орендував авто та перевозив із кордону українців, які втікали від війни. Спочатку співпрацював із місцевими організаціями, далі волонтерив самотужки.

“Дуже намагаюся допомогти всім, кому зможу. Усі витрати беру на себе, від грошей відмовляюся. Нещодавно ледь не побився з хлопцем, який на цьому заробляє”, – розповів Феррі в одному з інтерв’ю.

До слова, напередодні Португалія перемогою над збірною Уругваю виборола місце в плей-офф Мундіалю.

У Львові знову прийматимуть старі меблі, техніку та будівельне сміття

Із 1 грудня ЛКП «Львівспецкомунтранс» знову прийматиме великогабаритні, негабаритні та відходи побутової техніки на вул. Жовківська, 18. Послуга буде платною і доступною лише для фізичних осіб – мешканців Львова та Львівської ТГ.

«Затрати на утилізацію такого виду відходів колосальні. Зношується машина, яка подрібнює його. Додається роботи і нашим працівникам, які повинні приймати, зважувати, а в результаті відсортовувати ці матеріали. Тому, ціна на такі послуги мусить бути», – розповідає директор ЛКП «Львівспецкомунтранс» Тарас Стефанишин.

ЛКП «Львівспецкомунтранс» підбив калькуляцію витрат на прийом такого виду відходів, і з 1 грудня послуга буде коштувати:

  • за 1 кг великогабаритних відходів (будівельне сміття) – 0,26925 грн,
  • за 1 кг негабаритних відходів (меблі) – 0,52829 грн,
  • за 1 кг відходів побутової техніки – 0,29125 грн.

До прикладу, щоб здати один мішок з будівельним сміттям вагою 50 кг, слід буде заплатити приблизно 13 гривень.

Обслуговуватимуть лише фізичних осіб – мешканців Львова та Львівської ТГ. Але підприємство також встановлює певні обмеження. У місяць прийматиме не більше:

  • 500 кг будівельних відходів від однієї особи (будівельне сміття має бути чисте, без домішок, легкозаймистих матеріалів).
  • 5 одиниць дрібної та 2 одиниці великої побутової техніки.
  • 1 одиницю негабаритних відходів (ліжко, диван, велике крісло).

Прийом відходів буде здійснюватись на вул. Жовківській, 18. Тут сміття зважуватимуть і одразу виписуватимуть квитанцію.

Графік роботи: з понеділка по п’ятницю з 8:30 до 17:15 год. Під час повітряної тривоги прийом відходів відбуватися не буде!

Нагадаємо, ЛКП «Львівспецкомунтранс» раніше здійснював приймання великогабаритних, негабаритних та відходів побутової техніки. Проєкт був пілотним та завершився в лютому 2022 року.

У Сколе за кошти ЄС римо-католицька парафія відкрила молодіжний центр

У місті Сколе на Львівщині відкрили Інтеграційний центр для дітей та молоді імені Івана Павла ІІ. Будівлю та інтер’єр підготували за грантові кошти ЄС. Центром будуть опікуватися представники Римо-католицької церкви.

У центрі будуть місця для тимчасового проживання, конференц-зал, кімнати для виступів, а також інформаційний пункт з фокусом на історію та культуру прикордоння.


«Інтеграційний центр для дітей та молоді імені Івана Павла ІІ в місті Сколе – те місце, де діти та молодь збиратиметься для навчання, майстер-класів, велопрогулянок, творчих занять та інших цікавих зустрічей», – повідомили 29 листопада в ЛОДА.

фото: Олександр Кусий

Проект «Активація Центру роботи з молоддю в Місці П’ястовому та y Сколе – культурна і історична спадщина Жешівського та Львівського регіонів як основа освітніх цінностей Отця Броніслава Маркевича» реалізували за кошти програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

Загальний кошторис проекту – 815 тис. євро, з яких з яких грант для України становив 733,6 тис. євро.

фото: Олександр Кусий
фото: Олександр Кусий

Броніслав Маркевич – отець-салезіянин, що жив на межі XIX – XX століть і був засновником ремісничих шкіл та ініціатором створення притулків для бідних та сиріт у м. Мєйсце Пястове (Підкарпатське воєводство, Польща). Він створив житло для молоді, надавав їй матеріальну допомогу та моральну підтримку. Реалізований проект мав за мету створити освітні центри для молоді у Польщі та Україні. Центром культури та історії для молоді у Сколе опікуватиметься Римо-католицька парафія Семи страждань. Приміщення слугуватиме для потреб «освіти через працю» та сприятиме формуванню патріотичних цінностей.

США готують допомогу для української енергосистеми – Reuters

Штати мають намір сьогодні оголосити про пакет допомоги для відновлення потужностей української енергетичної системи.

Про це пише Reuters із посиланням на високопоставленого американського чиновника.

“Державний секретар США Ентоні Блінкен у вівторок оголосить нову допомогу для відновлення української енергетики на тлі російських обстрілів”, – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що оголошення буде зроблено у Бухаресті під час зустрічі нової енергетичної координаційної групи, до якої входять країни G7 та інші держави. За словами співрозмовника Reuters, Блінкен використає зустріч, аби “розповісти про те, що США вже вдалося мобілізувати та про наміри доставити це обладнання до України якомога швидше протягом найближчих тижнів”.

Reuters додає, що Вашингтон працює з американськими компаніями та європейськими державами над пошуком обладнання, необхідного для відновлення високовольтних станцій, пошкоджених російськими ракетними ударами.

“Співрозмовник не уточнив, про яку саме допомогу йдеться, чи її приблизну вартість”, – зауважує агентство.

Нагадаємо, у НАТО не виключають, що росія продовжить докладати зусиль для руйнування критичної інфраструктури України.

Голові ЛОР та її двом заступникам погодили зарплати та премії на 2023 рік

На засіданні 29 листопада депутати Львівської обласної ради погодили умови оплати праці голови Львівської облради Ірини Гримак та її двом заступникам Євгену Гірнику та Юрію Холоду на 2023 рік. Про це повідомляє Львівський портал.

Голові обласної ради Ірині  Гримак установили посадовий оклад згідно зі штатним розписом та надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років.

Також Гримак наступного року отримуватиме преміювання щомісячно за фактично відпрацьований час до посадового окладу в розмірі середньовідсоткового преміювання в поточному місяці працівників апарату ради ІІІ та ІV категорій посад, але не більше 200%. Крім того, голові ЛОР виплачуватимуть щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Як пишуть Варіанти, у 2022 році посадовий оклад Ірини Гримак становив від 5 до 93 тисяч гривень. Упродовж року голова Львівської облради отримувала таку зарплату:  у січні Гримак нарахували 68 тис. грн зарплати, у березні – 47 тис. грн, у квітні – 67 тис. грн, у травні – 5,7 тис. грн, у червні – 93 тис. грн, у липні – 33 тис. грн, у серпні – 47 тис. грн, у вересні – 68 тис. грн.

Також під час сесії Львівської обласної ради зарплату та премії на 2023 рік погодили двом заступникам голови Львівської облради Євгену Гірнику та Юрію Холоду.

Так, першому заступникові голови обласної ради Євгену Гірнику установили посадовий оклад згідно зі штатним розписом, надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, надбавку за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років та доплату за науковий ступінь кандидата економічних наук у розмірі 5% посадового окладу.

Євгену Гірнику щомісячно виплачуватимуть премії  за фактично відпрацьований час до посадового окладу в розмірі середньовідсоткового преміювання в поточному місяці працівників апарату ради ІІІ та ІV категорій посад, але не більше 200%. Також йому виплачуватимуь щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Щодо Євгена Гірника, то, за даними Варіантів, цього року його посадовий оклад становив від 31 до 129 тисяч гривень. У січні 2022 року Гірнику нарахували 129 тис. грн зарплати, у березні – 31 тис. грн, у квітні – 55 тис. грн, у травні – 31 тис. грн, у червні – 33 тис. грн, у липні – 46 тис. грн, у серпні – 64 тис. грн, у вересні – 57 тис. грн, у жовтні 66 тис. грн.

Заступникові голові обласної ради Юрію Холоду встановили посадовий оклад згідно зі штатним розписом, надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування; надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років. Юрія Холода також преміюватимуть щомісячно за фактично відпрацьований час до посадового окладу в розмірі середньовідсоткового преміювання в поточному місяці працівників апарату ради ІІІ та ІV категорій посад, але не більше 200%. Йому теж виплачуватимуть щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Як пише видання Варіанти, у 2022 році посадовий оклад Юрія Холода коливався від 18 до 54 тисяч гривень. У січні Холоду нарахували 48 тис. грн зарплати, у березні – 24 тис. грн, у квітні – 45 тис. грн, у травні – 22 тис. грн, у червні – 18 тис. грн, у липні – 22 тис. грн, у серпні – 54 тис. грн, у вересні – 45 тис. грн.

На захід України почали переїжджати мешканці великих міст України

На Львівщину почали переїжджати люди із великих міст для віддаленої роботи. Зокрема, у Славській громаді таких вже близько тисячі.

Про це в коментарі Travel РБК-Україна розповіла керівниця відділу туризму та комунікації Славської селищної ради Ольга Безушко.

Люди з Києва, Харкова, інших міст поступово переїжджають у Славську громаду – переважно ті, хто працюють віддалено. Але різкого зростання втікачів від холоду поки немає, каже вона.

“Поки що це невеликий потік людей порівняно із кількістю переселенців, які прибули в громаду навесні. Відтоді у нас залишилося близько 3 тисяч людей. Ми розуміємо, що у нас може знову бути така сама хвиля поселення, як була у березні-квітні”, – розповідає фахівець.

За останній місяць на територію громади, куди входять 16 населених пунктів, приїхали ще близько тисячі людей.

“І Славське, і навколишні села готові приймати до себе людей, які будуть тимчасово переїжджати зі своїх домівок. У нас є часткове забезпечення індивідуальним альтернативним живленням – по домах у людей є акумулятори, генератори, господарі готуються, щоб підтримати гостей, які приїдуть”, – зазначає Ольга Безушко.

Спеціаліст пояснює: на всю територію громади є 10 тисяч ліжкомісць у готелях і котеджах – це стільки людей можна одночасно поселити. Зараз заселені 20-25% місць і 15% – заброньовані.

“Це не високий рівень комфорту, це виключно місця, де можна в теплі, з водою зараз поселитися з мінімальним доступом до комунікаційних мереж. Хоч зараз не відчувається багато людей на вулицях, але ми розуміємо, що можуть ринути. Тому що у нас навколо Славського є і села – а це індивідуальне опалення, в більшості пічне: як мінімум, в тих будинках буде тепло”, – пояснює вона переваги локації.

Також у садибах є вода незалежно від електрики. Останній тиждень у громаді застосовують аварійні відключення, останні два дні там чергують 4 години зі світлом, 8 годин – без електропостачання.

“Але під час відключень світла зв’язок не зникає – оператори можуть виключати на півгодини – можливо, коли переходять на альтернативне живлення”, – звертає увагу співрозмовниця.

Польський перевізник безкоштовно евакуює зі Львова українських біженців

На Львівщину продовжують прибувати евакуаційні потяги зі сходу та півдня України. 27 листопада на Головний залізничний вокзал міста прибули ще 114 наших співвітчизників, які змушені були покинути свої домівки через обстріли держави-терориста. Серед них багато жінок з дітьми, людей старшого віку та з інвалідністю.

Всі, хто прибуває евакуаційними потягами, отримують допомогу в оформленні довідки ВПО та державну підтримку у розмірі 2000 гривень на дорослого та 3000 гривень на дітей та осіб з інвалідністю.

Громадян, які залишаються в місті, безоплатно поселяють і надають їм гуманітарну допомогу.

Тим, хто має намір їхати за кордон, до прикладу у Польщу, обласна військова адміністрація радить скористатися безкоштовними автобусами від польської системи «Птах».

Запитати про таку можливість можна у волонтерів медико-психологічної допомоги. Вони цілодобово чергують на Головному залізничному вокзалі Львова з перших днів повномасштабної війни.

Нагадуємо, з питань евакуації маломобільних громадян із небезпечних регіонів слід звертатися на гарячу лінію Мінреінтеграції за телефоном: 15-48 або ж можна скористатися чат-ботом, який допомагає евакуюватися й отримати гуманітарну допомогу.

Львівський оперний театр отримав «оперний Оскар» за роботу під час вимкнень світла – Reuters

Львівський національний академічний театр опери та балету та Одеський національний академічний театр опери та балету отримали нагороду «Найкращий оперний театр», повідомляє Reuters.

Церемонія International Opera Awards відбулася в Мадриді.

Оперні театри в Одесі та Львові «пропонували солодкі каденції та віртуозні трелі посеред відключень електроенергії на території своєї країни, дозволяючи глядачам відволіктися хоча б на кілька годин», зазначає видання.

Журі відзначили мужність і стійкість театрів, що вони продовжували виступати, незважаючи на небезпеки та руйнування, викликані війною.

«Ми приїхали з міст, де вулиці темні, але наші душі сповнені світла… Наша музика зараз гуде генераторами всюди, але це музика нашого виживання, нашого життя», – прокоментувала режисерка Одеської національної опери Оксана Тараненко.

Премію International Opera Awards заснував британець Гаррі Хайман у 2012 році. Вона створена для того, щоб підвищувати авторитет опери серед інших видів мистецтва, а також збирає кошти для надання стипендій оперним початківцям. Переможців визначають щороку приблизно у 20 категоріях.

Львівський національний академічний театр опери та балету названий на честь Соломії Крушельницької. Його почали будувати в 1897 році за проєктом Зиґмунта Ґорґолевського, а відкрили в 1900 році.

Одеський національний академічний театр опери і балету – це найстаріший оперний театр України. Його звели в 1887 році за проектами архітекторів Фердинанда Фельмера і Германа Гельмера в стилі віденського бароко. Глядацький зал виконаний у стилі пізнього французького рококо.

У Львові затвердили точки продажу хліба під час надзвичайних ситуацій

У разі надзвичайної ситуації у всіх районах Львова будуть місця, де можна буде купити хлібобулочні вироби. Перелік таких місць затвердив виконавчий комітет Львівської міської ради на засіданні 29 листопада, передає zaxid.net.

«Відповідне рішення пропрацьоване із виробниками хлібобулочних виробів, зокрема із концерном “Хлібпром”», – пояснила директорка департаменту економічного розвитку Ірина Кулинич.

Зокрема, хліб за будь-яких обставин можна буде придбати за такими адресами:

Галицький район

  • вул. Волоська (біля ринку «Стрийський»)
  • вул. В. Кубійовича, 33 (біля приміщення ЛКП)
  • вул. Шпитальна, 1 (біля ТЦ «Магнус»)
  • пл. Соборна, 16 (біля ринку «Галицький»)
  • Залізничний район
  • вул. Білогорща (біля Народного дому)
  • вул. І. Виговського, 67 (навпроти ТЦ «Південний»)
  • вул. Городоцька, 319 (біля храму Христового Воскресіння)
  • вул. Любінська, 96 (біля Будинку меблів)
  • вул. Широка, 66 (біля ринку)

Личаківський район

  • вул. Тракт Глинянський, 163 (біля супермаркету «Рукавичка»)
  • вул. Пасічна (кінцева зупинка трамвая No 2)
  • вул. Пасічна – вул. Лисеницька (біля церкви Різдва Івана Хрестителя)
  • вул. Солодова, 4 (біля Винниківського ринку)
  • вул. Старознесенська, 194 (біля магазину)
  • вул. Тершаковців, 3 (біля церкви Святої Трійці)

Сихівський район

  • вул. Дністерська, 1 (біля ринку «Дністерський»)
  • вул. Панаса Мирного (біля кафе «Зелений клен»)
  • вул. Сихівська, 16 (перед ТЦ «Іскра»)
  • вул. Стрийська, 57 (біля ринку «Підземний»)
  • просп. Червоної Калини, 36 (перед ТЦ «Шувар»)
  • просп. Червоної Калини, 109 (перед ТЦ «Зубра-Центр»)

Франківський район

  • вул. Княгині Ольги, 112 (біля ринку «Провесінь»)
  • вул. Академіка А. Сахарова, 19
  • вул. Тролейбусна (біля тролейбусного депо)
  • вул. Генерала Т. Чупринки (біля Франківської районної адміністрації)
  • перехрестя вул. Кульпарківської – вул. Л. Перфецького (біля АЗС)
  • перехрестя вул. Наукової – вул. І. Пулюя
  • пл. Липнева

Шевченківський район

  • вул. І. Величковського, 8
  • вул. Б. Грінченка, 4 (біля ринку «Збоїщанський»)
  • вул. Гетьмана І. Мазепи, 11 (біля ринку «Тополя»)
  • вул. Б. Хмельницького, 52 (біля Львівського професійного ліцею побутового обслуговування)
  • вул. Т. Шевченка, 60
  • вул. Т. Шевченка, 358 (біля ТЦ «Сільпо»)
  • просп. В. Чорновола (біля ТЦ «Арсен»)