Категорія: Війна

Традиційні новорічні святкування стали б містам Польщі у значно більші суми, аніж було зазвичай.

Польські міста масово відмовляються від різдвяно-новорічних гулянь і святкової ілюмінації через високі ціни на електроенергію.

Про це пише видання Yavp.pl, пише ТСН.

Очікується, що через кризу ціни на електроенергію для польських міст на 2023 рік зростуть утричі, а то й у п’ять разів. Попередньо, на традиційні новорічні гуляння довелося б витратити з бюджету додаткові сотні мільйонів злотих.

Там вирішили, що через серйозне здорожчання електроенергії не можуть собі дозволити такі витрати.

Так, у польській столиці Варшаві оголосили, що новорічний концерт, який традиційно влаштовували до свят просто неба, цього року не відбудеться. Місто пояснює рішення економією грошей й електроенергії.

Святкового новорічного концерту не буде і на головній площі Кракова. Його організація в минулі роки вартувала від 1,3 млн злотих до 1,5 млн злотих. Цього року сума була б значно більшою.

У Вроцлаві суттєво поменшає святкової ілюмінації. Тепер вона буде лише на Ринковій площі. Місто теж відмовилося від кількох традиційних фестивалів та інших заходів, зазвичай відбувалися у святковий період.

У Ґданську також долучилися до такої ініціативи, щоб заощадити близько пів мільйона злотих. Також у Поморському місті цього року зменшили кількість різдвяно-новорічної ілюмінації.

У Гдині, яка разом із Ґданськом належить до Труймяста, взагалі відмовилися від різдвяного ярмарку.

Аналогічні рішення із скасування концертів до новорічних свят ухвалили й у інших польських містах, зокрема, у Познані, Щецині, Ополю, Білостоці, Кельце, Ольштині та Любліні.

Нагадаємо, польський експерт Якуб Віх заявив, що цієї зими його країні може загрожувати не лише відключення світла, а й опалення. Ризик зростає через застарілу енергосистему та небезпеку російської помсти за нафтове ембарго.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв, що для підтримки Польщі протягом цієї осені й зими, він доручив прискорити реконструкцію лінії електропередачі від Хмельницької АЕС до польського міста Жешува.

Американське видання Politico визнало президента Володимира Зеленського найвпливовішою людиною в Європі.

Про це повідомляється на сайті видання, пише Суспільне.

“Європа змінюється. Континент переглядає свої стратегічні відносини, серйозно ставиться до оборони, переосмислює політику у сфері торгівлі, приєднання та енергетичної безпеки. У широкому сенсі це — переосмислення того, що означає бути європейцем, і багато в чому завдяки українському коміку, який став президентом”, — зазначають журналісти.

Видання зазначає, що Україна не вперше зазнає нападу з боку Росії, однак до останньої агресії російського президента Володимира Путіна решта Європи мало що робила.

“Причина, з якої цього разу все по-іншому, полягає у Володимирі Зеленському, фігурі, якій Європа не тільки довіряє, а й захоплюється нею й слідує за нею — на відміну від попередніх президентів України”, — йдеться у публікації.

Журналісти звертають увагу на те, що європейські лідери, які перемогли на виборах у своїх країнах прагнуть якнайшвидше відвідати Київ, щоб сфотографуватись з президентом України. При цьому Зеленський також зміг переконати решту Європи в тому, що її майбутнє пов’язане з Україною — у що мало хто вірив до лютневого вторгнення Росії.

“Його комунікативні навички були ключовими. Його риторика різко описує недоброзичливість російського режиму, проти якого він бореться, розсіюючи більшу частину віри Європи — особливо в Берліні та Парижі — у те, що Москва може бути партнером”, — зазначається в дописі.

При цьому вміле використання Зеленським соціальних мереж, традиційних засобів масової інформації та західних культурних інститутів інтуїтивним чином перенесло війну на Захід, переконавши лідерів та громадськість у тому, що його битва — це їхня боротьба, вважають журналісти.

Раніше повідомлялось, що президент Володимир Зеленський і Дух України стали “людиною 2022 року” за версією журналу Time. Журнал вийшов з обкладинкою з портретом українського президента і заголовком “Людина року: Володимир Зеленський і Дух України”.

Майже половина працевлаштованих біженців у Польщі та Німеччині хочуть залишитись у цих країнах і після війни. В Україну планує повернутись кожен четвертий. Про це йдеться у результатах дослідження Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, передає НВ.

Майже половина (48%) біженців з України, які працюють у Німеччині та Польщі, мають намір залишитися в цих країнах щонайменше на рік після завершення війни.

При цьому кожен четвертий респондент хоче повернутися до України.

На думку авторів дослідження, такий високий відсоток респондентів, які хочуть залишитися в країнах Євросоюзу, може бути пов’язаний із тим, що вони обрали Польщу та Німеччину як країни, де є можливість знайти стабільну роботу.

Як показало дослідження, середній вік українських біженців, які працюють у Німеччині – 37 років, у Польщі – 39 років.

Більше половини респондентів мають вищу та незакінчену вищу освіту, а майже кожен п’ятий декларує досвід роботи за кордоном, здобутий до початку повномасштабного вторгнення.

53% працевлаштованих біженців у Німеччині підтверджують знання англійської принаймні на комунікативному рівні. Серед біженців, працевлаштованих у Польщі, знання англійської заявляє кожен третій респондент.

Крім того, більше половини респондентів, які мешкають у Польщі та Німеччині, вже вивчають мови країн свого притулку.

Крім того, близько 1/5 респондентів в обох країнах визнають, що підвищують свою професійну кваліфікацію через курси та навчання, а понад 40% респондентів заявляють про готовність підвищувати свої навички у майбутньому.

На думку авторів дослідження, це свідчить про високий професійний потенціал біженців, які готові скористатися різними формами професійного розвитку.

Зазначається, що більшість українських біженців у Європі влаштувалися на роботу у готельному та ресторанному бізнесі, торгівлі, а також у простій фізичній роботі. До початку повномасштабної війни в Україні вони найчастіше працювали висококваліфікованими фахівцями у сфері обслуговування та торгівлі, вчителями та менеджерами.

Працевлаштовані біженці в Німеччині заробляють у середньому 1467 євро на місяць, а в Польщі – 541 євро.

Працевлаштовані біженці в Німеччині отримують найбільші зарплати у логістиці та транспортній сфері, адміністративно-офісній роботі та освітній галузі, а у Польщі — у торгівлі та промисловому виробництві.