Категорія: Війна

У четвертому, найбільшому у Львові, модульному містечку вже проживає близько 750 українців, які знайшли прихисток у нашому місті, рятуючись від війни. Сьогодні мешканців містечка відвідав міський голова Львова Андрій Садовий, інформує пресслужба ЛМР.

Так, четверте модульне містечко є найбільшим з усіх у Львові. Його облаштували на Сихові, поблизу вже існуючого містечка для переселенців «Маріяполіс», у межах співпраці Міністерства розвитку громад і територій України і польського уряду, а також за підтримки Фундації Міжнародної Солідарності.

Оскільки модулі у четвертому містечку більш адаптовані саме до проживання у зимовий період, сюди переселяються мешканці з інших трьох містечок. Натомість тимчасове житло на території Стрийського парку, вул. Пулюя та «Маріяполіс» тимчасово «законсервували».

«Це містечко ми побудували спеціально для зими та морозів. Тут люди достатньо комфортно проживають. Ми тут маємо вибудованих орієнтовно 1400 місць, більша частина з яких – заповнена.

Попередні три містечка – більш літній варіант, який складно застосовувати взимку. Але ми їх не демонтовуємо, тому матимемо резерв. Наразі вони будуть «законсервовані».

Хочу подякувати нашим польським друзям за підтримку та допомогу. Разом нам вдалось зробити все якісно та комфортно для мешканців. Тепер тут присутнє відчуття тепла у прямому та переносному сенсах», – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.

Загалом на ділянці розміщено 8 двоповерхових будинків, кожен з яких складається із 80 модулів. Так, першочергово місто облаштовано благоустрій навколо шести будинків. Натомість найближчим часом також буде облаштовано благоустрій біля ще двох будинків, що встановлені за сприяння Фундації Міжнародної Солідарності.

До того ж, на території містечка вже встановили вуличні меблі, а навесні висадять дерева та засіють газони.

Для повноцінного функціонування тимчасового житла, працівники ЛМКП «Львівводоканал» проклали понад 2 500 м водопровідних і каналізаційних труб та облаштували насосну станцію підкачки, а ЛКП «Львівсвітло» підвело електроенергію.

«Це доволі глобальний проєкт, адже це перше таке двоповерхове містечко у Львові. Ще два місяці тому ця територія була вільна, і ми її повністю підготували: від земляних робіт, до клінінгу містечок.

Основною перевагою цього містечка є те, що тут будиночки так званого коридорного типу. Люди, які живуть у модулях, виходять із кімнат не на вулицю, а у коридор, де краще зберігається тепло. Також санвузли тут не окремими блоками, а всередині. Також в приміщеннях є їдальні, де люди можуть приготувати собі їсти та попрати речі. До слова, ці місця загального користування будуть під’єднані до генераторів. Таким чином, навіть у разі відключення світла будуть місця, де буде тепло та можна приготувати їжу.

Дуже сподіваємось, що людям тут буде комфортно проживати і вони зможуть почуватись як вдома», – акцентував заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

«Люди проживають тут безкоштовно та місто забезпечує їх харчуванням. Зі свого боку, ми надаємо їм психологічну підтримку. Також в нас є соціальні працівники, юридичний супровід.

Побут люди собі облаштовують повністю самі: прибирання, прання, кухня, тощо», – додав Володимир Головатий, координатор модульних містечок у Львові.

Нагадаємо, навесні 2022 році у Львові розгорнули 3 модульні містечка: на вул. Стрийській, 15 (Стрийський парк); на вул. Пулюя (неподалік Технологічного фахового коледжу лісотехнічного університету) та на вул. І. Червоної Калини, 72 А (“Маріяполіс”). Також у Львові для вагітних переселенок збудували Центр матері і дитини «Незламні матусі».

У п’ятницю, 10 лютого, Львів попрощається ще з чотирма Героями. Андрій Копичин, Андрій Филипчук, Денис Яковлєв, Сергій Золотарьов захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону Андрія Копичина та Андрія Филипчука розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

Чин похорону Дениса Яковлєва та Сергія Золотарьова розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.

1. Сергій Золотарьов (22.12.1980-03.12.2022) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №77 з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Закінчив Професійно-технічне училище №53 міста Львова.

Після завершення навчання проходив військову службу в Автономній Республіці Крим.

Протягом останнього періоду працював на Приватному підприємстві «Терра-Пак». Раніше обіймав посади у Товариствах з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф» та «Гал-клуб». Захоплювався автомобілями та рибальством.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Виконував бойові завдання на східному та південному напрямках.

У Сергія Золотарьова залишилися дружина, троє синів, батьки, сестра, теща та хрещена донька.

2. Андрій Копичин (10.06.1967-02.02.2023) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №51 імені Івана Франка Львівської міської ради. У 1985 році закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище». Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за напрямком «Інженерна механіка».

У мирний час працював у Публічному акціонерному товаристві «Львівський завод «Автонавантажувач» та у Товариствах з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс» і «ЕФЕ Бетон».

Із перших днів повномасштабного вторгнення вирішив стати на захист Батьківщини та вступив до лав 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.

У Андрія Копичина залишилися мама, дружина, син із родиною, донька, хрещені діти та племінники.

3. Денис Яковлєв (09.08.1984-01.02.2023) Уродженець Горлівки Донецької області.

Навчався в Державному навчальному закладі «Ізюмський професійний аграрний ліцей». У 2016 році переїхав до Львова.

Проживаючи на Донеччині, займався фермерським господарством. Захоплювався футболом та творчістю Леонардо да Вінчі.

Активно підтримував Революцію Гідності, виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Брав участь у боях за Дебальцеве, Станицю Луганську та на Світлодарській дузі.

Із початком повномасштабного вторгнення боровся із державою-терористом у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Дениса Яковлєва залишилися дівчина, син та донька.

4. Андрій Филипчук («Сірий») (25.09.1989-2.02.2023) Народився у селі Хишевичі Львівської області в родині археолога Михайла Филипчука.

Навчався в Коропузькій загальноосвітній школі. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Протягом 2011-2014 років навчався в аспірантурі ЛНУ ім. І. Франка за спеціальністю «археологія».

У 2015 році обійняв посаду заступника директора з наукової роботи Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ». Археолог, історик, гід-екскурсовод по Львову та Пліснеську. Керівник Пліснеської археологічної експедиції (2016-2021 рр.), член ВГО «Спілка археологів України» та ГО «Підгірці-Шолом».

Автор понад 150-ти наукових та науково-популярних праць і монографій. Цікавився археологією та ранньою історією слов’ян, старожитностями Пліснеського археологічного комплексу. Активно досліджував та популяризував середньовічну історико-культурну спадщину України.

Із початком повномасштабного вторгнення без вагань став на захист Батьківщини. Боронив державу у лавах 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. На фронті опанував професії бойового медика та навідника СПГ-9 «Спис». Виконував бойові завдання у «найгарячіших» точках Луганщини та Донеччини. Залишався відданий своїм життєвим принципам: «Бог, Україна, сім’я».

В Андрія Филипчука залишилися дружина, маленький син та сестра.