Категорія: Війна

Опубліковано

На горі Парашка на Львівщині збудують прихисток для туристів

На горі Парашка, що розташована у національному парку «Сколівські Бескиди» на Львівщині, планують збудувати гірський прихисток для туристів. Проєкт присвячують загиблому на війні пластуну Тарасу Гаврилишину. Про це у коментарі Tvoemisto.tv зазначила громадська діячка та пластунка Юлія Гвоздович.

«Будівництво гірського прихистку на горі Парашка було останньою волею нашого колеги з куреня морського пластування «Пласту» Тараса Гаврилишина. Ми вже мали першу інформативну зустріч із органами місцевої влади, з обласною адміністрацією, щоб отримати дозвіл і зрозуміти, чи є обмеження. Також розмовляли із директора національного парку «Сколівські бескиди», тому що там є межі заповідника і потрібно було зрозуміти, чи там взагалі можна щось будувати», – зазначила вона.

Наразі нема плану реалізації проєкту, а для того, аби визначити локацію, потрібно, зачекати, коли зійде сніг.

«Через кілька тижнів ми визначимо точку. Це буде прихисток по типу гірської колиби, яка буде постійно відкритою, а не готель. Усі охочі зможуть її відвідати. Ми знаємо, що гора Парашка це дуже популярний маршрут і було багато випадків, коли люди замерзали на горі, бо не було де сховатися», – пояснила вона.

Фінансування прихистку на горі Парашка відбуватиметься коштами «Пласту», родини Тараса Гаврилишина та фандрейзингової компанії.

«Фінансування цього прихистку здійснюватиметься коштами Пласту, зокрема, наших куренів, сім’ї Тараса. Основну частину суми ми плануємо залучити через фандрейзингову компанію, яка стартуватиме на початку травня. Крім того, плануємо перший етап робіт завершити до дати загибелі Тараса – 1 листопада», – зазначила Юлія Гвоздович.

Опубліковано

У Львові попрощаються з чотирма захисниками України

Сьогодні, 2 березня, у Львові попрощаються з чотирма захисниками Ігорем Сачинським, Роландом Хараішвілі, Сергієм Саушкіним та Юрієм Очкусем. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради, пише Суспільне.

Юрій Очкусь народився у Львові. Після закінчення школи чоловік працював у приватному підприємстві. Із початком агресії Росії став на захист України та увійшов до лав “Правого сектора”. У 2015 році підписав контракт із ЗСУ. Військовий боронив країну в складі 54 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.

За особисту відвагу Юрія Очкуся нагородили численними відзнаками. Зокрема, нагрудним “Знаком пошани” Міністерства оборони України та орденом “За мужність” III ступеня.Чоловік загинув 25 лютого. Йому був 31 рік. В Юрія Очкуся залишилися батьки, дружина, син, дві доньки, брат та дві сестри.

Чин похорону захисника розпочнеться о 14:00. О 14:30 пройде міська церемонія прощання на площі Ринок.

Роланд Хараішвілі — уродженець міста Руставі в Грузії. У дитинстві разом з батьками він переїхав з Грузії у Горлівку на Донеччині. Згодом чоловік закінчив Донецький національний університет імені Василя Стуса.

Із початком агресії РФ чоловік переїхав до Запоріжжя. Невдовзі — до Львова. Працював у приватному акціонерному товаристві. Захоплювався спортом та новітніми технологіями.

Після початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну. Захисник боронив Україну в лавах 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Роланд Хараішвілі загинув 20 лютого у віці 36 років. У нього залишилася вагітна дружина, батьки та брат.

Сергій Саушкін родом зі Львова. Чоловік здобув професійно-технічну освіту, згодом вступив до Української академії друкарства. У вільний час захоплювався комп’ютерними технологіями.

Із початком повномасштабного вторгнення Сергій став на захист України. Боровся із росіянами на східному напрямку у лавах 46 окремої десантно-штурмової бригади. Сергій Саушкін загинув 22 лютого. Йому було 37 років. У військового залишилася мама.

Ігор Сачинський також народився у Львові. Закінчив Середнє професійно-технічне училище №50. Згодом здобував юридичну освіту у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля у Феодосії в Криму. Після завершення навчання чоловік проходив військову службу в Харкові.

Впродовж п’яти останніх років Ігор Сачинський працював у Польщі. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну та став до лав 125 окремої бригади територіальної оборони. Боровся із військами РФ на східному напрямку. Під час виконання бойових завдань тричі отримував поранення, проте повертався на фронт.

Ігор Сачинський загинув 23 лютого у віці 47 років. У нього залишилася мама і брат.

Чин похорону Ігоря Сачинського, Сергія Саушкіна та Роланда Хараішвілі розпочнеться об 11:00. За пів години відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Опубліковано

Міноборони Британії: Погода може дати перевагу українцям у боях за Бахмут

Міноборони Великої Британії передбачає погіршення умов для пересування по місцевості у районі Бахмута, що ймовірно може дати перевагу українським захисникам.

Про це йдеться у розвідувальному огляді британського Міноборони в четвер, повідомляє “Європейська правда”.

У той час як українські війська продовжують обороняти Бахмут, йдеться у зведенні, підвищення температури призведе до багнистих умов та бездоріжжя, що обмежує пересування по пересіченій місцевості.

Погане пересування по пересіченій місцевості зазвичай дає певну військову перевагу силам, що обороняються, наголошує британське відомство.

Денна температура ґрунту в цьому районі підвищилася і зараз значно перевищує температуру замерзання. Як і з середини лютого 2023 року, нічні заморозки та денні відлиги залишаються ймовірними до наступного тижня.

Однак прогнозоване потепління навесні призведе до подальшого зниження умов пересування по місцевості.

“Майже напевно, що наприкінці березня, після останньої відлиги, пересування по місцевості буде найгіршим. Це додасть додаткових труднощів наземним операціям і ускладнить пересування важкої бронетехніки по бездоріжжю, особливо по розпушеному ґрунту на Бахмутському напрямку”, – йдеться у британському огляді.

У лютому голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі спрогнозував, що українські сили не відступатимуть з Бахмута.

Опубліковано

У ЗСУ оприлюднили розміри зарплат військових 2023 року: таблиця

Зарплати військовослужбовців цього року зробили диференційованими. Тепер розмір виплат безпосередньо залежить від участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань та в бойових діях.

Про це в середу, 1 березня, повідомили у пресслужбі командування Сухопутних військ, опублікувавши зведені таблиці про середній рівень грошового забезпечення, пише ТСН.

Інформація подана про Сухопутні війська, Десантно-штурмові війська, морську піхоту, гірсько-штурмові підрозділи та Сили спецоперацій.

Для кращого розуміння змін в опублікованих таблицях вказують, як нараховувалися виплати раніше (2022 року) та як це буде відбуватися після 1 лютого 2023 року.

Зокрема, стрілець у Сухопутних військах, який перебував у тилу, торік отримував трохи більш ніж 40 000 грн. Цього року його платня зменшиться майже вдвічі до 20 500 грн. У разі участі в бойових діях він отримував 113 000 грн. Тепер під час участі у боях він отримуватиме більше – 120 500 грн, а під час виконання бойових (спеціальних) завдань – 50 500 грн.

Найбільше грошове забезпечення передбачене для бійців Сил спеціальних операцій, за ними йдуть десантники, морпіхи, військові гірсько-штурмових підрозділів.

Опубліковано

Внаслідок влучання ракети в будинок у Запоріжжі загинули три людини

У Запоріжжі через ракетний обстріл житлового будинку в ніч проти 2 березня, за попередніми даними, загинули три людини.

Про це повідомив секретар Запорізької міської адміністрації Анатолій Куртєв.

“Всі відповідні служби працюють. Вже розгорнуті пункти допомоги ДСНС, Національної поліції, міської ради та соціального захисту, комунальними автобусами відбувається евакуація постараждалих людей”, – зазначив він.

Під завалами ще є люди. Повну інформація про наслідки атаки загарбників встановлюють.

Опубліковано

Суддя з Дніпра отримала 10 років тюрми за хабар в 30 тисяч доларів

Вищий антикорупційний суд засудив до 10 років позбавлення волі колишню суддю Кіровського районного суду міста Дніпра, яка вимагала хабар 30 тисяч доларів, повідомляють САП, НАБУ, ГО “ЦПК”.

“Вищий антикорупційний суд оголосив вирок, яким визнав колишню суддю Кіровського районного суду міста Дніпра винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 354, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме вимаганні та отриманні неправомірної вигоди у розмірі 30 тисяч доларів США”.

За інформацією громадської організації “Центр протидії корупції” йдеться про колишню суддю Кіровського суду міста Дніпра Наталію Овчаренко. Вона також зловживала впливом, а також підбурювала працівників медичної сфери до видачі недостовірних листків непрацездатності. ЇЇ також позбавили права обіймати посади в судах, правоохоронних органах та адвокатурі строком на 3 роки та з конфіскацією усього належного її майна.

Дослівно ЦПК: “За даними слідства, судді Кіровського суду Дніпра Овчаренко і Ходасевич, вимагаючи 30 тисяч доларів, отримали частину хабаря в 16 тисяч доларів за ухвалення потрібного рішення у кримінальній справі. Після цього їх було затримано “на гарячому”.

Опубліковано

Історії з фронту: Олег втратив око, але повернувся у свій підрозділ захищати Україну

Артилерист 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Олег знищував російські вертольоти, прикрив собою начальника зв’язку, втратив праве око та повернувся воювати у свій підрозділ.

Він – командир взводу, старший офіцер на батареї. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Зараз керує розрахунком – знищенням ворожих цілей. Скромний, дисциплінований та усміхнений військовий працює по окупантах із причіпної гаубиці Д-30 калібру 122-м. Каже, що травма не заважає йому нести службу, бо головне у його роботі – працювати мізками.

«За останній час ми працювали по живій силі – багато росіян поранили та вбили, а також уразили два міномети, знищили їх окопи та бліндажі. Тиждень тому ми випустили 130 снарядів за три доби. Ми майже не спали, бо окупанти зараз лізуть, як м’ясо, без техніки, маленькими групами, переважно вночі», – розповідає про вогневу роботу десантник.

Повномасштабна війна дістала його поблизу Миколаєва. 26 лютого він з побратимами прийняв свій перший бій – у 60 метрах були російські танки. Невдовзі військовослужбовці 80-ї бригади прорвалися до Вознесенська та зайняли вогневу позицію для ураження сил противника. А далі Олег, на той час вже командир взводу, отримав наказ – знищувати російські вертольоти з повітря та прикривати бригадну артилерійську групу.

«Я взяв з собою побратимів, які вміють користуватися «Іглою» та мають досвід збиття вертольотів. Ми зайняли позицію на 4-му поверсі багатоповерхівки. Я працював напряму з командиром артилерійської бригади. Він до мене зателефонував і каже, що до нас летять чотири вертольоти МІ-8 та два КА-52. Потрібно знищити за будь-яких обставин!» Я прийняв. У мого розрахунку було дві «Ігли» та два «Перуна». Ми знищили два КА-52. З МІ-8 почав висаджуватись десант. По нас стріляли касетними боєприпасами, які заборонені міжнародним гуманітарним правом. Я намагався з усіх сил врятувати своїх хлопців», – розповідає військовий.

Олег поділився історією свого поранення. У той момент разом з ним на позиції був старший лейтенант, начальник зв’язку, який не хотів тікати. Олег подумав про дітей цього чоловіка, адже у самого поки сім’ї немає. Тоді прикрив начальника собою та прийняв на себе весь удар касетним боєприпасом. Військовий отримав 5 осколкових поранень. Через тиждень він прокинувся в Одесі від слів: «Олеже, вставай! Треба знову починати ходити».

Першочергово військовий зателефонував до начальника штабу зі словами: «Заберіть мене назад». Після реабілітації десантник повернувся до виконання бойових завдань у складі своєї бригади. Невдовзі батарея Олега дуже добре відпрацювала під час Ізюмської операції: знищила колону ворожих самохідних установок 2С3, затрофеїла гармати 2С19 та «Урал-4320».

Служба зв’язків з громадськістю 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Опубліковано

Львівська ОВА приховує інформацію про осіб, що виїхали з країни за системою “Шлях” – ЗМІ

Днями голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький опублікував колонку на “Українській правді” під заголовком “Що не так із системою “Шлях”?”. А я хочу його запитати: що не так із Львівською обласною військовою адміністрацією?

Ймовірно, колонка пана Козицького і є його публічною відповіддю на розслідування, опубліковане на сайті “Наші гроші. Львів“. У ньому йдеться про регулярне використання системи “Шлях” для втечі ухилянтів від призову за кордон, у тому числі, за мовчазної, а ймовірно, і свідомої згоди посадовців Львівської ОВА.

Я абсолютно погоджуюсь з вами, пане Козицький, що держслужбовцям, які за хабарі сприяли потраплянню в систему “Шлях”, “не місце у владних коридорах”. Але що ви зробили, аби завадити таким корупційним діям службовців?

Попри нарікання на недосконале законодавство і “завалену” зверненнями Львівську ОВА, ви та ваші підлеглі чомусь старанно приховують від журналістів та громадськості інформацію про те, кому і на підставі яких звернень дозволили виїзд з України під час війни.

В ефірі “Суспільне Львів” ви розповіли, що із 50 тисяч військовозобов’язаних, яких за минулий рік зареєстрували в системі “Шлях” по всій країні, близько 22-х тисяч внесла Львівська ОВА. Ймовірно, саме Львівщина стала всеукраїнським хабом із вписування імен волонтерів і псевдоволонтерів до цієї бази.

Протягом тривалого часу наша редакція намагається отримати хоча б дещицю цієї суспільно важливої інформації, аби з’ясувати, кому було дозволено виїзд за кордон, на підставі яких звернень, а хто обдурив систему чи зайшов з нею у злочинну змову і ганебно втік.

Ця інформація однозначно становить суспільний інтерес. І якщо, для прикладу, наші колеги із Закарпатської та Миколаївської областей змогли отримати прізвища та імена водіїв-волонтерів, і назви організацій, які звертались, то у Львівській ОВА ці дані бережуть як зіницю ока.

У відповідь на один із наших запитів про списки осіб у системі “Шлях” Львівська ОВА виставила рахунок на 4229 грн і 98 копійок за “відшкодування витрат на виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування“. І це при тому, що в ОВА вже давно працює електронний документообіг, і всі ці документи є в електронному вигляді.

Такий “креативний” підхід доступу до публічної інформації у Львівській ОВА пояснили так: “це оплата за опрацювання і оцифрування в новому вигляді“. Справа в тому, що після оплати наша редакція змогла б отримати документи – але без жодних імен.

А от на останній запит журналістів “Наші гроші. Львів”: “…надайте хоча б накази та імена тих, хто, за вашими даними, втік і не повернувся “, прийшла ще більш зухвала відповідь – кілька десятків наказів, але без переліку “втікачів”, які вказані у додатках, бо: “Додатки до відповідних наказів складаються з персональних даних водіїв (прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорту для виїзду за кордон, дата народження, тощо), відтак не можуть бути наданими“, – ось така “відкритість”.

Певно, у військово-цивільній адміністрації не знають, що обмеженню доступу підлягає окрема інформація, а не документ.

Будь ласка, закривайте дати народження, номери паспортів, але ім’я водія саме по собі не дає змогу точно ідентифікувати особу, а, тим більше, яка таємниця у назвах фондів чи організацій-заявників? Яку загрозу несе оприлюднення цієї інформації обороноздатності України?

Із відповіді я дізналась хіба один цікавий факт. Право виїзду за межі України Львівська ВЦА скасувала для 234 людей. Це чоловіки, які не повернулись протягом дозволених 30 днів. І це лише ті люди, про яких офіційно стало відомо адміністрації. А про скількох ще невідомо? От, наприклад, за “дозволами”, наданими Полтавською ВЦА не повернулось 15% осіб.

За прикладом Максима Козицького, який публічно у своїй колонці звернувся до Кабміну, я, як журналістка, теж публічно звертаюся до нього, аби вирішити всі вказані проблеми:

  • запровадити дотримання законодавства всіма посадовцями Львівської ВЦА щодо надання публічної інформації;
  • оприлюднити імена військовозобов’язаних чоловіків, яких внесла до системи “Шлях” Львівська ОВА, і які виїхали та не повернулись в Україну, а також назви організацій-заявників, які клопотали про виїзд цих чоловіків;
  • провести перевірку і повідомити громадськості причини, чому реальні волонтери не змогли отримати дозвіл на виїзд, натомість ухилянти змогли отримати такий дозвіл безперешкодно;
  • оприлюднити імена всіх членів комісії з питань виїзду за межі України водіїв в умовах воєнного стану;
  • запровадити “чорний список” організацій-заявників та систему перевірки інформації про водіїв.

“Якщо ці всі питання не будуть вирішені негайно, то суспільний резонанс лише посилюватиметься і напряму підриватиме довіру до державних інституцій. А це, своєю чергою, негативно впливатиме на моральний дух українців в умовах війни“, – так ви закінчили свою колонку.

Я знову погоджуюсь з вами, пане Козицький. То коли цього очікувати від вас і Львівської ОВА? Чи просто “нема повноважень”?

Олександра Губицька / Наші гроші. Львів

Опубліковано

Головний військовий комісар Львівщини: «На передову без відповідних навичок нікого не відправляють»

Головний військовий комісар Львівщини Олександр Тіщенко розповів Львівському порталу про вручення повісток та шлях мобілізованого від повістки до лав ЗСУ.

«Сьогодні територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, що у народі більше відомі як військкомати, чомусь нав’язують образ каральних органів. Довкола ТЦК зосереджується суцільний негатив, що лише шкодить нашій державі і грає на руку ворогові… На жаль, ми маємо багато надуманого страху і негативу навіть від тих людей, які мають законне право на відтермінування від служби за важливими життєвими обставинами.

На початку повномасштабної війни ми мали тисячі добровольців, які стали на захист України. І якби не робота територіальних центрів комплектування, невідомо, де сьогодні б була лінія фронту, де б точилися активні воєнні дії.

Законодавством України не прописано умов вручення повісток. Її можуть принести додому, на роботу, видати на блокпості чи навіть на відпочинку. Так нещодавно ми вручали повістки на гірськолижному курорті у Славському. І нічого протизаконного чи страшного у цьому немає.

Ми маємо розуміти, що при оголошенні мобілізації під час воєнного стану громадянський обов’язок кожного – самостійно прийти до військового комісаріату, не очікуючи повістки…

Повістки призначені передовсім для того, аби зорієнтувати військовозобов’язаного, до якої частини йому необхідно прибути, в який день та на котру годину. Для обліку громадян до територіальних центрів комплектування необхідно приходити без повісток. Це прописано у законодавстві України «Про військовий обов’язок і військову службу»…

Якщо людина проходила службу, то у військовому квитку вже прописано її військово-облікову спеціальність. Громадян, які мають військовий досвід впродовж останніх п’яти років, на пряму скеровують до військових частин. Тих, хто не служив або перебував у війську понад п’ять років тому, відправляють на місяць до навчальних центрів.

Коли мобілізований вже безпосередньо потрапляє до військової частини, командир проводить із ними бойове залагодження у постійному місці її дислокації. І лише тоді мобілізовані приступають до захисту держави. Відразу на передову без відповідних навичок нікого не відправляють. Це може бути винятком, коли люди мали реальний військовий досвід за останніх п’ять років і були звільнені в запас».

Опубліковано

За два дні по Україні було близько 30 зібрань молоді з руху “ПВК Редан”

Поліція заблокувала в соцмережах 18 каналів та груп, які були створені для “розкручування” молодіжного руху “ПВК Редан” в Україні, про це ідеться в повідомленні Національної поліції.

За словами начальника управління ювенальної превенції Національної поліції Василя Богдана, головною метою організаторів цих груп є “провокування конфліктів і масових бійок між підлітками”.

Загалом за даними поліції протягом двох днів у різних регіонах України відбулося близько 30 зібрань молоді. За словами Богдана, до управлінь та відділів поліції запросили понад 700 осіб. Більшість із них – це неповнолітні.

Ювенальні поліцейські проводять профілактичні заходи із підлітками та їхніми батьками. Оперативні служби разом із Кіберполіцією встановлюють джерела фінансування та адміністраторів цих інформаційних каналів, заявили в поліції.

Нагадаємо, 27 лютого у Києві, Харкові, Львові, Житомирі та Івано-Франківську підлітки, які відносять себе до російської субкультури “ПВК Редан”, збирались для масових бійок.