На Херсоншині відбулась деокупація міста Нова Каховка, про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ у Facebook.
Деталі: Повідомляється, що станом на 22 березня “всі підрозділи армії окупанта, які були розміщені в населеному пункті Нова Каховка Херсонської області, залишили місто”.
За даними штабу, цьому передував обхід найближчих помешкань місцевого населення з метою наживи. Окупанти “конфісковували” у цивільного населення у великих кількостях побутову та електронну техніку, коштовності, елементи одягу та мобільні телефони.
Також відомо, що в низці населених пунктів тимчасово захопленої лівобережної Херсонщини загарбники почали пошуки громадян з проукраїнскою позицією. Для цього вони використовують списки учасників АТО, військових пенсіонерів та тих осіб, які проходили службу в правоохоронних органах України.
У Генштабі додали також, що на Херсонському та Запорізькому напрямках противник зараз веде обороні дії.
Вранці у четвер, 23 березня, 28-річний чоловік під виглядом поліцейського вкрав скриньку для пожертв на лікування військових ЗСУ з ТРЦ Victoria Gardens у Львові. Злодія затримала поліція за допомогою охорони ТРЦ.
Як вказано у повідомленні Нацполіції Львівщини, вранці 23 березня у ТРЦ на вул. Кульпарківській прийшов 28-річний чоловік, одягнений у куртку працівника поліції, представився охоронцям співробітником поліції та забрав скриньку для пожертв на лікування військових ЗСУ. На вул. Кульпарківській розташований ТРЦ Victoria Gardens, судячи з фото поліції, затримання відбулось поруч із цим ТРЦ.
Чоловік вийшов з ТРЦ та забрав скриньку для пожертв. Його переслідували охоронці ТРЦ, які повідомили про цей випадок поліцію. Орієнтування на злодія отримали співробітники усіх підрозділів поліції. Невдовзі патрульні затримали його на вул. Науковій.
Особу втікача встановлено – ним виявився 28-річний мешканець Луганської області, який тимчасово проживає у Львові. Скринька з пожертвами залишилась неушкодженою.
За фактом відкрили кримінальне провадження за ч.4 ст.186 (Грабіж) ККУ. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Також вирішується питання щодо відкриття кримінального провадження за фактом самовільного присвоєння зловмисником владних повноважень.
російські окупанти втрачають значні сили у місті Бахмут на Донеччині, ворог видихається і ЗСУ зовсім скоро цим скористаються, заявив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський.
“Агресор не полишає надії за будь-яку ціну взяти Бахмут, не дивлячись на втрати ані в живій силі, ані в техніці.
Основними силами рф на цьому напрямку є представники ПВК “Вагнер”. Не шкодуючи нічого вони втрачають значні сили та видихаються. Зовсім скоро ми скористаємось цією нагодою, як свого часу робили це під Києвом, Харковом, Балаклією та Куп’янськом”.
Сирський зазначив, що українські воїни перебувають під безперервним вогнем артилерії та авіації противника, але при цьому демонструють “надлюдську стійкість, мужність та хоробрість”.
За його словами, “під безперервним вогнем артилерії, авіації противника наші воїни на фронті демонструють надлюдську стійкість, мужність та хоробрість. Зокрема підрозділи 93-ї, 10-ї, 57-ї та 5-ї бригад, котрі зараз боронять нашу Батьківщину на сході країни”.
У Львівській області вирішили призупинять роботу “Пунктів незламності”. Рішення ухвалила обласна комісія з питань ТЕБ і НС через потепління. Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.
За словами першого заступника начальника Львівської ОВА Андрія Годика, через покращення погодних умов “Пункти незламності” переведуть у так званий “режим спання”. За необхідності, вони відновлять роботу у тих громадах, де буде потреба.
Пункти розпочали розгортали на Львівщині 23 листопада після чергового масованого ракетного удару по території України. Росіяни влучили по підстанції на території області. Без світла залишились понад 1,5 млнлюдей.
Журналісти “Української Правди” спостерігали за тим, як львівські десантники з 80 окремої десантно-штурмової бригади тримають дорогу “Бахмут-Костянтинівка” й відсувають росіян.
“Давай, Рома, відправляй!” – чути позаду невеликої радянської гаубиці Д-30, дуло якої ледь визирає з посадки. Після цього в повітрі лунають два величезні вибухи – з гаубиці почергово вилітають два 122-міліметрові снаряди.
Від першого обидвоє журналістів УП, які навприсядки знімають роботу розрахунку, падають на землю. Ми сіли занадто близько.
За кілька секунд після другого “виходу” військові вже накидають маскувальні сітки та гілки на установку. Вона працює зі стаціонарної, незмінної позиції, тож питання маскування тут більш ніж принципове.
Далі – швидка пробіжка в броні до укриття.
– Нашою ціллю був ворожий міномет, – пояснює УП уже в підвалі артилерист на ім’я Павло. – Станція засікла його виходи, передала нам, і от ми відпрацювали.
Роман, Павло та інші члени розрахунку Д-30 – військовослужбовці 80-ої окремої десантно-штурмової бригади (місце базування – Львів), яка наразі працює на Бахмутському напрямку.
Тут підрозділ уже втретє. Цього разу має непросте завдання – не дати росіянам дійти до стратегічної траси “Костянтинівка – Бахмут” і спробувати відсунути їх на південь, повертаючи раніше втрачені позиції.
“Костянтинівка – Бахмут” – це широка асфальтована дорога, яка впродовж багатьох місяців битви за Бахмут слугувала головною трасою постачання для українських військових та евакуації цивільних.
Вона впирається в “літачок” – нещодавно зруйнований пам’ятник МіГ-17 – на в’їзді в Бахмут, біля якого було зроблено сотні фото українських військових і волонтерів.
Утім, з лютого користуватися трасою “Костянтинівка – Бахмут”, особливо на деяких ділянках, небезпечно.
З траси постачання вона перетворилася на своєрідний рубіж – утримання цієї дороги українською армією не дає росіянам з півдня наблизитися до Часового Яру, по якому окупанти хочуть замкнути оточення Бахмута.
На момент зйомок цього відео, 12 березня, росіяни стояли приблизно за 2 кілометри від траси. 22 березня на найкоротшому відрізку, за даними УП, ця відстань складає вже менше 500 метрів. Ситуація динамічно змінюється в обидва боки.
Чим ближче до траси посуваються росіяни, тим більше дістається як Бахмуту, де йдуть інтенсивні вуличні бої, так і сусідній Костянтинівці – місту, де ще лишаються тисячі цивільних, працюють магазини та заправки.
– Як тримаємо (трасу – УП)? Хлопцями. Пораненими, вбитими, так і тримаємо, – описує журналістам УП оборону дороги “Костянтинівка – Бахмут” один із військовослужбовців 80-ої бригади, з яким ми їдемо на зйомки бойової піхоти по тій самій Костянтинівці.
Разом із товаришем, який керує автомобілем, вони воюють з 2014 року.
– Вартий Бахмут тих зусиль і тієї ціни? – запитуємо в нього.
– Розташування Бахмута того варте, там висоти, – долучається до розмови той самий товариш, що за кермом. – Ціна війни дуже висока.
– Це далеко не 2014 рік, – підтверджує його слова побратим.
– Демократія світу лежить у Європі на складах. От коли вони нам це передадуть…
Цією фразою військовослужбовець 80-ої бригади описує одну з головних проблем української оборони на Бахмутському напрямку – брак боєприпасів. 120-ті міни, 122-мм і 152-мм снаряди – вкотре за час повномасштабного вторгнення в дефіциті.
Водночас російська армія не шкодує снарядів навіть на цивільні об’єкти: поки ми записуємо піхотинців 80-ки у Костянтинівці, по місту з величезним свистом прилітають чотири снаряди.
Впродовж кількох днів “Українська правда” спостерігала за тим, як львівські десантники тримають дорогу “Бахмут – Костянтинівка”.
Ми зафіксували роботу артилеристів, які працюють з Д-30 та 2С1 “Гвоздикою”, поговорили зі “стугністами”, які полюють на поодинокі російські танки та БМП, і бойовими піхотинцями, які штурмують російські позиції з автоматами в руках.
А також записали тренування новобранців, які готувалися до свого першого в житті бойового виходу. Уся група повернулася з нього цілою.
У неділю, 19 березня, курсант другого курсу Львівського університету внутрішніх справ Дмитро Гульчук з Рівненщини застрелився під час добового наряду. У ДБР повідомляють, 18-річного юнака могли довести до самогубства. Наразі тривають слідчі дії, призначено низку експертиз. Батьки курсанта розповіли про навчання сина в університеті, останнє СМС та втрачену передсмертну записку, пише Суспільне.
Тіло 18-річного курсанта Львівського університету внутрішніх справ знайшли на території навчального закладу з вогнепальним пораненням в голову. Незадовго до цього він надіслав мамі останнє повідомлення.
“Мам, вибач за це, ти дійсно хороша мама, просто я дуже поганий син. Невдаха і слабак. Я тобі вдячний за все, бо ти реально багато зробила”, — читає мама курсанта Світлана Гульчук.
Світлана розповідає, син мріяв стати поліцейським.
“Він розказував, спочатку був в захопленні, що поступив. Сам поступав, ми нічим не допомагали, бо він вибрав цю професію, хотів стати поліцейським”, — каже мама загиблого.
Та вже під час навчання в університеті хлопець почав скаржитись батькам на тиск командира та керівництва вишу, каже тато хлопця Олег Гульчук:
“Зайшов старшина, він розказував, і каже: “Щось в мене сьогодні поганий настрій, так, ану давайте віджимайтесь всі!” І якшо не послухаються, то вже він наказував їх. Він просив багато раз, шо заберіть мене, бо тут нестерпно. Ми не думали… він така домашня дитина був, то ми вмовляли: потерпи, будеш мати освіту”.
Батьки юнака наголошують, їх син написав передсмертну записку. За їх словами, її бачили інші курсанти.
“Діти між собою писали, що записку бачили, але вона щезла. Хтось бачив заголовок, перші рядки: ви мені погрожували, ви добились свого. І розписав все, як було, всі прізвища, але ця записка зникла. А тепер кажуть, що записки не було. Записка все-таки була!” — каже мама Дмитра.
Як повідомила керівниця пресслужби Львівського університету внутрішніх справ Галина Лемішко, зараз у навчальному закладі триває службове розсідування. На цей час від виконання обов’язків відсторонили декана факультету №3 Степана Гнатюка.
“Зі свого боку ми також одразу розпочали службове розслідування і на час його проведення для забезпечення всебічності та об’єктивності керівника того факультету, де навчався загиблий було відсторонено від виконання обов’язків. І крім того було відсторонено курсантів командирів”, — каже Галина Лемішко.
Звинувачення керівництва у булінгу Галина Лемішко не прокоментувала. Також відмовилася повідомляти деталі, допоки не закінчиться досудове розслідування. Матеріали справи уже передали у Державне бюро розслідувань. Правоохоронці відкрили кримінальне впровадження одразу за двома статтями.
“На місце події виїжджала поліція, вона власне і відкрила кримінальне впровадження за статтею 115 — це самогубство. Однак, як згодом стало відомо з матеріалів досудового розслідування, до смерті можуть бути причетні сторонні особи, тому цю справу було передано до ДБР. Також розслідування буде проводитися за статтею 120 — доведення до самогубства. Зараз призначено низку експертиз, проводяться необхідні слідчі дії”, — каже речниця територіального управління Державного бюро розслідувань Тетяна Муравель.
Поховали Дмитра Гульчука у рідному селі Могиляни Рівненської області.
Президент України Володимир Зеленський у середу відвідав передові позиції Збройних сил України в Донецькій області, повідомляє пресслужба глави держави.
“Під час робочої поїздки в Донецьку область президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції українських військових на бахмутському напрямку. Глава держави заслухав доповіді про оперативну ситуацію та перебіг бойових дій на ділянці фронту”, – йдеться в повідомленні.
У ньому зазначається, що Зеленський також поспілкувався з військовослужбовцями, подякувавши їм за захист України, після чого вручив військовослужбовцям державні нагороди.
“Маю честь бути сьогодні тут, нагородити героїв. Дякую, що захищаєте державу, суверенітет, схід України”, – сказав Зеленський перед нагородженням.
“Бачили сьогодні багато зруйнованого навколо. Після перемоги все відбудуємо. Складна у вас доля – захистити нашу землю, повернути все в Україну для наших дітей”, – зазначив він.
На Львівщині правоохоронці викрили чотирьох перевізників, які із жителем Волині організували незаконний трансфер за кордон для військовозобов’язаних чоловіків через систему «Шлях». Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Як встановили правоохоронці, у липні 2022 року житель Волині створив на території України фіктивне підприємство для здійснення міжнародних вантажних перевезень. Зловмисник укладав «липові» договори про працевлаштування, надалі відомості відносно псевдоводіїв вносились до системи «Шлях».
Клієнтами «бізнесмена» були українці призовного віку і ті, хто підпадав під загальну мобілізацію. Для виконання «послуги трансферу» чоловік залучив чотирьох спільників, які вивозили за кордон військовозобов’язаних в особистих цілях. Свої послуги ділки оцінювали від 1 000 доларів США, залежно від терміну перебування за кордоном. Квиток «в один кінець» коштував ухилянтам 4 500 доларів США.
У ході проведених санкціонованих обшуків було виявлено та вилучено три автомобілі, які використовувались для незаконного переправлення чоловіків за кордон, мобільні телефони, комп’ютерну техніку, бланки документів, печатки та інші предмети, які підтверджують причетність до здійснення протиправної діяльності. А також грошові кошти в сумі 6 400 доларів США та 7 800 євро, які, ймовірно, зловмисники отримали за свої «послуги».
Слідчі поліції повідомили затриманим про підозру у незаконному переправленні осіб через державний кордон України. Зловмисникам загрожує від 7 до 9 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати певні посади ще до трьох років та конфіскацією майна. Невдовзі матеріали розслідування скерують до суду.
Як відомо, за 2022 рік у систему «Шлях» було внесено 96442 чоловіків призовного віку, їм було дозволено виїхати виїзд за межі України з обов’язковою умовою повернутися, але 9373 чоловіки призовного віку так і не повернулися до України.
Рідні відшукали безвісти зниклого родича 46-річного Івана Івахіва з Тернопільскої області завдіки фото у соцмережах, що виклав небайдужий знайомий Івана. Боєць зник біля Бахмута наприкінці лютого. Через втрату пам’яті внаслідок важкого поранення він не шукав своїх рідних.
Мати бійця Ганна Івахів побачила фото у соцмережі, спільноті “Пошук людей під час війни”, та впізнала у чоловікові з перев’язаною головою свого сина, пише OBOZREVATEL.
Наразі поранений боєць перебуває у Вінниці у лікарні швидкої допомоги.
Він нічого не пам’ятає про себе, однак маму впізнав.
“Після поранення він не розмовляє і нічого про себе не пам’ятає. Я вирішив допомогти йому знайти близьких. Мама приїжджала, і він її начебто впізнав”, – розповів сусід Івана, який і виклав його фото та оголошення.
Іван родом із селища Гусятин Тернопільської області, на фронт пішов добровольцем ще наприкінці 2022 року. У лютому 2023-го перестав виходити на зв’язок.
За словами мами бійця, наразі на нього чекає чергова операція на голові, там залишився уламок, який мають видалити фахівці.
Верховна Рада призначила нового міністра освіти замість Сергія Шкарлета. Ним став 50-річний Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України, філософ, який курував відкриття музею науки, одного з найцікавіших в Україні. Показово, що за нього віддала голоси конституційна більшість депутатів – 313, пише BBC Україна.
Напередодні голосування у Раді на адресу Оксена Лісового з’явилися закиди у плагіаті. На сайті, присвяченому помилкам у наукових дослідженнях, проаналізували дисертацію Лісового на тему “Соціокультурна самоідентифікація особистості”, яку він захистив у 2012 році.
Зокрема, там йдеться про те, що частина тексту збігається з текстами двох дисертацій, захищених у 2011 році. ВВС звернулась за коментарем до Оксена Лісового.
Профільний комітет Ради одноголосно підтримав кандидатуру Лісового, але питання плагіату не обговорював.
“Один абзац у нього виглядає скопійованим з попередньої праці. Більше таких випадків у нього не було. Напевно, це була одна помилка з його боку. У працях Шкарлета було дуже багато плагіату. Одна помилка у Лісового є, але її масштаб не такий, щоб його не призначати. Він визнає цю помилку”, – повідомила ВВС член профільного комітету Ради Наталя Піпа.
Керував МАН
Оксен Лісовий майже 20 років керував Малою академією наук України, де діти знайомляться з наукою, роблять перші наукові дослідження й відкриття. Лісовий реформував МАН, залучив численних спонсорів, щоб розвивати наукові проєкти. Під його керівництвом у МАН запровадили систему прозорості для захисту наукових проєктів, організували проведення літніх наукових шкіл по всій Україні.
У 2018 році діяльність МАН отримала світове визнання: статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО.
У 2021 році діти з МАН перемогли на сотні міжнародних конкурсах. До війни в Україні щоліта проводили понад 150 літніх шкіл. Нещодавно експерименти українських дітей відправили на МКС для досліджень в умовах мікрогравітації.
Завдання Малої академії наук – “бути всюди, де є діти: у музеї, у тік-тоці, в ютубі та в інстаграмі”, говорив Оксен Лісовий і відкрив найбільш відомий музей науки в Україні.
Створив музей
У 2020 році Оксен Лісовий курував відкриття музею науки на ВДНГ у Києві. Його називають одним із найцікавіших музеїв в Україні. Там дітям дозволяють торкатися предметів, переміщати їх, бігати, кричати, проводити експерименти.
“Музей науки в першу чергу про те, щоб зачепити, зацікавити, викликати здивування у дитини”, – розповідав Оксен Лісовий в інтерв’ю ВВС.
Попри пандемію, у музеї побували десятки тисяч дітей з усієї України. Про цей музей зробили десятки сюжетів і статей.
Військовий
Оксен Лісовий пішов добровольцем на фронт у складі 95-ї десантно-штурмової бригади. Водночас продовжував дистанційно керувати МАН. З початку війни 95-та бригада була на сході в районі Слов’янськ-Краматорськ-Дружківка. Брав участь у боях, що велись навколо Довгенького, Долини, Краснопілля, в лісах Святогірського заповідника.
“Було багато статичної інженерної роботи. Завдання було закопатися, вгризтися в землю і не відступати ні за яких обставин”, – розповідав Лісовий в інтерв’ю Вікна.
У листопаді 2022 року Оксен Лісовий прямо з фронту звертався до учасників Всеукраїнської олімпіади з філософії для школярів: “Іноді здається, що можна виграти нечесно… але в кінцевому результаті, хто обирає такий шлях — програє. І саме філософ — це та людина, яка допомагає суспільству розібратися в цих орієнтирах, у цих складних і віддалених наслідках наших з вами щоденних дій і рішень”.
Амбасадор “Чуєш? Плюс. Плюс”
Оксен Лісовий є амбасадором благодійної кампанії волонтерів “Чуєш? Плюс. Плюс”, яка допомагає військовим зберегти слух. Мета кампанії – збільшити обізнаність військових про акустичні травми та контузії, їм допомагають з реабілітацією. Такі травми трапляються не лише на фронті, а й на полігонах, стрільбищах.
Оксен Лісовий сам отримав контузію на фронті. За його словами, люди часто не надають цьому значення.
“Про це навіть говорити соромно. Поболіла голова пару днів, слух відновився за тиждень, з вух не тече та й добре. Люди втрачають ноги, руки, життя, а тут у когось у вусі дзвенить… Потім воно вилізе наслідками. Але може бути пізно, дорого і довго. Поінформованість і адекватна оцінка наслідків — важлива мета цього проєкту”, – розповідав Лісовий.
Син дисидентів
Він народився у сім’ї українського філософа і дисидента Василя Лісового і викладачки Віри Лісової-Гриценко. Василь Лісовий, який працював в Інституті філософії, виступив із листом на захист шістдесятників. За це його депортували до Сибіру.
“Я бачив його під конвоєм, знесиленим, але, зрештою, батько таки переміг. Бо цей монстр (Радянський Союз – Ред.) здох, у всякому разі на території України”, – згадував Оксен про батька в інтерв’ю Куншт.
Василь Лісовий також протестував проти введення радянських військ до Афганістану, за що його арештували.
Бізнесмен та викладач
Навчався на художника-кераміка у Решетилівському художньому училищі народних промислів, закінчив Київський державний інститут культури за спеціальністю “бібліотечно-інформаційні системи”.
Оксен Лісовий у 17 років викладав художні дисципліни в гуртках при школах та фехтування в скаутській організації «Січ», історичному клубі КНУ імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянському колегіумі.
З 20 років займався бізнесом. Мав кіоски, магазини, побудував заправку. Є кандидатом філософських наук.
