Категорія: Війна

Одного зі священиків УПЦ МП, викритих у колабораціонізмі, Україна обміняла на 28 українських військовослужбовців. Про це повідомив голова Служби безпеки України Василь Малюк.

Малюк нагадав, що починаючи з 2022 року порушено кримінальні провадження щодо 61 священнослужителя. Загалом суди вже винесли 7 вироків щодо окремих кліриків, які стали на бік ворога.

За словами глави СБУ, двоє священиків УПЦ МП були передані за обміном.

“І хочу підкреслити, що ворог дуже цінує своїх агентів у рясах – так, одну таку особу обміняли на 28 українських військовослужбовців”.

За даними УП, ідеться про священика УПЦ МП Андрія Павленка з Лисичанська, засудженого за державну зраду до 12 років, якого 14 грудня 2022 року українська сторона обміняла, зокрема, на американського активіста. Тоді обміняного церковника зустрічав особисто глава ПВК “Вагнер” Євген Пригожин.

Малюк також повідомив, що за матеріалами СБУ припинено громадянство України 19 священикам УПЦ МП.

“Я вже говорив раніше – наявність ряси і кадила не є обтяжуючою обставиною, але й не звільняє від кримінальної відповідальності. І жодних індульгенцій не дає. Працюємо виключно в рамках закону, незважаючи на церковний сан”.

Повітряна тривога вночі 21 квітня оголошувалася по всій Україні через зліт винищувача МіГ-31К у росії, а потім – у кількох регіонах через атаку дронів-камікадзе Shahed.

Про це розповів речник Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат в ефірі національного телемарафону.

Був переліт літака МіГ-31К, який є потенційним носієм ракети “Кинджал”. Через це були сигнали повітряної тривоги (перша тривога пролунала майже одразу після півночі і тривала 19 хвилин –ред.), пізніше повітряна тривога була пов’язана з “Шахедами” (тривала 3 години –ред.), до 3-ї ночі фактично тривала бойова робота.

Речник Повітряних сил нагадав, що росія атакує територію України дронами-камікадзе вже третю ніч поспіль.

Вночі 21 квітня російські окупанти застосували для атаки на територію України близько 12 “Шахедів”, 8 із них українські захисники знищили.

“Сьогодні вночі ворог застосував близько 10 БпЛА типу “Шахед-136″ (інформація уточнюється), 8 з яких – знищено нашими захисниками”.

Улітку 2022-ого року кілька українських військових спробували викрасти російський літак. Натомість “спецоперація” завершилася ворожим ракетним обстрілом аеродрому «Канатове» на Кіровоградщині у липні торік.

Про деталі історії повідомили в СБУ, де переконують, що фігуранти справи діяли без погоджень і на власний розсуд.

Як розслідувала «Українська правда», з квітня по липень 2022 року кілька чоловіків, серед яких був військовий Сил спеціальних операцій, ексрозвідник Роман Червінський, цивільний ІТ-вець, представники СБУ і Повітряних сил, намагались завербувати російського пілота і вмовити його перегнати в Україну військовий літак.

Для російських диспетчерів льотчик мав імітувати аварію. Водночас Україна оголосила би про те, що він потрапив у полон. Як винагороду, росіянин та його родина мали отримати гроші та нові документи.

Як пише УП, учасники операції запевняють, що не видавали ворогу жодних даних. За їхніми словами, операція була погоджена в СБУ та у Генштабі.

За домовленістю, російський пілот мав приземлитися 23 липня на аеродром “Канатове”, що під Кропивницьким. Натомість літак не прилетів, а аеродром того ранку обстріляли російськими ракетами.

У Службі безпеки України сьогодні озвучили офіційну версію слідства.

«Під час цієї «операції», що проводилася попри зауваження СБУ та без узгодження з відповідними державними органами, ворог отримав інформацію щодо розміщення особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків. Ці дані і дали змогу ЗС РФ здійснити обстріл аеродрому «Канатове» у Кіровоградській області», – йдеться у повідомленні СБУ.

Внаслідок ракетного удару загинув командир військової частини та отримали поранення 17 українських захисників. Також було повністю знищено два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга та інша техніка й будівлі зазнали значних пошкоджень.

«Такі дії окремих військовослужбовців, які призвели до тяжких наслідків, загибелі й поранення українських захисників і нашкодили обороноздатності країни, потребують відповідної правової оцінки», – додали в СБУ.

Зараз відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.111 (державна зрада) та ч.5 ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень) Кримінального кодексу України.

Хлопчик з етикетки відомої згущенки Первомайського заводу, яку всі знають, став волонтером. Його звати Олександр Бабіч. Він живе в Одесі та допомагає захисникам з обладнанням. Крім цього, чоловік також є відомим істориком та краєзнавцем, власником туристичної агенції.

Про це розповів на своїй сторінці у Facebook, передає Lviv.Media.

Дідусь Олександра був заступником директора одеського Первомайського молочноконсервного заводу. Коли затверджували дизайн етикетки згущеного молока, він запропонував фото свого онука. Хлопчику тоді було всього 5.

Зараз чоловіку вже 49 років. Він організував на базі своєї турагенції волонтерську групу, яка тісно співпрацює з польськими організаціями, створеними для підтримки України.

«Загалом до повномасштабки Саша був визнаним вченим й бізнесменом (засновником туристичного агенства у Одесі). Та зараз Бабіч — дуже потужний волонтер. Ганяє тачки, знаходить рації, збирає аптечки», — написав про нього у Twitter Денис Соколов.

 

Також Бабіч долучився до проєкту Генштабу ЗСУ «На щиті». Він увійшов до групи з пошуку, ексгумації загиблих воїнів, встановлення імен і повернення їх до родин.

Військовослужбовця із закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та переломом носа знайшли через добу після побиття.

Обставини побиття військовослужбовця на території військової частини у місті Володимир Волинської області з’ясовує Державне бюро розслідувань. За свідченнями потерпілого, тілесних ушкоджень йому завдав офіцер.

Про це повідомили у пресслужбі ДБР, передає ТСН.

У повідомленні йдеться, що військового із закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та переломом носа виявили через добу після побиття. Під час розслідування за фактом перевищення влади чи службових повноважень (ч. 5 ст. 426-1 КК України) співробітники ДБР опитали потерпілого та можливих свідків.

Сестра потерпілого на своїй сторінці у Facebook написала, що побоїв потерпілий зазнав від старшого лейтенанта військової частини, в якій він служить, через те, що той “зайшов не в ту кабінку в душі”.

“Він його збив з ніг і відгамселив ногами по голові (захищатись не міг, бо ще не повністю відновився після тяжкого поранення). Цей нелюд покинув його стікати кровʼю. Коли брата знайшли, від травм в нього відмовили ноги, бо мав велику гематому голови”, – написала вона, опублікувавши фото потерпілого у лікарні, де йому надають медичну допомогу.

У коментарі місцевому телеканалу “Аверс” потерпілий розповів, що офіцер, який його побив, змусив його ще й прибрати у душовій. Тоді чоловік пішов у пральню, де в нього відмовили ноги.

Працівники ДБР призначили низку експертиз, які мають встановити всі обставини події.

Процесуальне керівництво здійснює Волинська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

Голова Державної служби якості освіти України (ДСЯОУ) Руслан Гурак вважає, що оптимальним варіантом розвʼязання проблеми освітніх втрат, яких зазнала Україна через COVID-19 і війну, могло б стати запровадження 12-річної системи освіти вже з 2024 року. Про це він заявив під час презентації результатів дослідження «Освіта під час війни».

«Можна розглядати безліч методів і методик компенсації освітніх втрат. Але ми маємо реформу НУШ, і ми задекларували в законодавстві, що перейдемо на 12-річну профільну систему освіти у 2027 році», — нагадав він.

Водночас уточнив, що, на його думку, є сенс перейти на 12-річну систему освіти раніше, вже 2024 року. Це, мовляв, розвʼяже всі питання.

«Ми зможемо збалансувати освітню програму так, щоб врахувати всі пропущені заняття (через повітряні тривоги, відсутність електроенергії, відсутність інтернету), врахувати перехідний період на кожному рівні та зможемо підготуватися до 2027 року — до повноцінного запровадження профільної старшої школи», — сказав Гурак.

Голова ДСЯОУ зазначив, що зараз представники української влади могли б поговорити з донорами, які готові надати фінансування освітній системі України, щоб підтримати один рік запровадження 12-річної системи.