29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, у закладах по всій країні проведуть національну акцію «Стіл пам’яті 2025». До участі запрошують ресторани, книгарні, бібліотеки та інші установи, повідомляє Твоє Місто.
Як розповів львівський ресторатор Всеволод Поліщук, минулого року до акції приєдналося понад 800 закладів з усіх регіонів України, а також кілька українських ресторанів за кордоном.
Суть ініціативи – зарезервувати один столик у закладі та засервірувати його на весь день у пам’ять про полеглих героїв. Цей стіл залишатиметься вільним, ніби чекаючи на важливого гостя.
«Стіл пам’яті – це проста і важлива дія, яку ми творимо разом для вшанування людей, що віддали життя за Україну, за кожного з нас. Це – наша вдячність, солідарність, турбота. Це пам’ять, яка серед нас», – зазначають організатори події, Благодійний фонд імені Іллі Грабара та Меморіал героїв.
Зареєстрованим учасникам організатори надішлють матеріали для Столу пам’яті – табличку «Цей стіл зарезервовано для найсміливіших серед нас», підставку і листівки, щоби записувати імена полеглих Героїв. Для учасників за кордоном передбачені англомовні макети, які можна роздрукувати. Усі учасники будуть позначені на спільній національній мапі Стіл пам’яті 2025.
У Львові розпочали роботу над збереженням будинку на вулиці Олени Степанівни, 35, який зазнав руйнувань під час нещодавньої ворожої атаки. Про це повідомив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Будинок має архітектурну цінність — після обстрілу у доброму стані залишився фасад із сецесійною ліпниною, збереглися балясани та частина плитки. Водночас внутрішні стіни, перекриття та флігелі зазнали значних руйнувань.
«Ми хочемо зберегти цей будинок, тож відкриті до пропозицій та рішень як зробити це технологічно правильно і бюджетно. Повторюсь, ми будемо раді підтримці бізнесу, благодійників чи іншій допомозі. Але ми проти багатоповерхових забудов замість будинку», — йдеться у повідомленні.
За словами Москаленка, на зустрічі з експертами та активними мешканцями було визначено першочергові кроки: замовлення інструментального дослідження стану будівлі, встановлення маяків для моніторингу руйнувань, консервація та накриття споруди, демонтаж цінних архітектурних елементів, а також огородження аварійної ділянки для безпеки пішоходів. Наступну зустріч запланували за місяць.
Паралельно місто надає допомогу мешканцям будинку. Львівська міська рада виділила 25 мільйонів гривень для семи родин на купівлю нових квартир. Крім того, постраждалим компенсують оренду тимчасового житла, поки вони не придбають постійне.
Зазначимо, що раніше повідомляли, що цей будинок вирішили знести. За висновками експертного обстеження, стверджують в місті, відновити його неможливо.
Водночас частина львів’ян виступає за збереження хоча б фасадної частини будинку. Зокрема директор туроператора «Відвідай», який має великий екскурсійний досвід та бачив безліч культурних пам’яток по всій країні, Ігор Губіліт вважає, що споруду можна і потрібно зберегти, а інженерка-проектувальниця, експертка по технічному обстеженню будівель та споруд Ольга Лобзіна вважає, що це буде вкрай дорогим, тривалим і невиправданим кроком з огляду на цінність самої споруди та її технічний стан.
З 1 вересня у Львівській області сигнал “Повітряна тривога” оголошуватимуть по-новому. Рішення прийняли для забезпечення безперервності роботи підприємств і установ. Про це повідомили у департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОВА у вівторок, 26 серпня, пише Lviv.media.
Відтепер територіальна автоматизована система централізованого оповіщення Львівщини подаватиме сигнали роздільно — по окремих районах. Тривога оголошуватиметься по тих районах, до кордонів яких наближаються безпілотники.
Виняток становлять загрози застосування аеробалістичних ракет “Кинджал” — у таких випадках повітряна тривога традиційно оголошуватиметься по всій території України одночасно.
“Апаратура територіальної системи оповіщення до цього готова, наша система дозволяє включити як усі гучномовці одночасно, так і окрему сирену” — зазначив директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОВА Ігор Туз. Водночас у департаменті наголосили, що можливі деякі збої та непорозуміння з боку населення, відтак закликали уважно слідкувати за офіційними джерелами інформації:
телеграм-каналом “Оповіщення ЦЗ”
мобільним додатком “Повітряна тривога”.
У разі нештатної роботи місцевої системи оповіщення жителів просять повідомляти про проблеми відповідним підрозділам міських, сільських та селищних рад.
Президент Польщі Кароль Навроцький не підписав поправку до закону про допомогу громадянам України, які втекли від війни, інформує видання Onet.
Навроцький зазначив, що за 3,5 роки повномасштабної війни рф стратегічні інтереси Польщі не змінилися, а Росія є найбільшою загрозою для безпеки. Однак, за його словами, ситуація у сфері фінансів та суспільних настроїв істотно змінилася.
“Закон про допомогу громадянам України, який я отримав, не вносить поправок, щодо яких точилася публічна дискусія. Я не змінюю своєї думки і маю намір виконувати свої зобов’язання. Вважаю, що (допомогу) 800+ повинні отримувати лише ті українці, які приймають виклик працювати в Польщі”, – наголосив він.
Нова редакція закону про допомогу громадянам України, заветована Навроцьким, також передбачає продовження тимчасового захисту, що надається громадянам України, які втікають від війни, до 4 березня 2026 року.
“Я вважаю, що ми повинні досягти тут певної соціальної справедливості. Поляки у своїй країні повинні бути принаймні на рівних з нашими гостями з України. Для мене це принципове питання, тому я не підписав закон про допомогу громадянам України в такому вигляді”, – цитує також пояснення Навроцького Interia.
Водночас він додав, що запропонував свій проєкт закону з цього питання.
“Закликаю уряд і всі партії в парламенті протягом двох тижнів наполегливо працювати над формою цього закону”, – сказав він.
Раніше Навроцький закликав Сейм заборонити “бандерівський прапор” у Польщі після інцидентів, що сталися під час концерту білоруського репера у Варшаві.
Юрій Хомік — житель села Ясенів Заболотцівської ОТГ Львівської області. До лав ЗСУ приєднався з першого дня повномасштабного вторгнення Росії у 24 ОМБр ім. Короля Данила на посаду бойового медика. 21 березня 2022 року на Донеччині, неподалік Попасного, не зміг вийти з російського оточення та потрапив у полон. У березні 2025 поку Юрій Хомік повернувся додому під час обміну. Наразі знову планує повернутися до війська.
Більше про історію повернення з полону Юрій Хомік розповів Суспільному.
“В дитинстві я казав своїй класній керівничці, що стану спецназівцем і буду двері вибивати, вона завжди з цього сміялася. Майже получилося. Я служив контракт, звільнився, поїхав на заробітки, три рази був у Польщі, раз в Чехії і Німеччині”, — зазначив Юрій Хомік.
Як розповідає Юрій, йому прийшла повістка, він прийшов до військкомату, після чого його відправили в Яворів, що на Львівщині.
“Далі нас відправили на позицію, щоб ми тримали оборону, але 20 березня, в шостій ранку, почався наступ, нас оточили і ми трималися. Але потім хата загорілася і було 2 варіанти — або згоріти живцем, або прориватися з вогнем. Вибрали другий варіант — прориватися, але не змогли”, — розповідає Юрій.
Після полону чоловік пробув шість місяців у СІЗО в Луганську. 11 жовтня 2022 року Юрія вивезли звідти.
“Як взяли в полон, то пів року я був в Луганському СІЗО, потім 11 жовтня 2022 року нас вивезли в Довжанськ, у 38 колонію, і там я був два роки. Звідти потім вивезли 25 або 26 листопада, в Башкирію, м. Уфа, РФ. Ми туди їхали два дні поїздом і там я вже був до обміну”, — зазначив Юрій Хомік.
Чоловік розповідає, що в СІЗО деяких полонених били. Якщо хтось порушив правила, то могли бити палицями.
“А в Башкирії, що в Уфі — там вже все було по-іншому. Нас посадили на машину, перевантажили в поїзд, ми їхали два дні, нас висадили і почалися знущання. Били електрошокерами, когось топили лицем у воду. Ми були по камерах, майже 4 місяці не бачили сонця. З приміщення виходили тільки раз з мішками на голові, щоб не бачили обстановки. Єдине, що можна було — це тільки дихати і думати про своє. А так там —тотальний режим. Можуть сказати спати тільки на боці, а якщо ляжеш на спину — всі в камері піднімаються”, — розповів Юрій Хомік.
Чоловік розповідає, що його під час перебування в полоні били електрошокером просто так.
“Деяких там били кожен день. Хлопців, яких взяли в Курських та Брянських областях, то їм ребра ламали, голови розбивали. В мене брали інтерв’ю, то камера показувала тільки журналістку і мене, а за кадром стоять 3-4 чоловіки в масках. Можна було сказати свою точку зору, але ж вони просто би виключили камеру і все би помінялось”, — зазначив Юрій Хомік.
Про звільнення з полону чоловік розповів, що процес обміну розпочався 19 березня 2025 року.
“Ми зразу зрозуміли, що щось відбувається, що нас десь будуть вивозити, бо нас з камер позабирали і звезли в одну камеру на перший поверх. Потім почали нас водити, фотографувати. Потім нас вивезли в аеропорт їхній. Лиця в нас були закриті, ми нічого не бачили. Нас посадили в літак, два рази злітали, десь приземлялися і на третій ми приземлилился в Білорусі і нам сказали, що вже все, можна очі відкрити, познімали маски і сіли в автобус. Свобода.”, — зазначив Юрій Хомік.
9 липня Юрію зробили операцію на травмованій руці. Чоловік чекає зняття гіпсу, щоб повернутися до військової карʼєри.
У п’ятницю, 22 серпня, відбулось судове засідання у справі вбивства Ірини Фаріон. Під час засідання прокурор зачитав фрагмент розмови підозрюваного В’ячеслава Зінченка із співкамерником, у якій той фактично підтвердив вчинення злочину та назвав мотив. У суді він заявив про тиск та, що доказ є недопустимим. Про це повідомило «Суспільне».
Розмова між співкамерником та В’ячеславом Зінченком була російською мовою, але «Суспільне» оприлюднило український переклад:
– Вбив людину, я зрозумів. Але касу дали чи через патріотизм це все зробив?
– На ґрунті особистої неприязні.
– Це ж наскільки треба бути… Ти ж навіть з нею не був знайомий.
– Ну так.
– Ну яка може бути особиста неприязнь? Чи ти маєш на увазі неприязнь, що вона так виступала, що така точка зору в неї була чи як? Що ти розумієш як особисту неприязнь?
– Конкретно до неї погано ставився.
– А чому? Що вона тобі поганого зробила?
– Вона висловлювалась погано.
– Висловлювалась погано про кого, що?
– На мою адресу.
– На твою адресу?
– Не конкретно на мою.
– А на чию?
– Російськомовних.
– А хто тобі взагалі дав право забирати в когось життя? Якщо так розібратися, ти міг облити її зеленкою, не знаю, облити бензином, зламати руку, ногу, але не забирати життя, розумієш?
– Ага.
Після того як прокурор зачитав розмову, слово взяв В’ячеслав Зінченко. Він заявив, що цей доказ не можна вважати допустимим.
«Цей доказ недопустимий. Оскільки принижували мою честь і гідність, спонукали визнати свою провину, а після того, як я казав щось, щоб від мене відчепились, тиск зменшувався. Те, що там сказано, не є правдою, я казав, щоб від мене відчепились і не тиснули», – сказав підозрюваний у вбивстві.
Адвокат обвинуваченого заявив, що Зінченка мав бути в камері один, і попросив встановити особи тих, хто говорив з його клієнтом.
«Ми почули розмови Зінченка зі співкамерниками, де він зізнався, що вбив Ірину Фаріон. Ось все, що треба було довести», – сказала донька Ірини Фаріон Софія Особа журналістам «Еспресо Захід» після засідання суду.
Нагадаємо, Ірину Фаріон вбили пострілом у голову 19 липня біля її будинку у Львові на вул. Масарика. 25 липня поліція затримала в Дніпрі 19-річного підозрюваного у вбивстві В’ячеслава Зінченка, але він не визнає свою провину, а зброю досі не знайшли. З моменту затримання він перебуває під вартою в СІЗО у Львові без права внесення застави, йому загрожує довічне ув’язнення.
Кабінет Міністрів пропонує ввести кримінальну відповідальність за порушення військовозобовʼязаними встановленого терміну перебування за межами України. Про це розповів представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.
Він пояснив, що пропонується доповнити статтю 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон), встановивши кримінальну відповідальність за:
незаконне перетинання державного кордону в умовах дії воєнного або надзвичайного стану поза пунктами пропуску;
перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури, її пошкодження або знищення;
порушення призовником, військовозобовʼязаним встановленого строку перебування за межами України.
Крім того, за словами Мельничука, планується встановити обов’язок дотримання військовозобовʼязаними (призовниками, резервістами) терміну перебування за межами України тощо.
Як зараз? У зв’язку з дією воєнного стану та загальною мобілізацією в Україні чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон. Однак для певних категорій діють винятки, зокрема для людей з інвалідністю, багатодітних батьків, волонтерів, водіїв-чоловіків, які допомагають перевозити гуманітарні вантажі.
У серпні президент Володимир Зеленський попросив уряд та військове командування розглянути можливість дозволити українцям віком до 22 років виїжджати за кордон. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Кабінет Міністрів може схвалити таку постанову вже до кінця цього тижня (тобто до 24 серпня).
Водночас за незаконний перетин кордону в Україні передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність — залежно від обставин.
Адміністративна відповідальність передбачена статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Порушникам загрожує штраф від 3400 до 8500 гривень або адміністративний арешт до 15 діб.
Кримінальна відповідальність може настати за статтею 332-2 Кримінального кодексу України (ККУ). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 3 років, а в разі обтяжувальних обставин, наприклад, повторного вчинення правопорушення або вчинення групою людей, — до 5-8 років.
Однак в Україні немає прямої кримінальної відповідальності для тих військовозобов’язаних, які виїхали легально і не повернулися до країни.
Цієї ночі, 21 серпня, Львів знову зазнав комбінованої атаки дронами-камікадзе та ракетами. Ворог влучив, зокрема, в районі вул. Олени Степанівни — саме там, де місяць тому вже були влучання.
За попередніми даними, один чоловік – загинув, ще троє мешканців доправили до лікарні св. Луки у різному стані:
жінка, 38 років — із пораненнями грудної клітки та забоєм легень, у стані середньої важкості;
чоловік, 1963 р.н. — з проникаючим пораненням голови, у важкому стані, перебуває в операційній;
чоловік, 1972 р.н. — з пораненням грудної клітки та гомілки, стан середньої важкості.
За наслідками обстрілів на місці влучань міська влада провела комісію з надзвичайних ситуацій.
“Через руйнування доведеться відселити мешканців 11 квартир — це 17 людей. Всіх розмістимо у тимчасовому житлі. Постраждалі отримуватимуть компенсацію на оренду житла”, — коментує міський голова Львова Андрій Садовий.
Загалом через атаку росії пошкоджено 26 будинків, зірвано 5 дахів, вибито 155 вікон, було пошкоджено 9 автомобілів. Також пошкоджено дитячий садок — орієнтовно 30 вікон, відтак діти у цей садочок сьогодні не підуть. Вихованців постраждалого закладу тимчасово запрошують в сусідню «Арніку».
Зранку, за словами першого заступника міського голови Андрія Москаленка, було перекрито для проїзду вулиці Олени Степанівни, Щекавицька, Стороженка та Авіаційна у Львові. Натомість громадський транспорт курсує у звичному режимі.
За результатами комбінованої атаки на Львів сьогодні вже розгорнуто штаб по ліквідації наслідків обстрілів. Також свою роботу розпочне виїзний ЦНАП, який працюватиме на вул.Стороженка, 11. На місці можна отримати необхідні консультації, соціальну підтримку та подати документи на відшкодування вікон, дверей, оренди житла, а також ваучерну підтримку для постраждалого бізнесу. Служба підтримки ЦНАП: 093 297 5795. Соціальна служба Львова : 16-20.
Польська прокуратура попередньо вважає, що безпілотник, який вночі впав на кукурудзяне поле на Люблінщині, є військовим дроном, інформує Європейська правда з посиланням на RMF FM.
Команда з п’яти прокурорів та експертів з різних галузей зараз обстежує кукурудзяне поле, шукаючи металеві та пластикові уламки – залишки того, що впало і вибухнуло минулої ночі в селі Осини.
Попередні висновки вказують на те, що на поле в Осинах впав військовий безпілотник, повідомив окружний прокурор Любліна Гжегож Трусевич. Військовий піротехнічний експерт має визначити, що саме вибухнуло і чи вибух стався після падіння дрона на землю, чи в повітрі (поруч проходить лінія електропередачі, можливо, дрон зачепив її).
Джерело PAP в Міністерстві оборони повідомило, що там впав військовий безпілотник без бойової частини, швидше за все, так званий дрон-приманка, що містить лише невелику кількість вибухівки.
Мета таких безпілотників – зачепити системи протиповітряної оборони і відвернути їхню “увагу” від суто бойових безпілотників.
Наразі служби не можуть визначити, хто його виготовив і з якої країни прилетів об’єкт, що впав на кукурудзяне поле.
Очікується, що загалом близько 100 офіцерів будуть обшукувати поле. “Ми розділимо ділянку на сектори, розподілимо завдання між певними службами, і тоді матимемо інформацію про те, чи потрібно косити кукурудзу або проводити інші заходи”, – сказав прокурор Гжегож Трусевич.
“Обшуку підлягає кілька гектарів. Попередні результати візуального огляду ми можемо очікувати протягом декількох годин”, – повідомив він кореспонденту RMF FM о 13:00.
Вранці 20 серпня стало відомо, що на кукурудзяне поле в селі Осини Люблінського воєводства Польщі впав невідомий предмет, який потім вибухнув.
Польські військові заявили, що за попередніми результатами аналізу записів радарів, вночі не було зафіксовано порушення повітряного простору Польщі з боку України чи Білорусі.
У Польщі, у селі Осіни Люблінського воєводства, знайшли невідомий обʼєкт, який може бути безпілотником. Одна з версій, яку нині розглядають, припускає, що це міг бути російський дрон. Про це пишуть RMF24 та Rzeczpospolita.
У ніч проти 20 серпня жителі села почули вибух та побачили спалах, а після цього на кукурудзяному полі поліціянти виявили «розкидані обгорілі металеві та пластикові елементи». Описуючи побачене, місцевий правоохоронець Марцін Йозвік наголосив, що там не було «типової вирви від бомби», натомість у полі знайшли відламані та обгоріли качани кукурудзи.
Унаслідок інциденту ніхто не постраждав, однак вибух розбив вікна щонайменше в одному будинку неподалік.
Оперативне командування Збройних сил країни запевняло, що жодного порушення повітряного простору Польщі ні з України, ні з Білорусі не було. А знайдений об’єкт, за попередніми оцінками, є частиною старого двигуна з пропелером.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що, найімовірніше, розбився саме безпілотник. Нині триває експертиза, щоб визначити, чи був дрон військовим, чи використовувався для контрабанди.
«Поки що це не має жодних ознак військового характеру, тому не варто виключати можливості того, що ми маємо справу з контрабандним дроном. Також не варто виключати ймовірність того, що відбувалося й в інших країнах — акт саботажу, тобто дії, пов’язані з диверсією або саботажем на території Польщі», — додав він.
Усі служби розслідують кожен із цих трьох сценаріїв: російський безпілотник, дрон для контрабанди чи будь-який акт саботажу, який міг статися на території Польщі.
За неофіційною інформацією, отриманою Rzeczpospolita, об’єкт, який вибухнув в Осінах, міг бути безпілотником Shahed-131 або Shahed- 136, які використовують росіяни.
