НАЗК виключило угорський OTP Bank зі списку спонсорів війни

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) остаточно виключило угорський OTP Bank зі списку міжнародних спонсорів війни.

Про це повідомила пресслужба відомства у соцмережі X (Twitter), пише Слово і Діло.

Там розповіли, що рішенню передували переговори України з представниками ЄС та угорською стороною, які велися «в режимі 24/7».

Зазначається, що під час дискусій OTP Bank узяв на себе низку зобов’язань щодо своїх подальших планів на російському ринку.

«Національне агентство, виконуючи свою частину угоди, виключило банк зі списку міжнародних спонсорів війни. НАЗК очікує, що банк негайно виконає свою частину угоди», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що OTP Bank було включено до списку спонсорів війни у травні. Після цього уряд Угорщини почав блокувати виділення військової допомоги Україні.

Наприкінці вересня НАЗК призупинило статус «міжнародного спонсора війни» для OTP Bank та ще п’яти грецьких компаній-перевізників. Після цього в Угорщині заявили, що тимчасове вилучення зі списку суттєво не змінює ситуацію.

На Закарпатті затримали 8 чоловіків за підозрою у незаконному перетині кордону

Впродовж вихідних на Закарпатті затримали 8 чоловіків, які намагалися незаконно перетнути кордон.
Про це повідомили на Facebook-сторінці Держприкордонслужби, пише Суспільне.

Перших трьох виявили під час перевірки документів на митному посту “Стужиця” Чоловіки виявилися місцевими жителями.

“У ході опитування один із затриманих зізнався, що мав на меті потрапити до Чехії, інші двоє сподівалися дістатися Німеччини у пошуках кращого життя”, — йдеться у публікації.

Ще двох військовозобов’язаних прикордонники затримали у районі села Паладь Комарівці. Одного з чоловіків зафіксували за допомогою біспектральної камери, про іншого правоохоронців проінформував місцевий житель.

Також на околицях села Верховина Бистра зупинили жителя Запоріжжя. Він хотів горами дістатися Польщі, де на нього чекала дружина.

“Ще одного правопорушника, який спробував через гори пробратися до Словаччини, затримали військовослужбовці відділення “Княгиня” разом з оперативником прикордонного загону. 29-річний житель Полтавщини спланував маршрут за рекомендаціями із соцмереж”, — йдеться у дописі ДПСУ.

У пункті пропуску “Ужгород” правоохоронці затримали жителя Донеччини на спробі виїзду за підробленими документами. Прямуючи до Словаччини, чоловік надав тимчасове посвідчення військовозобов’язаного та довідку військово-лікарської комісії. У ході перевірки правоохоронці виявили ознаки підробки документів. Вони сконтактувалися із зазначеним у них РТЦК і з’ясували, що пред’явлені на контроль посвідчення і довідка не видавалися такій людині.

Усіх затриманих доставили у прикордонні підрозділи. Справи передали до суду.

Фонд дружини нардепа з Львівщини фігурує у справі переправлення ухилянтів

Вищий антикорупційний суд оприлюднив нові подробиці справи ухилянтів екс-нардепки від «Слуги народу» Людмили Марченко.

У цій справі лист-звернення щодо переправлення громадянина за кордон під виглядом волонтера скеровувала благодійна організація «Фонд родини Камельчуків», співзасновницею якої дружина нардепа від «Слуги народу» з Львівщини Юрія Камельчука, – пише ZAXID.NET.

Про причетність до справи «Фонду родини Камельчуків» йдеться в ухвалі слідчого судді ВАКС щодо продовження строків досудового розслідування кримінального провадження від 4 вересня, на яку звернув увагу портал «ДК Захід».

У липні цього року нардепка спільно зі своєю помічницею за хабар 5300 доларів пообіцяла громадянину посприяти у внесенні його даних в інформаційну систему «Шлях» для виїзду за кордон.

За матеріалами справи, відповідний лист-прохання до Бучанської районної військової адміністрації скерувала благодійна організація «Фонд родини Камельчуків». На підставі цих документів Київська ОВА надала дозвіл згаданому чоловікові на виїзд за кордон як волонтера з метою перевезення гуманітарного вантажу на територію України.

Після одержання дозволу помічниця нардепки зустрілась з громадянином та отримала від нього другу частину обумовлених коштів – 2 800 доларів, які згодом передала народній обраниці.

За даними YouControl, Благодійна організація «Фонд родини Камельчуків» зареєстрована у Києві у 2021 році. Її співзасновницями є дві мешканки Червонограда – Тетяна Камельчук, дружина нардепа Юрія Камельчука, та Ірина Богачова. На сайті фонду декларується, що організація «надає підтримку та фінансування нужденним дітям на території всієї України», а під час повномасштабної війни фонд зосередився на отриманні та передачі гуманітарної допомоги з-за кордону.

Сам Юрій Камельчук спершу відмовився коментувати причетність фонду до справи ухилянтів, оскільки розслідування ще триває. «Я не можу без дозволу слідчих чи органів НАБУ, з якими я зустрічався і давав пояснення, нічого коментувати. Інакше це може зашкодити розслідуванню», – заявив Юрій Камельчук ZAXID.NET.

За кілька хвилин нардеп передзвонив та заперечив причетність «Фонду родини Камельчуків» до згаданої справи: «Ні я, ні мої помічники, ні дружина не оформляли подібних довідок. Додатково фонд скерує звернення в НАБУ для пояснення цієї ситуації». Камельчук припустив, що хтось підробив лист-звернення для виїзду ухилянта від імені його благодійної організації.

Нагадаємо, тепер вже колишній нардепці Людмилі Марченко та її помічниці повідомили про підозру у зловживанні впливом, вчиненому у змові групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 ККУ).

НАБУ оприлюднило відео розмов, де чути, як обраниця та її помічниця обговорюють з іншими особами вартість своїх послуг за те, що допоможуть внести їх дані до системи «Шлях». Також камери спостереження зафіксували, як народна депутатка намагається позбутися незаконних грошей – просто викидає їх за паркан свого заміського будинку в Тернополі.

Вищий антикорпційний суд продовжив строк досудового розслідування згаданої справи до 9 листопада цього року.

У київській поліції кажуть, що безсилі перед ресторанами, які порушують комендантську годину

У столичній поліції скаржаться, що не мають правового механізму для притягнення до відповідальності клубів і ресторанів, які продовжують працювати під час дії комендантської години. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в коментарі Українській правді.

Напередодні журналісти навідалися до київського нічного клубу “Бохо” і помітили, що попри дію комендантської години заклад активно приймає відвідувачів. Це можна легко помітити, адже біля входу зупиняються автівки і з них до клубу заходять люди.

Журналісти звернулися по допомогу до двох екіпажів поліції, але ті відмовилися перевіряти заклад, перед яким на той момент зібралася черга з 20 відвідувачів.

“Українська правда” запитала голову МВС Ігора Клименка, чому клуб “Бохо” працює в комендантську годину і чому працівники поліції багато місяців не помічають це порушення та ігнорують виклики місцевих жителів.

Клименко запевнив, що поліцейські “однозначно не ігнорують” роботу клубу і “патрулі виїжджають за адресою”, але змусити власників клубу притримуватись правил не виходить.

“Такі заклади маскують свою роботу. За зовнішніми ознаками і не скажеш, що ресторан чи клуб працює: у вікнах темно, музики немає. Пропускають клієнтів приховано, за попереднім записом.

У поліцейських немає підстав вломитися всередину. Для цього потрібна санкція суду…

Зараз по місту працюють спеціальні патрулі. Чергують біля закладів, по яким громадяни неодноразово давали сигнали. Але це напівміри. Вирішення цього питання – комплексне і потребує залучення різних органів влади. Якщо простіше: дайте правовий механізм, будемо використовувати”.

За словами Клименка, єдине що вдалося, так це скласти на адміністратора клубу “Бохо” адмінпротокол за порушення правил торгівлі алкоголем. Справа у суді.

Районний відділ поліції у Червонограді відремонтують за 54 млн грн

Головне управління Національної поліції у Львівській області уклало угоду з приватним підприємством «Західбуд-Плюс» на ремонт районного відділку поліції у Червонограді за адресою вул. Св. Володимира, 8а, інформує Zaxid.net.

За інформацією сайту державних закупівель Prozorro, вартість робіт становить понад 54 млн грн. Завершити ремонт «Західбуд-Плюс» має до кінця 2024 року.

Згідно з тендерною документацією, планують будівельні роботи, відремонтувати підлогу, замінити вікна та двері, утеплити фасад та облаштувати територію навколо. Крім цього, підрядник відремонтує водопровід, замінить систему опалення та кондиціонування, надасть обладнання для комп’ютерної мережі, встановить пожежне оповіщення та охоронну сигналізацію.

Зазначимо, що очікувана вартість ремонту становила 59 млн 313 тис. грн. Проте підрядник «Західбуд-Плюс», який став єдиним учасником торгів, запропонував 54 млн 214 тис. грн. Згідно з інформацією бізнес-аналітичного ресурсу YouControl, компанія понад 16 років зареєстрована у Львові й займається будівництвом доріг та приміщень, дизайном. Керівником «Західбуд-Плюс» є Андрій Колюбінський.

Вродовж 2023 року «Західбуд-Плюс» виграла 14 тендерів на майже 57 млн грн та виконала роботи за двома угодами. Зокрема, підприємство ремонтуватиме Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, реконструюватиме реабілітаційний центр «Джерело» та ремонтуватиме лікарню на Миколайчука у Львові.

Індустріальний парк у Львові першим отримав міжнародну страховку від воєнних ризиків на $9 млн

Агентство з гарантування інвестицій Світового банку (MIGA) застрахувало перший інвестиційний проєкт від воєнних ризиків, повідомила перший віцепремʼєр – міністр економіки Юлія Свириденко. Проєкт M10 Industrial Park у Львові отримав гарантію на суму до $9,2 млн, йдеться у пресрелізі MIGA.

MIGA надає гарантії на суму до $9,2 млн кіпрській компанії UIPH Ukrainian Industrial Property Holding Limited (60% акцій належить Dragon Capital) на її прямі інвестиції та акціонерну позику у проект індустріального парку M10 Lviv Industrial Park на випадок воєнних ризиків та громадянських заворушень на період до 10 років.

Свириденко пояснила, що це гарантія на кредитні кошти, які бере компанія, для будівництва та експлуатації складського комплексу та супутньої інфраструктури в промисловому парку M10.

Проєкт отримає сертифікацію «зеленого будівництва».

«Ми дуже довго йшли до цього важливого рішення […] Це сигнал не лише для нових потенційних інвесторів, які розглядають можливості інвестування в Україну. Але й перший крок до запуску ринку страхування від воєнних ризиків», – зазначила Свириденко.

«Ми вдячні MIGA за підтримку України та нашої «зеленої» інвестиції у індустріальний парк M10 у Львові», – сказав Томаш Фіала, гендиректор компанії Dragon Capital. «Широкий доступ до гарантій є ключовим фактором для збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну в умовах війни», – додав бізнесмен.

Ризики, які покриває ця гарантія, безпосередньо повʼязані з війною – фізичне руйнування обʼєкту внаслідок ворожих обстрілів та/або втрата контролю над ним.

Угода додає Dragon Capital оптимізму: компанія розраховує продовжити співпрацю з MIGA в рамках проєкту М10 Lviv Industrial Park, який буде масштабуватися, уточнює Сакун. Утім, щоб отримати навіть порівняно невелику за сумою гарантію, українській компанії довелося витратити пів року часу та підготувати детальну заявку. «Ретельність аналізу швидше нагадує M&A угоди», – каже Сакун.

Що Dragon Capital зробила, щоб стати першою українською компанією, що отримала «воєнну страховку»?

М10 Lviv Industrial Park – поки що єдиний український проєкт, якому MIGA запропонувала та надала гарантії. Агентство ще з кінця минулого року розглядає кілька обʼєктів, однак реалізувати вдалося лише один. Паплайн із кількох українських компаній MIGA сформувала ще наприкінці 2022-го, розповідала в інтервʼю Forbes міністерка економіки Юлія Свириденко. Тоді йшлося про пілотний проєкт на $30 млн до кінця 2022-го, уточнювала Свириденко. У «робочому» списку були одна українська та дві іноземні компанії з індустрій фінансів, логістики та промислової інфраструктури.

Dragon Capital вирішила подати заявку на страхування від MIGA для М10 Lviv Industrial Park саме після консультацій з Мінекономіки, каже Сакун. «Вони, а також Офіс президента були рушійною силою цього процесу», – згадує він.

Про що йдеться? Сакун виділяє три ключові для MIGA напрямки.

  1. Джерела походження коштів. Хто акціонери, звідки в них гроші, усі класичні практики KYC (Know Your Client, – Forbes), перелічує Сакун. «Якщо це не «біла» та прозора компанія зі зрозумілими джерелами фінансування, то, в принципі, можна навіть і не починати розмову», – каже він.
  2. Бізнес-модель. Чому компанія займається певним проєктом та чому він є важливим для регіону чи країни загалом, зазначає Сакун. Останній критерій має особливе значення для MIGA, згадує він.
  3. Технічна складова. Йдеться про глибокий технічний аудит проєкту на предмет відповідності певним критеріям якості. Це фінансова, економічна та юридична складова, перераховує Сакун.
    Скільки підготовка заявки у MIGA коштувала Dragon Capital? «Прямих фінансових видатків у нас було нуль, але ми витратили дуже багато часу», – констатує Сакун.

Залучення держави у цьому процесі важливе, оскільки один із параметрів, на який орієнтується MIGA, – вплив проєкту на розвиток регіону, розповідає Сакун. Уся процедура від подачі заявки до підписання угоди зайняла близько пів року, уточнює він.

В Україні вперше виплатять викривачу корупції винагороду у понад 13 млн гривень

В Україні вперше судом ухвалено рішення про виплату винагороди викривачу корупції, яка становитиме 13 млн 299 тис. 950 грн. Про це повідомила прес-служба Вищого антикорупційного суду у понеділок, 2 жовтня, передає zaxid.net.

Зазначається, що викривач Євген Шевченко повідомив про спробу підкупу за 6 млн доларів керівників антикорорганів у 2020 році. Мова йде про організацію хабаря 5 млн доларів, які призначалися керівникові САП Назару Холодницькому. За даними слідства, у нього хотіли «купити» зняття підозри з екс-міністра Миколи Злочевського у справі про розкрадання стабілізаційного кредиту Реал Банку. Ще 1 млн доларів нібито був призначений для посередників.

Також судді ВАКС затвердили угоду між прокурором САП та колишнім першим заступником начальника ГУ ДПС у Києві Миколу Ільяшенком – останнім обвинуваченим у справі про спробу підкупу за 6 млн доларів керівників антикорорганів.

Усі чотири фігуранти справи визнали свою вину: Олена Мазурова вже отримала умовний вирок у 2021 році і згодилася дати свідчення щодо інших обвинувачених. У 2023 році адвокат Андрій Кіча та екс-міністр Микола Злочевський також прийняли угоди.

В рамках цих угод Кіча, Злочевський та Ільяшенко сплатили 680 млн грн на дрони для військових, а Злочевський додатково надав благодійну допомогу на 160 млн грн для армії. Сам хабар у розмірі 6 млн доларів передали Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

У підсумку, всі обвинувачені отримали вироки та судимості, але не попали у в’язницю. При цьому справа принесла близько 1 млрд грн на потреби військових, пише Центр Протидії Корупції.

Сам Шевченко у Facebook повідомив, що сьогоднішнє рішення суду безумовно є визначним досягненням для нього особисто та для усієї антикорупційної системи загалом.

«Втім, сьогоднішнє рішення суду безумовно є визначним досягненням як для мене особисто, так і для усієї антикорупційної системи загалом, адже вперше в історії України громадянин за викриття корупційного злочину отримає від держави достойну винагороду. Це виводить роль викривача на новий, зокрема фінансово цікавий рівень», – написав Шевченко.

Довідка: 6 вересня 2023 року НАЗК запустило Єдиний портал повідомлень викривачів, на якому громадяни можуть повідомляти про факти корупції, свідками яких вони стали. Цей ресурс забезпечує анонімне надсилання повідомлень працівниками організацій про корупцію в їхніх структурах.

Рада проголосувала за створення Єдиного порталу повідомлень про корупцію ще у 2021 році. Зазначалося, що розмір винагороди викривача складатиме 10% від розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків. У жовтні 2019 року Рада ухвалила законопроєкт №1010 про грошову винагороду викривачам корупції.

Війна в Україні може тривати до 2025 року – CNN

На думку військових США, наша держава не має можливості проводити маневри, нам потрібно прагнути “до непривабливого виснаження”.

Війна в Україні може тривати ще два роки. Американські аналітики та офіційні особи припускають, що “існує відчуття неминучої тупикової ситуації”.

Про це пише ТСН з посиланням на СNN.

Як зазначається, генсек НАТО Йенс Столтенберг, держсекретар США Ентоні Блінкен та інші посадові особи говорили про “стабільний прогрес” України на полі бою, але “серед багатьох західних аналітиків і офіційних осіб існує відчуття неминучої тупикової ситуації”.

“Все більше і більше говорять про те, що конфлікт розтягнеться на 2025 рік. Історія показує, що після початкової стадії війни, як правило, настає заморожування. Так сталося після того, як у 2014 році на Донбасі спалахнув так званий сепаратистський конфлікт”, – пише СNN.

Майор армії США Роберт Роуз підкреслив, що наша держава не має можливості проводити маневри, нам потрібно прагнути “до непривабливого виснаження”. Водночас партнери мають бути готові “підтримувати” Україну, поки вона не виснажить російських окупантів.

CNN пише, що Європа та Сполучені Штати залишаються відданими підтримці України як на полі бою, так і фінансово. Але є ознаки втоми. Виникають сумніви і сварки.

“Весна 2024 року може стати потенційно важливою фазою війни. Обидві сторони використають зиму для переоснащення. Тоді будуть розгорнуті перші українські F-16, а також, можливо, більше ATACM та інших ракет більшого радіусу дії (крім зростаючих вітчизняних виробничих ліній в Україні)”, – пише видання.

“18 місяців на передовій”. Історія львівського рятувальника, який долучився до лав ЗСУ

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну військовослужбовець 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Роман Маковецький працював рятувальником ДСНС у Львівській області. У березні 2022 року він долучився до лав ЗСУ.

В інтерв’ю Суспільному Роман Маковецький розповів про військовий досвід та випадки із роботи рятувальником.

Той, хто “спіймав” десять тисяч вольтів

Роман розповідає, до загону рятувальників приєднався відразу після демобілізації зі строкової служби у 2008 році.

Перший свій виїзд, а їх за роки служби було багато, не пам’ятає. Натомість пам’ятає першого загиблого. Це був виклик у приватний будинок в районі вулиць Чорновола та Варшавської.

“Старший чоловік курив у ліжку і заснув. Це така банальна ситуація. Але за всю мою практику це було тільки один раз. І це – мій перший загиблий”, – розповідає рятувальник.

А буквально через кілька місяців Романа Маковецького під час роботи вдарило струмом у десять тисяч вольтів. Каже, що того дня він з товаришами розбирав на Підзамче дерев’яний настил на мості, який горів. А поруч рухалися поїзди. В якийсь момент, коли там проїжджала приміська електричка, Романа вдарило струмом.

“В той момент щось замкнуло. Я добре не пам’ятаю, що сталося. Пам’ятаю тільки спалах. А далі я прийшов до тями у “швидкій”. Тоді загинув мій товариш Володимир Демків. А мене завезли в лікарню та обстежували. Мене водили по всіх кабінетах, перевіряли всі внутрішні органи. Я так спати хотів, а мене все обстежували та обстежували. По нас вдарило близько десять тисяч вольтів. А на мені навіть сліду від опіків не було”, – згадує він.

Роман говорить, що тоді знайомі та друзі переконували його звільнитися з такої небезпечної роботи. Але він все зважив і вирішив, що це саме та робота, яка йому потрібна. Каже, що в ті часи зарплата була не високою. Але відчуття та розуміння, що він рятує людей переважило усі негативні моменти.

“Коли вдається врятувати значну кількість майна чи людську хату, чи – життя людей, то отримуєш від цього задоволення”, – каже він.

Рятувальник згадує, як у Чишках під Львовом господарі вирішили поскладати сіно у підвал під хату. Дитина гралася сірниками й підпалила. Рятувальники загасили пожежу і врятували будинок.

Найважчий виїзд – Грибовичі

30 травня 2016 року сталася трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі – під завалами сміття загинуло троє рятувальників та працівник ЛКП “Збиранка”.

Тіла усіх трьох своїх товаришів викопував Роман Маковецький.

Згадує, що того дня він вже був вдома після чергування. Але коли стало відомо про трагедію, то відразу повернувся на роботу.

“Півтори доби я був на тому сміттєзвалищі, аж поки ми знайшли їх трьох. Спочатку виявили Юрія Рудого. Потім – Андрія Вненкевича. А останнього – Богдана Юнка”, – говорить він.

Каже, що сміття розбирали й лопатами, і руками, і екскаваторами.

“Ми мінялися кожні три-чотири години. На сміттєзвалищі було важко працювати: сморід, щурі бігають, таргани. Екскаватори підіймали сміття. А люди придивлялися. І якщо комусь здавалося, що там буде людина, то за умовним знаком екскаватори зупинялися і ми розгрібали те руками. Якщо нічого не виявили, то вони продовжували роботу. В якийсь момент я побачив ноги. Зупинив екскаватори. Далі ми руками перебирали. То виявився Андрій. Коли знайшли Богдана, то так само спочатку побачили серед сміття ногу. А далі вже тіло відкопували руками, щоб не пошкодити його”, — розповідає рятувальник.

Так само руками доводилося розбирати завали у будинку в Дрогобичі, який обвалився у серпня 2019 року. Техніка тоді не могла під’їхати.

“Викопували шуфлями та руками. Працювали цілий день та цілу ніч. Кожних 15 хвилин робили хвилину тиші, щоб почути, чи є хтось живий”, – каже він.

З рятувальників – у військовослужбовці

У 2014 році, коли розпочалася російсько-українська війна, Роман Маковецький думав про те, щоби звільнитися з ДСНС та мобілізуватися до ЗСУ. Але зваживши все, вирішив, що працюючи рятувальником, принесе більше користі. А ось минулого року не стримався.

24 лютого 2022 року чоловік зранку збирався на роботу, коли почув по радіо, що Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення. Він відразу поїхав у свою частину. Але через два тижні не витримав.

“Я вирішив для себе, що настав час мені йти та захищати Україну. Я відпрацював свою зміну. А зранку пішов в управління, написав рапорт, що я хочу йти на війну. Звідти – у військкомат. Додому навіть не заїжджав. З військкомату з тими ж речами, з якими я прийшов, мене завезли на полігон на навчання та на розподіл”, – розповідає він.

А вдома його чекала дружина та донечка, якій виповнилося лише вісім місяців.

Коли Роман цього року приїхав у відпустку, донечка не одразу впізнала його. То ж він намагався бути з дитиною 24 години на добу: разом лягати спати, разом їсти, разом купувати продукти, разом гратися. І вже перед самим від’їздом на війну маленька вже сама бігла до тата.

“Дружина знала, що я піду на війну. Я їй це казав. Але не знала, коли це станеться”, – каже військовослужбовець.

Крапочка для коханої

110 окрема механізована бригада перебуває на Авдіївському напрямку. І увесь час Роман Маковецький, за його словами, виконує ту роботу, яку повинен. Але не уточнює, яку саме.

“26 вересня опівночі виповнилося рівно 18 місяців як я перебуваю на передовій”, – говорить він.

Тут він святкував десяту річницю свого одруження. Дружину з ювілеєм привітав через месенджер.

“Я знаю, що моїй дружині важко. Я знаю, що вона ночами плаче, хоча й не каже мені нічого. У неї немає батьків, які б її підтримали. Вона там сама з маленькою дитиною. Вона щодня очікує звісточку від мене. Але я не міг з нею спілкуватися щодня. Тільки присилав їй у месенджері крапочку. То вона тішилася, що я живий. А бувало так, що я по п’ять днів і довше був без зв’язку і не міг їй навіть ту крапочку надіслати. У мене навіть телефону з собою не було”, – розповідає боєць.

Свій день народження 4 листопада він святкував також на війні. Каже, що йому пощастило, що того дня був не в окопі. Тому отримав багато привітань від друзів по месенджеру. А також запальничку від побратимів.

“Вони замовили запальничку заздалегідь, їм привезли. Бо я багато палю. Зараз хочу позбутися цієї звички”, – говорить він.

Натомість всі інші свята нічим не відрізняються від звичайного дня.

“Я б хотів сказати щось про свята, але не було такого. На Великдень ми їли те саме, що й кожного дня. На Новий рік знайшли гірлянду, засвітили, вона трохи посвітила і все. Свято – це коли вдома, з родиною. А ми свої родини по рік-півтора не бачили”, – каже Роман Маковецький.

Про свою роботу на війні військовослужбовець не хоче говорити. Каже, що йому важко про це розповідати. Дуже багато його побратимів загинули або є важкопоранені. Проте повернутися на свою мирну роботу планує вже після нашої перемоги.

На Львівщині 2 жовтня попрощаються із трьома захисниками України

Сьогодні, 2 жовтня, на Львівщині попрощаються із військовими Олександром Сулімовим, Ярославом Мисаком та Романом Грициком. Чоловіки загинули, захищаючи країну.

Про це повідомили на Telegram-каналі Львівської ОВА, пише Суспільне.

Олександр Сулімов приїхав до Львова з села Рекшин Тернопільської області. Із початком повномасштабного вторгнення Олександр активно займався волонтерською діяльністю та вступив до лав тероборони. Попри відсутність військового досвіду кілька разів намагався потрапити на фронт. Незважаючи на вмовляння рідних, таємно поїхав до Києва та вступив до 12 бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького.

Олександр Сулімов виконував бойові завдання на східному напрямку. У воїна залишилися бабуся, мама, дружина, троє маленьких дітей, сестра та двоє братів. Один із них захищає Україну на передовій.

Чин похорону військового розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі. За пів години відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисника на Личаківському кладовищі.

Ярослав Мисак родом з Сокальської громади, житель села Равщина Червоноградського району. Чоловіка призвали на військову службу 10 квітня 2022 року. Служив гранатометником піхотного відділення у військовій частині А0221. Захисник загинув 19 жовтня 2022 року під час наступальних дій поблизу П’ятихаток Херсонської області. Тіло військового ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи. Похорон чоловіка відбудеться о 13:00 у його рідному селі.

Роман Грицик — уродженець села Дроздовичі. Воїн був випускником Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, командиром танкової роти 10 гірсько-штурмової бригади з позивним “Нельсон”. Від початку повномасштабної війни чоловік захищав Київ, Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Бахмут, Спірне та багато інших населених пунктів. Загинув у боях на Донецькому напрямку. У захисника залишився тримісячний син.

Прощання з Романом Грициком та чин похорону розпочнеться о 13:00. Поховають воїна на Бендюзькому кладовищі у Червонограді.