Категорія: Війна

Опубліковано

Фаріон та ще двоє осіб подались на премію Бандери на Львівщині: їм відмовили

Обласну премію імені Героя України Степана Бандери у розмірі 120 тисяч гривень передадуть на потреби Збройних Сил України. Таке рішення у четвер, 12 жовтня, прийняло конкурсне журі.

У коментарі Tvoemisto.tv у Львівській обласній раді повідомили, що на премію подались українська мовознавиця Ірина Фаріон, директор Львівського обласного будинку вчителя Володимир Парубій та член Спілки політв’язнів Степан Мергеля.

«На розгляд журі було подано три кандидатури. Дві з них зняли з розгляду у зв’язку з недотриманням термінів подачі документів. Ще одну кандидатуру члени журі одноголосно відхилили під час таємного голосування», – йдеться в повідомленні.

Ірина Фаріон та Володимир Парубій подали свою кандидатуру на премію пізніше визначеного терміну. Термін заявок тривав з січня до 31 серпня. Степан Мергель подав документи вчасно, однак його кандидатуру не підтримали.

Зазначимо, премією Львівської обласної ради імені Героя України Степана Бандери відзначають громадських і політичних діячів, державницькі й громадські інституції, науковців за особливі заслуги в галузі національного державотворення в трьох номінаціях: громадська, політична, науково-навчальна діяльність.

Премія започаткована Львівською обласною радою у 2012 році. Розмір грошової винагороди за одну номінацію – 40 тисяч гривень. Нагороду урочисто вручають щорічно у день уродин Степана Бандери – 1 січня.

Опубліковано

Під час штурму Макіївки загинув захисник зі Львівщини Мар’ян Батюк

Львівщина втратила ще одного захисника на війні – 31-річний Мар’ян Батюк загинув під час штурму Макіївки Луганської області. Про це Львівському порталу повідомили у Бориславській міськраді.

Мар’ян Батюк загинув 10 жовтня внаслідок штурмових дій поблизу Макіївки, що на Луганщині. Нещодавно йому виповнився 31 рік.

«Вся Бориславська громада низько схиляє голову. Це важка ціна того, щоб існувала Україна. Вічна шана Герою! Пам’ять про нього та його подвиг навіки житиме у наших серцях», – кажуть у мерії Борислава.

Деталі про чин похорону воїна обіцяють повідомити додатково.

Біографічна довідка

Мар’ян Батюк (20.09.1992 – 10.10.2023) був мешканцем села Ясениця-Сільна Бориславської громади. Навчався у місцевій школі, згодом – у професійно-технічному ліцеї у Бориславі. Працював електриком.

До лав Збройних Сил України вступив у травні 2023 року. З різницею в декілька днів служити пішов і брат Мар’яна Михайло. Та за станом здоров’я дитини брата днями звільнили від проходження служби, а Мар’ян залишився воювати.

Рідні й друзі згадують Мар’яна як спокійного, працьовитого хлопця, який завжди був готовий прийти на допомогу.

У воїна залишились батьки, брат із дружиною та маленький племінник.

Опубліковано

Парламентська асамблея Ради Європи визнала Голодомор геноцидом

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) проголосувала за визнання Голодомору актом геноциду українського народу.

“Відновлення історичної справедливості та вшанування пам’яті жертв Голодомору надсилає чіткий сигнал: справедливе покарання за всі минулі та нинішні злочини Москви неминуче”, – зазначив у своєму повідомленні Зеленський, подякувавши за рішення.

Глава МЗС у дописі також подякував, що ПАРЄ визнала сталінський Голодомор 1932–1933 років актом геноциду.

“Важливо, що ПАРЄ також закликала всі парламенти держав-членів Ради Європи та інші парламенти наслідувати цей приклад. Це правильно з моральної, історичної і політичної точок зору”, – зауважив міністр.

Рішення ухвалили 73 голосами “за” і одним “проти”.

У цьому контексті Асамблея вирішила визнати Голодомор актом геноциду, спрямованим на знищення української нації, мови та культури.

Резолюція також містить підтримку ключових міжнародних ініціатив України: зокрема, формули миру, створення спецтрибуналу над РФ, Кримської платформи.

ПАРЄ визнала, що фейкові “вибори” та референдуми рф на тимчасово окупованих територіях України “є використанням політичних свобод у військових цілях”.

Окрім того, ПАРЄ засудила рішення росії вийти з Чорноморської зернової ініціативи, спроби подальшої мілітаризації продовольства і торгівлі.

Нагадаємо, 15 грудня 2022 року Європейський парламент ухвалив більшістю голосів резолюцію з приводу дев’яностих роковин Голодомору в Україні, яка визнає ті жахливі події 30-х років минулого століття геноцидом українського народу.

Опубліковано

Мін’юст: Співробітники ТЦК не мають права перевіряти документи у громадян

Представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які займаються врученням повісток військовозобов’язаним, можна просити пред’явити документи, адже не у всіх є такі повноваження. Про це заявили у Міністерстві юстиції.

В Мін’юсті наголосили, що працівники ТЦК та СП не мають права перевіряти документи у цивільних громадян та військовозобов’язаних. Саме тому на практиці вони патрулюють спільно з представниками Нацполіції й вручають повістки чоловікам.

Перевіряти документи можуть лише уповноважені представники:

  • Національної поліції України;
  • Служби безпеки України;
  • Національної Гвардії України;
  • Державної прикордонної служби України;
  • Державної міграційної служби України;
  • Державної митної служби України;
  • Збройних сил України.

За п. 5 Постанови КМУ № 1456, поліцейські та працівники ТЦК мають пред’явити на вимогу наказ коменданта про право на перевірку документів, в якому вказане прізвище особи, яка здійснює перевірку.

Постанова №154 від 23 лютого 2022 року “Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки” закріпляє права та обов’язки працівників ТЦК. Відповідно до одного з пунктів Положення громадяни мають право перевіряти документи уповноважених осіб перед врученням повісток.

Таким чином уповноважені представники ТЦК перед врученням повістки на вимогу українця зобов’язані пред’явити:

  • -наказ коменданта щодо перевірки документів (або копію);
  • службове посвідчення ТЦК, яке підтверджує, що вони саме ті, хто вказаний в наказі коменданта про перевірку документів;
  • наказ або розпорядження ТЦК, яким уповноважено зазначених осіб на вручення повісток;
  • назвати підставу визначену у п. 7Порядку перевірки.
















Опубліковано

У Києві на блокпосту сталася стрілянина. Що відомо?

У Святошинському районі Києва приблизно о 10 годині ранку 12 жовтня сталася стрілянина на блокпосту — військовослужбовець вистрелив у колеса автівки, яку водій не зупинив на вимогу.

Про це в коментарі hromadske повідомила речниця Головного управління поліції Києва Юлія Гірдвіліс.

«На вимогу одного з військових водій транспортного засобу не здійснив зупинку. Відтак військовий вистрелив у колеса автівки», — розповіла вона.

Внаслідок цього водій сусіднього автомобіля отримав дотичне поранення. За інформацією поліції, від госпіталізації він відмовився.

Нині на місці працює слідчо-оперативна група, яка документує деталі інциденту. Відтак правоохоронці визначаться з правовою кваліфікацією події.

Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України. Нині слідчі встановлюють усі деталі інциденту.

Опубліковано

Львівщина прощається 12 жовтня з п’ятьма захисниками

У четвер, 12 жовтня, на Львівщині прощаються з п’ятьма військовослужбовцями. Руслан Мазепа, Максим Зіневич, Михайло Плетеницький, Віталій Вовк та Микола Петрів загинули, боронячи Україну.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної військової адміністрації, пише Суспільне.

Руслан Мазепа — житель смт Великий Любінь Львівського району.

Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України.

Був молодшим сержантом Національної гвардії України. Загинув 5 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області в результаті стрілецького бою та мінометного обстрілу противником.

У захисника залишились мама, дружина, донька, син та внук.

Максим Зіневич — уродженець селища Марківка Луганської області. Максиму Зіневичу було 35 років.

Впродовж 2015-2019 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Держприкордонслужби.

У перший день повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну, виконував бойові завдання у складі 8 окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. Після переїзду до Львівської області, у лютому 2023 року вступив до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ та боронив державу на території Харківської області.

За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками. У Максима Зіневича залишилися батьки, дружина, двоє дітей та двоє братів.

Михайло Плетеницький — мешканець Добромильської територіальної громади.

Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта.

Був командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7371. Загинув 4 жовтня в районі населеного пункту Кислівка Куп’янського району Харківської області.

Віталій Вовк — мешканець Хирівської територіальної громади.

Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Був молодшим сержантом, бойовим медиком військової частини А7371.

Загинув 4 жовтня в районі населеного пункту Кислівка Куп’янського району Харківської області.

Микола Петрів — проживав у селі Долішній Лужок Дрогобицької громади.

Після повномасштабного вторгнення Росії на українські землі добровольцем став на захист України та вже з травня 2022 року воював на передових позиціях фронту.

Доєднався до складу 2 стрілецької роти 67 окремого батальйону 103 окремої бригади ЗСУ, ВЧ А-7079.

9 жовтня Микола потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку та внаслідок отриманих травм загинув.

У воїна залишились мати, дружина, троє дітей, брат та внуки.

Опубліковано

Двоє доньок залишилися без батька: на війні загинув оператор протитанкового відділення із Львівщини

Обороняючи Україну від російських загарбників загинув військовослужбовець з Львівської області.

Про загибель Володимира Оканя інформує Стрийська міська рада, пише Вголос.

Чоловік народився в багатодітній сім’ї у селі Колодниця. Після одруження мешкав з родиною в населеному пункті Лотатники, що на Стрийщині.

Наприкінці березня 2023 року став на захист Батьківщини. Ніс службу на посаді оператора протитанкового відділення військової частини.

Життя військового обірвалося 7 жовтня під час виконання бойового завдання біля Новомихайлівки, що у Донецькій області. Володимиру було 40 років. У нього залишилися батьки, дружина та двоє доньок.

Прощання з воїном відбудеться у четвер, 12 жовтня, о 18 годині (село Лотатники). Похорон запланований на 13 жовтня (12 година).

Опубліковано

У Львівському ТЦК розпочали перевірку факту, де військові силою затягують чоловіка до приміщення

У Львівському ТЦК розпочали перевірку щодо ситуації, де нібито військові силою затягують чоловіка до приміщення. Відео з інцидентом поширили в соцмережах. Про це повідомила служба звʼязків з громадськістю Львівського обласного ТЦК та СП.

«Мережею інтернет поширюється інформація, щодо виникнення конфліктної ситуації між цивільним населенням та громадянами у військовій формі. Командування Львівського ОТЦК та СП здійснює заходи, щодо встановлення обставин даного випадку. Призначено службову перевірку», – йдеться у повідомленні.

Як стверджують у соцмережах, чоловік приїхав до Львова із Києва. Після затримання, йому нібито вночі провели медобстеження, та вже на ранок доставили на полігон у Рівненську область.

У вересні у соціальній мережі вже поширювали відео інциденту у Самбірському Територіальному центрі комплектування, де били та погрожували чоловіку з Харкова. Наразі Державне бюро розслідувань встановлює обставини інциденту.

Опубліковано

СБУ вийшла на зрадників, які навели “Іскандер” на кафе в селі Гроза

Служба безпеки України “по гарячих слідах” встановила особи двох зрадників, які скоригували російський ракетний удар по кафе у селі Гроза на Харківщині 5 жовтня.

Зловмисниками виявились двоє місцевих жителів – 30-річний Володимир Мамон та його молодший брат 23-річний Дмитро Мамон, які під час окупації регіону перейшли на бік росіян.

За це фігуранти отримали “посади” у лавах окупаційного “управління внутрішніх справ військово-цивільної адміністрації Харківської області”. Там одного з них призначили “водієм конвойної групи”, іншого – “інспектором дорожньо-патрульної служби”.

Однак, напередодні звільнення регіону обидва зрадники разом із родинами втекли до РФ, де продовжили працювати на користь країни-агресора.
За вказівками російських окупантів вони дистанційно розпочали формувати власну мережу інформаторів на підконтрольній Україні території.

Для цього “втемну” залучали до підривної діяльності своїх родичів, сусідів та знайомих з деокупованих міст та селищ Харківщини.

Під виглядом дружніх розмов та листувань у месенджері зрадники випитували у людей відомості про дислокацію Сил оборони та масові заходи на території регіону.

За даними слідства, від початку жовтня цього року обидва фігуранти почали збирати інформацію про заплановане перепоховання загиблого українського захисника у селі Гроза. При цьому вони розуміли, що внаслідок ворожої атаки обов’язково загинуть мирні мешканці – їх знайомі з села Гроза, в тому числі й ті, хто надавав їм інформацію, наголошують у спецслужбі.

Дізнавшись точну адресу та час проведення мирного заходу, Володимир Мамон передав ці дані російським окупантам.

Отримані відомості росіяни використали для здійснення прицільного удару по українському селу із застосуванням оперативно-тактичного ракетного комплексу “Іскандер М”.

Тоді внаслідок повітряної атаки РФ загинули 53 мирних жителі, серед них – малолітня дитина. Ще шестеро цивільних були поранені.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки склали обом фігурантам підозри в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, злочинні дії Володимира Мамона додатково кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (пособництво у вчиненні порушень законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб).


Оскільки обидва зловмисники переховуються на території Росії, тривають комплексні заходи для встановлення їхнього місцезнаходження та покарання.

Опубліковано

НАБУ та САП офіційно звинуватили Ярослава Дубневича в організації газової афери на 2 млрд грн

У вівторок, 10 жовтня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру нардепу Ярославу Дубневичу як організатору схеми заволодіння природним газом на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку.ю, пише zaxid.net.

Як розповіли у НАБУ та САП, 10 жовтня нардеп не з’явився на виклик за повісткою та не відповідав на телефонні дзвінки від детективів. Протягом дня детективи НАБУ спільно з прокурором САП намагались встановити місцеперебування нардепа для вручення підозри, однак невдало. Тому йому оголосили заочну підозру відповідно до ст. 135 КПКУ.

Дії нардепа кваліфіковано за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 ККУ.

За матеріалами слідства, протягом 2013-2017 років народний депутат України, залучивши п’ятьох інших осіб, організував заволодіння природним газом підконтрольними йому службовими особами Новояворівської та Новороздольської ТЕЦ на Львівщиніна загальну суму понад 2,1 млрд грн. Закуплений у НАК «Нафтогаз» за пільговою ціною газ мав іти на виробництво теплової енергії для потреб мешканців, але його використали на виробництво та продаж електрики за ринковими цінами.

«Внаслідок описаних дій із заволодіння природним газом прибутковість виробництва електрики Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ у деякі періоди перевищувала 130%. Таким чином, ТЕЦ отримали незаконний дохід (надприбутки) у сумі понад 3,5 млрд грн», – йдеться в повідомленні САП.

Правоохоронці встановили, що нардеп організував легалізацію (відмивання) понад 450 млн грн згаданих коштів, перевівши їх на рахунки підконтрольної ТОВ та компаній-нерезидентів, у тому числі зареєстрованих на Кіпрі та Маршаллових Островах. Кошти згодом повернув в Україну під виглядом іноземних інвестицій для фінансування свого бізнесу на Львівщині.

Іншим п’яти учасникам цієї схеми про підозру повідомили у січні 2018 року (епізод щодо розкрадання газу на 1,4 млрд грн) та у серпні 2020 року (епізод щодо розкрадання газу на 729,8 млн грн). Ці справи розглядаються в судах. На майно «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ» накладено арешт.

Також Ярослав Дубневич є підозрюваним у справі про розкрадання 93 млн грн «Укрзалізниці».

ю