Слідство оприлюднило деталі затримання Ігоря Гринкевича

Слідство оприлюднило деталі затримання львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який намагався дати 500 тис. доларів хабаря посадовцю Держбюро розслідувань за зняття арешту з майна його компаній, які фігурують у іншому кримінальному провадження про розкрадання на закупівлях Міноборони. Сам Ігор Гринкевич поки що підозрюваним у цій справі не є, інформує zaxid.net.

За даними слідства, бізнесмен спілкувався у месенджері з співробітником ДБР, пропонував йому хабар і організував зустріч на заправці, однак правоохоронець здав повідомив про це в поліцію.

Деталі затримання Ігоря Гринкевича стали відомі з ухвали Печерського районного суду Києва, що стосувалася запобіжного заходу для бізнесмена. Як вказано в ухвалі, від жовтня 2023 року ДБР розслідує справу про розтрату бюджетних коштів під час закупівель Міноборони, що стосуються засобів індивідуального захисту та продуктів харчування для ЗСУ. За версією слідства, підприємці-постачальники могли укладати контракти за 100% передоплатою, не плануючи виконувати їх сповна. В межах досудового розслідування, в листопаді 2023 року слідчі провели обшуки на митному пості «Чайка» в Києві, куди підприємці постачали товари для Міноборони.

Постачальниками МОУ були три компанії з орбіти бізнесмена Ігоря Гринкевича, зокрема, «Будівельний Альянс Монтажпроект», власником якого є його син Роман Гринкевич, «Трейд Лайнс Рітейл», що до червня 2023 належала його дружині Світлані Гринкевич та доньці Ользі Швед, а також «Будівельна компанія Сітіград». Власником останньої є Владислав Гамоцький, чиє прізвище та по-батькові співпадає з ПІБ Артема Гамоцького, колишнього власника «Монтажпроекту».

Слідство припустило, що за місяць після обшуків Ігор Гринкевич дізнався про відкрите кримінальне провадження та вирішив за хабар домовитись із ДБР, повернути вилучене майно і закрити справу. 23 грудня у месенджер Signal бізнесмен написав заступнику керівника відділу Головного слідчого управління ДБР: «Доброго дня. Я…від спільних друзів. Коли можна набрати?. Під час розмови телефоном Ігор Гринкевич наполіг на зустрічі. При цьому, він не був особисто знайомим зі співробітником ДБР, тому той на зустріч погодився. Того ж дня вони зустрілись на одній із заправок у Києві. Тоді бізнесмен повідомив «про необхідність сприяння… у поверненні вилученого майна». Після зустрічі працівник ДБР написав рапорт про злочин.

За три дні, 25 грудня, бізнесмен знову написав повідомлення з текстом: «Христос Народився. Коли бачимось?» та спробував зателефонувати працівнику ДБР. Той, своєю чергою, відповів, що йому незручно говорити і попросив спілкуватись письмово. Після цього через листування вони узгодили зустріч на 28 грудня. При цьому, Гринкевич написав, що спілкувався «із нашими друзями, готові завтра зустрітись».

Саме під час другої зустрічі бізнесмен запропонував працівнику ДБР 500 тис. доларів США хабаря за повернення майна, вилученого під час обшуків. Ще одна зустріч була запланована на 29 грудня в одному з київських кафе. Тоді Гринкевич сказав, що приніс обіцяні гроші та передав їх співробітнику ДБР, який діяв під контролем правоохоронців. Тоді бізнесмена затримали на місці злочину та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 ККУ (пропозиція хабаря службовій особі).

Печерський райсуд ще 30 грудня взяв Ігоря Гринкевича під варту до 26 лютого з можливістю сплати 429,4 млн грн застави. Після розголосу справи Міністерство оборони повідомило, що має лише один контракт із компаніями, афілійованими із родиною львівського бізнесмена.

Згодом суд арштував усе майно сім’ї Гринкевичів. Зважаючи на суспільний резонанс, компанії Гринкевичів почали позбуватися активів та перереєстровувати їх на наближених до сім’ї людей. Детальніше про резонансну справу навколо львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича читайте в матеріалі ZAXID.NET Аферист із тендера.

Польща підіймала авіацію під час сьогоднішньої ракетної атаки росіян

Польща вранці 13 січня приводила авіацію до стану бойової готовності з огляду на ракетні обстріли росією території України. Про це повідомило Оперативне командування польських Збройних сил.

Авіація Польщі та союзників була задіяна з огляду на “підвищену активність дальньої авіації російської федерації, пов’язану з намірами завдати ударів по території України”.

У зв’язку з “необхідними процедурами для забезпечення безпеки повітряного простору Польщі” жителів країни, зокрема на південному сході, попереджали про підвищення рівня шуму.

Через деякий час у зв’язку зі зниженням рівня загрози авіація Польщі та союзників повернулась до стандартних дій, оголосили в Оперативному командуванні польських ЗС.

“Польська армія постійно моніторить ситуацію на території України та залишається в постійній готовності до забезпечення безпеки повітряного простору Польщі”, – підкреслили там.

Нагадаємо, Генштаб Польщі 29 грудня заявив, що повітряний простір країни порушила російська ракета. Польські військові з’ясували, що ракета залетіла на 40 кілометрів углиб Польщі й через три хвилини повернулась в Україну.

У ніч проти 13 січня росіяни завдали ракетного удару по Україні, застосувавши 40 цілей – крилаті, аеробалістичні, балістичні, авіаційні, зенітні керовані ракети та ударні дрони.

Вісім цілей були знищені протиповітряною обороною України, більшість – не влучили завдяки роботі українських систем радіоелектронної боротьби.

Соня Морозюк спробувала пояснити, звідки в неї 2 квартири та нежитлове приміщення за 4,6 млн

Художниця Соня Морозюк прокоментувала інформацію АРМА про майно скандальної сім’ї її нареченого Романа Гринкевича. У переліку нерухомості львівського бізнесмена значаться дві квартири, які належать 25-річній Соні. Про це вона написала в Instagram.

“У відповідь на звинувачення, що у “мене знайшли дві квартири”. Квартири є. Але. Одну купив мій батько (продавши до цього нерухомість у Харкові), і оформив частку на мене. Він є платником. Це його гроші, не мої. Другу я купляла частковою допомогою батька, і він є співвласником”, – написала Морозюк.

Вона зазначила, що першу квартиру купила 16 серпня 2022 року, а другу – 2 червня 2022 року.

“З Романом Гринкевичем ми познайомилися майже через рік після цих покупок” – додала художниця.

Соня з Романом на відкритті її персональної виставки

За словами Соні, приміщення під свою галерею-студію у Києві вартістю 4,6 мільйона гривень вона теж придбала сама.

“Щодо нежитлової нерухомості під майстерню: її ціна склала 4,6 млн грн. Це приблизно один мій річний дохід. Всі такі угоди проводяться безготівкою, і банк перевіряє джерело надходження коштів. Нагадаю, що вже не один рік ФОП і плачу податки. Нагадаю також, що готую документи для добровільної подачі декларації, щоб було ще зрозуміліше” – зазначила Морозюк.

Нагадаємо, Соня Морозюк заручена з сином львівського бізнесмена, якого підозрюють у обкраданні ЗСУ. Художниця теж потрапила у скандал.

Після цього в Інституті проблем сучасного мистецтва НАМ України призупинили персональну виставку Морозюк.

До слова, сама Соня заявила, що не знає, як заробляє її наречений і пообіцяла розірвати з ним стосунки, якщо виявиться, що він причетний до корупції.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розшукало активи львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та пов’язаних із ним осіб, які вчинили протиправні дії за попередньою змовою зі службовими особами Міноборони.

Працівники АРМА зібрали та проаналізували інформацію щодо бенефіціарних власників та підконтрольних осіб, а також щодо наявності у їх власності активів. Так, Нацагентству вдалося виявити у фігурантів справи низку об’єктів житлової нерухомості. І цікаво, що в скандалі фігурує півзахисник «Шахтаря» Мар’ян Швед, а точніше – квартира у Львові, що оформлена на його ім’я.

Окрім львівської квартири Шведа, у рамках справи виявлено 3 квартири у власності дружини Ігоря Гринкевича Світлани; 1 львівська квартира у власності Ярини Гринкевич та 2 квартири у власності Софії Морозюк. А ще у зазначених осіб було виявлено 7 об’єктів нежитлової нерухомості, 18 земельних ділянок, 9 автомобілів преміум-класу тощо. Також було встановлено наявність у підозрюваних банківських рахунків у понад 8 установ.

Нагадаємо, що донька підприємця – Ольга Гринкевич, з нею 2016-го року одружився вінґер «Шахтаря» Мар‘ян Швед. Пара розлучилася 2022-го – до суду з позивною заявою звернулася Ольга. Суд задовольнив її. Зараз вони судяться за майно.

Масована атака: росія випустила 40 ракет і БПЛА, більшість – не досягла цілей

У ніч на 13 січня російські загарбники завдали ракетного удару по Україні, застосувавши 40 цілей – крилаті, аеробалістичні, балістичні, авіаційні, зенітні керовані ракети та ударні БПЛА, з них 8 знищені силами ППО.

Більшість не влучили завдяки роботі українських систем РЕБ.

Близько 02:00 було зафіксовано зліт до 10 бортів Ту-95 з аеродрому «Оленья». Біля 5:30 було підтверджено перші пуски крилатих ракет. Вже за годину було зафіксовано зліт кількох МіГ-31К з аеродрому «Саваслейка» Нижньогородської області, які атакували Україну ракетами «Кинджал».

Усього зафіксовано 40 засобів повітряного нападу противника:

  • 7 зенітних керованих ракет С-300/С-400 з Бєлгородської обл;
  • 3 ударні БПЛА “Shahed-136/131” з Курської області;
  • 6 аеробалістичних ракет Х-47М2 “Кинджал” з шести літаків МіГ-31К (район пуску – Тамбов);
  • до 12 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 із 11 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС (район пусків – Каспійське море);
  • 6 крилатих ракет Х-22 із бомбардувальників Ту-22М3 з Брянська обл.;
  • 2 керовані авіаційні ракети Х-31П з двох літаків Су-35 (район пусків – окупована Херсонщина);
  • 4 керовані авіаційні ракети Х-59 з двох літаків Су-34 (район пусків – Брянська область).

В результаті бойової роботи силами та засобами Повітряних Сил, у взаємодії із ППО Сил оборони знищено 7 крилатих ракет Х-101/х-555/Х-55 та 1 керовану авіаційну ракету Х-59.

“Зазначимо, що понад 20 усіх перелічених засобів повітряного нападу, що не потрапили в статистику збитих, не досягли своїх цілей, внаслідок активної протидії засобами радіоелектронної боротьби!

Крім того, “нє імєющіє аналогов” російські ракети стають дедалі гіршими й летять бозна-куди!

Втім це не значить, що вони не становлять загрози, скоріше навпаки! Тому будьте пильні, не ігноруйте тривогу, особливо із застосуванням “балістики”.

Ракети, як і минулого разу, багато маневрували і змінювали напрямки свого руху по Україні. Судячи з повідомлень Повітряних сил, значна частина ракет летіла на захід України. Повідомлялось про рух ракет на Львівщині, Івано-Франківщині, Рівненщині і Волині.

На заході України було знищено 1 крилату ракету Х-101/555.

Також відомо, що під ударами були Дніпропетровська, Сумська та Кіровоградська області. Наразі жодної інформації про наслідки ударів чи падіння уламків ракет немає.

Окрім збиття, як повідомляли Повітряні сили, понад 20 ракет в країні було приземлено внаслідок радіоелектронної боротьби.

На фронті загинув мешканець Радехова на Львівщині Носаль Володимир

Чоловікові було 50 років. Він загинув під час виконання бойового завдання у Харківській області

Про це повідомляє Радехівська міська рада, передає “Еспресо.Захід“.

Носаль Володимир Степанович загинув 10 січня 2024 року у війні з російськими окупантами в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання у Харківській області. Чоловік був родом з міста Радехова, що у Червоноградському районі на Львівщині. Бійцю було 50 років.

Солонківську сільраду підозрюють у переплаті 15 млн грн за військову форму

Львівська поліція розслідує факти значної переплати під час закупівлі Солонківською сільрадою великої партії військової форми для 103 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Вартість закупівлі становить майже 42 млн грн, а завдані збитки, за версією слідства, перевищують 15 млн грн. Підозрюваного у службовій недбалості Петра Чобота звільнили з посади інспектора юридичного відділу, але залишили працювати у сільраді на іншій посаді. Про це інформує ZAXID.NET з посиланням на видання NGL.media.

Як повідомило видання NGL.media, посилаючись на матеріали справи, розслідувати тендер на закупівлю військової форми Солонківською сільрадою поліція почала ще у квітні 2023 року – майже одразу після завершення торгів у Prozzoro, але ще до укладення договору з підрядником.

Тендер на пошиття 3500 комплектів літньої військової форми Солонківська сільрада провела 2 квітня 2023 року. Комплект вартістю 11900 грн складався з літньої польової куртки, літніх штанів, кепки, панами, сорочки, футболки-поло і звичайної футболки, а також черевиків чи напівчеревиків.

На початку травня Солонківська сільрада двома платежами перерахувала всю суму фабриці «Грегорі». 10 травня він повідомив у Facebook, що 3500 комплектів уже пошиті. У розмові з журналісткою NGL.media 11 січня голова Солонківської ОТГ Богдан Дубневич заявив, що усі комплекти були передані військовослужбовцям, щоправда не зміг пригадати, коли саме це відбулось. Натомість джерело NGL.media у 103 бригаді ТрО, яка офіційно зареєстрована у Солонківській ОТГ, не змогло підтвердити отримання такої форми впродовж літа-осені минулого року. Натомість наш співрозмовник сказав, що бригада двічі отримувала форму від Солонківської ОТГ у 2022 році.

У вересні 2023 року у межах слідства провели товарознавчу експертизу, яка встановила реальну ринкову вартість закуплених 3500 комплектів уніформи, а в кінці року ще одна експертиза підтвердила переплату на понад 15 млн грн на цій закупівлі.

Після цього військова прокуратура повідомила про підозру у службовій недбалості (ч.2. ст. 367 ККУ) 28-річному інспектору юридичного відділу Солонківської сільради Петру Чоботу, адже саме він оголошував тендер і був відповідальним за цю закупівлю. Після оголошення про підозру Петра Чобота звільнили з посади інспектора юридичного відділу, але залишили працювати у сільраді на іншій посаді. Петро Чобіт перебуває під нічним домашнім арештом, який не заважає йому ходити на роботу у Солонківську сільську раду.

«Петро Чобіт працює у нас на іншій посаді. Я тішусь і гордий за такого працівника», – заявив NGL.media Богдан Дубневич, відмовившись уточнити нову посаду підлеглого.

Він також переконаний, що під час минулорічної закупівлі усе було законно, а ймовірна переплата у 15 млн грн, яку встановила експертиза, – це лише «особиста думка слідчих». «Слідство може багато говорити, а кінцеве рішення виносить суд, а не слідство», – вважає Богдан Дубневич.

Власниця фабрики «Грегорі» Оксана Черепанич повідомила NGL.media, що поліція не проводила обшуків на виробництві та не контактувала з нею щодо кримінальної справи.

У Львові батько-воїн став донором нирки для своєї донечки

Родинну пересадку нирки успішно виконали трансплантологи відділення трансплантології Дитяча лікарня святого Миколая Першого ТМО. Про це повідомляють у Першому медичному об’єднанні Львова.

Про хворобу Марічки з Харківщини батьки дізналися як тільки-но їхня дівчинка з’явилася на світ. У неї виявили полікістоз нирок — це рідкісне спадкове захворювання, за якого у паренхімі нирок утворюється велика кількість кіст, що перешкоджають нормальному функціонуванню органу.

Батьки 11-річної Марічки роками стежили за станом дитини, здавали аналізи та проходили регулярні обстеження. Проте чотири роки тому стан дівчинки суттєво погіршився.

Кісти все більше блокували роботу нирок, через що природний процес фільтрації крові та перетворення зайвої рідини на сечу порушувався. А в організмі Марічки накопичувалося все більше токсинів. Зарадити стрімкому погіршенню стану дитини та розвитку ниркової недостатності могла лише трансплантація.

Донором для Марічки зголосився стати її тато військовий. Рятівну операцію виконали у лікарні святого Миколая. Через тиждень після втручання сім’я повернулася додому — на Харківщину.

На Львівщині 7% з тих, хто проходив ВЛК, визнані непридатними до військової служби

Показники щодо оформлення висновків про непридатність до військової служби у Києві та на Полтавщині, порівняно із середнім показником по Україні, різняться від інших областей. На Львівщині цей показник склав 7% за 9 місяців 2023 року.

Про визнання непридатними до служби за висновками ВЛК, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

Наприклад, ще у 2022 році показник щодо висновків про непридатність до військової служби на Львівщині становив 11% й перевищував середній показник по Україні на 3 одиниці. За дев’ять місяців 2023 року в області показник став середнім по країні.

У Києві також виявили суттєву відмінність оголошень непридатними до служби, порівняно із середнім показником по Україні. Зокрема, у 2022 році у Києві цей показник перевищував середнє значення на 9 одиниць.

Відсоток визнаних ВЛК обмежено придатними від загальної кількості осіб, які проходили комісію (за період з 2022 року по вересень 2023 року). У цій категорії на Львівщині показник склав 10% у 2022 році та 18% у 2023 році. Це одні з найнижчих показників в Україні.

Особи, що визнані обмежено придатними до військової служби, не можуть служити у десантних військах, плавскладі, морській піхоті, у спецспорудах. Водночас вони придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах тощо.

Надана інформація не свідчить про незаконність усіх винесених постанов про непридатність/обмежену придатність осіб до військової служби. Дані перевіряють правоохоронці.

НАЗК повідомляє що зібрало дані  для дослідження корупційних ризиків. Ці дані можуть бути корисними для робочих груп, створених Міністерством оборони України для перевірки ухвалених ВЛК постанов тощо.

На допомогу армії у 2023 році Львів витратив більше мільярда

На допомогу Збройним Силам України Львів із власного бюджету протягом 2023 року витратив трохи більше 1 млрд грн. Про це повідомив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, пише Львівський портал.

Так, сукупно Львів торік витратив 1,011 млрд грн на допомогу української армії. Всі видатки здійснювались у межах окремої програми підтримки ЗСУ.

Більше третини з цієї суми, 368 млн грн, пішли саме на закупівлі необхідної військовим техніки: дрони, автомобілі, Starlink, рації, генератори тощо.

Решту коштів цільово перераховували як субвенцію бригадам, військовим частинам, ПВК «Захід», Академії сухопутних військ, Військово-морським силам.

Зазначимо, що в 2024 році на підтримку армії місто планує витратити теж 1 млрд грн.

Нагадаємо, після суспільного обурення щодо багатомільйонних тендерів на ремонти доріг, стадіонів, закупівлю барабанів по всій Україні влітку 2023 року Львівська міська рада обмежила фінансування не першочергових видатків із бюджету на час дії воєнного стану.

Відтак тепер серед пріоритетів Львова – допомога армії, відновлювальні роботи після російських атак, медзаклади, критична інфраструктура та завершення початих раніше проєктів.

Сам мер Андрій Садовий публічно пообіцяв, що «без дискусій» буде звільняти тих посадовців Львівської міськради, які вирішать проводити багатомільйонні тендери на непріоритетні проєкти під час повномасштабної війни.

Завтра Львів попрощається із захисниками Орестом Іваневичем та Назаром Дудою

У суботу, 13 січня, Львів попрощається із військовослужбовцями Орестом Іваневичем та Назаром Дудою, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитися до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону військовослужбовців розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають Ореста Іваневича на Личаківському кладовищі.

Назара Дуду поховають у с. Лісневичі Пустомитівської ОТГ.

Біографічні довідки захисників

Орест Іваневич (22.01.1984-07.01.2024). Львів’янин.

Здобув середню освіту у місцевій вечірній школі.

Згодом працював у Львівському комунальному підприємстві «Львівавтодор», а протягом останнього періоду – у будівельній сфері в Польщі та Чехії.

Був надзвичайно спритною і рухливою людиною, обожнював активний відпочинок і захоплювався рибальством. За словами рідних, Орест Іваневич «любив пізнавати життя». Серед інших вирізнявся надзвичайною добротою – завжди був готовий прийти на допомогу.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, добровольцем став на захист Батьківщини до лав територіальної оборони. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на Сумщині, Харківщині та Донеччині у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

За особисту мужність і вірність військовій присязі був відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни» та хрестом «Честь і слава».

У Ореста Іваневича залишилися дружина, син та брат з родиною.

Назар Дуда (14.07.1978-04.01.2024). Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №15 Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у Вищому професійному училищі №20 міста Львова.

Після завершення навчання займався ремонтом автомобілів. У вільний час захоплювався футболом, активно грав у місцевих командах. Назар Дуда був винятково комунікабельною людиною та мав велику кількість друзів.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на східному напрямку у лавах 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Назара Дуди залишилися бабуся, батьки, дружина, 8-річний син та мама дружини.