На Львівщині школяр власноруч виготовив 4 тисячі окопних свічок для військовослужбовців

Від початку повномасштабної війни росії в Україні 12-річний Сашко займається волонтерством.

Олександр – 12-річний школяр з Новояворівська. Спершу хлопець продавав мило, а отримані кошти перераховував на Збройні Сили. Згодом захопився виробництвом окопних свічок.

Перші розпалювачі хлопець зробив із усіх свічок, що були вдома, але матеріали швидко закінчувалися. Згодом він купував свічки, а за допомогою соцмереж зумів зібрати перші 10 кілограм парафіну, щоб виготовити майже 4 тис розпалювачів. Так розпочалася благодійна справа з виготовлення його окопних свічок.

Решта зібраних коштів пішла на вологі серветки, чай, каву, одноразовий душ, ліки та прапори. Так Сашко склав свою першу посилку для наших захисників, яка вирушила на передову.

Всі посилки Сашко передає волонтерам з Благодійного фонду «МІСТО ДОБРИХ ЛЮДЕЙ», які мають списки активних перевірених контактів і розпалювачі їдуть вже до наших воїнів.

Півтора року вважали зниклим: у Жовкву повертається загиблий захисник Микола Шостак

На щиті додому повертається 24-річний Микола Шостак, якого майже вважали зникли безвісти з вересня 2022 року. Про це повідомив міський голова Жовкви Олег Вольський, пише Львівський портал.

Жовківчанин Микола Шостак у 2020 році вступив до 128 бригади ЗСУ. Із 8 вересня 2022 року його вважали зниклим безвісти. І лише тепер офіційно підтверджено загибель захисника у бою біля села Майорськ Донецької області (зараз під окупацією).

Як писав Львівський портал раніше, тіло полеглого військового не змогли евакуювати відразу через інтенсивні бойові дії.

Жовква зустрічає Миколу Шостака у суботу, 20 січня, об 11:30 на центральній площі міста. Чин похорону відбудеться у храмі Святого Йосафата. Далі кортеж вирушить додому Миколи, а опісля – на міське кладовище. 20 січня у Жовківській громаді оголосили Днем жалоби.

У Миколи Шостака залишились матір, двоє братів і сестра, наречена.

У Міноборони пояснили, коли і як працюватиме електронний кабінет військовозобов’язаного

Міністерство оборони України планує запустити електронний кабінет військовозобов’язаного у другому кварталі 2024 року. Про це повідомила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко в ефірі національного телемарафону, цитує “АрміяInform”.

“Ми плануємо на початку другого кварталу запустити таку можливість, як тільки закон набуде чинності. Це достатньо короткий термін, для подібних інструментів можна сказати миттєвий”.

За словами заступниці міністра, в кабінеті військовозобов’язаного буде можливість оновити дані без відвідування територіальних центрів комплектації і далі ці дані уже будуть використовувати ТЦК.

Чорногоренко також пояснила, що ухвалений Верховною Радою законопроєкт №10062 про цифровізацію армії удосконалив взаємодію між реєстрами, розширив перелік відомостей про військовозобов’язаних, резервістів і призовників в системі “Оберіг”.

Вона наголосила, що це дозволить наповнювати “Оберіг” за спрощеною процедурою без зайвої бюрократії, довідок і ксерокопій. “Не потрібно буде нести купу документів. Ми зможемо отримувати ці дані в режимі реального часу з інших реєстрів”, — заявила вона.

Також заступниця міністра зазначила, що реєстр військовозобов’язаних не буде розміщуватися в хмарних сховищах країн-членів НАТО.

“Він розміщений на території України. Це важливо зазначити й сказати, що цей реєстр буде знаходиться на території України. Він вже розгорнутий, вже працює, вже отримав комплексну систему захисту інформації”.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала в цілому проєкт закону про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних і автоматичне отримання посвідчення учасника бойових дій.

Тимчасовий захист для українців у Польщі поки не продовжили – посольство

Посольство України у Польщі дало роз′яснення, що оголошення польської влади щодо продовження дії посвідок про тимчасовий захист не стосувалося громадян України, які мають в країні тимчасовий захист на основі спеціального закону.

Посольство пояснило, що оголошення Управління у справах іноземців, яке переважно зрозуміли як продовження дії тимчасового статусу для українців, не стосувалося осіб, що мають PESEL зі статусом UKR, і не означає продовження дії тимчасового захисту громадян України, які отримали цей статус на основі спеціального закону від 12 березня 2022 року.

У коментарі “Радіо Свобода” у посольстві додатково розтлумачили, що це рішення стосується осіб без громадянства або громадян третіх країн – крім України, – які можуть довести, що до 24 лютого 2022 року вони легально проживали в Україні на підставі дійсної посвідки на постійне проживання, виданої відповідно до законодавства України, і не можуть безпечно повернутися до своєї країни або регіону походження.

Також цей документ продовжує захист до 2025 року особам без громадянства або громадянам третіх країн, крім України (та членам їхніх сімей), які станом на 24 лютого 2022 року мали міжнародний захист або еквівалентний національний захист в Україні.

За інформацією польського видання Dziennik Gazeta Prawna, рішення для продовження тимчасового захисту саме для українців ще у роботі, документ найближчими тижнями передадуть на схвалення до Сейму.

Визначеність щодо подальшого перебування у Польщі українців з тимчасовим захистом дуже турбує не лише їх самих, але й роботодавців, у яких вони працюють.

“Проходив службу за контрактом”: поблизу Кліщіївки загинув десантник зі Львівщини Остап Мороз

Під час російсько-української війни, виконавши військовий обов’язок, загинув військовий зі Львівщини Остап Мороз. Йому був 21 рік

Про це повідомили у Гніздичівській територіальній громаді, передає “Еспресо.Захід“.

Остап Тарасович Мороз народився у 2002 році, проживав у селі Жирівське. Боєць проходив військову службу за контрактом у десантно-штурмовій бригаді.

Воїна загинув 17 січня поблизу населеного пункту Кліщіївка, Донецької області, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну.

Кортеж з тілом воїна Остапа Мороза прибуде до с. Жирівське у суботу 20 січня о 12.30 год. (прямуватиме з Жидачева через с. Заболотівці) Парастас відбудеться 20 січня о 17:00, чин похорону – у неділю, 21 січня, о 13:30.

“Відповідно до розпорядження селищного голови, з метою належного вшанування пам’яті військовослужбовця Збройних Сил України, жителя с. Жирівське – Мороза Остапа Тарасовича, керуючись статтею 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, 19-21 січня 2024 року у Гніздичівській територіальній громаді оголошено Днями жалоби. На знак скорботи просимо забезпечити приспущення Державного Прапора України з чорною стрічкою на будівлях і спорудах, підприємств, установ і організацій територіальної громади. Обмежити проведення розважально-концертних заходів на території громади, заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі та ресторанного господарства, в громадському транспорті”, – йдеться у повідомленні.

У ДБР пояснили, чому раніше не затримали сина Гринкевича

Державне бюро розслідувань пояснило, чому не затримало Романа Гринкевича, сина сканадального львівського бізнесмена, який тепер переховується від правоохоронців. Про це розповіла радниця ДБР Тетяна Сапьян в ефірі національного телемарафону “Єдині новини”.

На питання, “як взагалі могло статися, що людина у такій резонансній справі просто взяла і зникла”, Сапьян відповіла:

“Не те щоб вона зникла. Вона переховується. Можливо, ми не виключаємо, що міг трапитися ряд певних чинників. Ми з вами прекрасно пам’ятаємо, що з кінця грудня увага прикута до львівського бізнесмена, який є прямим родичем того, хто зараз переховується.

…Ці обставини накалялися до моменту цього тижня. Але ми маємо розуміти, що ДБР не може просто безпідставно затримати. Щоб оголосили підозру та обрати запобіжний захід, потрібно назбирати достатньо доказів.

Кримінальне провадження, по якому львівський бізнесмен наразі перебуває у СІЗО, стосувалося дачі хабаря. А кримінальне провадження, яке стосувалася саме оборудок з Міноборони (в якому фігурує Роман Гринкевич – ред.) – ми очікували результати експертиз в тому числі. Коли ми назбирали достатньо аргументів для обвинувачення, тоді оголосили підозру”.

Нагадаємо, 29 грудня 2023 року працівники ДБР затримали львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міноборони, який пропонував хабар у 500 тисяч доларів одному з керівників Головного слідчого управління Бюро за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування. За даними джерела УП, йдеться про Ігоря Гринкевича.

30 грудня 2023 року Гринкевичу обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю застави в розмірі 429 млн. 440 тис. гривень.

Син Гринкевича заявив, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства і скандал замовний.

Вдень 11 січня Державне бюро розслідувань повідомило, що в межах розслідування за фактом здійснення поставок товарів для потреб МОУ, було проведено обшуки за адресами проживання та роботи львівського бізнесмена, за адресами проживання директорів та офісів і підконтрольних йому компаній. Було розпочато процес арешту активів.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів показало перелік розшуканих активів Гринкевича та його родичів, серед них – елітна нерухомість, топавтомобілі та зброя.

Ввечері 18 січня правоохоронці оголосили в розшук Романа Гринкевича.

Україна працює над відновленням авіасполучень з Києва та Львова

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма під час економічного форуму у Давосі запевнив, що Україна інтернсивно працює над відновленням авіасполучень з Києва та Львова, пише “Суспільне”.

“Ми дуже інтенсивно працюємо над відновленням авіасполучення в Україні. Обов’язково зробимо все можливе, аби це реалізувати”, — зазначив Шурма.

За його словами, фундаментально важливими елементами ділової та інвестиційної діяльності країни є логістика та транспортного сполучення, а особливо авіасполучення.

Відповідаючи на запитання про те, чи дійсно українська влада розглядає питання стосовно відкриття аеропортів у Києві (“Бориспіль”) та Львові, Шурма підкреслив, що обидва летовища розглядають, але “основний фокус” спрямований на “Бориспіль”.

Однак про точну дату відновлення авіасполучення посадовець не зміг назвати, оскільки це залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів, страхових компаній та від здатності України забезпечити фізичну безпеку польотів.

Шурма поінформував, що українська влада та військові “тісно співпрацюють з ізраїльськими колегами для вивчення їхнього досвіду”. Також важливим є отримання схвалення європейського регулятора IATA і пошук надійних страхових механізмів, аби лізингодавці змогли без побоювань надати повітряні судна.

На кордоні з Польщею затримали відомого бізнесмена Ігоря Мазепу

Бізнесмен та засновник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа не зміг виїхати за кордон – він був затриманий на КПП “Медика– Шегині” сьогодні,18 січня, о 15:00.

Про це виданню NV Бізнес повідомили три джерела – власники трьох великих компаній.

Державне бюро розслідувань проводить обшуки в офісі компанії.

Повідомляється, що справа пов’язана із отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміум-класу Goodlife Park у Вишгородському районі Київської області.

Котеджне містечко преміум-класу Goodlife Park побудоване у 2013 році, його площа складає 40 га. Інфраструктура включає яхт-клуб, міні-готель, ресторан, дитячий парк, спортивні майданчики та фітнес-центр.

Окрім цього, Concorde Capital вкладає кошти у відому медичну мережу “Добробут” та заміський комплекс під Києвом Shelest, а також в інші бізнеси в галузі будівництва та видобутку.

Довідка:

Наприкінці травня 2023 року засновник Concorde Capital Ігор Мазепа анонсував створення антирейтингу правоохоронців та суддів, які використовують повноваження з незаконною метою.

28 червня на підтримку ініціативи Мазепи виступили 42 підприємці, які опублікували маніфест на захист 42-ї статті Конституції. Серед них – власниця фармкомпанії «Фармак» Філя Жебровська, гендиректор «Агромату» Сергій Войтенко, засновник «Текстиль-Контакту» Олександр Соколовський, фаундер компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк та інші.

У листопаді рух «Маніфест 42» вимагав виконання доручення президента Зеленського, яке він дав на зустрічі з бізнесом 30 червня 2023 року, щодо масових проявів корупційного тиску на бізнес.

19 грудня на підсумковій пресконференції Зеленський, відповідаючи на запитання журналіста Forbes, пообіцяв розібратися, чому в парламенті не проголосований законопроєкт про єдиний орган для перевірок бізнесу, який він ініціював на зустрічі з підприємцями у червні цього року.

«Новий iPhone — це розкіш»: у «Слузі народу» пропонують запровадити для українців додаткові податки

В Україні в разі додаткової мобілізації значно збільшиться кількість військовослужбовців і держава потребуватиме 300 млрд грн на їх забезпечення. Тому народна депутатка від «Слуги народу», голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа запропонувала збільшити військовий збір та ввести податки на розкіш. Про це вона заявила в етері телемаратону.

Харчування бійців, мінімальні побутові видатки, екіпірування, вартість форми та персональної зброї, а також підготовка військових до бойових дій потребують чималих коштів.

«Лише на забезпечення військових без військової техніки потрібно понад 300 млрд грн додаткових видатків. І, на жаль, наразі цього ресурсу в нашому бюджеті немає, тому що всі наші доходи, внутрішні доходи, податки, митниця, розміщення облігацій внутрішньої державної позики, доходи від приватизації тощо, ми спрямовуємо на потреби оборони у повному обсязі. Лише ті податкові надходження, які заходять до місцевих бюджетів, не спрямовуються на потреби оборони», – зауважила Підласа.

Тож, у разі значного збільшення кількості військовослужбовців держбюджет потребуватиме додаткового фінансового ресурсу, який не закладений у дохідну його частину. Зокрема, варіантів, де брати гроші на забезпечення захисників, наразі небагато і вони всі обговорюються і у Кабміні, і у Верховній Раді.

«Тут можемо говорити про переспрямування коштів з місцевих бюджетів до державного. Ми можемо говорити про підвищення податків. Ви знаєте, що два бюджетоутворювальні податки, які є найбільшими джерелами доходу держбюджету, це ПДВ як імпортне, так і на вироблені всередині країни товари, та податки на доходи фізичних осіб, які містять військовий збір. Всі ці податки та один збір є фактично податками, які платять українці, споживачі товарів і працівники підприємств», – сказала нардепка.

На її думку, тут варто говорити про прогресивні ставки, тобто якщо людина заробляє найменше, вона не повинна платити більше навіть зараз, на відмінну від тих, хто отримує умовно 20 тис. грн доходу і більше.

«Якщо це новий айфон, який 60-70 тис. грн, то він може оподатковуватись додатковим митом. Якщо ви заробляєте від 20 тис. грн, наприклад, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. І це би допомагало утримувати наше військо», – наголосила Підласа.

Крім того, за словами нардепки, у межах пошуку додаткових джерел фінансування мобілізованих можна подумати і про податок на розкіш, оскільки в Україну продовжують завозити дорогу техніку та автівки.

Власник “Київстару” порахував збитки від масштабного збою: майже $100 мільйонів

Нідерландська компанія VEON – власник українського мобільного оператор “Київстар” – оголосила збитки від кібератаки та збою мережі у грудні 2023 року – майже 100 мільйонів доларів. Про це йдеться у повідомленні на сайті VEON.

Зазначається, що VEON і “Київстар” провели оцінку фінансового впливу, попередні результати якої стали доступними.

Здебільшого через обмежений період, протягом якого критично важливі служби були недоступні, VEON не очікує суттєвого фінансового впливу на свої консолідовані результати за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року.

Проте компанія очікує, що втрата доходу внаслідок заходів щодо підвищення лояльності клієнтів, вжитих “Київстаром” для компенсації незручностей, спричинених збоями, матиме вплив на її консолідовані результати доходів за 2024 рік.

Вплив цих пропозицій на дохід оцінили приблизно в 3,6 мільярда гривень (приблизно 95 мільйонів доларів США).

У найближчі місяці “Київстар” планує продовжити роботу з відновлення та компенсації. Витрати або втрата доходу від будь-яких інших подібних заходів з відновлення є невизначеними та не можуть бути обґрунтовано оцінені на даний момент.

Нагадаємо, 12 грудня стався масштабний збій у роботі оператора мобільного зв’язку “Київстар”.
Причиною масштабного збою назвали потужну хакерську атаку. “Київстар” запевняв, що персональні дані клієнтів у безпеці.

Роботи з відновлення зв’язку тривали до 19 грудня.

“Київстар” у зв’язку з масштабним збоєм унаслідок хакерської атаки звернувся до суду з позовом про втручання в роботу мережі.

Керівник Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Ілля Вітюк в інтерв’ю Reuters заявив, що російські хакери проникли в систему українського телекомунікаційного оператора “Київстар” щонайменше у травні минулого року, хоча масштабна атака сталася 12 грудня.