Сьогодні Львівщина прощається з сімома захисниками

Олег Мудрий, Назар Підкович, Андрій Кащій, Василь Дьогтев, Руслан Гой, Микола Андрущук, Роман Сотник віддали своє життя за Україну через російську агресію.

Сьогодні Львівщина прощається із сімома захисниками.

Олег Мудрий – житель міста Червоноград. Був молодшим сержантом військової частини А1126. Олег Мудрий загинув 1 лютого під час виконання бойового завдання на Харківщині. У нього залишилися мама, дружина, діти, сестра.

Назар Підкович «Кабан» родом із міста Стрий. Був заступником командира 2 сотні «Білі демони», батальйону «Карпатська Січ». Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, повернувся додому і долучився до добровольців. Згодом став воїном ЗСУ. Брав участь у знакових наступальних операціях на фронті. Після важкого поранення у зоні бойових дій, медики ще тиждень боролись за його життя. Помер у лікарні.

Андрій Кащій родом із Стрия. Був молодшим сержантом 65 батальйону 103 ОрБ ТрО. Призваний на військову службу 25 лютого 2022 року. Під час штурмових дій противника отримав поранення несумісне з життям в районі н.п. Табаївка Куп’янського району.

У нього залишилися мати та троє дітей.

Василь Дьогтев народився у селі Конюхів Грабовецько-Дулібівської громади, але змалечку проживав у селі Чистопілля Каховського району, що на Херсонщині. З початком повномасштабного вторгнення рф, коли село Чистопілля тимчасово окупували, Василь привіз дружину і сина до родичів в Конюхів, а сам долучився до лав ЗСУ. У серпні 2022 року указом Президента України його нагородили відзнакою «За оборону України». Воїн загинув 1 лютого під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Руслан Гой – житель села Вовчатичі  Ходорівської громади. Був навідником розвідувального взводу військової частини А4084. Загинув 20 травня 2023 року під час ведення бойових дій в Бахмуті Донецької області. Тривалий час вважався зниклим безвісти.

Микола Андрущук родом із Трускавця. Був кулеметником 1 стрілецького взводу військової частини А7404. Захисник загинув неподалік населеного пункту Новоайдарівка Запорізької області внаслідок штурмових дій противника. У нього залишився брат і мати.

Роман Сотник – житель села Мшани Городоцької громади. Воїн був водієм-радіотелефоністом стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти в/ч А4084. Загинув 1 лютого в Донецькій області

У захисника залишились дружина та дві дочки.

Вічна слава усім Героям!

На Львівщині повідомили про підозру колишньому директору оборонного підприємства

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області повідомили про підозру колишньому директору оборонного підприємства за зловживання службовим становищем. За даними правоохоронців, колишній директор підприємства переплатив за обладнання 880 тис. грн. Про це Львівському порталу повідомили в пресслужбі БЕБ.

Слідством встановлено, що керівник підприємства уклав договори на придбання електронно-променевих трубок за завищеними цінами. Такі дії службової особи призвели до майже 1 млн грн збитків, що у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За даними спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, підозрюваний уклав у інтересах третіх осіб договір щодо постачання на завод більше 20 електроприладів, необхідних для виробництва.

Однак обладнання він придбав за завищеною на понад 880 тисяч гривень ціною, чим завдав державі збитків.

За даними ZAXID.NET на зловживаннях викрили колишнього керівника Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу Олександра Кравчука. Він керував підприємством до 2017 року. Його звільнили за розтрату коштів на держзакупівлях. Згодом він виграв суд про поновлення на посаді та виплату йому майже 0,5 млн грн компенсації.

Колишньому директору оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Вирішується питання про обрання для нього міри запобіжного заходу.

Санкція статті передбачає від 3 до 6 років ув’язнення з трирічним позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час обстрілу пекарні в Лисичанську ліквідували міністра так званої «лнр»

Внаслідок обстрілу пекарні у тимчасово окупованому Лисичанську 3 лютого загинув один із міністрів так званої «луганської народної республіки» Олексій Потелещенко. Про це повідомили російські пропагандистські ЗМІ із посиланням на представника окупаційного міністерства надзвичайних ситуацій.

Олексій Потелещенко очолював міністерство так званої «лнр» із надзвичайних ситуацій. У міністерстві підтвердили, що окупант загинув внаслідок обстрілу закладу у Лисичанську 3 лютого.

У Лисичанську ліквідований так званий "міністр МНС ЛНР" — ЗМІ - Мілітарний

Син ліквідованого окупанта повідомив, що нібито Потелещенко прийшов до закладу Adriatic на день народження окупаційного депутата Івана Жушми. Під час обстрілу він та інші гості були у приміщенні.

Олексій Потелещенко родом з Одеської області, а навчався у Харківському університеті. У 2014 році приєднався до бойовиків. Був виконувачем обов’язків міністра інфраструктури так званої «лнр», а згодом став міністром надзвичайних ситуацій.

Згодом російські пропагандистські ЗМІ із посиланням на окупаційного голову Лисичанська Едуарда Сахнєнка повідомили, що внаслідок обстрілу пекарні у Лисичанську загинули ще двоє місцевих окупаційних депутатів, які перебували там. Йдеться про Артьома Тростянского та Івана Жушму, який, як раніше повідомлялося, святкував у закладі свій день народження.

Нагадаємо, 3 лютого росіяни заявили про обстріл нібито цивільного об’єкта, внаслідок чого нібито загинули 28 людей. Окупанти традиційно звинуватили Україну в атаці на цивільну інфраструктуру. В ОСУВ «Таврія» відкинули звинувачення та заявили, що на момент обстрілу пекарні ніякі бойові дії з українського боку не велися.

Попри те, що окупанти заявили про обстріл цивільного закладу, представники Лисичанської МВА та місцеві мешканці повідомили, що йдеться про заклад Adriatic, який росіяни облаштували під пекарню на потреби російських військових вже після окупації влітку 2022 року. Крім виготовлення хліба для ЗС росії, у закладі збиралися окупаційні представники, щоб проводити наради та відзначати різні події.

За даними місцевих мешканців, у списках загиблих внаслідок атаки 3 лютого, які оприлюднили росіяни, більшість – колаборанти та посадовці, які давно співпрацювали з окупантами. Зокрема, місцеві мешканці повідомили, що у списку загиблих – власник Adriatic та місцевий бізнесмен, який також тримав у місті магазини.

У лікарні після важкого поранення на фронті помер воїн зі Львівщини Назар Підкович

Після важкого поранення у зоні бойових дій, в лікарні помер військовослужбовець зі Львівщини Назар Підкович на прізвисько Кабан. Медики тиждень боролися за його життя

Про це повідомили у Стрийській міській раді, передає “Еспресо.Захід“.

Назар Підкович (Кабан) народився 9 квітня 1990 року, проживав у Стрию. Навчався у школі №9 та ВПУ №34, працював за кордоном. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, повернувся додому і долучився до добровольців. Згодом став воїном ЗСУ. Служив заступником командира 2 сотні “Білі демони”, батальйон “Карпатська Січ”.

“Брав участь у знакових наступальних операціях на фронті. Був відважним воїном, що першим приймав бій і першим рятував побратимів. Після важкого поранення у зоні бойових дій, медики ще тиждень боролись за його життя. Помер у лікарні. Надвелика втрата для всіх побратимів, друзів та рідних”, – йдеться у повідомленні.

Воїна не стало 2 лютого. Героя зустрінуть у понеділок, 5 лютого, о 16:00 у с.П’ятничани. О 19:00 сьогодні відбудеться парастас, а завтра, 6 лютого, о 13: 00 захисника поховають.

Зеленський в інтерв’ю заявив, що думає про заміну Залужного і зміну напрямку керівництва країною

Президент Володимир Зеленський заявив, що “розмірковує” над заміною головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, а також перезавантаження напрямку керівництва країною, про це він заявив в інтерв’ю італійському телеканалу Rai1.

Зеленського попросили прокоментувати повідомлення ЗМІ про можливу відставку Залужного.

“Коли ми говоримо про це, я маю на увазі ротацію цілої низки державних лідерів, не тільки в одному секторі, такому як військовий. Я розмірковую над цією заміною (Залужного – ред.), але не можна сказати, що тут ми замінили одну людину…

Якщо ми хочемо перемогти, ми повинні штовхати всіх в одному напрямку, переконані в перемозі, ми не можемо зневіритися, опустити руки, ми повинні мати правильні позитивні енергії… Тому я говорю про перезавантаження, про заміну, я маю на увазі щось серйозне, що стосується не однієї людини, а напрямку керівництва країною”.

Як повідомили УП декілька поінформрваних співрозмовників і в команді президента, і у військових колах, крім заміни головнокомандувача ЗСУ в Офісі президента ведуться також консультації щодо зміни начальника Генерального штабу.

“З Генштабу ще піде Шаптала (генерал-мойор Сергій Шаптала – ред.). Всі інші – невизначено. Всі ці події можуть відбутися в середині тижня”.

Зеленський додав, що “це питання людей, які мають керувати Україною. Безумовно, потрібне перезавантаження, новий початок”.

Нагадаємо, 29 січня деякі Telegram-канали й політики писали про начебто звільнення Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ. Джерела “Української правди” тоді повідомили, що Залужному на Банковій запропонували іншу посаду, наприклад – послом, але він відмовився.

Американське видання The Washington Post 2 лютого з посиланням на двох поінформованих співрозмовників написало, що уряд України поінформував Білий дім про рішення Володимира Зеленського звільнити головнокомандувача Збройних Сил генерала Валерія Залужного.

Також видання з посилання на високопосадовця з Міноборони написало, що у Києві ще не обрали заміну головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Сполучені Штати не повинні втручатися в питання можливого звільнення головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.

Сім’я Гринкевичів позбулась власності в компанії, яка орендує майже 100 гектарів навколо Ясниського кар’єру

Світлана Гринкевич та її донька Ольга Швед вийшли зі структури власності ПрАТ «Кар’єроуправління», яке орендувало 13 ділянок площею 104,4 га в Яворівському районі. Вісім ділянок площею 97,3 га розташовані біля села Зелів на території Ясниського кар’єру, що за приблизно 20 км від Львова, ідеться в матеріалі Zaxid.net.

Матері та доньці з лютого 2023 року по 31 січня 2024 року належали 67% компанії. Решту підприємства контролював Сергій Горшков зі Львова. На аналітичному порталі YouControl йдеться, що новими власниками ПрАТ «Кар’єроуправління» є львівські підприємці Юрій-Ігор Беньо та Максим Станкевич.

Згідно з інформацією YouControl, ПрАТ «Кар’єроуправління» орендує землі, які призначені для користування надрами, будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури й спорту. Всі ділянки перебувають у державній власності. Компанія має дозвіл на розробку на видобуток піску у Ясниському кар’єрі до 2037 року та на розробку родовища до 2041 року.

Зазначимо, що ПрАТ «Кар’єроуправління» зареєстроване у 1994 році. Розмір статутного капіталу підприємства становить 1,6 млн грн. Керівником є Михайло Сторонський, який також володіє київською охоронною компанією «Геліос сек’юріті груп» та займається гуртовою торгівлею будівельними матеріалами.

Одним із нових власників ПрАТ «Кар’єроуправління» є Максим Станкевич. У 2016 році він був директором ТОВ «Вест білдінг груп», у якому Світлана Гринкевич мала частку власності. Крім цього, бізнесмен з грудня 2023 року є власником ТОВ «ВТ Девеломпент», яке до того належало Світлані Гринкевич. Нагадаємо, що ВТ «Девелопмент» підозрюють у постачанні їжі для військових за завищеними цінами.

Днями Світлана Гринкевич також позбулася власності в ТОВ «Маоріс», яке до 2026 року має дозвіл оренди шести земельних ділянок площею 21 га навколо Ясниського кар’єру. Йдеться про землі комунальної власності, призначені для промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони тощо. Світлані Гринкевич з вересня 2023 року до 26 січня 2023 року належало 50% ТОВ «Маоріс».

Нагадаємо, що 50 річна Світлана Гринкевич – це дружина 50-річного скандального львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який 29 грудня 2023 року намагався за 500 тис. доларів підкупити одного з високопосадовців ДБР. Згодом він через постачання неякісного одягу ЗСУ та зірвані контракти отримав підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах. ДБР також затримало 28-річного сина бізнесмена Гринкевича Романа, якого підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах через постачання неякісного одягу ЗСУ та зірвані контракти з Міноборони.

Наразі Світлана Гринкевич є власницею ПП «Катерина». Також їй належать частки в ПП «Ренесанс стиль», ТОВ «Львівський завод збірних конструкцій-1», ТОВ «Альянс імекс транс», ТОВ «Рент естейт», ТОВ «Трейд лайнс рітейл». До скандалу із закупівлями для Міноборони дружина Гринкевича працювала професоркою кафедри маркетингу та логістики Львівської політехніки. Журналісти Hromadske встановили, що Світлана Гринкевич передала під заставу чотири елітних квартири, щоб вберегти їх від конфіскації. Йдеться про помешкання у Києві та Львові вартістю 29 млн грн. Також розслідувачі повідомили, що родина Гринкевичів незаконно збудувала у Львові житловий будинок площею близько 600 м2.

Спецоперація ГУР МО: в Криму потопили ракетний катер “Івановєц”

В ніч із 31 січня на 1 лютого 2024 року воїни спецпідрозділу “Group 13” Головного управління розвідки Міністерства оборони України знищили ракетний катер “Івановєц” Чорноморського флоту рф.

“Операція стала можливою за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та платформи United24.

Судно ворога перебувало на рейді озера Донузлав у тимчасово окупованому Криму.

Внаслідок низки прямих влучань у корпус російський корабель зазнав пошкоджень, не сумісних із подальшим рухом ― “Івановєц” дав крен на корму і затонув”.

В ГУР зазначають, що вартість втраченого державою-агресором корабля становить орієнтовно $60-70 мільйонів доларів.

Пошуково-рятувальна операція російських окупантів на Донузлаві, згідно з попередньою інформацією, успіху не мала.

ЄС погодив виділення 50 млрд євро для України: підтримали всі 27 країн

Лідери ЄС у четвер досягли домовленості про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро, інформує Європейська правда з посиланням на президента Європейської ради Шарля Мішеля.

Він зазначив, що рішення було ухвалено всіма 27 країнами-членами ЄС.

“Це забезпечує стабільне, довгострокове, передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство та відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що стоїть на кону”, – підкреслив Мішель.

Президент України Володимир Зеленський подякував Мішелю і лідерам ЄС за допомогу.

“Дуже важливо, що рішення було ухвалене всіма 27 лідерами. Це вкотре доводить потужну єдність Євросоюзу. Продовження фінансової підтримки ЄС для України зміцнить нашу довгострокову економічну та фінансову стабільність, що не менш важливо, ніж військова допомога та санкційний тиск на росію”, – написав він.

За даними ЗМІ, лідери Євросоюзу запропонують внести у рішення саміту ЄС ідею проводити щорічні обговорення запланованого пакета допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро, щоб заручитись підтримкою Угорщини у затвердженні виділення коштів.

Угорський прем’єр Віктор Орбан пропонував компромісну угоду щодо розблокування фінансування ЄС для України в обсязі 50 млрд євро.

За його словами, компроміс полягає у тому, що фінансування Україні виділятиметься за умови, “якщо ви гарантуєте, що кожного року ми будемо вирішувати, чи будемо продовжувати надсилати ці гроші, чи ні”. Тобто, по суті, це означає можливість для Угорщини щорічно блокувати допомогу.

Перед самітом лідери ЄС висловлювали впевненість, що компроміс щодо розблокування фінансування для України в обсязі 50 млрд євро буде досягнутий між 27 країнами ЄС.

Водночас Reuters повідомив, що кошти ЄС для Угорщини не розморожуватимуть. Будапешт, як і раніше, не бажає виконувати запропоновані ЄС стандарти, повідомив євродипломат виданню.

Так Угорщина не отримає $6,3 млрд із загальноєвропейського бюджету, які були заблоковані для країни у 2022 році. І угода щодо пакету допомоги Україні ніяк не вплине на це питання.

1 лютого на Львівщині поховають шістьох військових

Сьогодні, 1 лютого, на Львівщині прощаються із шістьма військовими. Анатолій Федькович, Богдан Козак, Ігор Левицький, Богдан Подібка, Юрій Цьона й Тарас Коць загинули на російсько-українській війні.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА, пише Суспільне.

Анатолій Федькович мешкав у селі Гребенів Сколівської громади.

Був старшим сержантом. Анатолій Федькович загинув 25 січня під час контрнаступальних дій біля Роботино Запорізької області.

Богдан Козак — львів’янин.

Із початком повномасштабного вторгнення РФ долучився до 12 бригади спеціального призначення “Азов” Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Воював на Луганщині. У Богдана Козака залишилася мама і брат.

Ігор Левицький народився у селі Бессарабка Миколаївської області, згодом із родиною переїхав до Підбірців на Львівщині.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ вступив до військової частини А4838. В Ігоря Левицького залишилося дві сестри, племінник і племінниця.

Богдан Подібка мешкав у селі Гуменець Щирецької громади.

Воював на східному напрямку. Богдан Подібка загинув 29 січня 2024 року під час стрілецького обстрілу біля Миколаївки Бахмутського району Донецької області.

Юрій Цьона — мешканець села Варяж Сокальської громади.

Був призваний на військову службу 29 березня 2022 року. Служив інспектором прикордонної служби й помічником гранатометника військової частини 9938. Загинув 28 січня 2024 року під час мінометного обстрілу біля Новоєгорівки Сватівського району Луганської області. В Юрія Цьони залишилася мама, дружина, дочки, зяті, онуки, брати, сестра.

Тарас Коць жив у місті Радехів.

Був гранатометником стрілецького відділення. Тарас Коць загинув 28 січня 2024 року у Харківській області.

Олексій Арестович виїхав з України завдяки листу ГУР Міноборони і не повернувся

Колишній позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович виїхав з України завдяки листу Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Він перетнув кордон із Польщею ще восени минулого року і вже майже п’ять місяців не повертається в Україну, інформує NGL.Media.

48-річний Олексій Арестович виїхав 4 вересня минулого року у Польщу через пункт пропуску Краківець-Корчова. За даними джерела NGL.media у прикордонній службі, підставою для його виїзду став лист Головного управління розвідки МО України.

Раніше Олексій Арестович неодноразово виїджав за кордон, однак повертався в Україну. Наприклад, на початку травня 2023 року він також виїхав через Краківець завдяки листу ГУР і повернувся в країну лише наприкінці червня, провівши за межами країни майже півтора місяці.

Загалом з моменту вторгнення росіян у лютому 2022 року, окрім двох згаданих випадків, Арестович виїзджав за кордон ще сім разів на інших підставах – наприклад, на підставі рішень голови ДПСУ, як радник Офісу президента тощо. Усі ці поїздки тривали не довше дев’яти днів.

Державна прикордонна служба України (ДПСУ) відмовилась надати NGL.media офіційну інформацію про підстави для виїзду Арестовича, мотивуючи це тим, що «інформація про перетинання державного кордону особою стосується її приватного життя».

Представники ГУР не відповіли на запитання NGL.media протягом двох тижнів. NGL.media також звернулися з проханням про коментар до Олексія Арестовича через приватні повідомлення у кількох месенджерах, але на момент публікації відповіді не отримали.

У травні минулого року завдяки схожому листу ГУР, як з’ясували «Схеми», з країни виїхав депутат Київської міськради Владислав Трубіцин – за три дні до засідання Вищого антикорупційного суду, де мали розглядати його справу за звинуваченням у хабарництві. «Такий лист був виданий на прохання іншої структури складової сектору сил безпеки і оборони України в рамках міжвідомчої взаємодії з цією структурою і на їхнє офіційне звернення. Наразі я не можу назвати цю структуру, можливо, ця інформація може бути оприлюднена пізніше», – туманно пояснював причини видачі такого листа представник ГУР Андрій Юсов.

Уже після виїзду з України, у листопаді минулого року Арестович заявив, що у нього конфлікт з Офісом президента і що на нього чинять політичний тиск. «Я маю низку міжнародних форумів, на яких я ключовий спікер. Тобто маю формальний привід перебувати за кордоном. Але, як ви розумієте, коли секретар РНБО і депутати від правлячої партії звинувачують тебе у тому, що ти російський шпигун, і обіцяють посадити, це жодною мірою не сприяє поверненню», – сказав він в інтерв’ю російській «Медузі», відмовившись назвати країну свого перебування. З того часу його бачили у ВідніНью-Йорку та Варшаві.

З одного із останніх його інтерв’ю, опублікованому 24 січня, зрозуміло, що наразі Олексій Арестович живе у Нью-Йорку. Уникаючи деталей, він заявив, що виїхав з України законно. «У мене зараз в Європі ще два проекти. Коли їх закрию, тоді поїду в Україну. Я дуже хочу додому», – сказав він, відповідаючи на питання про повернення.