8 лютого у Бахмутському районі на Донеччині загинув депутат Бродівської міськради 39-річний Микола Габа. Останній подих за батьківщину захисник віддав на одному із найгарячіших напрямків – Бахмутівському.
У цивільному житті з 2020 року 39-річний Микола Іванович працював депутатом Бродівської міської ради від фракції ВО “Свобода”. Колеги згадують про нього як про світлу, справедливу, надійну людину та люблячого батька.
Від початку російської агресії чоловік взявся за зброю – воював в АТО. Після цинічного нападу на Україну росії 24 лютого 2022 року Габа повернувся до війська.
Майже два роки чоловік захищав країну у найгарячіших точках. Старший лейтенант Габа був командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 80-ї бригади ДШВ.
У чоловіка залишилася дружина Мар’яна та доньки.
Прощання із захисником відбудеться 12 лютого, о 15:00. Бродівська громада зустріне тіло загиблого захисника на вʼїзді в село Пониковиця. Скорботний кортеж пройде до Церкви Святої Трійці, де відбудеться парастас. Чин поховання розпочнеться 13 лютого, у вівторок, о 12:00.
Призначений президентом Володимиром Зеленським на посаду командувача військами Територіальної оборони Ігор Плахута на час Революції Гідності працював у МВС та керував силами ВВ під час розгону Майдану, інформує Українська правда.
Вночі 10 грудня 2013 року правоохоронці зачистили урядовий квартал від барикад Євромайдану.
Пізніше Плахута, на той час начальник управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС, заявив, що для розчистки вулиць залучили близько 400 бійців внутрішніх військ та спецзагону “Беркут”.
За його словами, “люди в чорному, які розбирали барикади, були комунальниками”.
Тоді ж Плахута звітував про нібито двох постраждалих “беркутівців”.
21 січня 2014 року, як писали ЗМІ, посадовець МВС вийшов до мітингувальників для перемовин, і що то був саме чинний командувач військами Територіальної оборони.
Довідково: У 2005–2008 роках Плахута служив командиром Окремої президентської бригади.
Станом на 2009 рік був командиром 169-го навчального центру. Згодом – начальником управління Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС.
Нагадаємо, 11 лютого був оприлюднений указ Зеленського, згідно з яким Сили Територіальної оборони очолить Плахута замість звільненого у п’ятницю Анатолія Баргилевича.
Служба безпеки нейтралізувала злочинне угруповання, яке тероризувало і намагалось тримати в страху мешканців Запоріжжя. Серед потерпілих були родичі загиблих українських воїнів, повідомляє Львівський портал з посиланням на пресслужбу СБУ.
За даними відомства, правоохоронцями задокументовано факт «вибивання» 10 тис. американських доларів від дружини одного із полеглих захисників України.
Дізнавшись про те, що жінка отримала від держави грошову допомогу, зловмисники вимагали від неї кошти, які нібито заборгував її покійний чоловік.
Щоб залякати жінку, рекетири постійно переслідували її та чинили психологічний тиск.
У разі відмови сплатити «борг» – погрожували спершу покалічити потерпілу, а потім вбити разом з її неповнолітньою дитиною.
Співробітники СБУ затримали трьох зловмисників під час передачі їм половини суми від дружини загиблого.
За даними слідства, кримінальники проживали в обласному центрі і раніше вже відбували покарання за тяжкі злочини, у тому числі за розбій.
Встановлено, що фігуранти обкладали «даниною» місцевих жителів, створюючи штучні конфліктні ситуації або під виглядом «повернення боргів».
Через регулярні розбійні напади на громадян учасники банди намагались поширити свій вплив на території міста та в інших районах області.
Наразі затриманим повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України (вимагання, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану).
Зловмисники перебувають під вартою. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочинного угруповання. Його учасникам загрожує всього до 12 років тюрми.
Громада Львова продовжує підтримувати українську армію. Як повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, цього тижня, завдяки податкам містян, нашим військовим передали техніку та обладнання на 10 млн грн.
Це дрони, антидронові рушниці, акумулятори, монокуляри нічного бачення, біноклі, тепловізійні приціли та інше.
«Цього тижня разом з громадою Львова закрили такі запити наших захисників: 450 FPV-дронів; 2 антидронові рушниці; монокуляри нічного бачення, біноклі, тепловізійні приціли; акумулятори, пончо.
Загалом вартість закупівель склала 10 мільйонів гривень. Це кошти з міського бюджету. На цей рік передбачено 1 мільярд гривень на закупівлі для військових.
Важливо, що техніка, яку ми придбали для наших захисників, є результатом роботи крутих львівських виробників», – повідомив Андрій Садовий.
Нагадаємо, техніку та обладнання на передову закуповують на запити військових у межах загальноміської програми підтримки захисників. У бюджеті Львівської МТГ на 2024 рік лише на закупівлю обладнання та необхідних засобів для Збройних сил України передбачено 1 млрд грн.
До слова, цього тижня Львів збільшив фінансову підтримку розробок військового обладнання до 3 млн грн. Саме такий ваучер – до 3 млн грн на БПЛА/БПЛК та інше обладнання зможуть отримати українські виробники від Львівської міської ради.
Українські пілоти, які проходять у США та ЄС підготовку на західних винищувачах четвертого покоління F-16, “дуже вражені” цим літаком. При цьому перенавчання має свої виклики, адже цей винищувач дуже відрізняється від радянських Су-27 та МіГ-29, на яких зараз літає українська винищувальна авіація. Про це в інтерв’ю журналістці Української служби Голосу Америки Марії Прус розповів військовий льотчик Повітряних сил ЗСУ на позивний Фантом.
Він також розповів про враження західних інструкторів від підготовки українських льотчиків, готовність інфраструктури в Україні приймати ці винищувачі та про те, як інші літаки, як-то А-10 чи Gripen можуть посилити Сили оборони України.
Інтерв’ю відредаговане для ясності й плинності
Марія Прус, Голос Америки: Нещодавно я говорила із американськими авіаторами Пітером Грінбургом і Тревором Герcтеном, й вони розповіли про свою ініціативу, коли вони збирають військове обладнання, оснащення, різноманітне спорядження й передають його українським пілотам. Розкажіть, наскільки вони вам допомогли. І також може якісь іще напрямки, де вони вам допомагають?
Фантом: Так, я цих двох джентельменів знаю особисто і дійсно вони допомагають нашим хлопцям у Повітряних силах і так само в армійській авіації: як з авіаційним обладнанням, авіаційним обмундируванням, тобто льотними комбінезонами.
А зазвичай, в принципі, велика допомога іде від наших партнерів-льотчиків. Вона вже почалась дуже давно, від 97-х років, коли, якщо не помиляюсь, наші льотчики відвідали повітряне авіашоу в США на своїх літаках Су-27 (українські пілоти брали участь в авіашоу у 1992 році у Канаді та США й у 1997 році в авіашоу у Британії – ред.). І потім вже продовжувалось під час спільних військових навчань “Чисте небо” у 2011-му році і в 2018-му році (на навчаннях “Безпечне небо” – ред.). Це було крайнє навчання.
І вже льотчики особисто один з одним могли познайомитись, зав’язати більш тісні взаємовідносини під час цих навчань. І наші пілоти, і їхні пілоти обмінювались досвідом. Ми навчалися, як західні повітряні сили ведуть повітряні операції. Тобто наші вже льотчики набиралися досвіду. І вже от цей захід допоміг не тільки нашим хлопцям у їхніх спроможностях бойових, а й вони отримували ці безцінні особисті знайомства з ними. І потім, коли вже почалось повномасштабне вторгнення в 2022-му році, саме тісні взаємовідносини допомогли нам отримати багато різноманітних і матеріальних, і нематеріальних речей.
Фото надані пілотом ПС ЗСУ на позивний Фантом
М.П.: Нещодавно в інтерв’ю пілот на позивний Мунфіш розповідав про навчання на F-16. Він, як і загиблий пілот Андрій Пільщиков Джус раніше теж казали, що українські льотчики самостійно намагались готуватися, вивчали теоретичну базу, яку вони могли знайти у відкритих джерелах. І Мунфіш також сказав, що із західними пілотами є неформальне спілкування.
Фантом: Все почалося з цих знайомств, які були під час навчань. Так кожний спілкувався з пілотами особисто через різніманітні засоби зв’язку. І в принципі, коли війна почалася, то не тільки Тревор і Піт паралельно допомагали нашим пілотам.
І коли почались питання перепідготовки льотчиків на новий тип літака, ще навіть до того, як було відомо, який літак буде замінювати наш застарілий радянський парк, ми вже почали працювати над зміною концепції і підготовки. Тобто ми вже розуміли під час цих навчань, що наші підходи, наші процедури дуже відрізняються. І саме пілоти-партнери, не тільки американські пілоти, а й з інших країн формували свого роду курси підготовки онлайн, щоб ми знали, в якому руслі рухатись, щоб після цього покращити і пришвидшити перепідготовку на літаки F-16.
І, як ви знаєте, наші хлопці заздалегідь їздили на оцінку на одну з авіабаз у Сполучені Штати, щоб оцінили їхні спроможності, здібності і визначили терміни (підготовки). Знову-таки, це були загальні терміни, в які ми можемо вкластися. І наші пілоти дарма часу не гаяли, готувались хто як міг, і ці ж пілоти нам допомагали з інформацією з відкритих джерел – звісно, тією якою вони могли з нами ділитися, і навіть своїм досвідом.
Тому я скажу, що хлопці, які поїхали в першій хвилі, були готові і морально, і мали базовий багаж знань.
Фото надане пілотом ПС ЗСУ на позивний Фантом
М.П.: На якому зараз етапі ця підготовка?
Фантом: Підготовка йде повною мірою, як і планувалося. Навчаються не тільки пілоти, а, як ви знаєте, навчається і наземний персонал, наші механіки, які будуть обслуговувати ті літаки, наші підрозділи забезпечення, які будуть забезпечувати виконання завдань. Вони так само готуються.
По термінах, як і було сплановано, десь приблизно 6 місяців підготовка одного пілота або однієї групи. Але є нюанси, і вони не пов’язані здебільшого з нашим персоналом, це пов’язано з адміністративною роботою наших партнерів, тобто є своя бюрократія, і вона вимагає часу. Тому це й вплинуло на час підготовки. Але вона йде за планом.
І звісно, всі хочуть отримати літаки якомога швидше, але зазвичай так справи не робляться. Авіація – це дуже складна система, це не один танк або одна артустановка. На літак працює багато персоналу, і це велика система. І льотчик або технік – це маленький гвинтик у великій системі.
М.П.: З якими викликами зараз стикаються українські пілоти, які проходять це навчання? І що вони думають загалом про F-16? Які їхні враження?
Фантом: Наші пілоти дуже вражені. Цей літак просто перевершив їхні очікування. Навіть з тим об’ємом інформації, який вони отримали за час навчання, вони вже бачать великі перспективи і великий заділ, як цей літак допоможе нашим Повітряним силам збільшити спроможність нашої бойової авіації. І ви можете уявити, що є інформація, яку вони ще не вивчили, ще їм не дали, на що ще цей літак може бути спроможний.
Щодо викликів, то для наших хлопців це новий літак і було трошки складно на початку, тому що це літак нової генерації, більш диджіталізований літак, в нього багато систем і програм, які треба вводити під час польоту та до польоту. Ми з таким не стикались, у нас підготовка йде трошки інакше, і наш літак набагато простіший, ніж F-16.
І так само підхід до підготовки, до виконання польотів – зовсім інший. Тут більше вимагається самостійної підготовки, ніхто над душею не стоїть, тому для них перелаштуватися ментально було трошки складно. Але, як я вже казав, вони дуже вмотивовані і бажання швидко перевчитися – перемагає всі ці складнощі.
М.П.: Чи відрізняється все ж таки стиль навчання або методики у Європі, в Данії від того, як той самий перехід на F-16 викладають у США?
Фантом: Я сказав би, що програма не відрізняється, тому що партнери обговорили програму підготовки, вона узгоджена. Всі країни, які входять до НАТО, мають стандарти, і тому стандарти підготовки на літаках – де б вона не була, чи в США, чи в Данії, чи в Греції, чи в Туреччині – однакова, тому програма підготовки однакова, але сам підхід може відрізнятися дещо.
Фото надані пілотом ПС ЗСУ на позивний Фантом
М.П.: Які враження в інструкторів американських чи європейських про український пілотів? Як вони оцінюють їхню підготовку та швидкість навчання?
Фантом: Перше враження від наших хлопців у інструкторів було, що вони вмотивовані, у них горять очі. Навіть один інструктор сказав, що вони бачать, як вони хочуть швидше-швидше розпочати перенавчання. І загалом враження і той фідбек, який ми отримаємо від інструкторів, дуже позитивний.
І маючи досвід підготовки пілотів з інших країн, вони вже можуть порівняти. Вони кажуть, що українські пілоти дуже сильні, вони бачать досвід, якого вони набули під час ведення повітряних боїв в Україні після початку повномасштабного вторгнення, і саме ці навички вони спробують покращити на літаках F-16.
М.П.: Скажіть, як у ПС ЗСУ оцінюють шанси того, що західні пілоти у відставці могли би допомагати українцям захищати українське небо, поки українські пілоти навчаються, як раніше пропонував підполковник ВПС США у відставці Ден Гемптон? Наскільки це реалістична ідея?
Фантом: Я би сказав, що ви знаєте, що ми очікували цих пілотів ще на початку вторгнення. З перших днів пам’ятаєте, як наші громадяни благали закрити небо, щоб ті ракети не падали на голову нашим співвітчизникам і щоб врятувати ці життя. Але на жаль, Збройні сили, Повітряні сили України були вимушені продовжувати боротися самостійно, звісно, не без допомоги наших країн-партнерів з озброєнням і не тільки.
І щодо теперішніх реалій, то так, звісно, нам хотілося би бачити пілотів у відставці, досвідчених пілотів F-16 в небі України, але командування Повітряних сил зробило аналіз, взяло всі дані, які у нас є, ті терміни, які у нас будуть, проаналізувало і дійшло висновку, що нагальної потреби іноземних пілотів в небі України немає.
Звісно, якби вони були на своїх літаках, це би збільшило наші шанси, але ви знаєте є ліміти і нюанси.
М.П.: Різні експерти раніше пояснювали, що авіація – це система, тобто не йдеться про якусь одну людину або один літак, все працює в комплексі.
Фантом: Так, тому що всі операції, які проводять західні партнери, не проводяться окремою групою. Це дуже велика і складна підготовка, складна місія навіть для досягнення якихось невеличких цілей і задач.
Але це допомагає збільшити ефект, підвищити ймовірність досягнення цієї мети і зменшити ризики для пілотів, які виконують завдання. Тому звісно, виконувати завдання на F-16 самотужки – це буде важко, це буде так би мовити неправильно.
І якщо повертатися до тих досвідчених пілотів, які вже мали досвід на літаках F-16, то можна почерпнути те, що зараз реалії повітряних боїв, повітряної ситуації в Україні кардинально відрізняються від тих ситуацій, які мали в своїй кар’єрі ті пілоти, які зараз проходять службу або нещодавно звільнилися.
Це схоже на ситуацію, яка була в 91-му році Іраку, але зараз це не те, що було декілька років тому.
М.П.: Скажіть, будь ласка, інфраструктура в Україні наскільки готова до прийняття F-16?
Фантом: Інфраструктура, як і решта нашого персоналу, який зараз готується до прийняття літаків F-16, готується за планом. Є нюанси, є складнощі, але з цими складнощами нам допомагають наші партнери. Можу вас запевнити, що якраз до того часу, коли літаки будуть F-16 готові для передачі в Україну, інфраструктура буде готова – так само, як і наші люди.
М.П.: А скільки українських пілотів навчається зараз на F-16 або скільки пілотів українські Повітряні сили далі планують перевести на ці літаки?
Фантом: Звісно, цифру я вам назвати не можу, але хочу сказати, що кількість достатня для виконання завдань на тій кількості літаків, які будуть нам передані на час, коли вони вже підготуються.
І ця система підготовки буде надалі давати нам готові кадри з тими літаками, які будуть передаватися. Звісно, нам хотілося б мати більше, але повертаємось знову до проблем, які є не тільки в нас – з підготовкою і з кількістю місць для навчання, які є у партнерів.
М.П.: Якщо говорити про обслуговування літака F-16, адже кожен бойовий виліт – це певна сума грошей, то яким чином, з яких бюджетів це оплачуватиметься? Чи це не такі великі суми, порівняно із вартістю самого літака і підготовкою пілота?
Фантом: Щодо вартості утримання літака і ведення бойових дій на цих літаках, можу сказати одне: авіація – це річ недешева, всі країни це розуміють, всі країни підтримують авіацію банально через те, що ефект, який авіація дає на полі бою, значно переважає ті затрати, які на них ідуть.
Ще можу додати, що виконання завдань на літаках нашого існуючого парку, – це так само не безкоштовно.
Звісно, в порівнянні з сумами, якими ми втрачаємо на радянські літаки, вони трошки більше, але воно того варте.
М.П.: Розкажіть про навчання у Великій Британії. Британія оголошувала, що готова навчати українських пілотів, однак британські Повітряні сили не оперують F-16, тож було пояснення, що йдеться про підготовку наступних поколінь українських пілотів.
Фантом: Так звісно, є декілька етапів розвитку Повітряних сил, і ми не фокусуємось на найближчому майбутньому, ми бачимо значно далі. Тому є велика подальша перспектива, і ми також туди рухаємось.
І маючи цих підготовлених пілотів – і не тільки – в майбутньому, десь через 2-3 або 5 років, ми зможемо готувати їх на літаках як F-16, так й інші, які, можливо, будуть на озброєнні Повітряних сил України.
Фантом: А-10 – це дуже чудовий літак в своєму класі. Він гарно підходить для підтримки наземних сил з повітря. Але теперішні реалії в нашому повітряному просторі вздовж і поблизу лінії бойового зіткнення, і так само біля окупованих територій, не дозволять їм виконувати ці завдання, тому що потрібна дуже велика авіаційна компонента для прикриття, для розчищення авіаційного простору від засобів вогневого ураження супротивника. Я кажу про засоби ППО великої дальності і середньої дальності. Тому він просто фізично не зможе виконувати ті завдання.
Інша справа – це наприклад літак Saab Gripen шведського виробництва. Це дуже сучасний літак, він пройшов багато етапів модернізації і наразі той офіційний парк, який мають в своєму складі шведські Повітряні сили, вони можуть виконувати як подавлення ППО противника, як завдання точкових вогневих уражень, так і те, що англійською називають standoff weapon – тобто зброї на відстані, яка не дозволяє вразити свій літак. І так само в нього є великий потенціал проти літаків противника, і таких, які зараз Росія має у власному розпорядженні, літаки Су-35 і Су-30, Gripen останнього покоління може потягатися.
Міноборони спільно з Львівською міською радою запускає у Львові пілотний проєкт рекрутингу української армії. Вже наступного тижня у Центрі можна буде дізнатися всю актуальну інформацію про вакансії, які є в армії, поспілкуватися з представниками бригад та обрати бажану професію у війську. Центр рекрутингу працюватиме за адресою: вул. Костя Левицького, 67. Надалі такі центри мають запрацювати по всій Україні.
У приміщенні щодня працюватиме 5 рекрутерів, які надаватимуть інформацію щодо вакансій в армії, консультуватимуть і проводитимуть профорієнтаційні тести, а також супроводжуватимуть весь процес до призначення на відповідну посаду в армії. Важливо, що центр не матиме відношення до структур ТЦК, а самі рекрутери не є військовослужбовцями. Тож тут не вручатимуть повісток, а лише надаватимуть консультації.
Після вибору бажаної посади людина матиме співбесіду із рекрутером та представниками обраної військової частини. Після погодження кандидатури на певну вакансію, кандидата скерують у ТЦК з пакетом документів для подальшого оформлення, проходження необхідних процедур та медичного огляду, направлення на базову військову підготовку (1 місяць) та, за потреби, фахову підготовку. Після підготовки військовослужбовця скерують у частину для проходження військової служби.
Таким чином центри рекрутингу долучатимуть українців та українок до Сил безпеки та оборони України через підписання контракту з відповідною військовою частиною. Наразі є можливість укладати як строкові контракти, так і контракти до оголошення демобілізації.
Пілотний проєкт у Львові має відточити механіку для масштабування на інші регіони та міста.
Нагадаємо, у Львові також працюють рекрутингові центри бригади спеціального призначення НГУ «Азов», 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, львівської 103-ї бригади ТрО та батальйону «Вовки Да Вінчі».
Юрій Галкін перебував в російському полоні два роки та повернувся на Батьківщину 31 січня. Відомо, що він був мешканцем Покровська Донецької області.
Юрія Галкіна, якого повернули до України під час обміну військовополонених, збив автомобіль. Подробиці повідомила в Instagram його донька Валерія, пише Фокус.
Чоловік, який два роки перебував в російському полоні, від отриманих травм загинув. Трагедія сталася 8 лютого.
“Сьогодні мого тата не стало…Його вбила не війна, ні куля, ні 2 роки в полоні…Він просто переходив дорогу і його збила машина. Я чекала твого дзвінка, як ти пообіцяв, але вже не дочекаюся”, — повідомила Валерія.
Юрій Галкін перебував у російському полоні два роки. Відомо, що він проживав у Покровську.
На момент публікації матеріалу регіональні ЗМІ не повідомляли про ДТП, у якій загинув Юрій Галкін. Пресцентр поліції Донецької області також не інформував про смертельну аварію.
У ДБР знову повідомили про арешт майна дружини львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Світлани у відповідь на запит hromadske. Арешт майна мами Світлани — Ірини Федак, і колишньої нареченої сина Ігоря Гринкевича — Соні Морозюк, у ДБР коментувати відмовилися, ідеться в матеріалі hromadske.
«Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт майна (…) у праві власності Гринкевич Світлани Степанівни… А саме: на 2 квартири, 4 земельні ділянки, житловий будинок і гаражний бокс. На житловий будинок та земельну ділянку, вказаною ухвалою слідчого судді також накладено арешт», — повідомили у ДБР.
Відповідь ДБР на запит hromadske
Водночас у реєстрі майнових прав станом на 7 лютого цих арештів так і не з’явилося. Немає такої інформації щодо майна всіх інших членів родини, про яких запитувало hromadske, а саме: Світлани Гринкевич, її матері Ірини Федак та колишньої нареченої Романа Гринкевича — Соні Морозюк.
Як пояснив hromadske юрист Ярослав Бутирін, ухвала слідчого судді про арешт майна Світлани Гринкевич, про яку сказали у ДБР, найімовірніше, є.
«В реєстрі її нема, бо вона не публікується. Або слідчий ще не отримав ухвалу на руки, або не відніс її реєстратору, вважаючи що і так зійде. Може навіть відніс, але її ще не внесли в Державний реєстр нерухомого майна. Ну і залишається мінімальний шанс, що вони прямо збрехали», — пояснив юрист.
У відповідь на питання про арешт галереї та двох квартир у Києві, які належать Соні Морозюк, та двох квартир мами Світлани Гринкевич, Ірини Федак, у ДБР послалися на «таємницю слідства».
Вчора, 8 лютого, між Україною і росією відбувся 51-ий обмін полоненими, додому повернулось 100 українців.
За даними Координаційного штабу, серед врятованих військовослужбовців цього разу 49 воїнів Національної гвардії України, 25 прикордонників, 26 військовослужбовців ЗСУ, зокрема, 11 тероборонців.
Серед тих, хто вчора повернувся з poсійського полону додому, є два брати-прикордонники з Яворівщини. Микола та Роман Горіни з Новояворівської громади, котрі служили у 23 загоні Державної прикордонної служби України. Наші земляки до останнього боролися за український Маріуполь. У травні 2022 року їх взяли у полон на заводі «Aзoвcталь».
Також додому з полону повернувся Микола Осташ. Захисник із Турки.
Серед сотні захисників, яких вчора повернули з полону, є також старший солдат 24 ОМБр імені Короля Данила, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону Тарас Габа. Чоловік потрапив у неволю під час виконання бойового завдання біля Попасної.
У вечірньому відеозверненні він уточнив, що «загалом на сьогодні вже звільнено з російського полону 3135 українців і українок».
Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України ексголовнокомандувачу Валерію Залужному та очільнику Головного управління розвідки Кирилу Буданову. Про це сказано в указах 57 та 61 на сайті Зеленського.
“За визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові постановляю: присвоїти звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” Залужному Валерію Федоровичу – генералу.
…За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю: присвоїти звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” Буданову Кирилу Олексійовичу — генерал-лейтенанту”.
Раніше у четвер Зеленський і Залужний одночасно повідомили про спільну зустріч і заявили, що обговорювали зміни в керівництві ЗСУ.
Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського головнокомандувачем Збройних сил України.
Радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк серед причин звільнення Валерія Залужного назвав необхідність переглянути тактику дій та не допустити стагнації по лінії фронту.
