Громада Львова продовжує підтримувати українську армію. Як повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, минулого тижня, завдяки податкам містян, нашим військовим передали техніку та обладнання на 12,9 млн грн.
«1 комплекс «Бекфаєр», 10 безпілотників «Мара», 62 дрони Mavic 3/3 pro/3E/3T, 1 генератор, 4 монокуляри. Загальна сума: 12,9 млн. Робимо все, щоб наступного тижня #ПомстаЛева була лютішою, перелік і сума більшими. Це все завдяки найкращим захисникам та людям, які чесно платять податки», – повідомив Андрій Садовий, міський голова Львова.
Зазначимо, у січні-лютому 2024 року мерія Львова підтримала армію на понад 119 млн грн. Техніку та обладнання закупили на запити військових у межах загальноміської програми підтримки захисників. У бюджеті Львівської МТГ на 2024 рік лише на закупівлю обладнання та необхідних засобів для Збройних сил України передбачено 1 млрд грн.
Організатори вирізали номінацію “Найкращий повнометражний документальний фільм”, у якій переміг фільм “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова, зі скороченої міжнародної телеверсії 96-ї Церемонії вручення нагород премії “Оскар”.
З неї вирізали також і нагородження за деякими іншими номінаціями. Про це повідомляє Суспільне Мовлення.
Суспільне Культура цьогоріч вдруге було ексклюзивним транслятором церемонії. У ніч з 10 на 11 березня Суспільне Культура у прямому ефірі показувало церемонію нагородження.
Сьогодні, 11 березня, о 20:30 на телеканалі Суспільне Культура був запланований показ міжнародної скороченої версії. Проте після отримання матеріалів для трансляції від організаторів команда виявила, що нагородження українських документалістів відсутнє.
Команда Суспільного висловила своє обурення організаторам цьогорічної премії The Walt Disney Company Limited. Замість скороченої версії для українських глядачів Суспільне Культура покаже повну версію, що була в прямому ефірі в ніч проти 11 березня. Трансляцію можна також дивитися на сайті Суспільне Культура.
“Наша команда була шокована та глибоко розчарована, коли не побачила у монтажі міжнародної версії номінацію «Найкращий повнометражний документальний фільм», де справедливу нагороду здобула стрічка «20 днів у Маріуполі».
Потужна промова Мстислава Чернова підкреслила єдність між Україною й світом — тим прикріше бачити виключення цього повного правди й сили епізоду з версії, розповсюдженої для світових ліцензіатів премії «Оскар».
Нагадаємо, що минулого року для цієї ж номінації, в якій перемогу здобула документальна стрічка про Навального, знайшлося місце у скороченій версії, як і для політичної промови його дружини Юлії Навальної, що приймала цю на позір аполітичну нагороду. Сподіваємось, що організатори премії дослухаються до нашого протесту”, — зазначив виконавчий продюсер телеканалу Суспільне Культура Лук’ян Галкін.
Устим навчається у першому класі. Йому — 6 років. І 4 із них він збирав свою колекцію різноманітних машинок.
“Виникла ідея, що в мене було дуже багато машин, і я хотів продати, щоб військовим на дрон назбирати. Мені не було шкода, бо то для військових”, — каже волонтер Устим Зайльо.
Мама Устима Марія каже, разом із сином волонтерять та відвідують поранених військових. Одного разу хлопчик почув, як вона говорила із військовослужбовцем.
“Я сказала, що хочу передати допомогу, що мені передати? У відповідь почула: “Марія, їжа є, одяг є, а все, що нам найнеобхідніше – це FPV-дрони, бо це чиїсь врятовані життя”. Устим, послухавши цю розмову, каже до мене: “Мам, може, ми би продали мої машинки, і я би за ці кошти купив дрон?”, — говорить Марія Зайльо.
Після цього зробили у соцмережах оголошення з світлинами машинок. У результаті вдалося продати понад 30 іграшкових авто.
“Він віддавав навіть ті машинки, які не були у продажу, і не були пофотографовані. І віддавав навіть найдорожчі для нього”, — каже мама Устима.
Устим каже, що купували машинки його однокласники, друзі та незнайомі люди. А жертвували грошей навіть більше, ніж він просив за свої машинки. Коли необхідну суму майже зібрали, сім’я Устима додала кошти, яких бракувало, і купила дрон. Хлопчик передав його військовим Нацгвардії.
Згодом захисники записали відео з подякою для Устима. Марія розповідає, син заплакав, коли побачив звернення військового Євгена Міклушки.
“Ось він (дрон, — ред.) зараз у моїх руках. Тому я хочу подякувати тобі, Устимко, за те, що ти в свої 6 років такий дорослий і свідомий. Якби всі дорослі за віком “хлопчики”, які мають свої колекції машинок, мали таке ж серце як у тебе – тобі би не довелось продавати свої”, — йшлося у відеозверненні Євгена Міклушки для Устима.
Також військовий пообіцяв Устиму, що у майбутньому вони разом куплять нову машинку до його колекції.
У вівторок, 12 березня, Львів попрощається з військовослужбовцями Миколою Оливою і Остапом Зарянським, які захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Микола Олива (19.12.1997-27.02.2024). Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №66 Львівської міської ради. Здобував освіту спершу у Державному навчальному закладі «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту», згодом вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка».
Після завершення навчання проходив військову службу у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
Працював на залізниці у Львові. Займався легкоатлетичними кросами, брав участь у забігах на підтримку військовослужбовців. Також захоплювався стрибками з парашута – мріяв вступити до лав десантників.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет і територіальну цілісність держави у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Був тяжко поранений під Кремінною, однак після лікування повернувся на фронт до побратимів. Під час проходження служби активно удосконалював знання військової справи.
У Миколи Оливи залишилися батьки, брат та близька родина.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №62. Здобув професію «Палітурник, оператор комп’ютерного набору» у Державному навчальному закладі «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова».
Був звільнений із військової служби за станом здоров’я. Після завершення навчання працював Регіональним менеджером компанії “Roks”. Вів здоровий спосіб життя, мав глибокі знання в галузі комп’ютерної інженерії.
Молодший сержант. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання на посаді командира відділення інженерно-саперного взводу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Остапа Зарянського залишилися мама та двоє братів з родинами.
У Львові скерували до суду обвинувальні акти стосовно двох лікарів і доцентки кафедри одного з навчальних закладів. Медикам інкримінують вимагання й одержання неправомірної вигоди, а науковиці — складання завідомо підроблених офіційних документів.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної прокуратури. Слідчі з’ясували, що обвинувачені організували схему отримання хабаря від військовозобов’язаного. Медики лікували його стаціонарно й складали щодо чоловіка фіктивні медичні документи, пише Суспільне.
Військовозобов’язаного обстежувала науковиця, яка мала право лікарської практики. Вона склала неправдивий документ, в якому вказала про нібито наявність ознак захворювання.
Надалі медико-соціальна експертна комісія мала би встановити групу інвалідності згідно з цими документами. Це надавало чоловікові змогу безперешкодно перетнути кордон та ухилитися від служби в ЗСУ. Ціна послуги становила 300 доларів США з особи.
Санкція за вимагання й одержання неправомірної вигоди — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Складання завідомо підроблених офіційних документів карається штрафом до 302800 гривень, арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Україна офіційно починає переговори з регуляторами США та Євросоюзу щодо відновлення пасажирських авіаперевезень. Також консультації відбуваються з адміністрацією цивільної авіації Ізраїлю.
Про це віце-прем’єр з відновлення — міністр з розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков розповів в інтерв’ю РБК-Україна.
Міністр розповів, що неможливо здійснювати міжнародні авіаперельоти без погодження двох регуляторів — європейського та американського. За його словами, українська сторона вже передає регуляторам своє бачення, як буде ринок працювати в умовах військового стану, свою оцінку ризиків, підходи, алгоритми.
«Не хочу ніякі терміни проговорювати, але зараз ми вже будемо передавати офіційно наше бачення регуляторам і ми вступаємо з ними в офіційні перемовини», — сказав Кубраков.
Він пояснив, що прикладів, де працюють аеропорти, куди в будь-який момент можуть прилітати дрони або ракети, у світі не так багато. Ізраїль — це найуспішніший приклад. За його словами, Україна багато часу проводила і проводить у консультаціях з адміністрацією цивільної авіації Ізраїлю, яку у більшості очолюють в минулому військові люди.
Відповідаючи на запитання, йдеться про відкриття одного аеропорту чи кількох, Кубраков розповів, що на рівні планів є різні сценарії. За його словами, важливо почути перший офіційний зворотній зв’язок від регуляторів.
Він додав, що насправді є європейські авіакомпанії, які «дуже цікавляться, дуже хочуть, і кажуть, що будуть першими». Водночас міністр не захотів їх називати.
На уточнююче запитання щодо бажання Ryanair відновити авіаперевезення, Кубраков сказав: «Ryanair приїжджали і сказали, що хочуть весь ринок одразу після відкриття авіапростору, вони подають десятки заявок».
Говорячи про українські авіакомпанії, міністр розповів, що перемовини так само ідуть з трьома компаніями.
«І вони теж підтверджують, звичайно, що вони хочуть літати тут, це їхні базові аеропорти, їхня базова країна», — сказав Кубраков.
Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україна працює над відкриттям аеропортів для цивільних літаків, зокрема аеропорту «Бориспіль». Ба більше, у грудні з аеропорту «Бориспіль» вилетів перший цивільний літак з часу повномасштабного вторгнення.
На фронті загинув житель села Сілець на Львівщині Ігор Нікітін. Захисник до цього часу вважався зниклим безвісти, однак після проведення ДНК ідентифікації було встановлено загибель Героя. Про це повідомила Добротвірська селищна громада, пише Твоє Місто.
Військовий загинув 17 жовтня минулого року. Ігорю було 28 років.
Учора, 10 березня, Добротвірська громада попрощалася з Ігорем Нікітіним, який героїчно загинув, відстоюючи цілісність нашої держави.
Український фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав Оскар у категорії “Найкращий документальний фільм”. Це перший Оскар в історії України. І отримали його за стрічку про жахіття в Маріуполі, який оточили і обстрілювали росіяни, інформує BBC Україна.
У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі відбулась 96-та церемонія нагородження премії “Оскар” від Американської Кіноакадемії.
Український режисер Мстислав Чернов, отримуючи нагороду, сказав: “Я вдячний. Але напевно я буду першим режисером на цій сцені, який скаже, що не хотів би робити цей фільм. Я хотів би мати змогу обміняти нагороду на те, щоб Росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста, щоб росіяни не вбивали десятки тисяч українців. Я б віддав це (Оскар – ред.), аби вони звільнили всіх заручників, солдатів, які захищали нашу землю, цивільних, які в їхніх тюрмах”.
Зі сцени Оскару він закликав підтримати Україну.
“Але я не можу змінити історію, не можу змінити минуле, проте, ми всі разом, ви і я, ми зараз серед найталановитіших людей світу, ми можемо зробити так, щоб виправити ісотрію, щоб правда перемогла. І щоб загиблі люди Маріуполя та ті, хто віддали своє життя, щоб їх ніколи не забули. Тому що кіно формує спогади, спогади формують історію”, — сказав Чернов на сцені у Лос-Анджелісі.
Разом з ним Оскар вручили фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко, які з режисером працювали в оточеному Маріуполі у 2022 році.
Кілька тижнів тому “20 днів у Маріуполі” отримав престижну британську кінопремію BAFTA.
Українські фільми і раніше отримували номінації на Оскар, але до 2024 року ніколи не вигравали нагороди. Це був фільм про дитячий притулок на Донбасі “Будинок зі скалок” у 2023 році. У 2016 році фільм про Євромайдан “Зима у вогні: Боротьба України за свободу”. Але це були копродукції України та інших країн. “20 днів у Маріуполі” – український фільм.
Як знімали фільм “20 днів у Маріуполі”
За кілька місяців до Оскара ВВС Україна запитала Чернова, чи приготував він промову на випадок перемоги. Режисер відповів, що будь-який українець обміняє будь-які нагороди світу на те, щоб російське вторгнення в Україну не сталося.
“Я би дуже хотів, щоби цього фільму не було, але він є. І оскільки він є, я повинен зробити все, щоби його побачило якомога більше людей. Це наша головна ціль, і ми все для цього робимо”, – зазначив режисер.
Всі кінофестивалі, де фільм здобував нагороди, а їх було чимало, Мстислав Чернов використовував, щоб говорити про трагедію Маріуполя і про трагедію війни.
Його документальний фільм розповідає, як Маріуполь переживав перші тижні російського вторгнення — обстріли, загибель мирного населення, бомбардування пологового будинку.
У стрічці задокументована смерть багатьох людей в оточеному росіянами місті.
Режисер щоразу нагадує глядачам, що війна і досі триває в Україні і, що, все те, що вони щойно бачили на екрані, відбувається і зараз.
Як журналісти агенції Associated Press Мстислав Чернов разом із фотографом Євгеном Малолєткою і продюсеркою Василісою Степаненко відправилися до Маріуполя 23 лютого, 2022 року, напередодні вторгнення.
Завдяки їм весь світ дізнався, що відбувалося у місті навесні 2022 року. Тоді, коли російські сили руйнували його день за днем. За репортажі з Маріуполя Чернов, Малолєтка і Степаненко отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів.
Вони надсилали свої фотографії і відео, переховуючись під сходами біля розтрощеного продуктового магазину – єдиного місця в Маріуполі, де ще був зв’язок.
“20 днів у Маріуполі” – це не лише хроніка тих подій. Це також особистий фільм про роботу воєнних репортерів і документування історії. Журналісти ризикували своїм життям, знімаючи ці події.
“Були думки, як там вижити… З кожним днем було все страшніше і все важче працювати. Не було жодного безпечного місця. Люди у Маріуполі кричали, що їх ніхто не чує. Нам хотілося кричати на весь світ – зверніть увагу на те, що відбувається у Маріуполі”, – розповідала про зйомки фільму в інтерв’ю Суспільному продюсерка стрічки Василіса Степаненко.
“Цей фільм боляче дивитися, але його треба дивитися”
“Донести достатньо контексту до глядача – це головна мета документалістики. І саме це – одна з головних причин, чому “20 днів у Маріуполі” існує. Не тільки для того, щоби показати світу, що відбувалося, не тільки, щоб про це пам’ятали, але щоб кожна деталь і весь цей контекст залишався”, – говорив Чернов в інтерв’ю ВВС.
За роботу у Маріуполі у 2022 році Мстислав Чернов та Євген Малолєтка отримали нагороду у конкурсі “За свободу преси” від Міжнародної організації “Репортери без кордонів”.
В одному епізоді фільму Мстислав Чернов каже за кадром: “Цей фільм боляче дивитися, але його треба дивитися”.
Фільм про Маріуполь зібрав багато нагород
Ще до Оскара фільм “20 днів у Маріуполі” отримав багато нагород та світове визнання.
“Безжальний і справді важливий документальний фільм” – написали про стрічку у New York Times.
“Жахливе свідчення необхідності і високої ціни документування життя у бойовій зоні”, – йшлося у відгуці Rolling Stone.
“20 днів у Маріуполі” отримав приз глядацьких симпатій на головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році.
Американські кінокритики назвали його найкращим фільмом у номінації “режисерський дебют” та “політична документалістика” на Critics’ Choice Documentary Awards.
Стрічка стала найкасовішим документальним фільмом в Україні минулого року, зібравши понад 500 тисяч грн тільки за перший вікенд прокату.
Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів Америки.
Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні кілька тижнів тому Чернов, весь у чорному, також говорив про Маріуполь: “Історія Маріуполя – це символ усього, що було, символ боротьби, символ віри. Давайте продовжувати битися”.
Після Оскара Чернов сказав журналістам, що його фільм представляє ті українські міста, які були зруйновані.
“Це нагадування світові, як необхідно зупинити це вторгнення. Я тут стою, але моє серце в Україні. Люди втрачають життя, втрачають свої будинки, борються за свою землю. Я сподіваюся, що ця перемога розповість про те, що відбувається, більшій кількості людей і вони нас помітять”.
Уночі, коли роздавали Оскари, Україну атакували 25 “шахедів”.
На Донеччині під час виконання бойового завдання загинув пілот-винищувач, майор Повітряних сил Андрій Ткаченко. Про це повідомили на сторінці Самбірського Пласту, пише Львівський портал.
Ткаченко народився в Самборі 10 грудня 1990 року. З юнацтва належав до «Пласту», де здобув ступінь пластуна-розвідувача. У 2012 році успішно закінчив Національний Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба.
Перші самостійні польоти на літаку Л-39 здійснив у жовтні 2009 року. Був досвідченим у стрибках із парашутом. Військову службу проходив в Івано-Франківську та в Харкові. Зрештою, повернувся до Івано-Франківська, де проживав із сім’єю.
З початком війни у 2014 році виконував бойові завдання під час АТО та ООС. Після повномасштабного російського вторгнення виконував бойові завдання на сході та півдні країни.
Під час чергового бойового завдання 8 березня Андрій Ткаченко загинув у небі над Донеччиною.
Військового поховають в Івано-Франківську. У нього залишилися дружина, шестирічний син Марко, батьки та старший брат Віталій.
У Ватикані переконують, що своїми словами про «необхідність підняття білого прапора» Папа Франциск закликав до припинення вогню та відновлення переговорів, а не капітуляції України. Про це 10 березня повідомляє Vatican News, пише ZAXID.NET.
Директор прес-служби Ватикану Маттео Бруні вдався до роз’яснення інтерв’ю Папи Франциска, у якому Понтифік порадив Україні мати «відвагу білого прапора».
«Папа вживає термін “білий прапор” і у відповідь використовує запропонований інтерв’юером образ, щоб позначити ним припинення військових дій, перемир’я, досягнуте завдяки відвазі переговорів», – зазначив Бруні.
За його словами, в іншому місці інтерв’ю, «говорячи про іншу конфліктну ситуацію, але маючи на увазі будь-яку військову ситуацію», Папа чітко заявив: «Переговори ніколи не є капітуляцією».
У своєму інтервʼю Папа Римський Франциск заявив, що Україна повинна мати мужність підняти «білий прапор» і домовитися про припинення війни з Росією. Також, відповідаючи на питання про необхідність для України підняти білий прапор, понтифік заявив, що «коли ви бачите, що ви переможені, що справи не йдуть добре, ви повинні мати мужність вести переговори».
Згодом глава УГКЦ Блаженніший Святослав, під час виступу в Нью-Йорку заявив, що в «Україні нікому й на гадку не спадає здатися».
«Я вам хочу одне сказати від народу з України. Україна зранена, але нескорена! […] Україна змучена, але вона стоїть і вистоїть! Повірте мені, нікому й на гадку не спадає здатися», – зазначив глава УГКЦ.
Нагадаємо, що після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Папа Римський Франциск неодноразово заявляв, що Ватикан готовий виступити посередником у війні між Росією та Україною. Водночас Папа також робив багато заяв, які викликали критику в Україні. Зокрема він називав росіян «великим народом» і казав, що їм не притаманна жорстокість. Також він заявляв про те, що у війні в Україні є інтереси «не лише Російської імперії, але й інших імперій», й Україна є полем битви цих інтересів.
25 серпня Папа Римський Франциск звернувся до учасників Всеросійської зустрічі молоді в Санкт-Петербурзі, закликавши молодих російських католиків не забувати про «велику спадщину» РФ. Своїм виступом понтифік спровокував значний скандал. 24 вересня Папа Франциск заявив, що війна в Україні вигідна, перш за все, торгівцям зброєю. На його думку, деякі країни «грають в ігри» з Україною, спочатку надаючи зброю, а потім розглядаючи можливість відмови від своїх зобов’язань.
