Категорія: Війна

Середня зарплата в Україні з 2022 по 2024 роки зросла на 30% або 4,5 тисячі гривень та становить на початок 2024 19,5 тисяч гривень.

Про це свідчать результати досліджень компанії Work.ua, пише Економічна правда.

“Від початку повномасштабного вторгнення майже рік середня зарплата в Україні не змінювалася і складала 15 000 грн. Лише у січні 2023 року цей показник почав зростати”, – вказують аналітики.

Водночас за оцінками НБУ у 2022 році рівень інфляції становив 26,6%, у 2023 році – 5,1%.

За 2 роки великої війни середня зарплата зросла у кожній області. В абсолютних цифрах найвищі доходи мають мешканці Київщини, однак тут зростання зарплат є найповільнішим.

Крім цього, тенденцією ринку праці стало те, що на ньому збільшилась частка жінок та молоді до 25 років

“На ринку праці збільшилася частка жінок з 57% до 62%. Також зросла частка людей у віковій групі від 18 до 24 років”, – йдеться в повідомленні.

За кількістю вакансій з початку великої війни ринок праці відновився на 93%.

Згідно з опублікованими даними, у січні 2024 року роботодавці опублікували понад 91 тис. вакансій, що на 6% менше, ніж у грудні 2023 року, і на 7% менше, ніж у січні 2022 року, але приблизно в 11 разів більше, ніж у березні 2022 року.

Якщо порівняти з довоєнними показниками, найбільше зросла кількість вакансій у Закарпатській (на 55%), Івано-Франківській (46%), Хмельницькій (25%), Львівській (23%), Вінницькій (20%), Рівненській (18%) та Чернівецькій (16%) областях.

Областями-лідерами за абсолютною кількістю пропозицій роботи, як і раніше, залишаються Київська (30,9 тис. вакансій), Львівська (майже 8,5 тис.), Дніпропетровська (8,45 тис.), Одеська (5 752) і Харківська (3 347) області. У цих областях зосереджено 63% усіх вакансій.

Військовослужбовця, який подорожував із собакою з Києва до Чернігова, не впустили на його місце у потягу “Інтерсіті”. Вони були змушені всю дорогу простояти в тамбурі.

Про цю ситуацію у своєму Instagram повідомила Дарія Рубан. Дівчина зустріла бійця, коли прямувала до вагону-кафе в потязі.

“Я запитала у Валерія, чому він з речами та собакою стоїть у тамбурі. Захисник відповів: “Отак… не дозволяють”, – розповіла вона коментарі для “УП. Життя“.

Дарія Рубан каже, що запропонувала воїну відпочити на її місці, а вона натомість залишиться з Ермі – так звуть чотирилапого друга Валерія. Однак боєць відмовився.

Ермі – службовий собака Національної гвардії України. Разом з Валерієм вони несуть службу в Чернігові і їздять виконувати службово-бойові завдання у різних куточках країни ще з початку повномасштабного вторгнення.

“Я зрозуміла, що не можу мовчати про цю ситуацію. Звернулася до провідника з проханням пояснити ситуацію. На що отримала відповідь, що заборону їздити разом з великими собаками передбачають правила і їх не можна порушувати”, – зазначає дівчина.

Тоді вона вирішила сфотографувати бійця зі собакою, щоб розповісти про несправедливість у соцмережі.

“Служити Україні, їхати по роботі “з напарником”, а натомість мати таке ставлення до себе… На поступки так ніхто і не пішов. Я також не бачила, щоб ще хтось з пасажирів став на захист Валерія. Соромно…”, – розповіла Дарія Рубан.

Як на інцидент відреагували в “Укрзалізниці”?

Представниця пресслужби “Укрзалізниці” Оксана Данилюк у коментарі для “УП. Життя” зазначила, що, згідно з правилами, затвердженими “УЗ”, в потягах “Інтерсіті” заборонено їхати з великими собаками (зростом понад 45 сантиметрів). Подорожувати з такими тваринами можна лише викупивши всі місця в купе. Також собака обов’язково має мати намордник.

Якщо пасажир із великим улюбленцем мають намір скористатися “Інтерсіті”, вони їхатимуть у тамбурі, пояснюють в “УЗ”.

Згодом ситуацію прокоментував і керівник із пасажирських комунікацій “Укрзалізниці” Олександр Шевченко. Для перевезення домашніх улюбленців, зокрема у вагонах “Інтерсіті”, є чітки правила. До того ж, для перевезення службових собак є спецвагони.

“Військовий прийшов на посадку в інтерсіті з великим собакою без намордника – і тут важливо: не “військового виставили в тамбур”, а військовий попросився їхати у тамбурі, бо знав, що вчиняє не за протоколом. І наша стюард пустила (за що ми їй дорікати не плануємо), таке буває і на краматорських рейсах, вже маємо досвід”, – додає Шевченко.

Водночас представник “УЗ” визнає, що назріла потреба внести зміни до чинних правил перевезення тварин у поїздах, адже вони “мають бути адаптивними до реалій сьогодення”.

“Так, у випадку зі службовими собаками та поїздами інтерсіті все ж є чіткі норми, продиктовані безпекою та комфортом всіх у салоні, включно з дітьми, алергіками і т.д.

Але є й декілька blind spоts у правилах, де прийняття рішення по факту перекладено на провідника, тому зміни назріли і громадянське суспільство справедливо нам про них нагадує”, – резюмує керівник із пасажирських комунікацій “Укрзалізниці”.

У мережі поширюють скандальне відео з кабінету, ймовірно, начальника Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Розпочато службову перевірку

Про це повідомили у Рівненському обласному ТЦК та СП, передає “Еспресо.Захід“.

“У мережі, з антиукраїнських джерел, шириться відео за участі ймовірно начальника одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. З приводу оприлюдненого відео розпочато службову перевірку”, – йдеться у повідомленні.

Кадри були зняті під час таємного відеоспостереження у службовому приміщенні.

“Надалі належна оцінка буде надана як змісту змонтованого відеоряду, часового проміжку, так і факту встановлення таємного відеоспостереження у службовому приміщенні”, – зазначили у ТЦК.

Крім того, там додали, що ініціювали звернення до відповідних правоохоронних органів щодо сприяння у розслідуванні та всебічному з’ясуванні всіх обставин події.

Після масштабної атаки шахедами та ракетами 22 березня виведені з ладу всі блоки Бурштинської ТЕС. У місті 5 днів не було тепла та гарячої води. На відновлення теплоелектростанції треба щонайменше 4 мільярди гривень, пише ZAXID.NET.

Як повідомив «Економічній правді» виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук 27 березня, внаслідок останнього масованого обстрілу в енергосистемі було втрачено 50% встановленої потужності. Зокрема постраждали Бурштинська та Ладижинська ТЕС.

«У нас постраждали всі блоки на Бурштинській ТЕС і всі – на Ладижинській ТЕС. Енергоблоки в різному ступені руйнації: від повної до понад 50%»,– сказав Дмитро Сахарук, відзначивши, що на відновлення станцій можуть піти місяці, а то й роки.

За словами міського голови Василя Андрієшина, у минулому році у Бурштинську ТЕС влучили 17 ракет, однак таких руйнувань і збитків, які були завдані через атаку 22 березня, ТЕС ще не зазнавала. Для відновлення станції потрібно щонайменше 4 мільярди гривень.

«Збитки нанесені на мільярди гривень. Навіть ДТЕК не впорається самостійно з цим. Станція ще не вийшла на відповідний режим після попередніх обстрілів. Ми зустрічались з директором – щоб вийти до попереднього стану, потрібно 4-5 мільярдів. Коштів потрібно надзвичайно багато», – розповів Василь Андрієшин в ефірі програми «Позиція Галичини».

Нагадаємо, внаслідок російського обстрілу Прикарпаття 22 березня постраждали двоє людей. Пожежу понад 6 годин гасили 69 рятувальників за допомогою 56 одиниць техніки. Через відключення тепла та гарячої води у Бурштині оголосили надзвичайну ситуацію місцевого рівня та розгорнули пункти обігріву. 27 березня теплопостачання у комунальних закладах та житлових будинках Бурштина відновили.

Додамо, Бурштинська ТЕС – одна із найпотужніших електростанцій в Україні, яка забезпечує світлом 3 мільйони користувачів із Закарпатської та частково Івано-Франківської та Львівської областей.