Кулеба: системи Patriot у Польщі могли б захищати небо заходу України

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає реальною ситуацію, за якої системи Patriot у Польщі захищали б небо над заходом України. Про це він сказав в ефірі телемарафону.

«Зараз усе реально, але розглядаються різні рішення. Насправді це захистило б країни НАТО від прильотів на їхні території російських ракет або дронів», – зазначив Кулеба.

Він також зізнався, що у розмовах із західними партнерами висловлює згоду на всі умови, які дозволять захистити небо над Україною від російських атак.

«Коли ми сидимо за зачиненими дверима, то я всім партнерам кажу: дорогі мої, що завгодно, хочете в оренду, давайте в оренду, хочете, щоб він прикривав ваш кордон, буде прикривати ваш кордон, але дайте», – розповів очільник МЗС.

Раніше повідомлялося, що Україна веде активні переговори із союзниками про отримання двох батарей системи протиповітряної оборони Patriot та однієї SAMP/T.

Нагадаємо, Україна знайшла сто вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі. Однак сподівається якнайшвидше домовитись про постачання семи додаткових батарей Patriot.

Нещодавно Німеччина оголосила про термінову передачу Україні одного зенітно-ракетного комплексу Patriot і згодом додаткову систему IRIS-T.

Командувачем ОК “Захід” призначений бригадний генерал Шведюк

Командувачем військ оперативного командування “Захід” призначено бригадного генерала Володимира Шведюка. Відповідне повідомлення він опублікував на сторінці ОК “Захід” у Facebook.

“Шановні офіцери, сержанти, солдати! Відсьогодні, маю за честь очолити, без перебільшень, одне із найпотужніших військових з’єднань Збройних сил України”.

Він подякував командуванню за довіру, назвав це “великою честю і привілеєм”.

За словами Шведюка, він прагне до того, щоб командування ОК “Захід” стало зразком військової досконалості та тактичної майстерності. “Разом ми зміцнимо нашу обороноздатність і продемонструємо непохитну відданість захисту нашої країни. Нам немає іншого вибору, як перемогти. І ми це зробимо”, – зазначив він.

 

ОК “Захід” з 2021 року очолював Сергій Літвінов. Повідомлялось, що його призначили заступником начальника Національного університету оборони України.

Володимир Шведюк – бригадний генерал з червня 2022 року. У квітні 2015 року був призначений на посаду начальника штабу — першого заступника командира 59 окремої мотопіхотної бригади. Призначений наказом міністра оборони від 21 травня 2016 року на посаду військового комісара Чернівецького обласного військового комісаріату оперативного командування “Захід” ЗСУ. У 2018—2019 роках — командир 59 окремої мотопіхотної бригади. Заступник командувача сил ТРО ЗСУ (до березня 2022). З березня 2022 начальники штабу угруповання Об’єднаних сил.

Трамп підтримав схвалення допомоги Україні, але “як позику, а не подарунок”

Колишній президент США Дональд Трамп після зустрічі зі спікером Палати представників Майком Джонсоном дав зрозуміти, що не заперечує проти схвалення допомоги Україні, але у вигляді позики, повідомляє The Hill та “Європейська правда“.

Вийшовши для коментарів разом із Джонсоном на своїй віллі Мар-а-Лаго, Трамп заявив, що вони “думають про те, щоб зробити це у вигляді позики, а не просто подарунка”.

“Зараз ми продовжуємо роздавати подарунки на мільярди і мільярди доларів, і ми дослідимо це питання. Але для мене набагато важливіше, що Європа має активніше долучатися і давати гроші. Вони мають давати щось співмірне. Якщо цього не буде відбуватися, мені буде дуже прикро, тому що їх це стосується набагато більше, ніж нас”, – прокоментував Дональд Трамп.

Нагадаємо: У п’ятницю спікер Палати представників Майк Джонсон обговорював з офіційними особами Білого дому проєкт щодо допомоги Україні та Ізраїлю, який буде відрізнятися від запропонованого Сенатом 95-мільярдного пакета підтримки і включатиме кілька вимог республіканців, а після того поїхав до Трампа.

Як відомо, Трамп місяцями скептично висловлювався про подальшу допомогу США Україні, стверджуючи, що це не має значення для життєво важливих інтересів США, а основна відповідальність у цьому питанні має лягти на Європу. Погляди Трампа мають значний вплив на республіканців у Конгресі, ставши одним з факторів, що ускладнили ухвалення додаткового фінансування на підтримку України.

Демократи в обох палатах Конгресу зазначили, що готові будуть говорити про допомогу Україні у вигляді позики, якщо це допоможе нарешті вирішити питання, хоча це не той варіант, який вони найбільше схвалюють.

Львівська митниця прокоментувала звільнення співробітниці, яка похвалилася одягом за $8000

Виконувач обов’язків начальника Львівської митниці Андрій Кузнік 12 квітня у Facebook прокоментував скандал за участю співробітниці відомства Юлії Дриги, яка за річного доходу 136 тис. грн похвалилася львівському блогеру Ніколасові Кармі прогулянковим образом за $8 тис.

“Новина про колишню співробітницю Львівської митниці Юлію Дригу набирає обертів у медіапросторі, тому пояснюю обставини інциденту, – написав він. – Із 2 серпня 2023 року вона працювала головним інспектором управління адміністративно-господарської діяльності. Після відео розпочата перевірка, у рамках якої Дрига була запрошена для дачі пояснень до відділу з питань запобігання корупції”.

Кузнік додав, що митниця надіслала також інформування в Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) з метою проведення перевірки.

“Дрига написала заяву на звільнення за угодою сторін, на підставі якої мною підписано відповідний наказ, – додав чиновник. – Вдячний усім, хто не пройшов повз цього відео й повідомив про цей випадок! Ми завжди на зв’язку із громадськістю і співпрацюємо з правоохоронцями, щоб упередити будь-які потенційні прояви недоброчесності”.

Дрига під час прогулянки Львовом розповіла Ніколасу Кармі що за капелюшок від українського дизайнера Руслана Багінського заплатила 18 тис. грн, а за повідець від бренда Gucci для свого собаки на кличку Гуччі – від $200, за сумку від Louis Vuitton – $15 тис., а годинник Cartier коштував їй $5 тис. На запитання блогера, чи перебуває вона у стосунках, Дрига відповіла заперечно. Вона не стала називати блогеру своє прізвище, але зазначила, що працює “частково на себе, а частково на державу”.

Після публікації ролика журналіст Тарас Середич повідомив, що насправді Дрига є співробітницею митниці, а її задекларовані доходи не відповідають витратам, які вона озвучила.

Заява журналіста викликала резонанс у ЗМІ, а саму Дригу звільнили з роботи. У коментарі Середичу вона заявила, що обдурила Ніколаса Карму й нібито її одяг або є копією, або його було куплено на розпродажі. Сам блогер видалив скандальне відео, але причин називати не став.

Військового з Хмельниччини після 10-місячної судової тяганини між невісткою та матір’ю поховали у Львові

Військовослужбовця Сергія Зелінського з села Радівці на Хмельниччині, який загинув в червні минулого року в Бахмуті і тіло якого дотепер лежало в морзі, поховали у Львові, розповіла його мати Наталія Зелінська. За її словами, весь цей час тривала судова тяганина між нею та її невісткою стосовно того, хто має першочергове право ховати сина та чоловіка, інформує Суспільне.

Військовослужбовця Сергія Зелінського, уродженця села Радівці, що на Хмельниччині, поховали на Личаківському цвинтарі Львова через 10 місяців після загибелі, розповідає його мати Наталія Зелінська. Жінка каже: весь цей час домагалася забрати тіло свого сина, щоб поховати Сергія в рідному селі.

“Я боролася, судилася. Всіма силами хотіла поховати дитину там, де він виріс, там, де мав багато друзів, але дякувати його односельцям, всі приїхали його провести в останню путь”.

Односелець Денис Палига приїхав до Львова на похорон.

“Знаю Сергія років з 15. Завжди дружили, разом відпочивали, разом працювали. Всі знали Сергія, всі хорошої думки були про нього, село невелике”, — каже Денис Палига.

Наталія Зелінська каже: всі ці місяці тіло сина лежало в морзі, бо в судах різних інстанцій вирішували, хто має право ховати бійця: мати чи невістка. Ухвала останнього суду була на користь вдови Ксенії, яка вирішила поховати чоловіка в Львові, де, за словами Наталії, невістка не мешкає. Чому Ксенія так вирішила, з’ясувати не вдалося: жінка відмовилася спілкуватися з кореспондентами Суспільного. Мати каже: її син познайомився з Ксенією інтернетом в березні 2023 року, коли лікувався у Львівському шпиталі після поранення, а за шість днів без повідомлень рідним побрався з Ксенією.

“Краще б такого не було”, — висловила свою думку мати загиблого.

З її слів, незадовго після одруження син поїхав на передову і в червні загинув у Бахмуті. Наталія розповідає: зібрала теку документів, щоб забрати тіло свого сина з моргу та поховати на Хмельниччині, але невістка теж вимагала віддати їй тіло чоловіка.

“Я не вирішую. Якщо люди не можуть помиритися, не можуть вирішити, нехай це вирішить суд. Я не проти”, — розповіла у 2023 році начальниця обласного бюро судово-медичної експертизи Наталія Козицька.

Личаківський цвинтар у Львові, де поховали загиблого військовослужбовця Сергія Зелінського, квітень 2024. Суспільне Львів

Хмельницький юрист Руслан Малий каже: вперше у своїй практиці стикнувся з таким спірним питанням.

“Закон не оперує черговість, хто ближчий родич, а загалом — тільки родичі. Є така негласна преюдиція, що дружина вже є ближчим родичем, ніж батьки”, — пояснив адвокат.

Наталія Зелінська каже: Сергій загинув у 21 рік і був найстаршим із її п’яти дітей.

Начальника ТЦК на Львівщині покарали за призов заброньованого робітника

Радехівський районний суд Львівської області розглянув адміністративну справу щодо начальника місцевого ТЦК Василя Фери, який мобілізував на військову службу заброньованого працівника Молочної компанії «Галичина». Полковника визнали винним у перевищенні повноважень та покарали штрафом у розмірі 17 тис. грн, повідомляє ZAXID.NET.

За матеріалами справи, наприкінці січня працівник Молочної компанії «Галичина» самостійно прибув у районний ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних, при цьому надав посадовцям військкомату витяг з наказу Мінекономіки про бронювання.

Водночас за даними державного реєстру призовників згаданий чоловік виявився у розшуку. Цього ж дня чоловіка скерували для проходження ВЛК, яка визнала його придатним до військової служби. За два дні йому виписали повістку, від якої він відмовився.

Не зважаючи на це, начальник ТЦК, полковник Василь Фера включив згаданого військовозобов’язаного до наказу про призов за мобілізацією.

Під час перевірки факту бронювання Військова служба правопорядку скерувала запит до ТОВ «Молочна компанія «Галичина» та отримала підтвердження, що згаданий працівник включений до списку заброньованих та відповідно до наказу Мінекономіки мав відстрочку від проходження військової служби на півроку – з серпня до середини лютого 2024 року.

Суд з’ясував, що начальник ТЦК, прийнявши рішення про призов заброньованого працівника, вчинив перевищення влади чи службових повноважень в умовах військового стану (ч. 2 ст. 172-14 КУпАП).

У суді Василь Фера свою вину у вчиненому правопорушенні визнав частково.

Суддя Ольга Куцик-Трускавецька визнала начальника ТЦК винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення і призначила йому штраф у розмірі 17 тис. грн. На постанову суду ще може бути подана апеляція.

Військовий та комік зі Львова Віктор Розовий отримав осколкове поранення голови

Український військовий і комік Віктор Розовий отримав осколкове поранення голови під час виконання бойового завдання. Лікарі провели йому операцію. Про це повідомила його дружина Ольга Розова.

За її словами, чоловіка поранило ввечері 21 березня. Протягом наступних двох тижнів за його життя боролися медики.

“Це дуже складна травма й важко уявити, як відбувалася його евакуація. Дякую за швидкі рішення та надану допомогу бійцям 2 та 3 роти протитанкового батальйону 3 ОШБр та усім, хто віз Віктора ті понад 200 км (з поля бою – ред.)”, – написала Ольга.

Вона додала, що доки стояло питання життя чоловіка, родина намагалася зберігати інформаційну тишу й не повідомляти про поранення.

Наразі стан Віктора кращий, він у свідомості й намагається спілкуватися.

Ольга повідомила, що нині займається організаційними моментами, або чоловік зміг потрапити у реабілітаційний центр за кордоном.

“У шапці профілю прикріпляю монобанку зі збором. Якщо хочете допомогти задонатьте. Використаємо гроші потреби для відновлення Віктора або купимо додаткове обладнання для бойових медиків, які його врятували. Зараз Віктору потрібен спокій та емоційно стабільні рідні поруч”, – додала жінка.

Раніше в “інтерв’ю” УП Віктор Розовий розповідав про те, що для того, аби заспокоїти маму, він казав їй що не воює, натомість усім про свою службу бреше.

Щоб обмежити особу у праві керувати авто, ТЦК повинен буде довести у суді неможливість його доставки до ТЦК поліцією

Після деяких вагань парламентський Комітет з питань нацбезпеки вирішив все ж таки залишити у законопроекті про мобілізацію 10449 норми стосовно обмежень для осіб, які ухиляються від військового обліку, не уточнюють свої військово-облікові дані та не з’являються до ТЦК. Втім, на відміну від першої редакції, не йдеться про блокування рахунків – а лише про обмеження у праві керування авто, інформує Sud.ua.

Відповідні заходи будуть застосовуватися шляхом судової процедури, а їм передуватиме певний алгоритм дій, який має здійснити ТЦК.

Спочатку керівник ТЦК, який встановив невиконання громадянином обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 22 у новій редакції (неявка на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду), ч. 3 статті 22 (неуточнення у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів), та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію), звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.

Далі, у разі отримання письмової відповіді від поліції про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає цьому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимогу про виконання обов’язку (документ має назву «вимога», яку не слід плутати з повісткою).

Днем вручення такої вимоги ТЦК буде вважатися:

  1. день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
  2. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою ТЦК;
  3. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси.

Надалі, у разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги (тобто, у тому числі, якщо проставлена відмітка про неможливість вручення) не виконав обов’язку, ТЦК звертається до суду з приводу обмеження у праві керування авто.

Неприбуття не перешкоджає розгляду

Наступна процедура вже залежить цілком від суду. Відповідні зміни передбачені до Кодексу адміністративного судочинства.

Справи розглядатимуть місцеві загальні суди як адміністративні. Тобто, ті ж суди, що розглядають кримінальні, цивільні справи та справи про адмінправопорушення по першій інстанції.

Так, ТЦК подає позов протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають право на пред’явлення позовних вимог, за загальними правилами підсудності.

У цьому позові має бути вказане ім’я (ПІБ) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; докази надсилання копії позову та копій доданих документів громадянину тощо.

У разі недотримання цих вимог суд залишає позов без руху та надає ТЦК строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позову та доданих до нього документів. Втім, повернення позову не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження ТЦК може оскаржити в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її постановлення.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви.

Суд розглядає позов в письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони – з проведенням судового засідання.

При цьому неприбуття у судове засідання осіб – як ТЦК, так і громадянина, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Що повинен довести у суді ТЦК

Суд відмовляє ТЦК у задоволенні заявлених вимог у разі, якщо ТЦК не доведе існування обставин та вжиття заходів, а саме:

  1. невиконання особою під час мобілізації обов’язків, передбачених ч. 3 статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (тобто, неявка до ТЦК або ж неуточнення протягом 60 днів своїх військово-облікових даних), та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про мобілізацію);
  2. неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення такої особи до ТЦК поліцією;
  3. вручення такій особі вимоги ТЦК про виконання обов’язку військовозобов’язаним, резервістом відповідно;
  4. невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов’язку.

Суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо обмеження у праві керування транспортним засобом, якщо:

  1. встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
  2. особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Суд закриває провадження у справі у разі виконання вимоги. Тимчасові обмеження встановлюються на строк до виконання або відкликання вимоги.

Рішення суду у справах, визначених цією статтею, підлягають негайному виконанню. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом 15 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов’язки, якій рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення їй рішення суду.

Втім, подання апеляційної скарги не перешкоджає його виконанню.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у 15-тиденний строк з дня відкриття апеляційного провадження. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду може бути оскаржено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Втім, слід зауважити, що окрім обмеження у праві керування авто, до громадянина чи підприємства, де він працює, можуть застосувати досить серйозні штрафи за порушення правил військового обліку. І у такому разі складна судова процедура не потрібна.

Автор: Наталя Мамченко / sud.ua

“Скоро приїду додому”: на Львівщині попрощалися із військовим Володимиром Демківим

10 квітня у селі Підгородці на Львівщині попрощались з полеглим воїном Володимиром Демківим. Коли почалась повномасштабна війна, чоловік повернувся з Чехії і пішов добровольцем захищати Україну.

Спогадами про військового поділилася з Суспільним його донька, родичі, сусіди та односельчани.

Володимир був командиром відділення військової частини А4821. Нещодавно команда Суспільного готувала матеріал з позицій, які обороняв чоловік. Під час зйомок записали відео, де він звернувся до сім’ї та сказав, що приїде додому на Великдень.

“Привіт дружині, яку я сильно люблю, своїм дітям і своїй всій родині. Скоро приїду додому. Буде пасочка. Якщо буде все добре, буду вдома. Люблю, цьомаю, обнімаю”, — казав Володимир Демків.

Захисник загинув 28 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Семенівки Покровського району Донецької області.

“Ми так чекали тої Пасхи, тато обіцяв, що приїде на пасочку додому, зняв нам відео. Мало бути День народження в мене 4 травня, 5 травня мала бути Пасха. Мама дзвонила, казала, тато тобі такий сюрприз приготував, щоб ти приїхала додому, а на моє День народження буде 40 днів як тата нема”, — ділиться донька військового Лілія Радванська.

Родичка Володимира Демківа Тетяна Буряк каже, для чоловіка найважливіше в житті — це була родина.

“Він дітей любив понад усе, все було для жінки, для дітей, для мами, для сестри, для племінників. То для нього — все було”, — говорить Тетяна Буряк.

Прощання з військовим відбулось сьогодні, 10 квітня. Там були присутні діти, дружина, батьки, родичі та односельчани, які прийшли віддати шану воїну.

“Що можна сказати про людину, яка приїхала з-за кордону і пішла на війну добровольцем? Однозначно, що людина була смілива і дуже відповідальна в своїх рішеннях”, — каже односельчанка Володимира Демківа Наталія Кочерган.

Сусідка Марта Джуфер каже, Володимир постійно приходив на допомогу.

“В нас як щось поломиться, він постійно приходить, він ніколи не відказав. Ви розумієте, купив собі такий картридж, щоб мити машини, до нього ціле село йшло, і вже так дійшло, шо він каже: “Хлопці, вже нема води”. Був врівноваженим, виваженим, він знав, що сказати. Дуже порядна людина була, я таке ніби втратила сина”, — каже Марта Джуфер.

Спогадами про військового поділилася і односельчанка Наталія Лавришин.

“Коли він приїхав по машину, забирати машину, яку односельчани підготували, кажуть, для нього, ні це не для нього, це ми для себе, це наш захист, і він так цікаво виглядав зі сторони, що ми казали, якщо дасть Бог і закінчиться війна, то вас обов’язвово візьмуть зніматися в кіно”, — пригадує Наталя Лавришин.

Захисника поховали на кладовищі у рідному селі.

Масований удар по Львівській області: скільки ракет і дронів збила ППО

Зранку 11 квітня російські війська завдали потужного ракетного удару та атакували безпілотниками Львівську область. Сили ППО збили 13 повітряних цілей.

Про це повідомив керівник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, пише ТСН.

“За попередньою інформацією, цієї ночі воїни ПвК “Захід” і мобільні вогневі групи збили над Львівщиною сім ворожих безпілотників та шість крилатих ракет. На жаль, є і влучання”, – йдеться у повідомленні.