Категорія: Війна

Окрім статті 336 Кримінального кодексу, яка регулює ухилення від призову на військову службу під час мобілізації і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, у КК є також стаття 337, яка передбачає окрему кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

Так, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року.

За статтею 337 КК винесено перший, судячи з Реєстру судових рішень, вирок жінці.

Так, 13 травня 2024 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув справу 303/3806/24 стосовно жінки із середньо-спеціальною освітою за напрямком «Медицина», спеціальність «Сестринська справа», яку обвинувачували за ч. 1 ст. 337 КК, тобто ухилення військовозобов`язаної від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК.

Так, 9 квітня 2024 року вона, перебуваючи за адресою проживання, отримала під особистий підпис попередження начальника ТЦК щодо необхідності виконання вимог законодавства щодо військового обліку, надання відомостей щодо стану здоров`я, проходження медичного обстеження ВЛК та повістку про виклик до ТЦК на 10 квітня 2024 року, для проходження медичного огляду ВЛК.

В свою чергу, після отримання попередження вона, будучи належним чином попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, не прибула у визначений термін 10 квітня 2024 року до ТЦК.

За таких обставин, як зазначив суд, вона вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.337 КК.

Обвинувачена свою вину визнала повністю, просила призначити їй покарання у вигляді штрафу.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, вважає доведеними, зазначені в обвинувальному акті обставини, які підтверджуються наданими стороною обвинувачення доказами та не оспорюються учасниками судового провадження.

Отже, суд визнав жінку винною за ч.1 ст.337 КК, призначивши покарання у виді штрафу 5100 грн.

20 травня спливає пʼятирічний термін від інавгурації президента Зеленського. За мирних часів до цього моменту вже мали б пройти чергові вибори, а Україна отримала б або нового президента, або вдруге переобрала чинного. Чи вважатиметься тепер Зеленський легітимним главою держави? Чи можна проводити вибори під час війни? Та чи можна це робити у дистанційному, безпечнішому форматі, якщо війна ще затягнеться — пояснює Суспільне.

Чи залишається Зеленський легітимним президентом

Стаття 108 конституції України говорить: чинний президент виконує повноваження до вступу на пост новообраного президента, а отже продовжує бути гарантом державного суверенітету (Стаття 102), забезпечує державну незалежність, нацбезпеку та є верховним головнокомандувачем ЗСУ (Стаття 106).

Останнє слово щодо того, чи точно немає підстав сумніватися в легітимності президента, мав би сказати Конституційний суд (КСУ). Наприкінці лютого, як повідомляло видання “Дзеркало тижня”, в Офісі президента (ОП) підготували звернення до КСУ, однак не подали його.

Чи можна проводити вибори під час війни

“Конституція (Стаття 83) забороняє проводити парламентські вибори під час воєнного стану, але такої прямої заборони щодо президентських виборів в ній немає”, — говорить аналітикиня фундації DEJURE Катерина Грищенко.

Але питання заборони виборів президента регулює закон “Про правовий режим воєнного стану”. Проте його, на відміну від Конституції, під час воєнного стану можна змінювати й це, начебто, лазівка для проведення президентських виборів. Але — в теорії. Наприклад, Стаття 71 Конституції говорить про необхідність гарантувати вільне волевиявлення виборців. Про теж саме йдеться й у постанові Конституційного суду від 2017 року. Втілити вільні вибори в умовах безпекових ризиків складно.

Чому ще проводити вибори під час війни — погана ідея

Окрім неможливості гарантувати безпеку виборців через обстріли, є й інші моменти: як зробити безпечним голосування українців на окупованих територіях? Як охопити мільйони тих, хто виїхав за кордон? “В одній лишень Польщі станом на 2023 рік на одну дільницю припадатиме близько 300 тисяч українських виборців”, — говорить Ірина Павленко, завідувачка відділу політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень.

“Крім того, солдати на передовій. Ви відправите спостерігачів в окопи? Будь-хто, хто ззовні наполягає на проведенні виборів в Україні, повинен бути одним з таких спостерігачів”, — каже Лукас Вей, професор політології Університету Торонто, який досліджує еволюцію політичних режимів країн з колишнього СРСР.

Ще одна причина — витрати. “Президентські вибори 2019 року коштували понад два мільярди гривень. До того ж, якщо кандидат витрачає сотні мільйонів гривень на рекламу — а він вимушений це робити, бо держава йому гарантує безкоштовно лише 60 хвилин дебатів на Суспільному, це вже стає фактором критики, мовляв, кандидат витрачає гроші не на ЗСУ, а білборди розклеїв по країні”, — каже Павленко.

Також, не ясно, як проводити агітацію. “Природа виборів — це дискусія, має бути свобода слова, свобода масових зібрань, а цього під час воєнного стану немає”, — говорить Катерина Грищенко. З міркувань безпеки не в усі регіони можуть приїхати й міжнародні спостерігачі. “Такі вибори точно не будуть визнані такими, що відповідають демократичним стандартам. І президент, обраний на них, буде мати сумнівну легітимність”, — пояснює Павленко.

Ольга Айвазовська — очільниця громадянської мережі “Опора”, яка, зокрема, спостерігає за виборами в Україні, зауважує: інструкцій, як бути з виборами в умовах військового протистояння, немає у законодавстві й інших європейських країн. З нею погоджується і Лукас Вей: “Велика Британія не проводила виборів у розпал Другої світової війни. Вторгнення є цілком розумним поясненням непроведення виборів. Це не означає, що Україна не є демократією”.

Чи є в законодавстві запобіжники від узурпації влади через дію воєнного стану

Як зазначають в “Опорі”, запобіжником цього є сама процедура запровадження воєнного стану: указ про нього ухвалює президент, але цей документ має затвердити Верховна Рада. Зараз воєнний стан продовжують кожні 90 днів. Якщо виникає підозра щодо узурпації влади, парламент може, наприклад, не продовжити дію воєнного стану або скоротити його термін.

Але чи можуть вибори під час війни усе-таки відбутися

“Ніхто не тисне на Україну, щоб вона проводила вибори в умовах, коли 20% її населення “відрізані” від права голосувати”, — заявила Суспільному Катаріна Матернова, пані посол ЄС в Україні.

Проте вибори все ж можуть відбутися за певних умов, пояснює Айвазовська, якщо вони стануть вимушеною опцією: “Якщо у нас, приміром, не функціонує військова адміністрація, немає цивільної влади, немає проблем виключити з закону про правовий режим воєнного стану місцеві вибори”.

Тоді парламенту доведеться затвердити формулу оцінки рівня безпеки на конкретних територіях — чи можна в таких-то громадах провести агітацію, голосування, чи ні. За словами Айвазовської, в теорії, так само з закону про режим воєнного стану можна виключити й заборону на президентські вибори. Але, додає експертка, лише тоді, коли буде зрозуміло: за нового очільника держави зможе проголосувати “не 5% населення, а хоча б більше ніж половина”.

А самі українці — за чи проти виборів

В результатах опитування КМІС від лютого цього року йдеться, що вибори під час війни підтримують 15% українців, а 69% вважають, Зеленський має працювати на посаді президента до кінця воєнного стану.

Крім того, у листопаді 2023-го парламентські фракції підписали меморандум про те, що виборів — і парламентських, і президентських, до кінця воєнного стану не буде. “У нас — представницька демократія, позиція політичних партій має величезне значення”, — говорить Ірина Павленко.

Коли врешті можна буде проводити вибори і як це буде

Перші повоєнні вибори мають відбутися за 6-9 місяців після завершення воєнного стану, говорить Айвазовська. За її словами, передусім Україні доведеться переглядати територіально-адміністративний устрій — частина громад буде знищена, частина знелюднена, тож будуть потрібні нові критерії, де і як проводити вибори.

Також, за підготовчий період влада мала б гарантувати можливості проголосувати 100% українцям, в тому числі й за кордоном — за прогнозами Центру економічної стратегії, щонайменше 1,4 млн українців після війни залишаться за межами країни, і ця цифра — оптимістичний сценарій. Одна з опцій, яка могла б спростити цей процес — онлайн-голосування. Хоча з приводу цього є перестороги, каже Айвазовська:

“Папір — є папір і знищення його на якійсь одній дільниці не є ризиком для всього процесу виборів. На відміну від електронної системи: якщо вдалося її зламати або дискредитувати, під питанням стане історія всіх виборів, а не конкретної дільниці. Багато хто згадає про голосування в “Дії” на “Євробаченні”. Це проблема”.

Ірина Павленко пропонує не відкидати голосування поштою, яке досі діє у 18 країнах: “В США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Польщі це доступний і не такий вже складний спосіб. Ми теж можемо розробити зміни до виборчого кодексу. Це було б рішенням багатьох питань, особливо щодо голосування людей за кордоном”.

18 травня набув чинності Закон 3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” (далі – Закон). Відповідно до цього Закону передбачено дуже багато змін щодо військового обліку та мобілізації. Тому варто заздалегідь підготуватися до оновлених правил. Розглянемо кілька найпоширеніших питань.

• Хто підлягає мобілізації

Особи, які перебувають на обліку військовозобов’язаних. Якщо вони мають досвід і проходили військову службу раніше – з 18 років, якщо не мають попереднього досвіду та в деяких інших випадках – з 25 років. До 25-річного віку громадяни, найчастіше, є призовниками, тому мобілізації не підлягають. Раніше віковий ценз був вищим на два роки.

Більшість вважає, що основною ознакою військовозобов’язаного є саме вік (понад 25 років). Проте це не завжди так. Усе залежить від того, на якому обліку перебуває особа: призовників чи військовозобов’язаних.

Законодавство визначає низку випадків, коли молодші 25-ти років переходять на облік військовозобов’язаних (п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу”). Одним з винятків є якраз досвід військової служби або проходження альтернативної служби. З повним переліком можна ознайомитися за посиланням.

• Хто не підлягає мобілізації

Особи, які були виключені з військового обліку (наприклад, за станом здоров’я), а також ті, хто має право на відстрочку від мобілізації (аспіранти, багатодітні батьки, особи, що є опікунами або в окремих випадках здійснюють догляд за особами, особи, що втратили когось з рідних внаслідок захисту України в АТО/ООС чи після повномасштабного вторгнення тощо). Повний перелік підстав для відстрочки передбачено ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” в редакції Закону 3633–IX.

Відповідно до змін, також право на відстрочку з 18 травня матимуть члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

• Кому потрібно оновити дані в ТЦК після 18 травня

Громадянам-чоловікам, які мають спеціальні звання та проходять службу в Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Національному антикорупційному бюро України, органах прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику протягом 60 днів з моменту набрання чинності Законом мають стати на військовий облік військовозобов’язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання.

Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном мають стати на військовий облік громадян України. Механізм постановки на облік або оновлення даних буде визначено Урядом, тому наразі розуміння процедури ще немає

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом мають уточнити адресу проживання, номери телефонів, адреси електронної пошти (за її наявності) та інші персональні дані. Це можна зробити кількома способами. У разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Звільнені зі служби громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають спеціальні звання, в тому числі у зв’язку з виходом на пенсію, з Міністерства внутрішніх справ України, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально–виконавчої служби України, Служби судової охорони, органів прокуратури, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, Бюро економічної безпеки України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом мають стати на військовий облік військовозобов’язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання.

• Як оновити військові дані  

У разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності). Електронний кабінет реєструвати необов’язково, згідно зі змінами до законодавства, які набудуть чинності 18 травня, це є правом, а не обов’язком людини.

• Кому не потрібно йти до військкомату для оновлення даних 

Тим, хто не має статусу військовозобов’язаного. Це, наприклад, призовники, а також особи, виключені з військового обліку, приміром, за віком чи станом здоров’я.

• Що буде з обмежено придатними по новому закону 

Люди, які раніше мали такий статус, повинні протягом 9 місяців повторно пройти військово-лікарську комісію. Оскільки Закон набув чинності ще 4 травня цього року, такі особи матимуть час до 4 лютого 2025 року для оновлення даних про своє здоров’я відповідно до оновленого положення про військово-лікарську комісію. Згідно з цим документом, обмежена придатність може бути замінена на тимчасову чи постійну непридатність із виключенням з військового обліку, або ж на придатність до певних різновидів військової служби (скажімо, в ТЦК та СП, закладах військової освіти, логістиці тощо).

• Який зараз призовний вік в Україні

25 років відповідно до оновленого законодавства.

• Кого можуть мобілізувати до 25 років 

Законодавство визначає низку випадків, коли молодші 25 років переходять на облік військовозобов’язаних (п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ “Про військовий обов’язок та військову службу”). Це стосується осіб, які:

1. звільнені з військової служби в запас;
2. припинили альтернативну (невійськову) службу;
3. звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу МВС, ДБР, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України інших силових та правоохоронних органів;
4. зняті з військового обліку ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України;
5. звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
6. звільнені від призову на строкову військову службу, якщо підстава для звільнення не є одночасно підставою для відстрочки від мобілізації, зокрема особи, яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

• Яке покарання за ухилення від мобілізації, коли починають діяти великі штрафи?

Покарання може бути як за вчинення адміністративного правопорушення у сфері військового обліку, так і кримінальна відповідальність за безпосереднє ухилення від призову, якщо людина проігнорувала мобілізаційне розпорядження. 17травня 2024 Президент підписав прийнятий законопроєкт № 10379, який вносить зміни до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відтепер, після набрання чинності Законом, за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період (ч. 3 ст. 210 КУпАП) на осіб накладатиметься штраф у розмірі від 17 000 до 25 500 грн. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення щодо таких порушень мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (згідно зі ст. 235 КУпАП).

Також, якщо особа має обов’язок стати на військовий облік, але не вчинить цього, вона нестиме відповідальність, передбачену Законом. Однак навіть виконання накладеної санкції (наприклад, сплата адмінштрафу) не звільнятиме особу від подальшого виконання обов’язку.

• Який порядок вручення повістки під час мобілізації

Наразі змін в цій частині не передбачено, повістка має бути вручена особисто, місце вручення законом не регламентовано. Проте Закон передбачає і наявність нового документа – вимоги про виконання обов’язку, яка може бути надіслана також рекомендованим листом. Ігнорування цієї вимоги може призвести до обмеження в праві керування транспортним засобом (за рішенням суду).

• Хто може вручати повістки 

Новий закон вводить поняття оповіщення – доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам. Обов’язки з оповіщення покладаються на органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, роботодавців. Як саме такі суб’єкти здійснюватимуть оповіщення, наразі невідомо, оскільки немає підзаконного акту, який би визначив чіткий механізм виконання нових обов’язків. Звичайно, уповноважені працівники ТЦК та СП теж зберігають свій обов’язок вручення повісток. Окрім того, чинною є постанова Кабміну №1487, яка передбачає обов’язок роботодавця інформувати працівника, якщо повістка надійшла за місцем роботи військовозобов’язаного.

• Кому надається бронь від мобілізації

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

• державної служби категорії “А”, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів – усі військовозобов’язані;
• державної служби категорій “Б”, “В”, в органах місцевого самоврядування – не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально–виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Наразі чинною є постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76, яка визначає порядок бронювання, проте можна припустити, що у зв’язку із масштабним оновленням законодавства цей Порядок також зазнає змін.

• Хто має право на звільнення від мобілізації

Звільнення (відстрочку) від мобілізації матимуть ті, хто за станом здоров’я непридатний до служби, або має інші підстави для відстрочки (здобуває вищу освіту наступного рівня, самостійно утримує дитину, є опікуном або усиновлювачем, має трьох або більше неповнолітніх дітей, має встановлену групу інвалідності тощо. Усі підстави для відстрочки визначені ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (наразі вже можемо говорити про редакцію цієї статті від 18 травня 2024).

Проте варто зазначити, що Закон оновлює також підстави для звільнення з військової служби, надаючи можливість звільнитися з військової служби для людей з інвалідністю, а також тих, хто перебував у полоні рф.

• Які хвороби звільняють від мобілізації

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України було оновлено у квітні 2024 року у зв’язку із виключенням статусу обмежено придатних. Непридатність може бути тимчасова або постійна, або ж особу можуть визнати непридатною до окремих видів військової служби (такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах).

Загалом важливі не конкретні хвороби, а їхня тяжкість. До тих, що є підставою виключення людини з військового обліку через непридатність, наприклад, належить, активний туберкульоз легень з виділенням мікобактерій та (або) за наявності розпаду легеневої тканини, активний, прогресуючий туберкульоз інших органів позалегеневої локалізації; тяжкі форми хронічних вірусних гепатитів, які важко піддаються лікуванню та значно порушують функції органів і систем; злоякісні новоутворення первинні (вторинні) за наявності віддалених метастазів і неможливості радикального хірургічного лікування. Загалом за кожною зі статей Розкладу хвороб непридатність (із виключенням з обліку або тимчасова) зазначається, як правило в пункті а) та стосується доволі складних форм перебігу хвороб усіх органів та систем.

• Як закон про мобілізацію вплине на тих, хто за кордоном

Такі особи мають обов’язок оновити військово-облікові дані. Якщо вони були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, тоді протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, мають стати на військовий облік. Тобто наразі чіткий строк виконання цього обов’язку ще невідомий.

Якщо вони перебувають за кордоном без зняття з обліку, мають протягом 60 днів оновити дані шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності). Щодо видачі повісток, то наразі законом такого механізму не передбачено.

Також варто зауважити, оскільки під час підготовки Закону до 2 читання проблема була дуже актуальною, чинні зміни не передбачають мобілізації осіб з інвалідністю (це стосується усіх груп інвалідності). Вони можуть служити лише за власним бажанням.

Отже, для належного виконання обов’язків у сфері військового обліку, необхідно ознайомитися із новими правилами, а якщо маєте підстави для відстрочки чи бронювання – мати всі документи, які це підтверджують.

Також не варто забувати про новий обов’язок військовозобов’язаних. У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.