Категорія: Україна

Колишній позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович виїхав з України завдяки листу Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Він перетнув кордон із Польщею ще восени минулого року і вже майже п’ять місяців не повертається в Україну, інформує NGL.Media.

48-річний Олексій Арестович виїхав 4 вересня минулого року у Польщу через пункт пропуску Краківець-Корчова. За даними джерела NGL.media у прикордонній службі, підставою для його виїзду став лист Головного управління розвідки МО України.

Раніше Олексій Арестович неодноразово виїджав за кордон, однак повертався в Україну. Наприклад, на початку травня 2023 року він також виїхав через Краківець завдяки листу ГУР і повернувся в країну лише наприкінці червня, провівши за межами країни майже півтора місяці.

Загалом з моменту вторгнення росіян у лютому 2022 року, окрім двох згаданих випадків, Арестович виїзджав за кордон ще сім разів на інших підставах – наприклад, на підставі рішень голови ДПСУ, як радник Офісу президента тощо. Усі ці поїздки тривали не довше дев’яти днів.

Державна прикордонна служба України (ДПСУ) відмовилась надати NGL.media офіційну інформацію про підстави для виїзду Арестовича, мотивуючи це тим, що «інформація про перетинання державного кордону особою стосується її приватного життя».

Представники ГУР не відповіли на запитання NGL.media протягом двох тижнів. NGL.media також звернулися з проханням про коментар до Олексія Арестовича через приватні повідомлення у кількох месенджерах, але на момент публікації відповіді не отримали.

У травні минулого року завдяки схожому листу ГУР, як з’ясували «Схеми», з країни виїхав депутат Київської міськради Владислав Трубіцин – за три дні до засідання Вищого антикорупційного суду, де мали розглядати його справу за звинуваченням у хабарництві. «Такий лист був виданий на прохання іншої структури складової сектору сил безпеки і оборони України в рамках міжвідомчої взаємодії з цією структурою і на їхнє офіційне звернення. Наразі я не можу назвати цю структуру, можливо, ця інформація може бути оприлюднена пізніше», – туманно пояснював причини видачі такого листа представник ГУР Андрій Юсов.

Уже після виїзду з України, у листопаді минулого року Арестович заявив, що у нього конфлікт з Офісом президента і що на нього чинять політичний тиск. «Я маю низку міжнародних форумів, на яких я ключовий спікер. Тобто маю формальний привід перебувати за кордоном. Але, як ви розумієте, коли секретар РНБО і депутати від правлячої партії звинувачують тебе у тому, що ти російський шпигун, і обіцяють посадити, це жодною мірою не сприяє поверненню», – сказав він в інтерв’ю російській «Медузі», відмовившись назвати країну свого перебування. З того часу його бачили у Відні, Нью-Йорку та Варшаві.

З одного із останніх його інтерв’ю, опублікованому 24 січня, зрозуміло, що наразі Олексій Арестович живе у Нью-Йорку. Уникаючи деталей, він заявив, що виїхав з України законно. «У мене зараз в Європі ще два проекти. Коли їх закрию, тоді поїду в Україну. Я дуже хочу додому», – сказав він, відповідаючи на питання про повернення.

Українська сторона повернула з російського полону 207 військових та цивільних українців, повідомив президент України Володимир Зеленський у соцмережах.

“Наші – вдома. 207 хлопців. Повертаємо попри все. Пам’ятаємо про кожного й кожну в полоні. Воїни та цивільні. Маємо повернути всіх. Працюємо над цим. Зараз – чергова класна робота команди України. Буданов, Єрмак, Усов, Малюк, Клименко – молодці!”.

Єрмак уточнив, що додому повернулися рядові, сержанти й офіцери, серед яких — багато оборонців Маріуполя, військових, що були на «Азовсталі», острові Зміїний, Донецькому, Запорізькому, Харківському, Луганському, Херсонському та Сумському напрямках.

Сьогоднішній обмін вже 50-ий з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Серед врятованих військовослужбовців цього разу 95 представників Збройних Сил України, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів Територіальної оборони та один представник Національної поліції України.

180 Оборонців, які повертаються додому – з рядового та сержантського складу, ще 27 – українські офіцери. Щонайменше 36 з них мають поранення або серйозні хвороби. Найстаршому зі звільнених Оборонців вже виповнився 61 рік, а наймолодшому невдовзі буде 21.

До слова, недавно представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк заявив, що понад 8 тисяч українців, цивільних та військових, досі перебувають у російському полоні. У межах обмінів між Україною та РФ додому повернули 2681 українського військового і 147 цивільних.

“Наразі виконано 49 обмінів і повернуто додому 2828 осіб, із них 2681 військовий і 147 цивільних. У полоні на сьогодні перебувають понад 8 тисяч осіб, із них понад 1600 цивільних. Але десятки тисяч людей, і цивільних, і військовополонених, перебувають у статусі зниклих безвісти”, – сказав Таранюк.

Кабінет міністрів 30 січня затвердив та вніс до Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію, про це йдеться на сайті парламенту і пресслужбі Міноборони.

“Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами. Цей законопроєкт визначає прозорі правила мобілізаційного процесу, а також необхідне врегулювання прав військовослужбовців та військовозобовʼязаних”.

Грошове забезпечення у законопроєкті визначено мінімумом у 20 тисяч гривень без урахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період воєнного стану закладається від 30 до 100 тисяч гривень.

Відомство каже, що тепер законопроєкт визначає чіткий термін служби на період воєнного стану. Люди з інвалідністю всіх груп звільнені від військової служби. А добровольці по мобілізації мають відстрочку на два місяці для розв’язання особистих питань і підготовки до мобілізації.

Щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану, згідно із законопроєктом, протягом календарного року може надаватися частинами не менше 15 календарних днів. А звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

Також у пресслужбі повідомляють, що людині не потрібно буде йти в ТЦК, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або в ЦНАП. Електронний кабінет пропонують створити на базі реєстру військовозобовʼязаних “Оберіг”.

Людям дозволяють переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. Вже після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою.

Після мобілізації, всі громадяни проходитимуть обовʼязковий військовий вишкіл 2-3 місяці. В уряді наголошують, що людина не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації

Законопроєкт пропонує скасувати строкову службу, а замість неї запровадити базову військову підготовку. Так, людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військовий вишкіл, який триватиме щонайбільше 5 місяців. Водночас за людиною зберігатиметься її робоче місце, чого зараз немає в чинному законодавстві.

Також у відомстві зазначили, що облік роблять “для всіх” та виключають право на відстрочку від призову у державних службах.

За законопроєкт ще має проголосувати Верховна рада на найближчому пленарному тижні у лютому.

Крім того, у порівняльній записці до законопроєкту йдеться про те, що у період мобілізації, усі громадяни віком від 18 до 60 років, що перебувають на обліку (чи зняті з нього), мають мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ.

У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення не з’явився до ТЦК, звертається до суду в порядку, встановленому законом, щодо обмеження у праві на виїзд за межі України; керування транспортним засобом; арешту на кошти та інші цінності, у банках та інших депозитарних установах.