Категорія: Україна

Опубліковано

“Українська держава – назавжди”. 12 сильних цитат Степана Хмари про Україну, війну та перемогу

21 лютого стало відомо про смерть Степана Хмари – невпинного борця за незалежність України, лікаря, політика, правозахисника та політв’язня радянських концтаборів. РБК-Україна із посиланням на сторінку дисидента у Facebook розповідає, що Хмара говорив про Україну, війну, ЗСУ та перемогу.

Про Україну

“Українська держава – це вже назавжди… Жодні диявольські сили ніколи не здолають її. Попереду тяжка праця, до остаточної перемоги, але вже впевнений поступ на шляху вічного життя народу та існування Української самостійної соборної держави. З нами Бог!”

“Без вільної, сильної, суверенної Української держави неможлива гарантована безпека і стабільність Європи та демократичної світової спільноти”.

Про війну з росією

“Війна росії проти України від самого початку має форму локального прояву війни проти всього цивілізованого, демократичного світу. Це лише перший його етап у військовому виконанні. В разі поразки України, росія перейшла б до наступного етапу – захоплення силою зброї іншої країни чи групи країн”.

“В разі тимчасової зупинки воєнних дій в Україні, росія обов’язково використала б паузу для нарощування сил і наступного наступу. Тобто, такий розвиток подій був би на руку російському агресорові”.

Про російських загарбників

“Грабежі, тортури, ґвалтування – типова поведінка більшості російських військових, що засвідчує санкціонування такої поведінки найвищим керівництвом рф. Нанесення ударів по житлових будинках, планомірне руйнування об’єктів життєзабезпечення, цивільного населення, публічні заклики знищувати українців головними імперськими пропагандистами і політиками – підтверджує сплановану політику геноциду українців керівництвом рф”.

“Нинішня Росія, як правонаступниця срср, відкрито демонструє, що рашизм – російська форма нацизму, не менш небезпечна ніж гітлерівський нацизм”.

Про ЗСУ

“Збройні сили України – надійний щит нашої держави й гроза для московських наїздників! Бажаю тільки перемоги нашим воїнам і смерті москалям!”.

“Наші славні ЗСУ. Найбільший тягар захисту України тримається на їх плечах і активної частини свідомих українців. Про цю надзвичайну відповідальність повинно пам’ятати військове керівництво… Вперше в історії України – доля Української Держави і її майбутнє в руках ЗСУ й особливо українського офіцерства”.

Про перемогу

“Шануйте і любіть свою державу, і за будь-яких обставин захищайте її. Ми обов’язково переможемо сили зла, бо така наша історична місія!”.

“Без військового зіткнення і перемоги України над московщиною на полі бою, збудувати Українську самостійну соборну державу неможливо”.

Про зрадників України

“Всі громадяни України, які звинувачуються в державній зраді, за будь-яких обставин, не можуть підлягати обміну. Все майно держзрадників, яке вони ховають під іменами своїх близьких і не дуже близьких родичів, має бути не просто заарештоване, а якнайшвидше конфісковане”.

Про вступ до НАТО

“Членство України в НАТО потрібно не лише для безпеки України, але й усієї євроатлантичної спільноти”.

Опубліковано

У 86 років помер дисидент та політик Степан Хмара

Український дисидент, політик та борець за незалежність Степан Хмара помер 21 лютого у віці 86 років. Про це повідомила його дружина Роксолана Хмара у Facebook.

“Не хочу в це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми робили все, що могли і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї”, — написала вона.

У вересні 2023 року 85-річного Степана Хмару госпіталізували у віденську клініку. Напередодні він скаржився на сильний біль у спині. Про це написав на своїй сторінці у Facebook ексдепутат Ігор Мосійчук.

Попри погане самопочуття, в останні місяці життя Степан Хмара продовжував активно провадити громадську діяльність. Зокрема, навесні та влітку 2023 року він брав участь у судових процесах над беркутівцями, які розстрілювали мирний Майдан.

14 лютого 2024 року стало відомо, що Степан Хмара потребує коштів для лікування, зокрема на ліки та перебування у лікарні. Гроші вдалося зібрати й Хмара почав отримувати необхідне лікування.

Що відомо про Степана Хмару

Степан Ількович Хмара народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб’ятин Сокальського району Львівської області. Дитинство припало на повоєнні роки, голод 1946–1947 років і боротьбу УПА.

Навчався на стоматологічному факультеті Львівського медичного інституту.

У студентські роки Степан Хмара багато зусиль докладав, щоб відшукати заборонену літературу для самвидаву.

У 1980 році КДБ заарештувало його й засудило до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за “українську націоналістичну діяльність”. Степан Хмара відбував покарання в таборах для політв’язнів № 35 та 36 на Уралі.

У 1987 році дисидент повернувся в Україну. У 1988 році став одним із керівників Української гельсінської спілки — політичної опозиції комуністичному режиму. У квітні 1990 року вона перетворилася на Республіканську партію.

У 1990-му Степана Хмару обрали народним депутатом українського парламенту.

У жовтні 1990 року політик підтримав студентську Революцію на граніті. Степан Хмара прийшов у табір протестувальників і теж витримав 13-денне голодування.

У 1992 році Хмара створив і очолив Українську консервативну республіканську партію (УКРП).

15 грудня 2001 року УКРП саморозпустилася і її члени перейшли в партію “Батьківщина”. Так Степан Хмара став заступником голови “Батьківщини” Юлії Тимошенко й зміг взяти участь у парламентських виборах 31 березня 2002 року під номером 10 виборчого списку БЮТ.

У 2004 році Степан Хмара був активним учасником Помаранчевої революції: підтримував Віктора Ющенка.

16 березня 2005 року політик вийшов із фракції “Батьківщина”. Втім, вже на парламентських виборах 26 березня 2006 року брав участь за списком альянсу “Український народний блок Костенка і Плюща”.

Через рік після Революції Гідності, у жовтні 2015-го, Степан Хмара оголосив голодування на підтримку політв’язнів Лук’янівського СІЗО.

Опубліковано

В уряді Польщі підтвердили, що українське зерно, через яке блокують кордон, не залишається в країні

Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзєйчак підтвердив, що українське зерно, через яке фермери блокують кордон, не залишається у країні, і що “протестувати можна було би на іншому кордоні”. Як повідомляє “Європейська правда”, його слова наводить PAP.

Колодзєйчак зазначив, що зараз українське зерно прямує через Польщу транзитом, а не імпортується.

“Ані зернові, ані кукурудза, ані рапс – ця продукція тут не залишається”, – сказав він.

Заступник міністра зазначив, що за останні кілька тижнів отримував повідомлення про нібито випадки розвантаження у Польщі української продукції, яка декларувалася як транзитна, але жодне з цих повідомлень не підтвердилося.

“Якби я сьогодні йшов протестував, я б блокував інший кордон… Польща запровадила ембарго на ту продукцію з України, яка турбувала нас найбільше.

Візьмемо Німеччину – ми теж бачимо у Німеччині протести і заяви німецьких фермерів, що вони не хочуть цієї продукції з України, де зрозуміло, що компанії багато купують у Польщі, але уряд не запровадив ембарго на цю продукцію, яка створює перевантаження, і українська продукція забирає у нас також німецький ринок”, – заявив Колодзєйчак.

Він додав, що з огляду на це потрібно запроваджувати квоти на українську продукцію на рівні ЄС, а також спростити їхнє відправлення до третіх країн за межі Євросоюзу.

Опубліковано

10% європейців вірять, що Україна переможе у війні. Схиляються до «компромісного врегулювання»

Підтримка України серед європейців майже через два роки після повномасштабного вторгнення росії залишається високою, але лише 10% вірять, що країна може перемогти москву. Про це свідчать результати опитування YouGov and Datapraxis, проведеного у Євросоюзі, повідомляє The Guardian у середу, 21 лютого, передає NV.UA.

Його замовила Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), фахівці якої підбили підсумки у доповіді.

Загалом в січневому опитуванні взяли участь жителі 12 країн ЄС, зокрема Франції, Німеччині, Угорщини, Італії, Нідерландів, Польщі, Іспанії та Швеції.

У звіті сказано, що лише один з 10 європейців вірить у перемогу України на полі бою, тоді як удвічі більше — 20% — прогнозують перемогу Росії.

Навіть у найбільш оптимістично налаштованих країнах-членах ЄС — Польщі, Швеції та Португалії — менше ніж кожен п’ятий (17%) вірить у перемогу Києва, пише газета.

У всіх країнах, згідно з опитуванням, найпоширенішою думкою, яку поділяли в середньому 37% респондентів, було те, що війна закінчиться «компромісним врегулюванням», хоча деякі країни більше схилялися до такого результату, ніж інші.

Жителі Швеції (50%), Португалії (48%) та Польщі (47%) більш схильні вважати, що Європа повинна допомогти Україні дати відсіч, тоді як в Угорщині (64%), Греції (59%), Італії (52%) та Австрії (49%) переважає думка про тиск на Київ, «щоб була згода для врегулювання». У Франції, Німеччині, Нідерландах та Іспанії думки розділилися більш рівномірно.

Підживлюють песимістичні очікування від подальшого перебігу війни останній контрнаступ України, який не виправдав очікувань, зростаючі побоювання щодо зміни політики США і перспектива другого президентського терміну Дональда Трампа, ідеться в доповіді.

За словами авторів, зміна настроїв європейців вимагатиме від політиків «більш реалістичного підходу», який зосередиться на визначенні того, що насправді має означати «прийнятний мир».

Співавтор дослідження Марк Леонард каже, що більшість європейців «відчайдушно намагаються запобігти перемозі Росії», але не вірять, що Київ може перемогти у військовому плані.

На його думку, це означає, що найбільш переконливим аргументом для все більш скептично налаштованої громадськості є те, що продовження допомоги «може призвести до стійкого миру, досягнутого шляхом переговорів, який буде вигідний Києву, а не до перемоги Путіна».

Опубліковано

Дуда шкодує, що фермери в Польщі висипають українське зерно, але захищає їхнє право на протест

Польський президент Анджей Дуда, коментуючи блокування польськими фермерами кордону з Україною, заявив, що влада Польщі не може обмежити їхнє право на законний протест і що вони мають підстави на такі дії.

Про це Дуда розповів в опублікованому 20 лютого інтерв’ю “Українському радіо”, повідомляє “Європейська правда”.

Журналістка спитала президента Польщі, як він оцінює випадки, коли польські протестувальники, що перекривали пункти пропуску на кордоні, висипали українське зерно на дорогу.

“Я шкодую, що такі ситуації сталися, але, з іншого боку, прошу також пам’ятати, що Польща – демократична країна, де право на протест просто існує. І воно гарантоване Конституцією. Якщо є законний протест, цей протест просто толерантно сприймається і захищається”, – сказав він.

Поліція Польщі почала розслідування через скандальний плакат із закликом до путіна
Дуда підкреслив, що сільськогосподарські профспілки в Польщі діють незалежно від польської влади, й вона не може втручатись у їхні рішення блокувати кордон.

“Це певний конфлікт інтересів між фермерами і виробниками сільськогосподарської продукції в Україні… Вони просто бояться за своє існування, вони бояться за свої господарства. У них теж є кредити, які потрібно повертати, у них теж є сім’ї, які потрібно утримувати, у них теж є витрати, пов’язані з функціонуванням їхніх господарств”, – додав польський президент.

На питання, як вирішити цю ситуацію, Дуда поклав надії на переговори – як це було під час протестів польських далекобійників наприкінці минулого й на початку цього року.

“Сподіваюся, що і це питання вдасться вирішити так само – спокійно, шляхом переговорів. Як я вже казав: у нас в Польщі демократична система. У Польщі ніхто не може напасти на людей, які мирно протестують, які відстоюють свої інтереси”, – зазначив він.

Опубліковано

У Польщі продовжили перебування українських біженців: відомі терміни

Очільник Польщі Анджей Дуда затвердив продовження перебування українських біженців на території держави до 30 червня 2024 року.

Цю інформацію повідомили у канцелярії польського президента, пише Суспільне.

“Анджей Дуда підписав акт про допомогу громадянам України, який зокрема продовжив термін легального перебування українських біженців до 30 червня 2024 року”, — мовиться у повідомленні.

Закон ухвалено відповідно до рішення Ради Євросоюзу щодо продовження тимчасового захисту українських біженців до 4 березня 2025 року.

Відтак, перебування громадян України є легальним, якщо вони прибули до Польщі у період з 24 лютого 2022 року до 4 березня 2024 року.

Окрім цього, документ вносить зміни, що збільшують до 28 місяців термін, протягом якого українському громадянину, що здобув кваліфікацію лікаря або стоматолога за межами території держав Європейського союзу, може бути наданий дозвіл на провадження професійної діяльності лікаря або стоматолога та умовне право на здійснення профдіяльності.

Опубліковано

У Раді запевнили, що ніхто не позбавлятиме дітей ухилянтів права на освіту: чому про це заговорили

У мережі з’явилась інформація, що нібито “дітям ухилянтів” можуть заборонити вступати до вишів. Усе почалося з того, що член оборонного комітету ВР і нардеп від “Батьківщини” Вадим Івченко дав виданню “Телеграф” інтерв’ю про новий законопроєкт щодо мобілізації.

У ньому він говорив і про санкції, які можна застосувати до військовозобов’язаних, які не стоять на обліку в ТЦК. Як приклад – він назвав позбавлення права на вступ до вишу військовозобов’язаного або для його дітей.

“Політичне керівництво пропонує: якщо ти не хочеш виконувати свій громадянський обов’язок, захищати Батьківщину і якщо не стоїш на військовому обліку, держава може тобі відмовляти в послугах. Наприклад: ти не будеш отримувати підтримку держави, твої діти не вступлять до вишу, або ти сам не вступиш до ВНЗ”, – сказав Івченко.

Гучну заяву про нібито позбавлення дітей освіти підхопили російські пропагандисти. Однак у Раді наголосили, що це неправдива інформація.

Зокрема, заяву нардепа спростував голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді Давид Арахамія.

“Ніхто не збирається обмежувати дітей у праві на освіту. Таких планів у Верховної Ради немає, не було і не буде! Навіть в контексті змін до правил мобілізації.

Чому хтось про це говорить, зрозуміти важко. Але точно не потрібно сприймати це серйозно”, – запевнив Арахамія.

“Загубився” по дорозі у військову частину – отримав умовний термін. Як в Україні карають ухилянтів?
Про фейк також висловилася голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

“По-перше, такий абсурд ніколи не підтримають члени партії “Слуга народу” у парламенті. По-друге, це порушення конституційного права на освіту.

По-третє, ми демократія і боремося за цінності свободи, а те, що пропонує Івченко, більше схоже на феодальне взяття в заручники дітей. По-четверте, ніхто ніколи не буде робити крайніми дітей за вчинки дорослих”, – наголосила депутатка.

Опубліковано

Україна планує новий експортний маршрут Дунаєм, щоб подолати польську блокаду

Україна планує використовувати додатковий маршрут через річку Дунай для збільшення експорту до довоєнних рівнів, оскільки польська блокада сільськогосподарської продукції блокує сухопутний кордон із Європейським Союзом. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

“Ми плануємо контейнерні перевезення через верхній Дунай, оскільки Румунія більш передбачувана, ніж польський кордон”, – заявив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

Новий маршрут проходитиме від українського порту Ізмаїл до румунської Констанци та дунайських портів Німеччини.

Одночасно з цим, “Українське дунайське пароплавство” вже побудувала другу великотоннажну баржу SLG для доставки вантажів.

У міністерстві пояснили, що для будівництва баржі тоннажністю 2200 т. використовують сорокаметрові ліхтерні баржі, які раніше через економічну недоцільність простоювали або використовувалися не за призначенням. Повноцінна SLG–баржа будується за принципом конструктора: відбувається стикування двох ліхтерів за допомогою вставки, що вирізається із третього судна.

У 2023 році УДП вперше за тривалий час розпочала будівництво несамохідного флоту. На балансі підприємства залишилося понад 80 ліхтерів, частина з яких здається в оренду у якості так званих “проставок” між суднами та причалом, але більшість гниє, але на них витрачаються кошти на якірний збір, аварійні ремонти тощо.

“Використання ліхтерів у якості донорів для створення нових SLG-суден дає нам можливість навіть під час війни системно оновлювати річковий флот. При цьому собівартість виробництва барж SLG значно нижча, ніж будівництво судна з нуля. Всі роботи з будівництва нових барж відбуваються в Україні.

Це створює нові робочі місця та позитивно впливає як на економіку регіону, так і в цілому на розвиток галузі внутрішніх водних шляхів. Це важливо також для забезпечення логістики та експорту зерна”,- зазначив віце-прем’єр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Вантажопідйомність оновленої SLG-баржі становить 2200 тонн, довжина – 76,5 метра, осадка – 3,1 метра.

Опубліковано

Майже половина українок, котрі виїхали до Польщі, не планують повертатися — опитування

Станом на сьогодні у Польщі проживає близько мільйона переселенців, переважно жінки з дітьми (плюс ще приблизно 1,5 мільйона українців, що оселилися у країні до повномасштабної війни).

Про це пишуть Букви з посиланням на польське видання Rzecspospolita.

Польське видання опублікувало результати опитування, згідно з яким майже 50% українок, що виїхали до Польщі, не планують повертатися, тоді як 42% мають намір переїхати до України.

Згідно з даними опитування, середній вік українок становить 44 роки. Серед них 83% мають вищу освіту, 53% приїхали з дітьми.

Водночас половина українців працює, решта мають проблеми з мовою. Так, 50% жінок працевлаштовані, зокрема 63% працюють безпосередньо у Польщі, тоді як 23% – дистанційно в Україні, і ще 8% – в інших країнах. Одначе, лише 30% працює за спеціальністю.

Також зауважується, що через два роки повномасштабної війни, розуміють польську мову близько 45% респондентів.

Окрім того, 47% українських дітей відвідують польські школи, тоді як 8% навчаються онлайн в українських школах, 27% – і у Польщі, і в Україні. Водночас 18% дітей ніде не навчається.

Також зазначається, що 42% переселенок мають намір повернутися в країну. Майже половина українок залишаються в Польщі назавжди або на деякий час. На запитання, що може змусити їх повернутися в Україну, найчастіше називали: закінчення війни (67%), добре оплачувану роботу в Україні (38%), ліквідацію корупції (31%), любов до України (31%), вищий рівень життя в Україні (28%), бажання жити і розвиватися в Україні (27%).

Опубліковано

Польський міністр підтримав фермерів, які блокують український кордон

Міністр розвитку та технологій Польщі Кшиштоф Гетьман [Krzysztof Hetman] заявив, що підтримує фермерів, які блокують український кордон. За словами міністра, дії польських страйкарів виправдані, адже вони перебувають у розпачі. Про це Кшиштоф Гетьман розповів в ефірі польського радіо Radio Zet.

«Підтримую фермерські протести, так. Вони протестують за справедливу справу. Вони в розпачі і я розумію, що вони вийшли на дороги. Вони мають право протестувати, мають право виражати це різними способами. Вони в дуже складній ситуації. Витрати на сільськогосподарське виробництво надзвичайно зросли, а рентабельність сільського господарства різко знизилася», – каже Кшиштоф Гетьман.

За словами польського міністра, ситуація на українсько-польському кордоні стане кращою, якщо: «Єврокомісія знайде приблизно 4 млрд євро, щоб вивести з ринку в усьому ЄС 20 мільйонів тонн надлишків, які лежать на складах: пшениці, кукурудзи та ріпаку. Заплатити за нього і оплатити транспорт і відвезти в голодуючу Африку. Тільки так ми можемо врятувати ситуацію».

Кшиштоф Гетьман також заявив, що розуміє обурення президента Володимира Зеленського, але закликав із розумінням поставитись до польських фермерів. Він також наголосив на тому, що Польща підтримувала Україну із перших днів повномасштабного вторгнення.

«Я б порадив своїм друзям з України бути більш чутливими і до питань не тільки польських фермерів… Фермери повинні мати можливість нормально працювати, а не блокувати дороги та стояти на прикордонних переходах. Враховуючи загальний характер наших відносин і те, як ми з першого дня підтримували Україну, я б обережно висловлював такі думки. Справа не в політиці», – сказав міністр Польщі.

Крім того, Гетьман зазначив, що протест фермерів не має нічого спільного з політикою.

«Мабуть, це не вперше, коли Зеленський робить досить різкі заяви. Я намагаюся зрозуміти людину, на яку чиниться величезний тиск, хоча я не згоден із тим, що він каже», — додав польський міністр.

Нагадаємо, вчора ввечері сказав: “Те, що відбувається на нашому західному кордоні – кордоні з Польщею, – не можна сприймати як щось нормальне чи буденне.

Потрібна проста й зрозуміла справедливість. Через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту. Тож насправді ситуація не в зерні, а, скоріше, в політиці”.