Український фільм “Сторожова застава” за перший вікенд зібрав 8,1 млн грн. Про це повідомили в офіційній групі фільму у Facebook.
За даними спільноти, фільм за вихідні подивилось понад 110 тисяч людей, а касові збори складають майже 8,2 млн грн. Зазначимо, що загальний бюджет фільму становить 40 млн грн.
“Сторожова застава” також побила рекорд фільму “DZIDZIO Контрабас”, який за перший вікенд зібрав 7,7 млн грн.
Фільм “Сторожова застава” – це дебютна повнометражна робота українського режисера Юрія Ковальова. Сценарій фільму був написаний за мотивами однойменної книги письменника Володимира Рутківського.
Фільм розповідає про сучасного школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле. Хлопчик опинився в середньовічній Київській Русі, в 1120 році.
Там він рятується від смертельних небезпек, зустрічає нових друзів та вступає в битву з міфічними істотами. У минулому Вітя також зустрічає легендарних богатирів Добриню, Іллю та Олешка, з якими хлопчик битиметься проти половців і величезного кам’яного монстра.
Півсотні викладачів зі Львівщини вирушають на Луганщину в межах проекту “Схід і Захід разом”. Упродовж двох тижнів вони будуть вести уроки у тамтешніх школярів і обмінюватися досвідом із колегами. Це вже третя така поїздка. Організатори кажуть: охочих викладати на сході – щораз більше. Про це йдеться у сюжеті 5 канал
Вчителька Олександра Кобрій закінчує пакувати сумку. Серед речей є й окремий пакет – для вояків. Показує: “Нас попередили, що вони можуть зустріти. То я буду мати можливість їм вручити це. За те, що вони нам зберігають спокій і ми спокійно спимо”. У школі Олександра Кобрій викладає понад 20 років. Взяти участь в обміні вчителька початкових класів погодилася відразу. Запевняє, їхати на схід їй не страшно, навпаки – цікаво.
Вчителька розповідає: “Вирішила поїхати туди подивитися, як наші колеги працюють, як вони працюють із діточками. Донести можливо, якщо вони будуть мати бажання прислухатися до нас, то свої звичаї, традиції, можливо щось запозичити”. Жінка розповідає – про своє рішення спочатку боялася розповісти рідним. Згадує: “Чоловік два дні не говорив. Нічого, вчора заговорив, все нормально. Щасливої дороги побажав”. У мандрівку жінку проводжають зять та онука.
Разом з Олександрою Кобрій на схід їдуть ще півсотні педагогів із Львівщини. Це вчителі початкових класів, української мови, математики, музики та історії. “У Донецькій області був в АТО, а в Луганській ще не був. Вирішив подивитися, як у Луганській… У мене колега поїхав теж у цьому місці, зараз його перевели в Попасну, хотілося б і мені. Він говорить, що дуже негативно налаштовані, я думаю переконаємо”, – каже вчитель музики Петро Козій.
Викладати у школах прифронтової Луганщини львівські педагоги будуть протягом двох тижнів. Організатори кажуть, за цей час учителі мають не лише обмінятися досвідом із колегами зі сходу, а й зламати стереотипи. “Дуже багато людей далі думає про нас, про мешканців Львівщини, про галичан, під міфом тієї стандартної російської пропаганди, котра, на жаль, досі діє. А цей захід розмиває ці речі”, – наголошує голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.
До обміну готуються і у школах Львівщини. У межах проекту вже наприкінці тижня в область приїдуть півсотні викладачів із Луганщини.
Українці переведуть годинники уночі з 28-го на 29-те жовтня.
Перехід на зимовий час цьогоріч відбудеться 29-го жовтня. Переведення годинників регламентується постановою Кабміну від 13.05.96 № 509 про порядок обчислення часу на території країни, пише Твоє місто.
«Запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад», – йдеться у документі.
Нові соціологічні опитування свідчать, що українці різко змінили свою оцінку діяльності УПА й тепер називають “бандерівців” борцями за незалежність України, пише BBC Україна.
Напередодні 75-ї річниці створення Української повстанської армії 14 жовтня дві соціологічні компанії презентували опитування, дані яких щодо позитивної оцінки УПА майже збігаються.
Ще на початку 2010-х років більшість опитаних висловлювались різко проти, схожа ситуація була навіть за президентства Віктора Ющенка, не кажучи про перші роки незалежності в 90-х.
Після Євромайдану українська влада та медіа висвітлюють діяльність УПА в переважно позитивному ключі, а на честь її бійців та керівників почали називати вулиці по всій країні.
Це викликало критику не тільки з боку Росії, а й Польщі, яка вважає УПА винною у “Волинській трагедії” під час Другої світової війни.
Борці за незалежну Україну
У 2014 році Петро Порошенко визначив нове державне свято – День захисника України. Він припадає саме на день створення УПА – 14 жовтня, а також святкування Покрови – свята українського козацтва.
Напередодні 75-річчя створення УПА група “Рейтинг” оприлюднила масштабне дослідження, у тому числі щодо ставлення до “бандерівців”.
Соціологи запитали українців, чи вважають вони вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України.
49% респондентів відповіли ствердно, а 29% – негативно. Ще 23% не визначились з відповіддю.
Подібне опитування соціологи “Рейтингу” проводять з 2010 року. Тоді противників визнання УПА було 61%, а прихильників – 20%.
Перелом у настроях соціологи зафіксували в 2015 році.
Зараз позитивне ставлення до УПА повністю переважає на заході України – 80% проти 6%. У центрі теж велика перевага прихильників – 51% на 23%.
А от на півдні прибічників менше противників – 30% на 46%. На сході ж противників суттєво більше – 19% проти 53%.
Схожі цифри 13 жовтня оприлюднила компанія КМІС. Там респондентам поставили таке ж запитання про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність.
В опитуванні КМІС загалом по Україні 43% опитаних відповіли ствердно, а 29,2% – негативно.
Ці дані – без врахування тих, хто відмовився відповідати.
У Криму були негативні настрої щодо УПА в усі роки незалежності України
Дані у регіонах також майже збігаються з цифрами “Рейтингу”. Захід – 71,4% на 8,2%, центр – 41,1% на 23,9%, південь – 30,7% на 46,1%, а схід – 14,2% на 53,7%.
Систематичний моніторинг ставлення до УПА у 2000-х роках проводив державний Інститут соціальної й політичної психології.
Тоді в українців питали, чи підтримують вони визнання УПА воюючою стороною та їхнє прирівнювання до ветеранів Другої світової.
За даними ІСПП, у 2000 році позитивно до такого кроку ставились 20,5%, а негативно – 43,4%.
У 2002 році прихильників було 28,4%, а противників – 40,4%.
Після приходу до влади у 2005 році Віктора Ющенка, який чітко підтримував УПА, прихильників стало 33,5%, а противників – 43,7%.
А вже 2006 року цифри майже зрівнялись – 35,9% проти 41,1%. Але кількість прихильників так і не переважила.
Українсько-угорський кордон обладнаний приватними спостережними вишками з приватними охоронцями
Українські прикордонники не контролюють 150-кілометрову ділянку кордону з Угорщиною. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив у п’ятницю, 13 жовтня головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, передає Zaxid.net.
За його словами, на цій ділянці розташовані приватні вишки з приватними охоронцями. «Ділянка українсько-угорського кордону, протяжністю 150 кілометрів, фактично вийшла з-під контролю Держприкордонслужби України і є приватною», – заявив Анатолій Матіос.
Військовий прокурор зазначив, що прикордонники не можуть контролювати цю ділянку, оскільки там розташовані приватні вишки з приватними ж охоронцями. При спробі наблизитися до них, вони засліплюють прикордонників прожекторами і навіть відкривають вогонь із зареєстрованої зброї.
Анатолій Матіос розповів, що згадані 150 км – це земельні ділянки площею 2 га, якими селищна рада наділила місцевих жителів. «Після цього вони були закумульовані в окремо взятих руках, вибудована комунікація і там кластери взагалі «гуляйполівських» часів», – зазначив прокурор і додав, що усіми справами на цих територіях керують циганські барони і місцеві старости.
Прокурор уточнив, що така ситуація в регіоні триває вже 10 років і за цей час держава не може взяти цю ділянку кордону під свій контроль. Про цю ситуацію він пообіцяв доповісти генпрокурору Юрію Луценку.
Нагадаємо, 13 жовтня під будівлею посольства України в Будапешті пройшла сепаратистська акція «Самовизначення Закарпаття». Один з її організаторів прийшов на мітинг у футболці з написом «Закарпаття законно належить Угорщині». Згадана сепаратистська акція була анонсована слідом за реакцією уряду Угорщини на український закон про освіту. Офіційний Будапешт бачить в мовній нормі закону порушення гуманітарних прав національних меншин. Між тим, міністр закордонних справ України Павло Клімкін ствердив, що в питанні державної мови Україна бере приклад з Угорщини та інших європейських країн.
У листопаді цього року «Укрзалізниця» хоче запровадити сервіс повноцінного харчування в нічних потягах.
Про це повідомив виконувач обов’язків голови правління «УЗ» Євген Кравцов, пише Громадське.
«І компот!) У листопаді запропонуємо сервіс повноцінного харчування в нічних поїздах. У меню — перші страви, сендвічі, снеки, десерти», – зазначив голова компанії.
І компот!) У листопаді запропонуємо сервіс повноцінного харчування в нічних поїздах. У меню-перші страви, сендвічі, снеки, десерти. pic.twitter.com/7RjhEoafDG
В «Укрзалізниці» уточнили, що організацією харчування займеться кейтерінгова компанія, передає ЦТС.
Також повідомляється, що пасажири зможуть зробити попереднє замовлення послуги харчування при придбанні квитків. Крім того, можна буде придбати обрану страву безпосередньо в потязі.
Протягом візиту до Індії міністр закордонних справ Павло Клімкін домовився про спільне кіновиробництво на території України.
Про це повідомили у прес-службі МЗС, передає Дивись.info.
Під час візиту Клімкін зустрівся з трьома міністрами закордонних справ: головою МЗС республіки Сушмою Сварадж і державними міністрами закордонних справ Мобашаром Акбаром і Віджеєм Сінгхом.
«Вперше сторони вийшли на такий вельми цікавий та перспективний напрямок співпраці, як спільне кіновиробництво на території України», — зазначили в МЗС.
Також на переговорах сторони торкнулися всього спектра двосторонніх відносин та широкого комплексу глобальних і регіональних проблем.
«Сторони погодилися із необхідністю суттєвої активізації українсько-індійського політичного діалогу та у принциповому плані домовилися щодо обміну візитами на найвищому рівні у 2018 році», — зазначили у зовнішньополітичному відомстві.
Головний військовий прокурор України заговорив про захист життя у «непевні часи»
Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос вважає, що кожен українець повинен мати зброю для захисту свого життя, пише Zaxid.net.
«Час зараз дуже динамічний. Я сповідую принцип, що кожен українець повинен мати зброю і мати змогу у випадку непевних часів зберегти або захистити своє життя», – зазначив він в ефірі телеканалу «112 Україна» в неділю, 1 жовтня..
Матіос також розповів, що носить із собою табельну зброю, бо це йому дозволяє статус військовослужбовця.
«Це моя табельна зброя. Я маю право на її носіння, зберігання і застосування», – наголосив головний військовий прокурор.
Матіос додав, що застосовував зброю тільки в тирі чи на полігоні.
До слова,у Верховній Раді раніше анонсували на осінь появу законопроекту про вільний обіг зброї.
ПАТ “Укрзалізниця” до кінця року планує запустити новий нічний експрес “Одеса-Львів” і сформує його з новозбудованих вагонів.
Про це повідомили Укрінформу в прес-службі “Укрзалізниці”, зазначивши, що днями залізниця прийняла в експлуатацію шість нових купейних вагонів виробництва ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”.
“Ці вагони збудовані цього року. Вони вдосконаленої конструкції, адже в технічному завданні на виготовлення рухомого складу ми враховуємо побажання пасажирів. З таких нових вагонів сформуємо новий поїзд – нічний експрес “Одеса – Львів”. Це популярний туристичний напрямок, на який зростає попит. Тому ми вирішили до цілорічних щоденних трьох пар поїздів у цьому напрямку додати новий. Загалом ми будемо покращувати сполучення з обласними центрами”, – поінформував в.о. голови правління ПАТ “Укрзалізниця” Євген Кравцов.
За інформацією прес-служби, на балансі Укрзалізниці на даний час уже 9 таких нових вагонів Крюківського заводу. Перші три з початку вересня вже апробували пасажири потягів до Ужгорода, Трускавця та Новоолексіївки. До кінця року таких нових вагонів має бути 38 відповідно до укладеного із заводом договору.
За попереднім контрактом Крюківський вагонобудівний завод на початку цього року поставив 12 пасажирських вагонів. Таким чином, загалом за 2017 рік за двома контрактами кількість пасажирських вагонів сягне 50. “Це найбільш масова партія за період з 2008 року. Окрім того, з 2012 до 2016 року пасажирські вагони Укрзалізниця не купувала взагалі, окрім швидкісних поїздів. Ми хочемо показати клієнтам нове обличчя Укрзалізниці, якою вона може бути. Для цього, звісно, потрібні інвестиції, і над цим ми теж працюємо”, – зазначив Кравцов.
За даними прес-служби, на даний час інвентарний парк пасажирських вагонів основних перевезень ПАТ «Укрзалізниця» становить 4551 одиницю, середній вік якого – майже 32 роки, загальний відсоток зношеності – 92,8%. Із всієї кількості вагонів лише 21 вагон віком до 5 років, 439 вагонів – віком від 5 до 25 років, 927 – віком від 25 до 28 років та 3164 – віком понад 28 років. З інвентарного парку лише 3100 вагонів знаходяться в робочому парку й мають право курсувати у пасажирських поїздах та відповідають вимогам нормативної документації.
Як зазначив директор з пасажирських перевезень та сервісу ПАТ “Укрзалізниця” Ігор Романків, за роки незалежності державне фінансування на закупівлю нового рухомого складу згідно зі статтею 10 закону «Про залізничний транспорт» не виділялося. Однак за цей час за кошти Укрзалізниці все-таки було придбано 583 пасажирські вагони. Водночас для належної роботи залізниці таких вагонів щороку потрібно закуповувати 250-300. “Для оновлення пасажирського рухомого складу, враховуючи старіння парку, необхідно купувати 250-300 вагонів щорічно. Це передбачено стратегією розвитку Укрзалізниці, але ми сподіваємося на залучення і коштів з держбюджету”, – зазначив Романків.
