Категорія: Україна

У травні 2024 року буде пʼять років з моменту, як Володимир Зеленський став президентом ― другий тур виборів відбувся 21 квітня 2019 року, а інавгурацію провели 20 травня. Про це пише «Бабель».

У мирний час наприкінці березня цього року мали б відбутися чергові президентські вибори. Але в умовах воєнного стану через російську агресію будь-які вибори заборонені, тому президент і Верховна Рада продовжать працювати. Російські пропагандисти і деякі українські медіа вже обговорюють тезу, що з травня 2024 року президент Зеленський втратить легітимність. Наприклад, сайт «Еспресо», який частково належить родині депутата від «Європейської солідарності» Миколи Княжицького, опублікував колонку колишнього нардепа Михайла Косіва.

У ній він стверджує, що навесні виникне ситуація «самовільного захоплення влади».

Подібні тези поширюють і в соцмережах. Секретар РНБО Олексій Данілов в інтервʼю «Бабелю» прогнозував, що саме цю тему росія буде активно розкручувати навесні, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні.

Кореспондентка «Бабеля» і юристка Оксана Коваленко поговорила зі співрозмовниками в Конституційному суді, з головою цього суду у 2018―2019 роках Станіславом Шевчуком і з одним з авторів Конституції, політиком Романом Безсмертним. Разом вони пояснюють, чому навесні президент не втратить легітимність, а з виборами доведеться почекати, поки триває воєнний стан.

Президент утратить повноваження після 20 травня 2024 року?

Категорично ні. Президент і парламент продовжать виконувати свої повноваження в повному обсязі до наступних виборів. Ця норма прописана в законі про режим воєнного стану

Вона прямо забороняє припиняти повноваження органів державної влади: президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку, омбудсмена, органів прокуратури, слідчих органів.

Конституція вища за закон про режим воєнного стану. І в ній мова лише про Верховну Раду, повноваження якої продовжуються під час війни. Про президента такого немає.

І не треба. У Конституції справді є норма, що під час дії воєнного стану Верховна Рада продовжує працювати навіть у випадку, якщо термін її повноважень закінчився. Юристи називають це принципом безперервності або «принципом континуїтету», і він стосується всіх вищих органів влади.

У Конституції написано, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост наступного новообраного президента України. Так само Кабмін складає повноваження перед новим парламентом , але продовжує працювати до призначення нового уряду.

Верховна Рада також продовжує працювати навіть після виборів, поки нові депутати не складуть присягу.

«Головний принцип полягає в тому, що не може бути вакууму найвищої державної влади навіть у мирний час, а тим більше під час війни — це гарантує Конституція України», — пояснює Станіслав Шевчук. І додає: якщо у Конституції в статті про повноваження президента немає згадки про воєнний стан, то це не означає що Конституція містить прогалину — все діє за принципом безперервності влади.

Конституція передбачає виняткові випадки, коли повноваження президента можуть припинитися: якщо він подає у відставку; якщо не може виконувати свої повноваження за станом здоровʼя; якщо йому оголосили імпічмент; якщо він помер. Інших обставин, як, наприклад, закінчення 5-річного строку на посаді, немає.

Що стосується закону «Про режим воєнного стану», то в Україні є презумпція конституційності закону — він відповідає Конституції до того моменту, поки Конституційний суд не визнає зворотне. Тобто норма закону про те, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції.

На питання, чому про парламент та його повноваження в Конституції згадали, а про президента — ні, один з авторів Конституції Роман Безсмертний відповідає: норму про Верховну Раду прописали спеціально, щоб підсилити її роль і завадити можливим спробам узурпації влади під час війни.

У Конституції прописано, що чергові вибори президента України проводять в останню неділю березня пʼятого року повноважень президента України — пʼятий рік уже настав. І ця норма вища за закон про режим воєнного стану.

І знову ні. Вибори — це по суті право голосувати та бути обраним. Це одне з основних громадянських прав людини, передбачене Конституцією й один з основних принципів демократії. Але юристи-науковці вже давно говорять про баланс між правами людини та безпекою держави. І кажуть, що в окремих випадках безпека, державний суверенітет і територіальна цілісність стоять на першому місці.

«Наша Конституція — не пакт самогубців, її не можна читати чи тлумачити таким чином, щоб це могло знищити нашу державу чи істотно послабити її під час смертельної небезпеки з боку зовнішнього ворога», — каже співрозмовник «Бабеля» в Конституційному суді й додає, що це доктрина і практика усіх демократичних держав.

Крім того, за Конституцією, вибори мають бути вільними, чесними, прозорими. В умовах воєнного стану, коли частина виборців за кордоном, частина на окупованих територіях, а частина на фронті, коли дільниці не зможуть нормально працювати через тривоги та обстріли, коли спостерігачі не зможуть вільно працювати, — вибори не будуть вважатися демократичними.

Роман Безсмертний додає: під час війни президент реалізує повноваження верховного головнокомандувача. Наприклад, очолює Ставку, яка на час особливого періоду стає вищим колегіальним органом воєнного керівництва обороною країни. І юридичних механізмів заміни очільника Ставки в законодавстві немає.

Лише після того, як закінчиться воєнний стан, парламент протягом 90 днів призначить вибори президента і Верховної Ради.

Мережа лабораторій “Сінево Україна” заявила про “безпідставний і протизаконний арешт”, накладений Держбюро розслідувань (ДБР), на будівлю головного офісу і центральної лабораторії у Києві.
Про це йдеться у заяві “Сінево”.

Компанія заявляє, що внаслідок арешту невдовзі буде змушена припинити діяльність в цій будівлі, “що призведе до повної зупинки роботи мережі лабораторій Сінево в Україні”.

“Мережа медичних лабораторій Сінево Україна, яка є частиною міжнародної групи Medicover з головним офісом у м. Стокгольм (Швеція), офіційно заявляє, що арешт, накладений на будівлю головного офісу і центральної лабораторії компанії, розташовану за адресою м. Київ, пр-т Академіка Палладіна 46/2 (корп. 3), Личаківським районним судом м. Львова за клопотанням ДБР, є протиправним, незаконним, та може вважатися тиском на бізнес, який є найбільшою європейсько інвестицією в галузь охорони здоров’я України”, – йдеться у заяві.

У “Сінево” зазначили, що кримінальне провадження, у рамках якого ДБР було накладено арешт на будівлю, ведеться за фактом незаконного виведення з держвласності нерухомого майна у період з 2016 по 2021 року.

“Зазначене вище кримінальне провадження ДБР не має жодного відношення, ані до міжнародної групи Medicover, ані до будівлі, яка належить групі, та на яку накладено арешт. Адже міжнародна група Medicover, в особі свого учасника – кіпрської компанії “Лінкмікс Холдінгс Лімітед”, придбала будівлю ще в 2010 році у фізичних осіб.

Тобто на момент придбання будівлі в 2010 році, вона знаходилася в приватній власності, а не належала державі, відповідно, будівля жодним чином не могла бути виведена з державної власності в 2016-2021 роках”, – заявляє “Сінево”.

“У період з 2013 по 2016 роки міжнародна група Medicover, на правах законного власника будівлі, провела реконструкцію будівлі з метою покращення її характеристик для ведення бізнесу з надання українцям якісних лабораторних послуг.

В ході реконструкції площа будівлі була збільшена більше ніж втричі. А за законодавством України, після такої реконструкції, будівля вважається новоствореним її власником об’єктом.

Вищезазначене, в свою чергу, додатково доводить неправомірність накладеного ДБР арешту”, – йдеться у позиції мережі.

У “Сінево” також заявляють, що арешт на будівлю було накладено ДБР без офіційного повідомлення компанії і власника будівлі – кіпрської компанії “Лінкмікс Холдінгс Лімітед”, та без виклику представників компаній на відповідне судове засідання.

“Сінево Україна” стало відомо про арешт лише по факту появи відповідного запису в державному реєстрі, додали в компанії.

“Враховуючи викладене вище, компанія Сінево наполягає, що арешт, накладений ДБР на будівлю, яка жодним чином не пов’язана, і не може бути пов’язана, з обставинами, які розслідуються у відповідному кримінальному провадженні ДБР, будівлю, яка не може бути речовим доказом у такому кримінальному провадженні, є, з правової точки зору, незаконним.

А відповідне кримінальне провадження ДБР використане виключно як надуманий і необґрунтований привід для накладення арешту. Отже арешт, очевидно, є прямим проявом тиску на міжнародну групу Medicover та лабораторію Сінево Україна”, – йдеться у заяві.

У “Сінево” додали, що накладений на будівлю арешт передбачає, крім стандартних заборон відчуження майна, також заборону власнику будівлі використовувати таку будівлю будь-яким чином, у тому числі шляхом передачі будівлі (її частини) в оренду іншим особам. У компанії називають це “додатковим підтвердженням тиску з боку ДБР”.

“Це є не лише нестандартною для такого роду арештів забороною, але й дією, спрямованою на блокування роботи медичної лабораторії Сінево Україна, яка одноособово використовує будівлю в якості свого ключового центру для здійснення адміністративної роботи і надання послуг з медичної лабораторної діагностики”, – додали в компанії.

У своїй заяві “Сінево” закликала ДБР та органи влади “до якнайшвидшого вирішення питання у правовому полі, та скасування незаконного арешту будівлі лабораторії”.

“У разі негайного не вирішення питання, лабораторія Сінево буде змушена припинити свою діяльність в будівлі, що призведе до повної зупинки роботи Сінево Україна”, – резюмували в компанії.