Команда українських учнів та випускників шкіл здобула 4 нагороди на Міжнародній олімпіаді з астрономії та астрофізики у Пекіні. Загалом за перемогу боролися близько 200 учасників з 39 країн світу. Про це йдеться на сайті Міносвіти.
Учні та студенти доводили знання з профільних дисциплін у кількох турах: теоретичний, практичний, спостереження за зоряним небом та командний.
За результатами змагань учасники української збірної вибороли такі медалі:
“срібло” – Іван Рідкокаша, випускник КЗ “Харківський фізико-математичний ліцей № 27 Харківської міської ради Харківської області”;
“срібло” – Назарій Фортуна, випускник Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату Львівського національного університету ім. Івана Франка;
“бронза” – Павло Гілей, учень 11 класу Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату Львівського національного університету ім. Івана Франка;
“бронза” – Максим Рябоконь, випускник Ліцею № 142 м. Києва.
До складу команди також увійшов випускник Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату Львівського національного університету ім. Івана Франка Данило Сагайдак. Він отримав почесну грамоту від організаторів олімпіади.
Довідка
Міжнародна олімпіада з астрономії та астрофізики (International Olympiad on Astronomy and Astrophysics,IOAA) відбувається щорічно. Країна-учасниця представляє одну команду (не більше 5 учнів чи студентів). Переможці олімпіади визначаються в індивідуальній першості та нагороджуються золотими, срібними та бронзовими медалями, а також відзначаються похвальними грамотами та призами в окремих номінаціях, які встановлює країна-господар олімпіади.
Мистецтво виноробства на території України сягає четвертого століття до нашої ери! Так, археологами було знайдено різні приладдя для вина, яке уже виготовлялось на той час на південному березі. Згодом, різні сорти винограду для вина почали вирощуватись і у інших регіонах. Та це все далека історія! Зараз виноробством займаються у першу чергу на Закарпатті, в Одеській і Херсонській області та у тимчасово окупованому Криму.
Про які ж українські вина ми знаємо сьогодні? “Коблево”? “Інкерман”? “Шабо”? Насправді — в Україні є набагато більше виробників, про яких ви могли не знати.
Ми підготували невеличку добірку вітчизняного вина європейського рівня, яке дійсно вато спробувати:
1. “Колоніст”
Сімейна виноробня родини Палачових із Одещини. Здавалося б, була заснована зовсім недавно, у 2005 році. Але за 13 років виготовлення вина вона стала гордістю України. За словами засновників виноробні, вони спеціально випускають не більше 200 000 пляшок вина на рік. Адже це вина преміум-класу і головний акцент робиться не на доступності, а на якості вина.
Це абсолютно український бренд, адже виноробня використовує лише два сорти винограду: Сухолиманський білий та Одеський чорний.
2. Вина Князя Трубецього
Виноробне господарство князя П.М. Трубецького – має більш ніж сторічну історію! Уже протягом 122 років на Херсонщині виробляють українське вино, яке є одночасно доступним та якісним. Натуральні вина відносяться до чотирьох колекцій: молоді та свіжі — без витримки у бочці, витримані пів року, витримані не менше двох років, а також лімітована колекція із спеціальних ділянок виноградників та довготривалою витримкою.
Перші виноградники з’явились у господарстві у 1896 році, а вже у 1900-му вино Трубецього взяло участь у всесвітній виставці в Парижі! Окрім того, отримало нагороду Гран-прі.
Після приходу радянської влади виноробню націоналізували, проте вже у незалежній Україні господарство розцвіло із новими силами.
3. Вина Гулієвих
Цій одеській виноробні ледь за 20 років, але вона може позмагатись із іншими популярними винними марками у потужності своїх виробництв. У них є власні магазини, їх вина продаються у різних супермаркетах, а великі тиражі різних сортів випускаються щорічно і безсумнівно користуються попитом.
Гулієв — це нащадок відомого грузинського винороба, який посадив сімейні виноградники на Одещині, аби використати родинні технології для створення особливого, українського вина.
4. “Чизай”
У них історія може здатись зовсім непримітною — виноробня заснована всього у 1995 році, в містечку Берегове, на кордоні з Угорщиною. Але за цей короткий час вони розрослись із початкової точки до великих виноградників, винних сховищ, потужних виробництв.
Більше того, створили в Україні унікальне місце для винного туризму. Люди з усієї України та навіть із закордону відвідують Закарпаття аби побувати на дегустаціях та екскурсіях виноградниками.
Та і це ще не усі досягнення! Чизай постачають у Сполучені Штати, Ізраїль, декілька Європейських країн і навіть у Австралію та Нігерію. Це дійсно вино світового рівня.
І хоча не всім виробництвам в Україні вдається досягнути такого рівня у розвитку бізнесу, проте є також немало маленьких приватних, навіть сімейних винних справ, про які варто знати. Якщо ви знаходитесь у пошуку чогось якісного і водночас ексклюзивного, то ці виноробні повинні також увійти у ваш список:
5. Nota Bene
Місцевий винороб із Закарпаття виготовляє більше десяти різних сортів напою. Є у нього і молоді вина, і сухі й солодкі, та навіть лімітовані із витримкою по 5-6 років.
6. Most Wine
Приватна виноробня з Львівщини, яке є досить унікальним: всі його сорти авторські, а серед них є вермути зі смаком прикарпатських трав. Пляшечку такого незвичайного українського вина просто необхідно мати вдома кожному колекціонеру.
7. Kubey Winery
Ще одна сімейна справа із Одещини. Два сини та батько, які й займаються цією виноробнею, пропагують сімейні цінності та збереження старовинних традицій. При цьому використовують сучасні технології та експериментують. Адже переконані, що розвиток та традиції можуть і мають гармонійно поєднуватись.
А яке із цих українських вин ви вже встигли скуштувати?
У День української писемності та мови, 9 листопада, всі охочі мали нагоду написати вісімнадцятий радіодиктант національної єдності, пише Львівська газета
Текст «Крила України»
Що спадає на думку, коли чуємо слово «мрія»? Щось піднесене: небо, крила, політ… Недарма саме «Мрією» назвали найбільший у світі літак, сконструйований, до речі, у Києві. Щоб злетів цей велетенський і, на перший погляд, непідйомний залізний птах у синю височінь, свій досвід і талант у нього вклали люди різних національностей. Власне, сила наша в тому, що нас багато і ми різні. А здійснених разом, здавалося б, нездійсненних мрій нам не бракує.
Скажімо, Сергій Параджанов, вірменин за походженням, захопив увесь світ фільмом «Тіні забутих предків», зібравши десятки нагород на численних міжнародних кінофестивалях. Народжена в російському Смоленську Тетяна Яблонська полонила наші душі українськими мотивами, від споглядання яких неначебто очищаєшся й стаєш добрішим. А як не згадати нащадка давнього грузинського роду Iвана Кавалерідзе, якого знають у світі як талановитого українського скульптора, що перетворював мармур на живі фігури?
Упродовж сторіч земля від Сяну й до самого Дону кожного обдаровує творчими крилами. Головне – усім нам робити свою справу з любов’ю, відчувати політ, і тоді обов’язково мрія здійсниться!
Уперше за багато років українська мова домінує не лише на радіо, а й у телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні у сфері послуг.
Про це свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2018 році”, оприлюдненого рухом “Простір свободи”.
“Частка української мови у прайм-тайм телеканалів за рік зросла з 39% до 64%, а російської – впала з 32% до 7%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми”, – йдеться в дослідженні.
Дослідження частки української мови
Зазначається, що 54% всіх пісень у загальнонаціональних і 48% – на місцевих і регіональних радіостанціях лунають українською мовою. 84% часу програм на загальнонаціональному і 92% часу на місцевому й регіональному радіо ведуть українською мовою.
“У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструють українською мовою. Частка газет, що видається українською мовою, знизилася і становить 34% від сумарного тиражу, частка книг, навпаки, зросла до 76%. При цьому дозвільна процедура ввезення книг із країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури”, – йдеться у повідомленні.
Дані аналітичного оглядуДані аналітичного оглядуДані аналітичного оглядуДані аналітичного огляду
За підсумками моніторингу кафе й ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ і Сєверодонецьк) лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 74% є меню українською і тільки в 56% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
За результатами дослідження, на жаль, російська мова досі домінує в українському сегменті інтернету. Серед 100 найпопулярніших серед українців сайтів – лише 10% україномовних. Як і раніше, у двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська є вторинною.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики.
Важливими кроками в цьому напрямі стало скасування Конституційним Судом закону Ківалова-Колесніченка і ухвалення в першому читанні законопроекту про державну мову №5670-д. А подальші перспективи розвитку і поширення української мови залежать від здатності парламенту скористатися історичним шансом і ухвалити закон про мову в цілому.
Переможницею популярного телепроекту «Модель XL» («1 + 1») стала 23-річна львів’янка Наталя Петрик. Учасниця шоу буквально вирвала перемогу у конкуренток в останньому конкурсі – дефіле на показі нової колекції Андре Тана в рамках українського Тижня моди.
Одним з перших привітав Наталію з перемогою її батько – Юрій Петрик – мер міста Добромиль Львівської області, повідомляють Факти.
“Тато не розглядав серйозно моє бажання брати участь в проекті”, – зізналася Наталя. – Він думав, що я проведу в шоу кілька тижнів і повернуся. Але мені хотілося довести своїм батькам, що я здатна досягати цілей і хочу сама приймати рішення про те, який шлях мені вибирати.
Відомо, що Наталя Петрик покинула навчання в Львівському університеті на юридичному факультеті і вибрала заняття кулінарією. Вона брала участь в проекті «МастерШеф», а останнім часом їздила по Україні з кулінарними майстер-класами.
“Зараз я хочу спробувати себе як модель”, – сказала Наталія. – Мені цікаво знайомитися з новими людьми, подорожувати. Але, може, прийде час – і я знову повернуся до кулінарії.
Фото: Наталія Петрик (instagram.com/nataliapetryk)Фото з соцмережі Наталі
Як переможниці другого сезону «Модель XL» Наталія зніметься у професійній фотосесії в столиці моди – Парижі, прикрасить обкладинку глянцевого журналу і стане обличчям нової лінійки одягу для пишних дівчат від Андре Тана.
В 10 випуску фіналістки Наталія Петрик, Ганна Логвінова та Ірина Віршик позували на конях у воді, відвідали офіс журналу Elle, де їх чекала співбесіда з Сонею Забугою, і взяли участь у показі Андре Тана в рамках Ukrainian Fashion Week.
Фото: Наталка Петрик та судді Модель XL (прес-служба 1+1)
У підсумку судді проекту – Катерина Осадча, Тетяна Мацкевич, Андре Тан і Богдан Юсипчук – віддали перевагу Наталці.
Великою перевагою на проекті стало те, що Наталя володіє 7 мовами і завжди додає креатив в знімальний процес.
За час участі в проекті Петрик схудла на вісім кілограмів.
Фото: Андре Тан, Наталка Петрик і Катя Осадча (instagram.com/andre_tan_official)
Один з членів журі Андре Тан привітав дівчину на своїй сторінці в Instagram, поділившись спільним фото з нею і Катею Осадчою.
У вівторок, 6-го листопада, на сторінці ProZorro.Продажі в соціальній мережі Фейсбук було оприлюднено рейтинг українських міст за прозорістю комунальних продаж.
Перше місце рейтингу вперше посів Львів, випередивши Київ та Маріуполь.
Місто Львів у цьому році активно впроваджувало прозорі інструменти (згадайте хоча б революційне рішення проводити всю оренду через електронні аукціони) і стало одним із перших, хто розпочав малу приватизацію – оголосивши аукціон. За перший же місяць львівські об’єкти малої приватизації користувалися високим попитом. Вітаємо місто Лева з таким результатом!
Київ нарешті потрапив до трійки лідерів. До речі, місто найпершими спробувало продавати на аукціонах парковки, чим не тільки подало приклад іншим містам, а й отримало балів за революційність.
Ну, а от місто Маріуполь другий квартал поспіль міцно утримує почесну третю сходинку рейтингу. Покров і Чернівці ж покинули трійку лідерів.
Нагадаємо, що оцінки містам нараховуються за 2 основні блоки показників:
1. Показники економічної активності (середнє арифметичне від оцінки кожної зі складових використання системи пропорційно до кількості зареєстрованих суб’єктів економічної діяльності):
кількість проведених аукціонів,
дохід від проведених аукціонів,
зростання вартості лоту під час аукціону на основі даних модуля аналітики bi.prozorro.sale
2. Реформаторські показники (інноваційність)
активність у малій приватизації
активний продаж прав оренди
революційно-креативні рішення з оренди мафів, парковок, реклами, тощо
Рейтинг міст ProZorro.Продажі буде оновлюватися кожного кварталу. Впевнені, що він є корисним для громадських організацій і активістів по всій країні, які мають право знати про успіхи влади свого міста.
У грудні 2018 року українців чекає додатковий вихідний день, з урахуванням якого на дні відпочинку припаде третина місяця – 11 вихідних днів проти 20 робочих, пише Дивись.інфо.
У вівторок, 25 грудня, Україна відсвяткує католицьке Різдво. Це свято визнали загальнодержавним минулого року, що передбачає офіційний день відпочинку для всієї країни. Вихідним буде і день напередодні Різдва – 24 грудня (понеділок), однак цей робочий день переноситься на суботу перед ним, 22 грудня.
Аналогічно Україна відсвяткує і Новий рік. Останній робочий день цього року, 31 грудня, буде вихідним, оскільки випадає на понеділок, що передує офіційному вихідному – 1 січня. Замість цього українці вийдуть на роботу в суботу, 29 грудня.
Як ми вже писали, вперше Україна відсвяткувала католицьке Різдво на офіційному рівні минулого року. 16 листопада 2017 року Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким 25 грудня було визнано офіційним святковим і вихідним днем, а вихідний 2 травня – скасовано.
Про це заявив начальник станції “Ужгород” Олександр Пушкаш в ефірі телеканалу “Тиса-1”.
Нещодавно було експериментально запущено два потяги: українського виробництва “Тарпан” і “Hyundai” сполученням Львів-Ужгород. Обидва без перешкод подолали гірські масиви.
“Буде розроблений графік. Керівництво залізниці передбачає запуск потягів швидкісних до Ужгорода”,- зазначає Олександр Пушкаш. Детальніше – у відео телеканалу “Тиса-1”.
Нагадаємо, у ніч із 7 на 8 серпня цього року відбулась експериментальна поїздка двосистемного швидкісного електропоїзда ЕКр1 «Тарпан» виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» («КВБЗ») на дільниці Львів-Лавочне-Мукачево-Ужгород.
Рейси за цим маршрутом та зворотно пасажирський поїзд здійснив із метою визначення можливості курсування на цій дільниці, зокрема, для підтвердження динамічних характеристик рухомого складу, визначення максимальних швидкостей руху тощо.
Участь в експериментальній поїздці потяга ЕКр1 взяли представники філії «Українська залізнична швидкісна компанія», заводу-виробника, фахівці відповідних департаментів ПАТ «Укрзалізниця» та господарств регіональної філії «Львівська залізниця».
За попередніми результатами експериментальних рейсів, серйозних зауважень до інфраструктури на цій дільниці не виявлено, рухомий склад подолав маршрут за графіком та зі встановленими швидкостями.
Нові норми діятимуть для пасажирів, які придбали квитки з 1 листопада 2018 року для подорожі з 15 січня 2019 року
Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України оголосила про суттєві зміни в правилах перевезення ручної поклажі на власних рейсах, розповідає Lowcostavia з посиланням на сайт компанії МАУ.
Ці зміни стосуються в першу чергу пасажирів, що купують квитки за безбагажними тарифами. Нові зміни будуть діяти на квитки, що куплені після 00:01 1 листопада 2018 року.
Зміни в правилах перевезення ручної поклажі на рейсах МАУ з 15 січня 2019 року:
безкоштовно – лише один великий предмет ручної поклажі розмірами до 55х40х20 см
будь-які додаткові речі, як наприклад, ноутбук, фотоапарат, товари “duty free” тощо, повинні бути розміщені всередині великої ручної поклажі
зміни стосуються всіх бронювань за безбагажними тарифами, що здійснені з 1 листопада 2018 року на рейси після 15 січня 2019 року
додаткове місце ручної поклажі вагою до 5 кг та розмірами до 40х30х10см буде коштувати 15 EUR
Зауважте, що для пасажирів, які купуватимуть квитки за тарифом, який передбачає перевезення зареєстрованого багажу (1PC), а також для пасажирів бізнес-класу – правила залишаються незмінними і додатково до реєстрованого багажу можна безкоштовно взяти 2 предмети ручної поклажі – один до 55х40х20 см і другий – до 40х30×10 см.
Що конкретно змінилося в правилах перевезення ручної поклажі?
Старі правила для безбагажних тарифів (“Тільки ручна поклажа” чи “Лоукост”):
Нові правила для бронювань з 1 листопада за безбагажними тарифами, що почнуть діяти з 15 січня:
велика ручна поклажа – безкоштовно
дамська або чоловіча сумка, фотоапарат, ноутбук, товари дьюті фрі – за додаткову плату 15 EUR
Отже, якщо у вас вже є куплені квитки МАУ за безбагажним тарифом (“Тільки ручна поклажа” чи “Лоукост”) до 1 листопада 2018 року, то для вас будуть діяти старі правила, згідно з якими ви можете безкоштовно перевозити велику ручну поклажу, а також, додатково ноутбук, фотоапарат, товари “duty free” тощо.
Якщо ж ви придбаєте квитки за безбагажним тарифом після 00:01 1 листопада 2018 року, то безкоштовно зможете перевозити лише велику ручну поклажу, а за додаткові предмети доведеться доплачувати або розміщувати їх всередині великої.
Скільки буде коштувати перевезення другого предмету ручної поклажі для безбагажних тарифів?
Понад норму безкоштовного перевезення ручної поклажі, встановленої відповідно до придбаного тарифу та класу обслуговування, пасажир має право на перевезення тільки одного додаткового місця ручної поклажі вагою до 5 кг та розмірами до 40х30х10 (см) після оплати встановленого авіакомпанією МАУ збору.
Збір за перевезення понаднормової ручної поклажі по всьому маршруту слідування в один бік становить 15 EUR. Здійснити оплату можна з 15 січня 2019 в аеропорту відправлення.
УВАГА! Речі пасажирів, включаючи трансферних, які перевищують норму безкоштовного перевезення ручної поклажі згідно з придбаним тарифом та класом обслуговування та/або за перевезення яких пасажиром не сплачено встановлений авіакомпанією МАУ збір за перевезення понаднормової ручної поклажі, можуть бути прийняті до перевезення виключно як зареєстрований багаж за правилами і тарифами, встановленими авіакомпанією МАУ для перевезення зареєстрованого багажу.
Нові правила перевезення ручної поклажі діють для пасажирів, які придбали перевезення починаючи з 00:01 1 листопада 2018 року з датою вильоту починаючи з 15 січня 2019 року.
Детальні нові норми безкоштовного перевезення ручної поклажі
На рейсах авіакомпанії МАУ для пасажирів, які придбали перевезення починаючи з 00.00 UTC 01 листопада 2018 року з датою вильоту починаючи з 15 січня 2019 року
Винятки для пасажирів з дітьми та з обмеженими можливостями
На всіх рейсах МАУ, незалежно від норм безкоштовного перевезення ручної поклажі додатково дозволяється безкоштовно перевозити в пасажирському салоні:
Усі пасажири – 1 одиниця сезонного верхнього одягу та 1 парасоля
Пасажири с немовлятами (до 2-х років) – 1 дорожня сумка на кожне немовля, що містить одяг, туалетне приладдя, легкі іграшки та спеціальне дитяче харчування, яке може знадобитися під час польоту. Розміри цієї сумки не повинні перевищувати 55x40x20 cм, вага до 5 кг.
Пасажири з обмеженими фізичними можливостями – Засоби для переміщення: 1 тростина або 1 пара милиць, або 1 ходунки, інше допоміжне обладнання, необхідне під час польоту, призначені лікарем ліки, необхідні пасажирам на борту літака.
Отже МАУ впроваджує зміни схожі на останні нововведення від лоукостів. Ryanair i Wizz Air з 1 листопада теж дозволяють перевезення лише одного предмету ручної поклажі. Щоправда, у Ryanair розміри безкоштовної поклажі до 40х20х25 см, а у Wizz Air – до 40x30x20 см.
Творці історичного екшену “КРУТИ 1918” оголосили про зміну дати прем’єри. Фільм вийде в широкий прокат 7 лютого 2019 року, пише UA Modna.
“Спочатку ми планували презентувати фільм на День Збройних Сил України — 6 грудня. Це важливе свято для нашої країни. Проте є не менш важлива дата – роковини бою під Крутами, яка припадає на кінець січня і саме їй присвячено наше кіно, – розповідає продюсер стрічки Андрій Корнієнко. – То ж ми вирішили, що правильніше за все буде приурочити вихід фільму до днів вшанування пам’яті тих, хто сто років тому захищав нашу країну”.
На сторінці фільму на Facebook розмістили ролик з цієї нагоди. Актори, що грають крутян–студентів і гімназистів та військових армії УНР, – називають імена своїх героїв та запрошують на прем’єру.
У день роковин бою під Крутами, 29 січня, відбудеться допрем’єрний показ фільму в Києві, а вже наступного тижня, з 7 лютого, фільм вийде у широкий прокат.
ПРО ФІЛЬМ “КРУТИ 1918”
Історичний екшн “Крути 1918” знято за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються в прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.
Режисер: Олексій Шапарєв
У ролях: Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук
Композитор: Марко Моріні
Саундтрек: Христина Соловій
Виробництво: Good Morning Film, за фінансової підтримки Держкіно України
_1.jpg)
