Кабінет міністрів України ухвалив рішення скасувати обов’язковий норматив щодо ведення підприємствами книги скарг та пропозицій споживачів.
Відповідне рішення ухвалили під час засідання уряду 6 березня, передає Громадське.
В уряді очікують, що скасування необхідності ведення книги скарг та пропозицій дозволить бізнесу щороку економити до 125 мільйонів гривень. Крім цього, уряд скасував низку інших застарілих регулятивних актів.
Загальна сума економії бізнесу від скасування таких актів має скласти до 1 мільярда гривень щороку.
В уряді зазначають, що існування книги скарг наразі є невиправданим, адже часто підприємці просто не перевіряють записи у цих книгах. Там вважають, що набагато ефективнішим є спілкування споживача з продавцем через електронну пошту.
Компанія “Укрзалізниця” у 2019 році планує ввести в експлуатацію 40 нових вагонів, у яких не буде килимових доріжок і лінолеуму.
Як повідомив у Facebook керівник компанії Євген Кравцов, замість цього в потягах буде суцільне шумоізоляційне покриття для підлоги.
“Анонсую гарні новини: цьогорік із заводу ми отримаємо 40 нових вагонів. Вони будуть без звичних різнокольорових доріжок і розкритикованого пасажирами лінолеуму. Замість них — суцільне шумоізоляційне покриття для підлоги”, — зазначено в повідомленні.
За його словами, УЗ не могла собі дозволити такі зміни раніше, оскільки йдеться про високу ціну.
“Чому не робили це раніше і не змінюємо килими одразу в усіх вагонах? Тому що ціна чимала. Але перші 10 вагонів (повноцінний склад нового потяга) отримаємо вже в березні. Там, до речі, є ще декілька новинок. Виробникові ми прописали нові технічні умови. Будемо чекати зворотного зв’язку від пасажирів”, — підсумував керівник компанії.
Користувачі мережі бурхливо відреагували на таку новину: “Гарні новини! Молодці”, “Невже це сталося?!))) Круто!!!”, “Нарешті! Невже доріжками комплектують на заводі? Що заважає прибрати цей совок із усіх вагонів уже завтра? (Не чекаючи, поки вони згниють)”, “А на аукціон килими виставлять? Як раритет. Цей килим із 1974 року проїхав 5 країн і декілька мільйонів км”, “Це історичний день”.
Біографії та портрети дружин командира УПА Романа Шухевича, лідера ОУН Степана Бандери, гетьмана Павла Скоропадського та письменника Михайла Коцюбинського зобразили на банках згущеного молока.
Випустили лімітовану серію, яку відправлять війcьковим на Донбас. Так хочуть нагадати про значення ролі жінок в історії України, пише Gazeta.ua.
“8 березня у медіапросторі зазвичай згадують Розу Люксембург і Клару Цеткін, Софію Ковалевську. Забувають про українських жінок, які безпосередньо впливали на хід історії України. Ми вирішили нагадати про тих, хто опинився дещо в тіні відомих чоловіків.
Ярослава Бандера була членом Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 року. Наталя Березинська-Шухевич рятувала єврeйських дітей від німецьких зaгарбників. Віра Коцюбинська заснувала першу українську школу в Чернігові. Олександра Скоропадська підтримувала чоловіка в еміграції, взяла на себе увесь побут і написала книгу, присвячену генеалогії Скоропадських”, ‒ розповів Голова наглядової ради Ічнянського молочного комбінату Валентин Запорощук.
«Без Аліни я лише половина», ‒ казав гетьман Скоропадський про свою дружину. Проте, її ім’ям у Google цікавляться вшестеро менше людей, аніж ім’ям самого гетьмана. Ми хочемо показати: поруч із кожним відомим чоловіком стоїть не менш велична жінка. Не за чоловіком, як заведено було казати, а саме поруч», – йдеться в повідомленні TABASCO у Facebook.
Дизайн і концепцію проекту створила команда української креативної агенції TABASCO, яка перед тим розробила “Бойову згущенку” для Збройних Сил України.
Серія згущеного молока, присвячена видатним жінкам України, – виключно сувенірна. Її не продаватимуть, а передадуть військовим.
Нагадаємо, 5 березня 2019, минуло 69 років із дня зaгибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
У невеличкому селі на краю Волинської області похований єдиний учасник легендарного бою 1918 року, який побачив Україну незалежною. Матвій Данилюк прожив 103 роки і до останнього не полишав свого улюбленого заняття – риболовлі. Чи пам’ятають легендарного земляка у рідному селі Ватинець й досі, далі у сюжеті ZAXID.NET.
Дорогу до невеличкого села Ватинець добряче замело снігом. До кладовища на околиці села доводиться пробиратися через кучугури та замети. Пам’ятник на могилі Матвія Данилюка барвистий, як і його насичене життя.
«То була людина-чудо, такий енергійний, такий життєлюб, сім’янин, сусід, взагалі хороша людина. Любив рибалити. Все боровся за Україну. Де б він не йшов ще тоді – за радянської влади – все казав: «Слава Україні!», – описує свого земляка родичка Матвія Данилюка Надія Головчук.
У селі його називали лагідно Дід Матвій. Довгожитель мав шану і авторитет. Та боєць усе життя беріг свою таємницю. У 1918 він у складі Київської юнацької школи ім. Богдана Хмельницького вижив у бою під Крутами.
«Те, що він брав участь у бою під Крутами, тоді, як я ще ходила в школу, то того не знала. Аж почала працювати, отоді вже цю історію почали дізнаватись. Але те, що був під Крутами, він ніколи тим не вихвалявся. У нього навіть був прапор, який він стільки років тримав зашитим у подушці», – розповіла вчителька Ватинецької школи Світлана Киричук.
Після повернення в село улюбленим заняттям діда Матвія була риболовля. Пропадав на річці Чорногузці цілими днями, а ще навчав дітлахів.
«Він любив спілкуватися з дітьми, особливо з хлопчаками, які до нього завжди бігали переймати досвід і в риболовлі, і в мисливстві», – згадує директорка Ватинецької школи Світлана Куліш.
Хати чоловіка у селі не залишилось, нащадків у селі теж немає. Але у Ватинецькій школі досі щороку згадують свого земляка.
«Багато тоді загинуло, залишилось тільки декілька чоловік, була велика різанина. Піхота, як пробралась до студентів, то багато повбивали їх. Я би, напевно, не пішов, бо злякався, але ці хлопці дуже хоробрі», – вважає учень Ватинецької школи Ігор.
«Наших було 250, а тих, хто йшов проти нас, – 6 тисяч», – ділиться знаннями учениця Ватинецької школи Марійка.
Прожив Матвій Данилюк щасливих та довгих 103 роки із дружиною Мариною, яка померла на 101 році життя. Мав трьох синів, усі воювали у Другу світову. Помер Матвій Данилюк у 1994 році. Добре, усміхнене обличчя із фото на надгробку наче свідчить – останній боєць Крут, єдиний серед бійців, таки дочекався омріяної Незалежної України.
З першого березня українці можуть подорожувати до Грузії на підставі внутрішніх паспортів. Про це в Facebook раніше повідомляло Міністерство закордонних справ України.
На додаток до наявного безвізового режиму між країнами, українці тепер можуть подорожувати до Грузії за внутрішнім паспортом, як і мешканці Грузії до України.
Відповідно до угоди, громадяни України і Грузії можуть перебувати на території держави іншої сторони без віз протягом 90 днів щороку на підставі внутрішніх паспортів у формі картки (ID), яка містить безконтактний електронний носій.
Також прес-служба Міністерства внутрішніх справ 30 грудня 2018 повідомила, що незабаром українці зможуть відвідувати й країни Балтії тільки за внутрішніми ID-картками.
“Ви можете за ID-картками відвідувати без паспорта Туреччину, Грузію і Катар, а найближчим часом до цього переліку додадуться і країни Прибалтики”, – йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, що з 1 листопада минулого року громадяни України можуть безкоштовно обміняти паспорт-книжечку на ID-картку.
21 березня 2018 року в Україні заборонили оформляти нові паспорти у вигляді книжечки. Втім нещодавно Верховний Суд України дозволив мешканці Житомирської області отримати паспорт старого зразка, оскільки «впровадження новітніх технологій не повинно бути безальтернативним і примусовим».
У Львові із аншлагом відбувся допрем’єрний показ та творча зустріч із командою української музичної комедії «Гуцулка Ксеня», яка відбулася у кінотеатрі Планета Кіно (ТЦ Форум Львів), передає кореспондент Львівського порталу.
Фільм львів’янам презентували режисер Олена Дем’яненко, а також актори: Варвара Лущик, Катерина Молчанова та Олег Стефан.
Мюзикл «Гуцулка Ксеня» знято за мотивами однойменної оперети Ярослава Барнича, написаної у 1938 році. Авторкою сценарію та режисером стрічки стала Олена Дем’яненко зі Львова. За музичне оформлення кінострічки відповідав гурт «Даха Браха» та композитор Тимур Полянський, що додало роботі фірмового шарму.
Події фільму розгортаються у Карпатах в 1939 році, на порозі Дрyгої cвітової вiйни.
«До Ворохти приїздить син родини eмігрантів Яро (Максим Лозинський). Батько-мільйонер поставив йому умову успадкування грoшей – хлопець має одружитися з українською дівчиною. Тож Яро вирушає на пошуки свого щастя. Він знайомиться з багатьма дівчатами, та по-справжньому полонити його серце змогла лише гуцулка на ім’я Ксеня (Вaрвара Лущик)», – йдеться у описі мюзиклу.
Картина сповнена комічними перепетіями і зачаровує глядача неймовірною красою Карпат та етнічними гуцульськими костюмами.
А втім, як пише Радіо Свобода, «Гуцулка Ксеня» Олени Дем’яненко – це не етнографічний фільм. У ньому є колоритне життя й побут гуцулів й замилування мальовничими карпатськими краєвидами, але це зовсім не головне. Сама режисерка зауважує, що зняла модернову мелодраму у стилі українського танго, досить несподівану для глядача.
Відійти від образу «шaроварного» українця і показати Західну Україну 30-х років як частину Європи – таким був один із задумів. Від ідеї до втілення режисерці знадобилося майже 10 років.
«Я львів’янка, і я дуже добре знаю, що таке міська українська культура. І в мене є таке відчуття, що образ українців, які танцюють гопак, п’ють гoрілку і їдять сало, був запропонований у часи Рaдянського Союзу. Нам відводилась така роль – «хoхлів». А насправді та частина України була частиною Європи. Коли ми вивчали матеріал для фільму, мене дуже вразило, що зі Львова до Трускавця в ті часи ходив потяг і Трускавець мав стати таким курортом, як Баден-Баден. Коли ми читали записи про моду, про те, як одягались, як виглядали українки в той час, то казали, що навіть у Парижі такої моди немає. Мої три тітки знали по три іноземні мови. І це було абсолютно нормально. Один із наших акторів Ігор Цішкевич говорив, що йому було дуже приємно працювати у фільмі, бо він підносить нашу самоповагу, це – частина нашої культури, нашої європейської цивілізації», – каже Олена Дем’яненко.
Головні чоловічі ролі зіграли американці українського походження Макс Лозинський (Яро) та Ігор Цішкевич (Майк).
«Ми розуміли, що якщо ми візьмемо українця, який буде зображувати іноземця, зображувати акцент, – то ми ризикyємо. Ми вирішили взяти американців, для яких українська мова – не іноземна», – пояснює режисерка.
Органічно доповнив українсько-американський акторський ансамбль бельгійський актор Олів’є Бонжюр, який зіграв Професора. Працюючи над роллю, він намагався говорити українською.
«Він не знає української мови, але вчив свою роль українською мовою. Дуже старався. В одному моменті він звертається до Ксені й каже: «Пані Ксеню, мені потрібна ваша допомога». В оригіналі він сказав: «Мені потрібна ваша подомога». У нас ця «подомога» стала в групі чимось таким… Потім ми вже всі звертались один до одного за «подомогою», – жартує Олена Дем’яненко.
Насолодитися добрим українським мюзиклом «Гуцулка Ксеня» можна із 7 березня, у мережі кінотеатрів «Планета Кіно».
Українські паралімпійці тріумфально повернулись додому з чемпіонату світу-2019 із зимових видів спорту, що завершився у Канаді. Наша збірна виборола 42 медалі та посіла перше місце у загальнокомандному заліку, повідомляє Національний комітет спорту інвалідів України.
Національна паралімпійська збірна України з зимових видів спорту з 42-ма нагородами (9 золотих, 16 срібних та 17 бронзових медалей) стала першою на чемпіонаті світу-2019, що проходив у канадському місті Прінс Джордж.26 лютого наші паралімпійці повернулись додому, де їх урочисто зустріли в аеропорту Бориспіль.
Зауважимо, що у всі змагальні дні, українські паралімпійці ні разу не поступилися першим місцем у загальнокомандному заліку. Зокрема, в останній день змагань, наші спортсмени вибороли у лижних перегонах (довга дистанція) чотири медалі: дві срібні та дві бронзові.
Загалом 13 із 19 спортсменів, які презентували Україну на цьому чемпіонаті світу, вибороли високі нагороди, сім з них – золоті.
Найбільше медалей у складі збірної України здобули Людмила Ляшенко, Тарас Радь і Оксана Шишкова. Одразу чотири золоті медалі у Людмили Ляшенко (три у біатлоні та одна у лижних перегонах).
Ляшенко Людмила – у здобутку 7 високих нагород, з яких 4 золоті медалі (!) (у тому числі 3 золоті медалі з біатлону, 1 золота з лижних перегонів), 2 срібні та 1 бронзова медалі з лижних перегонів;
Радь Тарас – у здобутку 6 високих нагород, з яких 3 золоті медалі з біатлону, 1 срібна та 2 бронзові медалі з лижних перегонів;
Шишкова Оксана – у здобутку 6 високих нагород, 1 золота, 2 срібні з лижних перегонів, 3 бронзові медалі у біатлоні.
Окремо хочеться відзначити виступ дебютантів: Кравчук Василь вперше виборов бронзову нагороду чемпіонату світу, а Капустей Андріана завоювала 2 бронзові нагороди.
Загалом на чемпіонаті світу у Канаді національна паралімпійська збірна команда України з зимових видів спорту була представлена 29 українськими спортсменами, з яких 11 осіб – з ураженнями опорно-рухового апарату та 8 осіб – з порушеннями зору, а також 10 спортсменів – гайди (спортсмени-лідери). 76 % збірної команди – чоловіки, а жінки – 24 %.
Національна паралімпійська збірна команда представлена 11 регіонами України (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Тернопільська, Чернігівська, Львівська області та м. Київ).
У складі команди – 3 спортсмени-дебютанти чемпіонату, що складає 10 % від загальної кількості учасників, а також досвідчені майстри лижних перегонівта біатлону, які неодноразово захищали честь України на міжнародних спортивних форумах: серед членів національної паралімпійської збірної команди України увійшло 7 заслужених майстрів спорту України, 5 майстрів спорту України міжнародного класу та 10 майстрів спорту України.
Середній вік спортсменів – 26,5 років. Наймолодша учасниця збірної – шістнадцятирічна спортсменка з порушенням зору з Закарпатського регіону – Капустей Андріана (взяла 2 бронзові нагороди з біатлону у середній дистанції та спринті), а найстаршому учаснику – Лук’яненко Віталію (Харківська обл., порушення зору) – 40 років (який виборов 2 нагороди з біатлону, з яких 1 золота з вільного стилю та 1 бронзова у середній дистанції).
У змагальному сезоні 2018 – 2019 років національна збірна команда вже взяла участь у 2 кубках світу та 1 чемпіонаті світу, виборовши 107 нагород, з яких 20 золотих, 44 срібна та 43 бронзових медалей:
Кілька днів відпочинку і вже скоро, з 3 по 9 березня, команда братиме участь у чемпіонаті України з зимових видів спорту, який пройде на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру (с. Верхнє, Турківського району, Львівської обл.), і одразу по його завершенню візьме участь у останньому змаганні сезону 2018 – 2019 у кубку світу, який відбудеться з 10 по 18 березня у м. Саппоро (Японія).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, запустила мобільний додаток «Енергетика онлайн», що дозволить перевіряти суми в платіжках за газ і світло, лишати відгуки про сервіс комунальних підприємств і поскаржитися в разі недостовірності цифр.
Про це повідомила керівниця НКРЕКП Оксана Кривенко у Facebook.
“Кожен користувач програми має шанс встановити, чи справедливо йому виставили платіжку і подати скаргу в разі її недостовірності. Для цього треба вибрати сферу — газ або електроенергія, вказати категорію споживання, порахувати розмір пільг. Якщо розмір платіжки не збігається з розрахунковим значенням — подати скаргу”, — пояснили у регуляторі.
“Кожен має бути почутим! Тепер це можливо! Регулятор відкриває мобільний сервіс, де споживач зможе не тільки дізнатись інформацію про тарифи, але й оперативно надіслати скаргу та оцінити якість обслуговування. НКРЕКП, в свою чергу, братиме до уваги думку користувачів мобільного додатку та керуватиметься отриманою інформацією при роботі з ліцензіатами”, – написала Оксана Кривенко.
Вона зазначила, що мобільний додаток фактично залучає споживачів у процеси регулювання і це є один з прикладів демократії.
“Така практика вперше застосовується в Україні. Ми розраховуємо на її ефективність», – додає очільниця НКРЕКП.
За словами Оксани Кривенко, мета Нацкомісії – смартрегулювання, і наступним кроком буде створення зручних сервісів для ліцензіатів.
Нагадаємо, з 1 січня 2019 року почала діяти нова модель роздрібного ринку електричної енергії. Як зазначила голова НКРЕКП Оксана Кривенко, побутові та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах. За її даними, ціни таких послуг будуть регульованими та стабільними. Плата за ці послуги з розподілу електричної енергії включається постачальником універсальних послуг в єдиний платіжний документ за електричну енергію окремим рядком.
Президент Європейської ради Дональд Туск вважає, що підтримка України є обов’язковою рисою для європейських політиків.
Про це він заявив у виступі у Верховній раді, повідомляє кореспондент “Європейської правди“.
Туск нагадав про те, що Революція гідності починалася і проходила під прапорами Європейського союзу.
“Завжди пам’ятатиму прапори із золотими зірками на Хрещатику під час революції та Оду радості, яка лунала по всій Україні”, – заявив він.
Дональд Туск наголосив, що Україна ще тоді довела свою справжню європейськість. “Часто повторюю у Брюсселі: не вчіть їх бути Європою, вчіться у них, що таке Європа”, – пояснив він.
На думку президента Європейської ради, зараз, у часи російської агресії, Євросоюз та його держави члени мають демонструвати безумовну підтримку України: “Тільки той, хто солідарний з Україною, має право називатися європейцем. Хто готовий продавати Україну – продає майбутнє Європи”.
Туск нагадав, що саме ті політики, які виступають проти єдиної Європи, ставлять під сумнів територіальну цілісність України. “Скажи, що думаєш про Україну, і я знатиму, що ти думаєш про Європу”, – зауважив він
Дональд Туск також процитував Папу Римського Іоанна Павла Другого і зауважив, що його слова зараз стосуються і України.
“Немає справедливої Європи без незалежної Польщі. А я зараз можу сказати: немає справедливої Європи без незалежної України. Немає безпечної Європи без безпечної України. А простіше кажучи, немає Європи без України”, – заявив він, викликавши овації у залі Верховної ради.
В Україні з 1 травня 2019 року змінюється порядок проходження перевірки технічного стану транспортного засобу.
Про це повідомляє прес-служба Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України. Нововведення направлені на мінімізацію фальсифікації протоколів обов’язкового технічного контролю (ОТК). Про це пише Обозреватель.
“З 1 травня 2019 паперовий бланк протоколу буде видаватися суб’єктами здійснення ОТК в комплекті з самоклейкою міткою радіочастотної ідентифікації”, – сказано в повідомленні.
Примітно, що власник транспортного засобу буде зобов’язаний закріпити мітку в правій верхній частині лобового скла, з його внутрішньої сторони.
Відзначається, що контролюючим органам буде легше перевіряти, чи допущено певний транспортний засіб до участі в дорожньому русі: інформацію з самоклейкої мітки радіочастотної ідентифікації скоро стане можливо зчитувати на відстані за допомогою спеціального технічного обладнання.
Також на сайті можна ознайомитися з картою суб’єктів ОТК. Більш того, вам буде показано, де знаходиться ОТК в тому чи іншому місті, номер у реєстрі, контакти, категорії транспортних засобів, строк дії, чи є перевірка ГБО і деякі примітки.
Зміни проведення ОТК затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 №46, яка набирає чинності з 1 травня.
При цьому, якщо власник транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю, отримав бланк протоколу ОТК до вступу в силу змін, він зможе користуватися документом старого зразка до моменту закінчення терміну його дії.
Як відомо, ОТК підлягають певні категорії транспортних засобів, які беруть участь у дорожньому русі та пройшли державну реєстрацію.
Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб’єкти, які мають на праві власності або користування обладнання, яке дозволяє перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Також зазначена постанова передбачає створення спеціального реєстру всіх суб’єктів господарювання, які будуть мати право проводити ОТК.
Техогляд в Україні обов’язковий для вантажних автомобілів, таксі, автобусів та транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі, а також легкових авто, використовуваних із комерційною метою. Для решти автомобілів обов’язковий техогляд скасували у 2011 році.
