Синод Румунської Православної церкви наприкінці лютого заявив про намір створити свою структуру в Україні Українські церковні діячі та релігієзнавці уже відреагували на таке повідомлення. Декотрі вбачають у цьому кроці політичну складову. Інші думають, що в перспективі румунська церква та ПЦУ можуть домовитися щодо конкретних взаємовідносин.
Еспресо.Захід зібрав інформацію, що означає така заява з канонічного погляду і який вплив вона матиме на реальне життя українських вірян, зокрема на Буковині, де мешкає більшість українських румунів.
Нагадаємо, в Україні діє близько сотні румуномовних православних парафій у складі УПЦ МП на території насамперед Чернівецької, а також Закарпатської та Одеської областей. У буковинських румуномовних парафіях МП віддавна дотримуються новоюліанського календаря.
“Люди не розуміють, яким жахом це може обернутися”
“Томосом Православної церкви України визначено, що ПЦУ є не лише для українців, а для всіх православних, що проживають на території України.
Священники Православної церкви України та релігієзнавці майже одноголосно заявляють, що заява Румунської ПЦ ламає канонічні історії, може розпочати міжнаціональну і міжрелігійну ворожнечу, та є політизованою.
Священник ПЦУ Роман Грищук переконаний, що через цю заяву на Румунську православну церкву чекає конфлікт зі Вселенським православ’ям. Про це він розповів для Еспресо.Захід.
“Томосом Православної церкви України визначено, що ПЦУ є не лише для українців, а для всіх православних, що проживають на території України. Звісно, ми повинні зберегти ідентичність і допомогти національним меншинам зберегти свою ідентичність, але оскільки вони проживають на території України, де діє томос, то вони повинні входити у склад ПЦУ, бувши, наприклад, у складі румунського вікаріату ПЦУ”, – наголосив Грищук.
На його думку, ситуацію свідомо нагнітають, аби виникла ще одна відцентрова сила, яка рватиме Україну зсередини.
“Це вже б мала бути і робота правоохоронних органів, і Служби безпеки України, бо, до прикладу, на території Румунії такі рухи розцінювалися б як екстремістські. Якщо в нас це не будуть контролювати, то ми можемо отримати черговий акт сепаратизму та послаблення України як держави. Люди не розуміють, яким жахом це все може обернутись”, – додав він.
“Румуни з подачі Москви провокують хаос у православ’ї”
Релігієзнавець Олександр Саган висловив припущення, що такими заявами Румунська православна церква робить спроби ламати нинішній канонічний устрій.
“Не встигають українці дати раду одній РПЦвУ, як нам уже підсовують іншу РПЦвУ. На цей раз “Румунську православну церкву України”. Пункт 11 рішення Синоду РумПЦ (29.02.24): “Благословення, заохочення та підтримка ініціатив румунських православних громад в Україні щодо відновлення спілкування з Матір’ю-Церквою, Румунським Патріархатом, через їх юридичну організацію в релігійній структурі під назвою Румунська Православна Церква України”.
Румунський вікаріат у складі ПЦУ (про що самі румуни просили у 2019 р. як “дзеркальне відображення стану українських віруючих у Румунії”) їм раптово перестав подобатися.”, – зазначив Саган.
Він припустив, що фактично йдеться про спробу ламання нинішнього канонічного устрою, притаманного православ’ю.
“Про це вже давно мріє Московська церква, роблячи атаки на Олександрійський патріархат. Але регулярно отримує звідти “канонічний відлуп”. Тому є підозра, що московські агенти впливу провокують керівництво РумПЦ до невиважених кроків, з тим, щоб згодом розв’язати собі руки й творити канонічну вакханалію по всьому світові. “Керований хаос” – це їхня московитська сутність”, – пояснив релігієзнавець.
“У Румунії зважають на російські наративи про ймовірну поразку та поділ України”
Інший церковний діяч – Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський ПЦУ також зауважив, що структура під назвою “Румунська Православна Церква в Україні” може бути шкідливою навіть для всього Вселенського православ’я.
“Прийняття такого зневажливого та провокаційного рішення проти України та ПЦУ, зокрема, в умовах російсько-української війни 2014 – 2024 рр., свідчить про великий вплив на політичний загал Румунії (румунську владу) та ієрархію Румунської Православної Церкви структур ФСБ РФ та Московського патріархату, які дестабілізують всіма методами єдність країн Європейського Союзу, членів НАТО та Вселенського Православ’я”, – написав у заяві єпископ.
На рівні румунського політикуму та румунської церковної ієрархії панують російські наративи про те, що Україна може програти війну та надалі бути розділеною.
І додав, що тепер розуміє, чому Румунська Православна Церква ухиляється від офіційного визнання Помісної Автокефальної Православної Церкви України.
“Це також свідчить про те, що на рівні румунського політикуму та румунської церковної ієрархії панують російські наративи про те, що Україна може програти війну та надалі бути розділеною. Прикро, але даний негативний факт свідчить, наразі, про програш України на міжнародному інформаційному фронті російській путінсько-патрушевській пропаганді”, – вважає священник.
“ПЦУ відмовилася від закордонних парафій, аби об’єднати всіх православних на території України”
У Румунії православ’я сповідує абсолютна більшість населення – понад 80 відсотків. Там церква і держава нероздільні речі, а держава забезпечує фінансування церкви. Наприклад, з держбюджету платять зарплати священникам, дияконам та іншим прелатам, пенсії відставному духовенству, а також витрати, пов’язані з мирянами церковного персоналу. Всього на зарплати в Румунській православній церкві йде понад 100 мільйонів євро, окремо виділяють гроші на будівництво та оновлення церковного майна.
“На відміну від нас, отримавши свій томос, румуни користувались міцним союзом церкви та держави. Таке зрощення давало можливість контролювати маси, нав’язувати певну ідеологію чи просто стримувати інший світогляд” – розповідає Грищук.
Далі він пояснює, що кожна православна церква, яка отримала томос від Вселенського патріарха, мала б оформити своїх вірян у своїй країні. Діаспорні парафії мали б оформлятись в місцевих православних церквах. А якщо йдеться про країни, які не мають своєї помісної православної церкви (як, наприклад, більшість країни Європи), їх оформляють священнослужителі Вселенського патріархату.
“До речі, Вселенський патріархат має на меті в майбутньому об’єднати всіх православних віруючих, які моляться у тій країні у єдину церкву. До прикладу, всіх православних у Німеччині – в Німецьку православну церкву. Тобто об’єднати їх за географічною, а не за національною ознакою. Це хороша думка і на її основі в нашому томосі прописано положення про те, що ми відмовляємось від нашої діаспори на користь Вселенського патріархату з умовою, що там колись буде єдина об’єднана помісна церква за географічною територією”.
Утім на практиці такий крок, вважає Роман Грищук, виявив ще одну проблему, що несе загрозу національній ідентичності українців, які перебувають за кордоном.
“Коли підписували томос у 2019 році, мова йшла про сотню парафій у Європі та сотню в Америці. Нині, в результаті війни, коли третина українців опинилися за межами країни, кілька мільйонів наших вірян опинились поза межами нашої Православної церкви України. Виходить, що зараз вони опинились практично між вибором – хочеш зберегти українську ідентичність, то йди або до УГКЦ, бо їх парафії є, або до УПЦ. Але це, по суті, той самий московський патріархат. Цю проблему у нас не вирішують, а її треба обговорити та зробити висновки”, – додав священник.
“Напруга на Буковині вигідна і румунам, і росіянам”
Румуни – сьома за чисельністю етнічна меншина України. За переписом 2001 року, в Україні проживало 151 тисяча румунів, що становило 0,31 % населення держави. Проживають румуни переважно на територіях, що межують з їхньою історичною батьківщиною. 76% українських румунів мешкають на Буковині.
Якщо говорити про окремі села Буковини та румуномовних буковинців, то запропоновану на синоді заяву Румунської церкви тут сприймуть позитивно, припускає отець Роман. Адже румуномовні парафії належать до московського патріархату, який всіляко сепарував їх від України та української церкви.
“І румунам, і росіянам вигідно тримати напругу з боку етнічних румунів на території Буковини, адже це є та відцентрова сила, яка допомагала їм розривати Україну та позбавляти її міцного національного стрижня. Представники московського патріархату нав’язували страхи, мовляв, як тільки громади перейдуть в ПЦУ, їм забороняють молитись румунською. Запевняю – це міф. Цим залякуванням буковинців утримують”, – розповідає він.
Але священник вважає, що через фобії, які зародили московські представники на румуномовних парафіях, новий проєкт РумПЦ може стати успішним. Отець Грищук ще раз наголосив, що, на його думку, а етапі втілення проєкту ним повинні зайнятися українські спецслужби.
Офіційна реакція ПЦУ
Не залишила без відповіді ініціативи румунів і Православна церква України. На засіданні Священного Синоду 7 березня одноголосно вирішили надіслати листи до Вселенського патріарха Варфоломія та Румунського патріарха Даниїла з викладенням позиції ПЦУ.
“Синод констатує: одним з основоположних принципів канонічного порядку та устрою Православної Церкви є те, що кожна помісна Православна Церква має виключну юрисдикцію в межах свої канонічної території. Також Великим Константинопольським собором 1872 р. встановлено, що основою утворення канонічних структур Церкви не може бути виключно племінний, філетичний принцип, який не єднає православних вірних, а розділяє єдине Тіло Церкви і творить схизму”, – йдеться в повідомленні.
У ПЦУ також наголосили, що виявляють “пастирське піклування” про всіх православних вірних в Україні, незалежно від їх етнічного походження і нагадали про утворення румунського вікаріату для потреб румуномовних православних громад в Україні.
“Священний Синод висловлює сподівання, що всі питання, які потребують свого регулювання, будуть розв’язані Румунською та Українською Помісними Церквами у дусі братньої любові, канонічного порядку та визначень Томосу про автокефалію Православної Церкви України”, – йдеться в повідомленні ПЦУ.
