У червні НБУ вводить в обіг монету номіналом 10 гривень

Національний банк України 3 червня введе в обіг монети номіналом 10 гривень, які поступово замінять паперові банкноти.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

“Це – частина комплексного рішення з оптимізації та оновлення банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року та має на меті забезпечити в Україні надійніші та захищеніші від підроблень банкноти, зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави. Введення в обіг нових обігових монет номіналом 10 гривень завершить цей процес”,  – йдеться у повідомленні НБУ.

Номінальний ряд гривні скоротиться до 12 номіналів. Усього в ньому залишиться 6 номіналів монет (10 та 50 копійок, 1, 2, 5 та 10 гривень) і 6 номіналів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 гривень).

Із урахуванням строку служби монет заміна банкнот низьких номіналів на відповідні номінали монет дасть змогу державі заощадити близько 1 млрд грн.

“Монети перебувають в обігу близько 20 – 25 років. Натомість банкноти номіналом 10 гривень можуть перебувати в обігу незначний проміжок часу – у середньому один-два роки. Тож банкноти потрібно майже щороку друкувати, обробляти і зберігати. Водночас обіг монет потребує від держави значно менших зусиль та коштів”, – пояснює НБУ.

“Нова обігова монета номіналом 10 гривень – невелика за розміром, легка. Її діаметр становить 23,5 мм, вага – 6,4 грама. Вона виготовлена із цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Завдяки своїм збільшеним габаритним розмірам (діаметр, товщина та гурт) нова 10-гривнева монета суттєво відрізняється від обігових монет номіналом 1, 2 та 5 гривень.

Завдяки більшому діаметру та гурту (третя сторона монети) із спеціальним крупним рифленням громадянам буде легко відрізнити її від обігових монет інших номіналів”, – заявили в НБУ.

На реверсі монети зображено портрет українського гетьмана Івана Мазепи, на аверсі в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено номінал монети.

Відтепер клієнтів банків в окремих випадках будуть ідентифікувати під час переказу коштів

З 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації (ідентифікації) про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів, йдеться на сайті Національного банку України.

Нові вимоги вводяться в зв’язку з набранням чинності Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення”.

Впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть пильніше. Наприклад, йдеться про політиків чи “сірих бізнесменів”. Тобто тих, хто може проводити операції на великі суми.

Операції звичайних українців – студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проекту та «білого» бізнесу, що платить податки – перевірятимуть менше, тому що ризиків, що вони займаються відмиванням грошей, немає.

95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії, тому що клієнти банків вже є ідентифікованими. Ці особи вже раніше відкривали рахунок, заповнюючи анкети та засвідчуючи свою особу ксерокопіями документів тощо (ідентифікація проведена). Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги.

Закон розширює вимоги до ідентифікації осіб, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікована річ, і банк має інформацію про їхніх власників.

Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад поповнення рахунку через термінал. Тобто якщо ви будете поповнювати рахунок через термінал на суму 5000 грн і більше, потрібна ваша ідентифікація. До кінця року платіжні термінали будуть обладнані спеціальними зчитувачами карт.

Дистанційна ідентифікація клієнтів

Новий запроваджує нову перевагу для клієнтів – дистанційна ідентифікація. Наприклад, тепер задля відкриття нового рахунку у банку не варто фізично йти у відділення. Підтвердити свою особистість можна через систему BankID або навіть відеозв’язок.

Збільшення граничного порогу для обов’язкового моніторингу

Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а замість теперішніх 4 ознак для обов’язкової перевірки було 17. Закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн. Звітувати потрібно про такі операції: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків та публічних осіб; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як наприклад Північна Корея. Це все дасть змогу легше дихати бізнесу та банківським клієнтам.

На кого не поширюються вимога ідентифікації

  • сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів з власного рахунку.

Coursera надасть безробітним українцям безкоштовний доступ до 3800 онлайн-курсів

Платформа масової онлайн-освіти Coursera надасть безробітним українцям безкоштовний доступ до 3800 онлайн-курсів. Україна стане одною з перших країн, де запрацює така ініціатива.

Про це йдеться в блозі компанії.

Подавати заявки на навчання мають право тільки державні установи у справах безробітних (у випадку України – Центри зайнятості). Окремі особи цього зробити не можуть.

Україна входить до числа країн першої хвилі, де буде доступний каталог. Також програма діятиме в окремих штатах США, Колумбії, Коста-Риці, Греції, Малайзії, Панамі та Узбекистані. У Coursera планують зробити можливість навчатись безробітним і в інших країнах.

Зареєструватися на онлайн-курси можна буде до 30 вересня, а проходити – до кінця року. Теми охоплюють широкий спектр від цифрового маркетингу та аналітики до хмарних обчислень і розробки додатків. Партнерство Coursera з декількома великими технологічними розробниками дозволяє користувачам отримувати кваліфікації, спеціально призначені для цих компаній, такі як IT-підтримка Google або професійні сертифікати IBM z/OS Mainframe. Звичайна ціна таких курсів – $399 на рік.

Конкуруючі онлайн-платформи навчання Kaplan і Udacity також недавно почали пропонувати безкоштовні ресурси для розробки і навчання в зв’язку з пандемією коронавірусу, яка, за оцінками Міжнародної організації праці, торкнулася приблизно 2,7 мільярда фахівців по всьому світу.

Проект масових онлайн-курсів Coursera був заснований професорами Стенфордського університету. У грудні 2019 року платформа мала 47 мільйонів користувачів. “Кращий стартап 2012 року” за версією TechCrunch.

12 травня в Україні планують відновити автобусне й залізничне сполучення

З 12 травня у Мінінфраструктури планують відновлювати міське, приміське, міжміське сполучення транспорту. Спочатку  автобуси та потяги, потім розглянуть, як відновити внутрішні авіаперевезення, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Про це сказав міністр інфраструктури України Владислав Криклій в інтерв’ю для Ліга.Бізнес.

“Так, ми плануємо 12 травня відновлювати активність у містах, приміське, міжміське сполучення. Це все стосується автобусних і залізничних перевезень. Але багато що залежить від того, які показники щодо поширення вірусу ми матимемо до 12 травня”, – розповів Владислав  Криклій.

Він зазначив, що внутрішнє авіасполучення по Україні буде запущене пізніше.

“Напевно будуть стримуючі рішення та обмеження: маски, термоскринінг, де це можливо, в міському транспорті можна буде використовувати лише сидячі місця. Інакше ми матимемо гіперболічне зростання захворюваності”, – підкреслив міністр.

За словами Криклія, наразі в Мінінфраструктури готують власні пропозиції щодо алгоритму виходу з карантину.
“Наступного тижня з нашого боку все фіналізуємо. Найголовніше, потрібен буде “плюс” від МОЗ – у них перша скрипка”, – уточнив він.

В Україні започаткували флешмоб з прибирання сміття на відпочинкових зонах

На Рівненщині волонтери започаткували новий флешмоб, пов’язаний з прибиранням сміття на територіях, де часто люблять відпочивати люди.

Через Рівненську область протікає одна з найбільших річок України – річка Горинь. На її берегах люблять відпочивати, засмагати та рибалити жителі їхнього краю. Загалом, такі природні об’єкти є у кожному куточку країни. Однак щороку, коли сходить перший сніг, окрім квітів та зелені, на берегах річок чи інших відпочинкових зон починає з’являтись минулорічне сміття.

Тому рибалки та небайдужі жителі села Рясники Гощанського району влаштували своєрідний флешмоб – «прибери берег рідної річки».

Впродовж вихідних вони своїми силами прибрали від сміття берег річки Горинь поруч із селами Гориньград та Дорогобуж.

«Прикро, що там, де ступає нога людини – залишаються сліди її життєдіяльності: пляшки, пакети, пластиковий посуд. Я думаю, багатьом хто таке робить чи робив, соромно читати цей текст. Принаймні, я сподіваюсь на це, – каже один із рибалок, учасник флешмобу. – Адже, як показує практика, найбільше обурюються брудом ті, хто самі ж його і лишають. Гляньте на цю кількість сміття – таке відчуття, що привезти з собою ці наїдки та напої сили вистачило, а забрати з собою і вивезти сміття – ні».

Рибалки звернулись до мешканців Рівненської області та України, щоб усі охочі долучитись до флешмобу та прибрати свої улюблені місця на природі. А найголовніша умова – не допускати в майбутньому такого глобального засмічення.

До слова, на Закарпатті на берегах багатьох річок можна зустріти повно пластикових пляшок, одноразові поліетиленові пакети тощо. Однак найгіршою була ситуація у Рахові наприкінці 2019 року, де місцеве сміттєзвалище знаходиться просто на березі річки Тиса. Потім вже на початку 2020 року тонни сміття з України по річці Тиса приплило в Угорщину через паводки.

В українців з’явилась можливість оформити допомогу з безробіття на порталі «Дія»

24 квітня український Кабмін своєю затвердив постанову щодо реалізацію експериментального проєкту по реєстрації безробітних і призначенням виплати допомоги з безробіття в електронній формі, що спростить українцям оформити допомогу онлайн.

Про це розповіли в Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

Згідно з повідомленням, на онлайн-порталі «Дія» з’явилася нова електронна послуга з реєстрації та оформлення виплат допомоги з безробіття.

Для отримання послуги необхідно:

  • авторизуватися в кабінеті користувача на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, електронної системи ідентифікації Bank ID або Mobile ID;
  • заповнити одну онлайн-анкету, питання якої визначатимуть перелік документів (паспорт, документи про освіту, трудова книжка);
  • отримати підтвердження на електронну пошту або на телефон про надання статусу безробітного та виплати допомоги з безробіття, або повідомлення про необхідність доопрацювання, або аргументовану відмову.

На період карантину статус і призначення допомоги з безробіття присвоюється з першого дня після подання заяви, нагадали у відомстві.

У Службі зайнятості зареєстровано понад 430 тисяч безробітних українців. З початку карантину (12 березня) їхня кількість зросла на понад 120 тисяч.

В Україні на час карантину мінімальний розмір допомоги з безробіття підвищили з 650 грн до 1 тис. грн.

Допомога з безробіття призначається відповідно до страхового стажу та з урахуванням зарплати та доходу, який людина мала за останні шість місяців, коли працювала. При цьому розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної зарплати. Наразі ця сума дорівнює 4 тис. 723 грн на місяць або 28 гривень 31 копійок – погодинно.

  • якщо робочий стаж менше 2 років, буде допомога в розмірі 50% від доходу людини;
  • стаж від 2 до 6 років — 55% від доходу;
  • стаж від 6 до 10 років – 60%;
  • стаж більше 10 років — 70%.

Але розмір виплат буде поступово зменшуватись: перші 90 днів — 100%, наступні 90 днів — 80%, надалі — 70%.

Для осіб, виплати яким призначаються без урахування заробітної плати та страхового стажу, мінімальний розмір допомоги з безробіття збільшено з 610 грн до 650 грн.

Чехія першою з країн Євросоюзу відкрила кордони для своїх громадян

Влада Чехії прийняла рішення відкрити кордони і зняти обмеження на переміщення жителів по країні. Про поступове скасування заходів, введених для профілактики поширення вірусу, повідомило чеське видання Novinky з посиланням на главу МОЗ Адама Войтеха.

Тепер громадяни країни зможуть виїхати за кордон навіть на відпочинок, проте при поверненні вони повинні будуть відправитися на двотижневий карантин або надати довідку про відсутність в їхньому організмі вірусу. Документ буде дійсний не більше чотирьох днів з моменту здачі аналізу.

Також їхня влада частково послабила заборону на в’їзд жителів інших країн. Відтепер можна перетинати кордон з дотриманням карантину для студентів місцевих університетів та для поїздок в ділових цілях з Єврозони.

Крім того, з 23 квітня чеський уряд скасовував обмеження на вільне пересування по країні і дозволив групам до 10 чоловік збиратися в громадських місцях.

«Ми змогли виключно добре впоратися з пандемією на території Чеської Республіки», – прокоментував Войтех скасування обмежень.

А ось вже із 27 квітня в Чехії відкриють університети, магазини площею до 2.5 тис квадратних метрів, а також бібліотеки та спортивні зали.

Проте, якщо в країні зафіксують погіршення стану ситуації, обмеження можуть заново накласти.

Нагадаємо, в середині березня Чехія першою з європейських країн закрила для іноземців в’їзд в країну, а також заборонила виїжджати своїм громадянам через ситуацію з новим вірусом.

Уряд представив детальний план виходу з карантину, який складається з 5 етапів

Кабмін представив чіткий план виходу з карантину, який складається з 5 етапів.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає Громадське.

«Стартова точка реалізації цього плану може настати 11 травня за умови сприятливої епідемічної ситуації».

“Кожен етап має чіткі індикатори та залежить від динаміки поширення захворювання. Урядова дорожня карта виходу із карантину дасть можливість зберегти життя українців і водночас поступово відновити економічну стабільність”, — зазначив прем’єр.

Перший етап виходу з карантину можливий, якщо протягом 10 днів співвідношення нових випадків серед усіх протестованих не змінюється або щоденна різниця серед нових випадків у межах 5%.

Тоді в уряді пропонують:

  • відкрити парки, сквери, зони відпочинку, прибережні зони, КРІМ дитячих майданчиків;
  • відкрити частину об’єктів індустрії краси,
  • дозволити тренування у командних видах спорту,
  • дозволити оптову та роздрібну торгівлю непродовольчих товарів,
  • дозволити кав’ярням працювати на винос,
  • відкрити автомийки, веломагазини, велопрокат, нотаріуси.

Другий етап можливий, якщо протягом 10 днів знижується кількість нових інфікованих та збільшується кількість одужалих.

Тоді в Кабміні дозволять:

  • відновити у школах навчання для випускників,
  • закладам харчування працювати на винос,
  • працювати кінотеатрам просто неба,
  • відкрити спортивні зали, готелі,
  • відновити спортивні змагання за участі 50 людей і без глядачів.

Третій етап — якщо протягом 10 днів кількість одужалих вдвічі або більше перевищує кількість нових випадків, медзаклади зайняті пацієнтами з COVID-19 менше, ніж на 10%.

Тоді відкриють:

  • спортивні та дитячі майданчики,
  • окремі заклади освіти,
  • метрополітен для спец.перевезень,
  • міжміське транспортне сполучення у межах області,
  • ТРЦ, але БЕЗ розважальних та дитячих зон,
  • театри, кінотеатри, хостели, санаторії, бази відпочинку,
  • заклади харчування для відвідувачів.

Четвертий етап — якщо протягом 10 днів кількість нових, не пов’язаних між собою випадків, щоденно менше, ніж 5 на область.

Тоді знімуть обмеження з:

  • роботи метрополітену та всього наземного транспорту,
  • торговельно-розважальних комплексів,
  • спортивних та фітнес залів,
  • закладів харчування, культури та освіти,
  • дозволять надавати планову медичну та стоматологічну допомогу.

П’ятий етап — якщо фіксуватимуть поодинокі випадки, пов’язані з завезенням хвороби з-за кордону. Тоді скасують усі обмеження, крім встановлених місцевою владою на окремих територіях.

Українцям, звільненим за власним бажанням, виплачуватимуть допомогу

Служба зайнятості пом’якшила умови отримання матеріальної допомоги по безробіттю тим особами, які звільнились з роботи за власним бажанням під час коронавірусного карантину і став на облік.

Про це повідомляють у Державному центрі зайнятості, пише Finance.ua.

18 квітня набули чинності зміни до держбюджету-2020, якими, зокрема, підкориговано Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

“Соціальна підтримка безробітних посилюється. Так, громадяни, які були звільнені з останнього місця роботи в період карантину (починаючи з 12.03.2020 року) за власним бажанням і стали на облік в державній службі зайнятості, отримуватимуть допомогу по безробіттю з першого дня набуття статусу безробітного. Тобто, на період карантину правило про відкладення виплати допомоги по безробіттю для звільнених за власним бажанням застосовуватися не буде”, – ідеться в повідомленні.

Як це буде діяти на період карантину:

  • для осіб, які звільнилися з роботи за власним бажанням, не будуть застосовуватися вимоги щодо відкладення виплати допомоги по безробіттю строком до 90 днів;
  • загальна тривалість виплат допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів;
  • якщо людина звільнилася з попереднього місця роботи за власним бажанням саме в період карантину і вже зареєструвалася в службі зайнятості, не потрібно подавати жодних додаткових документів. Нарахування допомоги відбудеться автоматично.

«Зараз для багатьох громадян звільнення за власним бажанням стало єдиним можливим рішенням в умовах припинення діяльності підприємств з об’єктивних причин. Тому виплата допомоги по безробіттю, сподіваюсь, допоможе цим людям пережити карантин та повернутись на робочі місця», – заявила заступниця директора Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.

В Україні фіксують найнижчий за останні 100 років рівень води у річках

У річках та водосховищах України замало води через безсніжну зиму та відсутність дощу – така ситуація склалася уперше за останнє століття.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

“Відсутність весняного водопілля, під час якого річки промиваються талою водою, може призвести до загального зменшення поверхневих вод, до погіршення екологічної ситуації та погіршення якості води у річках. Що, своєю чергою, матиме негативні наслідки для різних секторів економіки. Для сільського господарства можуть обмежуватися обсяги води, можуть вводитися ліміти або обмеження на водопостачання. Треба розуміти, що тенденції, які зараз відмічаються, є довготривалими”, –  розповіла Вікторія Бойко, начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Березень і майже весь квітень пройшли теж без дощів. Коли ж був сильний вітер, то спостерігалося таке досить рідкісне для України явище, як пилова буря. Це, за словами фахівців, свідчить про істотну пересушеність ґрунтів в Україні вже на середину весни.

У басейні Дніпра спостерігається складна гідрологічна ситуація. Усі притоки річки мають аномально низьку водність, а приплив води до водосховищ дніпровського каскаду “є одним із найменших за період інструментальних спостережень”

“Максимум добового припливу води до Київського водосховища сформувався на 30-31 березня величиною у 950 м3/с (норма 4200 м3/с) – це один із найнижчих максимумів за останні 100 років. Меншим був лише добовий приплив до водосховища в екстремально маловодному 1925 році – 892 м3/с”, – зазначають гідрологи.

Обміління Десни через відсутність опадів взимку та навесні 2020 року

Максимальний рівень Десни (на посту вимірювання Літки) цієї весни на 74 сантиметри нижчий від найнижчого значення, яке фіксувалося у 2015 році за весь період спостереження.

“Не менш складною є гідрологічна ситуація й у басейнах приток Середнього Дніпра, стік яких формує бічний приплив води до решти дніпровських водосховищ – Кременчуцькому, Кам’янському. Дніпровському. Показники близькі до критеріїв маловоддя”, – повідомляють у Гідрометцентрі.

За квітень приплив води до Дністровського водосховища передбачається на рівні 48% від норми. Найбільше страждають малі річки, потічки та струмки.