Категорія: Україна

«Міжнародні авіалінії України» закрили продаж квитків на всі міжнародні рейси до 1 липня цього року після аналізу ситуації в країнах потенційної маршрутної мережі, а також в Україні. Про це мовив президент авіакомпанії Євген Дихне, пише Avianews.

За його словами, прогноз розвитку ситуації являється плачевним, і Україна є частиною глобального тренду. Це проявиться в тому, що галузь вийде на показники, які планувалися на 2020 рік, тільки в 2023 році.

Євген Дихне вважає, що в першу чергу будуть відновлюватися середньомагістральні перельоти, що вплине на структуру флоту авіакомпаній, які почнуть виводити старі і далекомагістральні літаки.

«Пріоритетом діяльності авіакомпаній стане зниження витрат шляхом ефективного управління своїм парком. Вони будуть використовувати закінчення дії договорів для скорочення парків, а також намагатися знижувати лізингові платежі », – зазначив президент МАУ.

Він також вважає, що криза призведе до зміни сервісу в аеропортах і на борту літака. Будуть тимчасово закриті бізнес-зали та магазини Duty Free. На рейсах заборонять провезення ручної поклажі в салоні, а замість гарячого харчування почнуть видавати упаковані страви.

Нагадаємо, недавно лоукостер Wizz Air оголосив про відкриття бази у Міжнародному аеропорту «Львів» імені Данила Галицького, а також анонсувала п’ять нових напрямків для львів’ян із липня. Мова йде про польоти до Біллунна (Данія), Таллінна (Естонія), Лісабона (Португалія), Гамбурга (Німеччина), Щецина (Польща).

Гендиректорка львівського аеропорту також заявляла, що після відновлення повноцінної роботи львівського аеропорту можуть відновити лише 25% рейсів, які виконувалися до березня 2020 року, тобто до карантину.

Згідно з даними Держкомстату, лише за 2 місяці 2020 року онкологічні хвороби забрали життя 13307 українців, утримуючи другу позицію після серцевих захворювань. Онкохворі перебувають в особливій групі ризику через коронавірус. До того ж, у раку нема карантину, і кожен тиждень очікувань через обмеження пересування може коштувати для цих пацієнтів повноцінного одужання, навіть життя, якщо вони вчасно не отримають необхідне лікування у спеціалізованому медзакладі.

За даними статистичного відомства, за перші два місяці року в Україні померло 100 738 осіб.  Інфекційні та паразитарні хвороби стали причиною смерті 1345 осіб, серед них туберкульоз – 581, від СНІДу померло 576 українців.

Злоякісні новоутворення (тобто рак) стали причиною смерті 13307 громадян.

Найбільш часта причина смерті – хвороби системи кровообігу, від яких померли 68548 осіб, в тому числі від ішемічної хвороби серця – 47211 осіб.

За даними Держстату, грип та пневмонія офіційно стали причиною смерті 1326 осіб (в тому числі, в січні – 621).

Крім того, 4843 українців загинули в результаті зовнішніх причин. Серед них транспортні нещасні випадки стали причиною смерті 630 громадян, утоплення – 154, пожежі – 237, випадкове отруєння (крім алкоголю) – 348, отруєння алкоголем – 448, самогубства – 869, умисні вбивства – 243.

Нагадаємо, з початку епідемії коронавірусу в Україні, за даними ЦОЗ, станом на 17 травня зафіксовано 514 летальних випадків (інфікована 18 291 особа).

16 травня в Україні відзначали День Європи. Україна – єдина країна не член ЄС, яка відзначає свято День Європи на державному рівні. Саме тому Президент України Володимир Зеленський звернувся з нагоди цього свята до українців. Він вірить у те, що настане час, коли Україна таки стане повноправною частиною європейської родини. Про це він написав у своєму Тelegram-каналі.

«Побудова об’єднаної, квітучої та успішної Європи триває. Для мене очевидно, що цей процес не може вважатися завершеним без України. Віримо, що цей день обов’язково настане, і наша держава буде повноправною частиною європейської родини», – зазначив глава держави.

«Європа починається з кожного з нас. З кожного громадянина. З дотримання законів, сплати податків, захисту демократичних цінностей та громадянського суспільства, вільного волевиявлення, свободи слова, думки та віросповідання, рівності та поваги. З «алергії» на те, щоб брати чи давати хабарі, з правильно запаркованого авто та недопалка, викинутого в смітник. Давайте робити так, щоб День Європи був у нас кожного дня», – закликав Президент.

Після здобуття незалежності Україна ухвалила стратегічний курс на євроінтеграцію та висловила наміри якнайшвидше приєднатися до Європейського співтовариства.

Саме тому й був встановлений у нашій країні День Європи, який відзначається з 2003 року згідно з Указом Президента “Про День Європи” у третю суботу травня.

Україна – єдина держава-не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. У самій Європі цей день відзначають 9 травня відповідно до рішення, ухваленого у 1985 році на саміті Ради ЄС у Мілані.

До речі, з нагоди свята очільник Львівщини спільно із донькою Софією та в.о. Представника МЗС України у Львові Катериною Терек-Медвецькі урочисто підняли прапор Європейського Союзу біля будівлі Львівської обласної державної адміністрації.

«Для кожного мешканця нашої країни сьогодні — особливий день. Наш народ довів, що ми — європейська нація, незалежна європейська держава. Українці не раз демонстрували всьому світу вірність європейським цінностям: під час Революції Гідності прапори Європейського Союзу майоріли поруч з нашими синьо-жовтими стягами. Вірю, що вже зовсім скоро наша країна стане повноправним членом ЄС та НАТО, адже Україна — серце Європи», — наголосив Максим Козицький.

Україна чекає обіцяної допомоги Великої Британії і США, підписи лідерів яких стоять під Будапештським меморандумом 1994 року. Про це повідомив віцепрем’єр – міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Резніков зазначив, що другий президент Леонід Кучма кілька разів піднімав на переговорах питання анексованого Криму, однак “російська сторона реагує на це дуже різко аж до того, що встає з-за столу переговорів”.

Від нагадав, що саме Кучма підписав так званий великий договір (Договір про дружбу між Україною і Росією було підписано в 1997 році – КР) з Росією, який “вона порушила”.

“А другий документ – так званий Будапештський меморандум, в якому в обмін на відмову від ядерного статусу нам обіцяли недоторканність і захист. Росія також порушила його, а від Великої Британії і США ми не отримали очевидної допомоги і досі її чекаємо.

Плюс є ще дві країни, які приєдналися до меморандуму, – Франція і Китай. Цікаво, що президент Франції Франсуа Міттеран (президент Франції в 1981-1995) при підписанні сказав тоді Леоніду Кучмі: “Юначе, вас усе одно обдурять”. На жаль, так і сталося, тому ми глибоко переконані, що західні партнери повинні нам допомагати”.

“Дійсно, потрібно працювати для того, щоб створити такий кримський майданчик, що був би не мінським, а, наприклад, кишинівським або брюссельським – але все одно без допомоги західних партнерів нам не обійтися”.

Нагадаємо, Будапештський меморандум був підписаний 5 грудня 1994 року. Згідно з документом, Україна отримувала гарантії територіальної цілісності в обмін на відмову від ядерної зброї. Меморандум був підписаний лідерами України, США, Росії та Великої Британії.

Петиція із закликом ратифікувати Стамбульську конвенцію зібрала 25 тисяч необхідних підписів. Про це свідчить інформація у розділі «Електронні петиції» на офіційному сайті президента України.

Стамбульська конвенція – міжнародна угода Ради Європи про запобігання насильства стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Її ратифікували в 34 країнах, але досі не зробили цього в Україні.

Ініціатори петиції пояснюють, що щороку від насильства в родині потерпають понад 150 тисяч українок, близько 600 з них гинуть. Поліція щодня фіксує приблизно 300 фактів домашнього насильства як щодо жінок, так і щодо дітей. Понад половину дітей і підлітків стають жертвами насильства вдома. Ще більше випадків залишаються невідомими, адже жертви про них не повідомляють у поліцію.

За документом, насильство щодо жінок визнається однією з форм порушення прав людини, одним з видів дискримінації.

Зокрема, конвенція встановлює кримінальну відповідальність і забороняє домашнє насильство, переслідування, сексуальне насильство, зокрема зґвалтування, сексуальні домагання, примусовий шлюб, каліцтво жіночих геніталій, примусовий аборт і стерилізацію.

«Стамбульська конвенція – це «парасольковий» документ, який найкраще з усіх міжнародних документів описує спектр того, що держава має зробити для того, аби домашнє насильство було не лише покаране, а й були превентивні заходи, які зменшують рівень такого насилля», − розповіла Wonderzine Україна Оксана Покальчук, директорка Amnesty International Україна.

Петицію щодо ратифікації конвенції зареєстрували в лютому 2020 року. Тепер її повинен розглянути Президент України протягом 10 днів.

Україна підписала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульська конвенція) ще 2011 року, але досі не ратифікувала.

Ратифікувавши Стамбульську конвенцію, Україна зможе отримати профільну підтримку Ради Європи та міжнародної спільноти з цих питань.