ПриватБанк дозволив знімати готівку з карток через каси магазинів і кафе

ПриватБанк запустив сервіс, який дозволяє знімати до 500 гривень готівки під час оплати покупок карткою на касі супермаркетів та інших торгових закладів, без необхідності використовувати банкомати.

Про це повідомляє пресслужба ПриватБанку.

Скористатися послугою можуть власники будь-якої дебетової картки ПриватБанку: зарплатної, студентської, соціальної. Щоб отримати готівку на касі, покупець має спершу оплатити товар карткою та сказати касиру, що хоче зняти готівку.

Максимальна сума видачі готівки на одну транзакцію — 500 гривень, незалежно від вартості покупки. На касі потрібно ввести PIN-код банківської картки, щоб підтвердити операцію.

Отримати готівку з картки ПриватБанку можна у POS-терміналах 65 000 українських торгових точок, які підключено до сервісу “Готівка на касі”.

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова готова підписати підозру Порошенку

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що готова підписати підозри народним депутатам, в тому числі Порошенку, за наявності підстав і достатніх доказів.

Про це вона розповіла в інтерв’ю “Українським новинам”

“За наявності підстав і достатніх доказів у мене немає проблем підписати підозру чинним народним депутатам. Я не слабка людина і я це зроблю в чітко регламентований законом спосіб”.

На запитання, чи готова вона підписати підозру Порошенку, генпрокурорка відповіла: “У тому числі”.

Венедіктова зазначила, що 17 справ щодо Порошенка відкрив Руслан Рябошапка, ще 4 – відкрила вона (три за рішенням суду, одне за заявою нардепа Андрія Деркача).

На питання, чи є зараз підстави для оголошення підозри п’ятому президенту, Венедіктова відповіла, що йде розслідування, але “так чи інакше, прийде час приймати законні процесуальні рішення, і вони будуть різні”.

Алла Мазур повернулася до ефірів після лікування раку

Відома українська телеведуча Алла Мазур, у якої минулого року діагностували онкологічне захворювання, повернулась до щотижневих ефірів програми “ТСН.Тиждень” і, як справжня модниця, експериментує з образами.

“Основна частина лікування позаду, прогнози добрі. До медиків звернулась вчасно – показала операція. Сили відновлюються. І можу нарешті повернутись до улюбленої справи. В команду ТСН-тижня: з якою не втрачали зв’язку ні на день. І в студію: де весь цей час були на інформаційній передовій мої улюблені колеги. Всім ще раз щиро дякую за підтримку: ця добра енергія справді дуже помічна, я переконалась”, – написала на своїй Фейсбук сторінці Мазур 3 тижні тому.

Вперше, 4 червня, Мазур з’явилася в ефірі у розкішній сукні-вишиванці темно-синього кольору.

“Я особливо рада вітати вас, бо поки лікувалася й оперувалася, щоб могли ми бачитися й далі, країна проходила своє випробування – увійшла в карантин і вже збирається з нього виходити”, – зазначила ведуча.

Також Алла Мазур напередодні нагадала українцям про засоби безпеки під час пандемії коронавірусу і закликала не нехтувати цим.

“А оскільки повертаюсь тоді, коли про здоров’я мусить думати вся країна, навіть весь світ – хочу попросити вас про одну річ. Ми всі втомились від карантину і закритих приміщень. Всім хочеться вирватися на волю і свіже повітря. Але пам’ятаймо: з послабленням карантину коронавірус нікуди не зник. Коли вирішуєте, чи одягати маску, йдучи в людне місце – пригадайте. Поряд з тими, в кому вже оселився вірус, але ще себе не виявив- можуть опинитися люди з мінімальним імунітетом. Ті, хто ще лікується від онко. Або тільки недавно одужав. Ваші друзі і знайомі після операції. Або просто ослаблені. Для них зустріч з вірусом може стати фатальною. Маска, яку носимо правильно і в потрібному місці, і соціальна дистанція, до якої нас закликають – це не тільки наша особиста справа. Для когось – це справді питання життя. Нехай у кожного з нас – воно буде довгим і щасливим!”

Єдиний піший пункт пропуску: українці стоять по 8 годин у черзі на українсько-польському кордоні

На єдиному пішому пункті пропуску «Шегині» на українсько-польському кордоні громадяни України вичікують по 8 годин, аби добратись до Польщі. Українці другий тиждень поспіль масово їдуть на заробітки у Польщу та дехто заздалегідь вертається на навчання. Про це інформує Радіо Свобода.

Заробітчан на кордоні у нейтральній зоні доволі багато. Через втому не дотримуються дистанції, про яку постійно наголошують, багато не мають й масок.

Люди кажуть: це ненормально, так чекати і вистоювати чергу. Але готові терпіти, бо виходу немає. При цьому кажуть: потрібні туалети і лавочки, бо людям дуже важко.

Чекають громадяни під дощем і сонцем, заховатись й присісти ніде. Влади країн мали б звернути увагу на цю ситуацію і зробити лавки у нейтральній зоні між пунктами пропуску було б логічно. За добу піший перехід перетинає близько 3000 громадян.

Фото: radiosvoboda.org

У Держприкордонній службі кажуть: черги у нейтральній зоні такі через те, у зв’язку з карантином поляки запровадили обмежувальні заходи і довше часу оформлюють документи. Вони вносять дані про місцеперебування громадян у Польщі, здійснюються санітарні заходи, що забирає значно більше часу.

До слова, у Польщу їдуть українці з усіх регіонів країни не лише із західної України як це було ще років 10 тому. Після початку конфлікту в Криму та на Донбасі почастішали виїзди людей з тих регіонів, однак тепер велика кількість заробітчан приєдналась із Полтавщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Кіровоградщини, Харківщини тощо. Є й досить колишніх підприємців, котрі втратили роботу через пандемію: обмежувальні заходи та менший попит на продукцію, але й не отримавши допомоги від держави.

Жінка із Дніпра, котра шила дизайнерські подушки, але 3 місяці карантину знищили її власну справу, їде у Польщу працювати доглядальницею: «Втратила роботу, а треба для дітей і онуків заробити гроші. Їду вперше на роботу за кордон».

Інша жінка із Полтавщини, котра має намір працювати за кордоном медиком, каже: «3826 гривень була моя зарплата в Україні, лікар вищої категорії, 25 років стажу. Привіт президентові. Їду не від доброго життя. Україна нічим не забезпечує. Люди викинуті за борт життя», – жаліється вона.

Студентка першого курсу академії у Лодзі, дівчина з Івано-Франківської області, заздалегідь добирається до місця призначення з огляду на труднощі на кордоні. Вже через тиждень у неї починається сесія у Польщі.Зараз їй доводиться чекати разом із заробітчанами, принаймні, обсервацію у Республіці не проходитиме.

Українців із різних куточків України до пішого пункту пропуску у Шегині привозять нелегальні перевізники.

ОБСЄ виявила, як військові вантажівки заїхали з Росії на окуповані території

Спостережна місія ОБСЄ на Донбасі зафіксувала зафіксувала пересування військових автомобілів, які заїжджали та виїжджали з підконтрольної бойовикам території Луганщини в і з РФ, де нема жодних КПП. Про це йдеться у доповіді СММ ОБСЄ.

Так, з 20:40 4 червня до 00:24 5 червня безпілотник ОБСЄ зафіксував біля населеного пункту Черемшино автоколону вантажівок, що заїжджали на окуповану Луганщину, і колону, що виїжджала в Росію. Їхали вони у місці, де немає прикордонних пунктів пропуску.

Зокрема, 4 червня о 20:40 БПЛА СММ дальнього радіуса дії виявив принаймні 12, ймовірно, вантажівок військового типу та супровідну універсальну легку машину, що стояли автоколоною на ґрунтовій дорозі розвернуті на схід, а також 5 осіб, які ходили між вантажівками, приблизно за 3,5 км на схід від Черемшиного, орієнтовно за 120 м на захід від кордону з Російською Федерацією, де немає системи пропуску через кордон.

О 20:51 у лісосмузі приблизно за 1,4 км на захід від нерухомої автоколони БПЛА зафіксував три, ймовірно, транспортні засоби військового типу та ще один транспортний засіб, які під’їжджали до нерухомої автоколони ґрунтовою дорогою із західного напрямку. Після того як ці машини приєдналися до згаданих вище транспортних засобів, автоколона вже налічувала принаймні 16 транспортних засобів і супровідний автомобіль.

У період із 20:52 до 21:22 дві вантажівки військового типу відокремилися від автоколони, вирушивши у східному напрямку, і виїхали з України, а решта принаймні 14 вантажівок військового типу, машин та супровідний автомобіль залишилися на місці. У період між 21:26 та 21:58 БПЛА зафіксував, як в Україну в’їхали дві універсальні легкі машини і наблизилися до автоколони з як мінімум 14 вантажівок, машин та супровідного автомобіля: одна зупинилася біля автоколони, а друга рушила на захід вказаною вище ґрунтовою дорогою приблизно на 2 км на схід від Черемшиного.

Близько 22:10 БПЛА зафіксував другу автоколону з 5 вантажівок військового типу, які в’їхали в Україну, проїхали повз першу нерухому автоколону та рушили в західному напрямку. Тимчасом нерухома автоколона вирушила у східному напрямку і виїхала з України.

О 22:55 БПЛА зафіксував, як до другої автоколони із 5 вантажівок військового типу, які в’їхали в Україну, приєдналися згадані вище 3 транспортні засоби військового типу, що стояли в лісосмузі, та ще 2 вантажівки військового типу, які приїхали зі східного напрямку. Друга автоколона, що тепер налічувала 10 транспортних засобів, вирушила ґрунтовими дорогами в західному напрямку через Черемшине та н. п. Нижньодеревечка (непідконтрольний урядові, 52 км на південний схід від Луганська), а потім, за спостереженнями БПЛА, рушила до об’єкта в непідконтрольному урядові Луганську, куди вона приїхала о 00:24 5 червня.

У СММ нагадують, що вже фіксували у цьому районі автоколони вантажівок у жовтні 2019 року.

Зеленський хоче розробити інститут першої леді та надати їй обов’язки

Президент України Володимир Зеленський вважає за потрібне розробку законопроєкту, який регулюватиме інститут першої леді в Україні на законодавчому рівні. Про це глава держави розповів у коментарі УП під робочого час візиту на Хмельниччину.

Так, він запевняє, що за рік у політиці його стосунки з дружиною Оленою стали лише міцнішими, однак часто люди ставляться до першої леді несправедливо, поводяться неетично.

Наводячи приклад безпідставної критики, Зеленський згадав історію з лікарем, який повівся неетично стосовно першої леді. Саме тому гарант задумався про створення закону, який регулюватиме цей інститут.

«У нас була так історія, про яку ми не хотіли говорити. Вона (перша леді — ред.) писала листи підтримки всім лікарям, які захворіли на коронавірус. І навіть тим, які не лікували хворих на коронавірус, а просто в житті захворіли на нього. Писала листи, але не хотіла на цьому піаритися», — розповів президент.

За його словами, «антипіар» їй зробила людина, яка відповіла: «Що це за листи? Де мої 300 відсотків (надбавки.)?».

«На жаль, цей лікар не міг отримати ці 300%, бо не рятував людей від коронавірусу. А цю надбавку можуть отримувати лише лікарі, які боролися з коронавірусом, які ризикували свої життям», — уточнив Зеленський.

На думку глави держави, ця людина поводилася неетично, образливо, оскільки надбавки та зарплатня не залежать від першої леді.

«Після цього випадку я зрозумів, що проблема в тому, що немає законодавства, яке регулює інститут першої леді. Я в цьому впевнений. У першої леді, принаймні у майбутньому, повинні бути обов’язки. Я так вважаю», — уточнив глава держави.

За його словами, тоді люди, обираючи президента, розумітимуть, що робитиме перша леді.

“Що повинна була зробити перша леді? Вона робить дійсно багато речей. Без піару. Я їй кажу, що вона має про все розповідати (загалу). Але я не хочу її змінювати. Вона для мене важливіша як моя дружина, матір моїх дітей, ніж як перша леді

Тоді люди, обираючи президента, будуть розуміти, що робитиме перша леді. Не будуть в неї запитувати (чим вона займається – УП). Я, до речі, хочу зараз розробити з дружиною та її помічниками законопроєкт на законодавчому рівні, закріпити це питання. Тут не потрібне ніяке бюджетне фінансування“, – повідомив президент», — сказав Зеленський.

Український бренд випустив колекцію хусток з роботами відомих художників

Український бренд Oliz  випустив “Музейну” колекцію хусток для підтримки музеїв України.

У співпраці з Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва, музеєм історії Києва, музеєм Івана Гончара, Одеським художнім музеєм і Львівським історичним музеєм були створені шовкові хустки із зображенням картин великих художників, таких як Білокур, Куїнджі, Айвазовський, Ацманчук, а також предметами експозицій , старими фотографіями Києва 19 століття і Львова.

20% від продажу колекції будуть перераховані до фондів музеїв.

Кава, квіти
Колгоспне поле
Польові квіти
Козак Мамай
Півник
Київ

Хустина про Львів з‘явилась завдяки співпраці з Львівським історичним  музеєм.

Фотографії минулих століть ожили на італійському шовку. Модні пані з панами на шпацері, стукіт кінських копит по бруківці, Ратуша та площа наче в старому німому кіно, немов вітання через століття.

Львів

Це благодійна колекція Музейна, 20% від продажу хустин піде хранителям історій про наш Львів, Львівському історичному музею.

На горі Піп Іван передумали будувати Хресну дорогу через критику в соцмережах

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника відкладає втілення ідеї про “найдовшу і найважчу хресну дорогу”  із 12 стаціями від підніжжя гори Піп Іван (Чорногірський) і до її вершини через критику у соцмережах.

Про це йдеться в заяві пресслужби ПНУ.

5 травня університет повідомив про намір збудувати екуменічну Хресну дорогу  із 12 стаціями від підніжжя гори Піп Іван і до її вершини. На шляху планували облаштувати стації у вигляді камінних брил у зріст людини, а в них вмонтовані барельєфи з останніми моментами життя Ісуса Христа на його шляху до Голгофи. Барельєфи виготовили в Інституті мистецтв ПНУ. Відкриття було заплановане на 14 серпня.

Однак у соцмережах ідею розкритикували. Громадськість виступила з вимогою не допустити втручання в ландшафт Чорногори.

«Зважаючи на дискусію у соцмережах, яку викликала ідея створення Хресної дороги на шляху до вершини гори Піп Іван Чорногірський (Попіван), і різнополюсність її оцінок, університет прийняв рішення після створення мистецької частини проекту не переходити до наступного етапу його реалізації. Адже сама ідея проекту має об’єднуюче значення, роблячи головний акцент на екуменізмі, формуванні поваги до Природи, яку подарував нам Творець і розвитку туризму в регіоні. Тож інформуємо, що університет не розпочне інфраструктурну частину проекту, поки не сформує серед громадськості розуміння глибини його мети», –   йдеться в заяві ПНУ.

Університет запевнив, що цінує і розкладає Карпати як цілісну екосистему, виступає за її збереження, а також за сталий розвиток місцевих громад і регіону завдяки туризму.

“Ми вдячні всім небайдужим за дискусію, оскільки вона відкрила для нас нові проблеми, які потребують не емоцій, чи одноразових акцій, а системної, клопіткої і багатолітньої роботи з метою збереження екосистем Карпат.

Дискусії, які виникають в соцмережах, на жаль, досить часто залишають осторонь уваги такі явища, як винищення природних популяцій рослин і тварин, занесених у Червону книгу, хаотичний туристичний рух з багатоденним перебуванням у горах з відповідними екологічними і пожежонебезпечними наслідками, завезення рослин, які не притаманні карпатському біорізноманіттю, тощо. Саме це сьогодні є головною загрозою екосистемам Карпат, а не встановлені без архітектурних концепцій і обговорень сакральні об’єкти, які є абсолютно у всіх куточках українських Карпат, включаючи Чорногору.

Зважаючи на це, на даному етапі ми виходимо з ініціативою інформаційно-просвітницького проєкту, метою якого стане формування Особистості, яка буде не загрозою функціонування, а сприятиме природному розвитку екосистем Карпат.”, –  додає ПНУ.

З 10 червня в Україні відновлять роботу бази відпочинку

З 10 червня в Україні почнуть роботу бази відпочинку. Їх відкриття буде залежати від епідеміологічної ситуації в регіонах.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу.

 “Наступний етап починається з 10 червня. Цей етап передбачає, в тому числі, початок функціонування баз відпочинку. Всі ці бази відпочинку можуть функціонувати з дотриманням правил, встановлених Міністерством охорони здоров’я. Вони всі вже є на сайті МОЗ, всі можуть з ними ознайомитися”, – заявив Степанов.

Рішення про їх відкриття буде залежати від епідеміологічної ситуації в окремих регіонах.

“Що стосується конкретного розташування бази відпочинку, в залежності від регіону, ви знаєте, що у нас на території країни діє адаптивний карантин і при досягненні показників, які діють на території тієї чи іншої області, якщо є можливість переходу в наступний етап, тобто етап, в якому передбачено відкриття баз відпочинку, то в такому випадку вони починають працювати”, – додав Степанов.

Міністр культури Ткаченко хотів би переглянути питання мови, релігії та історії в Україні

Новий Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив про бажання на посаді міністра провести консультації стосовно мови, релігії, історії, тощо. Про це він недавно заявив під час брифінгу з журналістами.

“Я думаю, що ми повернемось до дискусії, яку ми започаткували до коронавірусу стосовно запрошення вчених для розмови щодо сенситивних питань, які стоять перед суспільством — мови, релігії, історії, тощо. І тільки після такої фахової дискусії можна виходити на якісь конкретні кроки”, — сказав Ткаченко.

Коментуючи позиції Венеційської комісії щодо українського законодавства, нардеп зазначив, що “мова йде про ухвалення закону про нацменшини і в межах цього закону потрібно шукати речі, які об’єднують суспільство, а не роз’єднують”.

Будучи ще у статусі народного депутата Олександр Ткаченко в інтерв’ю телеканалу «Наш» заявив: «Ми запропонуємо публіці нашу версію достатньо красиву, щоб рухатися в напрямку, як і «мову зберегти», і «як дати індустрії можливість розвиватися».

До конкретики теж переходити не став, але зазначив, що це рішення «дозволить зберегти відсотки, але і дозволить знімати серіали в Україні російською мовою».

Далі Олександр Ткаченко, який раніше був генпродюсером телеканалу «1+1», по суті повторив тезу продюсерки того ж каналу – Олени Єремєєвої. Вона пояснювала, що канал відзняв всі комедії українською, а мелодрами – російською тим, що, нібито, за її словами, «мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії».

Ще одна причина зйомок серіалів російською – продаж у країнах СНД.

«Коли ми говорим про комедії, вони достатньо всі локальні. Ми знаємо багато україномовних комедій, які дуже круто виглядають і в них з’являється той оригінальний контекст, колорит і відповідною мовою передається краще. Не думаю, що український гумор сподобається в Росії», – відповів він.

Нагадаємо, 4 червня депутати ВРУ підтримали призначення нардепа від “Слуги народу” Олександра Ткаченка на посаду міністра культури та інформаційної політики.

Олександр Ткаченко наголошував на таких першочергових завданнях для розвитку гуманітарної сфери:

  • схвалення закону про культуру й креативні індустрії;
  • фінансова підтримка культури в час кризи через пандемію коронавірусу.

Окремі політологи думають, що мовне питання знову порушують через наближення місцевих виборів і бажання сподобатися й залучити більше російськомовних виборці. Однак більшість із тих політиків, які підтримують позицію перегляду мовного законодавства, говорять про бажання зупинити війну. Тож інші експерти та політики не виключають певних домовленостей щодо цього на тлі переговорів із Росією.